Підтримати проєкт!

І — ФРАЗЕОЛОГІЯ

і швець, і жнець, і на (в) дуду́ грець.

Той, хто вміє все робити, вправний, тямущий в будь-якій справі. Приклади
  • У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… (О. Копиленко)
  • [Валерій:] Тут огорожу поставлю, там телевізор відремонтую. [Саня:] Та ти в мене таки… І швець, і жнець, і на дуду грець (І. Муратов)
  • — Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький)

і (та й) був таки́й.

Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Приклади
  • Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник)

розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому.

Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати; допомагати осмислити що-небудь. Приклади
  • розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко)
  • Так ото я Кириловому сину й кажу: А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада… Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп'я з дороги (О. Ковінька)
  • [Дранко:] Я ні, я зовсім не догадливий! [Кукса:] А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький)
  • — Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський)

і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка..

Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити. Приклади
  • І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький)
  • Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський)
  • — В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар)

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)].

Довго і тяжко працюювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. Приклади
  • — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім'ї (Панас Мирний)
  • Рідна мати моя, ти ночей недоспала (А. Малишко)
  • День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець)
  • [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім'ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький)

[і] вовк не пролі́зе, перев. з словосп. таки́й, що.

Надзвичайно густий. Приклади
  • Яри кругом, до самого Інгулу, терники такі, що й вовк не пролізе (О. Сизоненко)

[що і] ши́лом не пове́рнеш.

Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Там людей біля клубу, що й шилом не повернеш (З газети)

[і] язика́ (язи́к) злама́єш.

Дуже важко вимовляється (слово, фраза тощо). Приклади
  • —Дре-дре-древ… Дрепер! — аж скрикнув становий, читаючи далі, і сплюнув.— Ну й прізвище?! І язика зламаєш (Панас Мирний)

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь надзвичайно зайнятий якоюсь роботою, заняттям, зовсім не має вільного часу. Приклади
  • За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко)
  • Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський)
  • За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний)

[і] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить і т.ін.), перев де.

Ніхто не пройде; надійно. Приклади
  • ми́ші не пролі́зти. Замкнули браму,.. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз'їзди… Ну. одно слово, — миші не пролізти (М. Старицький)
  • — В мене тут миша не проскочить, — ображено відповів капітан. — А втім можете обстежити (О. Гончар)
  • Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить… (І. Цюпа)
  • — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О. Гончар)

сиді́ти, [і] не ри́патися.

Нікуди не виходити; перебувати де-небудь безвідлучно. Приклади
  • Хто забрався,.. у гори або яри, то вже сидітиме увечері тихо і не рипатиметься (Леся Українка)
Не втручатися в що-небудь, бути бездіяльним. Приклади
  • — Сидіти — не рипатись і краще працювати (М. Стельмах)
  • і не ри́патися і не сми́катися. Оце… божевільне бажання: все і вся поставити у фронт! Підлеглі мають знати своє місце в посадовій обоймі — і не рипатись, і не смикатися (З газети)
  • О, вона бачить його наскрізь, всі його думки і бажання, то нехай він сидить, не рипається (М. Коцюбинський)

[як (мов і т.ін.)] [та] ба́ба Пала́жка [і ба́ба Пара́ска].

Язикатий, чванливий, пихатий. Приклади
  • Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями мов скеля, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк)

і не ду́мати.

Не мати наміру, не збиратися. Приклади
  • Вдома і не думали подавати вечерю (М. Коцюбинський)

не раз [і не два].

Часто, багатократно, протягом тривалого часу. Приклади
  • не раз, не два. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський)
  • — Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, — на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало)
  • Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський)
  • — Пам'ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко)

де́нно і но́щно (рідше і ні́чно), заст.

Постійно, весь час, цілодобово. Приклади
  • Розпо́чав [господарювати] я енергійно,. .усюди сам ходив, І все вглядав, ганявся денно й нічно (І. Франко)
  • [Катря:] Дивлюся я на вас, діду, і дивом дивуюся. Такий ви вже давній, а трудитесь денно і нощно (З. Мороз)
  • — Я тебе спроваджую назад до камери і кожної хвилини можу викликати знову. Ти про це пам'ятай. . Думай над цим денно і нощно (І. Багряний)

хліб та (і) сіль!

Уживається як традиційне привітання до гостей з побажанням їм смачного апетиту. Приклади
  • — Добридень, — скаже, — хліб та сіль! Здоровенькі були з весіллям, свату! (П. Гулак-Артемовський)
  • — Хліб та сіль! — привітався Шманько. — Їмо, та свій, а трохи постій, може, й так ситий будеш, — відповів отаман (С. Добровольський)
  • хліб-сіль! — Хліб-сіль! — мовив [старшина], глянувши, що снідають. — Просимо, — озвалась крізь сльози Іваниха (Леся Українка)

[і] зубі́в не позбира́ти, зі сл. уда́рити і под.

Дуже сильно. Приклади
  • — В Черешні [корови] вдача норовлива, хвицнути може ратицею так, що й зубів не позбираєш (Є. Гуцало)

не знать і слі́ду кого, чого.

Немає кого-, чого-небудь, відсутні хтось, щось. Приклади
  • Кругом бори та болота, Туман, туман і пустота. Людей не чуть, не знать і сліду Людської страшної ноги (Т. Шевченко)
  • Свікліцький засміявся дрібним щиросердним сміхом. Білі рівні зуби блиснули з-під вусів, в веселих очах не було знать і сліду журби (І. Нечуй-Левицький)

і (ще й) кіт не валя́вся у кого.

Хто-небудь ще нічого не робив. Приклади
  • Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся…— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук)

не дава́ти / не да́ти [і (ні, ані́)] кро́ку ступи́ти кому.

Надмірно контролювати, опікувати кого-небудь, позбавляючи свободи дій; постійно переслідувати когось, утримуючи в своїй залежності. Приклади
  • ступи́ти не да́ти. Почала братова знов мене допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть..: та те не добре, та се не гаразд (Марко Вовчок)
  • Пригадалось мені, як я… стратив гарну лекцію, полаявшись із псевдоінтелігентною родиною, бо там буквально не давали кроку мені ступити без цензорського підглядання (Г. Хоткевич)

[і] слух запа́в (загу́в) про кого, за кого.

Не стало ніяких відомостей про когось. Приклади
  • і слу́хи загули за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко)
  • Змандрував [Жук] кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний)

[і] хліб і до хлі́ба.

Необхідні засоби для існування; достаток, їжа. Приклади
  • — Чого ви, мамо, є в нас, слава Богу, хліб і до хліба, поле, воли. — Якби ти взяв ще дівчину не вбогу, то, може б, якось і прожили (Л. Костенко)
  • — Все в мене поки що є: і хліб і до хліба (О. Гончар)
  • Зріють [пшениці] ось уже протягом чотирьох тисячоліть, даруючи людям щедрі ужинки, щоб був хліб і до хліба (З журналу)

[І] жа́ба ци́цьки (ци́ці, пить) дасть кому і без додатка.

Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. Приклади
  • [Семен:] На середині [річки] як підхопило мене бистрею,— я аж злякався.. Думаю: закрутить, потягне на дно, тут мені жаба і пить дасть… (М. Кропивницький)
  • Напирають козаки на село, але гребля вся встелена боронами, зуб'ями догори, й по вулицях навалено гіллястих дерев,— доберись! — Отут їм, харцизякам, браття, й жаба циці дасть! — скінчив піщанський чоловік (А. Головко)
  • — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах. Хай би по них керзони їздили… (В. Речмедін)
Кому-небудь буде дуже важко, хто-небудь не зможе нічого домогтися. Приклади
  • — Одружимося, бо так у бурлаках нам і жаба цицьки дасть (П. Страшнова)
  • — Німці все тут спалили дощенту. Якби держава не допомогла, жаба цицьки дала б людям (В. Москалець)

аж [і] шку́ра гово́рить на кому.

Хто-небудь надзвичайно жвавий або балакучий. Приклади
  • На йому [ньому] й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний)

[і] го́лки не підто́чиш, зі сл. зроби́ти і под.

Дуже якісно, так, щоб не було претензій. Приклади
  • Мінери — народ спритний та меткий, зроблять — голки не підточиш (С. Голованівський)

підніма́тися (підійма́тися, підво́дитися і т.ін.) / підня́тися (підійня́тися, підвести́ся і т.ін.) з руї́н (з по́пелу, із зга́рищ і т.ін.).

Відбудовуватися, відроджуватися. Приклади
  • підня́тися з руїн і по́пелу. Сплюндрований колись фашистами, піднявся з руїн і попелу Київ — квітуче місто над Дніпром-Славутичем (З газети)
  • Один за одним піднімалися з руїн заводи, шахти, залізниці (Оповідання з історії СРСР)

[і] не бере́ться [до] голови́ в кого, кому і без додатка, безос.

Хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось. Приклади
  • Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям!.. Просто не береться голови, що пам'ятки належать до однієї епохи (З журналу)
  • Не помічав [Тищенко], що вп'явся очима в Ірину.. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови (Ю. Мушкетик)
  • Сторонський нарікав, що з Михасем зле — не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося (О. Маковей)

[і] до кита́йської (до перси́дської) Па́ски, ірон.

Ніколи. Приклади
  • — З цією роботою їм удвох не справитися і до китайької Паски (Сл. В. Утченка)

раз [і] наза́вжди.

На весь час, навічно. Приклади
  • [Горецький:] — От що, Славку, запам'ятай собі раз і назавжди: я за все своє життя не зробив нікому жодної підлості навмисне (М. Ю. Тарновський)
  • — Або процес їде своїм ходом, або кінець твоєму адвокатству. Раз і назавжди. Ми це вміємо (Б. Харчук)
  • В яких би він відносинах не був до тебе, для мене він уже раз назавжди брат (Леся Українка)
До кінця, остаточно. Приклади
  • Суспільно-історичні погляди Костомарова не були раз назавжди визначеними; вони змінювались, еволюціонували (З журналу)
  • І єдине, що хоч трохи мене виправдовувало у власних очах, це те, що з Надією було раз і назавжди покінчено (А. Дімаров)
  • Сидів [Платон] у тяжкій задумі. Треба вирішувати, раз і назавжди покласти край оцим сумнівам, що ятрили його душу (М. Зарудний)

[і] ку́рки ні́де (ні́куди) ви́пустити.

Дуже мало землі. Приклади
  • [Данченко:] Ти сама знаєш, яке в нас убозтво. Кури нікуди випустити. Без землі нам хоч зараз усім на Амур (Б. Грінченко)
  • — Наша голота дожилась біля болота, що й курки ніде випустити (П. Панч)

[і (ще й)] до́вбнею (полі́ном) не доб'є́ш кого, ірон.

Хто-небудь має міцне здоров'я; живучий. Приклади
  • чорт до́вбнею не доб'є́ — Такого діда й чорт довбнею не доб'є, — і Данилко сам дивується — отаким він прадіда ніколи не бачив (Ю. Яновський)
  • [Іван Степанович:] Пропадаю. Се моя за мною прийшла! [Захарченко:] Та не бреши, тебе ще й поліном не доб'єш (М. Кропивницький)
  • — Вас ще, тату, довбнею не доб'єш, а ви про Божу дорогу торочите (М. Стельмах)

[і] ву́хом не вести́ (ве́сти) / не повести́.

перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. Приклади
  • переста́ти і ву́хом ве́сти. Нерідко син ворогував з батьком,. . кидав рідну оселю.. За братами потяглися й сестри: перестали й ухом вести батька-матері (Панас Мирний)
  • — Е, пішли тепер діти, та тільки не такі, як раніше, що батька та матір слухали, а інші, розумні та дрюковані, що рідних і вухом не ведуть, бокаса від них ходять (Григорій Тютюнник)
  • Сестра навчає — він [Антін] не слухає; я навчаю, говорю — він і вухом не веде (І. Нечуй-Левицький)
  • — Козаки судді і ухом не ведуть, а тебе і без пірнача послухають (П. Куліш)
  • — Та й між рідними розладдя пішло.. Дочка матері ухом не веде (Панас Мирний)
Зовсім не звертати уваги, не реагувати, не зважати на що-небудь. Приклади
  • і за ву́хом не ве́сти. Ярмола попереджав Сидора: кобила норовиста, веде досхочу, батога й за вухом не веде. З дороги нікому не зминає, а стане десь щипати траву, далі вже не піде… (М. Рудь)
  • і ву́хом не зве́сти. Як засяду, браття, коло чари, Як засяду, браття, на меду, То най прийдуть турки і татари, А я собі й вухом не зведу (Пісні та романси..)
  • Послали телеграму Миколаївському антрепренерові М. А. Максимову про вчинений проступок, але той, як кажуть, і вухом не повів (Збірник про М. Кропивницького)
  • — Скільки часу стою та кричу, а вони й вухом не ведуть (С. Васильченко)
  • — І це гроші,— байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална. Чи не чортів Лесь? З ним про таку ціну говорять, а він забавку найшов і вухом не веде (М. Стельмах)

І на цей (сей) раз.

Знову. Приклади
  • І на сей раз Мартоха через Гапку передала свій головний хатній обов'язок Дарці (Леся Українка)

[і] бо́сий і го́лий.

Дуже бідний, убогий, роздягнутий. Приклади
  • го́лий, бо́сий і простоволо́сий. Подумала Пріська, погадала: за нею її сирітська доля, — гола, боса й простоволоса, а попереду… нужда та недостачі (Панас Мирний)
  • До волі бідні, босі й голі! Не час сидіти у норі! Мобілізуються тополі під хмарним вітром на горі… (П. Тичина)
  • — Якби не жінка робила, то б досі ходили б ви і босі, і голі, і зимою б померзли (Г. Квітка-Основ'яненко)

погуби́ти ду́шу [з ті́лом (і ті́ло)], заст.

Померти, загинути. Приклади
  • Із дерева сього зломити ти мусиш гілку хоть [хоч] одну; Без неї бо ні підступити Не можна перед сатану; Без гілки і назад не будеш І душу з тілом ти погубиш, Плутон тебе закабалить (І. Котляревський)
  • Я так люблю мою Україну убогу, Що проклену [прокляну] святого Бога, За неї душу погублю! (Т. Шевченко)
чию, кого. Учинивши який-небудь злочин, призвести до смерті кого-небудь. Приклади
  • Добро той вдіє, хто… у тюрму не посадове [посадовить мужика], Щоб душу погубить (Панас Мирний)

щоб і дух не пах (не смерді́в) чий, де, зневажл.

Уживається на означення настійної вимоги до кого-небудь піти звідкись, перестати бувати де-небудь. Приклади
  • — Швандюру… вижени із села, щоб його і дух тут не пах (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Геть з мого двора, щоб і твій дух не смердів! — крикнула Онися до Прокопа (І. Нечуй-Левицький)

за і про́ти.

Протилежні мотиви, які підтверджують і заперечують певне рішення. Приклади
  • Хоч, може, і не всі Ти зважив за і проти, Раненько, по росі, Берися до роботи (П. Сингаївський)
  • Зваживши отак усе за і проти, Марко дійшов висновку, що справи в нього йдуть непогано (І. Кириленко)

з ма́ком і з та́ком, перев. зі сл. бу́ти, трапля́тися і т.ін.

І краще, і гірше; по-різному. Приклади
  • — Було з маком, було й з таком! Та ніколи не було без віри в перемогу, без любові (Остап Вишня)

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти) перев. зі сл. як.

Миттю, дуже швидко. Приклади
  • Всі на його місці давно б завербували його і оком не змігнули (І. Багряний)
  • [і] о́ком не змигну́ти. Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети)
  • Як ухопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку… Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний)
  • — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що рятуйте кричатимеш (Григорій Тютюнник)
Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Приклади
  • Як побачив [Василь] свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути… Тут коло неї і впав (Марко Вовчок)
  • Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич)

і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти.

до чого. Не братися за щось, не приступати до якої-небудь роботи. Приклади
  • — Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа бувало не навертала (Ю. Збанацький)
Не з'являтися десь, не приходити куди-небудь. Приклади
  • — Мотора встановили, а механік і носа не навернув,— бурчав Никанор Павлович (О. Сизоненко)
  • [Грива:] Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І. Карпенко-Карий)

цар і Бог перев. для кого.

Той, хто має необмежені права, все вирішує, за все відповідає, всім управляє. Приклади
  • Володар тієї місцевості — самець, котрий виборов свої права у боях з конкурентами. Він — цар і Бог для трьох, чотирьох, а часом і шести самок, що проживають у його володіннях, а також для 20-30 малюків повзункового віку (З журналу)

нічо́го і в ду́мці не ма́ти до кого і без додатка.

Не кохати когось, не збиратися одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • Ще в Криничках вони якось тяглися одне до одного, хоч нічого, крім жартів, і в думці до неї не мав Данько (О. Гончар)
Добре, нормально ставитися до кого-небудь, не висувати ніяких претензій. Приклади
  • Ні до кого нічого і в думці не мати;

як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.

Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади
  • нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний)
  • Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
  • обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
  • — Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
  • так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
  • Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
  • Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало… (Панас Мирний)

[і] в ло́жці води́ не спійма́єш (не пійма́єш) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хитрий, спритний. Приклади
  • Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш (Ганна Барвінок)

[нема́ (не було́ і т.ін.)] ані́ (ні, і) крови́нки в чому.

Що-небудь дуже бліде ( перев. про обличчя, губи і т.ін.). Приклади
  • Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець)
  • ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич)
  • Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар)
  • В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко)

[і] ного́ю не ступи́ти куди.

Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь. Приклади
  • — У попа ж три шафи книг.— Хай і двадцять три, а я, Григорію Михайловичу, до нього й ногою не ступлю (М. Стельмах)
Ніколи не бувати де-небудь, у кого-небудь. Приклади
  • — А Матвій Боцюн і ногою не ступив на Морозенкове подвір'я (М. Стельмах)

[і] вздовж (вдовж) і впо́перек.

До найменших дрібниць, детально. Приклади
  • — Ну, кажи, Опанасе, що ти пригадав? — Нічогісінько! Думав і вздовж, і впоперек — нічого не виходить. Треба з кимсь порадитись (О. Кониський)
  • — Жартує! — посміхнувсь Іван.— Не може такого бути! Все обдумане і вздовж і впоперек (А. Головко)
У всіх напрямках, скрізь. Приклади
  • вдовж і вшир. Звільна їдем. Мовчки бродить око вдовж і вшир (І. Франко)
  • Країну зовсім нових для мене людей я щойно побачив навіч уперше, об'їздивши її вдовж і впоперек із театром на гастролях (Ю. Смолич)
  • Все життя його пройшло на Сивашах, вздовж і впоперек сходив він оте мертве гниле море… (О. Гончар)
  • Голодний Степ засновано вздовж і впоперек іригаційною сіткою (Іван Ле)
зі сл. свари́ти і т.ін. По-всякому, на всі лади; дуже дошкульно. Приклади
  • А в тих листах перепадало, як ото кажуть, уздовж і впоперек (О. Ковінька)
  • — Саул прочумався, та й ну, як той москаль у батька, в матір Свою рідоньку волохату і вздовж і впоперек хрестить. А гусляра того Давида Трохи не вбив (Т. Шевченко)
Дуже старанно, сумлінно. Приклади
  • [Арбенін (до слуги):] Уздовж і впоперек карету обшукай. Згубила пані там браслет… (Переклад за ред. М. Рильського)
  • Чудово, коли біля робітника, академіка чи хлібороба лежать наші книжки, зачитані вздовж і впоперек (З газети)
Повністю все, дуже. Приклади
  • — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах [Терентія] густішає злоба (М. Стельмах)

в вого́нь і [в] во́ду, перев. зі сл. іти, піти, гото́вий і т.ін.

Куди завгодно; на все. Приклади
  • — Ситі гості напідпитку ладні були кинутися в огонь і воду за ласкаву посмішку Потоцького (З. Тулуб)
  • — От чоловічина… Для своєї наживи готовий у вогонь і воду, а для загального добра і пальцем не ворухне (В. Кучер)
  • Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду, На сто смертей піду з тобой (І. Котляревський)

[і] га́дки не ма́ти.

Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. Приклади
  • не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець)
  • А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В'ються-гнуться та співають (Т. Шевченко)
  • ду́мки-га́дки (га́доньки┌21794) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко)
  • і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко)
  • — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш)
  • й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький)
  • Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький)
  • Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко)
  • [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ'яненко)
Забути про щось. Приклади
  • І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах)
Не підозрівати чого-небудь. Приклади
  • Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак)
  • Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко)
Не сподіватися на що-небудь. Приклади
  • Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко)
Не здогадуватися про щось. Приклади
  • Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Д. Ткач)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину,..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко)
  • і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький)
  • Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький)
  • Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко)
про що. Нічого не знати про щось. Приклади
  • Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах)
  • Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу)
  • Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик)
  • Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало)
Не уявляти, не могти уявити чогось. Приклади
  • Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський)
  • Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський)
про кого--що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь, не згадувати когось, щось. Приклади
  • і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький)
  • й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний)
  • — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький)
  • І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар)

[і] дихну́ти не дава́ти / не да́ти кому і без додатка.

Неволити, гнітити. Приклади
  • О, порвіться ті кайдани, Що й дихнуть не даєте; Вдруге, знайте, злі тирани, Їх уже не скуєте! (П. Грабовський)
Дуже обтяжувати кого-небудь чимсь (обов'язками, роботою, опікою і т.ін.). Приклади
  • П. Ольга і її родичі… дуже сердечно мене приймають, але без тої галицько-польської гречності, що вже й дихнуть гостеві не дає (Леся Українка)
  • Нікому так не гірко, як мені, бо стара… й дихнути мені не дає: роби, та й роби, та й роби! (Марко Вовчок)

по́том і мозо́ля́ми, перев. зі сл. добува́ти і под.

Важким, непосильним трудом; тяжко. Приклади
  • Вчені вважають, що біля добутого селянським потом і мозолями пирога годується орда чиновників чисельністю у три мільйони чоловік (З газети)

чу́тно (чуть), як (коли́) [і] му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть.

Стає дуже тихо. Приклади
  • му́ха пролети́ть — чутно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетить — чутно (Ю. Яновський)
  • Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний)
Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. Приклади
  • У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний)

не дава́ти / не да́ти і вго́ру гля́нути.

кому і без додатка. Дуже швидко, зразу, не гаючись. Приклади
  • У хату вскочили два лакеї і, схопивши Федора під руки, не дали, як кажуть, і вгору глянути — повели в двір (Панас Мирний)
кому. Дуже завантажувати, обтяжувати кого-небудь якоюсь роботою, обов'язками, зовсім не залишаючи вільного часу. Приклади
  • Савинський обіцяв мені принести свої переклади.., а на сім тижні йому п. Антоновичка не дала і вгору глянути (Леся Українка)

і (ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти.

Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з) реагувати. Приклади
  • Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович)
  • і у́сом не морга́ти. Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!.. гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський). * Образно. Уявіть собі — пікейна ковдра! Сама справжня: біла з рожевим. Розляглась собі на ліжку й бровою не моргне!.. (Д. Бузько)
  • Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко)
  • Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш… (І. Котляревський)
  • Приговорює [Охрім]: Кабака гарна, терла жінка Ганна!… Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ'яненко)

[аж (і)] не́бу (не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко.

Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т.ін. вже не може бути. Приклади
  • — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко)
  • Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний)
  • Захар… зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко)
  • Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко)

не ва́ртий (не варт) [і] ні́гтя (мізи́нця) чийого, кого.

Нікчемний, набагато гірший порівняно з іншим, недостойний кого-небудь. Приклади
  • — Кому ноги миєш? Якомусь босяку? Та він твого мізинця не вартий! (Г. Григурко)
  • Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (О. Гончар)
  • [Ганна:] Ховатимеш очі від людей та щоразу оглядатимешся, щоб яка-небудь мерзота, котра не варта твого нігтя, не осоромила тебе привселюдно! (М. Кропивницький)

як там [і] був.

Ніби так і треба, звично. Приклади
  • І перекинулась [фурія] клубочком, Кіть-кіть з Олімпа, як стріла; Як йшла черідка вечорочком, К Аматі шусть — як там була! (І. Котляревський)

не дава́ти / не да́ти [і] пили́ні (пороши́ні і т.ін.) впа́сти (сі́сти).

на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Приклади
  • пороши́нці не да́ти впа́сти. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик)
  • і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму [листа], як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний)
на кого. Дбайливо доглядати, опікувати кого-небудь, піклуватися про когось--щось. Приклади
  • не дава́ти пили́нці впа́сти. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч)
  • — Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний)

потанцюва́ти цига́нської халя́ндри, зневажл.

Зазнати неприємностей. Приклади
  • постанцюва́ти і поскака́ти цига́нської халя́ндри. Тепер ти, голубчику,.. потанцюєш і поскачеш у мене циганської халяндри,— звертався [Плачинда] в думках до Романа (М. Стельмах)
  • — Їй-богу, сину, не гай часу, їдь до Києва! Нехай тоді Ониська потанцює з своєю чехонею циганської халяндри (І. Нечуй-Левицький)

від кра́ю [і] до кра́ю.

Звідусіль, з усіх місць. Приклади
  • Кругом, од краю і до краю ідуть полки богатирів (В. Сосюра)
Абсолютно, без винятку. Приклади
  • Від краю до краю усім добра бажаю (Укр. присл.)
Повністю все. Приклади
  • Та вперто я тебе [медсестру] шукаю й шукатиму ще безліч літ, Пройду від краю і до краю Усю Москву і цілий світ (Л. Дмитерко)
  • Заґвалтувало село від краю до краю (Панас Мирний)
  • Плацдарм закипів на десятки кілометрів, забульбився від краю до краю вибухами (О. Гончар)
з дієсл. По всій території, на всьому просторі; скрізь. Приклади
  • І дивлюсь я округ себе Од краю до краю (Я. Щоголів)
  • Богдан пройшов по тій землі від краю і до краю (Леся Українка)

так і підкида́є кого, з дієсл.

Кому-небудь дуже хочеться, кортить зробити щось. Приклади
  • Оленку так і підкидало побігти до них [дівчат], взятись за руки й самій заспівати разом з ними (В. Кучер)

[сам (і)] чорт не брат кому.

Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. Приклади
  • сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло)
  • — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й сам чорт не брат (Леся Українка)
  • Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський)

і па́льцем не торкну́ти (не ткну́ти, не зачепи́ти) / не торка́ти кого.

Не заподіяти кому-небудь ні найменшої кривди, образи. Приклади
  • Я б нікого й пальцем не зачепила, аби мене ніхто не зачіпав (І. Нечуй-Левицький)
  • і пу́чкою не торкну́ти. Панів, правда, грабує [Кармелюк], а убогих людей — ніколи; і пучкою не торкне (С. Васильченко)
  • Я тебе ніколи і пальцем не ткнув (М. Яцків)
  • — А як вже поважатиму вас, ніколи й пальцем не торкну (М. Коцюбинський)
  • Та хоч виглядом він як хмара, з торчкуватим вусом, з поглядом суворим, що незнайомого аж відлякне, а проте нікого з дітей Заболотний і пальцем не торкнув, здається, й не насварився ні на кого… (О. Гончар)

[і (ні, ані́)] на волоси́ну (на во́лос).

Трохи, зовсім мало. Приклади
  • Уже перед світом на волосину зімкнула очі (Панас Мирний)
перев. з дієсл., із запереч. Ніскільки, зовсім, нітрохи. Приклади
  • — Та що,— мовила баба,— вчорашньої ночі вона не могла заснути ані на волосок (І. Франко)
  • — Не знаю, як уже я пережила ніченьку ту, що яка ж то здорова вона, та я ж і на волосочок не спала (А. Тесленко)
  • — Я гроші дам, та не дурно, бо й мене шкода… Тепер такий світ, що й на волосинку нема дурниці… Тепер комерція!.. (М. Коцюбинський)
  • [і (ані́)] на волоси́нку (на волосо́к, на волосо́чок). — Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — А я цілу ніч ні на волос не спала й очей не стуляла через оцього вітрогона (І. Нечуй-Левицький)
  • Днів з п'ять ні на волосину не спала [хазяйка] (Панас Мирний)

[і] сло́вом не обзива́тися (не озива́тися) / не обізва́тися (не озва́тися) до кого і без додатка.

Не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. Приклади
  • За цілий день або вечір ні до кого й словом не обзивався (Панас Мирний)
  • — Чого се ти усе думаєш?.. Він [Павло] і словом не озветься, а наче од сну прокинеться (Марко Вовчок)

і води́ не замути́ть, перев. зі словосп.

таки́й, що. Дуже лагідний, скромний, сумирний. Приклади
  • Вона [жінка] в нього така тиха, що і води не замутить (М. Стельмах)

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти.

Дуже багато; у великій кількості. Приклади
  • — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник)
  • Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка)
Дуже тісно. Приклади
  • Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний)

і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого.

Хто-небудь дуже бідний. Приклади
  • — Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький)

ні відсі́ль [і] ні відті́ль.

Невідомо звідки; несподівано. Приклади
  • ні ві́дси ні ві́дти. Сам господар сидів понурий коло вікна і оком слідив за властю, що ні відси ні відти впала, як вихор, і. . ціла родина як стій стала вдвоє бідніша і зовсім безпомічна (Іван Франко)
  • Ростуть Піски й багатіють… Не вряди-годи, дивись! Ні відсіль ні відтіль, та й вирветься який захожий (Панас Мирний)
Якось так, таким чином. Приклади
  • Та ні відсіль і ні відтіль На ту сирітську копійчину Купив садочок і хатину (Т. Шевченко)

ті́льки [так (і)] подава́й / пода́й.

Уживається для підкреслення чиєї-небудь можливості, потреби, чийогось бажання робити щось. Приклади
  • — Це хлопці навмисно придумали вам для буксира танка послати. А Єгипті цього тільки подавай… (О. Гончар)

куди́ і во́рон кісто́к (ко́сті) не зано́сить.

Дуже далеко, в найвіддаленіше місце. Приклади
  • куди́ во́рон і кісто́к не зано́сить. — Ой, бійся скуки, Нінко!.. Вона, як необ'їджений кінь, може завести тебе в такі нетрі, куди ворон і кісток не заносить (С. Добровольський)
  • куди́ й во́рон не занесе́ ко́сті чиї. — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світу, куди й ворон не занесе кості твоїх знайомих (І. Нечуй-Левицький)
  • Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі, не схожі ні на що на світі, звірині заповідники, ті місця, куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (О. Довженко)

не оди́н [і], не два кого, чого.

Велика кількість кого-, чого-небудь; багато. Приклади
  • Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два (Ю. Мельничук)

і (та й) квит.

І все; та й годі. Приклади
  • — Таке й скажеш! — одмахується од Гнатових слів Христя. — Будь як дома та й квит! (І. Вирган)
  • Фамільярним тоном обірвав його присадкуватий офіцер і рубонув у повітрі рукою.— Стояти й квит (Ю. Бедзик)
  • Хоч як утішали діда, хоч як умовляли його,— він затявся на своєму: буду помирати і квит (А. Дімаров)

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади
  • [Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
  • Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
  • Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
  • Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
  • Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
  • У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
  • Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
  • А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
  • Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т.ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу.

Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Приклади
  • Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз)
  • — Другий день росинки в роті не мали, — додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч)
  • — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Тарновський)
  • — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало)
  • Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало)
  • — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко)
  • З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко)
  • Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко)
  • Старий бідкався, що вона зрання ріски в роті не мала (В. Минко)
  • Й ріски в роті не мав від самого ранку (В. Шевчук)

вали́тися (па́дати) від ві́тру.

Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. Приклади
  • хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого? — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах)
  • так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
  • [Вантажник:] У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко)
  • — Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар)
  • А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський)
  • Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)

ні (і) сном, ні (і) ду́хом, зі сл. не зна́ти, не ві́дати і т.ін.

Зовсім. Приклади
  • сном і ду́хом. Халяви — мов у воду впали. Сердитий, як вогонь, Кирило напав на домашніх. Божилися, клялися, що сном і духом нічого не знають (А. Іщук)
  • А для чого, Насте, ви й досі ховаєте зброю? — суворішає голос Мірошниченка. — Свят-свят! Яку зброю? І сном, і духом про неї не відаємо! (М. Стельмах)
  • — Гляди ж мені, сотничихо, щоб про моє кохання та женихання ні сном — ні духом не дознавсь через тебе ніхто в Лубнах (І. Нечуй-Левицький)
  • Її ніхто не зможе впевнити, що я в переселенні її квартирантів ні сном, ні духом не винувата (Леся Українка)
  • — Лобода ні сном, ні духом не відає що той злощасний лист (Іван Ле)

[і] на краю́ сві́ту.

У дуже віддаленому, глухому, необжитому місці. Приклади
  • Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)
Де завгодно, всюди, скрізь. Приклади
  • — Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу (Казки Буковини..)

щоб [і] о́чі не ба́чили кого, чого, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Приклади
  • аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє [тебе] й очі мої не виділи (Г. Хоткевич)

зв'я́зувати / зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому.

Не давати змоги вільно діяти, заважати комусь. Приклади
  • спелена́ти по рука́х і нога́х кого. По руках і ногах, немов немовля, спеленало колектив таке держзамовлення (З газети)
  • спу́тати ру́ки й но́ги. Вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі (М. Коцюбинський)
  • — Дівчина тобі руки й ноги зв'яже (Марко Вовчок)
  • — Хто більше любить волю, хто не зв'язав собі руки й ноги жінкою та дітьми — той тікає на Січ або в Дике Поле (З. Тулуб)

[і] че́рез тин не перегне́ться.

Дуже ледачий. Приклади
  • Він і через тин не перегнеться, зовсім не дбає про заробітки для своєї багатодітної сім'ї, яка невідомо, як існує і з чого живе (З журналу)
  • — Та він такий, що й через тин не перегнеться (Сл. В. Утченка)

на свій (вла́сний) страх і ри́зик (риск), з дієсл.

Беручи відповідальність на себе, ризикуючи власним здоров'ям, життям і т.ін. Приклади
  • на свій риск. Сташка на свій риск, замість Вайнштона, віднесла роботу до Філіпчука (Ірина Вільде)
  • Михайла офіцер на власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря призначив (Ю. Збанацький)
  • В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і… він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск (О. Гончар)
  • Кожен з старих українських композиторів звершував справжній життєвий і громадянський подвиг, бо змушений був творити на свій страх і ризик (З журналу)

і на (у) ду́мці не було́ у кого і без додатка.

Хто-небудь не мав намірів робити щось, не припускав чогось. Приклади
  • — Такого навигадують, чого зроду й на думці не було (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось. Приклади
  • — Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати [парусник] так легко? — У мене і в думці не було, що це така глибока справа. А тепер… (Ю. Яновський)

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ([гаря́чим] при́ском) кого, безос.

перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т.ін. від чогось; хвилюється хтось. Приклади
  • жа́ром так і обси́пало. Нахилилась [Тоня] до Віталика і в темряві раптом хап його за руку. Жаром його так і обсипало! І фільму вже не бачив, і не чув нічого… (О. Гончар)
  • — Мамо, а хто мій тато? —.. ждала цього запитання. Ждала, й боялась,.. застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар)
  • Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах)
  • Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Ю. Смолич)
  • В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик)
перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв'язку з хворобою). Приклади
  • Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов)
  • Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький)

[і] в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого.

Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Приклади
  • сам чорт у сту́пі не влу́чить. — Мама сказала, що ти крутійка і що тебе сам чорт у ступі не влучить (О. Копиленко)
  • і в сту́пі не потра́пиш. — Вас усіх з вашими витребеньками і в ступі не потрапиш, — сердито сказала Варвара Павлівна (В. Собко)
  • Не тільки редактор Правди, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов)
  • — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах)
  • Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка… Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло)
  • Діда і в ступі не влучиш… Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак)
  • Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар)
  • Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі [рукопису], та й винуватців того запропащення теж у ступі не влучиш (Леся Українка)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади
  • Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
  • Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало… (Т. Шевченко)
  • На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає… (М. Коцюбинський)
  • І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)
кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади
  • Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
  • В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
  • Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

[ні (і)] му́шка (рідше му́ха і т.ін.) не забрини́ть де.

Нема ніяких звуків, дуже тихо; тиша. Приклади
  • В хаті ні мушка не забринить (О. Кобилянська)
зі сл. ти́ша і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; абсолютна, повна тиша. Приклади
  • В хаті тишина, мушка не забринить (О. Кобилянська)

[і] водо́ю не розли́ти (не розілля́ти).

Міцний, щирий, приязний (про стосунки, почуття). Приклади
  • — Пасічник береже для когось іншого дочку, тому й не поспішає віддати за Петра.— Та в них там така любов, що й водою не розлити… (В. Сологуб)
  • — А чого ж він у ту Америку повіявся? — запитує Настя про панича. — Родичі там у нього чи, може, любовниці? — Вгадала, Насте, — посміхнувся Гаркуша. — У Фальцвейнів з Америкою давня любов. Водою не розіллєш (О. Гончар)
Нерозлучні, дружні. Приклади
  • Останнім часом Тимко з Віктором стали такими друзями, що, як кажуть, і водою не розіллєш (Ю. Збанацький)
  • І все ж таки диво-дивне. Отакі подруги були — водою не розлити (А. Головко)
кого. Неможливо розлучити, роз'єднати кого-небудь із кимсь. Приклади
  • Сьогодні ж генетиків та хіміків водою не розлити, з їхнього творчого єднання народилася дивовижна наука — молекулярна біологія (З журналу)
  • Утрат нам не уникнути в житті, Буває серце тугою повите, — Та ми живемо в дружному чутті, І нас, мовляв, водою не розлити (М. Рильський)
  • Про Валю та діда Маркіяна люди казали: злигався старий з малим, що їх і водою не розіллєш: скрізь удвох (С. Васильченко)

[і] ро́та не розкрива́ти (не роззявля́ти) / не розкри́ти (не роззя́вити).

Мовчати, нічого не говорити. Приклади
  • Хоч голову скрути, Про мене!.. Я тепер і не роззявлю рота (П. Гулак-Артемовський)
  • — Стояли, кажуть, всі — як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто не розкрив (О. Гончар)
  • Після цього баба вже й рота не роззявляла (Грицько Григоренко)

ли́цар без стра́ху́ і дога́ни, книжн.

Людина великої сили волі і високих моральних якостей. Приклади
  • [Орест:] Я знаю, що ви лицар без страху і догани (Леся Українка)
  • ли́цар без дога́ни й страху́.́ Ми лицарі всі без догани й страху́, Ми в серці ховали не марну пиху́, а цноти, що зрощує слава (Леся Українка)

і ла́пки покла́сти.

Утратити пильність, необачно довіритися кому-небудь. Приклади
  • [Василина:] Не роби так, як, буває, інші, що тільки парубок моргне їй, вона вже й лапки покладе (С. Васильченко)
  • Держав [Шовкун] тепер цілий повіт у своїх руках, заправляючи ним по своїй хіті, замість недалекого й ледачого предводительського синка. Той і лапки поклав: роби, мов, що хоч, що знаєш! (Панас Мирний)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади
  • во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)
Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади
  • Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
  • Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
  • — Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
  • — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)
жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

і насі́ння не ли́шиться (не зали́шиться і т.ін.) від кого.

Хтось повністю зникне, пропаде, згине. Приклади
  • [Коритний:] Гей, люди, чи ви подуріли? Як невинного чоловіка бити, то не боялися, а того гниддя боїтеся! Та ж ми всі як візьмемося, то й насіння не лишиться від них… (М. Тарновський)

усі́ і вся.

Абсолютно все, що оточує. Приклади
  • Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан (В. Шевчук)

[і] па́ски́ не посвя́тяться без кого.

Ніщо не обійдеться без когось. Приклади
  • [Голос:] І сюди вскочила [Парасковія]! [Другий:] Аякже! Без неї й паски не посвятяться (М. Куліш)

[і] кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т.ін.).

Дуже мало. Приклади
  • — В них там орної землі і котові на сльози нема, єдиний заробіток біля колії (І. Муратов)

[і] хо́лод і (та) го́лод.

Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. Приклади
  • [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду й холоду не знав (Леся Українка)
  • го́лод і [та] хо́лод. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та нестачах (Панас Мирний)
  • — А маленьким же… чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко)

[і] сліпи́й поба́чить (розгляди́ть і т.ін.) що.

Очевидно, зрозуміло, ясно. Приклади
  • — Се й сліпий розглядить, що се патрет [портрет], а не живий чоловік.. (Г. Квітка-Основ'яненко)

не лиши́ти (не оста́вити і т.ін.) / не лиша́ти (не оставля́ти і т.ін.) [і] на насі́ння.

Знищити всіх повністю. Приклади
  • — Що ж, ми так і дамо їм втекти? — вигукнув Яресько.. — По конях! Доженемо! Не зоставимо на насіння! (О. Гончар)
  • Хома має завжди готову одповідь: — Як що робити? Бити. Не лишити і на насіння (М. Коцюбинський)

ні (ані, і) кри́хти (кри́шки і т.ін.) із запереч. не.

Анітрохи, ніскільки, зовсім. Приклади
  • ані́ кри́хточки. Марта не була на їх [батьків] схожа.. ані крихточки (Грицько Григоренко)
  • а́ні кри́шечки. Одні утрати та утрати виводила перед нею [Марією] її споминка, а щастя та втіхи — ані кришечки (Панас Мирний)
  • Щодо пани Анелі? то я певний? що вона плаче десь по кутках. А мені її ані кришки не жалко (М. Коцюбинський)
  • ані́ крихі́точки. [Ада (підходить і дивиться йому в вічі):] Невже у вас нема ані крихіточки прихильності до мене? (Мирослав Ірчан)
  • За дітей своїх я й крихти не боюсь (І. Франко)
  • Не міг ні крихти задрімать (І. Котляревський)
  • І тобі не жаль [коси] Соломіє? Ані крихти.. Ріж! (М. Коцюбинський)

хоч ви́дивись.

Дуже гарний, вродливий. Приклади
  • [і] о́чі ви́дивився б. [Пашка:] Як одягне [Михайло] жупан, та дорогим поясом підпережеться, та сиву шапку набакир,— і очі б видивилась! (М. Старицький)
  • [Платон Гаврилович:] То яку ти мені хотіла панночку радити, Федоро? [Федора (сміється):] Е, там дівчина хоч видивись (С. Васильченко)
Негустий, пісний, несмачний (про рідку страву). Приклади
  • Їство: борщ, хоч видивись, картопелька, цибуля, часник, що аж хата провонялася тим (А.Тесленко)

списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию.

Шмагати, залишаючи сліди ударів. Приклади
  • [Гордій:] Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує┌97185) (М. Кропивницький)
  • Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати [коні], мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки..)
  • — Чи бач, як пан Рябка почастовав [почастував]… Що так з його юшить і пасьока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський)
  • списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек.— Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах [Терентія] густішає злоба (М. Стельмах)

і о́ком не прогля́нути чого, куди.

Дуже густий, темний, високий (про хащі, зарості і т.ін.). Приклади
  • А он і гуси: їм колись у нас Жилося нічогенько. В таких пищали комишах Їх виводки, що й оком не проглянуть (М. Рильський)

і кісто́к [свої́х] не позбира́ти.

Загинути. Приклади
  • кісто́к не позбира́ти. Вже скоро фашисти не позбирають кісток! (К. Гордієнко)
  • — Хіба ж оця яма від бомби врятує?.. Як торохне, то й кісток не позбираємо. Справжня домовина! (Д. Ткач)
Уживається як погроза і виражає побажання жорстоко розправитися з ким-небудь, вчинити помсту. Приклади
  • — Зась, пани, до нашої землі! Зась, бо й кісток своїх не позбираєте! — підіймає [Гончар] кулака (М. Стельмах)
  • й кісточо́к не позбира́ти. [Орина:] А як зловлять.. [Петро:] Хай ловлять, нас таких уже сотня в лісі є. Так зустрінемо, що й кісточок не позбирають (В. Собко)

[і] дихну́ти ні́коли (нема́є коли́) кому.

Хто-небудь дуже зайнятий. Приклади
  • Тарасові ніколи було й дихнути, так завалив його роботою хазяїн (О. Іваненко)
  • Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи (Я. Гримайло)

[і] з соба́ками не пійма́ти (не спійма́ти і т.ін.) кого і без додатка.

Надійно сховатися. Приклади
  • — Ну, по сій же мові та будьмо здорові! — каже Назар..— Тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (Марко Вовчок)

вига́дувати (ви́гадати) таке́, що і в борщ не кри́шать.

Говорити нісенітниці, дурниці. Приклади
  • — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець)

і ву́сом (брово́ю) не вести́ / не повести́.

Зовсім не звертати уваги, не реагувати на що-небудь. Приклади
  • — На хлопця це не справило ніякого враження. Він і бровою не повів (В. Нестайко)
  • Коло них [дівчат] худа й довготелеса Текля Барилова вимахує руками, щось своє доказує. А вони й бровою не ведуть. Мов не чують (В. Кучер)
  • [Остюк:] Вирішив я… взяти полковника [фашистського] живим. Пустив коня на них. Їду і співаю: Гоп, мої гречаники. Фашисти спочатку наставили на мене автомати, я ж і вусом не веду, їду й співаю (О. Корнійчук)

без ла́ду́ і скла́ду.

зі сл. говори́ти і под. Нескладно, плутано і т.ін. Приклади
  • Говорили довго, без ладу і складу (З журналу)
Негарний, непоказний, непривабливий і т.ін. Приклади
  • Хоч ти [кобила] крива, без ладу й складу, Хоч я на тебе вже чи й сяду, Але тоді.. Ти йшла, лишаючи позаду Усіх сусід (Переклад О. Мисика)

[і] в рот не бра́ти / не взя́ти чого.

Не їсти, не пити нічого. Приклади
  • — Став лишень нам око вина та вари мамалигу,— каже Хаброня.— А я кажу: — Як хочете, то ставте, про мене, й десять ок, а я і в рот не візьму… (І. Нечуй-Левицький)
  • Пан Халявський і у рот нічого не бере, а пан Забрьоха — не узяв його чорт (Г. Квітка-Основ'яненко)
Зовсім не вживати спиртного. Приклади
  • Висповідаюсь і дам зарік і в рот не брати ні горілки, ні вина (І. Нечуй-Левицький)

ку́пить і прода́сть, зі словосп.

таки́й, що. Підступний, ненадійний, лицемірний. Приклади
  • Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний)

з ді́да-пра́діда (з ді́да й пра́діда).

Споконвіку, одвічно; дуже давно, з незапам'ятних часів; здавна. Приклади
  • з пре́дка, з ді́да. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде, — З предка, з діда. . Незавидний жив козак (Л. Боровиковський)
  • Це ж земля наша, з діда й прадіда (Б. Грінченко)
  • з діді́в і пра́дідів. — Ми таки кривдянські Посмітьохи з дідів і прадідів, — знов сказав Микола (І. Нечуй-Левицький)
  • Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей. Така вже в нас традиція з діда-прадіда (З газети)
  • Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко)
Спадковий, уроджений. Приклади
  • Іван Темний з діда-прадіда — селянин, все життя по господарству порався (Остап Вишня)
  • Багатирка була Марусина мати з діда-прадіда (П. Куліш)

[ні (і)] рук, [ні (і)] ніг не чу́ти (не відчува́ти).

Бути надзвичайно втомленим. Приклади
  • — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний)
  • Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов)
  • Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук, ні ніг (Ю. Янов.)
Уживається для підкреслення сильної волі; дуже, надзвичайно. Приклади
  • ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах)
  • З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко)

і не тя́мка кому.

Хто-небудь не здогадується про щось. Приклади
  • Аж знов чогось дзвякнула клямка. Хтось в сінях говорить з малим. Прислухалась… Їй і не тямка, що міг повернутися Клим (Л. Первомайський)

[всі] вхо́ди (хо́ди́) і ви́ходи, зі сл. зна́ти, відо́мі і т.ін.

Найменші дрібниці, деталі, таємниці чого-небудь ( перев. життя, обставин, ситуацій, поведінки тощо). Приклади
  • ви́ходи і вхо́ди. Добре знаючи взаємини між придворним чиновництвом, всі виходи і входи, примхи й повадки вельмож, Василь Степанович надоумив Головатого, звідки треба починати і як діяти, щоб успішно виконати свою місію (С. Добровольський)
  • Переметнувся він [Еней] на Січ. І плавав цілими роками Отут разом із козаками, Всі ходи й виходи тут знав (С. Воскрекасенко)
  • — Переб'єшся, перебудеш, а далі — в технікум, на заочний,— заспокоював її бригадир.— Всі ходи і виходи мені відомі, допоможу (О. Гончар)
  • — Гляди лиш, щоб на бантині не завис!..— Чого?.. Та я там усі входи й виходи знаю,— одмовля той (Панас Мирний)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади
  • — Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
  • й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
  • — В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
  • [Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було… (М. Кропивницький)
  • Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

[і] пу́чкою (па́льцем) не доторка́тися / не доторкну́тися до кого і без додатка.

Не зачіпати, не кривдити кого-небудь. Приклади
  • — Таке диво,— говорить сусіда.., забачать [розбійники] — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою не доторкнуться (Марко Вовчок)

і ша́пка не гори́ть на кому.

Хто-небудь не має совісті, діє безсоромно. Приклади
  • Хіба мало таких, що люблять умочити руку в гречану муку, що з-перед очей візьмуть — і шапка на такому не горітиме! (Є. Гуцало)

о́чі [так і] сві́тяться у кого, чиї.

Чийсь погляд, вигляд передає радість, задоволення тощо; хтось веселий, радісний, збуджений і т.ін. Приклади
  • Вона [Параска] підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі так і світились (Панас Мирний)

[і] перепели́ці ні́куди пропха́тися.

У великій мірі, дуже. Приклади
  • Біля нього простирався жовтий і синій лубин [люпин],.. боками буйний та густий, що й перепилиці нікуди пропхатися (Л. Мартович)

вхо́дити / ввійти́ в плоть і [в] кров, книжн.

кого, чого. Ставати невід'ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь. Приклади
  • увійти́ в кров і плоть. Нерозривна єдність літератури російської і української проявляється, цілком зрозуміло, не лише в деклараціях. Вона стала традицією, увійшла в кров і плоть наших письменників (А. Крижанівський)
  • Ідея еволюції матерії, що увійшла вже в плоть і кров усього сучасного природознавства, найбільшого значення набула в біології (Вибр. праці М. Г. Холодного)
Правдиво, природно грати кого-небудь, перевтілюватися в когось. Приклади
  • Актор дуже швидко входив у свою роль.
перев. вхо́дити / ввійти́ в кров, кому і без додатка. Ставати звичним або необхідним для кого-небудь. Приклади
  • Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Іван Ле)
  • Вони всі вже були добре обстріляні, і солдатські суворі звичаї входили їм у кров (О. Гончар)

[і] туди́ і сюди́.

У різні місця, в різних напрямках. Приклади
  • Люди снуються туди і сюди — хто знає, куди й для чого (М. Коцюбинський)
  • Ну, як би так мені туди? Хоч би ж тобі де-небудь щілка — Я і туди, я і сюди — Ніяк: ні зверху, ні з причілка (Л. Глібов)
Обтічно, ухильно. Приклади
  • Словами і туди й сюди, а ділом нікуди (Укр. присл.)

[І] [хоч би (хоча́ б, коли́ б і т.ін.)] на сміх.

Уживається для вираження вказівки на найменшу кількість чого-небудь або найменшу міру ознаки, виявлення і т.ін. чогось. Приклади
  • Коли б тобі на сміх було де видно свічку (П. Гулак-Артемовський)
  • — Як кукувала [кувала] я [Зозуля], за мною волочились, Тепер хоч би на сміх (Л. Глібов)
  • Прохав, молив… Хоча б хто на сміх написав (Б. Грінченко)
  • Нема й на сміх! (Укр. присл.)
Просто так. Приклади
  • Де я прихилюся, навіки засну. Ніхто не згадає, Не скаже хоть [хоч] на сміх: Нехай спочиває, тілько [тільки] його й долі, що рано заснув (Т. Шевченко)

плюва́ти на все (на всіх) і вся.

Нехтувати ким-, чим-небудь, не зважати ні на кого, ні на що. Приклади
  • І на трибуні — як в бою. Буває, чую в залі свист, Та я на всіх і вся плюю! Я — плюраліст! (З журналу)
  • Майя добре знає.. Ця ж, остання, продає на бульварі бублики (мухи загадили) або гнилі вишні: на фунт півфунта хвостиків, і плює на все і вся (М. Хвильовий)

щоб [і] ду́ху не було́ чийого.

Уживається для вираження настійної вимоги до кого-небудь негайно піти звідкись. Приклади
  • — Геть, щоб духу твого не було тут!.. Гнат метнувсь до жінчиної скрині (М. Коцюбинський)
  • Карпо затявся, як одрізав, щоб княжевичів і духу не було на весіллі, а за ним і Катря потягнула руку (В. Кучер)
Назавжди, безповоротно. Приклади
  • Дуже розлютувався цар, як прочитав той лист та глянув на мишенят, зараз-таки звелів… царицю витурить з свого царства, щоб і духу її не було (О. Стороженко)

і горобе́ць у ро́ті не насліди́в у кого.

Хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв. Приклади
  • О. Василь… щохвилини [повторював]: — Люди добрі!.. дайте мені чистий спокій. Бо ви.. [їли],.. а у мене ще й горобець у роті не наслідив (Г. Хоткевич)

не дава́ти / не да́ти і поню́хати кому чого.

Зовсім не пригощати когось чим-небудь ( перев. напоями). Приклади
  • Піткнувся було [писар], так йому і чарки понюхати не дали (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Я думаю, архімандрит не давав вам і понюхати горілки (О. Довженко)

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) [на] во́ду кого.

Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Приклади
  • Чи не посадили Вас.. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський)
  • Поодинці він [слідчий] садовив їх [революціонерів] на хліб та на воду (С. Чорнобривець)

ні (а́ні, і) ті́ні чого.

Аніскільки, зовсім. Приклади
  • Майор Сербин глянув на Варвару — обличчя її, сумне й добре, не виказувало й тіні хвилювання (Л. Первомайський)
  • хоча́ б тінь. Були в них [хуторян] в серці жалощі, хоча б тінь співчуття до цих слобожанських дітей? (О. Гончар)
  • Стаття Бухаріна безумовно не годиться. На Северина Чорнохвоста не впало і тіні підозри (В. Сосюра)
  • Тепер знову ходжу за нею. Де вона — там і я невідступно. На британця — ані тіні уваги (М. Коцюбинський)
  • Ні тіні незадоволення чи недовір'я до Вас у мене нема (З газети)

суди́ти і ряди́ти (суди́ти, ряди́ти).

Управляти, скеровувати. Приклади
  • — Запорожці тепер перші пани на Вкраїні: понаставляв я їх сотниками й полковниками, судитимуть і рядитимуть вони по запорозьких звичаях усю Вкраїну (П. Куліш)
  • [Пан:] Я вас розсуджу. Марусю, тобі казав: не смій уступатись, як я стану судить та рядить: я на те пан (М. Костомаров)
Роздумувати над чимось, розв'язувати яке-небудь питання, завдання і т.ін. Приклади
  • Не вигадали поради й волосні. Судили, рядили — та окружному, а окружний — та губернаторові (Панас Мирний)

і (ні, а́ні) на йо́ту.

Ніскільки, нітрохи, зовсім. Приклади
  • Вишукувані слова чи терміни, якими б принадливими вони не були, ані на йоту не змінюють експлуататорської суті пануючого класу (З журналу)
  • Стогнав він [двір] під напасницьким бичем,.. від різновірних мучився примар, на міліон часток він поділився і все ж він ні на йоту не змінився (Леся Українка)
  • В успіхові.. Дерміцель не сумнівався ні на йоту (П. Гуріненко)
  • А казав, що і на йоту не відступить від святого письма, хоч би його на рожні пекли, хоч би його тюрмували (І. Чендей)

і так і сяк.

Як забагнеться, як завгодно. Приклади
  • сяк і так. Я до тебе — ти, як від мари, втікаєш, вподобав я не з тим твою уроду, Щоб долею вертіть твоєю сяк і так (П. Гулак-Артемовський)
По-всякому; і краще, і гірше. Приклади
  • і сяк і так. Ще поки бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний)
  • Критики, бувало, й знаменитості І про мене тискали слівце: Що, мовляв, і так і сяк у нього, От якби поменше зоряниць… (А. Малишко)
  • Канючать [дітки] хліба шмат під вікнами з торбами… та се ще й так і сяк (П. Гулак-Артемовський)
По-різному, різними способами; як тільки можна. Приклади
  • і так і перета́к. Знайшовся божевільний Шпак, І брата меншого він став дурить брехнею і так і перетак (Л. Глібов)
  • Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел.. Мурко вже закрадався до хвоста І сяк і так, неначе справжній злодій (М. Рильський)
  • [і] сяк і так. Пан міркував про своє положення сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (І. Франко)
  • Я розсудив не так,— верзе другий Вітряк,— Щоб в світі живучи, ніколи не блудити, Підлажуйсь [підладжуйсь] до людей, вертись і так і сяк… (Л. Глібов)
  • Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк. Цар сказав, що відпустить, але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Казки Буковини..)

то́рба ли́ха і мішо́к біди́.

Дуже багато неприємностей. Приклади
  • І неждано біля плоту його наздогнали селянські голоси: — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах)

і не приступа́йся (не приступа́й і т.ін.).

до чого. Занедбаний, захаращений, майже непридатний (про що-небудь). Приклади
  • хоч і не приступайся. Колись новісінькі дощані ноші, тепер уквітчані недбайливими латками та наліпленими шарами цементу, лякали, хоч і не приступайся до них (Іван Ле)
до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий, і т.ін. (про когось). Приклади
  • Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М. Коцюбинський). ́а́ні приступи́ти. Дивиться [Варка], наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити… (Марко Вовчок)
  • Мотря думала теж про Галю. Може, там така, що й не приступайся (Панас Мирний)

пора́ і честь зна́ти кому і без додатка.

Настав час залишити когось, іти звідкись, закінчити, припинити щось. Приклади
  • пора й со́вість зна́ти. Ну, годі вже мені пащекувати.. Пора вже й совість знати. Прощай, моє ластовенятко любе! (М. Драй-Хмара)
  • Хтось кинув з гостей: — Чи не пора вже нам і честь знати? Старицький підтакнув: — Авжеж, авжеж! І перший підвівся з-за столу (М. Олійник)

[і] кро́ку не [могти́] ступи́ти (зроби́ти).

де. Не мати свободи дії (через переслідування, терор і т.ін.). Приклади
  • Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу)
без кого. Бути безпорадним, нерішучим і т.ін. Приклади
  • Незабаром став я його [отамана] правицею, бо без мене не міг він кроку ступити. (З. Тулуб)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка стрепену́ла (взяла́ і т.ін.) кого.

Хтось відчув озноб, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • мов лихора́дка так із-за плече́й і ві́зьме. Як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так із-за плече́й і озьме [візьме], і все б вона плакала (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Квітка-Основ'яненко)

і о́ком не ски́нути чого, що.

Надзвичайно багато чого-небудь; не осягнути. Приклади
  • — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Росею, ще й левада така здорова (І. Нечуй-Левицький)

до то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки.

Дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим. Приклади
  • — От і добре братіку [братику],— сказав Кочубей,— як оддаси чолом ясновельможному панові гетьманові… та зараз приходь до мене з товариством.. У нас хрестини.. — Спасибі, братіку [братику] Василю, я до сього торгу й пішки, як ото кажуть,— осміхнувся Палій (Д. Мордовець)
  • [Химка:] Гості ж, певно, не обманять — прийдуть. [Палажка:] О-о, вони до того торгу і пішки! (Панас Мирний)

із кра́ю в край.

По всій території, на всьому просторі; скрізь. Приклади
  • з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості… (М. Бажан)
  • — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар)
  • З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич)
  • Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра)

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не лиши́ти і т.ін.).

зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т.ін. Приклади
  • — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний)
зі сл. обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. Приклади
  • З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади
  • по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
  • моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
  • аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
  • Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
  • — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
  • — Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)
Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади
  • То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
  • Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

забу́ти [і] доро́гу.

Перестати відвідувати кого-, що-небудь; довго не бувати десь. Приклади
  • — Я ж і кажу — дорогу забув до нас. Скоро й рідного брата не пізнаватимеш (В. Захарченко)
  • Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму (Я. Гримайло)

не дава́ти / не да́ти і ро́та роззя́вити (розтули́ти і т.ін.) кому і без додатка.

Позбавляти кого-небудь можливості висловитися. Приклади
  • Як тут говорити, коли не дають і рота розтулити (Укр. присл.)
  • — Як же мені розказувати, — сердито озвався дід,— коли не даєте й рота роззявить (О. Стороженко)

ста́вити / поста́вити кра́пку (всі крапки́) над і.

Завершувати, закінчувати що-небудь, остаточно вирішувати щось. Приклади
  • розста́вити крапки́ і зна́ки о́клику. Данило розповідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє.. .Несподівано для себе скрізь швидко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик)
  • Поставити крапку над і — то неабияке мистецтво у житті (Н. Рибак)
З'ясовувати все остаточно, до кінця. Приклади
  • Поговорити було про що. І то негайно, зараз, щоб поставити всі крапки над і (В. Кучер)

дні і (та) но́чі.

Безперервно, постійно, безупинно, весь час. Приклади
  • Висока, худа,. .вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський)
  • Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський)
  • дня́ми і ноча́ми. Я вже думала днями і ночами (Марко Вовчок)
  • Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв)
  • І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда)

а́льфа і оме́га, книжн.

Початок і кінець чого-небудь. Приклади
  • Праця — альфа і омега Грінченкового житія, це — його найбільша втіха (А. Погрібний)
  • — Містер Бредлі,— почав розмову управитель..,— ви знаєте, що все має початок і кінець — альфу і омегу… (Ф. Бурлака)
  • [Неофіт-раб:] Що за слово? [Єпископ:] Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка)
чого. Головне в чомусь, основа, зміст, сутність чого-небудь. Приклади
  • — Людина — що б там не викоювалось,— вона, зрештою універсум… Альфа і омега всього (О. Гончар)
  • В ядерній війні не буде переможців — ця констатація перекочувала з політичних документів в уми людей, стала альфою й омегою нашого ставлення до реалій сьогодення (З журналу)
  • — Словом, без почуття плеча твого соратника ти ніщо: така альфа і омега кодексу моралі й діяння футболіста (Ю. Смолич)

і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле.

Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Приклади
  • Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний)

[і] мі́сце засти́гло за ким--чим, по кому--чому.

Хтось безслідно зник, щось зникло. Приклади
  • — Кумо, чогось ваш півень сьогодні не піяв [не співав], чи не захворів? — Не піяв і вже не запіє, голубонько. Встаю рано, а за ним і за курми місце застигло (Ю. Мельничук). Вернули діти на селище, а по зозулі й місце застигло (С. Ковалів)

о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т.ін. Приклади
  • ка́рі о́чі гра́ють до́брим бли́ском. Він виходить з гурту і зустрічається з Олександром Палійчуком.— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах)
Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т.ін.; веселий. Приклади
  • — Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний)
  • очи́ці так і гра́ють (загра́ли). То закриє [татарочка] личко, то відкриє,— А очиці.. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка)
  • о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний)
  • І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають… (М. Хвильовий)
  • В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка)
  • Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) [і] кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) чому.

Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Приклади
  • і кра́ю нема́є. Все йде, все минає — і краю немає (Т. Шевченко)
  • Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм краю (Леся Українка)
  • — Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський)
  • — Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб)
  • Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий)
Щось простягнулося дуже далеко або високо. Приклади
  • Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар)
  • Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький)
  • Він давно вже вскочив у його [ліс] і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний)
  • Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура)
чого-небудь є дуже багато або щось виявляється великою мірою. Приклади
  • Варвара Сухорада клопочеться в хаті, у хліві, у городі, бо все просить її рук.. Шиє, пере, мете, копає, пече, смажить,— і краю не видно роботі (Є. Гуцало)
  • — Немає краю моєму гніву! Немає сили знести муки серця! (І. Нечуй-Левицький)
  • У вдови два норови, а у вдівця нема й кінця (Укр. присл.)
  • Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема (Україна сміється)

ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ([не] списа́ти), перев. з словосп. таки́й, що; так, що, фольк.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь, чогось надзвичайного і т.ін. Приклади
  • Ані в казці сказати, ні пером не списати, яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко)
  • Що вже Ганна Антонівна мороки з ним [учнем] колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський)
Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Приклади
  • [і] не (ні) сказа́ти (розказа́ти) і не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати і не списати (Марко Вовчок)
  • — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака)

пра́вий і винува́тий.

Усі без винятку (про кого-небудь); кожен, усі. Приклади
  • Тимашов ловить правого й винуватого (В. Собко)
  • — Куля лукава: кладе правого й виноватого [винуватого] (П. Куліш)

і [в сні] не сни́ться (не присни́ться) кому і без додатка.

Хто-небудь навіть уявити собі не може чогось. Приклади
  • Нічого подібного мені і ві сні не снилося, як те, що довелося бачити за той рік (І. Франко)
  • — Контрасти бачив? — Та бачив. І наче ще хотів сказати: Такі бачив контрасти, що тобі, брате, й не снилось. Але не сказав (О. Гончар)
Хто-небудь зовсім не сподівається, не розраховує на щось. Приклади
  • Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилося мені, та й посватався він (Марко Вовчок)

[і] [сам] чорт (біс) не розбере (не пізнає і т.ін.), зі сл. не пізна́є, не зрозумі́є і т.ін., грубо.

Зовсім нічого незрозуміло або невідомо. Приклади
  • [Горлов:] Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
  • Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис)
  • Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр. присл.)

[і] ку́пи не трима́ється (не де́ржиться).

Що-небудь позбавлене логічного змісту, послідовності і т.ін. ( перев. про висловлювання). Приклади
  • трима́ється ку́пи. Додають куті меду й деякі кугутуваті ідіоти з маргінальними вимогами все вищезгадане [засилля іноземної культури] заборонити при власній нездатності створити щось, що хоч би умовно трималося купи (З газети)
  • Про малого Івана говорили на селі: Якесь воно дивне дитя, не таке, як у людей,— завжди торочить десь таке, що й купи не держиться (П. Колесник)
  • — Як скажена собака бігає [Параска] на дворах… та вигадує на мене таке, що й купи не держиться (І. Нечуй-Левицький)
  • Таке написали, що й купи не тримається (О. Ковінька)
  • Ігор пише, перечитує написане і зітхає. Не те… І як це в Остапа Вишні слово до слова тулиться і кожне — дошкульне, веселе, метке? А тут не тримається купи і сухе — аж горло дере… (С. Журахович)

без керма́ і без вітри́л.

Не маючи певного спрямування, визначеної мети. Приклади
  • Молодий Кримський йшов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (З журналу)

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади
  • — Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади
  • Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
  • о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
  • У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
  • Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
  • Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)
Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади
  • о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
  • — Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)
Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади
  • Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
  • Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

ні (і) на кри́хту із запереч. не.

Зовсім, ніскільки, анітрохи. Приклади
  • і на кри́хітку. Барометр уперто показував дощ.. Старий, непотрібний струмент [інструмент], він і на крихітку не хоче посунутись на сухеньке (М. Коцюбинський)
  • В його чесності та порядності вона ні на крихту не сумнівалася (Григорій Тютюнник)

І ду́мку лиши́ти (обли́шити) про кого--що.

Перестати згадувати кого-, що-небудь; забути. Приклади
  • А Ганна? Ганна, що ж — дівча.. Про неї й думку він лишив (П. Дорошко)

і на порі́г не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Забороняти кому-небудь приходити кудись. Приклади
  • — Я б і на поріг її [Марину] не пустив (Панас Мирний)
  • — Колись нас сюди й на поріг не пустили б, а тепер тут, бачу, й закурити можна (О. Гончар)

і вовки́ си́ті, і ко́зи ці́лі.

Ніхто не зазнав шкоди, збитків, неприємностей і т.ін. Приклади
  • У Крима гладко все в артілі — Й вовки, бач, ситі, й кози цілі… (С. Караванський)
  • Всі драпіжники аж легше відітхнули, почувши таку царську мову [про конституцію]. Дух у них уступив, хоч і не знали ще, як властиво цар [Лев] міркує з тою конституцією поступити, щоб і Вовки були ситі, і Кози цілі (І. Франко)

діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка.

Жити спільними інтересами, турботами. Приклади
  • діли́ти хліб-сіль попола́м (по́рівну). Павло Тимофійович! Знову прийшлося зустрітися нам, ділити хліб-сіль пополам (І. Гончаренко)
  • Одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили!.. а тепер одні — вільні, другі — невільні! (Панас Мирний)
Спільно харчуватися з ким-небудь перев. в умовах матеріальної скрути. Приклади
  • По від'їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський)

не дава́ти / не да́ти [і] волоску́ (во́лосу і т.ін.) впа́сти з голови́ чиєї.

Дбайливо доглядати, оберігати кого-небудь; піклуватися про когось. Приклади
  • — І хвалилися [варяги], що їхній бог найсильніший і не дасть і волосу з їхньої голови впасти (П. Загребельний)
  • Жили вони [Андріян та Мальва] тихо, красиво, дядько не давав волоску впасти з її голови (В. Земляк)

[і] в хвіст і [в] гри́ву, фам.

Дуже сильно, нещадно. Приклади
  • у гриву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра)
  • — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук)
  • Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..). Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер)

[і] ка́рти в ру́ки кому.

Хто-небудь має чи отримує всі можливості для здійснення чогось (про досвідчену, обізнану в чомусь людину). Приклади
  • Ну що ж, Ілля Гавриловичу.. В цій операції ви головна особа. Вам і карти в руки (П. Автомонов)
  • — Ви фізики, вам карти в руки (Н. Рибак)
  • — Ти ж влада,— солопів рибінспектор.— Тобі й карти в руки… (О. Гончар)

пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом).

Знищити вогнем; спалити. Приклади
  • ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому [панові] й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко)
  • Дорош обкульгав згарище… і зняв кашкет. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник)
  • Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко)
  • Пустили з димом вони [повстанці] панські маєтки (Нар. оповідання)
  • [Стась:] Він [Кармелюк] ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко)

і сло́вом не прохопи́тися.

Не видати якої-небудь таємниці, утаїти, не сказати чогось. Приклади
  • Сьогодні він і словом не прохопиться про те, що приїхав додому лише на кілька днів, що в кишені його гімнастерки лежить суворий припис до першого квітня прибути на місце подальшої служби (Б. Гуріненко)

і в вус не ду́ти.

Бути байдужим до всього, не турбуватися ні про що. Приклади
  • Ви ганьбите підлизу всує! Він слуха вас і в вус не дує. Мовляв усякому своє… (С. Воскрекасенко)
  • Оберемок в думці лаяв Кошика: Все через нього такі душевні страждання! А він, мабуть, і у вус не дме (П. Автомонов)
  • Сидітиме собі Сава в теплі та добрі й у вус не дутиме (С. Чорнобривець)

без кінця́ і [без] кра́ю; без кінця́-кра́ю, з дієсл.

Безмежно, безконечно. Приклади
  • Дівчина була як у гарячці. П'яти її немов прикипали до землі; серце кололо, в голові була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без кінця-краю… (М. Коцюбинський)
  • По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці (П. Панч)
Безупинно, весь час. Приклади
  • Без тачки йти було легше, та Анрі-Жаку більш хотілося лежати, ніж ото без кінця-краю переставляти ноги (Ю. Яновський)
  • без кра́ю і кінця́. Я писав би тобі без краю і кінця, та вже пізно (М. Коцюбинський)
  • Її так і підмиває говорити. Балакала б [Христя], здається, без кінця і без краю (Панас Мирний)
Дуже довго. Приклади
  • Йому здавалося, що їхатимуть цілу вічність без кінця і краю (Олесь Досвітній)
Дуже багато. Приклади
  • А в небі летіли гуси з далекого краю.., а нижче летіли і крутились чорногузи, качки і багато різного дрібного птаства без кінця й краю (О. Довженко)

і слі́ду не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося і т.ін.).

від чого, чого. Щось безслідно зникло, назавжди забулося і т.ін. Приклади
  • Усі гілля [дерева] стерло і зм'яло, так що і сліду їх не зосталось (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — З хатою нашою — зараз від неї і сліду не лишилось — пов'язаний у мене перший спогад про Григорія Тютюнника (Григір Тютюнник)
  • В золотому труді віддамо ми Вітчизні всі сили, щоб і сліду руїн не лишилось на нашій землі (В. Сосюра)
  • За один день викопали нові котловани, а від старих і сліду не лишилося (Іван Ле)
від кого. Хтось безслідно зник, загинув, пропав. Приклади
  • Здавалось, ось-ось налетить на нього ота кучугура криги, зітре, зімне й сліду не зостанеться од комашинки-хлопчика (В. Винниченко). Не піду, доки в дворі не лишиться й сліду від шептух (Іван Ле)
  • Ось самотня хата. Чи повернеться до неї син або онук?. .Чи розлетяться прахом на грізних мінах і сліду від них не лишиться? (О. Довженко)

душе́ю і се́рцем.

Самовіддано, щиро. Приклади
  • Душею і серцем до Вас прихильний П. Рудченко (Панас Мирний)

[і] в го́лову (в ду́мку) [собі́] не бра́ти чого і без додатка.

Не думати, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Цвіркун, що поблизу мене, І в думку не бере: Співа собі (В. Поліщук)
  • Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (М. Чабанівський)

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т.ін.)] шага́ (ше́ляга).

зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т.ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. Приклади
  • [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький)
  • — Так і з людьми буває. За деякого ти на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий)
  • — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко)
  • [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка)
  • [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький)
Зовсім немає грошей. Приклади
  • в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький)
  • — Сіноп спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільойнів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їх сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб)

[і] чорт із сві́чкою не знайде́ кого, що, ірон.

Не можна розшукати, навіть докладаючи великих зусиль; зовсім нема. Приклади
  • і чорт із сві́чкою не знайшо́в. — Корабель, — продовжував Багдан, — на якому я очуняв, належав старому малайцеві з острова Тоо — десь на північ від Яви. Цього острова і чорт із свічкою не знайшов серед безлічі тих островів (Ю. Яновський)
  • — Я мрію працювати на селі. — Не бреши! Багато з вас таких, що повивчались, а на селі працюють? Порозбігалися, що й чорт із свічкою не знайде (Грогорій Тютюнник)

і [уві́ (у) сні] не присни́ться (не присни́лось і т.ін.) кому, що.

Щось дуже дивне, незвичайне, таке, яке не можна й уявити. Приклади
  • — Заходьте до мене. Я щось таке надумав, що вам і не приснилось! (П. Панч)
  • — Моя душа сміє і зможе таке, що іншому й не присниться… (П. Куліш)
  • — А що, панове, вам і не присниться там бути, де я побував (Г. Квітка-Основ'яненко)

зрива́ти / зірва́ти ма́ску (машкару́) з кого--чого і без додатка.

Викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри і т.ін. Приклади
  • зрива́ти ма́ску і перу́ку. Біда навчить, кому подати руку І від кого прийняти сіль і хліб. З брехні зривати маску і перуку (Д. Павличко)
  • Мирний по-щедрінському зриває маску з українських дерунових і розуваєвих (З журналу). Князь [в поемі Шевченка Княжна] вважається в поміщицьких колах лібералом, але поет зриває цю машкару (З газети)

і не огля́нуся (не огле́дишся, не огле́димося і т.ін.).

Мине небагато часу, дуже швидко. Приклади
  • — Се добрий тобі десь сон приснився, — каже свекруха. — Треба визирати Данила. І не огледимось, як притягнуть (Марко Вовчок)
  • Так мені якось час збігає по-дурному, що й не оглянуся, коли день минеться (М. Коцюбинський)

си́тий і вкри́тий.

Забезпечений усім необхідним для існування (їжею, одягом, житлом і т.ін.); багатий. Приклади
  • Увесь вік ходив ситий і вкритий (Б. Грінченко)

[і] калаче́м (ме́дом і т.ін.) не замани́ти кого і без додатка.

Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т.ін. Приклади
  • Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк)
  • — А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру…— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський)
  • Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький)

сяки́й, таки́й; [і] сяки́й і таки́й.

Який відзначається позитивними якостями, здібностями і т. п. Приклади
  • Яку б вона розмову не розпочала, з ким би не побачилася, уже вона завжди зверне на Василя, І сякий, і такий, звізди з неба здіймає (Панас Мирний)
Непорядний, не такий, як інші люди ( перев. лайл. ). Приклади
  • А тут його за мішок — сіп! — Нащо ти груші узяв? Сякий, такий сину! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Поганий. Приклади
  • Хто це міг казати йому, що Бузана сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (П. Загребельний)

і чорт лизне́ (зли́же), кого, зневажл. , вульг.

Хто-небудь пропаде або помре. Приклади
  • За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! (І. Котляревський)
  • [Степан (до Гордія):] Анахтемо, замовчи, бо тут тебе і чорт злиже! (М. Кропивницький)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) з руїн (з по́пелу, із зга́рищ і т.ін.) що.

Відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване. Приклади
  • підня́ти з по́пелу і руї́н. Здавалося, потрібно буде багато десятиріч, щоб підняти країну з попелу і руїн, залікувати тяжкі рани (З газети)
  • Шахтар каже: — Ми самі були й будівельниками, підняли шахту з руїн (Ю. Яновський)
  • Я словом, міцнішим сталі, Буду свій дім захищати, Живу я в новім кварталі, Що з попелу встиг підняти (З газети)
  • Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (І. Нехода)
  • Оту емтеес власними руками будував [Микола] — цеглинку до цеглинки. А після війни з руїн її зводив… (С. Журахович)

[і] сло́ва не почу́єш (не почу́єте і т.ін.) від кого.

Хто-небудь мовчазний, сором'язливий, неговіркий і т.ін. Приклади
  • І слова не почуєш від нього;
Нічого не скаже хтось, буде мовчати. Приклади
  • [Гебрей:] Я мушу знать, що я тут раб рабів, що він мені чужий, сей край неволі, що тут мені товаришів нема. Більш ти від мене й слова не почуєш! (Леся Українка)

[і] кома́р но́са не підто́чить.

Не буде до чого причепитися, прискіпатися. Приклади
  • Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив (М. Стельмах)
  • — Не в тім питання, що з ним [Давидом] зробити, а як зробити? Щоб і комар носа не підточив (А. Головко)
  • — Я з своїм активом зроблю все так, що комар носа не підточить (В. Речмедін)

ви́димо і неви́димо.

Дуже багато. Приклади
  • ви́димо-неви́димо. А в лісах тих розвелося багато всякого звіра, птаства видимо-невидимо (І. Цюпа)
  • Але пішло поколінь в тебе [в землю] видимо і невидимо (Б. Олійник)

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) [свою́] ду́шу.

Щиро полюбити кого-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ду́шу. [Маруся:] Орел, а не парубок! Раз тільки я учула його закохану розмову, і стерялась: і серце і душу йому віддала (М. Кропивницький)
  • І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра)
Померти. Приклади
  • А то щось їй заманулося з канави напитися. Хлепнула й тут же душу віддала (З газети)
  • Вдома, перед тим як приїхала швидка допомога, дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс)
кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Приклади
  • — Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов)
  • відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду. Він сім'ї своїй серце і душу оддав, Та й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів)
  • Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко)
за кого--що, заради кого--чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку… Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський)
  • [Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка)
  • — Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький)
  • Заради подруги душу ладна віддати [Надія] (Я. Баш)
  • — Жінка моя… Не думав я… ледащо… А проте — люблю її… душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний)

і на го́лову (на ву́ха) не налі́зе, зі сл. говори́ти, роби́ти і т.ін.

Що-небудь нерозумне, несерйозне, нісенітне або зовсім недоречне. Приклади
  • [Кость:] Стара якась не при умі: плела таке, що й на вуха не налізе (З. Мороз)
  • — Верзе таке, що й на голову не налізе,— сказала вона збентежено (П. Панч)
  • — Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе: вимагає завтра піти записатись у загсі (С. Васильченко)

віддава́ти / відда́ти [і] ру́ку [і се́рце] кому, заст.

чию, чиє. Погоджуватися на одруження з кимсь. Приклади
  • На цьому місці, де ви доказали свою любов такими доводами, я віддаю вам руку своєї коханої єдиної дитини (І. Нечуй-Левицький)
Одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ру́ку. Я їй віддав і серце й руку (В. Сосюра)
  • Що дівчина нерадо віддає свою руку вдівцеві, се річ зовсім природна: сили вдівця вже зужиті, надломлені, чуття застигло (І. Франко)

[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.

Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. Приклади
  • — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
  • Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
  • — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
  • — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
  • — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)

хоч ляга́й та [й] помира́й (вмира́й).

Уживається для вираження скрутного, безвихідного становища; дуже тяжко. Приклади
  • Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник)
  • хоч ляга́й та вмира́й і про́бі не кричи́. Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і пробі не кричи (М. Коцюбинський)
  • хоч ляж та й вмира́й. — Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.—. .Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок)
Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Приклади
  • Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний)
  • — Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику що хоч лягай та помирай (Г. Тютюнник)
  • Як почне [чорна злюка] хвостом махати — Хоч лягай та помирай.. Все їй треба, все їй дай (Л. Глібов)

[і] чо́ртові не брат.

Дуже сміливий, безстрашний і т.ін. Приклади
  • Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат,.. Там рицар — всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський)

[і] не пита́й (не пита́йте), розм.

чого, про що. Поготів, тим більше. Приклади
  • Озиме увосени через засуху не сходило.. Видно.., що коли не помилує Господь милосердний, то не буде з нього пуття. А яровини й не питай!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Уживається для підтвердження, підсилення сказаного ( перев. при відповіді). Приклади
  • — І не питайте, пане, біда: від полісовщиків тікаємо,— прогугнів Левко (М. Стельмах)

і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти і т.ін.).

Вщент розгромити, знищити. Приклади
  • Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук)

з ті́лом і душе́ю.

Цілком, повністю. Приклади
  • Інший побут, вищі звичаї міські захоплюють її зовсім, з тілом і душею (Панас Мирний)
  • [Орест:] Ти ж знаєш, що, кидаючи мене, ти губиш мене з тілом і душею, у мене нічого не зостанеться в житті без тебе (Леся Українка)
  • — Мамо, рятуйте Миколу, бо він пропаде з тілом і душею (І. Нечуй-Левицький)

і не поду́маю (не поду́мали).

Не вважати за потрібне зробити щось. Приклади
  • [Невідомий:] Звичайно, ви арештованої не випустили? [Пані Люба:] І не подумали! (С. Васильченко)
  • — Ти приходь до нас на свято. Баранину будемо їсти.— І не подумаю,— жартував Шевченко (З. Тулуб)

[і] ду́ху не зали́шиться (не ли́шиться і т.ін.) від кого.

Хтось буде вщент розбитий, знищений. Приклади
  • — Ей, не впору… Якби вони припізнились на яку годину,— од них, проклятих, духу б не залишилось (М. Стельмах)

не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну во́ду.

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади
  • і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький)
  • Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов)

сім мішкі́в греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні], жарт. , зі сл. наговори́ти, наплести і т.ін.

Багато зайвого, безглуздого. Приклади
  • сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни,— та всі неповні (Укр. присл.)
  • сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр. присл.)
  • — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказу всякого, тльки слухай (О. Гончар)
  • сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький)
  • Мельхиседен сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький)
  • — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни.. І ви в це вірите? (П. Козланюк)

[і] о́ком (ву́сом) не моргне́ш.

Дуже швидко, миттю. Приклади
  • — Попомни [запам'ятай] моє слово — і вусом не моргнеш, як Микита всіх обжене (Ю. Збанацький)
  • — Я повернусь — оком не моргнеш! (Ю. Шовкопляс)
  • Ніч у Севастополі коротка, пролетить, і оком не моргнеш (В. Кучер)

[і] над копі́йкою тру́ситься, зі словосп.

таки́й, що. Дуже скупий, ненажерливий. Приклади
  • Та він такий, що й над копійкою труситься (Укр. присл.)

скі́льки літ, [і] скі́льки зим!

Уживається як привітання і вираження радості від зустрічі з тим, кого давно не бачили. Приклади
  • В цей час без стуку зайшов Решетов, безцеремонно кинув на стіл шапку і подав Орловій руку. — Здоров, Нонна. Скільки літ і скільки зим! (О. Сизоненко)
  • — Євмен?! Живий?! — Ні, мертвий! — Скільки ж літ, скільки зим! (Остап Вишня)

і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т.ін.) кого, чого.

Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або зовсім був відсутній (було відсутнє). Приклади
  • Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко)
  • І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: Батькопродавець (О. Гончар)
  • Почав [хазяїн] кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ведуть [некрутів] снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний)

[і] тут і там.

В багатьох, у різних місцях; скрізь. Приклади
  • Я чула скрізь, і тут і там, як люблять вас, як вірять вам (В. Сосюра). Серед українців поселилися тут і там поляки (І. Крип'якевич)

[і] на порі́г не ступи́ти до кого.

Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь, не навідати когось ( перев. через образу, неприємності від кого-небудь і т.ін.). Приклади
  • Почервонів [дід], розсердився: — Я до тебе по-доброму, а ти так до мене? Як ти така, покладу гнів на тебе до самої смерті і на поріг до тебе не ступлю. Не ходи й ти до мене! (С. Васильченко)

пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето.

Зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь. Приклади
  • Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту відьомську бабу, котра на своєму віку перейшла крізь сито й решето (В. Речмедін)
  • Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито і решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко)

води́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким.

Бути з ким-небудь у дружніх стосунках; товаришувати. Приклади
  • [Голубиха:] Отже я й подумала: піду-таки! Чого ж їм уже так цуратися? Колись же таки, за чоловіків, хліб-сіль водили (Олена Пчілка)
  • [Кембль:] З покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль! (Леся Українка)

[і] голови́ не підвести́.

Стати фізично знесиленим, нездоровим, кволим і т.ін. Приклади
  • Я захирів так, що й голови не підведу (П. Гулак-Артемовський)

не горі́ти і не кури́тися до чого.

Бути байдужим. Приклади
  • Одне слово, до науки не горів і не курився (Ю. Шовкопляс)

[і] голо́су не відтя́гне.

Дуже слабий. Приклади
  • Серце Насті розривалося, коли вона дивилася на свою дитину: бліде, голодне й голосу не відтягне (З журналу)

ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю).

Залишатися нерозв'язаним, нез'ясованим, нездійсненим. Приклади
  • Найкращі плани і замисли можуть повиснути в повітрі, якщо слаба робота з людьми, з кадрами (З газети)
  • Наказ жорстокий, але справедливий.— Що ж він тепер робитиме? — повисло в повітрі питання Пишної (Ю. Збанацький)
  • — Хто повинен заохочувати проектувальників? Проектний інститут? У нього немає коштів на цю статтю витрат. Замовник? Він не має законних підстав. От і висять ці питання в повітрі роками (В. Попов)
тільки ви́сі́ти в пові́трі. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Приклади
  • Минув ще один місяць, а я все ще вишу між небом і землею. І туди мене тягне, і тут порвати не сила (Ірина Вільде)
  • Але ж він [твір], певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить же об'явитись (Леся Українка)
Залишатися без підтримки, не зустрічати відповіді, співчуття. Приклади
  • За літо в боях корпуси його [Врангеля] було знекровлено.. І зараз оця задніпровська операція, що вона йому принесе? З останніх сил простягає руку на Захід, чи зустріне вона там дружній потиск, чи так і повисне в повітрі? (О. Гончар)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади
  • — От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
  • — Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
  • Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

само́му чо́рту брат [і сват].

Дуже грізний або сміливий. Приклади
  • — Сидить там… клятий супостат — самому чорту брат і сват! — А що воно таке за птиця? — Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (В. Іванович)

не на життя́, а на смерть.

Непримиренний, жорстокий, безпощадний (про боротьбу, битву і т.ін.). Приклади
  • Це була небачена в історії самовіддана боротьба не на життя, а на смерть. Тільки в партизанські загони, що діяли на території Білорусії, вступило понад сорок тисяч мінчан (З журналу)
  • Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків (О. Довженко)
на життя́ І смерть. Приклади
  • Вона бачила, що тепер настала рішуча хвиля, що на тій вузькій кам'яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко)
  • Все [в печі] тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони (М. Коцюбинський)
Не шкодуючи власних сил, не боячись за своє існування. Приклади
  • Здавалося, що весь ярмарок, від старого до малого, розділився надвоє — багаті за Грицька Святоху, а бідні з Андрієм Забарою,— і билися не на життя, а на смерть (П. Рєзніков)

голо́дний і го́лий.

Дуже бідний. Приклади
  • Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, молодую волю (Т. Шевченко)

раз, два і в да́мках, фам.

Уживається для підкреслення швидкості виконання чого-небудь; швидко, блискавично. Приклади
  • — Познайомтесь,— сказав, заникуючись, завземвідділом.— Товариш Тхір Методій Іванович.— Вам, Петре Петровичу, може, й товариш,— відказав Тхір.— Але не тим, хто гадає — раз, два і в дамках! (П. Панч)

все і вся, підсил.

Абсолютно, без винятку все (про вичерпну повноту охоплення чого-небудь). Приклади
  • Історичний підхід до вияснення причин і всіх можливих граней того чи того конфлікту не прокрустове ложе, не порятунковий рівень всіх і вся (З газети)

усі ко́зи в зо́лоті кому.

Все здається, сприймається кращим, ніж є насправді. Приклади
  • і ко́зи в зо́лоті хо́дять. — Еге ж, там [в Америці] і кози в золоті ходять, — безневинно каже Лесь Якубенко, і дядьки починають реготати (М. Стельмах)
  • П'яному — всі кози в золоті (В. Речмедін)

і ляга́ючи, і устаючи́.

Весь час, постійно, завжди. Приклади
  • Хвали.. Бога і лягаючи, і устаючи, а їх [рідних] шануй і кохай (Г. Квітка-Основ'яненко)

[і] слі́пому ви́дно.

Цілком зрозуміло, очевидно. Приклади
  • Сліпому видно, як валиться їхній [фашистський] картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Ю. Бедзик)

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому.

Хто-небудь позволений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Приклади
  • Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко)
  • [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий)
без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко)
  • [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада)
Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Приклади
  • Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура)
  • Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко)

а там хоч [і] не розвидяйсь!

Уживається для вираження повної байдужості до висловленого, здійсненого і т.ін. Приклади
  • Його підняли на сміх: — Фальшивомонетчик! В кутузку його. — Ну, як хочете, — образився Кулик, під загальний регіт, сходячи з ґанку. — Моє таке: прокукурікав, а там хоч не розвидняйсь! (О. Гончар)

душе́ю і ті́лом.

У всіх відношеннях. Приклади
  • — Ось у тому житті.., де не пігмеїв побачиш, а квітучих атлетів, людей, прекрасних душею і тілом, для кого почуття стало нормою існування… Уяви себе там! (О. Гончар)
Повністю, до кінця, всім єством. Приклади
  • Душею і тілом був [Глухенький] відданий артілі (О. Гончар)
Щиро, самовіддано. Приклади
  • Знов вона [Тізба] йде і шука юнака і душею і тілом, Пильно бажа розказать про свої небезпеки жахливі (М. Зеров)

щоб грім поби́в (прибив і т.ін.) кого, що, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади
  • [Химка:] Обдурив мене… отой вражий син, щоб його грім побив (Панас Мирний)
  • щоб грім уби́в і бли́скавка спали́ла. Щоб тебе грім убив і блискавка спалила! (Укр. присл.)

пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би].

Зазнати всіляких випробувань, виявитися дуже спритним, мужнім, витриманим. Приклади
  • ого́нь і во́ду пройти́. А візьміть ось Корнелюка, начальника нашого, спитайте, де тільки не буває чоловік. Огонь і воду пройшов! (М. Олійник)
  • Навіть він, Пушкарьов, що пройшов, як говориться, крізь вогонь, воду і мідні труби, не зміг би заробити собі на прожиток (Ф. Бурлака)
  • [Кость:] Страх не люблю отих глибокорозумних, надто спритних, що пройшли вогонь і воду (З. Мороз)

[і] за си́нім мо́рем, нар.-поет.

У далеких краях; дуже далеко. Приклади
  • за се́ми (сімома́) моря́ми.
  • і за мо́рем. [Галочка:] Я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко)
Де завгодно; скрізь. Приклади
  • за си́нє мо́ре. — Миколо, коли ти мене любиш, то я піду за тобою за синє море (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона така, що і за синім морем правду шукатиме (З газети)

не ба́чити / рідше не поба́чити [і] у ві́чі.

Не зустрічатися з ким-небудь. Приклади
  • — Сідай, Давиде,.. гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба, й у вічі не бачили один одного. Тільки подумати: п'ята осінь! (А. Головко)
  • Другі… казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
кого. Не знати когось, бути незнайомим з ким-небудь,. Приклади
  • Колодуб був задумливий і якийсь відсторонений, зчужілий. Дізнався про батька, якого не бачив у вічі, і про матір, і про себе (Ю. Бедзик)
чого. Немає; не можна знайти. Приклади
  • Учора був я в районі та у земвідділ заходив — нашого приговора й у вічі там не бачили. Ні у входящих, ні в ісходящих (А. Головко)
  • — У других на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш… (Панас Мирний)

[і] ку́ри не клюю́ть, зі сл. гро́шей, а також зі сл. так, що, у ко́го.

Дуже багато, велика кількість. Приклади
  • У нього оце тепер — несподівано й тимчасово — так багато грошей, що їх і кури не клюють… (Т. Масенко)
  • В нього грошей кури не клюють (М. Стельмах)

так і про́ситься в рот (на губу́).

Дуже смачний, такий, що хочеться з'їсти. Приклади
  • Без мене коровая не спечуть.. Уже як спечу, то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник)

і в го́лову не кла́лося кому.

Хто-небудь не передбачає, не сподівається чогось. Приклади
  • І в голову йому не клалось, Щоб з ним так бачитись мельком (І. Котляревський)

[І] СКРУТИ́ЛОСЯ І [та] змоло́лося.

кому. Дісталося кому-небудь за якусь провину. Приклади
  • — Петре! — кажу я, — гляди лишень, щоби тобі не скрутилось та не змололось за цю кукурудзу (І. Нечуй-Левицький)
Швидко сталося, відбулося що-небудь. Приклади
  • — Надто поспішно все вирішуєте, от де заковика. За одну мить і скрутилося і змололося (В. Собко)

моло́чні рі́ки і киселе́ві (ма́сляні) береги́.

Заможне, повне достатку, безтурботне життя. Приклади
  • — Хай тобі сняться молочні ріки і масляні береги (С. Добровольський)

не ви́курити і ла́даном кого.

Ніяк не можна вигнати кого-небудь звідкись. Приклади
  • не ви́курити й сі́ркою. Найздоровіші та найспритніші захоплювали верхні полиці і їх звідтіля вже, мабуть, не викурив би й сіркою (Ю. Збанацький)
  • — Та часом і свій брат, запорожець, як було вбереться в хату, то й ладаном не викуриш (Панас Мирний)

і не ночува́в.

Зовсім відсутній, зовсім не було. Приклади
  • Учений А. Хрдличка довів, що в Америці людиноподібна мавпа і не ночувала (З журналу)
  • — Кундель! — А мені казали — сетер! — Значить, сетеркундель! — кидає дядя. — А як із ним далі?.. — Повісьте на простій шворці. Ні в його папи, ні в його мами сетер у крові й не ночував! Кундель! (Остап Вишня)
  • [Ільченко:] Про культуру питаєте? І не ночувала. Культура, мабуть, теж не дура — любить жити там, де достатки є (М. Куліш)

і на очі не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Не хотіти бачити когось, категорично відмовляючись спілкуватися з ким-небудь. Приклади
  • Пішли — коваль, Цигуля, Невкипілий і ще душ кілька. Але князь і на очі до себе не пустив (А. Головко)

де [не] посі́й (посі́єш), там (то) [і] вро́диться (вро́дить).

Скрізь можна зустріти, побачити кого-небудь. Приклади
  • Дядько Сергій першим помічає мене і тицяє пальцем у мій бік: — От і гостя маємо! Тебе, де не посій, то вродишся (М. Стельмах)
  • І хто її кликав? От уже, де не посій, то вродиться Солов'їха! (І. Нечуй-Левицький)
  • [Микола:] На всі сторони мотається [Виборний]; де не посій, там і уродиться (І. Котляревський)
кого. Хто-небудь може пристосуватись до будь-яких обставин. Приклади
  • Він за сина спокійний. Іван не такий, щоб одразу в розпач. Його де посій, там і вродить, аби серед своїх заводських (В. Кучер)

[і] на зуб ні́чого покла́сти кому, у кого.

Хто-небудь зовсім не має продуктів харчування. Приклади
  • Заробітчани довго мовчали. Лук'ян, худий, сірий, злий, сказав: — Ви собі дома, може, хоч який сухар маєте, а нам і на зуб нічого покласти (П. Панч)

[і] слід пропа́в (запа́в) / пропада́є за ким, чий.

Хто-, що-небудь безслідно зник(ло). Приклади
  • А лукавих, нечестивих і слід пропадає,— Як той попіл, над землею Вітер розмахає (Т. Шевченко)
  • — Давно копита відгучали, уже пропав за ними й слід. Уже дівчата докучали: чого чекаєш стільки літ? (Л. Костенко)
  • Певності дожидаємо-плачемо;. .сумуємо, що її [Катрі] слід запав (Марко Вовчок)

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) [[та (і)] пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)].

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади
  • Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр. присл.)
  • — Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
  • Та цур їм [панам]! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський)
  • — Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський)
  • цур та (і) пек. Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк)

[і (аж, на́че)] світ поши́ршав (роз'ясни́вся, попросто́рішав) кому.

Хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т.ін. Приклади
  • [Домаха:] — Ось бач, жива зосталася й діждалася-таки, що й світ мені попросторішав (Л. Яновська)
  • — Мені аж світ роз'яснився, як я його [Михайла] побачила! — тягла вона [мати] дальше (О. Кобилянська)
  • Я така вбога і безталанна дівчина,.. а він — Боже! яким поглядом мене охрестив! Мов королівну. Мені наче світ поширшав (Ганна Барвінок)

і на холо́дне дму́хати (ду́ти) перев. зі словоспол.

таки́й що. Бути занадто обережним. Приклади
  • — Мій чоловік… такий вже був обережний, що й на холодне дмухав (Гашек, перекл. Масляка)

вогне́м і мече́м, книжн.

Нещадно; з великою жорстокістю. Приклади
  • — Повернемо [хлопців] огнем і мечем, пане канцеляр! — вигукнув Єремія Вишневецький і вибіг на трибуну (П. Панч)

і кінці́ в во́ду.

Усе вирішено. Приклади
  • [Наталка:] Не довго з ним розв'язаться: не хочу, не піду [заміж], та й конці [кінці] в воду! (І. Котляревський)
Не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку і т.ін. Приклади
  • [Хома:] Отрута подіє не зразу — й кінці в воду! (М. Старицький)
  • — Давида й де-небудь підстерегти можна. А чи й просто в хаті [вбити] — завжди читає кінець стола проти вікна,— і кінці у воду. Хто? А ясно хто: в кого жінку одбив: з ревнощів (А. Головко)

[і] пече́не й варе́не, зі сл. ки́дати і под.

Все або взагалі будь-яка робота. Приклади
  • — Покидали люди печене й варене, поспішили на похорон (В. Чумак)
  • То нападе на неї таке, що вона всю хату переверне, прибираючи та чепуривши її.. А то знов загуляє, заведе, покине все печене й варене і грає, як метелик (Грицько Григоренко)
  • Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг, кидали печене і варене і заклопотано квапились подати йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника (Б. Антоненко-Давидович)
  • Як тільки покажеться орда, зараз віха і повернеться у той бік, куди орда йде — зараз усі тікають у ліс, кидають і печене і варене (Легенди і перекази)
Всілякі страви. Приклади
  • варе́не і пече́не. Гей до мене! Є у мене і варене і печене: Буде людям, буде й вам (Л. Глібов)
  • Заходжу сьогодні до нього. А в нього, голубчики, — рай… На столі печене й варене, а грамофон все божественне виспівує (В. Чечвянський)

в пух і прах.

зі сл. розно́сити, рознести. Дуже, у великій мірі. Приклади
  • — Рознесуть нас, Тарасе Демидовичу, на зимовій конференції,— шкріб гостре підборіддя Шухновський.— Рознесуть в пух і прах (Ю. Збанацький)
  • Розчервонівшись, немилосердно кублячи вже не дуже й пишну кучму, головний когось розносив у пух і прах по телефону (Ю. Збанацький)
зі сл. розбива́ти, розби́ти. Вщент, остаточно, зовсім. Приклади
  • Ми ворога-ворона на кожній території знищимо — розіб'ємо в пух і прах (К. Герасименко)

го́лий, бо́сий і простоволо́сий.

Дуже бідний, убогий. Приклади
  • Подумала Пріська, погадала: за нею її сирітська доля,— гола, боса й простоволоса, а попереду… нужда та недостачі (Панас Мирний)

кров і плоть.

Єство, сутність. Приклади
  • І вперше він синам сказав: — Товариші, Товариші мої, мої великі діти, Моя і кров і плоть, сподіванка моя! (М. Бажан)
  • плоть і кров. Особистий досвід, пережиті роки разом з рідним народом… дають поетові той життєвий матеріал, що робить його поезію конкретною і правдивою у своїй плоті і крові (З газети)
  • Неси в щільник свій мозок, кров і плоть. Таких, як ти, кипучі міліони (М. Рильський)
Рідна дитина. Приклади
  • ..Їм так і не дали виплакатися як… належить матерям, коли виряджають діточок на самостійне життя.. Без молитви, без хреста благословляли вони кров і плоть свою у стражденну життєву путь… (Ю. Смолич)

гра́тися в кота́ і ми́шку (рідше ми́шу) несхв. , жарт.

Бути нещирим, хитрувати, лицемірити і т.ін. Приклади
  • гра́тися в кота́-ми́шки. — І що ми вигадаємо? І далі гратимемося в кота-мишки? Адже коли-небудь змушені будемо розрубати цей гордіїв вузол! (В. Малик)
  • Не придурюйся, Остапе, ми з тобою люди дорослі, і не годиться нам гратися в кота і мишку (М. Ю. Тарновський)

ні (і) на ше́ляг, із запереч.

Зовсім, ніскільки, абсолютно. Приклади
  • — Ось я справник. Гордості в мене ні на шеляг нема. А вже кому б, здається… (О. Довженко)
  • Довелося [сотникові] самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Т. Шевченко)

[і] світ [ніко́ли] не ба́чив (розм. не вида́в).

Незвичайний; дивує, вражає своєю рідкісністю. Приклади
  • — Мовчіть!.. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко)
Особливий, який відрізняється від інших. Приклади
  • Хлопці шкварили на своїй території Яблучко з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко)
з словосп. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, ознаки, характерної для кого-, чого-небудь ( перев. негативної). Приклади
  • [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму,.. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич)
  • Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка)
  • Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький)
Важко уявити; ніколи не було, не траплялося. Приклади
  • Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник)
  • І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка)

ві́рою і пра́вдою, перев. зі сл. служи́ти і под.

Надійно, довго (про предмети). Приклади
  • — Сумка вірою й правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем (А. Дімаров)
З усією відданістю; щиро. Приклади
  • А та [сестра] не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (М. Стельмах)
  • Треба. оправдати вибори, вірою і правдою послужити громаді (Панас Мирний)
  • — Нехай ясна пані візьме мене до себе за покоївку, я служитиму пані вірою й правдою (М. Старицький)

не зогля́нешся (не згля́нешся), як [і]…

Дуже швидко, непомітно (наступить, почнеться щось). Приклади
  • — Оце й не зоглянешся, Дмитре, як орати почнемо… (М. Стельмах)
  • — Сухо, тепло, — умовляє далі водій, — чого ще треба? Дощ перейде, дорога протряхне, не зглянемось, як і доїдемо (Ю. Яновський)

і за ву́хом не сверби́ть кому, у кого.

Байдуже, однаково; хто не турбується ні про що. Приклади
  • й не сверби́ть. — А отже громада каже, що буде жаліться — ще лукавіше додав писар.— Нехай! Мені те й не свербить. А ось я їм покажу! (Б. Грінченко)
  • Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (І. Волошин)
  • — Виходить, що цілісінька свиня зникла з свинарні серед білого дня, а нікому й за вухом не свербить (С. Добровольський)
  • Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… Хомі й за вухом не свербить (Л. Глібов)

[і] го́лки в ру́ки не бра́ти / не взя́ти.

Нічого не робити ( перев. про шиття). Приклади
  • [Степанида:] Люде [люди] богобоязливі проти неділі або проти свята цілісенький день і голки в руки не візьмуть, а проти п'ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький)

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т.ін.).

Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. Приклади
  • не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони [народовці] думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко)
  • — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко)
  • Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний)
  • Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд)
  • — Так. І агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко)

[і] ро́та ([і] вуст) не розтули́ти.

Мовчати, нічого не говорити. Приклади
  • ро́та розтули́ти. І не встиг Калинка рота розтулити, як наглядач спритним ударом упхнув його до камери (А. Дімаров)
  • І все в ній [Роксолані] кричали ці слова зневаги, але дружинонька не розтулила й вуст (О. Ільченко)
  • — А чому так? Чому хлопець вибирає [дівчину], га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є. Гуцало)

навча́ти (вчи́ти) / навчи́ти розуму ([до́брому] ро́зумові, уму́-ро́зуму) кого.

Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т.ін. Приклади
  • навча́ти добру́ і ро́зуму. Доглядала ж [мати] сама його, сама й навчала Добру і розуму (Т. Шевченко)
  • навчи́ти на до́брий ро́зум. — А дитина наша,— каже,— ще молоденька, нехай ми ще самі її покохаємо та навчимо на розум добрий (Марко Вовчок)
  • — Хівря з серця почала Наталцю бити — уму-розуму вчити (Грицько Григоренко)
  • Подумав, подумав [горобчик] та й почав просити курку: — Навчіть мене розуму, пані матусю! (Леся Українка)
  • Хіба ж я її не гляділа, хіба не ростила, доброму розумові не навчала? (Панас Мирний)
  • І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М. Стельмах)

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл.

Хто-небудь дуже скупий. Приклади
  • В отих кугуток хутірських… і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар)
  • — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш… (В. Речмедін)
  • — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко)

не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] грошА́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день].

Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Приклади
  • Твоя затія — п'ятака ламаного не варта (І. Рябокляч)
  • — Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній)
  • [Ганна Хмельницька:] Були вони колись князі, а тепер шага не вартий на Україні здрібнілий, та заниділий, та захуджений рід князів Соломирецьких (І. Нечуй-Левицький)
  • Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про використання Богдани ворогом не варті щербатої копійки (П. Загребельний)
Несправжній, нещирий, неглибокий (про почуття). Приклади
  • Коли ж посміє Каргат сказати про свої почуття вже завтра, то це означатиме, що й щербатої копійки ті почуття не варті (Ю. Шовкопляс)
Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний ( перев. про людину). Приклади
  • Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п'ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий)
  • Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері,— матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки,— той і ламаного шеляга не варт (З газети)
  • І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський)
  • Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко)
  • В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко)

сказа́ти спаси́бі кому і без додатка.

Бути вдячним за що-небудь, задоволеним чимсь. Приклади
  • і спаси́бі не сказа́ти. — Не буде нам ні слова, ні пам'яті; хто нас поховає, хто нас пом'яне? Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Скажіть спасибі мені, що заступався за вас. Перед секретарем одстоював! (М. Стельмах)
  • За дві-три ліричні поезії теж сказали б велике спасибі [упорядники альманаху З потоку житія] (М. Коцюбинський)

і [рі́дна] ма́ти не впізнає́ / не впізна́є кого і без додатка.

Хтоcь дуже змінився на вигляд ( перев. зовні). Приклади
  • В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує… Та обріже косу, накрутить на голові таку фурделю, кури лякаються (Ю. Мокрієв)

[і] о́чі повила́зять (ви́лізуть) кому і без додатка, зневажл.

Хтось помре, загине. Приклади
  • — Добре знаю, що треба жити по правді. Але знаю і друге: роби по правді — очі вилізуть. Того й бредеш поміж двома берегами, рятуючи тіло і топлячи душу (М. Стельмах)
  • Коли по справедливості розберуться — випустять [з тюрми], коли не доберуться до правди — сидітимеш, поки й очі повилазять (Ю. Збанацький)

раз-два — і [й] гото́во (і кіне́ць).

Уживається для підкреслення швидкості дії. Приклади
  • раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко)
  • — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський)
  • А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич)

гріх (нема́ чого́ і т.ін.) [і] Бо́га гніви́ти.

Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. Приклади
  • — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах)
  • [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний)
  • — Тобі, Мар'яно, гріх і бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко)

три мішки́ греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні].

зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т.ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т.ін.; небилиці. Приклади
  • аж сто мішкі́в тієї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (В. Шевчук)
  • три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах)
  • — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах)
  • Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс)
  • [Проня:] Що ви мене соромите? Що ви тут наказали, — три мішки гречаної вовни? (М. Старицький)
  • — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара)
  • — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І.Нечуй-Левицький)
зі сл. добро і под., зневажл. Зовсім небагато. Приклади
  • Багатства там — три мішки гречаної вовни (І. Микитенко)
  • три мішки́ греча́ної во́вни, та всі три тепе́р непо́вні. — Він же злидар. А в мене — всякого добра…— Ото-то… Три мішки гречаної вовни, та всі три тепер неповні (І. Микитенко)

і ву́сом не ру́шити.

Ніяк не реагувати; не звертати уваги на кого-, що-небудь. Приклади
  • Почнеться яка бесіда, а Марина… зажартує, то дівки сміються, а парубок і вусом не рушить (Н. Кобринська)

содо́м (содо́ма) і гомо́рра, книжн.

Велике безладдя; метушня, шум. Приклади
  • — Вулиця їхня — содом і гоморра: трамваї, автомобілі… (А. Головко)
  • На вокзалі — содом і гоморра. Все переплутано, перевернуто… (М. Ю. Тарновський)

і гля́нути ги́дко.

Дуже поганий. Приклади
  • Він такий, що й глянути гидко.
  • Коли б вона була гарна, то мені не так було б жаль, а то ж така тобі погана, що й глянути гидко (І. Нечуй-Левицький)

і волоси́на (во́лос) не впаде́ (не спаде́) з голови́ чиєї, у кого і без додатка.

Нічого не трапиться з ким-небудь. Приклади
  • і волоси́нка не впа́ла з кого. Не могли нарадуватися чоловік і жінка своєму синові, боялися, щоб із нього і волосинка не впала (Казки Буковини..)
  • — Ми одно знаємо, що і суха волосина не спаде з голови без волі всевидящого (Панас Мирний)
  • — Я вас розумію, ви боїтесь таким чином комусь заподіяти зло. Даю вам слово офіцера, що ні в кого й волосина не впаде з голови! (А. Дімаров)

кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка.

Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. Приклади
  • різону́ти по се́рцю кого і без додатка, безос. Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Григорій Тютюнник)
  • розкра́яти і се́рце, і ду́шу. А втім, може, й справді се якась невідома сила розкраяла мені і серце, і душу надвоє (Леся Українка)
  • кра́яти ноже́м по се́рці. Вітер починає грати на далекім ворунні.. Невгавуче, безперестанку. Висотує жили, і крає ножем по серці (М. Коцюбинський)
  • кра́яти на шматки́ се́рце. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Хижняк)
  • Часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу солдатську невблаганно (Д. Луценко)
  • — Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Л. Мартович)
  • — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський)

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са.

Бути обмеженим, мати вузький світогляд, турбуватися, думати лише про себе. Приклади
  • ба́чити да́лі свого́ но́са. — Що, милуєшся?..— А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі.. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко)
  • не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м'якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що, крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник)
  • — Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер)

хоч ріж (рі́жте) кого.

Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. Приклади
  • — Не встає [верблюд]? — Спитав [чоловік]. — Хоч ріж його, проклятого!.. (Степан Олійник)
  • — Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав, сам поїв: дочку, мовляв, держу, ну й поїли (М. Старицький)
  • хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка)
  • хоч ріж і печи́ на вогні́ кого. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер, заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його ріж і печи на вогні (П. Загребельний)

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т.ін.) [собі́] не ма́ти.

Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Приклади
  • Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті ніж такому (Панас Мирний)
чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний)
  • В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч)
  • Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар)
чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Приклади
  • на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний)
  • Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський)
  • Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов)
  • То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний)
  • Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький)
  • Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний)

і сло́вом не переки́нутися.

Зовсім не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. Приклади
  • — Тимофій аж тремтів за Свиридом, але ніде й ніколи, навіть за доброю чаркою, не перекинувся й словом про це зі своїм другом (М. Стельмах)
  • Чому так неприязно відповів шофер, з яким він ще не перекинувся й словом? (А. Хорунжий)
  • Часом мине цілий тиждень, а вони й словом не перекинуться, як німі (М. Коцюбинський)

і вдень і вночі́.

Завжди, постійно. Приклади
  • — Думала про нього і вдень і вночі, ревниво ховала від рідних його похопливі листівки і майже щодня писала йому у Полтаву (А. Дімаров)
  • І вдень і вночі перед очима чорнявії хлопченята, потомлені, поблідлі, привиджуються (Марко Вовчок)

ні (а́ні, і) на хвили́ну, із запереч.

Зовсім, ні на трохи. Приклади
  • Кожний напружено чекав різкого й гострого: До зброї!. І не було ані на хвилину спокою (В. Сосюра)
  • Гомін не вгавав ні на хвилину (Панас Мирний)

[і] в го́лову (в ду́мку) не прихо́дить / не при́йде кому і без додатка, що.

Хтось і не думає про що-небудь ( перев. нездійснене); не думається, не гадається комусь. Приклади
  • Покрили мертве збите поле, немовби чорна сарана! Чорна сарана… Більш красномовний образ і в голову не прийде (І. Волошин)
  • Про те, що я можу програти усі свої три копійки, мені і в голову не приходило (П. Панч).; Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, й поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І. Нечуй-Левицький)

не ма́ти [і] за Бо́же пошиття́ кого, зневажл.

Вважати когось ні на що не здатним; зневажати. Приклади
  • Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого [якого] він не мав і за Боже пошиття, знищив усі його заміри (М. Коцюбинський)

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б і т.ін.).

перев. зі словосп. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т.ін. Приклади
  • — Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш)
перев. із словосп. так, що. Дуже сильно, голосно і т.ін. Приклади
  • Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало)

і в го́лову (в го́лови, в ду́мці і т.ін.) [собі́] не кла́сти що.

Не передбачати, не сподіватися і т.ін. чого-небудь, не здогадуватися про щось. Приклади
  • — Винуватий, товаришу комісар. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Ю. Яновський)
  • в думка́х не поклада́ти. Коли товариш, Здавалося, що спав, то міг щохвилини Прокинутись, — дід зняв бекешу з нього, Щоб навіть той в думках не покладав, Що дбає дід про нього (М. Рильський)
  • Він, ясна річ, не міг і в думці класти собі, що перед ним той самий хлоп'як, який колись врізав його сирицею по мармизі (П. Загребельний)
  • А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать (Т. Шевченко)
  • Сите та п'яне лицарство спало покотом, ніхто й у голову не клав, що на кінцях мужицьких кіс тихим, котячим ходом вривається поміж них смерть (Юліан Опільський)

[і] в підме́тки ([і] на ла́тку) не годи́тися кому.

Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. Приклади
  • Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний)
  • До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому [Івану Ліснякові] в підметки (М. Зарудний)

і го́ря (нужди́) нема́ (нема́є) кому.

Хто-небудь нічим не турбується, нічого не боїться; комусь байдуже до чогось. Приклади
  • Ввійшли у велику хату.. Шинкар не виходить, а Юдуну і нужди нема (І. Квітка-Основ'яненко)
  • А вони [наймички] — неначе їм і горя ніякого немає — гугнявим охриплим голосом перегукуються, жартують, усміхаються… (Панас Мирний)

[і] га́дки не да́ти.

Не зрозуміти, не збагнути. Приклади
  • Що б це сталося з моїми добрими та щирими земляками? Міркую, міркую і гадки не дам, що воно таке! (Т. Шевченко)

[і] не ню́хати / не поню́хати по́роху.

Не бути на війні, не брати участі у воєнних діях. Приклади
  • Старші [сини] порубані та постріляні з-під Конотопу вернулися, тільки наймолодший ще пороху не нюхав, хіба що на ловах (Б. Лепкий)
  • Війна вже скінчилася: хто їхав у відпустку побачитися з кревними, хто зовсім повертався додому, так і не понюхавши пороху (Ю. Мокрієв)
  • — Ха! Знайшов, де шукати наші війська! Змоталися всі. Наші дірку заткнули,— сердито сплюнув напарник.— Ти, я бачу, й пороху не нюхав? (А. Дімаров)
  • — Ваші жовніри, князю, вже вимуштровані, а наші ще й пороху не нюхали (І. Нечуй-Левицький)
перен. Не мати досвіду в чому-небудь. Приклади
  • Ну й наробив Самійло руху! А він же ж пороху й не нюхав. Микиті закрутило в носі: життєвого не мав ще досвіту (С. Караванський)
  • — Згодьтесь, що молодому спеціалістові, який, так би мовити, ще не нюхав пороху, але відчуває свою заборгованість перед народом за науку, так само незручно йти на все готове, як бідному женихові у прийми до багатої нареченої (С. Добровольський)
  • — Юнь, юнь! Завзята, беручка, але куди з ними — пороху ще ніхто з них не нюхав (О. Гончар)

поча́ток і кіне́ць чого.

Суть, основа чого-небудь; усе. Приклади
  • Тут мій корінь, тут мій початок і кінець (І. Цюпа)
  • [Єпископ:] Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка)

плю́нути (наплюва́ти) і розте́рти, грубо.

Не звертати уваги на що-небудь. Приклади
  • — Люди добрі, на цю хитрість Варчука і Денисенка треба наплювати і розтерти! (М. Стельмах)

і вода́ відсвя́ти́ться (освя́ти́ться) кому і без додатка, грубо.

Хто-небудь помре, буде вбитий. Приклади
  • Він аж зіщулився, думає, зараз огріє жінка, та й вода відсвятиться (Ю. Мокрієв)
  • Іди мені зараз же, бо як візьму кочергу, то тут тобі й вода освятиться (Григорій Тютюнник)

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому.

Хто-небудь (або що-небудь) дуже цінний (цінне) своїми якостями, властивостями, особливостями. Приклади
  • Коли б… коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр. присл.)
  • Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник)
  • В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний)
  • Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта… пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема (П. Куліш)

скака́ти у вого́нь і в во́ду за кого.

Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небуд; робити будь-що для когось. Приклади
  • Всякий Прокопові сват, І всякий Прохорові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський)

мета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого--що, проти кого--чого і без додатка.

Поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися. Приклади
  • Як ворожбит, він блискавки метав І мав суворий аскетичний профіль (Б. Олійник)
  • мета́ти бли́скавки [з оче́й]. І, мечучи блискавки з очей, він гримнув на Сентара (М. Коцюбинський)
  • мета́ти громи́ з оче́й. Чув [Юра] у грудях силу, метав громи з очей, здіймав руки угору і закликав хмару (М. Коцюбинський)
  • Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки (Ю. Збанацький)
Гнівно, роздратовано говорити про кого-, що-небудь, лаяти когось. Приклади
  • Чи варто було метати грім і блискавку проти… всього вчення про гормони рослин у цілому..?! (Вибр. праці М. Г. Холодного)
  • мета́ти грім і бли́скавку. Губернатор метав грім і блискавку. Таким обух ще не знав його (Я. Стецюк)
  • бли́скавки мета́ти. Він блискавки метав, Повчав мене сердито (В. Іванович)
  • Отець Хрисантій і досі метав громи та блискавки на клятвовідступника Поцілуйка (М. Стельмах)
  • І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко)
  • Преса метала громи і блискавки на недоварених студентів, що посміли зняти руку на громадський спокій (Колесник)

вско́чити і ви́скочити.

Вийти із складного становища, позбутися небезпеки. Приклади
  • — Тут, либонь, і той не зуміє дістати зайвого життя на продаж, хто меткий, хто вміє вскочити і вискочити (Є. Гуцало)

[і] куди́ о́чі диви́лися чиї, ірон.

Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу допущеної помилки; як могло статися. Приклади
  • — ..І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає? (Григорій Тютюнник)

ні [і] ду́ху (ду́ха) [живо́го].

Абсолютно нікого. Приклади
  • Сумно тут усюди, так пусто, так глухо, У цілому замку немає ні духа (Леся Українка)
  • В хаті — ні духу живого (А. Свидницький)
  • На полі ні живого духу, лише де-не-де появиться смілива птиця, пролетить над полем (Я. Качура)
  • Крім мене — ні духу. Часом нагляне учителька (С. Васильченко)
  • Ми як ішли зимою по Україні, зайдемо бувало в село — нема ні духу. Все спалено, все розбите (О. Гончар)

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим.

Кого-, чого-небудь зовсім нема. Приклади
  • — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський)
  • Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску,.. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко)
  • От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко)

огляда́тися / огля́нутися на за́дні коле́са, перев. жарт.

Дивитися на себе збоку. Приклади
  • оберну́тися на за́дні коле́са. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко)
Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. Приклади
  • огляда́тися і на передні й на задні. —…Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський)
  • [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий)
Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Приклади
  • — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович)
  • Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар)

хоч [і] трі́сни (ло́пни), фам.

перев. зі сл. ї́сти. Скільки хочеться, в необмеженій кількості. Приклади
  • Їж і пий, хоч трісни,— ніхто тобі ложкою очей не поротиме (Укр. присл.)
  • — А хто вам боронить сало їсти? — почав скаженіти Плачинда… Їжте, хоч трісніть! (М. Стельмах)

[і (хоч)] під земле́ю, зі сл. знайти і под.

Де завгодно, скрізь, всюди; будь-якими засобами. Приклади
  • — Не знаю, але Заруба дістане [мотор]. То такий, що під землею вирве (В. Кучер)
  • — Ну, я їм цього не подарую! Я їх під землею знайду (Григорій Тютюнник)
  • [Виночерпець:] Немає кубка з яшми! [Хуса (грізно):] Як нема? Хіба хто вкрав? Я злодія знайду хоч під землею! (Леся Українка)
  • [Ївга:] Та я б його, бісового сина, і під землею знайшла! Я б з його оті гроші видрала разом з його ненажерливими очима (Панас Мирний)

і [о́ком] не мигну́ти.

Дивитися на кого-, що-небудь дуже уважно, пильно, не відриваючись. Приклади
  • Застигла Ганна й не мигне (П. Дорошко)
  • Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, дивиться; і час мине, А він і оком не мигне (Т. Шевченко)

і ме́ртвого (і ме́ртвих) розвесели́ти.

Бути дуже дотепним, сміхотливим, жартівливим. Приклади
  • В будь-яке товариство тебе приймуть, всюди ти бажаний, бо знають, який ти компанійський, вмієш і мертвих розвеселити! (О. Гончар)

[і] за ву́ха не відтя́гнеш (не відтягну́ти, не відтягти́) кого, від чого.

Хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь. Приклади
  • й за ву́ха не відтя́г би. Надолужуючи прогаяне в дорозі, Данько тьопав так, що й за вуха його не відтяг би: скучив за гарячою стравою (О. Гончар)
  • Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Головко)
  • Не турбінами єдиними людина жива… Бориса — того за вуха не відтягнути од віршів (І. Муратов)

Спить і ба́чить.

Хто-небудь постійно про щось думає, мріє. Приклади
  • Дитина, як кажуть, спить і бачить свою улюблену працю (В. Сухомлинський)

[і] не в голові́ кому, у кого.

Хто-небудь не виявляє інтересу до когось--чогось. Приклади
  • у голові́. — Клопіт з нею та й годі,— каже батько з невдоволенням… Хіба їй екзамени в голові? (О. Гончар)
  • — Домні і не в голові наше гуляння. Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок)

[і] ці́пом (дрючко́м) не нажене́ш кого.

Хто-небудь ні за яких умов не буде десь. Приклади
  • — Тебе в село і ціпом не наженеш. Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник)

ні (і) на копі́йку, перев. із запереч.

Зовсім, абсолютно. Приклади
  • Зовсім немає. В нього ні на копійку авторитету (Д. Бедзик)
  • — Фашистам і на копійку вірити не треба,— промовив Віктор (П. Автомонов)
  • — Ех, Денисе, Денисе! Нема в тебе розуму і на копійку (Григорій Тютюнник)

[і] поро́га (порі́г) не переступа́ти / не переступи́ти чого, чийого.

Зовсім не бути, не бувати де-небудь, у когось і т.ін. Приклади
  • Познаходилися й такі, які начебто бачили, як я вчащав до Христі, хоча, правду кажучи, я раніше ніколи й порога її хати не переступив (Є. Гуцало)
  • — Останній раз нога моя в твоїй хаті,— промовила Ганна.— Не переступлю я, Марино, твого порога! (І. Нечуй-Левицький)
  • — Не наважувалася сказати вголос, що про себе вже вирішила ніколи не переступати порога цього дому (А. Дімаров)

[і (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т.ін.).

Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. Приклади
  • Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (М. Стельмах)
  • хоч (на́віть┌66174) па́льцем кивну́ти (поворухну́ти і т.ін.). Оглянувся я й на власне життя Чи мав я хоч одну чисту радість,. .хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, аби в тій темній безодні… хоч трохи розвиднілось? (М. Коцюбинський)
  • й па́льцем ворухну́ти. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик)
  • [Поет:] Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка)
  • Удача привалила до рук Гайдукові. Сама привалила — не ворухнув навіть пальцем (А. Дімаров)
  • В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи..— Робіть, що знаєте,— вона прискорила ходу.— А я — пальцем не кивну (П. Дорошко)

[і] ду́ху боя́тися кого.

Дуже боятися. Приклади
  • — Товаришу Куцолап, а це правда, що колись люди тут і вашого духу боялись? Невже таким бойовим ви й справді були колись? (О. Гончар)
  • Учні терпіли. Хоч у душі і проклинали Максима, а проте слухали, духу його боялися… На те служба! (Панас Мирний)

[і] ду́ху не бу́де чийого, де.

Уживається для вираження запевнення в тому, що хто-небудь більше ніколи не прийде кудись. Приклади
  • А він, виявляється, з тих, що тільки й уміють конфліктувати, озлоблювати проти нас… Духу ж тепер його не буде в нашому закладі! (О. Гончар)

уку́сить і ме́ду да́сть.

Нещирий, фальшивий у своїх вчинках, словах. Приклади
  • — Та й та гарна! То єхида-лисиця, укусе й меду дасть,— призро, гидливо якось одказала Параска (Панас Мирний)

оста́нню соро́чку ски́нути і (та) відда́ти.

Поділитися з ким-небудь усім, що маєш. Приклади
  • оста́нню соро́чку відда́ти. — Я.. мужик, селянин,— ледве чутно пробурмотів полонений. — А батько твій окупантам.. останню сорочку віддає! (О. Довженко)
  • — Любить [жінка], щоб про неї сказали: Он як Андріїха-баба, так от богомільна… І як хто взнав уже оцю її примху, то знай тільки грай отакої, так вона й сорочку останню скине та віддасть (Г. Хоткевич)

і па́льцем не торка́тися / не торкну́тися чого, до чого.

Зовсім нічого не робити для здійснення чого-небудь. Приклади
  • І ось Захар вперед помчав, знов перед ним дорога. Щастить! І пальцем не торкнувсь, сама прийшла удача (П. Дорошко)
  • До кузні цієї бригади підтягнуто для ремонту кукурудзяну сівалку. Та до неї ніхто й пальцем не торкався (З газети)

стид і со́ром кому.

Уживається для вираження загального осуду, докору за погані дії, необізнаність і т.ін. Приклади
  • — Вам стид і сором: ви пани, ви письменні, ви читаєте у книжках, як бідному треба помагати, а ви, замість того, не розпитавши, чого я і за чим, та стали з мене сміятись! (Г. Квітка-Основ'яненко)

[і] там і сям.

У різних місцях; подекуди. Приклади
  • Там і сям.. на сонці грілися жовті гадюки (А. Кримський)

днюва́ти і ночува́ти у кого, де.

Постійно, весь час перебувати де-небудь; дуже часто бувати десь, у когось. Приклади
  • Село ще спало, як у вікно сільради, де тепер днював і ночував Опришко — його хата розвалилася ще восени,— постукали (Р. Іваничук)
  • Льоня днював і ночував у невеличкій, заваленій брухтом комірчині на подвір'ї Залізних (В. Козаченко)

і му́ха крило́м уб'є́ кого, ірон.

Когось легко здолати; хтось фізично слабий, безсилий. Приклади
  • Його й муха крилом вб'є (Укр. присл.)

щоб і не пи́снув, з дієсл.

так (ота́к) і так.

Уживається як вступ, зачин до короткого викладу суті якоїсь справи. Приклади
  • А жіночка молодая Кинулась до пана, Розказала — отак і так (Т. Шевченко)
  • — Збігай до тітки Насті й скажи: так і так, мовляв, чиста сорочка й спідниця бабині в коморі… (Григір Тютюнник)
  • Пішов би… до самої столиці, впав би навколішки і сказав би: царю мій ясний! так і так, поля в нас обмаль, випасу нема, без лісу бідуємо… (М. Коцюбинський)

хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого.

Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; не зміниться. Приклади
  • [Нечипір:] — Горбатого і могила не справить…Дівчача натура усюди однаковісінька (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • горба́того і моги́ла не ви́править (не спра́вить). — Горбатого і могила не виправить, — похитала головою Кульбачиха (О. Іваненко)
  • Ігор заходився визволяти зашкарублу батькову душу з прірви старечого песимізму…ні разу думки не майнуло махнути на батька рукою: ну, що, мовляв я можу, коли горбатого лише могила випростає? (Ю. Шовкопляс)
  • Ну ж і пришпарила йому.. Але боюсь, що горбатого могила справить (В. Речмедін)
  • і моги́ла не ви́править. Негідника, мабуть, і могила не виправить. горба́того [лише́] моги́ла ви́править (спра́вить, ви́простає). Люди дивились на таке життя [Чіпки] та хитали головами. — Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого мигила виправить… (Панас Мирний)
  • — Ні, його, мабуть, тільки могила виправить,— зітхнув Цигай (Я. Баш)
  • Михайло спохмурнів. Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить (Ю. Збанацький)

і го́ри покоти́ти.

Справитися з найважчою роботою, з найскладнішими завданнями. Приклади
  • Коли б то Йван схаменувся Та з Дону вернувся! Я б ні о чім не тужила Й гори б покотила! (Укр. поети-романтики.)

і (ні, а́ні) на ма́кову роси́ну.

Ніскільки, нітрохи, зовсім. Приклади
  • — А ти ніскілечки й не журишся? — Ані на макову росину (М. Стельмах)
  • У нього і на макову росину не було почуття гумору (І. Волошин)

[і] соба́ка не переско́чить, перев. зі словосп.

Високий. Приклади
  • В який бік не розженись — мур тебе зустріне, мур такий, що його й собака не перескочить (О. Гончар)
таки́й що. Великий за розмірами. Приклади
  • Павло з'їв паляницю хліба і такий горделей борщу, що собака не перескочить, поліз на піч відсипатися (Григорій Тютюнник)

бу́ти [і] вдо́ма (до́ма) й за́мужем.

Користуватися одночасно усіма вигодами. Приклади
  • — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий)

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому.

Хто-небудь (або що-небудь) надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. Приклади
  • — Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч)
  • Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко)
  • — На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький)

не ви́тягнеш і копі́йки з кого.

Хто-небудь надзвичайно скупий. Приклади
  • Кажуть, майновита людина скупа, з неї й копійки не витягнеш (З газети)

маг і чароді́й (чарівни́к і т.ін.), жарт.

Людина, яка робить щось дуже легко, вправно, спритно, красиво і т.ін. Приклади
  • маг, чарівни́к. Коли ж наступала пора полювання на дичину, ніхто не міг зрівнятися з Ніколає. — Маг, чарівник! — говорили люди, коли юнак ніс на плечах десяток добрих качок (М. Чабанівський)
  • Карцев, не поспішаючи, вправа за вправою, день за днем учив обох Ольг, і робота давала наслідки.. Одного разу… зустрів їх біля трибуни [підполковник] і задоволено сказав: — Ваш Карцев — маг і чародій (В. Собко)

Не ма́ти і в тямку́ про кого--що.

Нічого не знати про когось, про щось. Приклади
  • — Ти і в тямку не маєш про мої справи! (І. Нечуй-Левицький)

і (ні) на мізи́нець, із заперечними дієсл.

Дуже мало, трохи. Приклади
  • Інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче [не побачить] (О. Левада)
  • ні на мізи́нчик. Ні на мізинчик не збреше.

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися) перев. зі сл. як, аж.

Миттю, дуже швидко. Приклади
  • Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило… гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду… (Панас Мирний)
  • Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов'їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький)
  • Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись… (О. Гончар)
  • Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький)

і калаче́м не ви́манити кого.

Не можна вмовити кого-небудь покинути щось. Приклади
  • У могилу і дубцем не заженеш, а з могили і калачем не виманиш (Укр. присл.)

у міх не вбере́ш чого і без додатка.

Дуже багато. Приклади
  • [і] в п'ять ла́нтухів не вбере́ш. Як балакати — так його і в п'ять лантухів не вбереш, а як до діла — то його в торбинку усього зложити можна (Укр. присл.)
  • Що вже тих казок за своє життя він нарозповідав! У міх не вбереш (З газети)

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка.

Мати чиюсь підтримку, допомогу. Приклади
  • чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко)
  • [Дремлюга:] Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук)

і зу́би ви́збираєш грубо.

Поб'ю дуже боляче, відчутно ( перев. при погрозі побити кого-небудь). Приклади
  • і зубі́в не ви́збираєш. — Ти що? — аж підвівся з стільця земський.— П'яний приїхав. Я такого дам тобі агітатора, що й зубів не визбираєш (М. Стельмах)
  • — Цить! а то як візьму кочергу, то й зуби визбираєш,— крикнула Кайдашиха й скочила з місця (І. Нечуй-Левицький)

о́ко за о́ко; зуб за зуб.

Уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т.ін.; відплата тим самим. Приклади
  • о́ко за око́ і зуб за зу́ба. Ви чули, що сказано: Око за око і зуб за зуба. А я вам кажу не противитись злому (Біблія)
  • За мораллю й за законами кримінальних за все мусить бути тяжка відплата. Око за око (І. Багряний)
  • Так,— думав він [Тимко] тепер, лежачи під кущем терну…— Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую. Око за око, зуб за зуб (Григорій Тютюнник)

[і] че́рез губу́ не плю́не.

Хто-небудь дуже гордовитий, пишний, зарозумілий. Приклади
  • Із палати гордо суне, через губу вже не плюне. Руки в пах вгородив (І. Франко)
  • Він думав, що сей пройдисвіт ізробивсь тепер таким паном, що й через губу не плюне (П. Куліш)

[і] слід захоло́нув (захоло́в, засти́г, загу́в, прохоло́нув, прохоло́в, проча́х і т.ін.) за ким, рідко по кому, кого, чий і без додатка.

Хто-небудь втік, безслідно зник. Приклади
  • Проклекотів, віддаляючись, тупіт, десь завищав, зайшовся злим гавкотінням собака — за Федьком тільки слід прохолов (А. Дімаров)
  • Поки ви дістанетеся туди, їхній і слід уже прочахне. Тут треба діяти оперативно і без промашки (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Оглянулась на двері, що так і стояли відчинені, гукнути Павла, щоб допоміг, але його вже в сінях не було. І слід його вже прохолов (А. Головко)
  • А Андрійко йому своє: —І так сидіть нудно! Та знов югне з хати — і слід загув! (Марко Вовчок)
  • За Муравйовим уже й слід прохолонув.— Утік, шкура! — загукали солдати.— Драпонув, як чорт від ладану! (О. Левада)
  • Зачали [брати] оглядатися за старою, но надармо. І слід застиг по ній (І. Франко)
  • Настю поминай, як звали. На другий рік по Коліївщині татари як погнали її в ясир, так і слід захолов (С. Добровольський)

день і ніч.

Постійно, весь час. Приклади
  • День і ніч палає доменна піч (З журналу)

де [вже] і пе́рець не росте́.

Дуже далеко, у складні важкі умови життя. Приклади
  • Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте (Леся Українка)

[і] коне́м не дожене́ш.

кого. Хто-небудь дуже швидкий, прудкий, швидко бігає. Приклади
  • Сина держать коло неї [вдови], щоб не влизнув, бо знало все село, що його й конем не доженеш (П. Куліш)
  • Він [Балабуха] почував, що й Горацій кудись утік, Аристотеля й конем не доженеш (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. тіка́ти, бі́гти і т.ін. Дуже швидко. Приклади
  • Біжать літа й конем не доженеш (Легенди.)
  • коне́м не догна́ти. — Тікає [фашист] — конем не догнати (О. Гончар)

вихлю́пувати / ви́хлюпнути [ра́зом] з ку́пелем і дити́ну.

За другорядним, непотрібним і т.ін. не визнавати, не помічати і т.ін. суттєвого, істотного, основного. Приклади
  • Але в справедливому гніві проти віршоробів чи не губимо ми уваги до особливостей віршованого слова, чи не вихлюпуємо разом з купелем і дитину (З газети)

без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (ані́ при́ступ) до кого і без додатка.

Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т.ін. Приклади
  • — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ,— обізвавсь він до баби (Панас Мирний)
  • — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані! (Панас Мирний)
  • — Е, до неї тепер без бука і не підступай,— додав ґазда. Спаніла так, що годі (М. Яцків)

[і] вста́ти і лягти́ у кого.

Постійно, весь час перебувати в кого-небудь. Приклади
  • Остап Шкандибенко одружився, та взяв жінку з другого села, якусь таку повію, що і встала і лягла у молодого дяка… (Панас Мирний)

і (ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти.

Не відчувати ніяковості, не бентежитися. Приклади
  • Недавно один молодий і обдарований поет хвалився мені: Знаєте, була така овація…. Я процитував Маяковського.. Але молодик навіть оком не моргнув (З газети)
  • А він і оком не моргне, наче йому не первина сусіду з біди рятувати (І. Муратов)
Впевнено вести себе, приховуючи що-небудь. Приклади
  • Брехати треба буде для цього,— брехатиме. І оком не моргне (А. Головко)
  • — Так чуєш же, Маринко? Завтра ані оком не моргни, коли знайдуть у Андрія (В. Винниченко)
  • Певне, тільки тепер розшолопав, як по-дурному повівся. Мусив би й оком не моргнути, нічого, ніякої Лізи не знає й не відає. (Я. Гримайло)
Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. Приклади
  • — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би.
Не поворухнутися, завмерти. Приклади
  • А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов)
Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не зреагувати. Приклади
  • Сухі хімічні формули, повз які звичайна людина пройде, навіть оком не моргнувши, у сталеварів викликали бурю найгостріших почуттів (В. Собко)
  • Це й був той третій,.. що незадоволено скривився, коли їм не подали пива, в той час як інші й оком не моргнули (Л. Первомайський)

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т.ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому.

Хто-небудь наскрізь промок. Приклади
  • Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець)
  • На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий)
  • Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде [ніде] обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко)

[і] ку́ри загребу́ть (заклюю́ть) кого.

Хто-небудь може пропасти, безслідно загинути або опинитися в скрутному становищі. Приклади
  • ку́рка ла́пою загребе́, без додатка. А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (М. Стельмах)
  • Мене тут і кури заклюють,— подумав Балабуха (І. Нечуй-Левицький)
  • — А як ти дивишся, Саїд Алі, на те, щоб Мацієвського, Карімбая і ще кількох чоловік прийняти до партії?. .Мухтаров пожвавішав: — О, така розмова мені подобається! Бо нас тут і кури загребуть з тобою (Іван Ле)
  • Комірник Гнат вболіває душею, взиває до людей: — Без Радивона кури загребуть нас! (К. Гордієнко)

ти́сяча і одна́, книжн.

Дуже багато; велика кількість. Приклади
  • Ми озброєні знаннями, досвідом, терплячістю, зрештою, своєю небайдужістю до його [вихованця] долі… В нас на нього інструкцій тисяча і одна… (О. Гончар)

пройти́ [і] Крим і Рим [і мі́дні тру́би], ірон.

Побувати всюди, надивитися всього, зазнати всіляких випробувань ( перев. стосується осіб з поганою репутацією, низькою культурою поведінки). Приклади
  • Я ж [мав справу] з однією, зате із справжньою бестією, яка пройшла Крим і Рим і всі мідні труби. Так що невідомо, кому із нас було важче (А. Дімарова)
  • — Беремо ж сюди [в спецшколу] найтрудніших, тих, що вже пройшли Крим і Рим,— інший і дорослий не бачив такого, що воно вже встигло пережити (О. Гончар)

не ви́пустити (не пусти́ти) [ні (ані́, і)] па́ри з вуст.

Затято мовчати, не сказати нічого. Приклади
  • Неженцев демонстративно показав спину, не пустивши й пари з вуст (А. Хорунжий)
  • І знову всі мовчать. Дивна річ — як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не вустить (М. Чабанівський)
  • Оперезав [курінний] кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський)
  • Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. І. Тарновський)

і в сні не ба́чити кого, що.

Навіть уявити не могти чогось. Приклади
  • Тих нинішніх зломиголов [глибоких ям у Бориславі] по сто та по півтораста метрів ніхто тоді і в сні не бачив (І. Франко)

аж (так і) киши́ть кого, чого.

Дуже багато. Приклади
  • — На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить (І. Нечуй-Левицький)
  • — Ну, не кендюх! Сидить собі у хаті. А там баришень аж кишить. Збирайсь та ходімо (Панас Мирний)

[і] соба́ка не га́вкне (не зага́вкає).

Швидко хтось помре. Приклади
  • — Еге, поки гладкий схудне — худого на цвинтар понесуть, і собака не гавкне (М. Стельмах)
Ніде нікого немає. Приклади
  • — Ферми одна на одну схожі… Глухо, пусто, і собака не гавкне (О. Гончар)
Не згадав ніхто. Приклади
  • і соба́ки не зага́вкали. Пропав — і собаки не загавкали (Укр. присл.)

встава́ти / вста́ти з по́пелу [і руї́н].

Відроджуватися, повертатися до життя. Приклади
  • За домом у відступі ми сумували, за сміхом жінок і дівчат… Виходь, Батьківщино, ми з попелу встали, виходь переможців стрічать! (С. Голованівський)

[і] на гарма́тний по́стріл, зі сл. не допуска́ти і под.

Ні за яких обставин, ні в якому разі; нізащо. Приклади
  • Людей, які займаються господарством поверхово, без знання справи,.. і на гарматний постріл не можна допускати до керівництва (З газети)
  • —Завтра вам принесу нову книгу. Ще й сам прочитати не встиг. — Гляди ж. Ато до стайні на гарматний постріл не допущу (М. Стельмах)

і на́шим і ва́шим.

Безвідмовний, безпринципний; догідливий, хитрий. Приклади
  • Полозенко щось хитрує. Хоче бути добреньким — і нашим, і вашим (І. Цюпа)
Одночасно одним та іншим, різним за поглядами сторонам, особам (догоджати, прислужувати); усім. Приклади
  • і ва́шим і на́шим Достанеться і вашим і нашим (Укр. присл.)
  • — Боягузи..— гарячився Невкипілий.— Жаток полякалися! Жатка — що? Вона і нашим і вашим: скаже пан жни — жатиме, мужик тпрукне, теж послухає — стане! (А. Головко)

[і] рі́ски (кри́хти) в рот не бра́ти / не взя́ти.

Зовсім нічого не їсти. Приклади
  • — Ти ж учора й крихти в рот не брала (М. Руденко)
  • — Оце лише тепер захотілося їсти, а в поїзді, повірте, ріски в рот не могла взяти… (М. Чабанівський)
  • День уже кінчався, а Забара як поснідав вранці, так з тих пір і ріски в рот не брав (П. Рєзніков)

[і] мале́ й вели́ке (старе́).

Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Приклади
  • Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер)
  • [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня)
  • — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак)
  • Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич)
  • [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка… щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов)

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло.

Злочин, пов'язаний з убивством або кровопролиттям. Приклади
  • мо́кра і суха́ спра́ва. Це були спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський)
  • Мотя, прозваний Мокрим десь, певне, за його мокрі вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич)
  • — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський)

[і] мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому.

Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Приклади
  • Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв)
  • Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети)
  • — Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь)
  • Смілому й море по коліна (Укр. присл.)
  • Нічого не страшно [Потапові] і по коліна море (М. Коцюбинський)
Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. Приклади
  • Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов)
  • — Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник)
  • Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер)
  • — Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький)
Все можна, все дозволено комусь. Приклади
  • усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч)
  • й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар)
  • Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало)
  • Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)
  • Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович)
Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. Приклади
  • Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька)
  • П'яному і море по коліна (Укр. присл.)
Усе видається комусь легким, доступним, простим і т.ін. Приклади
  • — Що ж, мрійникам море по коліна… (В. Підмогильний)
  • — Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович)

[і] вуж не пролі́зе, перев. зі словосп. таки́й, що.

Дуже густий (про рослинність). Приклади
  • — Річки й озера були глибші… ліси були густіші, трави — вуж не пролізе, хіба тепер трави! (О. Довженко)
  • Подивись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе (Марко Вовчок)

і (та й) край, з дієсл.

Більше нічого, і все. Приклади
  • Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко)
  • Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко)

дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) [і переда́м].

Запально, темпераментно танцювати. Приклади
  • Колись тут… збиралася… молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (С. Добровольський)
  • Отак! Та ще й приспіває козак:. . Дам лиха закаблукам, Дам лиха закаблам. (Т. Шевченко)
  • Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний)

[і] соба́ки не їдя́ть чого.

Дуже, надзвичайно багато. Приклади
  • Оратор винувато посміхнувся: — Землі у нас хіба що під нігтями… А тут ось у пана її собаки не їдять (П. Панч)

[і] на ні́готь.

Ніскільки, нітрохи, зовсім. Приклади
  • і на ні́гтик. Челядників, челядок держав, свої плугатарі були, а нам і на нігтик нічого не зоставив (Сл. Б. Грінченка)
  • Він нікому й на ніготь не заподіяв лиха, не завдавав гіркоти (Є. Гуцало)
  • Він стискував зуби.— Волоцюги, п'яниці, а не люди! У них доброго на ніготь не було (Панас Мирний)

і (ні, жо́дним і т.ін.) сло́вом не обмо́витися.

до кого, з ким. Не розмовляти, не заговорити з кимсь. Приклади
  • До Сергія так і не обмовилися [хлопці] ні словом, наче забули про його присутність (О. Гуреїв)
  • Павло чув, що жінка говорить нікчемне, тому більше не обмовився з нею й словом (Григорій Тютюнник)
про кого--що. Нічого не сказати, не спитати і т.ін. про кого-, що-небудь. Приклади
  • слове́чком не обмо́витися. Сімейне життя не дуже витанцювалося, матері це видно аж надто ясно, та син навіть словечком не обмовиться про теє (О. Бердник)
  • Вона цікавилась всіма подіями в Кленах, але жодним словом не обмовилась про Василя Герберу (С. Скляренко)
  • Ковальчук… лишився таким же простим і скромним, як і був, і тому ні словом не обмовився про свої успіхи (О. Гуреїв)
  • Коли Ніна підійшла до вогнища, ніхто й словом не обмовився, що вона відстала від усіх… (О. Донченко)
  • Про свій сон хлопець не обмовився й словом (І. Волошин)
  • Потім Іван про все питав, тільки про Ярину й словом не обмовився (М. Зарудний)
без додатка. Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати. Приклади
  • Закам'яніла на стільці Франка Данилівна, сидить, зітхає і словом не обмовиться (А. Хижняк)
  • — Ти чого мою доньку габзуєш [неславиш]? — скипів Окунь..— Більше ні словом не обмовлюся, то я спересердя (М. Стельмах)

дмухну́ти і розси́плеться (похи́литься і т.ін.) на кого і без додатка.

Уживається для підкреслення надмірної фізичної слабості, виснаженості кого-небудь. Приклади
  • [Тарас:] ..Худенька [Леся], кволенька… Дмухни — і похилиться (Л. Смілянський)
  • дмухни́ і полети́ть за ві́тром. Яцубі просто душа болить дивитись, яка його донька худа,— дмухни — й полетить за вітром (О. Гончар)
  • [Павло:] А ти [тестю] вже так перезрів, дмухнути на тебе, і розсиплешся (О. Корнійчук)

[і] хлі́бом не году́й, а… кого.

Нічого більше не треба комусь як дозволити йому зробити те, що він хоче; хто-небудь дуже задоволений чимсь. Приклади
  • Завжди знайдеться людина, яку хлібом не годуй, а дай повчити когось (З газети)
  • Почали з батьком про кавалерію говорити, бо старого Кирила хлібом не годуй, а дай пригадати, як він… на Варшаву ходив (М. Зарудний)

посила́ти [всі] громи́ і бли́скавки на кого--що.

Із роздратуванням, гнівом говорити про кого-, що-небудь; лаяти когось, щось. Приклади
  • Марія у своїй кімнаті посилає всі громи і блискавки на голову П'єтро Антонеллі.. .Негідник! Дурень! Безвольна маріонетка в чужих руких!. .І де були її очі, коли слухала цього пустомолота (М. Слабошпицький)

[і] го́ря (нужди́) ма́ло кому і без додатка.

Хто-небудь не переживає з приводу чогось, задоволений усім; добре комусь. Приклади
  • Чи будуть дощі іти, чи ні, йому [сотнику] нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Десь притуливсь на припічку [цвіркун], пригрівся — й горя мало (О. Мисик)
  • — Зженеш нахабу [муху] з носа, а їй і горя мало — перейде на лоба (О. Ковінька)
Хтось не звертає ні на що уваги; байдуже кому-небудь до чогось. Приклади
  • Що ж стоять, не скаржаться, мов горя мало! (Леся Українка)
  • Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі,.. чи біла шия, чи довга коса: їй до сього нужди мало (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало!.. (С. Васильченко)

спа́ти і в сні ба́чити що.

Дуже бажати, хотіти чого-небудь, мріяти про здійснення чогось. Приклади
  • Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб — самому. Спить і в сні бачить себе на його місці (А. Головко)

і (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снути кому і без додатка.

Не видати якої-небудь таємниці, зовсім нічого не розповісти про щось. Приклади
  • І я побожу [побожуся] й жінка моя, й діти мої, що я Борухові за ґрунт ані словом не писнув (Л. Мартович)
  • Усі… замовкли. Про архієреїв ніхто вже й слова не писнув (І. Нечуй-Левицький)
Зовсім нічого не сказати, не промовити; промовчати. Приклади
  • Кулаки посипались на його [муляра] плечі.. Інші робітники, що бачили цілу ту справу, мовчки працювали, похилені над цеглою і закусуючи зуби. Ніхто з них не писнув ані слова (І. Франко)

Адам і Єва. Адамове ребро.

Альфа і омега.

Апостол. Апостол правди і науки.

Баба Палажка і баба Параска.

Батьки і діти.

Без керма і без вітрил.

Бунт безглуздий і нещадний.

Буря і натиск.

Вовк і ягня.

Вогнем і мечем.

Возлюбленик муз і грацій.

Встань і йди!

Всякому городу нрав і права.

Ґаудеамус іґітур.

Геній і злочинство несумісні.

Гулівер і ліліпути.

Давид і Голіаф.

Данте і Беатріче.

Дафніс і Хлоя.

Дедал і Ікар.

Декларація прав людини і громадянина.

Дерево пізнання добра і зла.

Дух і буква.

За вашу і нашу свободу!

Залізом і кров'ю.

За образом і подобою.

Земля єси і одійдеш у землю.

Із страхом і трепетом приступити.

І ставок, і млинок, і вишневенький садок.

І ти, Бруте?

Каїн і Авель.

Карна і Жля.

Кастор і Поллукс.

Книжники і фарисеї.

Лада і Ладо.

Леда і лебідь.

Лицар без страху і догани.

Марта (Марфа) і Марія.

Місту і світу.

Монтеккі і Капулетті.

Моцарт і Сальєрі.

Мудрі, як змії, і лагідні, як голуби.

Нектар і амброзія.

Не суди, і тебе не осудять.

Ормузд і Аріман.

Орфей і Еврідіка.

Отелло і Дездемона.

Пігмаліон і Галатея.

Плач і скрегіт зубовний.

Плоть і кров.

Поділяй і владарюй.

По той бік добра і зла.

Почому хліб і сіль почім.

Правду говори вчасно і невчасно.

Рани і скорпіони.

Ромео і Джульєтта.

Самсон і Даліла.

Сім корів худих і сім корів товстих.

Содом і Гоморра.

Сцилла і Харибда.

Текти молоком і медом.

Труди і дні.

Усьому свій час, і кожна річ має свою пору під небом.

Філемон і Бавкіда.

Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними.

Час розкидати каміння і час складати каміння.

Я людина, і ніщо людське мені не чуже.

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також