ЯНИЧАР — ТЛУМАЧЕННЯ
ЯНИЧА́Р
У султанській Туреччині – солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство.
Приклади
- Реве гарматами Скутара, Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги – І покотились яничари. (Т. Шевченко)
- [Юсуф:] Яничари! сюди, на поміч! Яничари! військо! бий тривогу! (І. Нечуй-Левицький)
- Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі. (М. Стельмах)
- Якось мені [Віталій Волошинський] приснилося, що стою на кріпосній стіні, а ту стіну здобувають штурмом яничари. (Валерій Шевчук)
- * У порівн. Ніч, як чорний яничар, жене ясир холодних хмар. (П. Дорошко)
перен.
Зрадник вітчизни, що служить чужинцям, у чужинській імперії; перевертень, відступник, запроданець.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.