ІЗ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

хоч святи́х вино́сь [із ха́ти].

Неможливо витерпіти, витримати щось. Приклади

Скрізь клопіт, халепа, сто лих! Так в мідні клекотить гарячій, Так в кабаці кричить піддячий, Як кажуть, хоть [хоч] винось святих (І. Котляревський)
Коли до дядька Володимира хто звертався з позичкою, він спочатку ставав глухим, а далі або мовчав, або таке молов, що хоч святих винось із хати (М. Стельмах)
— Якось гаман висунувся — впав на підлогу, і дід, прокинувшись, підняв такий лемент, що хоч святих із хати винось (А. Дімаров)

з (із) розго́ну.

На повній швидкості. Приклади

Матруньо дубонів маленькими ніжками прямо до отвору в плоті. Пес за ним. Матруньо спотикнувся й впав, а пес із розгону перескочив його (Л. Мартович)
Здається, за якийсь кілометр дорога скінчиться, ось-ось машини з розгону налетять одна за одною на скелю і розсиплються вщент (О. Гончар)
Вовк лежав і чигав. Теля надбігло та з розгону скочило на вовка (М. Коцюбинський)

Щосили. Приклади

— Ой мамочко! — ожила Христина, метнулась до скрині, з розгону підвела важке віко, перегнулася, вихопила з прискринька тоненький разочок намиста (М. Стельмах)
Він почоломкався з Климом, високо піднявши долоню і плеснувши нею з розгону по Климовій долоні (І. Нечуй-Левицький)

зі сл. зупини́тися. Раптово, різко. Приклади

Спинилися [два хлопчики] з розгону на горі (М. Бажан)
Мар'ян уже наближався до лісу.. Перед ним з розгону зупинилися сани (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) Із зав'я́заними очи́ма, зі сл. ходи́ти, блука́ти і т.ін.

Не розбираючись, не орієнтуючись у чомусь, не маючи потрібних знань, потрібного досвіду; навмання. Приклади

То бувало ніби з зав'язаними очима блукали, танцювали на одному місці, за своїм горем і світу ясного не бачили (І. Цюпа)
— Припам'ятайте собі: скільки ви ночей не доспали, скільки праці згубили через те, що ходите, здається, і вдень, а мов з зав'язаними очима — во тьмі?! (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади

Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади

Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
— Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
— Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

підніма́тися (підійма́тися, підво́дитися і т.ін.) / підня́тися (підійня́тися, підвести́ся і т.ін.) з руї́н (з по́пелу, із зга́рищ і т.ін.).

Відбудовуватися, відроджуватися. Приклади

підня́тися з руїн і по́пелу. Сплюндрований колись фашистами, піднявся з руїн і попелу Київ — квітуче місто над Дніпром-Славутичем (З газети)
Один за одним піднімалися з руїн заводи, шахти, залізниці (Оповідання з історії СРСР)

ви́йти із борозни́, жарт.

Стати неспроможним займатися активною діяльністю. Приклади

Усі лави під кленами та тополями, лави літнього кінотеатру обсіли жінки й чоловіки,.. діди й баби, котрі вже, як кажуть, вийшли з борозни, одержували пенсійний хліб і до хліба (М. Рудь)

мо́рщити із се́бе сироту́, зневажл.

Видавати себе за бідного, нещасного; прибіднятися. Приклади

Особливо ж смішна була величезна, могуча [могутня] стать Вовкуна, коли він кулився, і кривився, і морщив із себе сироту (І. Франко)

хоч із шку́ри ви́лізь, згруб.

Обов'язково дістань де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Приклади

А попідростали [діти] — в голові туманіє. Тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза, тому чорта-біса, а ти, батьку, хоч з шкури вилізь, а дай (А. Іщук)

[ра́зом] із со́нцем.

Рано, удосвіта. Приклади

Думка була виїхати разом із сонцем, бо не близька дорога (О. Гончар)
Встає Максим з сонцем, лягає з місяцем; у нього і пооране, і посіяне, скотинка нагодована й напоєна, усе у нього в догляді, і нас, спасибі йому, слухається і шанує (О. Кониський)

як (мов, ні́би і т.ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т.ін.

Дуже швидко, зненацька і т.ін. Приклади

Уже він [Йонька] і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Тоді він ускочив у хатину, як із пожежі: — Ти йтимеш сьогодні корову доїти чи ні? (Григорій Тютюнник)

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т.ін.) ду́рень із сту́пою з ким--чим.

Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий її. Приклади

— Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач)
Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко)

з (із) [са́мого] сповитка́.

З ранніх років; з віку немовляти. Приклади

з [са́мого] сповито́чка. — А ви змалечку рибалите, дідусю? — З самого сповиточка, як тільки ходити навчився (Ю. Збанацький)
— Слухай, який у тебе стаж? По-моєму, ти редактор із сповитка (О. Гончар)

попливти́ із рук чиїх.

Швидко витрачатися, втрачатися, зменшуватися (про кошти, майно, маєтки і т.ін.). Приклади

Він і достатками давніше володів, та за бенкетами.. поплив із щедрих рук його маєток (Переклад М. Рильського)

із кра́ю в край.

По всій території, на всьому просторі; скрізь. Приклади

з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості… (М. Бажан)
— Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар)
З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич)
Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра)

як (мов, ні́би і т.ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т.ін.).

Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Приклади

як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник)
Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз)
як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний)
П'ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький)
Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів)
Тиждень минув як із батога тріснув у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей)

ла́нтух (мішо́к) із кістка́ми (з маслака́ми), ірон.

Дуже худа, виснажена людина. Приклади

Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого, вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Л. Первомайський)

лови́ти слова́ [із ро́та] чиї, рідше кому.

Уважно, з цікавістю слухати кого-небудь. Приклади

Прокіп вмовляє: Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (М. Коцюбинський)

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т.ін.) [ду́рень (ци́ган, ста́рець)] з пи́саною то́рбою з ким--чим.

Приділяти велику або більшу, ніж треба, увагу тому, хто (що) її не вартий (варте), не заслуговує. Приклади

носи́тися як ба́ба із сту́пою. Носиться як баба із ступою (Укр. присл.)
Носився я з тими листами як із писаною торбою, щиро пишався ними, перечитував (М. І. Тарновський)
— Чваниться раз у раз своїм розумом та носиться з тою наукою як старець з писаною торбою (І. Нечуй-Левицький)
— Від такого приятеля поли вріж та тікай, а ви з його приятельством носитесь як циган з писаною торбою (Панас Мирний)

як із ди́шла гарма́та.

Дуже поганий, нікудишній. Приклади

Мене ж по тилах протримали всю війну, бо з мене вояка, як із дишла гармата (Є. Гуцало)

[і] чорт із сві́чкою не знайде́ кого, що, ірон.

Не можна розшукати, навіть докладаючи великих зусиль; зовсім нема. Приклади

і чорт із сві́чкою не знайшо́в. — Корабель, — продовжував Багдан, — на якому я очуняв, належав старому малайцеві з острова Тоо — десь на північ від Яви. Цього острова і чорт із свічкою не знайшов серед безлічі тих островів (Ю. Яновський)
— Я мрію працювати на селі. — Не бреши! Багато з вас таких, що повивчались, а на селі працюють? Порозбігалися, що й чорт із свічкою не знайде (Грогорій Тютюнник)

хоч із колі́на ви́лупи.

Обов'язково дістань де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Приклади

Звідки я тепер візьму вісім злотих? З коліна вилуплю? (Ірина Вільде)
з колі́на ви́лупити. Ну, а звідки в мене ці гроші, не суди — в багачів доробився, з коліна мав вилупити? (П. Козланюк)
— Вередлива була [жінка]. І те їй давай і друге принеси, хоч із коліна вилупи, а щоб було! (Б. Лепкий)
— А тут було прийде строк платить панові чинш за оту березу… Давай, хоч з коліна вилупи! (І. Нечуй-Левицький)
Що велять заплатити, те заплати, хоч із коліна вилупи (І. Франко)

ви́летіти із сідла́.

Втратити посаду. Приклади

Кавун став тут головою [колгоспу]. Це був крутий поворот у його житті, такий крутий, що молодий голова в перші місяці трохи не вилетів із сідла (З газети)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) з руїн (з по́пелу, із зга́рищ і т.ін.) що.

Відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване. Приклади

підня́ти з по́пелу і руї́н. Здавалося, потрібно буде багато десятиріч, щоб підняти країну з попелу і руїн, залікувати тяжкі рани (З газети)
Шахтар каже: — Ми самі були й будівельниками, підняли шахту з руїн (Ю. Яновський)
Я словом, міцнішим сталі, Буду свій дім захищати, Живу я в новім кварталі, Що з попелу встиг підняти (З газети)
Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (І. Нехода)
Оту емтеес власними руками будував [Микола] — цеглинку до цеглинки. А після війни з руїн її зводив… (С. Журахович)

[як (мов, ні́би, і т.ін.)] полеті́ти за (із) ві́тром.

Набути розголосу, поширитися. Приклади

За вітром слава полетіла. По всіх усюдах і кутках (Л. Глібов)

Безслідно зникнути, пропасти, щезнути. Приклади

Її честь, яку здобула собі довгою службою у своєї пані, тепер розвіялася, немов із вітром полетіла (О. Кобилянська)

ви́кинути (ви́креслити) зі [свого́] се́рця кого.

Перестати любити кого-небудь. Приклади

Може, Ольга забула про нього, викреслила з свого серця? (Н. Рибак)
В якій справі вона зайшла до Саїда, викинувши його з свого серця? (Іван Ле)

кат із ним (ни́ми).

Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чим-небудь, невдоволення чимсь, утрати інтересу до чого-небудь; нехай буде так, як є. Приклади

— Діло й на тебе є. — А кат із ним, із тим ділом,— відмахнувся Дорошенко (О. Гончар)
Кат із ним. Що буде, те й буде (В. Кучер)
З кошика потроху вилітали й розбивалися яєчка, і до нього веселими очима сміялися жовтки. Ну, й кат із ними. Кузьма вже не заздрий на таку закуску (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) із (з-під) землі́ ви́рости (уроди́тися, ви́ринути) / вироста́ти (вирина́ти).

Несподівано з'явитися де-небудь. Приклади

Славка.. наче з-під землі виринав (Л. Мартович)
Як з-під землі виростає Стьопа (В. Собко)
Скрізь по полю — ліворуч і праворуч — стояли гармати, гармати, гармати… Немов уродилися з землі (О. Гончар)
Чорний монах немовби виріс з-під землі (П. Панч)
Недавно казала тітка відчинити одно фронтове вікно; я відчиняю, а він наче з землі виріс — надійшов! (О. Кобилянська)
Як тільки Оксана зникла з очей, Микола сів на свій пеньок і задумався. Звідки вона взялася? Мов із землі виросла (В. Гжицький)
— Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (М. Коцюбинський)

хоч з (із) ха́ти тіка́й.

Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. Приклади

[Христя:] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький)
— Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник)
хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип'є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський)

вдень з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого.

Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Приклади

Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти. хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало)

Важко чи неможливо щось відшукати. Приклади

— Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін)

прибира́ти / прибра́ти із шля́ху що.

Усувати перешкоди, створюючи нормальні умови для розвитку, функціонування і т.ін. чого-небудь. Приклади

Сюжет — це струмочок. Йдеш за течією цього струмочка і копітко прибираєш із шляху все, що заважає його швидкому й вільному рухові (О. Донченко)

Як (мов, ні́би і т.ін.) із рукава́.

зі сл. си́пати, си́патися і под. Дуже багато, у великій кількості. Приклади

Був якось день, коли мов з рукава якогось чарівного морем летіли і летіли журавлі (М. Рильський)
Обід був веселий, гомінкий. Кирило сипав як із рукава: про бариню,. .про порошки для апетиту (С. Васильченко)

Дуже великий, густий (про дощ, сніг). Приклади

Сніг мов з рукава (Укр. присл.)

із кутка́ в куто́к; із кута́ в кут, зі сл. тиня́тися, ходи́ти, бі́гати і т.ін.

Усюди, скрізь. Приклади

То був мовчущий, сердитий чоловік, якийсь невдачник, котрого доля весь вік гонила з кута в кут (І. Франко)

У різних напрямках. Приклади

од кутка́ до кутка́. Він почав ходити по світлиці.. од кутка до кутка (І. Нечуй-Левицький)
Кремезний та рвучкий юнак то сідав на табурет, то бігав з кутка в куток (О. Ільченко)
Він ходив по кімнаті із кута в кут, про щось пильно думаючи (В. Гжицький)

душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия.

Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Приклади

Маковею,— спокійно вів Роман.—..Ти… в боях авторитет здобув.. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! — А що ж, по-твоєму, в мене душа з лопуцька? (О. Гончар)
— Спи спокійно, хлопче! — додав він [дяк], трохи помовчавши… Ми теж не ликом шиті, і душа в нас не з лопуцька (В. Шевчук)
душа́ із лопу́цька. Невже він [Данило] такий боягуз, невже його душа із лопуцька? (М. Стельмах)
Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський)

із зав'я́заними очи́ма.

зі сл. знайти і под. За будь-яких обставин; обов'язково, неодмінно і т.ін. Приклади

— Земля наша міряна, перемірювати її вдруге нам не треба; межу ми з зав'язаними очима знайдемо (О. Кониський)

Такий, що погано орієнтується в життєвих ситуаціях; неосвічений, необізнаний, недосвідчений і т.ін. Приклади

В Андрія було таке відчуття, немов це говорить з ним не Артем Григорович, а рідний батько, який зичить йому добра і хоче послати його в люди не з зав'язаними очима (О. Гуреїв)
[Марко:] Ну, й подумав: куди краще, як не в свої краї, де мене ще, може, знають, та й я буду не з зав'язаними очима (М. Куліш)
Треба було жорстоко відплатити за ті смерті, відплатити тому класу, що виховав мене із зав'язаними очима й зробив мене спільником ганебного діла (О. Слісаренко)

із (на) за́ячий (гороб'я́чий, гороби́ний, жа́б'ячий) скік.

Дуже мало. Приклади

Зсунулася [скеля] на гороб'ячий скік — посунеться, на скільки схочемо… (Л. Смілянський)
— Все прочитали, отче? — спитала щаслива мати… — Ще на заячий скік,— сказав дяк, ховаючи хустку до кишені. — Набігає сльоза, старію (М. Лазорський)
На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Укр. присл.)
Там того поля — на заячий скік! (Укр. присл.)

[аж] із го́рла лі́зе (грубо пре́ться) у кого, зневажл. , перев. безос.

Хтось дуже багатий. Приклади

Отож якраз він такий злидар. Не бійсь, в нього з горла лізе… (Ю. Збанацький)

У когось дуже багато чого-небудь. Приклади

У нас з бабою молока немає, а в них аж із горла преться (Ю. Збанацький)

моло́тник із ми́ски, ірон.

Той, хто їсть з великим апетитом, жадібно, і з кого мало користі в роботі. Приклади

Не працівник, а молотник із миски.

із поли́ в полу́, зі сл. відда́ти, переда́ти і т.ін.

Безпосередньо від одного до іншого. Приклади

Не довго торгувались… і стригун [кінь] із поли в полу перейшов до мене (Збірник про Кроп.)

вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́.

Знаходити вихід із скрутного становища. Приклади

— Не раз доводилось бувати в таких бувальцях, що, може, кому й не снилось.. Але нічого, виходили, як мовиться, сухими з води (Ю. Збанацький)

Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Приклади

ви́йти сухе́ньким із води́. Кота Петровича, де я живу, На лаву садовили судову:. .А він Мишами і Кицями підперся, Сухеньким вийшов із води (М. Годованець)
ви́скочити сухи́м із води́. Десь гниють кості отамана, розметалися-розкидались в безславних січах тіла його невдалих дітей, один Гайдук лише зумів врятуватися, вискочити сухим із води (А. Дімаров)
Батьки новітньої орди Сухими вийшли із води… А шеф: — Біда мені з татарами, — уникли гідного покарання (С. Караванський)
— Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик)
Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (О. Донченко)
[Харько (сам):] Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене (М. Кропивницький)

хоч із душі́ ви́йми.

Обов'язково дістань або знайди де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Приклади

— Чого викликав тебе Остап Петрович? — Хоч із душі вийми, — каже, — а знайди мого брата (З журналу)

як у Сірка́ із зубі́в, зі сл. не ви́рвати і т.ін.

Зовсім, ніяк. Приклади

— Ой, сину,..У добрих людей, у таких, щоб поділились, в самих нічого немає, а в тих, у кого є,— не вирвеш, як у Сірка із зубів (Ю. Збанацький)

вибива́тися / ви́битися із зли́днів.

Переставати бідувати; ставати заможнішим. Приклади

— Що любуєшся?.. Неначе писанка село? — ніби одгадавши його думи, промовив Свирид Яковлевич..— А із злиднів, дивись, чи не скоріше за нас івчанці виб'ються (М. Стельмах)
[Роман:] Вибились із злиднів, із наймитів — осерединились, сину, та хазяйнуємо (М. Куліш)

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

З однієї неприємності в іншу, ще гіршу. Приклади

Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум'я попав (І. Котляревський)
З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванну (П. Загребельний)
— Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Панас Мирний)
— Випаде ж людині така доля — вічно стрибати з вогню та в полум'я. Правда, досі Андрієві щастило (Я. Стецюк)

із шку́ри лі́зти (рідше вила́зити).

Запопадливо вислужуватися перед ким-небудь, догоджати комусь. Приклади

лі́зти з шкі́ри. І хай не лізуть братовбивці з шкіри —. .Не вийде з ката й холуя поет! (Д. Павличко)
Посилав своїх лакуз, і ті з шкури вилазили, щоб виправдати і возвеличити образ свого брістольського господаря (М. Стельмах)

Докладати великих, надмірних зусиль для досягнення чого-небудь; дуже важко працювати, дуже старатися і т.ін. Приклади

вила́зити з шкі́ри. Всі рвуться, вилазять з шкіри, аби скінчити роботу до 1-го (М. Коцюбинський)
лі́зти із шкі́ри. — Батьки, будучи самі малописьменними, з шкіри лізли, щоб дати нам, дітям, якесь ремесло в руки… Шматок хліба… (П. Інгульський)
— Чи не уявляєте ви мене одним з тих йолопів, що… з головою навантажуються працею, лізуть із шкури, щоб висунутись, заробити грошей, одне слово — досягти становища й заможності, як тепер кажуть? (В. Підмогильний)
Той із шкури лізе, та голодний сидить, а той і пальцем не кивне, та кабаком діло живе (А. Тесленко)
Він уже свого доскочив. Чого ж йому з шкури вилазити (Панас Мирний)
Він справді зі шкури ліз та старався…. І до сходу сонця приправив таки своїх пасажирів до табору (І. Головченко і О. Мусієнко)
Сокіл не любив відставати. Побачивши поперед себе коня, із шкури ліз, аби порівнятися, випередити, іти тільки першим (Д. Міщенко)

із сиро́ю земле́ю повінча́тися.

Померти. Приклади

Саливон сповістив урочисту новину, що вже деякі дівчата в Німеччині насправляли повні скрині одежі, повиходили заміж…— Із сирою землею повінчалися!..— гнівними голосами вигукували дівчата (К. Гордієнко)

із (з) за́ячий хвіст.

Дуже мало. Приклади

— Охота є. Хоч одбавляй, та часу не те що обмаль, а з зайчий хвіст (М. Рудь)
— Ну, я молодої [жінки] вже й не виню — пожила вона там за мною із заячий хвіст! (Ю. Збанацький)

аж із шку́ри вибива́тися.

Дуже напружуватися, надриватися. Приклади

Дитина, чую, аж із шкури вибивається, кричить… (Панас Мирний)

із завмира́нням се́рця.

Дуже схвильовано, збентежено; захоплено, уважно. Приклади

І йому пригадується, як десь отут стояв він босоногим семикласником з русокосою Наталочкою, з завмиранням в серця лічив подаровані зозулею роки (Ю. Мушкетик)
Розповідь діда Галактіона Бицик слухав із завмиранням серця, з роззявленим ротом (О. Донченко)
Андрій із завмиранням серця стежив за полем, над яким, мов гайвороння, кружляли літаки [ворожі] (П. Автомонов)

носи́тися як (мов і т.ін.) чорт із грі́шною душе́ю перев. з ким, згруб.

Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. Приклади

Василинка вислухала, як ластівка потрапила до твоїх рук, і поспитала: — А чого ти носишся з нею як чорт із грішною душею? (Є. Гуцало)

Із страхом і трепетом приступити.

Цитата з Послання апостола Павла до филип'ян: «Зі страхом і трепетом приступіть до свого спасіння» (2, 12). Зустрічається й у Книзі Псалмів (2, 11).
В образному вживанні вислів характеризує серйозне ставлення до справи (іноді вживається з іронічним забарвленням). Приклади

Я до листів літературної критики не прикладаю, то мені можна писати без усякого страху. Що то вже за переписна, коли до неї треба «со страхом божим і верою приступати»! (Леся Українка, Лист до А. Макарової, 11.І.1895 р.)
Штука є для Шевченка чимсь божественним, вічним, чимсь таким, до чого треба приступати з побожним трепетом. (І. Франко, «Наймичка»Т. Шевченка)

Фенікс. Мов Фенікс із попелу.

Міф про Фенікса виник у давнину, очевидно, в Аравії, але згодом поширився в Єгипті та Греції. Фенікс — птах з пір'ям вогненно-червоного й золотого кольорів — раз на 500 років прилітав у храм єгипетського бога сонця Ра. Там він спалював себе на вогнищі і знову молодим відроджувався з попелу.
У переносному значенні фенікс — символ безсмертя, вічного оновлення. Приклади

В добу занепаду й руїни руйнується церква, а на великих історичних припливах вона воскресає, як фенікс з попелу, і висуває великих будівничих. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)
Кажуть: — Все в тобі — маячня.
Попіл, вданий за пломінь зопалу!
А вона: — Птиця Фенікс я.
Воскресаю й відроджуюсь з попелу.
(С. Йовенко, Надія)
Обвуглюйся. З дияволом грай в теніс,
Згори на попіл в думах і літах.
Хай вилітає не той самий фенікс,
А зовсім інший, неймовірний птах!
(Л. Костенко, Криши, ламай, трощи стереотипи…)

Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними.

Афоризм приписують онукові Карла Великого королю Лотарю І (IX ст. н. е.). Латиною: «Tempora mutantur, et nos mutamur in illis». Приклади

Звичайно, tempora mutantur, рух український росте, росте і національно свідома інтелігенція. (М. Вороний, Театральне мистецтво і український театр)
Про політику тобі не пишу, бо, може, вона тебе не зацікавлює, — я ж страшенно в їй кохаюсь: на весну війна дуже можлива, хоч обставини тепер вельми переіначились, мабуть уже не ми підем на Відень, а з Відня підуть на нас. Tempora mutantur. Проте побачимо. (Т. Зіньківський, Лист до Б. Грінченка, 12.X.1887 р.)