ПРОХОДИЛИ — СИНОНІМІЯ
прохо́дити (розм.) навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі
вгриза́тися (в що, розм. рідко)
вивчати, засвоювати.
взнава́ти
виявляти, розкривати сутність кого-, чого-небудь.
вивча́ти (що)
навчаючись, набувати певних знань, відомостей в якій-небудь галузі; опановувати щось.
вчи́ти
засвоювати, опановувати, намагатися запам'ятати; вивчати.
оволодіва́ти (чим)
набувати ґрунтовних знань, умінь, навичок і т. ін. в чому-небудь.
опано́вувати
ґрунтовно засвоювати щось, оволодівати чим-небудь.
пізнава́ти
осягати розумом явища об'єктивної дійсності, одержувати істинне уявлення про кого-, що-небудь.
спізнава́ти (розм.)
набувати знань в якійсь галузі; пізнавати, вивчати що-небудь.
студіюва́ти (книжн.)
ретельно вивчати, вчити що-небудь.
узнава́ти
виявляти, розкривати сутність кого-, чого-небудь.
учи́ти
засвоювати, опановувати, намагатися запам'ятати; вивчати.
штурмува́ти (розм.)
провадити рішучі дії для оволодіння чим-небудь, освоєння чогось.
прохо́дити про дію, подію, явище тощо - мати місце
бу́ти
уживається на означення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось.
верши́тися (уроч.)
відбуватися, здійснюватися.
вести́ся
про розмову.
відбува́тися
проходити, мати місце, тривати; здійснюватися (про роботу, події тощо).
дове́ршуватися (уроч.)
відбуватися, здійснюватися.
ді́ятися
відбуватися, здійснюватися, робитися.
зді́йснюватися
виконуватися, проводитися (про роботу, дію, процес).
йти
відбуватися, бути в певному стані.
роби́тися
відбуватися (про яку-небудь дію, подію, природне явище і т. ін.).
трапля́тися
відбуватися, діятися, ставатися.
чини́тися
відбуватися, робитися, діятися.
іти́
виконуватися, здійснюватися.
прохо́дити про час, пору життя, події тощо - наближатися до кінця, закінчуватися
вихо́дити (розм.)
минати, закінчуватися (про певний час).
зника́ти
минати, кінчатися (про час).
зіхо́дити (рідше)
проходити, закінчуватися, минати (про час).
йти
минати, проходити (про час та його відрізки).
ли́нути
минати, проходити (про час, події тощо).
мина́ти
проходити, завершуватися (про час, життя, його періоди, якісь події тощо).
мина́тися
те саме, що мина́ти 3.
перево́дитися (розм.)
про час - одноманітно, повільно.
перехо́дити (розм.)
минати, проходити (про час, події і т. ін.).
пли́нути
проходити, минати (про час).
пливти́
проходити, минати (про час).
плисти́
проходити, минати (про час).
проволіка́тися (розм.)
проляга́ти (розм.)
минати (про час).
промина́ти
закінчуватися, проходити (про час, життя, його періоди, події і т. ін.).
проплива́ти
проходити, минати (про час).
протіка́ти
проходити, минати (про час, відрізок часу, період життя).
сплива́ти
поволі, непомітно для кого-небудь мина́ти, проходити (про час, пору).
стіка́ти
проходити, минати (про час).
схо́дити
проходити, закінчуватися, минати (про час).
текти́
минати, проходити, збігати (про час і те, що триває, відбувається в часі).
ізника́ти (рідше)
минати, кінчатися (про час).
іти́
минати, проходити (про час та його відрізки).
прохо́дити про світло, запахи, звуки, повітря, рідину тощо - крізь отвори, щілини, негусту речовину потрапляти назовні або всередину чогось
вдира́тися
перев. раптово, сильним струменем.
добира́тися (розм.)
пробира́тися (розм.)
прозира́ти (крізь що)
пройма́ти (що)
прокрада́тися (розм.)
прола́зити (розм.)
проли́зуватися (діал.)
проліза́ти (розм.)
проми́куватися (розм.)
промика́тися (розм.)
прони́зувати (що)
проника́ти (куди)
прорі́зувати (що)
проріза́ти (що)
протина́ти (що)
про світлові промені.
удира́тися
перев. раптово, сильним струменем.
прохо́дити повз когось, щось
прохо́дити (крізь що) про головну думку, специфічну рису чогось
прохо́дити іти, їхати в певному напрямку, перев. прямо
верста́ти (із сл. шлях, дорогу, путь)
паня́ти (розм.)
пра́вити (також із сл. шлях, дорогу, путь)
пра́витися (розм.)
правува́ти (розм.)
проста́ти (діал.)
простяга́тися (діал.)
прошкува́ти (розм.)
прямува́тися (розм.)
прямцюва́ти (розм.)
прохо́дити розташовуватися в одну лінію на значному просторі
вести́
мати певний напрямок, простягатися куди-небудь.
вибіга́ти (розм.)
простелятися звідки-небудь кудись.
збіга́ти (розм.)
бути розташованим, мати напрям знизу догори.
йти
простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.).
ляга́ти (розм.)
пролягати, тягнутися (про шлях, дорогу).
проляга́ти
проходити в якому-небудь напрямку, тягтися, простягатися десь, повз когось, щось тощо (про дорогу, стежку, канаву і т. ін.).
простеля́тися
пролягати, тягтися куди-небудь.
простила́тися
пролягати, тягтися куди-небудь.
простяга́тися
займати який-небудь (перев. великий) простір, розташовуватися на якомусь (перев. великому) просторі.
протя́гуватися
тягтися в певному напрямку, розміщуватися рівною лінією, смугою.
протяга́тися
тягтися в певному напрямку, розміщуватися рівною лінією, смугою.
прямува́ти (розм.)
пролягати, простягатися в певному напрямку.
розтя́гуватися
розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.
розтяга́тися
розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.
тягну́тися
займати великий простір у довжину; пролягати.
тягти́ся
займати великий простір у довжину; пролягати.
іти́
простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.).
проходити про військо
Словник синонімів Караванського
проходити про гомін
Словник синонімів Караванського
проходити тілом
ПРОЙМАТИ що
Словник синонімів Караванського
проходити гірський кряж
Словник синонімів Караванського
проходити куди
Словник синонімів Караванського
проходити чим
просякати <н. потом>
Словник синонімів Караванського
проходити наскрізь
Словник синонімів Караванського
проходити про ухвалу
ухв
Словник синонімів Караванського
проходити (час)
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
проходити про шлях
Словник синонімів Караванського
проходити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
проходити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
проходити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)