ІЗ — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм приводити у відповідність, приведення у відповідність до (чого) на стилістично кращий варіант: погоджувати, погодження з (чим).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Уряд приводить* роботу українського агросектору у відповідність до норм ЄС.*	Уряд погоджує* роботу українського агросектору з нормами ЄС.*
На сьогодні приблизно 300 актів законодавства потребують приведення у відповідність до Закону України «Про Кабінет Міністрів України».	На сьогодні приблизно 300 актів законодавства потребують погодження із Законом України «Про Кабінет Міністрів України».

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

З температурою і температурячий

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть температурячий на стилістично кращий варіант: з температурою.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
У районі збільшився показник обстеження температурячих* хворих.*	У районі збільшився показник обстеження хворих із температурою.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Безпосередньо поруч (із) і в безпосередній близькості

Замініть нехарактерний для української мови вислів в безпосередній близькості на стилістично кращий варіант: безпосередньо поруч (із).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
В безпосередній близькості від кордону з Україною під час спроби його незаконного перетину молдавські прикордонники затримали три автомобілі.	Безпосередньо поруч із кордоном з Україною під час спроби його незаконного перетину молдавські прикордонники затримали три автомобілі

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Рушити з місця і торкнутися

Замініть дієслово торкнутися, якщо мовиться про початок руху, на правильний варіант: рушити з місця.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Потяг якраз торкнувся.	Потяг якраз рушив із місця.

АЛЕ:

торкнутися — доторкнутися до кого-, чого-небудь; схвилювати, зворушити.

Він торкнувся мене лівою рукою.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Із жодного, із жодної, із жодних і ні з якого, ні з якої, ні з яких, ні з одного, ні з одної, ні з одних

Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні з якого (ні з якої, ні з яких), ні з одного (ні з одної, ні з одних) на стилістично кращий варіант: із жодного (із жодної, із жодних).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого* дерева, що в саді?*	Чи справді Господь Бог велів вам не їсти з жодного* дерева, що в саді?*
Двері в палаці розчинені навстіж і ні з одних* не видно постаті з міністерства внутрішньої безпеки.*	Двері в палаці розчинені навстіж і з жодних* не видно постаті з міністерства внутрішньої безпеки.*

АЛЕ:

У парних конструкціях ні з… ні з… така заміна не є доречною.

Ні з одного, ні з іншого вікна не видно неба.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Із жодним, із жодною, із жодними і ні з яким, ні з якою, ні з якими, ні з одним, ні з одною, ні з одними

Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні з яким (ні з якою, ні з якими), ні з одним (ні з одною, ні з одними) на стилістично кращий варіант: із жодним (із жодною, із жодними).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Це чудове свято, яке неможливо порівняти ні з яким* іншим.*	Це чудове свято, яке неможливо порівняти з жодним* іншим.*
Нові дані про танення льодовиків у Гімалаях не збіглися ні з одними* раніше відомими оцінками.*	Нові дані про танення льодовиків у Гімалаях не збіглися з жодними* раніше відомими оцінками.*

АЛЕ:

У парних конструкціях ні з… ні з… така заміна не є доречною.

Вона себе не ототожнила ні з одними, ні з іншими.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Із собою і при собі

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Замініть вислів при собі на стилістично кращий варіант: із собою, біля себе.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Що треба мати при собі* під час евакуації?*	Що треба мати із собою* під час евакуації?*
А чим більше батьки хочуть затримати дітей при собі, тим більший викликають бунт з їхнього боку.	А чим більше батьки хочуть затримати дітей біля себе, тим більший викликають бунт з їхнього боку.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Пишуться через дефіс:

а) Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по із закінченням -ому або -ки: по-господарському (-ки), по-іншому, по-козацькому (-ки), по-християнському (-ки), по-своєму, по-сусідському (-ки); також по-латині;
б) складні прислівники, утворені з двох однакових синонімічних чи антонімічних (протилежних за змістом) прислівників: далеко-далеко, ледь-ледь, ледве-ледве, один-однісінький, ось-ось, давним-давно, врешті-решт, геть-чисто, гидко-бридко, повік-віків, зроду-віку, тишком-нишком, рано-вранці, часто-густо, вряди-годи, десь-інде, сяк-так, більш-менш, видимо-невидимо (але: одним одна, один одним, все одно, кінець кінцем, сама самотою);
в) неозначені складні прислівники з частками будь-,-небудь, казна-, хтозна-: будь-де, будь-коли, будь-куди, як-небудь, де-небудь, куди-небудь, коли-небудь, казна-що, казна-куди, казна-де, казна-скільки, хтозна-коли, хтозна-де, хтозна-навіщо, хтозна-як тощо. Якщо при відмінюванні з'являється прийменник, то всі слова пишуться окремо: будь з ким, хтозна в кого, казна на кому;
г) частки -бо, -но, -от, -то, -таки, якщо вони стосуються лише певного слова й стоять після нього, підсилюючи значення: скажіть-бо, слухай-бо, мовчіть-бо, який-бо (ти), дай-но, ходи-но, стій-но, тільки-но, стривай-но, як-от, так-от, отакий-то, аби-то, тому-то, якийсь-то, чим-то, якби-то, стільки-то, так-таки, все-таки, сів-таки. Але: скільки ж то (зроблено), як би то (сказати), все ж таки (спізнився), пішов би таки (ліг). Якщо частка таки стоїть перед означуваним словом, то пишеться окремо: таки треба (відпочити), таки встиг (на поїзд), таки моя (правда), але моя-таки (правда).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Узгодження іменників із числівниками

Як відомо, з числівниками два, три, чотири, коли вони стоять у називному відмінку, іменники теж стоять у називному відмінку множини: «Як у дівчини тієї славні трудодні, так вона чотири літа сниться все мені» (А. Малишко); з числівниками, починаючи від п'яти, іменник стоїть у родовому відмінку множини: «П'ять маленьких діток сплять» (переклад Лесі Українки); «Оженила старших п'ятьох синів, поставила кожному нову хату» (І. Нечуй-Левицький). Із дробовими числівниками іменники стоять у родовому відмінку однини: «Оживали образи, події, які, здавалось, повинні були стертись за півтора десятка років» (О. Копиленко). Зі складеними числівниками відмінок іменника залежить від останнього числа, цебто коли останнє число — два, три, чотири, тоді буде називний: сто сорок два карбованці, з останніми числами — п’ять і далі — родовий відмінок множини: двісті сорок п’ять карбованців. Коли числівники два, три, чотири показують не точну кількість, а тільки приблизну, тоді відповідний іменник треба ставити перед ними в родовому відмінку множини: років чотири не бачив я брата; пробуду в місті днів зо два.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

Відкладний, виложистий, викладчастий (викладчатий), відкотний (відкотистий), із закотою

«У польовій формі військовослужбовців гімнастерку замінено на кітель з відкладним коміром», — надруковано в газетній статті, де впадає в очі трохи дивне в цьому контексті слово відкладний. Адже воно, за Словником Б. Грінченка, означає по-російському откладываемый, отложенный, наприклад: «Що маєш робити, то роби сьогодні, бо тільки їден сир відкладний добрий» (М. Номис); те саме стверджує й Словник за редакцією А. Кримського: «Відкладна справа».
Очевидно, автор статті хотів якось передати по-українському російський вислів отложной воротник, так для нього є низка відповідників: виложистий комір (Словник Б. Грінченка), викладчастий або викладчатий комір у сорочці (І. Нечуй-Левицький), відкотний (відкотистий) комір (Словник за редакцією А. Кримського), нарешті, комір із закотою, що має дівочий одяг (Словник Б. Грінченка). То навіщо українському слову відкладний надавати невластивого йому значення, коли маємо інші слова, що точно передають потрібне нам поняття? Нема ніякої потреби.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича