ОДЯГАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: одягати

Вони не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: «одягни шапку»; «дівчина одягла намисто». Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо. Також забезпечувати одягом кого-небудь чи покривати поверхню чогось («Туман одягає дерева»). А шапку, окуляри, намисто, наручники, збрую на коня надівають. Тобто це дієслово передає зміст «приладжувати, прикріплювати щось на комусь, чомусь або до когось, чогось».
Надягати на відміну від одягати вживається у прямому значенні – «натягувати одяг на когось, на щось». «А твій (генерале) мундир із залізним хрестом мої партизани надягали на опудало в городі» (Юрій Яновський).

Дієслова одягати й надівати — не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: «Одягни шапку»; «Дід одяг окуляри». Одягати можна одежу: сорочку, спідницю, пальто, кожух тощо («Степан сідлає коня, свого товариша, й жупан одягає». — Т. Шевченко; «Одягли в нову одежину, як панночку». — Панас Мирний), — а шапку й окуляри надівають: «Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? — думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свитку через плече» (І. Нечуй-Левицький); «Надівши сині окуляри, він сів під грушею» (І. Нечуй-Левицький). Узуття — чоботи, черевики, калоші тощо — взувають: «Сніг рипів під Раїсиними ногами (калоші вона забула взути)» (М. Коцюбинський); «Він швиденько одягнув

Правильніше: одягати

Правильніше: одягати