БРУДНИМ — СИНОНІМІЯ
брудни́й про істоту або річ - покритий гряззю, болотом
заболо́чений
який забризкався, забруднився болотом (у 2 знач.).
задри́паний (розм.)
який задрипався, забруднив чим-небудь одяг, взуття і т. ін.
зака́ляний (розм.)
брудний, у грязюці, лайні і т. ін.
брудни́й нечистий, замазаний, забруднений - про зовнішній вигляд
ви́мазаний (розм. чим-неб., у щось)
забруднений.
забру́днений
зроблений брудним.
зава́ляний (діал.)
забруднений.
заво́жений (розм.)
брудний, заяложений; нечистий.
зама́заний (розм. чим-неб., у щось)
забруднений.
зама́щений (розм.)
забруднений чим-небудь.
нечи́стий
брудний, непомитий, непочищений і т. ін.
брудни́й забруднений - про частини тіла людини
заму́рзаний (розм.)
забруднений - про обличчя.
зашмаро́ваний (розм.)
замазаний чим-неб. - про частини тіла.
мурза́тий (розм.)
те саме, що замурзанийзвичайно про людину або частини її тіла.
чорнома́зий
чорний від бруду, замазаний в землю, грязь і т. ін.
брудни́й покритий пилом, сажею - Сірувато-мутний (про колір)
чо́рний
брудний, покритий брудом, сажею, кіптявою і т. ін.
брудни́й про приміщення, подвір'я, посуд і под. місце або вмістище - у якому є бруд, покидьки, сміття і т. ін.
заги́джений (розм.)
забруднений чим-небудь поганим, гидким.
запа́кощений (розм.)
забруднений.
запаску́джений (розм.)
забруднений перев. чимось поганим, гидким.
запога́нений (розм.)
зроблений поганим внвслідок засмічення, забруднення.
брудни́ти негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.
безсла́вити (рідше)
те саме, що несла́вити.
безче́стити
позбавляти доброї слави; неславити, ганьбити.
ганьби́ти
вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити.
ги́дити (підсил. розм.)
паплюжити, плямувати.
забру́днювати
позбавляти моральної чистоти, ганьбити кого-, що-небудь; споганювати.
заплямо́вувати (рідше)
зганьбити, ославити кого-, що-небудь.
знесла́влювати
принижувати, безчестити кого-, що-небудь негідними, ганебними вчинками.
каля́ти (розм.)
укривати ганьбою кого-, що-небудь; плямувати.
компрометува́ти
виставляти кого-, що-небудь у негарному світлі; шкодити добрій славі когось, чогось.
несла́вити
негідними вчинками, поведінкою викликати погану думку, моральний осуд, вкривати ганьбою себе, своє ім'я, рід і т. ін.; ганьбити.
обезсла́влювати (рідше)
те саме, що знесла́влювати.
обезче́щувати (рідше)
неславити, ганьбити.
опаску́джувати (підсил. розм.)
опоганювати, оскверняти кого-, що-небудь.
опоро́чувати
неславити, ганьбити своїми вчинками, поведінкою і т. ін.
оскверня́ти (книжн.)
осоро́млювати
покривати соромом, ганьбою.
осоромля́ти (рідше)
покривати соромом, ганьбою.
очорня́ти
зводити наклеп на кого-, що-небудь, виставляти у поганому світлі когось, щось; порочити.
паску́дити (розм.)
виставляти кого-, що-небудь в недоброму світлі, соромити, чорнити когось.
плюга́вити (підсил.)
те саме, що ганьби́ти 1.
плями́ти
те саме, що плямува́ти 2.
плямува́ти
укривати неславою кого-, що-небудь; ганьбити.
пога́нити
неславити, безчестити кого-, що-небудь чимсь.
поро́чити
паплюжити що-небудь гідне поваги.
соро́мити
робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити.
чорни́ти
ганьбити, знеславлювати кого-, що-небудь.
брудни́й (рідше) про ґрунт, дорогу - з гряззю
брудни́й який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо
бридки́й (підсил.)
гидки́й (підсил.)
ка́посний (розм.)
мерзе́нний (підсил.)
мерзо́тний (підсил.)
неподо́бний (рідше)
па́косний (розм.)
па́кісний (розм.)
парши́вий (розм.)
паску́дний (розм.)
плюга́вий (зневажл.)
препога́ний (підсил.)
проти́вний (розм.)
сяки́й-таки́й (розм.)
таки́й-сяки́й (розм.)
шолуди́вий (зневажл.)
звичайно як лайливе слово.
брудни́й (підсил.) про вчинки, поведінку тощо - який характеризує кого-небудь як непорядну людину
гидки́й (підсил.)
мерзе́нний (підсил.)
мерзо́тний (підсил.)
негі́дний (підсил.)
нече́сний
який характеризує кого-небудь як нечесну людину.
оги́дний (підсил.)
падлю́чий (підсил. розм.)
найвищою мірою непорядний, аморальний, лицемірний і т. ін.
пога́ний (підсил.)
сви́нський (підсил. розм.)
чо́рний (підсил.)
брудни́й про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо - який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму
база́рний (розм.)
про лайливі вислови - непристойний і вульгарний.
безли́чний (діал.)
безсоромний, безстидний.
безсоро́мний
який не почуває сорому, не соромиться; безстидний.
безсти́дний (розм. рідше)
те саме, що безсоро́мний.
бридки́й (підсил.)
гидки́й (підсил. розм.)
крути́й (розм.)
масни́й (розм.)
непристо́йний (у знач. ім. непристо́йне, ного, с.)
усе, що виходить за межі правил пристойності.
непутя́щий (розм.)
те саме, що непристо́йний.
паплю́жний (підсил. розм.)
яким паплюжать; непристойний, безсоромний.
паску́дний (підсил. розм.)
про слова, мову, їх зміст.
пога́ний
вартий осуду (про манери, поведінку, вчинки і т. ін.).
порнографі́чний
про малюнок, літературу, фільм.
припе́рчений (розм.)
про жарт, дотеп, анекдот і т. ін. - виразний, дотепний, але грубий і непристойний.
розпу́сний (підсил.)
сповнений розпусти; непристойний.
скоро́мний (розм.)
сла́сни́й (розм.)
соло́ний (розм.)
цині́чний
брутальний, непристойний.
брудний одяг
Словник синонімів Караванського
брудний жарт
Словник синонімів Караванського
бруднити кого
виливати помиї на
обливати помиями
Словник синонімів Караванського
брудний
Мова – не калька: словник української мови
брудний жарт
Словник синонімів Караванського
бруднити
Словник синонімів Караванського
бруднити брудом
Словник синонімів Караванського
брудний (про працю)
чорний (П.)
важкий (про думи)
лайливий (про слово)
нелегальний (ринок)
простий (люд)
хід не головний
не парадний
не світський
Словник синонімів Караванського
брудний
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
бруднити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
брудний
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
бруднити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)