ПОДОРОЖНІЙ

подоро́жній пов'язаний з дорогою, призначений для дороги, подорожі

доро́жній

шляхови́й (рідше.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

подоро́жній той, хто мандрує, подорожує

вандрі́вець (діал.)

вандрівни́к (діал.)

мандрі́ве́ць

мандрі́вни́к

обходи́світ (розм.)

подоро́жник (розм.)

подорожа́нин

Цифрові лексикографічні системи української мови

подоро́жній який пересувається в одному напрямку з кимсь

пого́жий про вітер.

попу́тний

ходови́й

Цифрові лексикографічні системи української мови

подорожній дяк

мандрований

мандрівний

Словник синонімів Караванського

подорожній товариш

попутній

Словник синонімів Караванського

подорожній (ЯК ІМ.) хто

перехожий (піший)

подорожанин

проїзжачий (р.)

Словник синонімів Караванського

вояжер

мандрівець

обходи́світ (у.)

Словник синонімів Караванського

подорожній костюм

дорожній

мандрівницький

для дороги

Словник синонімів Караванського

подорожній (як ім.) учасник екскурсії

екскурсант

мандрівник

турист

Словник синонімів Караванського

подорожній (як ім.) на поїзді, літаку

пасажир

подорожанин

Словник синонімів Караванського

подорожній

перехожий (ЯК ІМ.)

прохожалий (д.)

Словник синонімів Караванського

подорожній (ім.) як

подорожанин

подорожець (ок.)

подорожник (р.)

попутник (партнер у дорозі)

турист (суч.)

Словник синонімів Караванського

подорожній (прик. - ім.)

прямувати

по дорозі <в дорозі, з думкою іти> куди

що прямує

прик. -УЮЧИЙ

Словник синонімів Караванського

подорожній (як ім.)

супутник

подорожник

Словник синонімів Караванського

подорожній

пасажир

Мова – не калька: словник української мови

подорожній

подорожуючий

Мова – не калька: словник української мови

подорожній

турист

мандрівник

Мова – не калька: словник української мови

подорожні (гроші)

під'ємний

під'ємні (мн.)

Словник синонімів Караванського