ЧАША — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

по́вна ча́ша.

Вдосталь, багато всього або чого-небудь. Приклади

У коридорі вже знявся радісний гамір: закінчився учбовий рік, сонця надворі повна чаша, аж до піднебесся, — хто ж не радітирме! (Григір Тютюнник)
Гріх Бога гнівити, живемо — не тужимо. І люди нас знають — не цураються… Слава Богу! Хазяйствечко — повна чаша! (Панас Мирний)

ча́ша [терпі́ння] перепо́внилася / перепо́внювалася.

Не можна більше терпіти, зносити що-небудь. Приклади

Коли уривався терпець, переповнювалась чаша,.. вибухали стихійні бунти проти жорстоких недолюдків катів (Життя і тв. Т. Г. Шевченка)

гірка́ ча́ша.

Велике горе, страждання. Приклади

[Ганна Андріївна (дочці):] Не минула і тебе ця гірка чаша… Тепер ти полонянка; взяли тебе у ясир (Ю. Мокрієв)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади

черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
— Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
— Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)

Нехай обмине ця чаша Мене.

Цитата з Євангелія. Слова Ісуса Христа, який молився у Гефсиманському саді напередодні страти: «Отче мій! Коли можна, нехай обмине ця чаша Мене» (Матв., 26, 39).
У переносному значенні: надія на те, що вдасться уникнути тяжких випробувань, мук фізичних і душевних. Приклади

…Боротьбою за самовизначення мусила займатися національно свідома творча інтелігенція. Не минула «чаша сія» і представників «празької школи», а також — і Олену Телігу, літературна спадщина якої назавжди увійшла до фонду української літератури. (Ю. Ковалів, Олена Теліга)
Добре, друзі, нас не минула
Чаша ця, і офірний дим,
Не розсіяло, не зігнуло
І судило зійти молодим.
(Є. Сверстюк, Реквієм)
Я знав: ся чаша не мине,
Та доля в мене
Жорстока, вибравши мене, —
Благословенна.
(І. Світличний, Шевченко)

Чаша Святого Грааля.

У середньовічних кельтських легендах розповідається про чашу Святого Грааля, яка має магічну властивість зміцнювати сили лицарів, що захищають справедливість. У цю чашу таємний учень Христа Йосиф Аримафейський начебто зібрав кров, що текла з ран Спасителя, розп'ятого на хресті.
У переносному значенні — предмет тривалих пошуків і поклоніння; омріяна мета. Приклади

Якби не було Дон-Жуана, то знайшлось би щось інше, для чого вона б «душу розп'яла і заколола серце», бо там, де Анна могла б уже бути щасливою, Долорес ще б таки не знайшла свого Святого Грааля, а се тому, що над нею ніщо «камінне» не має влади… (Леся Українка, Лист до О. Кобилянської, 30.V.1913 р.)

Чаша терпіння повна вщерть.

Вислів пов'язано з Апокаліпсисом (Об'явленням Івана Богослова), де сказано про «сім чаш золотих, сповнених гнівом Божим» (15, І).
У метафоричному вживанні — крайня межа терпіння, страждання. Приклади

— Чаша мого терпіння теж має дно. Твоя зрада була останньою краплиною. (Р. Федорів, Отчий світильник)
Остап схопився за клинок і показав його матері. Тоді переповнилась чаша терпіння, і сказала мати:
— Що ти говориш, Остапе? Побійся Бога!
(М. Хвильовий, Мати)
Ми жаху ніколи не знали,
З презирством стрічаєм ми смерть,
Стражданням і горем сповнилась
Народная чаша ущерть!
(X. Алчевська, Луїза Мішель)

перелива́ти / перели́ти [ча́шу] че́рез край (че́рез ві́нця і т.ін.).

Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. Приклади

На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький)

Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. Приклади

Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко)
І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет)
перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький)

перепо́внювати / перепо́внити ча́шу терпі́ння кого, чию.

Позбавляти когось сил, можливостей терпіти, зносити що-небудь. Приклади

Посипалися з моєї пазухи [яйця] на Глафірину голову… Це були останні краплі, що переповнили чашу її терпіння (І. Микитенко)

Випити чашу до дна.

Вислів походить з Біблії: «Устань, Єрусалиме, ти, що з руки Господньої випив чашу гніву Його, вихилив до дна чашу сп'яніння, осушив її» (Ісайя, 51,17).
Значення вислову: перетерпіти всі нещастя, дійти до кінця у важкій справі. Приклади

Розв'язка, видно, настане все ж не сьогодні, пізніше — ще ж не до дна випита чаша. (М. Олійник, Одержима)
Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам й мусили випити гірку до краю. (М. Коцюбинський, Дорогою ціною)
Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. (М. Горинь, Право бути собою)