САМІТНИК — СИНОНІМІЯ

самі́тник той, хто тримається або живе осторонь від інших людей

безлю́дько (розм.) те саме, що відлю́дник; відлюдько.
вовкула́к (зневажл.) те саме, що вовкула́ка 2.
вовкула́ка (зневажл.) про відлюдкувату людину.
відлю́дник той, хто тримається або живе осторонь від інших людей.
відлю́док те саме, що відлю́дник 1.
відлю́дько те саме, що відлю́дник 1.
дику́н (розм.) відлюдна, сором'язлива людина.
нелюди́м той, хто тримається або живе осторонь від інших людей; відлю́дник, самітник.
сич (розм.) похмура, нелюдима особа; відлюдок.

самі́тник релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці

аске́т у давнину – християнський подвижник, який виснажував себе постом; пустельник.
відлю́дник чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник.
пече́рник пустельник, що живе в печері; самітник.
пусте́льник чернець-самітник що оселився у відлюдному місці й відмовився від спілкування з людьми; самітник; аскет.
само́тник (рідше) релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері тощо; пустельник; відлюдник.
ски́тник чернець або старообрядець, який живе в скиті.

самітник

Словник синонімів Караванського

самітник

неприкаяний (як ім.)
ВІДЛЮДЬКО відлюдник
Словник синонімів Караванського

самітник

неприкаяний (як ім.)
ВІДЛЮДОК відлюдник
Словник синонімів Караванського

самітник Ж.

Словник синонімів Караванського

самітник РЕЛ.

Словник синонімів Караванського

самітник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

самітник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

самітник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)