БЛУДЯГА

блудя́га (діал.) бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття

бродя́га бездомна людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи.

волоцю́га (зневажл.) бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт.

галайда́ (діал.) бродяга.

мандрьо́ха (зневажл.) те саме, що волоцю́га 1; бродяга.

приблу́да (зневажл.) людина, що не має постійного місця проживання; бродяга.

пройди́світ (зневажл.) людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи і т. ін; бродяга.

Цифрові лексикографічні системи української мови

волоцюга

бездомний (як ім.)

безхатченко

галайда

Словник синонімів Караванського