СИР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сир
псл. syrъ;
споріднене з лит. sū́ris «сир», sū́rаs «солоний», прус. suris «сир», лтс. sũrs «гіркий», дісл. sūrr «закваска», двн. sūr «кислий», дісл. sóra «кисле молоко», алб. hirrë «сироватка»;
іє. *sū-ro-/sou-ro- «кислий, солоний, гіркий»;
р. бр. сыр, др. сыръ, п. заст. [syr], ser, ч. sór, слц. syr, полаб. sar, болг. си́рене, м. сир, схв. си̏р, слн. sìr, стсл. сыръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заси́рнити
«забруднити сиром»
наси́рнік
«млинець із сиром»
посира́нки
«частування дружок сирниками»
си́рено
«багато сиру»
си́ринний
«з сиру»
си́рінний
«тс.»
сирко́вий
сирни́к
«корзина для сиру Нед; ворок Чаб»
си́рник
«млинець із сиру»
си́рниця
«посудина для сиру; [торговка сиром Нед]»
сиро́к
си́рян
«сирний, із сиру»
си́ряний
«із сиру, з сиром»
си́ряник
«сирник»
си́ряно
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hirrë «сироватка» | албанська |
| сыр | білоруська |
| си́рене | болгарська |
| sūr «кислий» | давньоверхньонімецька |
| sūrr «закваска» | давньоісландська |
| sýra «кисле молоко» | давньоісландська |
| сыръ | давньоруська |
| *sū-ro-/sou-ro- «кислий, солоний, гіркий» | індоєвропейська |
| sũrs «гіркий» | латиська |
| sū́ris «сир» | литовська |
| sū́rаs «солоний» | литовська |
| сир | македонська |
| sar | полабська |
| syr | польська |
| ser | польська |
| syrъ | праслов’янська |
| suris «сир» | прусська |
| сыр | російська |
| си̏р | сербохорватська |
| syr | словацька |
| sìr | словенська |
| сыръ | старослов’янська |
| sýr | чеська |
си́рно «маленький низький столик»
очевидно, похідне утворення від сир з первісним значенням «дерев’яне блюдо для сиру»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сир «дерев’яне блюдо для сиру» | українська |
си́роватень «лунь, Circus» (орн.)
неясне;
можливо, пов’язане з основою прикметника сі́рий, видозміненою під впливом си́вий або сир (сиро́ватка);
в такому разі назва зумовлена сірим забарвленням луня польового (Circus cyaneus);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́рий | українська |
| си́вий (сиро́ватка) | українська |
| сир (сиро́ватка) | українська |
си́ро́ватка
зіставляється також з лат. serum (seru) «сиворотка, водяниста рідина», гр. ὀρός «сироватка» (Machek ESJČ 599);
пов’язується з псл. syrъ «сировий», surovъ «кислий, рідкий» (Schuster-Šewc 1402);
не зовсім ясне;
зв’язок із сир може бути вторинним;
р. сы́воротка, бр. сыро́ватка, п. serwatka, ч. syrovátka, слц. srvátka, вл. syrwatka, нл. serowatka, srowatka, surowizń, болг. сурова́тка, схв. су̏рутка, слн. sírotka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
си́рватка
«тс.»
си́рватча́ний
сирово́тка
«сироватка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сыро́ватка | білоруська |
| сурова́тка | болгарська |
| syrwatka | верхньолужицька |
| ὀρός «сироватка» | грецька |
| serum «сиворотка, водяниста рідина» (seru) | латинська |
| serowatka | нижньолужицька |
| srowatka | нижньолужицька |
| surowizń | нижньолужицька |
| serwatka | польська |
| syrъ «сировий» | праслов’янська |
| surovъ «кислий, рідкий» | праслов’янська |
| сы́воротка | російська |
| су̏рутка | сербохорватська |
| srvátka | словацька |
| sírotka | словенська |
| сир | українська |
| syrovátka | чеська |
шарі́ти «ставати червоним (пере-важно про обличчя); виділятися черво-ним або рожевим кольором»
очевидно, давнє запозичення з тюркських мов;
пор. чув. сарла «фарбувати», дтюрк. sїr «фарба», sїrčї «художник», алт. туркм. каз. ккалп. тат. сырла «фарбувати», кирг. сырда, уйг. сирла «тс.», які пов’язуються з чув. сӑр, сӑрӑ «фарба», алт. каз. ккалп. ног. туркм. тат. сыр, узб. сир «тс.», уйг. сир «лак, глазур», пор. і монг. калм. шир «фарба»;
існує також припущення (Arnim ZfSlPh 9, 406) про те, що безпосереднім джерелом запозичення є тюрк. saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик»);
спроба пов’язання з си́зий (Petersson BSl. Wortst. 28) викликає сумнів;
р. [ша́рить] «фарбувати, розписувати», др. шаръ «фарба, колір», болг. ша́ря «фарбую», м. шари «розмальовує», схв. ша́рати «розмальовувати, фарбувати», слн. šára «строкатість», šárаst «строкатий», стсл. шаръ «фарба»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сырла «фарбувати» | алтайська |
| сыр | алтайська |
| ша́ря «фарбую» | болгарська |
| шаръ «фарба, колір» | давньоруська |
| sїr «фарба» | давньотюркська |
| sїrčї «художник» | давньотюркська |
| сырла «фарбувати» | казахська |
| сыр | казахська |
| шир «фарба» | калмицька |
| сырла «фарбувати» | каракалпакська |
| сыр | каракалпакська |
| сырда | киргизька |
| шари «розмальовує» | македонська |
| шир «фарба» | монгольська |
| сыр | ногайська |
| ша́рить «фарбувати, розписувати» | російська |
| ша́рати «розмальовувати, фарбувати» | сербохорватська |
| šára «строкатість»«строкатий» | словенська |
| šárаst «строкатість»«строкатий» | словенська |
| шаръ «фарба» | старослов’янська |
| сырла «фарбувати» | татарська |
| сыр | татарська |
| сырла «фарбувати» | туркменська |
| сыр | туркменська |
| saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик») | тюркські |
| сир «тс.» | узбецька |
| сирла «тс.» | уйгурська |
| сир «лак, глазур» | уйгурська |
| сарла «фарбувати» | чуваська |
| сӑр | чуваська |
| сӑрӑ «фарба» | чуваська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України