І — ТЛУМАЧЕННЯ

І невідм., с.

Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука “і”.

І (Й), спол. єднальний. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць.

Поєднує однорідні члени речення. Приклади
  • Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали, Горіли дьоготь і смола. (І. Котляревський)
  • Трістан блукав по лісі, ловив зелений шум, хотів йому віддати своє кохання й сум. (Леся Українка)
  • Орися крутнулась і побігла по ріллі .. Тимко довго і замріяно дивився їй услід, потім закурив і пішов заганяти волів. (Григорій Тютюнник)
  • Спочатку з'явився смуток, така красива печаль, яка кожен найпростіший спогад наповнює знаками і натяками. (С. Андрухович)
Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття, напр.: батько й мати – батьки, літом і зимою – постійно, там і тут – скрізь. Приклади
  • Колись там весело було. Бувало, літом і зимою Музика тне, вино рікою Гостей неситих налива.... (Т. Шевченко)
  • Довгі роки сидів я поза вуглами хати та не смів до неї ввійти їсти; зробив собі постіль між худобою та там перебував і літо і зиму. (В. Стефаник)
  • На нас дивилося з журбою лице скривавлене зорі, палали хмар багряні рожі, лежали трупи там і тут. (В. Сосюра)
  • Був це монументальний і незрівняний запорожець, .. у своїх широченних, “як море”, шароварах. Масєка ходив у них і в будень і в свято. (І. Багряний)
З'єднує повторювані слова, що позначають тривалість дії, наростання ознаки і т. ін., для підсилення вислову. Приклади
  • А тут Берко рип у хату! Я до його, кажу йому, що так і так, будь ласка, зарадь, зарятуй! (І. Нечуй-Левицький)
  • А біль наростає усе більш і більш, і, щоб забути його, я хутко підхвачуюсь і все йду і йду назустріч рожево-холодним смугам заходу. (М. Івченко)
  • Повітря відпочиває недовго. Вітер потроху перелягає, шамотить над хвилями, що котяться одна за одною й котяться. (Ю. Яновський)
Поєднує слова, протилежні за змістом, посилюючи протиставлення. Приклади
  • Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду. (І. Котляревський)
  • Ні думок, ні сліз не було. І згадка про дітей пригасла. Тільки вона – мати. Холодна, рідна й чужа, близька й далека – мати. (Микита Чернявський)
  • Слова якісь дивні, чужі й рідні водночас, ніби після довгої перерви зустрів раптом близьку людину. (В. Дрозд)
Поєднує цілі речення, пов'язані відношенням однорідності. Приклади
  • Василь не лінувався, хазяйнував, і Ганна не любила празникувати в будень. (І. Нечуй-Левицький)
  • Кров гарячою зливою б'є мені в обличчя, і боляче тремтить на скронях живчик. (П. Колесник)
Поєднує цілі речення, які виражають часові відношення:.
Поєднує два речення, у другому з яких є вказівка на несподіваність, раптовість дії, події. Приклади
  • Ось вже дихнула нічна вогкість ставка, і раптом, за поворотом, рядок осяяних вікон різнув їй серце. (М. Коцюбинський)
  • Рука тремтяча удлище хапає, І лин зелений воду розсікає. (М. Рильський)
  • Князь Володимир почув шум у покоях княгині Юлії, далекий, знайомий, підсилений нічною тишею її крик, тупіт ніг, знову крик княгині Юлії, і раптом крик інший – дитини. (С. Скляренко)
Поєднує два речення, пов'язані відношеннями наслідку:.
Поєднує речення або члени речення, пов'язані зіставно-протиставними відношеннями; за значенням наближається до спол. але, проте. Приклади
  • – Чи їх троє, чи четверо? – мучило Соломію питання, й вона ніяк не могла порахувати. (М. Коцюбинський)
  • [Лісовик:] До кого ти подібна? До служебки, зарібниці, що працею гіркою окрайчик щастя хтіла заробити і не змогла. (Леся Українка)
  • Я думала, що зможу покохати його... тобі на зло. Я дуже хотіла – і не змогла.... (О. Авраменко, В. Авраменко)

І (Й), спол. перелічувальний.

Поєднує окремі слова або речення в переліку, виступаючи перед кожним членом перелічуваного ряду, у тому числі й перед першим. Приклади
  • І риби наловить, і ніг не замочить. (прислів'я)
  • Чула, як на полі ржали коні. Ще трохи, й її посадять на одного з них і повезуть, Бог вість куди. І прощай тоді, батьківська хато, і ти, батьку, і ти, Петре, і всі ви. (Б. Лепкий)
  • Потім іде [Еней] до причалу, і здобич мисливську паює Поміж човнами, і вина .. Теж роздає, і братчикам тугу гірку розважає. (М. Зеров)
  • І щезає бездонне небо довкола, стає нескінченним склепінням над ними, і теплі піски пестливо цілують босі дитячі ноги. (О. Бердник)
Повторюється перед кожним із двох однорідних членів речення, що становлять єдине поняття. Приклади
  • Попідтинню сіромаха І днює й ночує. (Т. Шевченко)
  • І так, і так Понятовський, і туди і сюди, всі свої таланти пустив у хід – нічого не помагає. (Г. Хоткевич)
  • Міркує-міркує [Степанко], зважує і сяк і так. (Ю. Збанацький)
  • Тепер Маріка мертвою хваткою вчепиться в Кейта, триматиме його біля себе і вдень і вночі, щоб уберегти від Джейн. (О. Авраменко)
Повторюється перед кожним із двох однорідних членів речення, протилежних за значенням. Приклади
  • Я безпорадна, мов дитина, я і люблю й боюся вас. (В. Сосюра)
Завершує перелік перед останнім словом або реченням у переліку (без сполучників). Приклади
  • Вічний революцьонер [революціонер] Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю. (І. Франко)
  • Лукаш нахиляється до того місця, що показала Доля, знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези. (Леся Українка)
  • Внизу, мов дно висохлого моря, розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами. (О. Гончар)

І (Й), спол. приєднувальний.

Приєднує окремі члени речення, що доповнюють, уточнюють думку, висловлену в реченні. Приклади
  • За що, не знаю, а караюсь, І тяжко караюсь! (Т. Шевченко)
  • Все він бачить і чує, і все йому майже байдуже. (Н. Королева)
  • Треба діяти, і не зволікаючи. (О. Довженко)
  • Олена підійшла до печі, щоб розпочати свій звичайний трудовий день, тобто варити, прати, доїти корову, годувати дітей, прибирати в хаті і до того всього вчасно вийти на роботу в артіль. (Григорій Тютюнник)
Приєднує речення, що доповнює або розвиває думку, висловлену в попередньому реченні. Приклади
  • Не для слави, – для вас, мої браття, Я свій скарб найдорожчий ховав, Він чистіший, ніж ясне багаття, І нелегко його я придбав. (Леся Українка)
  • Було сьогодні про що говорити. За землю знов тепер жвавіше, сміливіше, і хто навіть учора махав безнадійно рукою, тепер гарячився. (А. Головко)
  • – Хто сперечається? – Всі. І вчені, і просто люди. Чи є життя на Марсі? (О. Бердник)
  • На полонину Дзиндзул вони [отари] не приходять ніколи. І з цієї причини трава на ній, певно, найсолодша. (Ю. Андрухович)
Приєднує речення, що є підсумком висловленого раніше. Приклади
  • Хвилює на сонці нива, .. льон процвітає синьо, .. на сіножаті – віз. Гафійка годує дитину, а друге біля Маланки: “бабо!..” І все те – родюча нива, віз, коні, кубло, – все те своє, рідне, з серцем зрослося. (М. Коцюбинський)
  • – Чому він підбурює голодранців проти самого пана Стадницького? Хто ж він тоді єсть? Учитель, гайдамака чи бунтар? – Я цим не цікавився. – І дуже погано, що не цікавились. (М. Стельмах)
  • – Я, я тебе в політику привела. І депутатом зробила – теж я. І це всі знають. Всі! (Г. Тарасюк)
Уживається на початку кількох речень у розповіді, надаючи мові плавності та вказуючи на послідовну зміну подій, явищ (часто в стилізації під народнопоетичну або біблійну розповідь). Приклади
  • І плаче, плаче Ярославна в Путивлі-городі. Й рече: – Вітрило-вітре, господине [пане]! Нащо ти вієши, несеш На легкому крилі своєму Хиновські [ханські] стріли? (Т. Шевченко)
  • І очі хорі бідному зціли, І осліпи того, хто тьму сподобав... (О. Влизько)
  • І сходило сонце, і місяць вставав, і гуси кричали на фоні заграв. (В. Сосюра)
  • І виснуть тяжко за тини антонівки, І прийде сторож, мрійний, голубий, І хліба, хліба неповторні тонни, І гарби, і дівчата, і дуби. (К. Герасименко)

І (Й), спол. приєднувально-підсил., у сполуч. із займ. і присл. де, скільки, що, як, який і т. ін.

Приєднує речення (здебільшого питальні й окличні) або члени речення, підсилюючи виразність їхнього змісту. Приклади
  • Пішов я, брате, зароблять. І де вже ноги не носили! (Т. Шевченко)
  • 6 годин ми їхали морем.., а ввечері з яхти дивилися на свято. І що це було за чудо! (М. Коцюбинський)
  • Де ж справедливість, де людяність! І хто хоче війни? Академік Торн? Професор Кольрідж? (М. Дашкієв)

І (Й), спол. допустовий.

Уживається в знач., близькому до спол. хоч. Приклади
  • Вони й не скаржились, а все так говорили чудернацько: “Ми боїмось... велике се... багацько тут всього... багацько...”. (Леся Українка)
  • От і люблять його, і шанують, а він однаково самотній. (О. Іваненко)
  • – Бог подасть, добрий чоловіче! І рад би в рай, та гріхи не пускають. (М. Циба)

І (Й), част. підсил.

Уживається для підкреслення, виділення значення слова, перед яким стоїть; ж (же). Приклади
  • Тільки і дишемо було, як наїде гостей-паничів та трохи забуде про нас панночка. (Марко Вовчок)
  • – Не розгадав? – от тобі й на! (Л. Глібов)
  • Їй не треба інтимних хвиль, коли все небо в крові повстань .. На те і вчителька вона. (В. Сосюра)
Уживається з відтінком результативності в середині речення перед присудком для підкреслення внутрішнього зв'язку явищ, подій, про які йдеться в реченні. Приклади
  • Мабуть, того, що вже дуже була я слаба, – так пані тільки ногою мене совманула та зараз і звеліла дівчатам до хати однести. (Марко Вовчок)
  • Стрельнув хтось з рушниці. Так по селу і покотилось. (М. Коцюбинський)
  • Ждала [Марія], аж поки Тихін одягся, та разом і вийшли з хати. (А. Головко)
Указує на відповідність того, що відбулося, тому, чого очікували. Приклади
  • Сього Троянці і бажали. (І. Котляревський)
  • Іван, ще дитиною напрямований [спрямований] по хліборобській дорозі, так її й держався. (Панас Мирний)
  • Хтось, проскакавши мимо них, на ходу зірвав з Блаженка шапку і пошпурив її далеко вбік .. – От тобі маєш, – спокійно сказав Блаженко, наче цього й чекав. (О. Гончар)
  • Ганнуся зумисне довго длялася й з'явилась на грище останньою, коли її вже можна було й не сподіватись. (О. Забужко)
Уживається у знач., близькому до част. навіть. Приклади
  • Його й в окропі не піймаєш. (Номис)
  • – Ти, може, серденько, того й не знаєш, Як гарно, любо як співаєш – І соловейко так не втне.... (Л. Глібов)
  • Що таке скло, так ми досі й не знали. (Д. Бузько)
  • – Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, віддячити вам. (М. Стельмах)
  • – А тато і сьогодні до нас не прийде? – Мабуть, у нього багато невідкладних справ. (О. Тесленко)
  • – Теслів у селі – раз, два, і нема. А рот йому так і не відкрився. (В. Дрозд)
Уживається у знач., близькому до част. теж, також. Приклади
  • [Мавка:] Чогось уже і ти став непривітний.... (Леся Українка)
  • Пройшли до їдальні. Мирослава вийшла і собі до їдальні. (А. Головко)
  • Козак пішов, пішов і писар. (О. Довженко)
  • – Це, звичайно, так... але, з іншого боку, й не так. (Л. Кононович)
Уживається у знач., близькому до част. вже. Приклади
  • Перше в волок подивися, Тогді [тоді] і рибою хвалися. (І. Котляревський)
  • Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути чув багато: і раніше про те згадувалося в селі. (Г. Хоткевич)
  • – Ой, ніч, ой, тяжка, страшна ніч! – підхопила Оксана. – І коли вона скінчиться, Господь його знає. – Та, може, колись і скінчиться? Правда, Юхиме? – підштовхнув того гість. (В. Винниченко)
  • – Давно пора!.. Ой час і пора... Буде мене мати бити.... (І. Багряний)
  • – Походив я до неї весну й літо, а після Покрови і весілля згуляли. (М. Олійник)
Уживається в знач., близькому до част. ще. Приклади
  • – Отам я звікував свій довгий вік; отам хатина стояла й за батькового живоття. (І. Нечуй-Левицький)
  • Треба хліб молотити, а машина і досі стоїть без направи. (М. Коцюбинський)
  • Микола Петрович поруч неї здавався мало що не плебеєм, – та це не заважало їй і досі .. гратися в ентузіастку народницю. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Він уже видерся метрів на двадцять, а стіна і далі здіймалася над ним, стрімка, як хмарочос. (О. Гончар)

І (нерідко вимовляється подовжено і-і!, і-і-і!), виг.

Виражає подив, розчарування, нехіть, сумнів і т. ін. Приклади
  • А жіночку свою любив – І Господи єдиний! Як те паня#, як ту дитину, У намистах водив! (Т. Шевченко)
  • [Хлопчик (пхикаючи):] І! То ви-те не хочете! (Леся Українка)
  • – Вже й снідати б – діти голодні і батько вже знадвору в хату зайшов. А вона отак загаялася. І-і, матінко моя! (А. Головко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.