ЧАША — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́ша «посудина для пиття»

псл. čаšа;
розглядається як споріднене з прус. kiosi (‹ *ki̯ōsē, *ki̯āsē) «кубок» (Meillet RS1 2, 66–67; MSL 9, 373; Фасмер IV 320), хоч, на думку інших дослідників (Brückner AfSlPh 20, 490; Bern. I 137), пруське слово є запозиченням з праслов’янської мови;
імовірний зв’язок з етимологічним гніздом кореня *kō˘s-/kē˘s-, до якого належать коса́, коси́ти, чеса́ти тощо, з первісним значенням слова čаšа як «вирізане, видовбане» (Мельничук Этимология 1966, 231–232);
псл. čаšа пояснювалося як похідне від čеsati з семантичним розвитком «шкаралупа, кора, луска» «чесати, відділяти, розділяти» (Jakobson Sc.-Sl. IV 306–307), пор. схв. (сх.) [ча(х)ура] «чашечка жолудя» (сюди ж, мабуть, і укр. [ча́х(о)вина] «верхня частина ярма (чашина́)»);
менш переконливе пов’язання з лит. kiáušas «череп» (Младенов 680, РФВ 62, 262; Bezlaj ESSJ I 74) або з дінд. сáṣakas «кубок» (Hübschmann I 187);
тлумачилося також як іранське запозичення (Черных II 376; Skok I 299; Bern. I 137; Schrader Reallexikon I 369; Vasmer RS1 6, 173);
можлива також формальна реконструкція розвитку псл. čaša: čaša *kēša *kexa *kēxja *kēsja (від *kēs- ‹ česati, укр. чеса́ти);
р. бр. др. ча́ша «чаша; пригощання; доля, жереб», п. czasza, ч. číšе, слц. čаšа, полаб. coso, болг. м. ча́ша, схв. ча̏ша, слн. čášа, стсл. чаша;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нача́шні «чашечкоквіткові, Calyciflorae» (бот.)
підча́ший «придворна службова особа» (іст.)
підча́шник «тс.»
ча́х(о)вина «верхня частина ярма»
ча́шечка «(бот., анат., спец. УРС); [стільник Л]»
чашина́ «верхня частина ярма»
чашка «череп»
ча́шка «мала чаша; ізолятор на стовпах СУМ; [верхній круг у гончаря Дз; верхня частина ярма; (анат.) стегно у тварини Л]»
ча́шник «боярин або чернець, що відав винним погребом і роздавав напої під час трапези» (іст.)
ча́шовина «верхня частина ярма»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́ша «чаша; пригощання; доля, жереб» білоруська
ча́ша болгарська
сáṣakas «кубок» давньоіндійська
ча́ша «чаша; пригощання; доля, жереб» давньоруська
kiáušas «череп» литовська
ча́ша македонська
coso полабська
czasza польська
čаšа праслов’янська
čаšа «шкаралупа, кора, луска» праслов’янська
čaša: čaša *kēša *kexa *kēxja *kēsja (від *kēs- ‹ česati, укр. чеса́ти) праслов’янська
kiosi «кубок» (‹ *ki̯ōsē, *ki̯āsē)(Meillet RS1 2, 66--67; MSL 9, 373; Фасмер IV 320) прусська
ча́ша «чаша; пригощання; доля, жереб» російська
ча(х)ура «чашечка жолудя» (сюди ж, мабуть, і укр. [ча́х(о)вина] «верхня частина ярма (чашина́)») сербохорватська
ша сербохорватська
čаšа словацька
čášа словенська
чаша старослов’янська
číšе чеська
*kō˘s-/kē˘s- ?
коса́ ?
коси́ти ?
чеса́ти ?
як «вирізане, видовбане» ?
ча(х)ура «чашечка жолудя» (сюди ж, мабуть, і укр. [ча́х(о)вина] «верхня частина ярма (чашина́)») ?

чашокривець «плетуха пухната, Calystegia pubescens Willd.» (пушистий)] (бот.)

назва утворена з основ слів ча́ша та кри́ти як калька лат. Calystegia, що походить від гр. χάλυξ (бот.) «чашечка» та στέγη «обгортка»;
назву рослині дано через наявність приквіткових листочків (обгорток) біля основи чашечки;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
χάλυξ «чашечка» (бот.) грецька
Calystegia латинська
ча́ша ?
кри́ти ?
στέγη «обгортка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України