ВОЛОЦЮГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
волоцю́га
суфіксальне утворення від волокти́;
форми з ц замість закономірного ч (пор. рос. і польську форми] є результатом контамінації на українському ґрунті форм *волочуга і ланцю́га збільш. від ла́нець; на це вказує і форма з вставним н; щодо бр. валацу́га, то тут можливий український вплив. – ЭСБМ II 34–35.– Див. ще волокти́;
р. [волочу́га], бр. валацу́га «волоцюга; бабій», п. włóczęga «волоцюга»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
волонцюгува́ти
«волочитися, бути волоцюгою»
волоцю́жник
волоцю́зтво
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| валацу́га «волоцюга; бабій» | білоруська |
| włóczęga «волоцюга» | польська |
| волочу́га | російська |
| волокти́ | ? |
волокти́
псл. *velkti «волокти, тягти»;
споріднене з лит. vilkti «волокти, тягти», лтс. vìlkt, ав.varǝk-, гр. ἕλκω «тс.», лат. sulcus «борозна», sulcāre «орати», тох. Б sälk- «витягати», алб. helq, heq «смикати, витягати»;
іє. *uel-k-/ *uol-k-, *sel-k-;
обидва ці варіанти кореня розвинулись на базі іє. *suel-k-;
р. воло́чь, бр. валачы́, др. волочи, п. wlec, ч. розм. vléct, слц. розм. vliecť, вл. wlec, нл. wlac, полаб. vlåcĕt «волочити», болг. влека́, вла́ча, м. влече, схв. вýћи, слн. vléčі, стсл. влѣшти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відволіка́ти
волі́чка
«шерстяні нитки»
во́лок
«вид рибальської сітки; мотузок, яким перетягають копиці сіна або колоди; сволок; місце зближення судноплавних річок, де суходолом перетягали човни від однієї річки до другої»
воло́ка
«зав’язка до постолів; площа землі від 8 до 40 десятин; вузька смужка землі Л»
волокани́на
«тяганина»
волоки
«ремінці до постолів Ж, Пі; пристрій для перетягання плуга Я»
волоки́та
во́локом
волоцю́га
«дерев’яний пристрій для перетягування плуга»
волочба́
«боронування»
волочи́льник
волочи́льня
воло́чини
«залишки бур’яну в бороні»
волочи́ти
волочи́тися
воло́чка
«боронування Дз; кольорові нитки Me»
заволо́ка
«волоцюга; тампон; плівка на оці»
зволіка́ти
зволо́к
«спуск з гори»
зволоче́ний
«спрацьований, зморений»
на́волока
на́волоч
на́волочка
па́волока
«шовкова або бавовняна тканина»
па́волоч
«зав’язка в постолах»
п́аволочний
піти у розволо́ки
«стати волоцюгою»
по́воло́ка
по́волоцьки
«волоком»
(присл.)
приволо́ка
«рибальська сіть»
проволо́ка
«гайнування, марнування часу»
про́волока
«дріт»
проволоки́та
«бурлацтво»
розволо́ка
«розширення»
у́воло́ка
«міра поля в 20 або 40 гектарів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| helq | албанська |
| валачы́ | білоруська |
| влека́ | болгарська |
| wlec | верхньолужицька |
| ἕλκω «тс.» | грецька |
| волочи | давньоруська |
| *suel-k- | індоєвропейська |
| sulcus «борозна» | латинська |
| vìlkt | латиська |
| vilkti «волокти, тягти» | литовська |
| влече | македонська |
| wlac | нижньолужицька |
| vlåcĕt «волочити» | полабська |
| wlec | польська |
| *velkti «волокти, тягти» | праслов’янська |
| воло́чь | російська |
| вýћи | сербохорватська |
| vliecť | словацька |
| vléčі | словенська |
| влѣшти | старослов’янська |
| вла́ча | українська |
| vléct | чеська |
| varǝk- | ? |
| sulcāre «орати» | ? |
| Б sälk- «витягати» | ? |
| heq «смикати, витягати» | ? |
| *uel-k-/ | ? |
| *sel-k- | ? |
| vléct | ? |
| vliecť | ? |
лацю́га «ледар»
очевидно, результат спрощення форми [ледацю́га] «тс.»;
менш імовірна можливість контамінації слів ла́нець «обірванець» і волоцю́га або ледацю́га;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ледацю́га «тс.» | українська |
| ла́нець «обірванець» | українська |
| волоцю́га | українська |
| ледацю́га | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України