МАК — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

споріднене з лит. aguonà «мак», [maguonà, magona, magūnas] (припускається, однак, що це запозичення з германських мов – Mühl. – Endz. II 547), лтс. magone, magona, прус. moke (не виключається запозичення з слов’янських мов – Brückner 318), двн. mâgo, maho, свн. mahen, mān, нвн. Mohn «тс.», можливо, також дірл. meccun «морква, пастернак», ірл. meacan «тс.», гр. μήκων (дор. μάκων) «мак»;

іє. *mak- «шкіра, плівка, шкіряний гаманець»;

р. бр. болг. м. мак, др. макъ, п. слц. вл. нл. mak, ч. mák, схв. мȁк, слн. màk, mák, стсл. макъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

замаківчи́ти «запаморочити»

лимо́нник «пиріг з маком»

ма́ків

ма́ківко́вий

ма́ківни́к «коржик з маком та медом»

маківча́ний

макове́ць «мак» (бот.)

макови́к «маківник»

макови́на «стебло маку; мак дикий, Papaver rhoeas L.»

ма́ковина «бадилля маку»

макови́нець «мак дикий»

макови́нє «тс.; пуста головка маку»

макови́ння «стебла маку»

макови́ще «поле, де був мак»

ма́кові «Раpaveraceae» (бот.)

макові́ти «червоніти»

ма́ковник «маківник»

маковни́ця «продавщиця маківників»

макува́ті «тс.»

маку́рка «головка маку»

мача́ «макове зернятко»

мачи́на

мачи́нє «маковиння»

мачка́тий «дрібний» (про дощ)

мачки́ «вінок з квітів маку»

мачкува́ти «зрізати колоски (як головки маку) Ж; микати, перебирати Ж; виривати руками просо, гречку»

ма́чник «маківник»

ма́чо́к «мак дикий, Papaver rhoeas L.; Glaucium Adans.» (бот.)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мак	білоруська
мак	болгарська
mak	верхньолужицька
μήκων «мак» (дор. μάκων)	грецька
mâgo	давньоверхньонімецька
meccun «морква, пастернак»	давньоірландська
макъ	давньоруська
*mak- «шкіра, плівка, шкіряний гаманець»	індоєвропейська
meacan «тс.»	ірландська
magone	латиська
aguonà «мак»	литовська
мак	македонська
mak	нижньолужицька
Mohn «тс.»	нововерхньонімецька
mak	польська
makъ	праслов’янська
moke (не виключається запозичення з слов’янських мов -- Brückner 318)	прусська
мак	російська
мȁк	сербохорватська
mahen	середньоверхньнімецька
mak	словацька
màk	словенська
mák	словенська
макъ	старослов’янська
mák	чеська
maguonà (припускається, однак, що це запозичення з германських мов -- Mühl. -- Endz. II 547)	?
magona (припускається, однак, що це запозичення з германських мов -- Mühl. -- Endz. II 547)	?
magūnas (припускається, однак, що це запозичення з германських мов -- Mühl. -- Endz. II 547)	?
magona	?
maho	?
mān	?

макі́тра «вид глиняного посуду (первісно для розтирання маку); (ірон.) голова людини»

численні фонетичні варіанти зумовлені деетимологізацією складного слова;

складне утворення з основ слів мак і те́рти (тру);

припущення про запозичення з грецької мови (гр. μάκτρα «діжа, балія» – Фасмер ГСЭ 119; Karłowicz 362; Matzenauer 10, 59) позбавлене достатніх підстав;

р. [маки́тра, маки́дра, мако́тра] (з укр.), бр. [макі́тра], мако́тра, [ма́кацер, макацёрт, мако́тар] «макітра», [макаты́ра] «голова», п. makotra, makutra (з укр.), слн. [makóter] «макогін»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

макарте́т

макатьо́р

макі́трик

макі́тритися «паморочитися»

макі́тря

ма́кортет

ма́кортеть

ма́кортик

макорти́т

макоте́р

ма́котерть

макоти́ра «макогін»

макоти́ря «стрижена або голена голова; голова людини»

мако́тра

мако́трик «тс.»

мокоти́ря

моко́тя

мокути́ря «тс.»

обмакоти́жити «тс.»

обмакоти́рити «дуже низько (при самому тілі) обстригти»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
макі́тра	білоруська
makotra (з укр.)	польська
makutra (з укр.)	польська
маки́тра	російська
makóter «макогін»	словенська
маки́дра	українська
мако́тра (з укр.)	українська
мако́тра	українська
ма́кацер	українська
макацёрт	українська
мако́тар «макітра»	українська
макаты́ра «голова»	українська
мак (тру)	?
те́рти (тру)	?

ма́кови́ця «вершина, верх; баня»

первісне значення – «макова голівка», на інші предмети назву перенесено за схожістю їх круглої верхівки з голівкою маку;

похідні утворення від мак;

р. [ма́ковица] «баня церкви, будівлі; потилиця», [ма́ковига] «маківка церкви», маку́шка «маківка голови», бр. ма́каўка «баня церкви; верх, вершина», маку́шка «верх; маківка», др. маковица «баня, верх», ч. makovice «невелика баня на вежі»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́ківка «вершина гори»

маківни́ця «дзвіниця»

макуша́к

маку́шка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ма́каўка «баня церкви; верх, вершина»	білоруська
маковица «баня, верх»	давньоруська
ма́ковица «баня церкви, будівлі; потилиця»	російська
ма́ковига «маківка церкви»	українська
маку́шка «маківка голови»	українська
маку́шка «верх; маківка»	українська
makovice «невелика баня на вежі»	чеська
мак	?

макові́й «коноплянка, Fringilla cannabina L.» (орн.)

складне слово з основою мак у першій частині (птах живиться переважно різним насінням);

Друга частина з’явилася, можливо, як результат деетимологізації і зближення з дієсловом ві́яти якоїсь іншої основи;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мак (птах живиться переважно різним насінням)	?
ві́яти	?

ма́ковка «глечики жовті, Nuphar luteum L.» (бот.)

похідне утворення від мак;

назва глечиків мотивується подібністю форми квітів до коробочки з плодами маку, а латаття і рябчика – подібністю квітів цих рослин до квітки маку;

р. [мако́вка] «водяна лілія», [мако́вки водяные] «глечики жовті», бр. [ма́каўка] «лілея»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

маківки «латаття біле, Nymphaea alba L.; рябчик великий, Fritillaria meleagris L.»

ма́куш «латаття біле»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ма́каўка «лілея»	білоруська
мако́вка «водяна лілія»	російська
мако́вки «глечики жовті»	українська
мак	?

макогі́н «дерев’яний товкач, яким розтирають мак, пшоно тощо»

складне утворення з основ слів мак і гна́ти, ганя́ти;

р. макого́н «макогін» (з укр.), п. [makohon] «тс.» (з укр.);

Фонетичні та словотвірні варіанти

макого́н «волоть кукурудзи»

обмакого́нити «низько обстригти»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
makohon «тс.» (з укр.)	польська
макого́н «макогін» (з укр.)	російська
мак	?
і	?
гна́ти	?
ганя́ти	?

макодзьо́ба «зяблик, Fringilla coelebs L.» (орн.)

складні утворення з основ слів мак і дзьо́ба́ти;

назви зумовлені тим, що зяблик і коноплянка живляться переважно насінням;

пор. [макої́д] «волове очко», [макої́дик] «коноплянка» ВеБ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

макодзьо́б «коноплянка, Cannabina (Acanthis, Linaria, Fringilla) cannabina L.»

макодзьо́бниця «зяблик»

макозо́ба «коноплянка»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мак	?
і	?
дзьо́ба́ти	?
макої́д «волове очко»	?
макої́дик «коноплянка»	?

маколу́с «коноплянка, Cannabina (Acanthis, Linaria, Fringilla) cannabina L.» (орн.)

складне утворення з основ слів мак та лу́скати;

назва зумовлена тим, що коноплянка живиться переважно насінням різних трав;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мак	?
лу́скати	?

макольо́ндра «коноплянка, Cannabina (Acanthis, Linaria, Fringilla) cannabina L.» (орн.)

фонетично видозмінене запозичення з польської мови;

п. makolągwa, [makolądwa] «тс.» є складним словом, утвореним з основ іменника mak, спорідненого з укр. мак, та дієслова lęgnąć się «вилуплюватися» (lǫg «вилуплювання»), спорідненого з укр. лягти́;

запозиченнями з української мови є рум. măcăleándru «малинівка», молд. макаля́ндру «тс.» (DLRM 483);

Фонетичні та словотвірні варіанти

макологва «тс.» (XVII ст.)

макольо́ндрик

маколя́ндра

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
макаля́ндру «тс.»	молдавська
makolągwa	польська
măcăleándru «малинівка»	румунська
мак	українська
лягти́	українська
makolądwa «тс.»	?
się «вилуплюватися» (lǫg «вилуплювання»)	?

макопі́йка «коноплянка, Cannabina (Acanthis, Linaria, Fringilla) cannabina L.» (орн.)

складне слово, утворене з основи іменника мак і, можливо, дієслова пи́ти чи якогось іншого слова;

Фонетичні та словотвірні варіанти

макопе́йка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мак	?
пи́ти	?

маку́ха «вичавки з насіння олійних культур; (перен.) вайло, млява людина»

очевидно, похідне утворення від мак (мабуть, спершу так називалися вичавки з маку);

зіставляється також із швейц.-нім. Mägikuchen «вичавки з маку»;

р. бр. маку́ха, п. makuch, [makucha] «вичавки», слц. [makúch, makucha] «макуха»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

маку́х «тс.»

макухи́ «саман, саморобна цегла з глини і соломи»

маку́ховатий «дірчастий, пористий» (про камінь)

макуша́нка «страва з макухи»

макушенка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
маку́ха	білоруська
makuch	польська
маку́ха	російська
makúch «макуха»	словацька
makucha «макуха»	словацька
makucha «вичавки»	українська
Mägikuchen «вичавки з маку»	швейцарсько-німецьке
мак (мабуть, спершу так називалися вичавки з маку)	?

маку́ховатий «з великими волотями» (про очерет)

очевидно, пов’язане з *маку́ха «маківка, верхівка», можливим похідним від мак;

пор. р. [маќуха] «верхня частина чого-небудь; верхівка дерева»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
маќуха «верхня частина чого-небудь; верхівка дерева»	російська
*маку́ха «маківка, верхівка»	?
мак	?
маќуха «верхня частина чого-небудь; верхівка дерева»	?

макушка «конюшина шарудлива, Trifolium agrarium L. (T. strepens Crantz.)» (бот.)

похідне утворення від мак;

назва зумовлена тим, що квіти конюшини зібрані в головки, які своєю формою нагадують маківки;

р. [ма́ку́шка, маку́ша] «тс.», [маку́шник] «конюшина лучна, Trifolium pratense L.», [мако́вушник] «конюшина»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
маку́ша «тс.»	українська
маку́шник «конюшина лучна, Trifolium pratense L.»	українська
мако́вушник «конюшина»	українська
мак	?
ма́ку́шка	?

мачко́вий «фіолетовий»

запозичення з польської мови;

п. maczkowy «тс.» утворено від іменника таczek «мачок», зменш. від mak «мак», що відповідає укр. мак (маковим цвітом польські селянки фарбували нитки);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
maczkowy «тс.»	польська
мак (маковим цвітом польські селянки фарбували нитки)	українська
таczek «мачок»	?
від mak «мак»	?

мачкува́ти «іти дрібним кроком» (про гуцульського коня)

неясне;

можливо, пов’язане з мачо́к, мак як символом дрібного;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мачо́к	?
мак	?

мокоша «латаття (?), Nymphaea lotus L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з мо́кнути, як назва водяних рослин;

пор. р. [мо́кша] «шолудивник болотний, Pedicularis palustris L.»;

зближення з мак (у назвах [м. водяний] «латаття біле, Nymphaea alba L.», [маківки] «тс.» відбулось пізніше.– Див. ще мо́кнути;

Фонетичні та словотвірні варіанти

моко́шні «лотосові, Nelumbiae Ж, Mak; Hydropeltidae тж»

пишноцвіта «лотос, Nelumbium speciosum Willd.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мо́кша «шолудивник болотний, Pedicularis palustris L.»	російська
мо́кнути	?
мо́кша «шолудивник болотний, Pedicularis palustris L.»	?
мак (у назвах [м. водяний] «латаття біле, Nymphaea alba L.», [маківки] «тс.» відбулось пізніше.-- Див. ще мо́кнути.	?

макі́ «французький партизан часів другої світової війни»

запозичене з корсіканського діалекту італійської мови, в якому [macchia] «зарості» є етимологічно тотожним з іт. macchia «пляма»;

фр. maquis «тс.» походить від назви заростей вічнозеленого чагарника, в яких часто переховувалися партизани;

запозичення з французької мови;

р. болг. маки́, бр. макі́, п. makia, maquis, ч. слц. makista «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
макі́	білоруська
маки́	болгарська
macchia «пляма»	італійська
makia	польська
maquis	польська
маки́	російська
makista «тс.»	словацька
maquis «тс.»	французька
makista «тс.»	чеська
macchia «зарості»	?

ма́ти (іменник)

;

іє. * māter-, утворене за допомогою суфікса -ter- від кореня *ma-, що походить з дитячої мови;

споріднене з лит. mótė (род. в. móters) «жінка, дружина», mótina «мати», лтс. mâte, прус. mūti, дісл. moðer, двн. muoter, нвн. Mutter, англ. mother, лат. māter, гр. μήτηρ, дінд. mātár-, ав. mátar-, вірм. mair, тох. A mācar, тох. В mācer «тс.»;

псл. mati, род. в. matere;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бе́зматень «рій бджіл без матки»

безма́терній «який не має матері»

безма́тній «який не має матки»

безма́ток «тс.»

безма́точний «ТС.»

ма́тер

матери́зна «спадщина від матері; [батьківщина]»

матери́знений

матери́знина «тс.»

ма́терин

матери́нки «насінні коноплі»

матери́нство

матери́нський

матери́нщина «спадщина після матері»

матери́тися «матюкатися»

матеркува́ти

ма́терний

ма́терниця

ма́терні (коноплі)

ма́терній

матерюва́ти «бути весільною матір’ю»

матирщи́на «тс.»

ма́тиця «(анат.) матка; дика свиня; матка бджіл»

ма́тичний

ма́тінка

матінкува́ти «часто говорити: ох, матінко»

матіно́йка «мати» (пестл.)

ма́тіно́чка

ма́тінчин

матінчи́ний

ма́тір «тс.» (заст.)

ма́тірка «мати; коноплі з жіночими квітками»

матіркувати «тс.»

ма́тірний «зроблений з матірки»

матірни́ця «тс.»

ма́тірниця «конопля матірка»

ма́тірні

матірча́тий

матірча́ті (коноплі)

ма́тірчин

матірщи́на «матюк»

ма́тіхна

ма́тка «мати; плідна самиця у тварин; бджола, що відкладає яйця; (анат.) uterus; [воскова жила; коноплі з жіночими квітками; (у дитячій грі) вожак О; хрещена мати; весільна мати]»

ма́тка «велика мурашка у мурашнику»

ма́тки «успіння богородиці» (церк.)

маткови́й «чоловік хрещеної матері»

ма́тковий

маткува́ти «бути хрещеною матір’ю на весіллі або звіздинах»

ма́тохна

ма́точка «(бот.) центральна частина квітки; [мати; хрещена мати]»

ма́точко́вий

ма́точний

ма́точник «комірка у вулику для матки; пристосування, яким ловлять бджолину матку; приміщення для маток тварин; рослина, яку використовують для вирощування нових рослин, шкілка; [барліг; сітка для бджіл ЛПол]»

мату́ня

мату́сенька

мату́син

мату́ся

мату́хна

ма́тушник «стадо дійних овець; лоза винограду, яку залишають на розплід»

матча́ний «тс.»

ма́тчин

мать «мати»

матю́к

матюка́ти

ма́тюнка

ма́тюрка «коноплі з насінням»

праматери́нський

прама́ти

прама́тір

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
mátar-	авестійська
mother	англійська
маці	білоруська
ма́йка	болгарська
ма́ти	болгарська
mać	верхньолужицька
maćeŕ	верхньолужицька
mair	вірменська
μήτηρ	грецька
muoter	давньоверхньонімецька
mātár-	давньоіндійська
moðer	давньоісландська
мати	давньоруська
матере	давньоруська
-ter-	індоєвропейська
*ma-	індоєвропейська
māter	латинська
mâte	латиська
mótė «жінка, дружина» (род. в. móters)	литовська
mótina «мати»	литовська
móters род. в.	литовська
мајка	македонська
maś	нижньолужицька
maśeŕ	нижньолужицька
Mutter	нововерхньонімецька
motei	полабська
matka	польська
mać	польська
maci	польська
macierz	польська
mati	праслов’янська
matere род. в.	праслов’янська
mūti	прусська
мать	російська
матери	російська
мȁти	сербохорватська
мȁтерē род.	сербохорватська
mat'	словацька
mater	словацька
mati	словацька
máti	словенська
matere род. в.	словенська
мати	старослов’янська
mācar	тохарська А
mācer	тохарська В
máti	чеська
máť	чеська
máteř	чеська

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України