БРУДНИТИ

брудни́ти негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.

безсла́вити (рідше) те саме, що несла́вити.

безче́стити позбавляти доброї слави; неславити, ганьбити.

ганьби́ти вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити.

ги́дити (підсил. розм.) паплюжити, плямувати.

забру́днювати позбавляти моральної чистоти, ганьбити кого-, що-небудь; споганювати.

заплямо́вувати (рідше) зганьбити, ославити кого-, що-небудь.

знесла́влювати принижувати, безчестити кого-, що-небудь негідними, ганебними вчинками.

каля́ти (розм.) укривати ганьбою кого-, що-небудь; плямувати.

компрометува́ти виставляти кого-, що-небудь у негарному світлі; шкодити добрій славі когось, чогось.

несла́вити негідними вчинками, поведінкою викликати погану думку, моральний осуд, вкривати ганьбою себе, своє ім'я, рід і т. ін.; ганьбити.

обезсла́влювати (рідше) те саме, що знесла́влювати.

обезче́щувати (рідше) неславити, ганьбити.

обпога́нювати

опаску́джувати (підсил. розм.) опоганювати, оскверняти кого-, що-небудь.

опога́нювати

опоро́чувати неславити, ганьбити своїми вчинками, поведінкою і т. ін.

оскверня́ти (книжн.)

осоро́млювати покривати соромом, ганьбою.

осоромля́ти (рідше) покривати соромом, ганьбою.

очорня́ти зводити наклеп на кого-, що-небудь, виставляти у поганому світлі когось, щось; порочити.

паску́дити (розм.) виставляти кого-, що-небудь в недоброму світлі, соромити, чорнити когось.

плюга́вити (підсил.) те саме, що ганьби́ти 1.

плями́ти те саме, що плямува́ти 2.

плямува́ти укривати неславою кого-, що-небудь; ганьбити.

пога́нити неславити, безчестити кого-, що-небудь чимсь.

поро́чити паплюжити що-небудь гідне поваги.

соро́мити робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити.

чорни́ти ганьбити, знеславлювати кого-, що-небудь.

Цифрові лексикографічні системи української мови