ЧОРТЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ще [іще] [й] чорти́ навкула́чки не б'ю́ться.

Дуже рано. Приклади

Було, в пости, іще чорти не б'ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п'яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський)
Ще чорти навкулачки не б'ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку (М. Стельмах)
ще чорти́ навкула́чки б'ю́ться. — Ще темно, ні світ, ні зоря, ще чорти навкулачки б'ються, а ти вже схоплюєшся з твердої постелі, і з хати прямо в сніги (І. Цюпа)
ще й чорти́ на кула́чки не б'ю́ться. Ще й чорти на кулачки не б'ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п'є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка)
ще й чорти́ навкула́чки не би́лися. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще й чорти навкулачки не билися!.. — солодко позіхає парубок (М. Стельмах)

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

[Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий)
Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов)

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з приводу чогось. Приклади

[Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний)
Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко)
чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.

Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. Приклади

Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
— О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
— Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
— Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)

[і (ще й)] до́вбнею (полі́ном) не доб'є́ш кого, ірон.

Хто-небудь має міцне здоров'я; живучий. Приклади

чорт до́вбнею не доб'є́ — Такого діда й чорт довбнею не доб'є, — і Данилко сам дивується — отаким він прадіда ніколи не бачив (Ю. Яновський)
[Іван Степанович:] Пропадаю. Се моя за мною прийшла! [Захарченко:] Та не бреши, тебе ще й поліном не доб'єш (М. Кропивницький)
— Вас ще, тату, довбнею не доб'єш, а ви про Божу дорогу торочите (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт від ла́дану (від кукурі́ку), зі сл. тіка́ти і под., грубо.

Надзвичайно швидко і злякано. Приклади

— Стоять вельможні. Діло затяжне. Здається, так стоятимуть довіку. Лесько сміється: — Голод підіжме, чкурнуть, як чорт від кукуріку (Л. Костенко)
За Муравйовим уже й слід прохолонув.— Утік, шкура! — загукали солдати.— Драпонув, як чорт від ладану (О. Левада)
[Ганна:] А та, певно, побігла одшукувать його! Шукай, шукай — знайдеш, якраз! Він від тебе тіка, як чорт від ладану, бо ти тільки плакать умієш (І. Карпенко-Карий)
Клим бенкет носом знав. А діло? як чорт від ладану тікає (Л. Боровиковський)

яки́й чорт (га́спид, хрін), грубо.

Хто. Приклади

кий чорт (хрін). — А ти бачиш, кий воно хрін ворушиться на горбі?.. — Не інакше, як людина (О. Донченко)
Сиділи там [у пеклі] скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки… От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який вже втерпить його хрін! (І. Котляревський)
Який гаспид одвоював наше добро, опріч нас самих? — кричали міщани (П. Куліш)
Ну, не бісового ж тобі сина й син, диявольський прикажчик… Який йому гаспид гадав отсе казать!.. (О. Стороженко)

чорт би побра́в (узя́в, забра́в) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, побажання позбуття їх. Приклади

— Куди не глянь — скрізь верби, чорт би їх побрав.. Вся наша величезна північ споконвіку цвіту не бачить! (О. Довженко)
— От, чорт би її забрав —. .віднесла когутика, а тепер сліпкуй та журися, як не заспати! висварився Василь (І. Чендей)
чорти́ б взяли́ (забра́ли). — І от ще й продасть Новакович землю… може бестія продати, бо й йому грошей треба!.. Чорти б його взяли… цю скотиняку Новаковича!.. (Б. Грінченко)
— Чорти б вас [гусарів] забрали до себе у пекло. Що мені робити голіруч?! — вилаявся пошепки Корж.— Ані шаблі, ані мушкета (З. Тулуб)
чортя́ка б взяла́. Прозора сутінь полягла На гай, на поле і на хати.. (Але, чортяка б їх взяла! Як тяжко римів добирати!) (В. Самійленко)
чорт би побра́в твою́ маті́р. Тарас склав султанові таку відповідь на його грізне послання: Не годен ти синів християнських мати. Війська твого не боїмося… Землею і водою битимось з тобою, проклятий сину, чорт би побрав твою матір (О. Довженко)

[сам (і)] чорт не брат кому.

Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. Приклади

сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло)
— Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й сам чорт не брат (Леся Українка)
Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський)

сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т.ін.).

Дуже складний, заплутаний, невідомий. Приклади

сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). [Передерій:] Адже як почне [Стрижаченко] крутити,.. то й праве діло так закруте [закрутить], що сам чортяка ногу зломе [зломить], а в його [нього] правди не дошукається (Панас Мирний)
— Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко)

у чому, з ким--чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. Приклади

Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь)
Гадав [Левко], що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах)
— У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб)

де. Нема порядку, велике безладдя. Приклади

— Стійте, стійте, дайте перше… шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка)

чо́ртів пеньо́к, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь. Приклади

— Ти що? — витягнув шию Плачинда. — Ти як, чортів пеньок, говориш з господарем! (М. Стельмах)

яко́го чо́рта (га́спида), грубо, несхв.

Чого. Приклади

— Дак якого ж гаспида ти од мене хочеш? — Оддай, брате, мені її [Лесю] без бою (П. Куліш)

Чому, навіщо. Приклади

— Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (І. Нечуй-Левицький)
— Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? Німець перестав жувати і уважно вставився на Джмелика п'яними очима, намагаючись зрозуміти, що йому кажуть (Григорій Тютюнник)
Ну, якого ми гаспида оцими глухими вулицями швендяємо? (Панас Мирний)

спекти́ чо́рта, лайл.

Нічого не дістати, не одержати, не добитися. Приклади

Максим дивувався… Узяв би ти в нашій стороні! — думав він.— Мабуть би, чорта спік (Панас Мирний)

диви́тися чо́ртом.

на кого і без додатка. Виявляти неприязнь, ворожість до кого-небудь, підозріло ставитися до когось. Приклади

Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї. Чортом дивиться на стару (Остап Вишня)
Хоч кума, але чортом дивиться (Укр. присл.)
— Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний)

без додатка. Напускати на себе суворість, неприступність. Приклади

Матрос Шурка Понеділок намагався дивитися чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоба (Ю. Смолич)
Хома… проінструктував їздових, як їм належить триматися. На Каленика насварився: — Чортом мені дивись! — Єсть! — промимрив Каленик (О. Гончар)

оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.

Все одно, однаково; те ж саме. Приклади

— Колего, можу вас запевнити, все це дарма.. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка)
Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський)
Вовтузився [Іван Пісня] й далі; видно, в нього ніяк не в'язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький)

[і] в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого.

Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Приклади

сам чорт у сту́пі не влу́чить. — Мама сказала, що ти крутійка і що тебе сам чорт у ступі не влучить (О. Копиленко)
і в сту́пі не потра́пиш. — Вас усіх з вашими витребеньками і в ступі не потрапиш, — сердито сказала Варвара Павлівна (В. Собко)
Не тільки редактор Правди, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов)
— А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах)
Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка… Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло)
Діда і в ступі не влучиш… Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак)
Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар)
Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі [рукопису], та й винуватців того запропащення теж у ступі не влучиш (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися і под., грубо.

Дуже сильно. Приклади

Прийде [Параска] раз на рік до церкви… та й заглядає.. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький)
— Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко)

сади́ти чорта́ми.

Лаятися, згадуючи чорта. Приклади

Садила [Маланка] чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по Службі Божій (М. Коцюбинський)

дава́ти / да́ти (надава́ти) чорті́в кому.

Висловлювати осуд, докори кому-небудь; лаяти. Приклади

Не раз за той рік доводилося мені чути: Приїздив сам Кисіль… Ну й чортів надавав! (І. Муратов)
Ну, та й давали ж йому дядьки на цих зборах чортів, але насіння таки одержав… (М. Стельмах)

Бити, нещадно громити кого-небудь, розправлятися з кимсь. Приклади

— Таких чортів давав [Марко] кайзерам,.. що аж пил курів (Ю. Збанацький)

Критично оцінювати що-небудь, викриваючи вади, недоліки і т.ін. Приклади

Давав чортів [Олег Павлович] лише всілякій містиці, що вигулькувала як в ідеалістичній лінії Платона, так і в матеріалістичній лінії Демокріта (А. Крижанівський)

іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т.ін. ), лайл.

Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади

іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський)
— Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський)
— Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах)

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т.ін.), грубо.

Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Приклади

Коли жінки де замішались і їм ворочати [керувати] дадуть;. .Прощайсь навік тогді [тоді] з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський)
Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов'янсько- європейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов)
Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський)

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в і т.ін.) кого, лайл.

Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, своє небажання спілкуватися з ким-небудь і т.ін.; лаяти когось, лаятися. Приклади

Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський)
— Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний)

[і] [сам] чорт (біс) не розбере (не пізнає і т.ін.), зі сл. не пізна́є, не зрозумі́є і т.ін., грубо.

Зовсім нічого незрозуміло або невідомо. Приклади

[Горлов:] Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис)
Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти.

Дуже сильно, голосно. Приклади

мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах)
Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ'яненко)
Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр. присл.)

у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.

Уживається як підсилення при вираженні незадоволення. Приклади

—Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний)
— Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький)
— І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний)
Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський)

Уживається для вираження заперечення, спростування чогось ( перев. у питальній формі). Приклади

— Які ми у чорта рівні, — кричав він їм [багачам] у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар)
[Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга)

[і] чорт із сві́чкою не знайде́ кого, що, ірон.

Не можна розшукати, навіть докладаючи великих зусиль; зовсім нема. Приклади

і чорт із сві́чкою не знайшо́в. — Корабель, — продовжував Багдан, — на якому я очуняв, належав старому малайцеві з острова Тоо — десь на північ від Яви. Цього острова і чорт із свічкою не знайшов серед безлічі тих островів (Ю. Яновський)
— Я мрію працювати на селі. — Не бреши! Багато з вас таких, що повивчались, а на селі працюють? Порозбігалися, що й чорт із свічкою не знайде (Грогорій Тютюнник)

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [а чорт коле́са].

Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідки-небудь. Приклади

— Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик)
Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний)
Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в'язнів на подвір'я, відчинити двері з тюрми і… дай Бог ноги (Ю. Збанацький)

і чорт лизне́ (зли́же), кого, зневажл. , вульг.

Хто-небудь пропаде або помре. Приклади

За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! (І. Котляревський)
[Степан (до Гордія):] Анахтемо, замовчи, бо тут тебе і чорт злиже! (М. Кропивницький)

у чо́рта на рога́х, грубо.

Дуже далеко, у далекому або небезпечному місці. Приклади

— Тридцять чотири члени у ТОЗі — це тридцять чотири поля. Одне — там, друге — там, а третє — у чорта на рогах. Поки з одного на друге переберешся, уже й сонце на прузі (І. Дімаров)

смикну́в чорт за язика́ (за язи́к) кого.

Хто-небудь необдумано, невчасн, недоречно сказав щось. Приклади

І смикнув мене чорт за язика з тими шуриками-муриками! (Є. Гуцало)

відпра́вити чорта́м на сніда́нок кого, зневажл.

Убити, згубити кого-небудь. Приклади

— Смійтесь, смійтесь,— сказав Мина,— а мені не до сміху… Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок (О. Гончар)

[і] чо́ртові не брат.

Дуже сміливий, безстрашний і т.ін. Приклади

Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат,.. Там рицар — всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади

Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
— Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)

Невідомо, незрозуміло. Приклади

чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
— Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
[Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
— Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

до чо́рта в зу́би, грубо.

У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. Приклади

[само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
[Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
[Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)

само́му чо́рту брат [і сват].

Дуже грізний або сміливий. Приклади

— Сидить там… клятий супостат — самому чорту брат і сват! — А що воно таке за птиця? — Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (В. Іванович)

чорт не візьме́ кого, грубо.

З ким-небудь нічого поганого не трапиться, не станеться. Приклади

— У мене есесівці [полонені], не бачиш? — Конвоїр німецької групи загрозливо змахнув автоматом.— Та не сердьтесь. Годі-бо вам. Чорт їх не візьме (О. Довженко)
чорт не взяв. [Мар'я] Сказано, багаті ви з паном. [Карпо:] Та вже так, що нашого Павлущенка чорт не взяв — придбав собі трохи! (Олена Пчілка)
чорти́ не взяли́. — А як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (М. Стельмах)

чорт (біс) [його́ (вас і т.ін.)] бери (забирай) / візьми́ (побери́, забери́ і т.ін.).

Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь. Приклади

— Сев, а хороше море, чорт його забери? — Коли б тільки його не змальовували синьою фарбою і красивими епітетами (Ю. Яновський)
[Бугров:] Я живий! Чорт забирай, як я здорово біг! (І. Микитенко)
Виходячи з-під акацій, Данько на ходу розмашісто тернувся обличчям по обважнілій білим калиттям гілці: — Чорт візьми, здорово пахне, еге ж? — і засміявсь (О. Гончар)

лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади с приводу чогось. Приклади

Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві┌87352) — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко)
Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко)
Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан)
— Я ще… не вмер. Коліть, чорт вас забирай! (Ю. Мушкетик)
— Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар)
[Красовська:] Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі наймать! [Саша:] Ну й чорт його бери! (О. Пчілка)

посла́ти до біса (до чо́рта і т.ін.), лайл.

що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від когось. Приклади

— ..Що ви можете сказати, крім жалюгідних так судилося і так вийшло? Але так судилося разом з призначенням, фатумом та іншим… на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру, — я вже послав до чорта (В. Підмогильний)

кого. Вилаяти або прогнати когось геть. Приклади

Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу)

полі́зти чо́ртові в зу́би.

Перебороти найбільші перешкоди, труднощі і т.ін. для досягнення своєї мети. Приклади

Василь був сміливцем, відчайдушно-хоробрим хлопцем, який би самому чортові в зуби поліз (Ю. Бедзик)

чорти́ не вхопи́ли кого, грубо.

Хто-небудь живий, не вмер; з ким-небудь нічого не трапилося. Приклади

— Живий? — торсонув плече побратима чоботар.— Ще мене чорти не вхопили,— грубо озвався Шмалько (С. Добровольський)
Сафрон із сім'єю переїхав жити на зиму до свого свата Созоненка. Весною кілька разів скликав толоку, відбудувався і знову зажив на старому місці. Чорти не вхопили його, має чим потрясти в калитці! — говорили люди (М. Стельмах)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду і под., жарт.

Хто-небудь має віспини або шрами від них. Приклади

У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр. присл.)
Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький)

ні чо́рта (ні бі́са), грубо.

Нічого, зовсім нічого. Приклади

— Де він [кулемет] тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар)
Сяють очі [діда] глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко)

хай (неха́й) чорт (лихи́й, нечи́стий) бере́ / ві́зьме́ (ухо́пить) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги, байдужості до когось або бажання позбутися їх. Приклади

[Олімпіада (чоловіку):] Бодай вже тебе чортяки вхопили!.. (М. Кропивницький)
бода́й чорти́ (чортя́ки┌146641) вхопи́ли. Він лютився.., і директорові чимало прокльонів діставалось: — А бодай того директора чорти вхопили (Л. Мартович)
бода́й нечи́стий узя́в. — Я вже забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима. Оце ж то ті стріли купідонові, про котри торочать латинські поети! Бодай нечистий узяв оті купідонові стріли стріли (І. Нечуй-Левицький)
Лихо розказувать, Щоб бридке приснилось! Нехай його лихий візьме! (Т. Шевченко)
Хай візьме чорт мою дурну істоту! Цей Лермонтовський голубий туман Мені залити хоче всю роботу І геть зірвати виробничий план (М. Рильський)
Виб'ють ковбки останнього пструга в Черемоші, сплавлять з Балтагула останнійй ковбок, а там — хай все чорт бере, гуцули. Аби лиш податок давали та в кожнім селі мали жандармерію (Г. Хоткевич)

посла́ти пода́лі (під три чорти́ і т.ін.) кого, лайл.

Нечемно, сердито, із гнівом сказати, відповісти комусь; вилаяти когось, вилаятися. Приклади

Вербуна… він зустрів надто холодно і гуляти відмовився, за що той послав його під три чорти і вилив на нього всю свою зневагу (В. Підмогильний)
Дельфіни контактують з людьми. На вимогу науковця Акульчика дістати червінця до получки дельфін Аванс послав його під три чорти азбукою Морзе (А. Крижанівський)
—. .А як ішов у гості, то дорогою справив малу нужду… у скверику за рогом, і послав міліціонера подалі (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і т.ін., грубо.

Дуже міцно. Приклади

— Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар)
Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу… (Є Гуцало)

полізти до чо́рта на ро́ги.

Перебороти найбільші перешкоди, труднощі і т.ін. для досягнення своєї мети. Приклади

Так любив [Кирило] молодиць та удовиць, що не побоявся б полізти й до чорта на роги (Є. Гуцало)
Він за бабою й на роги до чорта полізе (Укр. присл.)

як (мов і т.ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що.

Невідомо куди подіти кого-, що-небудь. Приклади

Саранчук помовчав хвилинку, ще зітхнув і додав затим: — Краще б, мабуть, було й зовсім туди не вириватися. А то й чоловіка одвезли — як чортові в зуби кинули (А. Головко)

чорт (ді́дько, нечи́стий, нечи́ста [си́ла] і т.ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста [си́ла] принесла́ (понесла́) кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або чийогось небажаного відправляння кудись. Приклади

— І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка)
чортя́ка понесла́. [Сербин:] Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар'яни старого диявола (С. Васильченко)
— Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний)
чорт (ді́дько┌30081) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). [Храпко:] А чорт їх [дітей] наніс сюди (Панас Мирний)
чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Тельмах)
— Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер)
чо́рти несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах)
— І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі. — Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко)
Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький)
— Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко)
— Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький)
— Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах)
Яєць… нанесла [качка]. За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський)
Стукіт у двері. Всі обертаються. [Шалімов:] Ще когось чорт несе (І. Кочерга)

відда́ти чо́ртові (ді́дькові) ду́шу, зневажл.

за що і без додатка. Продатися кому-небудь. Приклади

Був собі чоловік, та такий скупий на ті гроші!.. За гроші ладен був і душу дідькові віддати (Укр. казки)
— Це місце закляв старий князь, і ніхто його посісти не зможе, а хіба тілько [тільки] оддасть чортові душу, то тоді посяде (Панас Мирний)

Померти. Приклади

— Наше діло, брат, таке: то на коні, то під конем. Я сам торік ледве чортові душу не віддав під Білою Церквою (О. Гончар)

під три чорти́ перев. зі сл. піти і под., грубо.

Геть, куди завгодно. Приклади

[Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (С. Васильченко)
під три вітри́. — Замість Михайла Вікторовича, управителя, значить, будете? — Ні, машиністом… А Забара ж як? — В Антона трохи відлягло від серця.— Забару, значить, під три вітри (П. Рєзніков)
— Хай хмарами роки нависли, Та він їх шле під три чорти (О. Малишко)
Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти (О. Досвітній)

нія́кий чорт, грубо.

Ніхто. Приклади

— А чи й справді любляться з Наталкою так, що ніякий чорт їм не страшний? (Є. Гуцало)
жо́ден чортя́ка. Він на прив'язі поліз в печеру; там поприбирав сліди свого куховарства і виліз назад в доброму гаразді, повідаючи, що в печері жодного чортяки нема (О. Кониський)
— Мене ніякий чорт не жде! — А дома? На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти.— Мій дім, брате,.. вітер розвіяв! (О. Гончар)

чорт (ді́дько) ли́сий, грубо.

Ніхто, ніщо. Приклади

— Показились десь діти, чи який хрін… Межи нами й дідько лисий не розбере справи! (М. Коцюбинський)
Вчитель вичитав Кадошці за біганину по огірках та грядках, на яких лисий чорт виросте, коли кожний тобі здурілий пес буде там товктися (Ю.Яновський)

у свиня́чий (у чо́ртів) го́лос.

Дуже пізно, несвоєчасно. Приклади

— Це ж родичі посходилися [на толоку], а я в свинячий голос приплентався (Є. Гуцало)
[Надія:] Якщо хочете, можете збиратися до моря. [Мотря:] Слава богу, додумалися… У чортів голос… [Надія:] Нічого не в чортів. Саме сезон… (З. Мороз)

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам.

Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. Приклади

Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов)
лі́зти (наско́чити┌70041) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товарища, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький)
— Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар)
Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко)

ні бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ ́(коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т.ін.).

Нема ніякої користі, толку. Приклади

Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує,.. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко)

Нічим не примітна, посередня людина. Приклади

З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр. присл.)
І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний)
[Олеся:] Я білоручка; ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт у суху́ гру́шу (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися і под., грубо, ірон.

Дуже сильно. Приклади

Маланка бачить, що закохався Дмитро, як чорт у суху грушу (М. Зарудний)

попа́сти (попа́стися і т.ін.) чо́рту в зу́би, грубо.

Опинитися у скрутному становищі, бути в біді. Приклади

попа́стися в зу́би біді́. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали, Попався в зуби був біді (І. Котляревський)
— Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш)
Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (Укр. присл.)

чорт (біс) зна́ (зна́є) що, грубо.

Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади

[Пані:] Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко)
бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко)
Випустіть їх [каченят], куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський)
— Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко)

до чо́рта (до га́спида, до хрі́на), грубо.

Значною мірою, дуже сильно. Приклади

Він виструнчився перед командиром усією своєю височенною постаттю, аж головою дістав стелю землянки. До чорта зріст йому вигнало (Коп.)

Дуже багато. Приклади

Звідтіль навпростець Махає [Рябко] до овець, До клуні, до стіжків, до стайні, до обори; То знов назад чимдуж, щоб часом москалі (А їх було до хріна на селі), Щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори (П. Гулак-Артемовський)
Та й солов'ї у Ратієвщині як свищуть. І скільки то їх? — обізвавсь Івась. — А вже до гаспида! — додав Грицько (І. Нечуй-Левицький)
Стану я вчитись, стану робити? Як би не так! Хай хто хоче робе [робить]. Я знаю, у батька до чорта грошей — на мій вік стане (Панас Мирний)

скрути́ти ро́ги само́му чо́ртові (чо́рту).

Подолати, подужати будь-кого, будь-що. Приклади

Нехай вона скаже лиш одне слово, і він буде щасливий, і завтра скрутить роги самому чортові (П. Автомонов)
— З усього видно: люди стоящі… Такі самому чорту, як раз плюнути, роги скрутять (І. Головченко і О. Мусієнко)

чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. Приклади

чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький)
Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров)
чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику, — скрушно похитав головою старий (С. Голованівський)
— Маковея десь бенеря носить, і на обід не з'являвся… (О. Гончар)
— Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко)
— Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній)

чо́рта з два, вульг.

Уживається для вираження заперечення чогось; ні за яких обставин. Приклади

— От теперечки нехай попошукає нас Ломицький! Чорта з два знайде! — думала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький)
— Ну, я вже якби втік, то чорта з два їм у руки дався б,— каже Порфир, усміхаючись (О. Гончар)

носи́тися як (мов і т.ін.) чорт із грі́шною душе́ю перев. з ким, згруб.

Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. Приклади

Василинка вислухала, як ластівка потрапила до твоїх рук, і поспитала: — А чого ти носишся з нею як чорт із грішною душею? (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт до сухої́ верби́, зі сл. причепи́тися і под., грубо.

Дуже сильно. Приклади

— Клятий Ботушкан причепиться до мене як чорт до сухої верби і хоче, аби я йому ще один рік задурно робив (Казки Буковини..)