ВОЛОЦЮГА — СИНОНІМІЯ

волоцю́га (зневажл.) бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття

блудя́га (діал.) волоцюга, бродяга.
бродя́га бездомна людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи.
галайда́ (діал.) бродяга.
мандрьо́ха (зневажл.) те саме, що волоцю́га 1; бродяга.
приблу́да (зневажл.) людина, що не має постійного місця проживання; бродяга.
пройди́світ (зневажл.) людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи і т. ін; бродяга.

волоцю́га (зневажл.) чоловік, що залицяється до жінки, дівчини

ба́бич (зневажл. рідше)
баболю́б (зневажл.)
бабі́й (зневажл.)
джиґу́н (розм.)
дівчачу́р (розм.) той, хто захоплюється дівчатами.
дівчу́р (розм.) те саме, що дівчачу́р.
зальо́тник (розм.)
моргу́н (розм. рідко)
покло́нник (розм.)
спідни́чник (зневажл.)

волоцюга

Словник синонімів Караванського

волоцюга непосида

Словник синонімів Караванського

волоцюга (ЖМ.)

Словник синонімів Караванського

волоцюга (с.)

Словник синонімів Караванського

волоцюга

Словник синонімів Караванського

волоцюга

Словник синонімів Караванського

волоцюга

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

волоцюга

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

волоцюга

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

волоцюга

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

волоцюга

Мова – не калька: словник української мови

волоцюга

жебрак, торбар, прошак
Мова – не калька: словник української мови

волоцюга

Мова – не калька: словник української мови