ПРЯМУЙТЕ — СИНОНІМІЯ

прямува́ти ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі

грясти́ (уроч., поет.) іти; наступати, наставати.
йти роблячи кроки, пересуватися в просторі.
мандрува́ти (розм.) іти, їхати.
поступа́тися (заст) іти, ступати.
простува́ти пересуватися пішки у просторі; іти.
ступа́ти переставляючи ноги, роблячи кроки, змінювати місце в просторі, рухатися, йти (про людину або тварину).
то́пати (розм.) іти.
ту́пати (розм.) іти, ходити взагалі.
ту́пцяти (розм.) іти, ходити.
тупцюва́ти (розм.) іти, ходити.
іти́ ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); протилежне стояти, бігти.

прямува́ти іти, їхати в певному напрямку, перев. прямо

верста́ти (із сл. шлях, дорогу, путь)
паня́ти (розм.)
пра́вити (також із сл. шлях, дорогу, путь)
пра́витися (розм.)
правува́ти (розм.)
проста́ти (діал.)

прямува́ти (розм.) розташовуватися в одну лінію на значному просторі

вести́ мати певний напрямок, простягатися куди-небудь.
вибіга́ти (розм.) простелятися звідки-небудь кудись.
збіга́ти (розм.) бути розташованим, мати напрям знизу догори.
йти простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.).
ляга́ти (розм.) пролягати, тягнутися (про шлях, дорогу).
проляга́ти проходити в якому-небудь напрямку, тягтися, простягатися десь, повз когось, щось тощо (про дорогу, стежку, канаву і т. ін.).
простеля́тися пролягати, тягтися куди-небудь.
простила́тися пролягати, тягтися куди-небудь.
простяга́тися займати який-небудь (перев. великий) простір, розташовуватися на якомусь (перев. великому) просторі.
протя́гуватися тягтися в певному напрямку, розміщуватися рівною лінією, смугою.
протяга́тися тягтися в певному напрямку, розміщуватися рівною лінією, смугою.
прохо́дити простягатися, тягтися в якомусь напрямку (про дорогу, канал і т. ін.).
розтя́гуватися розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.
розтяга́тися розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.
тягну́тися займати великий простір у довжину; пролягати.
тягти́ся займати великий простір у довжину; пролягати.
іти́ простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.).

прямувати за ким

іти назирці
Словник синонімів Караванського

прямувати на що

Словник синонімів Караванського

прямувати (П.) про думки

Словник синонімів Караванського

прямувати

подорожній (прик. - ім.)
прик. -УЮЧИЙ
що прямує
по дорозі <в дорозі, з думкою іти> куди
Словник синонімів Караванського

прямувати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

прямувати

Мова – не калька: словник української мови

прямувати

Словник синонімів Караванського

прямувати куди

Словник синонімів Караванського

прямувати куди

Словник синонімів Караванського

прямувати гордо

Словник синонімів Караванського

прямувати

Мова – не калька: словник української мови