ЧОРНИТИ — СИНОНІМІЯ
чорни́ти негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.
безсла́вити (рідше)
те саме, що несла́вити.
безче́стити
позбавляти доброї слави; неславити, ганьбити.
брудни́ти
плямувати, опоганювати, ганьбити, безчестити кого-, що-небудь.
ганьби́ти
вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити.
ги́дити (підсил. розм.)
паплюжити, плямувати.
забру́днювати
позбавляти моральної чистоти, ганьбити кого-, що-небудь; споганювати.
заплямо́вувати (рідше)
зганьбити, ославити кого-, що-небудь.
знесла́влювати
принижувати, безчестити кого-, що-небудь негідними, ганебними вчинками.
каля́ти (розм.)
укривати ганьбою кого-, що-небудь; плямувати.
компрометува́ти
виставляти кого-, що-небудь у негарному світлі; шкодити добрій славі когось, чогось.
несла́вити
негідними вчинками, поведінкою викликати погану думку, моральний осуд, вкривати ганьбою себе, своє ім'я, рід і т. ін.; ганьбити.
обезсла́влювати (рідше)
те саме, що знесла́влювати.
обезче́щувати (рідше)
неславити, ганьбити.
опаску́джувати (підсил. розм.)
опоганювати, оскверняти кого-, що-небудь.
опоро́чувати
неславити, ганьбити своїми вчинками, поведінкою і т. ін.
оскверня́ти (книжн.)
осоро́млювати
покривати соромом, ганьбою.
осоромля́ти (рідше)
покривати соромом, ганьбою.
очорня́ти
зводити наклеп на кого-, що-небудь, виставляти у поганому світлі когось, щось; порочити.
паску́дити (розм.)
виставляти кого-, що-небудь в недоброму світлі, соромити, чорнити когось.
плюга́вити (підсил.)
те саме, що ганьби́ти 1.
плями́ти
те саме, що плямува́ти 2.
плямува́ти
укривати неславою кого-, що-небудь; ганьбити.
пога́нити
неславити, безчестити кого-, що-небудь чимсь.
поро́чити
паплюжити що-небудь гідне поваги.
соро́мити
робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити.
чорнити
Словник синонімів Караванського
чорнити метал
Словник синонімів Караванського
чорнити
ганьбити (сил.)
Словник синонімів Караванського
чорнити
Словник синонімів Караванського
чорнити
Словник синонімів Караванського
чорнити
Словник синонімів Караванського
чорнити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
чорни́ло (заст.) розчин певного барвника, призначений для писання
атра́ме́нт (заст.)
чорнило.