КОЧОВИК

кочови́к представник кочівного племені, народу

кочівни́к

нома́д (іст.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

кочівник

скитальник (див.)

шатерник (у шатрі)

Словник синонімів Караванського

кочовик

кочовики (мн.)

номади (іс.)

Словник синонімів Караванського

кочовик

кочувати

кочовий (прик.)

звиклий кочувати

-УЮЧИЙ

Словник синонімів Караванського

кочовик (див.) зп

скиталець

бедуїн (п.)

блукалець

міґрант (кн.)

номади (зб.)

обходи́світ

перекотиполе

перелітний птах

шукач щастя

звиклий до мандрів

вічний блукач <бурлака, мандрівник>

Словник синонімів Караванського

кочовик (див.) зп

скитальник

бедуїн (п.)

блукалець

міґрант (кн.)

номади (зб.)

обходи́світ

перекотиполе

перелітний птах

звиклий до мандрів

шукач щастя

вічний блукач <бурлака, мандрівник>

Словник синонімів Караванського

кочовик

кочівник

бродяга

волоцюга

галайда

мандрика

мандрьоха

мандря

Словник чужослів Павла Штепи (1977)