ЯКЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

яке́ (що за) ді́ло кому, чиє, грубе.

Когось-небудь це зовсім не стосується. Приклади

кому́ яке́ ді́ло. Найдорожче їм [селянам] земля, і кому яке діло, чи буде на ній ще одна людина (М. Стельмах)
— Галочко!.. чого ти боса вийшла?..— А тобі що за діло! (Панас Мирний)
— Що ж ти й справді знущаєшся над жінкою? — А твоє яке діло? — тільки й міг сказати Степан (Г. Хоткевич)

яко́го ді́дька.

вульг. Чому, з якої причини. Приклади

Якого дідька журить! (Укр. присл.)
[Маша:] Чого ви стали над душею? Водоп'яне! Майнуй бетон,.. якого дідька будемо мокнути без діла? (І. Микитенко)
В Дрощуковій бригаді велися журливі розмови: — Шкода часу на таку роботу.. — А якого дідька поспішати? Не втече ж нікуди… (М. Ю. Тарновський)
— І якого ти дідька, розумнику, все лізеш… на рожен (М. Стельмах)

кому, лайл. , зі сл. тре́ба, потрі́бний. Чого, що. Приклади

— Люди живуть ще й гірше нас. Нам ще дякувати та ще раз дякувати Богові треба.. Їсти-пити є що і в чім сходити — якого ж їй ще.. дідька треба? (Г. Хоткевич)

діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя.

Планувати, заздалегідь розподіляючи те, чого ще немає; розпоряджатися чимсь ще не досягнутим. Приклади

діли́ти зві́ра, яко́го ще не вби́ли. Довго збиралась Русь — кувала зброю, думала, ділила звіра, якого ще не вбили.., нарешті, рушила в похід у Поле, виявилося, що половини князів нема (В. Шевчук)
От уже невгамовна людська натура,— навкруги колючий дріт.., кулемети.., а вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Яновський)

яка різниця?

Хіба не все одно? Хіба не однаково? Приклади

— Ну, хай я після певних видозмін стану якою-небудь іншою молекулою, хай уже не буду Григорієм Мамайчуком, а буду, скажімо, кавуном або динею… — Або будяком, — пирскає одна з дівчат.— Або й будяком, яка різниця? (О. Гончар)

мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти.

Дуже, нестримно. Приклади

Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди брати (О. Довженко)

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю).

Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Приклади

руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучака, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч)
По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо.. .Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети)
Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище… з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить.. .Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу)

яки́й чорт (га́спид, хрін), грубо.

Хто. Приклади

кий чорт (хрін). — А ти бачиш, кий воно хрін ворушиться на горбі?.. — Не інакше, як людина (О. Донченко)
Сиділи там [у пеклі] скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки… От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який вже втерпить його хрін! (І. Котляревський)
Який гаспид одвоював наше добро, опріч нас самих? — кричали міщани (П. Куліш)
Ну, не бісового ж тобі сина й син, диявольський прикажчик… Який йому гаспид гадав отсе казать!.. (О. Стороженко)

яка́ лиха́ годи́на, зневажл.

Хто, що. Приклади

Дев'ять годин ранку.— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня)

з яко́ї ра́дості?

Чому, через що, для чого. Приклади

на яки́х це ра́дощах? Аж перед світом приплівся Чіпка додому.. Як глянула Мотря на його, та й перелякалася. — Що це, сину?.. на яких це радощах? (Панас Мирний)
— Хочете, щоб і мені піднесли печеного чи сирого гарбуза. Батько засміявся: — Дурний, тобі не піднесе.— І чого це та з якої радості? Може, я багатший за тих, що сватались до неї? (М. Стельмах)

яко́го чо́рта (га́спида), грубо, несхв.

Чого. Приклади

— Дак якого ж гаспида ти од мене хочеш? — Оддай, брате, мені її [Лесю] без бою (П. Куліш)

Чому, навіщо. Приклади

— Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (І. Нечуй-Левицький)
— Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? Німець перестав жувати і уважно вставився на Джмелика п'яними очима, намагаючись зрозуміти, що йому кажуть (Григорій Тютюнник)
Ну, якого ми гаспида оцими глухими вулицями швендяємо? (Панас Мирний)

яки́м ві́тром.

Уживається для вираження доброзичливого здивування, радості з нагоди несподіваного приходу, прибуття кого-небудь. Приклади

[Гиря:] Здоров, здоров, товаришу секретар! Яким вітром до нас?.. (М. Куліш)
— Здрастуй, моя люба! — підходить до дружини обнімає й цілує. В домі радісний переполох. — Здрастуй! Яким вітром, яким чудом ти тут (О. Довженко)
— Яким вітром, Василю? — Не зважав на нього Крищук. — Хоч би подзвонив, написав (М. Олійник)
яки́ми вітра́ми. — Пані Ольго! — здивовано розвів [Павлик] руками. — Якими вітрами? В таку негоду… (М. Олійник)
які́ вітри́ зане́сли. — Які вітри занесли до нас? — спитав Косенко, міцно потискуючи руку Хромова (О. Копиленко)

на яки́й ляд, фам.

Навіщо, для чого. Приклади

— Як же це, справді, щоб отак-от шість танків [знищити]?.. Та на який ляд тоді кувати їх, залізо переводити, коли отак! (О. Довженко)

яко́ї (що) заспіва́ти?

Як поводитися, що робити за певних обставин. Приклади

Настане заповітна хвилина, я помахаю Терехівці рукою з автобусного вікна, якої ви заспіваєте? (В. Дрозд)
[Храпко:] Учились вони [діти] добре, до науки придалися; а ось, як вивчаться, то що заспівають? (Панас Мирний)

ні за я́кі ска́рби́ [в сві́ті].

Ніколи. Приклади

В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко)

ні під я́ким о́глядом, із запереч.

Ні за яких умов, обставин; ніколи; нізащо. Приклади

Ні під яким оглядом не відступатися від наміченого.

яко́ї мари́, фам.

Уживається для вираження незадоволення чиїми-небудь діями, намірами і т.ін.; чому, навіщо, з якої причини. Приклади

— До коваля? Серед ночі? Якої мари? — здивувався Юрко (П. Козланюк). [Микола (до Штефана):] Де Варвара? [Штефан:] Як і щоранку, не знати якої мари в ліс на коні повіялася! (Я. Галан)

яки́м чу́дом.

Уживається для вираження доброзичливого здивування, радості з нагоди несподіваного приходу, прибуття кого-небудь; як, яким чином. Приклади

— Оце але! — дивувавсь Іван,— наче мені сон сниться, що вас бачу… Розкажіть хоч, яким чудом ви тут опинилися? (М. Коцюбинський)
— Здрастуй! Яким вітром, яким чудом ти тут? (О. Довженко)

на яко́го (бі́сового і т.ін.) си́на, лайл.

Навіщо, для чого. Приклади

— А на якого сина ще й допрос? (Г. Квітка-Основ'яненко)

з яко́ї ре́чі?

На якій підставі; чому, з якої причини? Приклади

Вони [селяни], мене бояться — спохмурнів Дорош. Сергій… спідлоба глянув на Дороша веселим оком: — З якої речі? (Григорій Тютюнник)
[Писар:] Нехай старшина [напився] на радощах… а вже я з якої речі пив — сам не знаю (І. Карпенко-Карий)
[Молодиця:] З якої ж я речі своїм добром буду постачати? [Храпко (сердито):] З такої речі, що ти його жінка! Муж та жона — одна сатана (Панас Мирний)

на [яко́ї] лихо́ї годи́ни, зневажл.

Навіщо, для чого. Приклади

— І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний)

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе.

Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т.ін. що-небудь. Приклади

Розмова дістала інший напрямок.. Курат почав патякати таке, що аж ні в які ворота не лізло (Переклад С. Масляка)

Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т.ін. Приклади

Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це ні в які двері не лізе (М. Стельмах)

[за] яки́м пра́вом?

На якій підставі; чому? Приклади

по яко́му пра́ву? [Панна:] Ну, то кажеш, по якому праву не даєш проїзду чесним людям? (С. Васильченко)
Яким правом ти будеш мене розуму вчити? Він хоче спитати бургомістра, за яким правом у магістраті знову засіли нацисти? (П. Загребельний)

лихи́й не ві́зьме кого, жарт.

Нічого поганого не станеться з ким-небудь. Приклади

яки́й лихи́й ві́зьме? — Живий-здоровий? — А який мене лихий візьме, товаришу генерал? (Ю. Бедзик)
— От, дурів, дурів, та таки й збіг на свою стежку! Тепер його [Чіпку] лихий не візьме! піде собі жити… (Панас Мирний)

ні за я́кі гро́ші.

зі сл. не добу́ти, не купи́ти і т.ін. Ніде; ніяк. Приклади

Не їси [смачний борщ], було, а п'єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний)
Як тілько [тільки] вийшла [книжка Кобзар], то наші земляки зразу її розхватали, і тепер тії [тієї] книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний)

із запереч. Ні за яких обставин; нізащо, ніколи. Приклади

— Такий же втішний хлопець. Якби не холода, я б ні за які гроші не розлучився з ним (П. Панч)
Звісно, постараюся, що тільки зможу зробити для грошової запомоги,— але в цьому мала потіха — ні за які гроші Франка не купиш (М. Коцюбинський)
— Не поїду з вами ні за які гроші,— смутно обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький)

яки́м по́битом?

Як потрапив (хто-небудь) сюди, опинився тут? Приклади

— Здорові були, свате! — Здорові будьте й ви! Яким це побитом? — здивувався Хома (М. Коцюбинський)

пристава́ти / приста́ти до [яко́гось] бе́рега.

Знаходити, визначати свій життєвий шлях, своє місце в житті, покликання і т.ін.; щось вирішувати. Приклади

до яко́го бе́рега приста́ти? [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам… На роздоріжжі я… Все думаю… (М. Зарудний)
Пора й тобі пристати десь до берега. Не молодий. Це ж котрий тобі пішов? (В. Шевчук)
— Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега,— говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (М. Ю. Тарновський)
Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Д. Ткач)

яки́м ду́хом ди́хає (ди́ше).

на кого. Як ставиться хто-небудь до когось ( перев. про негативне ставлення). Приклади

— Ні, мамо, до Плачинди я не піду,— хмурніє парубок,— самі знаєте, яким він духом дихає на мене (М. Стельмах)
— Не йми,— кажуть йому [старшини], — віри запорожцям.. Хіба не знаєш, яким вони духом на городову старшину дишуть? (П. Куліш)

Які настрої, погляди, інтереси і т.ін. у кого-небудь. Приклади

Приходить до мене, значить, замовник.., а я вже й приглядаюсь до нього: хто він і що він, яким духом дихає і чи варто йому вручити… листівку (В. Логвиненко)
Невістка разів з п'ять облатала і сорочки попрала, а то вже й бачу, яким духом дише (Ганна Барвінок)

яко́ї бі́сової (вра́жої і т.ін.) ма́тері, фам. , лайл.

з дієсл. Чому, через що, з якої причини. Приклади

— Якої вражої ти матері сумуєш? (П. Гулак-Артемовський)

Уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т.ін.; чого, що. Приклади

Якої бісової матері їм треба?;

на яки́й кіне́ць.

Для чого, навіщо. Приклади

— Ах, я сама не знаю, на який кінець я люблю його! Чи любить то він мене? (Олена Пчілка)

ні в я́кій мі́рі, перев. з заперечними дієсл.

Уживається для підсилення при запереченні; нізащо, аж ніяк, зовсім, ніколи і т.ін. Приклади

Зосереджує [автор] увагу на тому, що ні в якій мірі не перегукується з сучасністю (З журналу)
Орієнтація науковців на посилення роботи в галузі конкретних досліджень ні в якій мірі не повинна вести до послаблення розробки кардинальних проблем історичного розвитку (З газети)
Лети ж, моя поезія, вперед і звуків рій навій моїй ти лірі, Щоб був він, як живий,— не силует, не повторитись щоб ні в якій мірі (В. Сосюра)

на ді́дька ли́сого, грубе.

Навіщо, нащо, для чого. Приклади

на яко́го ді́дька ли́сого. — Що ж пропити?.. О, знайшов,— постоли! На якого дідька лисого вони мені? (С. Добровольський)
на яко́го ді́дька. На якого дідька ми живемо?.. Розтлумач мені, для чого ми живемо? (О. Довженко)
— На дідька лисого, люди, нам здалася ця Америка?! — вилаявся Лесь Якубенко (М. Стельмах)
— На дідька б лисого сидів я тут? (М. Коцюбинський)

оце́ (ото́) [так (яка́)] прити́чина.

Уживається для вираження незадоволення з приводу чогось несподіваного, незрозумілого або захоплення тим, що сталося. Приклади

— І хто б це такий був? Ото притичина! (І. Нечуй-Левицький)
— Оце, яка притичина! Оце випадок!.. Неначе щось недобре віщує.. Ото шкода!..— говоріла неспокійно Сусана Уласівна (І. Нечуй-Левицький)
Перелякався й Причепа і все намагався розтулити Савчині зуби.— Горілки! Та голову набік!.. Оце так притичина… (З. Тулуб)

[яка́сь] му́ха вкуси́ла кого, ірон.

Що-небудь спричинило комусь поганий настрій, хтось розсердився, нервує і т.ін.; сердитий. Приклади

Яка це вас муха вкусила? — посварився Товкач. — Прошу уваги. Ша! (О. Гончар)
— Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (А. Іщук)
яка́ му́ха вкуси́ла? [Лизя:] Диви, який сердитий! Яка це муха тебе вкусила? (І. Кулик)
— Чи ви чули таке? Ще мене й муха вкусила. Сам щоденно тягає дитину в море, морить голодом, виснажує, а мене ще й муха вкусила (Ю. Збанацький)
[Бабуся ( входить):] Буря, а не чоловік. Це вже, мабуть, якась муха вкусила (І. Микитенко)
Почав [Павлик] свої теревені? Чи він забув, до кого прийшов, чи його знов якась муха вкусила (В. Кучер)

яки́й не є.

Хоч і поганий; який-небудь. Приклади

— Буде тут, буде ділов [діла]! — покрикує Мина, поглядаючи підбадьорливо на нас, хлопчаків.— Які не є, а діждемось свого менту [моменту]! (О. Гончар)
яки́й є. Аж тепер згадала Олександра Гната, згадала й свою хату. Яка є, то є, а все-таки свій куток (М. Коцюбинський)

НІ В Я́КУ, розм.

Нізащо. Приклади

Лобода сподівався, що, може, хоч цей покаже, який він козак, а цей теж виявився з тонкою кишкою: ні в яку! Бо він, бачите, за кермом (О. Гончар)

з яко́го по́биту? розм.

Чому? З якої причини? Приклади

[Ганна:] Та що з тобою сталося, Трохиме? З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (М. Кропивницький)

ні в я́кому (я́кім) ра́зі.

В жодному випадку; ні за яких умов, ні за яких обставин; нізащо. Приклади

Ні в якому разі не треба брати дерев весняної рубки (Ю. Янов.)
[Йоганна:] Може б, ти дозволив мені до них [гостей] сьогодні не виходить? [Хуса (владно):] Ні в якім разі! Маєш їх вітати якнайґречніше (Леся Українка)

яки́й попа́ло.

Не вибраний, не дібраний і т.ін.; будь-який. Приклади

[Поет:] Та гарні тії мрії.. (Не стямився, як узяв до рук перо і став писати на яких попало клаптиках, шпарко, ретельно, з радісним блиском в очах┌81358) (Леся Українка)
Папір давали [для виготовлення газети].. який попало (З журналу)

доро́га, вкри́та (усте́лена) те́рнами чия і без додатка.

Великі труднощі, злигодні, страждання. Приклади

те́рни, яки́ми всте́лена доро́га. Терни, якими буде встелена моя дорога, я передбачав (О. Гончар)
Перед ним лежить дорога. Вкрита тернами, убога, Повна крем'яка, курна, І далека, і страшна (Я. Щоголів)

чим (яки́м ду́хом) па́хне.

Що буде, яка ситуація або що загрожує і т.ін. ( перев. про щось неприємне). Приклади

Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко)
Ціла родина знає дуже добре, чим пахне, коли збудити у батькові, їх могутньому,.. великоголовому батькові, його звірячий гнів (У. Самчук)
— Ага! — розсміявся Василенко. Відразу почули, яким духом пахне. То добре, що бояться. Треба, щоб так боялись нас всі оті спекулянти та пройди різні (Ю. Збанацький)

на яку́ хворо́бу, лайл.

Для чого, навіщо. Приклади

На цей раз мова між дядьками йшла про те, на яку хворобу їх сюди викликали в таке рання (Григорій Тютюнник)

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти.

Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Приклади

Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський)

з яко́го ди́ва.

Чому, з якої причини? Приклади

Поставив [Павло] повний глечик молока на стіл. — На фермі дали. — З якого дива? — Завфермою розпорядився (Григорій Тютюнник)

яко́ї нете́чі?

Уживається для вираження незадоволення чим-небудь; чому, чого, навіщо. Приклади

Чого мені журитися? Якої нетечі? Що не чув я ізмалечку Ласкавої речі? (І. Манжура)

з кам'яни́м лице́м, з дієсл.

Дуже серйозно, суворо і т.ін. Приклади

— Я прошу не перебивати мене, панове,— з незмінним кам'яним лицем продовжував генерал (Ю. Бедзик)

з яки́м лице́м. Уживається для вираження почуття сорому, незручності, ніяковості і т.ін.; як. Приклади

[Жірондист:] З яким лицем я буду завтра їхать на гільйотину? Сором всій Жіронді… буде (Леся Українка)