ЧОРТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

менш вірогідні інші пояснення: як пов’язаного з čarъ «чари» (Фасмер–Трубачев IV 347–348; КЭСРЯ 492; Brückner 73), з псл. skorъ «швидкий, скорий» (Schuster-Šewc ZfSl 16, 369–371), з р. теря́ть (Зеленин ЖСт 20, 360);

найвірогідніші пов’язання з *čersti, *čr̥tǫ «проводити борозну, орати ( рити)», тобто це «той, хто риє (земляний, підземний дух)» (ЭССЯ 4, 164–166) або з *čerti, *čr̥ǫ ( іє. *(s)ker-) «тяти, різати», тобто «скалічений, обтятий» (Bern. I 172; Sławski I 113; Sł. prasł. II 256), з р. черта́, черти́ть (магічне коло і т. ін.) та їхніми відповідниками (Jakobson IJSLP I–II 1959, 276);

остаточно встановленої етимології не має;

значення «злий дух» набуло в східно- й західнослов’янських мовах (у словенській, очевидно, внаслідок її зв’язків з останніми);

слово праслов’янського походження без відповідників в інших індоєвропейських мовах;

псл. *čr̥tъ «чорт»;

р. чёрт, бр. чорт, п. czart, ч. слц. вл. čert, нл. cart, слн. cŕt «ненависть; розкорчоване місце, межа; злий дух»;

назви, пов’язані з потеря́ти ([потира́ти]) «загубити, втратити», похідним від [теря́ти] «втрачати»;

менш переконливим є виведення (Лукінова Мовозн. 1992/3, 15–23) потерча́та як назви міфічних істот від *пачертята, що пов’язується з чорт;

р. [потерчу́к] «дитина, що померла не своєю смертю», п. [poterczę] «викидень», [potyrczę] «тс.»;

про запозичення з російської мови свідчить фонетика слова (кореневе -е- в російській при укр. -о-), пор. р. чёрт – че́рти при укр. чорт – чорти́;

р. черка́ться ( *чер(т)каться) похідне від чёрт (мн. че́рти), спорідненого з укр. чорт;

запозичення з російської мови;

р. черка́ться «тс.»;

метафоричне утворення від чорт, пов’язане з яскравим зовнішнім виглядом риби і наявністю кількох колючок, а також плавців у вигляді колючок;

пор. подібні назви риб: р. морско́й чёрт «Laphius piscatorius L.», [чёртова ры́ба] «сом»;

підставу для пов’язання зі словами чорт, чо́ртик дала колючість (рогатість) рибки;

не зовсім ясне;

можливо, походить з початкового *чортик-ри́бка, перетвореного в результаті фонетичних змін і затемнення значення на чортикре́пка;

складне слово, що виникло на основі поєднання іменника чорт і дієслівної основи гриз- (від дієслова гри́зти);

пов’язане з лікувальними властивостями рослини, здатної «вигризати чорта» як причину хвороби (зокрема, при лікуванні укусу скаженого собаки або гадюки);

р. [чертогры́з] (бот.) «скабіоза, Scabiosa succissa L.»;

похідне утворення від чорт у зв’язку зі смердючим («чортовим») запахом смоли, яку містять корені рослини (пор. її російські народні назви чёртов кал, гной чёртов);

складне утворення, що виникло на основі слів *čr̥tъ «чорт», укр. чорт і *polx-ъ, дієслівної основи від *polxati «полошити», укр. поло́хати;

пізніше назву частково перенесено й на отруйні рослини;

назва пов’язана з давньою вірою в те, що будяк та інші колючі рослини як символ духів предків (пор. їхні синонімічні назви: укр. дід «будяк», дідо́вник «осот, лопух» і под., схоже р. чертого́н) відганяють від людей і тварин чужі, ворожі духи, нечисту силу;

псл. [(пн.) *čr̥topolхъ «будяк (колюча рослина)»];

р. чертополо́х «будяк», бр. чартапало́х, п. ст. czartopłoch «миколайчики польові, Eryngium campestre L.», ч. čertoplach «вид пластинчастого гриба (пластинчастий гриб недоторканний), що викликає блювання, Agaricus integer L.»;

псл. [(півн.) *čr̥toryjь/čr̥toryja];

складне слово, утворене на основі слів *čr̥tъ, укр. чорт і форми -ryjь/-ryja, пов’язаної з дієсловом ryti, укр. ри́ти;

сумнівні пов’язання з *čr̥ta і ryti (Фасмер IV 349; Соболевский РФВ 70, 96) або з лит. kertùs «землерийка», що зближується з першим компонентом при тлумаченні слова в цілому як «кротовина» (Brückner 266), сумнівне й пояснення *čr̥toryja як пов’язаного з *krъtoryja «злий дух, що риється в землі, ніби кріт» (ЕСЛГНПР 175 з посиланням на: Трубачев Этим. 154);

р. черторо́й «яр; вибій від води», др. Чьрторыя (› укр. суч. Чортори́й – рукав Дніпра й місцевість навколо нього біля Києва), п. Czartoryja (озеро в басейні Вісли), ч. [Čertoryje] (топонім і мікротопонім);

похідне утворення від хліб;

означення чо́ртів підкреслює отруйні властивості рослини;