КОЛОТИТИ — СИНОНІМІЯ
колоти́ти (кого, що, ким, чим, розм.) хвилювати кого-небудь, сіяти неспокій серед когось
баламу́тити (кого, що, розм.)
хвилювати кого-небудь, сіяти неспокій серед когось.
заколо́чувати (перев. із сл. спокій, розм.)
порушувати спокій, викликати занепокоєння; баламутити.
каламу́тити (розм.)
виклика́ти неспокій, незлагоду, незадоволення; баламутити (у 2 знач.).
мути́ти (розм.)
те саме, що каламу́тити.
колоти́ти робити каламутним, нечистим
колоти́ти за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати щось
колотити воду
мішати <розмішувати> і каламутити
Словник синонімів Караванського
колотити (П.)
Словник синонімів Караванського
колотити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
колотити
Словник синонімів Караванського
колотити воду
Словник синонімів Караванського
колотити масло
Словник синонімів Караванського
колотити у душі
Словник синонімів Караванського
колотити рідину
Словник синонімів Караванського
колотити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
колотити
бовтати (плин)
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
колотити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
колотити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
колотити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
колотити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
колотити
колотити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
коло́ти (кого, розм.) виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь
вигово́рювати (кому)
вимовля́ти (кому, діал.)
випомина́ти (кому, зах.)
вріка́ти (кому, кого і без додатка, діал.)
відчи́тувати (кого)
га́нити (кого)
докоря́ти (кому, розм. кого)
домовля́ти (кому, розм. рідше)
жури́ти (кого, розм. рідше)
закида́ти (кому що)
золи́ти (кого, розм. рідше)
карта́ти (кого)
кори́ти (кого)
наріка́ти (на кого, розм.)
пиля́ти (кого, розм.)
попріка́ти (кого, розм.)
поїда́ти (кого, розм.)
пробира́ти (кого, розм.)
точи́ти (кого, розм.)
укоря́ти (кого, діал.)
уріка́ти (кому, кого і без додатка, діал.)
цві́кати (кому, перев. зі сл. в очі, розм.)
цві́ркати (кому, перев. зі сл. в очі, розм.)
штрика́ти (кого, розм.)
особливо в'їдливо, дошкульно.
ї́сти (кого, часто зі сл. поїдом, розм.)
коло́ти устромляючи в щось що-небудь гостре
коло́ти розділяти на частини вздовж чого-небудь
коло́ти позбавляти життя; умертвляти
би́ти
позбавляти життя, убивати кого-небудь.
вали́ти
убивати.
вбива́ти
позбавляти життя; умертвляти.
вгро́блювати
убити, довести до смерті.
вража́ти
ранити або убивати.
добива́ти
умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого-небудь.
докі́нчувати
завдавати кому-небудь вирішальних ударів; добивати, знищувати.
доріза́ти
ріжучи, прискорювати смерть, загибель кого-небудь.
забива́ти
позбавляти життя, убивати кого-небудь.
застре́лювати
убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
застрі́лювати
убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
кла́сти
убивати; нищити.
коси́ти
позбавляти життя; нищити, вбивати.
кінча́ти
позбавляти життя, вбивати.
проштри́кувати
завдаючи удари чим-небудь гострим, ранити, вбивати.
підко́лювати
колючи чим-небудь, убивати або ранити кого-небудь.
підрі́зувати
ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.
підріза́ти
ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.
підстре́лювати
ранити, уражати пострілом.
підстрі́лювати
ранити, уражати пострілом.
підтина́ти
позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, стійкості і т. ін.
рази́ти
робити рани зброєю, убивати, знищувати (ворога).
руба́ти
бити, розтинати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.).
рі́зати
ранити, убивати кого-небудь холодною зброєю.
ріша́ти
убивати кого-небудь, заподіювати смерть комусь.
стріля́ти
розстрілювати кого-небудь, позбавляти життя стрілянням.
сі́кти
завдавати ударів холодною зброєю.
убива́ти
позбавляти життя; умертвляти.
угро́блювати
убити, довести до смерті.
уража́ти
ранити або убивати.
колоти наскрізь
Словник синонімів Караванського
колоти у боці
Словник синонімів Караванського
колоти на дріб
Словник синонімів Караванського
колоти (П.) язиком
колоти
Словник синонімів Караванського
колоти словом
колоти
Словник синонімів Караванського
колоти на тілі
Словник синонімів Караванського
колоти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)