МАК — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як [той] мак наче́тверо, зі сл. бі́дний.

Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно бідний. Приклади

[Настя:] Ой бідний ти, кумочку, бідний! [Микола:] Ой бідний, кумочко, бідний, як той мак начетверо! (І. Франко)
Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (М. Стельмах)

ще мак [росте́ (цвіте́ і т.ін.)] у голові́ у кого.

Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т.ін. Приклади

Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик)

цвісти́ як мак.

Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Приклади

Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д'ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий)
цвісти́ ма́ком. Багато із названих словосполучень… усталилися в загальнонародній мові як стійкі, фразеологічні словосполучення типу: цвітом цвісти (Питання мовної культури)

хоч мак (ма́ком) сій.

зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. Приклади

Тиша у лісі, хоч мак сій (І. Муратов)

зі сл. ти́хо. Дуже. Приклади

У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний)
Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Ю. Мушкетик)

як мак цвіте́ (процвіта́є і т.ін.).

Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Приклади

Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов'яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений. (Дніпрова Чайка)
На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Т. Шевченко)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою комусь. Приклади

— І йому [Шаповалові], й Денису Панасовичу я давав перцю, незважаючи ні на ордени, ні на роки! (П. Автомонов)
— Вишкварив оце листа додому, щоб костюм пошили.. Дав їм такого перцю, що, може, й розсердяться… (С. Олійник)

рідше, жарт. Завдавати клопоту, прикрощів, дошкуляти кому-небудь. Приклади

зада́ти пе́рцю з ма́ком. — Тепер він [хлопчик] нам задасть перцю з маком! — сміялася Юлія Цезарівна.— Горластий! (П. Дорошко)
Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й що: зараз би потаскали у поліцію та затасували б у холодну (Г. Квітка-Основ'яненко)

Розправлятися з ким-небудь, бити, громити когось. Приклади

[Голос:] Ганяй їх! Бий їх! От такого перцю дали (І. Нечуй-Левицький)
— Далі,— знизав плечима сержант,— далі взагалі нічого особливого не було. Дали їм [фашистам] перцю, танки майже всі спалили, тільки двом вдалося втекти… (В. Собко)

з ма́ком і з та́ком, перев. зі сл. бу́ти, трапля́тися і т.ін.

І краще, і гірше; по-різному. Приклади

— Було з маком, було й з таком! Та ніколи не було без віри в перемогу, без любові (Остап Вишня)

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл.

Уживається для вираження заперечення, незгоди і т.ін.; не буде так, зовсім ні. Приклади

— Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий)
[Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас. За мною пан староста, за мною пан комісар (І. Франко)
— Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ'яненко)

Абсолютно, зовсім нічого. Приклади

— Він [Заруба] ..здоров'я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер)
Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який… має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар)
Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський)

з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т.ін.

Облесливо, нещиро і т.ін. Приклади

— І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т.ін.

Міцно, дуже добре. Приклади

Переживши наліт, всі… заснули, як після маку (І. Муратов)
як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний)
Спав, як після маківок (З газети)
— Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах)
Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький)
Він [Перегуда] наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер)

сі́сти ма́ком.

Потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому-небудь. Приклади

Проценко сам дивується, як він міг так ловко сісти маком. Досі ж йому щастило в житті (Д. Бедзик)
[Прядка (вбігає схвильований):] Вороги… чекали інтервенцію. Ну, й сіли маком! (І. Микитенко)
Поки ми ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало — сіли маком (В. Гжицький)

не з ма́ком кому і без додатка, перев. зі сл. бу́ти і под.

Тяжко, погано, сутужно і т.ін. Приклади

Вони [люди] так і кажуть: — Ну що, пане капітане, не з маком було? (І. Микитенко)

як ма́ків цвіт.

Гарний, вродливий. Приклади

Галя сиділа як маків цвіт. І всі наввипередки поглядали на неї з цікавістю та прихильністю (Ю. Смолич)
— Немов уві сні, минуло весілля. Як маків цвіт сиділа у вінку Геня, а поруч дружки і світилки (В. Большак)

Дуже. Приклади

Жарт був звичайний, гуцульський, але від нього чомусь зашарілася Маруся як маків цвіт (Г. Хоткевич)

Прекрасний. Приклади

Сей світ як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок )

вте́рти ма́ку (часнику́), згруб.

Побити, суворо покарати кого-небудь. Приклади

нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко)
— Іч, який…— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах)
Я б тобі утер маку,— думав він,— коли б москаль не виточив з мене крові (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого.

Дуже багато. Приклади

Багато, як за гріш маку (М. Номис)
Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський)
Міністрів отих. . зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах)
— Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський)

як ма́ку кого, чого, жарт.

Дуже багато. Приклади

Він мав дітей, як маку, і ані клаптика поля (М. Коцюбинський)
Здоровенькі були, люди! Та тут вас як маку (Олександр Олесь)
На вулиці дітвори — як маку… (О. Вишня)
Родимих цяточок на ній було як маку (З газети)

ви́скочити як коза́к (як го́лий, як Кузьма́) з ма́ку, зневажл.

Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. Приклади

Вискочив, як Кузьма з маку (Укр. присл.)
— Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар)

показа́ти ду́лю (фі́гу) [з ма́ком], вульг.

Відмовити кому-небудь у чомусь, нічого не зробити, не допомогти і т.ін. Приклади

— А що? — сказав [Латин], — чи поживились? От з Діомидом ви носились, А він вам фігу показав (І. Котляревський)
— В базарі він нам покаже дулю та й тим одбуде: хай зараз дає [гроші] (С. Васильченко)