ЯНИЧАР — ФРАЗЕОЛОГІЯ
Яничари.
Яничари (турецькою мовою — «нове військо») — регулярна піхота, створена в XIV ст. у султанській Туреччині. Набиралася з полонених підлітків, яких силоміць навертали до мусульманства, прищеплюючи їм крайній фанатизм і відданість султанові.
У переносному значенні: віровідступники, зрадники, жорстокі виконавці волі володаря. Приклади
У переносному значенні: віровідступники, зрадники, жорстокі виконавці волі володаря. Приклади
-
Чи раю твого не стоптали чужинці,
чи не поглумилися з пісні-клятьби?
Полтаво, Полтаво, були українці,
зосталися лиш яничари й раби.
(Н. Поклад, Полтаві) - Навіть не феміністка, а якраз така жінка, що думає про інтерес родини — коли його хибно розуміє, — може стати матір'ю яничар, тим скорше, чим більше вона про той інтерес родини дбає. (О. Теліга, Якими нас прагнете?)
-
А тим же ми гірші, що йшли в яничари,
Пишалися рабством, розводили чвари
За ласки володаря крихту малу.
(Д. Павличко, То чим же ми гірші?)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також