ЦВІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
цвіт «квіти (зб.); найкраща частина чогось; (рідко) квітка; (рідко) колір; [менструація; фарбовані вовняні нитки]»
псл. květъ/ сvětъ (‹ *kvoitъ), пов’язане чергуванням голосних з kvisti/cvisti › *kveittei «цвісти»;
р. цвет «колір; (заст.) квітка; (зб.) квіти; час квітування; розквіт», бр. цвет «квіти (зб.); час квітування; найкраща частина певного суспільства чи середовища», др. цвѣтъ «квітка; лука; колір; фарба», болг. цвят «квітка; пліснява (на вині, солінні); колір; окраса», м. цвет «квітка, квіти; окраса, розквіт», схв. цва̑т «квітування; квітка», цве̑т «квітка; квітування; розквіт», слн. cvåt «квітування; окраса», стсл. цвѣтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зацві́лий
«запліснявілий»
за́цвіт
«час зацвітання квітів»
зацвіти́ти
«прикрасити»
зацві́чений
«прикрашений»
обцві́т
«відцвітання»
оцвіта́ти
«відцвітати»
оцві́тина
(бот.)
перецвіта́ти
«тс.»
прицві́тень
«приквіток»
(бот.)
прицві́тник
при́цві́ток
«тс.»
суцві́ття
цви́сти
«квітувати»
цвіле́вий
«плісеневий»
цві́ли́й
«запліснявілий; вицвілий, (перен.) прищавий СУМ, Нед, [тупий, обмежений Нед]; чалий; худий Л»
цві́лля́
«запліснявілий предмет»
цвіль
цвіль
«тс. Mak, ВеНЗн; мукор головчастий, Mucor mucedo (L.) Fr. Mak»
цвісти́
«квітувати; пліснявіти; покриватися висипкою (про дитину); покриватися білими плямами (про нігті)»
цвіта́рня
«квіткарня»
цвіта́стий
цвітелина
«кистянка, Penicillium glaucum Link. (Penicillium crustaceum Fr.)»
(бот.)
цвіти́н
«квіт, квітка»
цвіти́стий
«з розкішними квітами»
цвіті́ння
цвіті́нь
«цвіт»
цві́тка
«квітка»
цвіткува́ти
«розквітчувати, прикрашати»
цвіткува́тий
цвітни́й
цвітни́к
«квітник»
цвітника́р
«знавець, аматор квітів»
цвіто́в'я
«квітування»
цвітови́ння
«випалі жмути сіна»
цві́то́к
цвіто́нний
«вербний (у вислові Ве́рбна (Цвіто́нна) неділя)»
цвітува́ти
(у вислові ц. тютюн «відривати квіти тютюну»)
цвіту́ля
«корова, народжена у Вербну неділю Нед; чорна або червона корова з білими плямами ВеНЗн»
цвіту́ха
«цвітна капуста, Brassica oleracea botrytis L.»
(бот.)
цвітча́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цвет «квіти (зб.); час квітування; найкраща частина певного суспільства чи середовища» | білоруська |
| цвят «квітка; пліснява (на вині, солінні); колір; окраса» | болгарська |
| цвѣтъ «квітка; лука; колір; фарба» | давньоруська |
| цвет «квітка, квіти; окраса, розквіт» | македонська |
| květъ/ сvětъ (‹ *kvoitъ) | праслов’янська |
| цвет «колір; (заст.) квітка; (зб.) квіти; час квітування; розквіт» | російська |
| т «квітування; квітка» | сербохорватська |
| cvåt «квітування; окраса» | словенська |
| цвѣтъ | старослов’янська |
| т «квітка; квітування; розквіт» | українська |
| *kveittei «цвісти» | ? |
білоцвіт «гикавка, Berteroa incana (L). DC.» (бот.)
складне утворення з основ прикметника бі́лий та іменника цвіт;
назва зумовлена білим кольором квітів гикавки (пор. р. [белоголо́вник] «тс.»);
р. [белоцве́т] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бі́лий | ? |
| цвіт | ? |
| белоцве́т «тс.» | ? |
гори́цвіт «адоніс, Adonis vernalis L.» (бот.)
пор. інші назви горицвіту за цією ознакою: ч. ohníček (букв. «вогничок»), вл. horivka, нім. Feuerblume (букв. «вогняна квітка»);
назву рослина дістала за яскравий колір квіток, що скидаються на полумʼя;
складне слово архаїчного типу, утворене з основ дієслова горі́ти (у формі наказ. способу 2-ої ос. одн.) та іменника цвіт (квіт);
псл. gorikvětъ;
р. горицве́т, бр. гарыцве́т, п. gorzykwiat, ч. hořikvět, болг. гороцвет, м. гороцвет, схв. гȍроцвēт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гори́квіт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гарыцве́т | білоруська |
| гороцвет | болгарська |
| horivka | верхньолужицька |
| гороцвет | македонська |
| Feuerblume (букв. «вогняна квітка») | німецька |
| gorzykwiat | польська |
| gorikvětъ | праслов’янська |
| горицве́т | російська |
| гȍроцвēт | сербохорватська |
| цвіт | українська |
| ohníček (букв. «вогничок») | чеська |
| hořikvět | чеська |
| інші | ? |
| горі́ти (у формі наказ. способу 2-ої ос. одн.)(квіт) | ? |
древоцві́тна «сорт пізніх груш»
не зовсім ясне складне утворення з основ іменників древо і цвіт (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| древо | ? |
| цвіт | ? |
полу́цвіт «фіалка триколірна, братки, Viola tricolor L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що братки мають триколірні – біло-жовто-фіолетові – віночки (Вісюліна– Клоков 182; Нейштадт 393–394);
складене утворення з основ полу́- «пів-» і цвіт «колір, квітка»;
р. [полу́цветки] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
полу́цвіток
полуцьві́тки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| полу́цветки «тс.» | російська |
| полу́ «пів-» | українська |
| цвіт «колір, квітка» | українська |
просо́нцвіт «соняшник, Helianthus annuus L.» (бот.)
результат поєднання прийменника про та іменників со́нце і цвіт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
процо́нцвіт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| про | українська |
| со́нце | українська |
| цвіт | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України