Підтримати проєкт!

У — ФРАЗЕОЛОГІЯ

у рока́х.

Немолодий, похилого віку. Приклади
  • Так ось у цій пущі, далеко від людського житла, оселився якийсь чоловік — на невисокому пагорбі, на краю Сірчаного Мочара, на невеличкій галявині під древнім дубом. Це був чоловік у роках. Їв він усяку лісову поживу, рибу, яку ловив у болоті (Легенди та перекази)

у літа́х.

Немолодий, похилого віку. Приклади
  • Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Б. Грінченко)
  • під літа́ми. [Андрій:] Знаєте ви його усі: він чоловік і під літами, і розумний, і хоробрий (М. Костомаров)
  • — Е-е, Хомо, хоч і в літах з тобою, та такі слабкі, як мотуз учетверо (Є. Гуцало)
  • А Ба́тій, звісно, вже чоловік у літах, не хотів тинятись по світу (Легенди і перекази)
  • Марко Лукич тоді був уже людиною в літах, у трупі його дуже шанували й прозивали батьком (Збірник про М. Кроп.)

як (мов, ні́би і т.ін.) у чаду́.

Неврівноважений у своїх діях та вчинках, позбавлений здатності чітко мислити, розуміти та сприймати що-небудь. Приклади
  • Настя прибігла додому ніби в якомусь чаду (І. Нечуй-Левицький)
  • Невідомо чому, але останні дні Артем жив ніби в чаду, крижаніючи серцем у передчутті близького лиха (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Час минав непомітно — в піснях і жартах. Андрій був як у чаду (О. Гуреїв)

у сльоза́х.

Заплаканий. Приклади
  • В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співаю,— так чують (Укр. присл.)
Бідуючи, в нестатках, злиднях. Приклади
  • На кару Сироти остались. В сльозах росли, та й виросли (Т. Шевченко)

вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях).

Сприймати дійсність нереально, наївно. Приклади
  • [Марфа Варфоломіївна:] Ти ще й досі у хмарах літаєш, а я вже… перейшла на практичний ґрунт (М. Кропивницький)
  • І консисторія бере хабарі? — Ви просто дитина! І досі в емпіреях витаєте! (М. Стельмах)
  • А в кого ж було питати [поради]? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Муратов)
  • Треба бути практичним, а не витати в небесах, треба просто рятуватися, перебути якийсь час у підпіллі (М. Ю. Тарновський)
Перебувати у стані замріяності, втрачати здатність зосередитися на чому-небудь реальному. Приклади
  • ширя́ти у позахма́рному про́сторі. — Вони [теоретики] кричали: не на землі Карпат живе, а ширяє десь у позахмарному просторі (Ю. Шовкопляс)
  • вита́ти у висо́ких сфе́рах. — Отакий, як ти оце, в мене брат був… Не думав про себе, все тільки у високих сферах витав (О. Гончар)
  • Він розповідав про режим прокатки, а сам витав десь у хмарах, бачив тільки її [Лесині] променисті очі (А. Хижняк)

у роже́вих фа́рбах (роже́вими фа́рбами); у роже́вому сві́тлі, зі сл. зобра́жувати і под.

Кращим, ніж є насправді; ідеалізовано. Приклади
  • Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що й сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (С. Добровольський)

у бі́лий світ, як у копі́йку (копі́єчку), зі сл. стріля́ти і под.

Не туди, куди слід; навмання. Приклади
  • Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Г. Тютюнник)
  • у бі́лий світ, як у копі́єчку. Десь стріляли з пістолетів [фашисти],.. стріляли навмання, у білий світ, як у копієчку (П. Загребельний)

як у бездо́нну (діря́ву) бо́чку.

У великій кількості, безконечно, марно. Приклади
  • Гроші пливуть як у бездонну бочку (З газети)

у коли́сці.

Ще зовсім дитина, малолітній. Приклади
  • — Може, десь і виглядає тебе твоя яворина, а, може, ще тільки росте. Сказано: хлопець на коні, а дівка в колисці (М. Стельмах)
На початковій стадії заснування, організації, підготовки чого-небудь і т.ін. Приклади
  • Устим. . глянув у синові очі, тихо сказав: — Болить, синку. Скрізь болить. Щоб її, ту війну, в колисці задушило! (В. Кучер)

у [по́вному] пара́ді.

У нарядному святковому або офіційному одязі, вбранні. Приклади
  • Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож, которі [котрі] всі були в параді (І. Котляревський)
  • Комбайнер із емтеесу — молодий сидить на лаві, А навколо трактористи, хлопці в повному параді (Л. Первомайський)

потра́пити (попа́сти і т.ін.) в ціль (у [са́му] то́чку).

Сказати, зробити саме те, що треба; досягти бажаного результату. Приклади
  • — Вони [селяни] мене бояться..— З якої речі? — У мене таке враження.— О-о,— зрадів Сергій.— Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник)
Виявитися, бути доречним у певній ситуації. Приклади
  • — Визнаю, що, може, не тут мені з вами треба говорити. Натяк її [Ольги] одразу потрапив у ціль, породивши в ньому страх (А. Шиян)

жуки́ У голові́ у кого.

Хтось не дуже розумний, недоумковатий або неадекватно сприймає дійсність. Приклади
  • з жуко́м у голові́ хто. Та вони всі вчені з жуком у голові, робота ж клята — думай і думай, от і морочиться в голові (В. Підмогильний)
  • Нехай дурні собі пустують: У них, видно, жуки у голові (Л. Глібов)

у ру́ки (до рук) кого, до кого.

До кого-небудь; під контроль, володіння, владу когось. Приклади
  • Шанці одни за одним переходили до рук атакуючих (С. Добровольський)
  • — Значить, просто йти на ліс? — Ая [аякже]. Просто на ліс, жовнірам у руки (В. Винниченко)
  • Вся колона кавалеристів… спинилась і завмерла.. Літак сам ішов у руки ворожим кавалеристам (А. Хорунжий)
  • Коли панські маєтки пустошилися, економії занепадили, переходили в руки купців,.. не більшало й не ширилося добро кріпацьке (Панас Мирний)

гра́тися (рідше гра́ти і т.ін.) в пі́жмурки (у жму́рки), несхв.

Діяти нечесно, хитрувати, приховуючи щось. Приклади
  • — Давайте покинемо бавитися в піжмурки. Так буде краще. А щиру відповідь ви дістали раніш (Ю. Шовкопляс)
  • Професор-єфрейтор пильно подивився на Машкарука. Його погляд наче говорив: якщо язик збреше, то очі скажуть правду. Машкарук і не збирався грати в піжмурки (В. Поліщук)
  • — Тепер вам, полковнику, нічого гратися в жмурки. Ви, надіюсь, розкажете про все, що нас буде цікавити (В. Кучер)
  • — Максиме. Не будемо грати у піжмурки. Поговоримо прямо (Д. Ткач)
  • — Його вигляд, м'яко висловлюючись, не загрозливий… ми даремно граємося в піжмурки (О. Донченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) бджіл у ву́лику.

Дуже багато, безліч. Приклади
  • як бджіл по весні́. У неї планів, як бджіл по весні (З газети)
  • Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець)

уложи́ти у ко́пи кого.

Позбавити життя кого-небудь; убити. Приклади
  • Не раз, бувало, який чоловік або парубок, пішовши на кулачки погуляти, живий додому не вертався,— там його і у копи уложать! (Панас Мирний)

як цап (вовк) у (на) зо́рях, зі сл. розбира́тися, розумі́ти і т.ін., ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися, розуміти і т.ін.). Приклади
  • — Е-е, Йванку, ти кумекаєш у тютюнах як цап у зорях (З газети)
  • Розуміється як вовк на зорях (Укр. присл.)

[аж] у ро́ті чо́рно у кого, кому.

Хто-небудь дуже сердитий, лютий. Приклади
  • Живе [Буонарроті] у Римі. Має свій куток. Згорбатів у труді, посивів у скорботі, а людям чорно в роті од пліток (Л. Костенко)
  • — Та тебе всі знають у Закриниччі за скажену, у тебе в роті чорно (Є Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) кара́сь у ве́ршу, зі сл. су́нутися, лі́зти і т.ін.

Необачно, необережно. Приклади
  • — Придумає казна-що і сунеться як карась у вершу (І. Рябокляч)

у [всі свої́] чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т.ін.

Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Приклади
  • За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс)
  • Тепер уже для Марусі ясно було, що треба… тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич)
Удвох, обоє. Приклади
  • Коли хтось бере в руки макітру чи горщика [на базарі], то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало)

у цві́ті [літ].

Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил. Приклади
  • Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський)
  • Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах)
  • Годі, матусю! — О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! — мліла вона від страху (Григорій Тютюнник)

у ла́пах чиїх, у кого.

У повній залежності від когось; під владою, під гнітом і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • Вони побували в лапах ворога і ледве вирвались звідти, з фашистського рабства (З газети)

у (на) нау́ку; для нау́ки кому.

Для застереження від прикрих помилок у майбутньому або щоб провчити когось. Приклади
  • — Все село гомонить про тебе, а ти сам [про сватання] ні пари з уст.. — Про нас завжди щось таки говорять… Я таки вже комусь для науки поставлю язика навсторч рота! (М. Стельмах)
  • Сестри ходили Що день Божий вранці-рано Плакать над Іваном, Поки самі потруїлись Тим зіллям поганим. А Бог людям на науку поставив їх в полі На могилі тополями (Т. Шевченко)
  • — Не гавкав ти, Рябко! За те ми, бач, в науку, Із ласки, з милості панів, Вліпили сотеньок із п'ять тобі київ (П. Гулак-Артемовський)

гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці і т.ін.) у ві́чі.

Не страшитися чого-небудь, не боятися чогось. Приклади
  • Почували [вітробалчани себе] й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони [Муха і Невкипілий], сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко)
  • Ось, волочачи кайдани,.. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі… (М. Коцюбинський)

сміх застря́в у го́рлі в кого, рідко кому.

Хто-небудь раптово перестав сміятися через щось. Приклади
  • Сміх чомусь застряв у Каргата в горлі. Все тіло… напружилось (Ю. Шовкопляс)

ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т.ін.)] у кого, чиїй.

Хто-небудь легковажний, несерйозний. Приклади
  • Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах)
  • — Ти добре на комсомольських зборах прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк)
без додатка. Легковажний, несерйозний. Приклади
  • з вітерце́м у голові́. — Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні… ексцентрична (Ю. Мушкетик)
  • — Вітру у тебе в голові багато, — казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко)
  • — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький)
  • бага́то ві́тру [в голові́]. Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр. присл.)
  • Так що же це він? Хизувався, як хлоп'як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко)
  • А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок)

у чотирьо́х сті́нах, зі сл. сиді́ти.

У самотині; ізольовано від життя, нічого не роблячи, не реагуючи ні на які події. Приклади
  • Що ж ти [Онисько] знаєш? Хоч би кого у сусіди пустив — все б охватніше, веселіше жилося… А то товчись сама на дві половини, сиди, як дурна, у чотирьох стінах, — слова нікому сказати (Панас Мирний)
  • — Що ж ти [Онисько] знаєш? Хоч би кого у сусіди пустив — все б охватніше, веселіше жилося… А то товчись сама на дві половини, сиди, як дурна, у чотирьох стінах,— слова нікому сказати (Панас Мирний)
  • Не для того я повертаюся додому, щоб сидіти в чотирьох стінах і снувати спогади, яких ще майже не мав (П. Загребельний)
  • — Де я була? Що я бачила? У чотирьох стінах вік ізжила (М. Кропивницький)

кла́сти (вклада́ти і т.ін.) / покла́сти (вкла́сти і т.ін.) в домови́ну (у моги́лу і т.ін.) кого.

Призводити кого-небудь до смерті. Приклади
  • пха́ти в домови́ну. Трагедія Харитини виникла на соціальному ґрунті. Ми бачимо невидиму руку Цокуля, яка пхає наймичку в домовину (Життя К.-Карого)
  • — Ти хочеш, щоб рана й тебе в гроб положила? — сердито сказав Потреба (І. Микитенко)
  • — Приятелю мій, Кондрате Іванович! Роби, що знаєш, тільки не погуби мого дитяти! не положи мене живого у яму! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Коли ти… ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу! (М. Стельмах)
  • Жаль і батька, жаль і матір, І вірну дружину, Молодую, веселую, класти в домовину (Т. Шевченко)
  • Голод та холод та ще важкі хвороби безсердечно клали людей у могилу (Ю. Збанацький)

у голові́ переки́нулось у кого, кому.

Хто-небудь став розумово обмеженим, недоумкуватим. Приклади
  • [Голоси старих ткачів:] Он там.. єсть один такий, що цілий день сидить над водою та й полощеться, голісінький, як мати породила. Йому вже зовсім в голові перекинулось (Леся Українка)

по́рожньо в голові́ (у ло́бі) в кого і без додатка.

Хтось нерозумний, нетямущий і т.ін. Приклади
  • Побив мене йолоп за те, що в мене повний лоб, а в нього порожньо у лобі (В. Сосюра)
Хто-небудь не може думати про щось, зосередитися на чомусь, згадати щось (від переживання, перевтоми, душевного спустошення і т.ін.). Приклади
  • порожне́ча в голові́. Від втрати крові він страшенно ослаб. Дивна порожнеча була в голові: ані думок, ані почувань (З. Тулуб)
  • [Олена (здавлює голову руками):] Що таке? Де я? Мозок висох!.. Порожньо в голові! Давить мене, стискає кліщами залізними! (М. Кропивницький)

у ту ж хвили́ну (хви́лю, ми́ть).

Одразу ж, зараз же, швидко. Приклади
  • Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка)
  • Джмелик глянув на нього і в ту ж хвилю відвів погляд: Оксенові очі дивилися на нього запитливо, але спокійно (Григорій Тютюнник)
Одночасно. Приклади
  • Черниш бачив ще, що Брянський боком стрибнув кілька кроків уперед і метнув гранату, вихоплюючи в ту ж мить пістолет (О. Гончар)

у чи́стому ви́гляді.

Неприкритий, неприхований; справжній. Приклади
  • Мабуть, у чистому вигляді тепер уже буквалізм [у перекладах] соромиться виступати, але неувага до суті твору..— чи ж це не залишки того ж самого буквалізму (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) у воді́ (у во́ду) намо́чений.

Незадоволений, засмучений, зажурений, злий. Приклади
  • [Домка:] Що це ти сьогодні якась мов у воду намочена? (М. Кропивницький)
  • Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив як у воді намочений; він і в шинку, як зять його та громаду частував, сидів сумний та пив мовчки (Грицько Григоренко)

у два́дцять чоти́ри годи́ни.

За короткий час, негайно. Приклади
  • — Він дума, свиняче рило, як рештант [арештант], то вже не людина. А може, він кращий за тебе.. Гля-ади! як тільки дізнаюсь, я тебе.. в двадцять чотири години… (М. Коцюбинський)

ви́вести у [широ́кий] світ (у [широ́кі] світи́)

кого. Дати можливість кому-небудь побачити щось, зустрітися з кимсь і т.ін. Приклади
  • — Влітку Марися Павлівна ось виведе вас у широкі світи, спортивні забави ждуть вас на воді й на суші (О. Гончар)
  • Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Збанацький)
що. Зробити відомим для великого кола людей. Приклади
  • Слава українському Боянові, що рідну пісню вивів у широкий світ! (Панас Мирний)

вари́тися у вла́сному соку́.

Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи; працювати, жити, не спілкуючись з іншими. Приклади
  • — А що таке Будинок творчості? Гурт людей, об'єднаних одною професією, які варяться у власному соку (І. Цюпа)
  • Ідеологічні комісії часто-густо варяться у власному соку, багато часу витрачають на, так би мовити, ручну роботу: виготовлення плакатів, текстів привітань, щедрівок тощо (З газети)

вбива́ти (вби́ти) оси́ковий кіло́к (кіл) у моги́лу кого, чого.

Покінчити з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Є в О. Підсухи поема Похорон бюрократа… Закінчується вона народним гулянням після такого довгожданого похорону. Мабуть, це надто поспішно — вбивати осиковий кіл у могилу останнього бюрократа (З газети)

замкну́тися (закри́тися і т.ін.) / замика́тися (закрива́тися і т.ін.) в собі́.

Заглибитися у власні думки, переживання, стати мовчазним, відлюдькуватим. Приклади
  • Замкнута в собі, недовірлива — вона всі справи своєї сім'ї вирішувала сама (Ірина Вільде)
  • за́мкнений (за́мкнутий┌39604) у собі́. Серед дітей одиначок є два типи: один — меланхолік, мовчазна, сувора, замкнена в собі дитина, як квітка, що в бур'яні виросла, другий — жвава, весела, властолюбива, примхувата, що похожа на реп'ях… чіпляється за кожного (Грицько Григоренко)
  • Арсен закрився в собі, мов слимак у мушлі (Л. Дмитерко)
  • Андрій не приймав тих повчань, він або огризався, або істерично кричав і замикався в собі (Ю. Мушкетик)
  • Кілька днів.. Іраклій не озивався словом ні до кого. І майже не відкривав очей..— отак замкнувшися в собі, в мовчанні, тужив за своїм другом (А. Головко)

у три ряди́ (ручаї́).

Дуже сильно, у великій кількості, рясно литися (про піт, сльози і т.ін.). Приклади
  • Прибіг Меркурій засапавшись, В три ряди піт з його котив (І. Котляревський)
  • Сльози в три ручаї ллються (Панас Мирний)

у са́ме се́рце, зі сл. вража́ти і под.

Дуже сильно, надзвичайно. Приклади
  • В кожному його слові було стільки сили,. .що натовп, вражений в саме серце, застиг (О. Довженко)
  • З одного червоноармійця сповзла шинель, і жовтий лоб, неприродно випуклий і кістлявий, вразив комбрига в саме серце (Ю. Бедзик)

ще мак [росте́ (цвіте́ і т.ін.)] у голові́ у кого.

Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т.ін. Приклади
  • Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик)

як [чо́рний] віл [у ярмі́], зі сл. роби́ти і под.

Дуже важко, надмірно. Приклади
  • Сам робив як віл чорний і Мотрю запріг — аби здужала, без випрягу (А. Головко)
  • Ладний був до господарства її Стефан.. Робив як чорний віл (С. Чорнобривець)
  • Сливе дві неділі робила Олександра як віл у ярмі. Потому охота до праці щезла, а дедалі почала вона ходити й до корчми (М. Коцюбинський)

бо́гу у ву́ха.

Щоб здійснилося що-небудь. Приклади
  • — Якби то наші слова та Богу у вуха,— вголос подумав Мар'ян Поляруш (М. Стельмах)

як сіль у воді́, зі сл. пропа́сти і под.

Безслідно. Приклади
  • — Не сунь носа, куди не треба! Роби так, щоб були всі за нами! А то пропадеш, як сіль у воді! (І. Чендей)

[як] у праве́ць (прямце́м і т.ін.) поста́вило кого, безос.

Хтось заціпенів на місці; остовпів. Приклади
  • мов хтось у праве́ць поста́вив. Христю мов хто у правець поставив від такого питання, вона аж скорчилася (Панас Мирний)
  • Пищимуху так прямцем і поставило, наче хто шпигонув гострим ножем у серце (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти у [свій] ро́зум (в ум).

Усвідомлювати, розуміти що-небудь, вирішити що-небудь. Приклади
  • — Тепер сам мусиш міркувати. Чи треба жить, чи умирати; А лучче, якби в ум ти взяв.. І занедбав мою Лависю (І. Котляревський)
  • Так щодня у нашій хаті Гомонять татусь і мати І чекають, що Невмій Візьме все у розум свій (М. Стельмах)

у ши́ю.

Грубо випроводити, вигнати. Приклади
  • [Храпко:] Скажи їм [людям]: хто з грошима — хай іде, а хто без грошей — у шию! (Панас Мирний)
  • — А як же з цим?. Кому накажеш ліквідувати? — Хто сказав — ліквідувати? В шию і на всі чотири! (О. Гончар)
зі сл. гна́ти і под. Дуже грубо, з лайкою, з бійкою. Приклади
  • Лакуза біг уперед, мов його хто у шию гнав (Панас Мирний)
  • Лакеям було наказано ніколи не пускати його у губернаторські покої, а коли що — то просто гнати в шию (Ю. Смолич)
  • — Вона сказала б: Браво, Еріх! Жени звідси в шию всіх цих фон-фуксів (В. Собко). — Мати пополотніла з обличчя, кинулась до дочки: — Витури його, дитино, в шию, адже він лобуряка, а не жених (М. Чабанівський)

ти́кати (ти́цяти, штри́кати) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому.

Примусити звернути увагу на щось. Приклади
  • Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчаній)
Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади, робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Приклади
  • Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський)
  • — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах)
  • — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко)

труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т.ін.) як (мов, ні́би і т.ін.) у пропа́сниці.

Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т.ін. стані ( перев. від страху, нервового напруження). Приклади
  • Кайдашиха вхопилась за полудрабки і трусилась як у пропасниці (І. Нечуй-Левицький)
  • Біла борода Хо труситься від реготу, аж холодний вітер іде від неї, а наш патріот тіпається мов у пропасниці, уявляючи буйною фантазією всі наслідки своєї обіцянки (М. Коцюбинський)
  • Настя тремтіла мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (І. Цюпа)

диви́тися в о́чі (у вічі).

чому. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось. Приклади
  • Не страх смерті керував у цю ніч фельдшером Щорсом,— прийде час, і він сміливо дивитиметься смерті в очі, він просто зневажатиме її (Ф. Скляр)
  • [Долон:].. Я люблю дивитись долі в вічі (Леся Українка)
кому. Зустрічатися, не відчуваючи перед ким-небудь сорому, провини за щось. Приклади
  • Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник)
  • Тітка може вернутись… щохвилини. Що тоді буде? Як мені дивитись їй в вічі (І. Нечуй-Левицький)
кому. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. Приклади
  • [Юда:] Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка)
  • Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ'яненко)

у три го́рла, зі сл. ї́сти, п́и́т́и і т.ін.

Жадібно, дуже багато. Приклади
  • А сам у три горла їсть і п'є (С. Ковалів)
  • — Одні живуть впроголодь, а декому вистачає у три горла (І. Цюпа)

як (мов, ні́би і т.ін.) у во́ду впа́сти (ка́нути).

Зникнути безслідно; пропасти. Приклади
  • — А де ж він зараз, Марусю, внучок мій? — Ще ж коли сніг був, написав і як у воду шубовснув (П. Автомонов)
  • як у во́ду пірну́ти (шубо́вснути). Другу добу працює без зміни, а Роман — як у воду пірнув (В. Бабляк)
  • — Я прямо аж боюся за нашу Оленку. Поїхала і мов у воду канула. Ні листа, ні телеграми… (В. Кучер)
  • Клявся [Юріштан] перед усіма голосно на образ, що приведе Марусяка зв'язаним до Ясенева. І дійсно, ганяв знов горами, винюхуючи слід, але отаман мов у воду впав (Г. Хоткевич)
  • — З того часу Явтух як в воду впав: ніхто про нього жодної звістки не переказував (А. Свидницький)
  • І вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки. Обдивився Никодим усі кутки, повивертав кишені,— як у воду впала (М. Зарудний)
Безповоротно відійти у минуле, залишитися в минулому. Приклади
  • ка́нути у во́ду. Князі і королі — все кануло у воду, Неволі чорної нікому не вернуть (М. Рильський)
  • Дівчата згадували комсомольські збори, стахановські зльоти… Все це як у воду кануло (Д. Бедзик)

аж у зе́млю вкипі́ти.

Бути надзвичайно враженим, занепокоєним, схвильованим чимсь несподіваним, непередбаченим. Приклади
  • — А що буде, коли він у серце влізе і не вилізе звідти? — з-під набряклих вій твердо глянув у вічі другові. Той аж у землю вкипів — так вразили слова Мірошниченка (М. Стельмах)

у ходу́ у кого.

Широко використовуватися, часто застосовуватися і т.ін. Приклади
  • В ходу у нас вислів: трудова активність. І зараз значення такої активності не знижується, навпаки, вона повинна зростати (З газети)
  • Людський товар у них [американців] здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (О. Гончар)

свій у до́шку, фам.

Простий. Приклади
  • — Ось вам, будь ласка! — обернувся до глядачів Тимощак. — Такий собі з вигляду свій в дошку, а не признається! (Н. Тихий)
Близький за переконаннями, поглядами, настроями і т.ін. Приклади
  • — Бойовий народ ваші кореспонденти… Я там у вас з одним познайомився, забув, як прізвище… Свій у дошку, дарма, що підполковник! (Л. Первомайський)

ки́нути у небуття́.

Забути що-небудь. Приклади
  • А кинеш у небуття батьківське, сину, то й власне життя безплідно впаде (О. Гончар)

як у забі́й би́ти.

Не припинятися, не переставати, виявлятися з великою силою. Приклади
  • Як у забій б'є мороз (М. Номис)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади
  • — Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
  • Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)
У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади
  • хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
  • — Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
  • хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
  • Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
  • кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
  • Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
  • — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
  • Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

у вели́кій (значні́й і т.ін.) мі́рі.

Переважно, здебільшого тощо. Приклади
  • Тут [у гірських умовах] загальний успіх у великій мірі залежав від ініціативи, винахідливості, бойового настрою кожного окремого бійця (О. Гончар)
  • Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури (М. Коцюбинський)
  • Не вийде з неї [людини] генія — це вже в більшій мірі її власна справа… (Є. Гуцало)

стримі́ти [гвіздко́м (цвя́хом)] в голові́ (у мо́зку і т.ін.).

Постійно з'являтися, поставати у пам'яті, свідомості (про образи, думки і т.ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. Приклади
  • Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима (Панас Мирний)
  • Слово замерз стриміло в моєму мозку холодним цвяхом (А. Хорунжий)
  • Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздком стриміли в моєму памятку [пам'яті] (С. Васильченко)
  • стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці. Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка, — от хоч би що, а піти посипати (Панас Мирний)
  • цвяшко́м у мо́зку. ..але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив? (Л. Мартович)

опинИ́тися / опинЯ́тися в дурни́х (у ду́рнях).

Виявитися в становищі одуреного, ошуканого і т.ін.; допустити помилки, промахи. Приклади
  • Швидко біг: боявсь спізнитись, Щоб в дурних не опинитись (Олександр Олесь)

хоч у во́ду скачи́ (стриба́й).

Уживається для вираження безвихідного становища. Приклади
  • А як усміхнеться [Марічка], ще й з-під лоба гляне, хоч скачи у воду — кажуть парубки (Пісня)

бряжчи́ть у кише́ні у кого.

Хто-небудь заможний, багатий, має гроші. Приклади
  • А селяни, хто вже й без свитини, Йдуть до Гершка смикнуть по чарчині, А у Гершка в кишені бряжчить (В. Самійленко)

у ладу́.

Так, як і повинно бути; добре, успішно і т.ін. Приклади
  • Все твоє буде в ладу, як у меду (Укр. присл.)
з ким і без додатка, зі сл. жи́ти і под. У добрих стосунках, мирно, дружно і т.ін. Приклади
  • І пану Халявському з його жінкою не минулося; не пожили у ладу (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Цілу зиму й весну Кайдашенки прожили в ладу (І. Нечуй-Левицький). Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! (М. Полторацький)

У [са́ме] пе́кло лі́зти / полі́зти.

Намагатися бути там, де найважче, де найбільша небезпека; ризикувати життям. Приклади
  • І треба ж було в саме пекло лізти. От і наслідки (З газети)
Заради кого-, чого-небудь бути готовим на будь-які випробування; робити неможливе. Приклади
  • — Аби молодиця слово сказала, в пекло полізе (М. Коцюбинський)
  • — Я так вас люблю, що, як скажете ви, Я в пекло полізу без слова (В. Самійленко)
  • — За десятини не тільки в ярмо,— а й у пекло можна полізти,— повчаючи, сказав Гнат (М. Стельмах)

ду́мка гвіздко́м (коло́м і т.ін.) стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т.ін.) у голові́ у кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь весь час думає про щось. Приклади
  • Якщо щастя нема ні на землі, ані на небі, то треба ж все-таки якось знайти, де воно є.. Думка ця гвіздком сиділа в голові філософа (П. Тичина)
  • Гвіздком стирчала там [у голові] одна думка..— як мога [можна] швидше вирватися від сеї причепи (Панас Мирний)

у лабе́тах, зі сл. опини́тися, бу́ти і т.ін.

чиїх, у кого, чого. Під владою, під гнітом, під впливом і т.ін. кого-, чого-небудь. Приклади
  • Так він опинився в лабетах у сусіда (З газети)
  • Мої любі читачі!.. Ви в лабетах просвітянської літератури (М. Хвильовий)
  • Його серце впало і причаїлось в лабетах лихого передчуття (О. Гуреїв)
У скрутному, безвихідному становищі; в небезпеці. Приклади
  • Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою; тоді ми опинимося в лабетах (М. Старицький)

у чоти́ри руки́, зі сл. гра́ти і под.

Грати удвох на одному музичному інструменті ( перев. роялі, піаніно). Приклади
  • Вони грали увертюру з Норми в чотири руки; грали вправно, старанно, дотримували такту (З газети)
  • В іншій квартирі нас зустріла музика. Павло Бєляєв та його дочка Ірина в чотири руки грали Бетховена (З журналу)

у пе́рших ла́вах (ряда́х) кого, чого і без додатка, зі сл. бу́ти, іти і т.ін.

Серед найкращих, найактивніших; попереду. Приклади
  • — Зрозуміло. Хочеш бути, Романе, в перших лавах оборонців країни (Є. Кротевич)
  • Як і на фронті, в навчанні У перших лавах буду (І. Воскрекасенко)
  • у пе́ршій ла́ві. Бажаю Вам здоров'я, сили та віку довгого, щоб ми ще довго бачили Вас на роботі в першій лаві працьовників [працівників] наших (Леся Українка)
  • в пе́ршім ряду́. — Ми повинні знати, де наше місце в поході і в нічному бою. Наше місце — в першім ряду (О. Гончар)

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади
  • [Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
  • Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
  • Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
  • Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
  • Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
  • У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
  • Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
  • А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
  • Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха (му́хи) у спа́сівку; як (мов, ні́би і т.ін.) спа́сівська (спасівча́на) му́ха, жарт.

зі сл. злий, кусли́вий і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно. Приклади
  • — То ти, бачу, не біла голубка? Ти… ще й куслива, як мухи в спасівку. А я вважав на тебе, як на голубку (І. Нечуй-Левицький)
  • На тому місці, де щойно стояла ота мордяка, зла, як муха у спасівку, вже нічогісінько не стояло, а тільки валявся велетенський ремінь (Є. Гуцало)
Хтось злий, сердитий, уїдливий і т.ін. Приклади
  • Мов спасівська муха, усім очі виїдає (Укр. присл.)
зі сл. дійма́ти, дратува́ти, дзижча́ти і т.ін. Набридливо, невідступно, уїдливо і т.ін. Приклади
  • як ґе́дзи в спа́сівку. Старий фортеп'ян [старе фортепіано] швидко зрадив Олесі: через рік нитки порозмотувались, молоточки поодскакували, струни почали рватись і дзижчали, як ґедзи в спасівку (І. Нечуй-Левицький)
  • І сьогодні з голови Терентія майже цілий день не виходила циганська скрипка. Вона дратувала його, мов спасівчана муха, вона ж і грала йому, наче на весілля (М. Стельмах)
  • Ох, ці настирливі думки діймають, як мухи в спасівку, і нічим не відженеш їх (М. Старицький)

у ви́щій мі́рі, перев. з прикм.

Уживається для підсилення певного ступеня вияву чого-небудь; дуже, надзвичайно. Приклади
  • Лице його було таким мокрим від поту і таким у вищій мірі напруженим, що викладач без жалю не могла дивитися на нього (Григорій Тютюнник)

у кра́йньому (кра́йнім) ра́зі.

Хоч би. Приклади
  • І. Франко був переконаний в тому, що серед сучасного йому молодого покоління нема нікого, хто не читав би програмний роман Что делать? чи, в крайньому разі не чув про нього (З журналу)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади
  • — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
  • — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
  • хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський)
  • хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

у го́пки йти.

Танцювати. Приклади
  • Тут циган якийсь ув'язався, набивається нам зі своєю шкапою, старою, злиденною.— Купуй, брате! — Але ж вона крива…— А що вона має тобі в гопки йти? (О. Гончар)

уступа́ти / уступи́ти у зако́н, заст.

Одружуватися, вінчатися з ким-небудь. Приклади
  • — Чи до танців тут, до скоків? Аби б у закон уступити (Г. Квітка-Основ'яненко)

закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го і т.ін.) у зе́млю кого.

Довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. Приклади
  • Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко)
  • — Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький)
  • — А Кульбабина Мотря так сказала: Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова (М. Стельмах)

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т.ін.) ляга́й.

Уживається для вираження дуже скрутного, безвихідного становища; надто тяжко. Приклади
  • Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький)
  • Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик)
  • — На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко)
  • Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа)
  • хоч у я́му. Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський)

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т.ін.) [одніє́ї (тре́тьої і т.ін.) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл.

Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Приклади
  • деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар)
  • Немає третьої клепки в голові (Укр. присл.)
  • — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети)
  • Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький)

перепада́ти / перепа́сти у кише́ню кому і без додатка.

Мати грошовий прибуток. Приклади
  • — Радий, бач, що взяли [на роботу], — каже один.— Еге,— каже другий,— показний, бач.. Та це й прохарчиться він, і в кишеню перепаде (А. Тесленко)

на ви́падок чого.

Якщо буде, трапиться що-небудь; з настанням, появою і т.ін. Приклади
  • у ви́падку. — Очевидно, Бердичева йому не втримати. У випадку захоплення міста, Петлюра піде на Козятин через Житомир (О. Довженко)
  • Вся Європа бурунить. По містах барикади, в Ірландії — червона гвардія, в Лондоні робітничі лідери погрожують, на випадок інтервенції (О. Гончар)
  • Нарешті в одній тайстрі знайшла бунду: якийсь запасливий опришок узяв на випадок дощу (Г. Хоткевич)

і на (у) ду́мці не було́ у кого і без додатка.

Хто-небудь не мав намірів робити щось, не припускав чогось. Приклади
  • — Такого навигадують, чого зроду й на думці не було (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось. Приклади
  • — Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати [парусник] так легко? — У мене і в думці не було, що це така глибока справа. А тепер… (Ю. Яновський)

у поти́лицю, зі сл. гна́ти і под.

Дуже грубо, з лайкою, з бійкою. Приклади
  • Та ви б його, сучого сина, У потилицю гнали!.. Доженіть його, сучого сина, та дайте йому..! (Народні оповідання)
  • Пістряка лаяв-лаяв [сотник] на всі боки та в потилицю і вигнав його з хати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Жени його в потилицю з свого обійся, бо й тоді вкине за пазуху таку жарину, що душа спопеліє (М. Стельмах)

[і] в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого.

Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Приклади
  • сам чорт у сту́пі не влу́чить. — Мама сказала, що ти крутійка і що тебе сам чорт у ступі не влучить (О. Копиленко)
  • і в сту́пі не потра́пиш. — Вас усіх з вашими витребеньками і в ступі не потрапиш, — сердито сказала Варвара Павлівна (В. Собко)
  • Не тільки редактор Правди, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов)
  • — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах)
  • Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка… Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло)
  • Діда і в ступі не влучиш… Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак)
  • Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар)
  • Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі [рукопису], та й винуватців того запропащення теж у ступі не влучиш (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ві́чі не вско́чить.

Дуже лагідно, улесливо запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось. Приклади
  • тро́хи у ві́чі не вско́чить. — Кульбако, розказуй вірш. — Він і на неї смиренником, святенником, трохи у вічі не вскочить: — Ганно Остапівно, який вірш? (О. Гончар)
  • [Герцик:] І знов, котрий лисичить, умизгається та лебезує, мов у вічі не вскоче [вскочить], — чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку?.. (М. Кропивницький)

у ко́жному (ко́жнім) ра́зі.

У будь-якому випадку; принаймні. Приклади
  • В кожному разі ти будеш знати [коли приїду], з дороги писатиму тобі, хоч не листи, то одкритки [листівки] (М. Коцюбинський)
  • В кожному разі, дід був дуже подібний до козака-чаклуна й характерника з Страшної помсти Гоголя (І. Багряний)
  • Так і жив він, і збільшався На вазі і на повазі І кінця життю такому Не чекав у кожнім разі (В. Самійленко)

як у дурно́го на ха́ті, зневажл.

Неохайний (про зачіску). Приклади
  • Нещадно сварила вихователька за дівчачі як у дурного на хаті зачіски, за немиті руки, за нестрижені чуби у хлопців, за пом'ятий одяг (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний у молоці́.

Гарний зовні, виплеканий, випещений. Приклади
  • Посадник Коснятин… був завжди мовби скупаний у молоці — пещено-білий, червоногубий, а здоров'я в ньому так і двигтіло (П. Загребельний)

у фо́рмі, якій.

У такому фізичному або духовному стані, коли можна найповніше виявити свої сили, уміння, здібності і т.ін. (про людину). Приклади
  • — Інна в чудесній формі. Я позавчора бачив, як вона веслувала (В. Собко)
  • Зітхнувши, він підвівся.. — Не в формі наш патрон, — сказав Хома (Н. Рибак)
  • Певно, не треба доводити, якою злагодженою, чіткою має бути робота міського транспорту, щоб доставити всіх, хто користується його послугами, до робочих місць вчасно і, як то мовиться, в хорошій формі (З газети)

загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого.

Прискорити чию-небудь смерть, довести до передчасної загибелі. Приклади
  • Площа буряків і особливо кукурудзи збільшиться удвоє, а робочі руки одні. Ти все сапкою.. .Не впораємось, Павлушо. А жінок і дівчат позаганяємо на той світ (В. Кучер)
  • позаго́нити (позаганя́ти┌96419) на той світ (про багатьох). Хто скаже, що я чоловіка вбив? Може, вони на своїм віку десятки, сотні на той світ позагонили… А тепер шкода: нема волі (Панас Мирний)
  • Тато робить мені гіркі докори, що, каже, через твоє радикальство та арешти ти матір загониш у гріб (В. Стефаник)
  • Приходив на посиденьки і Андрій Блатулін-Латочка. Переступивши поріг, скаржився, що діти заженуть його в труну (Григорій Тютюнник)
  • Його родичі страшенний народ, вони можуть просто на той світ загнати (Леся Українка)
  • Олині сірі очі набирають настороженого виразу: — Я тобі кажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили (Ірина Вільде)

як (мов, ні́би і т.ін.) у карася́ во́вни, ірон.

Зовсім немає. Приклади
  • В цех прибуло поповнення із заводського училища, а досвіду у новеньких, як у карася вовни (З газети)

ка́мінь у горо́д чий.

Недоброзичливий натяк кому-небудь; стосується когось, що-небудь. Приклади
  • камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич)
  • Всіх розсмішило це його мілейший, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар)
  • каміне́ць у горо́д. Дівчина… глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич)
  • — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Приклади
  • — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)

вихо́дити / ви́йти в світ.

Видаватися, друкуватися (про друковану продукцію). Приклади
  • ви́хід у світ. Серед статей, що з'явилися з нагоди виходу у світ празького Кобзаря, найґрунтовнішою та найціннішою була розвідка Е.Дюрана (З журналу)
  • Ті нечисленні українські книжки, які тоді [у 80-х роках] виходили в світ, друкувалися майже виключно в Києві (В. Самійленко)

ніс у ніс (до но́са).

Дуже близько один до одного; впритул. Приклади
  • Неквапливо повернув [Дмитро] назад, ступив з десяток кроків і ніс до носа зштовхнувся з Голоблею (Ю. Збанацький)
  • Ще раз по вулиці пройшла Вона в задумі і зненацька зіткнулася майже ніс у ніс Із хлопцем (М. Рильський)

дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка.

Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться, діє. Приклади
  • Через тиждень-другий йому [Рубінові] знову заходив дур у голову (І. Сенченко)

як (мов, на́че і т.ін.) у во́ду опу́щений.

Дуже похмурий, зажурений, сумний і т.ін. хто-небудь; приголомшений, засмучений. Приклади
  • У хаті зосталися Власов і Галя. Галя сумна, наче у воду опущена (Панас Мирний)
  • Стояв наче в воду опущений і Канчер, похнюпивши свій тонкий довгий ніс (В. Канівець)
  • Останнім часом Чохов ходив як у воду опущений. Над головою сяяло весняне сонце,. ..а він нічого не бачив, не помічав (П. Гуріненко)
  • Василь, мов у воду опущений, ходить коло матері (Панас Мирний)
  • — Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мама цілий день ходить як у воду опущена. Плакати, щоправда, не плаче,.. а все ж дуже засмучена (А. Дімаров)
  • [Перун:] Пане начальнику, чого ж ви стали, як у воду опущений? (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) оселе́дців у бо́чці.

Дуже багато когось, тісно десь (про велику кількість людей у якомусь приміщенні). Приклади
  • як оселе́дців. — Погано у нас, Тамаро. Як оселедців напхали. Тут для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (А. Хижняк)
  • В арсеналі художньо-зображальних засобів української мови не менше і фразеологічних синонімів, що виражають спосіб, місце, час та інші обставини, за яких відбувається дія. Наприклад:.. Тісно: ніде голці (яблукові┌151022) впасти — ніде пальцем ткнути — ніде курці клюнути — як оселедців у бочці.. та ін. (Фразеологія..)

як (мов, ні́би і т.ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути.

Безпідставно передбачати що-небудь, пророкувати. Приклади
  • Сказав, як у воду глянув (Укр. присл.)
  • — Відправте його, мучителя, та тільки в таку установу, що… добре охороняється. Бо втече! І як у воду дивилась (О. Гончар)
  • — Правильно написано, — озвалася тітка..,— писав чоловік, як у воду дивився (І. Муратов)

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (се́рце) кого, кому, чию (чиє).

Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. Він живе там, де хоче.. . І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга)
  • А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко)
  • [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко)
  • Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа.., чи усе… справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко)

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади
  • не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
  • не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
  • за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
  • — Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)
Бути дотепним і метким у розмові. Приклади
  • по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
  • Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
  • Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
  • Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
  • Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
  • —А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

як (мов, нена́че і т.ін. ) у моги́лі.

Тихо, сумно і т.ін. Приклади
  • Сиділи мовчки, у хаті було як у могилі (З газети)
зі сл. ти́хо. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно тихо. Приклади
  • На якусь мить стало тихо, як у могилі (О. Гончар)
  • Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка)
  • І Карпа заболіли руки від щирого вибивання [у двері]… А кругом тихо, як у могилі (Панас Мирний)

у квадра́ті.

Значно більший, подвійний. Приклади
  • Формалізм — велике зло.. Але це — зло в квадраті, якщо йдеться про роботу з молоддю (З газети)
  • Справді можна почувати себе якось в квадраті одиноким.., коли навколо всі давні друзі позамуровуються в своїх родинних твердинях (Леся Українка)

у по́ті [свого] чола́ ́(́лиця́)́.

Докладаючи великих зусиль; напружено, самовіддано і т.ін. Приклади
  • в поту́ лиця́. Як праотець Адам, ходжу я тут за плугом, В поту лиця свій хліб насущний їм (П. Куліш)
  • У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий.. Бо ти порох,— і до пороху вернешся (Біблія, кн. Буття, 3, 19)
  • Буде живою душа — зможемо і хліб виростити на своїй землі, хоч і в поті свого чола! (З журналу)
  • Величезна кількість же малих людей, отих, що здобували у поті чола свого хліб,.. позбавлена зараз перспективи і жодної надії (О. Довженко)
  • Бог… пронав їх [Адама і Єву] з раю на грішну землю, суворо сказавши, що будуть вони здобувати гіркий хліб у поті чола свого (І. Цюпа)
  • Микола з Андрієм трудилися в поті чола (Ю. Збанацький)
  • Яка вона все-таки, безконечна — соціальна нива! Якщо, звісно, поратися на ній в поті чола (З газети)
  • Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в поті чола добуває хліб (М. Коцюбинський)
  • Цілісіньку ніч носили й носили в поті чола землю й насипали гору (Легенди..)

сиді́ти / засі́сти у па́м'яті.

Не забуватися, запам’ятовуватися. Приклади
  • Останні сумні події надовго засіли в його пам'яті і не дають спокою (З журналу)

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му).

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Приклади
  • Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко)
  • живи́й у я́му (у моги́лу┌64254) полі́зеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко)
  • — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу)
  • Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський)

плига́ти у ві́чі.

Не стримуючись, говорити кому-небудь грубі ущипливі слова. Приклади
  • Не зовсім дарма нападалася [свекруха] на Оксану, бо та таки мало що в хазяйстві уміла, та тільки чого ж вона так і кипіла, так і плигала в вічі, так страшно лаялась замість того, щоб показати або розказати (Грицько Григоренко)

взя́ти / бра́ти втямки́.

Добре запам'ятати що-небудь. Приклади
  • — Зірки на пілотках щоб сяяли від вас на двоє гін вперед! Зрозуміло?.. На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусите собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар)
Усвідомити, збагнути, зрозуміти що-небудь. Приклади
  • Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти Закон Божий (Леся Українка)
  • взя́ти в толк. [Наталка:] Бог з вами, добродію!.. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму… (І. Котляревський)
  • — Чи можете у тямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М. Зеров)
  • взя́ти у тя́мку. — Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан у тямку ніяк не візьме (Панас Мирний)
  • Не знав [дід Йосип] письма, а через те нічого не брав утямки у тих мудрих книжках, якими так любив хвастать Кривенко (Д. Бедзик)
  • З тиждень Кирило Вередливий дзвінко торохтів цепом. Хуторяни ніяк не могли взяти утямки: де це скупий-перескупий Кирило такого злющого барбоса придбав (О. Ковінька)
  • Щось я втямки не візьму. Так чого ж, вибачай, чоловіче, ти йшов сюди? (С. Скляренко)
  • Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський)

у миг (мить) о́ка, перев. з дієсл.

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • в оди́н миг о́ка. Вони почали стиха підгарчувати один на одного і в один миг ока розлютувались (І. Нечуй-Левицький)
  • Відбулося все у миг ока (З газети)
  • Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана… В мить ока вони опинилися за стодолою (Г. Колісник)

у три поти́, зі сл. роби́ти, труди́тися і т.ін.

Докладаючи великих зусиль; надмірно, тяжко. Приклади
  • Прийшов управитель. Спершу був криком напустився на них, але вгамували його одразу. — Самі на нього напали. Доки знущання терпіти отаке: в три поти робили, а червою годуєш! (А. Головко)

уда́р у спи́ну кому, чому.

Підступний вчинок, зрадницька поведінка когось у ставленні до кого-небудь. Приклади
  • Врангелівський удар у спину революції, загроза Донецькому басейнові заставили всіх по-новому оцінити кримську небезпеку (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) у раю́, зі сл. жи́ти і под.

Безтурботно, спокійно, добре. Приклади
  • Ховрах… допитує куму. А та йому:. .Наставили мене суддею до курей, Я їх кохала, як дітей;. .Всі добрість бачили мою, Бо всі жили мов у раю (Л. Глібов)
  • Приїхавши, я три дні жила як у раю (Леся Українка)
У злагоді. Приклади
  • Живуть [хто щиро любить] як у раю: не тільки сварки і лайки межи ними нема, та й думки противної одно проти другого не зна (Г. Квітка-Основ'яненко)

У [чужі́] кише́ні ла́зити.

Красти гроші, бути кишеньковим злодієм. Приклади
  • ла́зити по кише́нях. — Здається, довгий час ти мав справу з кишеньковими злодіями.., але ж сам по кишенях лазити не навчивсь? (О. Гончар)
  • — То, може, в кишені чужі лазили… (Панас Мирний)

уложи́ти у зе́млю кого.

Позбавити життя кого-небудь; убити. Приклади
  • — Коли б їхня [ворогів] сила — не одного б уложили за землю у землю (М. Стельмах)

підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст.

оли́ви, ло́ю і т.ін.) у вого́нь (до вогню́). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т.ін. Приклади
  • Цей оклик вояків долив оливи до огню. Обличчя ключника набігло кров'ю, зуби заскреготали (І. Франко)
  • Сидять [спекулянти] зараз у нашій хаті за столом та підливають лою у вогонь твоїй рідній матері (В. Кучер)
  • — Поява тут Калашника для нас надто небажана,— зумисне підливав олії в огонь ксьондз (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — Товаришу Грак. Я вас попереджую,— суворо глянув на нього Палагутенко.— Не буду більше… Не буду масла в огонь підливати (А. Хижняк)
Посварити кого-небудь. Приклади
  • — А як же Дмитро з Полею? Якщо ти їх не помириш, то не приходь і додому. Ти ж підлив масла у вогонь (П. Автомонов)

у двох (у коро́тких) слова́х.

Дуже стисло. Приклади
  • В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій… добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар)
  • Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар)

у пе́ршу го́лову.

Насамперед, спочатку. Приклади
  • Ходе [ходить] чутка, що одеська громада береться видати мої праці.. В першу голову вони постановили Лихі люди [повість] (Панас Мирний)
  • На першій пожовклій сторінці [зошита] стояло: Перелік творів художньої літератури, які повинна прочитати в першу голову кожна порядна людина (І. Волошин)

на чоти́ри о́ка, зі сл. говори́ти, сказа́ти, опини́тися і т.ін.

Удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч. Приклади
  • — Я би хотів так, в чотири очі поговорити,— зам'явся Порадюк (І. Чендей)
  • Славко мусив довго бити ногами, заки спинився з Потурайчином у чотири очі (Л. Мартович)
  • у чоти́ри о́чі, діал. — Один способець я знаю,— мовив Каркайло,— але сей [цей] можу сказати тільки тобі самому в чотири очі (І. Франко)
  • Чую, мої хлопці за дверима шепочуться. Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять? (І. Муратов)

впекти́ у живе́.

Торкнутися того, що найбільше хвилює, турбує кого-небудь. Приклади
  • — Нащо знімаєш [вузлики з зерном]? Настане весна — лани засієш.— Це Андрій так впік [Маланку] у живе (М. Коцюбинський)

горобці цвірінькають у голові (у макітрі і т.ін.) кому, чиїй.

Хто-небудь легковажний, несерйозний. Приклади
  • — Тобі, чоловіче, на старість горобці в голові цвірінькають. Де то видно, де то чувано, аби зернина вміла говорити! (Казки Буковини)

і горобе́ць у ро́ті не насліди́в у кого.

Хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв. Приклади
  • О. Василь… щохвилини [повторював]: — Люди добрі!.. дайте мені чистий спокій. Бо ви.. [їли],.. а у мене ще й горобець у роті не наслідив (Г. Хоткевич)

у своє́му репертуа́рі.

Зі своїми звичками, вчинками, рисами характеру; поведінки; як завжди. Приклади
  • — Гаразд, погодився [Кроква], щоб закінчити розмову.— Добре, Леоніде Потаповичу. Не зважайте на мої підозри… я, як завжди, в своєму репертуарі (Л. Дмитерко)
  • Тепер я дивився з кутка, з канапи і думав: Такого, безперечно, треба було визволяти. Хтось вигукнув: Майк у своєму репертуарі. Я струсив із себе спогади (П. Панч)

сли́хом слиха́ти, ви́дом (у ві́чі) вида́ти!

Усталена форма вітання переважно при зустрічі того, кого давно вже не бачили. Приклади
  • сли́хом слиха́ти. [Каленик:] А, слихом слихати! Здрастуйте, Платоне Калістратовичу! [Аблакат:] Здоровенькі були! З неділею вас! (І. Карпенко-Карий)
  • ви́дом вида́ти, сли́хом слиха́ти. [Настуся:] Тату! тату! Петро! Петро! Із Києва прийшов! [Сотник:] А, видом видати, слихом слихати! (Т. Шевченко)
  • — Лука Федорович! Слихом слихати, в вічі видати! Скільки літ, скільки зим! Та ще й з скрипкою?.. Прошу до хати (Панас Мирний)
  • [Назар:] Га! слихом слихати, видом видати! Здорові були, дядьку! (Марко Вовчок)

у борга́х, перев. зі сл. бу́ти і под.

Винний багато грошей кому-небудь. Приклади
  • — Поміщики, думаєте, не сидять у боргах? (М. Стельмах)
  • у борга́х як у шовка́х. Був [колгосп мільйонером]. Та загули ті мільйони. Тепер у боргах як у шовках (З газети)

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі:

зі сл. ба́чити, здава́тися і т.ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Приклади
  • не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа.. — колишній голова сільської Ради (З газети)
  • Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар)
  • Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний)
  • Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник)
чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Приклади
  • Проходять живі люди [зображені в Бориславських оповіданнях І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський)

хміль б'є (ударя́є) / уда́рив у го́лову кому і без додатка.

Хто-небудь починає п'яніти. Приклади
  • Випили по чарці, по другій, по третій. Хміль ударив в голову (Панас Мирний)
  • Щоб зігрітися, взяв [майор] склянку гарячого чаю, долив його ромом і одразу перехилив його у горло. Життєдайне тепло розплилося по тілу. Хміль знову вдарив в голову (З. Тулуб)
  • І напився дід Хлипавка, як давно уже не напивався. Вдарив у голову хміль… Ухопив важкий грушевий кийок, рушив визволяти Василя (А. Дімаров)

у розго́ні (у розго́нах).

Посланий, відряджений куди-небудь. Приклади
  • Жаль, що ви не застали Волги, розмальованої акуратними шашечками: таксі — в розгоні! (М. Зарудний)
  • Батько зараз забіг на хвилинку додому і справді єсть, а не гасає в своїх вічних розгонах (О. Гончар)

бода́й (хай би і т.ін.) грець спали́в у діжі́ кого, що, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось--чогось, бажання позбутися когось, чогось. Приклади
  • — А те приключилось, що твій бойовий побратим усі мої нетрудові заощадження викрав із матраца, хай би його грець спалив у діжі (Є. Гуцало)
  • Бодай тебе грець спалив у діжі! (Укр. присл.)

у проти́внім ра́зі.

В іншому випадку; інакше. Приклади
  • — Ану, розтлумачте слова того Кушнірика.., бо в противнім разі ваші голови покотяться землею (Казки Буковини..)
  • — Майбуття я собі уявляю не інакше як прекрасним запашним садом, що в нім буде хазяїном сам чоловік. В противнім разі в житті, як в житті, нема ніякого сенсу (М. Хвильовий)

у штики́, зі сл. зустріча́ти і под.

Вороже, недружелюбно. Приклади
  • Гайдамаки [Т. Шевченка] були зустрінуті в штики представниками поміщицько-буржуазного табору, що вороже ставились до народу і його боротьби (Іст. УРСР)
  • Хто в промовах — за сатиру (Є такі керівники!), А на ділі правду щиру Зустрічає у штики,— Той не друг нам! Навпаки (С. Олійник)

втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл.

Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. Приклади
  • — Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися гречному козакові з добрими людьми! (О. Ільченко)
Переконати, запевнити кого-небудь у чомусь. Приклади
  • втелю́щити у го́лову. — Вам нічого і не втелющиш у голову (Ю. Смолич)
  • Попи старанно втовкмачували в голови повстанців, що острозький дає волю посполитим на козакування (Іван Ле)
  • — Усі ви [мужики] боїтесь тієї лікарні, як чорта, а чого? З'їдять тебе там чи що? Та хіба вам що втовчеш у дурну довбешку! (Б. Грінченко)
  • Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (М. Чабанівський)

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум і т.ін.) в ча́рці (в горі́лці).

Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки і т.ін., надмірно вживаючи алкогольні напої. Приклади
  • топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський)
  • у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи… (П. Грабовський)
  • — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько)
  • І гарний сей чоловік,. . зате як загуляє, — роботу. . кинув та й розум затопе [затопить] в горілці (Панас Мирний)

пійма́тися (спійма́тися і т.ін.) у лабе́ти (у ла́пи і т.ін.) кому.

Попасти в залежність до кого-небудь. Приклади
  • — Одного ірода здихалася, другому [жандармові] в лабети піймалася! (Панас Мирний)
  • [2-й чоловік:] Мартин… горілки не вживав, а як піймався у лапи глитаєві, розпився і звівся ні на що! (М. Кропивницький)

не ро́дить у черепку́ в кого, зневажл.

Хто-небудь розумово відсталий, ненормальний. Приклади
  • І в них [у дорослих] теж чогось вискакували клепки,.. не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною (М. Стельмах)

кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т.ін.) / закипі́ла (завирува́ла і т.ін.) [у жи́лах (у скро́нях)] у кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т.ін. Приклади
  • Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса.. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього [солдата] у скронях (О. Довженко)
  • Козак скажено крикнув [на мене] і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський)
  • Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко)

світ за о́чі, зі сл. піти, побрести, побі́гти і т.ін.

Невідомо куди; у безвість. Приклади
  • світ за очи́ма. Улюбив Олену усім тілом і душею, і серцем, і усім животом, і бачу сам, що коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Чи ти, бува, з глузду з'їхав? — сіпнулась Настя. — Чи ж би ми покинули наш край, та й поволоклися б кудись, мов цигани, у світ за очі? І церкву, і рідню, і могили. О, ні! Це вже нізащо (У. Самчук)
  • у світ за о́чі. У світ за очі прогнав мене батечко мій, Що тебе я кохала так палко (П. Грабовський)
  • Зігнали [фашисти] у вагони.. Повезли нашу Мариночку світ за очі (О. Іваненко)
  • [Орися:] Обридла мені та хата, де мене хочуть живого втопити! Піду світ за очі (І. Франко)
Не вибираючи шляху, куди завгодно. Приклади
  • Обличчя поліцая пересмикнула посмішка, вірячи й не вірячи, він ступнув назад, потім скочив у кущі й, петляючи, побіг світ за очі (М. Стельмах)
  • Шевченко… пройшов на вулицю і побрів світ за очі (З. Тулуб)
  • Горобчик миттю як схопиться, полетів світ за очі, десь у гущавину заховавсь (Леся Українка)

дзвони́ти (видзво́нювати) в усі́ дзво́ни.

Розповідати про що-небудь буквально всім; широко розголошувати щось. Приклади
  • як у дзво́ни дзвони́ти. А скрізь по селу як у дзвони дзвонять про крадіжку [пшениці], про сторожа (Панас Мирний)
  • Та не буває, скажете ви, щоб село не довідалось, бо село то завжди все знає, завжди в усі дзвони видзвонює (Є. Гуцало)
  • Іще й великий дзвін не бовкнув, а у вдовиному дворі… уво всі дзвони дзвонили. Ведуть Ігната під руки до розправи (П. Куліш)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіло́к у тин, зі сл. упе́ртися і т.ін.

Дуже, надто. Приклади
  • — Інші всюди заробляють, а ти всюди проробляєш,— підвищує голос Марійка.— Бо уперся, мов кілок у тин, і навіть за медом не нагнешся.— Хе,— знаю твій мед,— підсміюється Іван (М. Стельмах)

піти́ у ві́чність.

Зникнути, минути безповоротно. Приклади
  • Віра в безвір'я, Золото й грязюка.., Сила і немічність,— Все тут [на кладовищі] уляглося, Все пішло у вічність (Я. Щоголів)

у цю хвили́ну (хви́лю).

Саме тоді. Приклади
  • Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (О. Довженко)
  • Річард мовчить. В сю хвилину в хату входять Дженні і Деві і спиняються коло порога (Леся Українка)
  • Та в цю хвилю двері розчинились і ввійшли: якийсь рудобородий,. .за ним дідок кошлатий (П. Тичина)
  • Все швидше й швидше почав перевертатися камінь.., але в сю хвилю одним скоком догнав його опришок і, поставивши ногу, затримав на місці (Г. Хоткевич)

живце́м у зе́млю вложи́ти.

Передчасно згубити кого-небудь. Приклади
  • — Вони [поліцейські] ж мою дитину на смерть перелякають, вони ж її живцем в землю вложать (Панас Мирний)

у ніс заколо́ти.

Стати не до вподоби, не до смаку. Приклади
  • — Як їла хліб з остюками, то й усе добре було, а як перейшла на буханці, то й у ніс закололи (Панас Мирний)

у но́ги.

Швидко побігти, втекти звідкись від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Ми збирали ягоди, нараз заревіло щось за нами, я в ноги (І. Франко)
  • Мігайчук Василь, другий депутат, бачачи, яка депутатам шана й від пана, й від громади, не чекав, поки його зачеплять, і собі в ноги (Г. Хоткевич)
зі сл. поклони́тися і под. Дуже низько, до землі, шанобливо. Приклади
  • Хочу… поїхати до того діда, поклонитися йому в ноги за науку (О. Довженко)

як (мов і т.ін.) у бо́чку Данаї́д, книжн.

Марно, даремно. Приклади
  • — На цю псевдоборотьбу з філоксерою ми, мов у бочку Данаїд, кидаємо гроші, силу, час… (М. Коцюбинський)

ПРИЙТИ́ / ПРИХО́ДИТИ НА (у) світ (в життя́).

Народитися. Приклади
  • Батько новонародженого був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук (О. Гончар)
  • Відколи Гапка прийшла на світ, Мартоха злагодніла до чоловіка (Леся Українка)
  • Сам Амор Діонин, кажуть, серед нив прийшов у світ (М. Зеров)

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти; не їсться. Приклади
  • не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
  • не йде до го́рла. Обід не йде [Іванові] до горла (М. Коцюбинський)
  • Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький)
  • Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький)
  • Маруся… мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич)
  • Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало)
  • Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Микола:] Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко)
У когось дуже багато чого-небудь. Приклади
  • Такий багатир, що й свої [гроші] в пельку йому не лізуть (В. Самійленко)

ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти, жарт.

Марно витрачати час; байдикувати. Приклади
  • Навіщо решетом у воді зірки ловити, коли треба телицю шукати… (Є. Гуцало)
  • [Баба Денисиха:] Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у воді зірки ловив… (В. Большак)
  • Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить (Укр. присл.)

впа́сти у ву́ха кому.

Хто-небудь почув про щось; стати відомим кому-небудь. Приклади
  • Погана слава про її шинок… ходила серед мирославської жіноти, навіть Явдосі нині щось у вуха впало (О. Ільченко)

тин об (у) тин, зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін.

Поруч, по сусідству; близько. Приклади
  • Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин (Марко Вовчок)
  • У нашому селі, ізгадую, тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина (О. Ковінька)
  • тин з ти́ном. Рядом з панським двором,— тин з тином,— вже батюшка, отець Іван (Панас Мирний)

у ру́ку зі сл. сон.

Який справдився, віщий. Приклади
  • То ж кум Нечай ще їв рибу-щуку, а ще ж приснився і сон у руку (Л. Костенко)
  • Ігор терпляче ждав інших розмислів Делоне. І Борис, ніби вгадавши намір свого товариша, повів далі: — Сон, як кажуть, у руку (З журналу)

як у вогні́.

Нестерпно мучачись фізично чи морально. Приклади
  • Він [Чіпка] лежав як у вогні… Душа мліла й боліла — помстою (Панас Мирний)

в [оди́н] кула́к, зі сл. збира́ти і под.

Докупи, разом. Приклади
  • у крице́вий кулак. Єдине, що лишилося для них нерозв'язаною проблемою, це як проникнути за колючі дроти в середовище полонених, аби згуртувати там найнадійніших бранців у крицевий кулак і при першій же нагоді вдарити ним по ворогові із середини (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Петлюра зібрав свої кращі сили в один кулак і сам повів їх на Бердичів (О. Довженко)
  • — За Батьківщину! Вперед! Ніколи, ні до, ні після цього, Черниш не чув цієї фрази так. З якоюсь особливою силою й значимістю прозвучала вона їм тут, збираючи всіх в кулак (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т.ін.).

Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Приклади
  • як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник)
  • Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз)
  • як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний)
  • П'ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький)
  • Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів)
  • Тиждень минув як із батога тріснув у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей)

піти́ у во́ду.

Зникнути, щезнути безслідно. Приклади
  • Та ще, чуєш, не хрестися, Бо не все піде в воду… (Т. Шевченко)

відкри́то гля́нути у ві́чі кому.

Не соромитися перед ким-небудь за свої вчинки. Приклади
  • Сумніви весь час тривожили, чи саме так треба жити, щоб ти відкрито могла глянути в вічі і капітанові, і тому безногому озлобленому газорізальникові Мамайчукові (О. Гончар)

у свою́ че́ргу.

Так само, також. Приклади
  • — І нікому — ніякого спуску. Все, що підлеглим належить,— дайте. Бо я в свою чергу вимагатиму з вас немилосердно по всіх пунктах. Вам зрозуміло? (О. Гончар)

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т.ін.

Виконується, здійснюється і т.ін. швидко й успішноִ Приклади
  • Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах)
  • Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (Гончар)
  • Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик)

з вуст у вуста́, зі сл. передава́тися, передава́ти, перехо́дити.

Від однієї людини до іншої (про щось почуте). Приклади
  • з уст до уст. З уст до уст перелітала одна звістка про заснування нових артілей (Г. Епік)
  • від уст до уст. Полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар)
  • По селах з уст в уста передавалася жахлива звістка: фашисти нищать радянських людей, знущаються з жінок, убивають комуністів (Іван Ле)
  • Переходячи з уст в уста,.. твори ці зазнавали різних трансформацій, розгалужувались іноді на багато варіантів (М. Рильський)

[і] в хвіст і [в] гри́ву, фам.

Дуже сильно, нещадно. Приклади
  • у гриву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра)
  • — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук)
  • Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..). Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер)

як у ли́сого воло́сся, ірон.

Зовсім немає. Приклади
  • Та милосердя в пана як у лисого волосся (Казки Буковини..)

у відкри́ту.

Відверто, не таємно. Приклади
  • — За це питання можна голосувати у відкриту, — запропонував Олексій Федорович (З журналу)
Відвертий, неприхований. Приклади
  • Стала [Мирослава] думати, що їй треба ховати, і нічого не могла здумати: просто ховатися їй не було з чим. Не ті часи! Боротьба у відкриту (А. Головко)

як сир у ма́слі, зі сл. жи́ти і под.

Дуже добре, у достатках, розкошах. Приклади
  • [Возний:] До кого ж ласкава ся доля лукава, Такий живе, як сир у маслі (І. Котляревський)

захова́ти в голові́ (у па́м'яті) що.

Запам'ятати. Приклади
  • заховати пам'ять про кого. Про Дубка заховала [жінка] пам'ять і до сьогодні. Нагадувала собі його завсіди [завжди] (Л. Мартович)
  • Він бачив і Відень, і Венецію, і Колошвар, і Арад, і Прагу, та не одно з гарнізонового життя заховав у пам'яті та вмів цікаво оповісти (І. Франко)
  • Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т. Шевченко)

відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, книжн.

Померти. Приклади
  • Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. Відійшла у царство небесне. Через дурницю (Б. Бойко)

впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі).

ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко). Приклади
  • — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний)
  • Неймовірна бідність в кишлаках кидалась в очі (Іван Ле)
  • Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко)
  • Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле)
  • Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде)
кому. Подобатися кому-небудь, звертати увагу на когось. Приклади
  • встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка)
  • І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • [Захарко:] Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! [Василь:] Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький)
Бути особливо помітним; помічатися. Приклади
  • Тільки шию та комір вкривав густий, аж темний загар, який зараз особливо впадав у вічі, відтінений білістю всього тіла, рівний, як кайма (О. Гончар)
  • Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко)
  • Підрулив під самісінькі ворота, щоб машина менше в чужі очі впадала (В. Дрозд)
  • Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам'ятників старовини (М. Рильський)
кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. Приклади
  • На одному [магазині], крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена Хмара (А. Головко)
  • Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб'яга (К. Гордієнко)
Привертати чию-небудь увагу. Приклади
  • Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко)
  • Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський)
Бачити, помічати що-небудь. Приклади
  • Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура)
  • Гайдамаки з маминих синків товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами керенок, брали, що тільки в око впадало (А. Головко)
Виділятися серед кого-, чого-небудь. Приклади
  • Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров)
  • Та й зовнішністю не впадав [Шкурупій] у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик)

у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.

Уживається як підсилення при вираженні незадоволення. Приклади
  • —Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний)
  • — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький)
  • — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний)
  • Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський)
Уживається для вираження заперечення, спростування чогось ( перев. у питальній формі). Приклади
  • — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм [багачам] у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар)
  • [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга)

іти́ / піти́ до рук (у ру́ки, рідко у ру́ку) кому.

Легко діставатися, здійснюватися і т.ін. Приклади
  • — А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть! (І. Нечуй-Левицький)
  • Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку (С. Чорнобривець)
  • [Нечипоренко:] Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться. Кожна справа ніби сама в руки вам іде (О. Левада)
  • — На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід (Ю. Яновський)

ко́жної хвили́ни.

У будь-який момент, будь-коли або завжди, повсякчас. Приклади
  • в уся́ку (у бу́дь-яку┌9380) хвили́ну. В усяку хвилину і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого брата (О. Гончар)
  • ко́жну хвили́ну. Для тебе, моя ти єдина, Те слово сумне забринить, Бринітиме кожну хвилину, Бринітиме кожную мить (Леся Українка)
  • Тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (М. Коцюбинський)

у ві́чі.

зі сл. ба́чити, із запереч. Зовсім, ніколи. Приклади
  • Повз двір, де мила живе, Я проїхав двічі, Да не бачив голубоньки Ні разу у вічі (Укр. поети-романтики..)
  • Другі, кого не питала Пріська, казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
  • Черниш схвильовано продовжував: — А перескочиш ти Мораву, вирвешся на широкий тактичний простір, прийдеш першим туди, де тебе люди роками ждуть. Тебе там ще ні разу і в вічі не бачили, а вже думають про тебе давно (О. Гончар)
зі сл. говори́ти і под. Особисто, безпосередньо кому-небудь. Приклади
  • — Хоч один, кажуть, не витерпів, сказав правду у вічі тому вискочці (І. Цюпа)
  • Ніхто до сьогоднішнього дня не казав такого у вічі: він надіявся, що люди не знають його хитрувань (М. Стельмах)
  • [Скарбун:] Нічого, ми ще зустрінемось… [Назар:] Не заперечую. Тільки я нашіптувати не буду, я все в очі скажу (М. Зарудний)
Відверто, неприховано, відкрито. Приклади
  • [Руфін:] Я тебе пустив би, я б не одержав тебе в неволі в себе, якби ти раз мені сказала в вічі: Пусти мене, бо ти мені бридкий (Леся Українка)
  • Слухачі йому в вічі відповідали глумом: Сокирі не треба їх [настроїв у творах], бо вона [сокира] слухає тільки дерев'яною ручкою могутні настрої оточення… (Т. Осьмачка)
  • [Гіта:] Невже ви не можете приборкати цього маленького тирана! Він глузує з вас у вічі, а ви ще й раді! (І. Кочерга)
У присутності кого-небудь. Приклади
  • — У вічі будуть шанувати, а за очі проклинати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Судові сміялися над Іваном Трохимовичем. Сміялися у вічі, сміялися за очі (Панас Мирний)
  • — Не бійся вітру летючого, піску сипучого, стережися дами жирової. В очі добра — поза очі відьма (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ву́сі.

Дуже тихо, спокійно. Приклади
  • Сплять жита — буйний зелений розлив, що починається прямо під вікнами [хати]. Тихо навкруги, немов у вусі. Пізно вже… (В. Москалець)
  • Кругом як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний)
  • А з неба місяць так і сяє; І над водою і над гаєм, кругом як в усі все мовчить (Т. Шевченко)

ніж у спи́ну.

Зрадницька підступна поведінка стосовно кого-, чого-небудь. Приклади
  • У тому світі, де вона живе, людина може розраховувати тільки на саму себе, а від інших має чекати лиш підступності, отрути, ножа в спину (З газети)

без [тре́тьої (сьо́мої і т.ін.)] кле́пки [в голові́ (у ті́м'ї)]; без кле́пок у голові́ (у ті́м'ї), зневажл.

Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. Приклади
  • — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім'ї, змарнів геть (П. Козланюк)
  • — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій… мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (О. Гончар)

як у домови́ні.

Тихо, сумно, мертво і т.ін. Приклади
  • А в Чигирині як у домовині, Сумно-сумно. Людей не чуть (Т. Шевченко)

язи́к у петлю́ скрути́ло кому, безос.

Хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості і т.ін. Приклади
  • — А ти хвостом не крути. Як Оксена не було — до гурту підпрягався, а побачив — зараз тобі язик у петлю скрутило (Григорій Тютюнник)

у по́вному о́бсязі.

Нічого не виключаючи; цілком, повністю. Приклади
  • Життя постійно вимагає, щоб проблеми наукової організації праці розв'язувались на кожному підприємстві і в повному обсязі (З журналу)

ви́шептатися як рак у то́рбі.

Померти. Приклади
  • Вишептавсь як рак в торбі (М. Номис)

і [уві́ (у) сні] не присни́ться (не присни́лось і т.ін.) кому, що.

Щось дуже дивне, незвичайне, таке, яке не можна й уявити. Приклади
  • — Заходьте до мене. Я щось таке надумав, що вам і не приснилось! (П. Панч)
  • — Моя душа сміє і зможе таке, що іншому й не присниться… (П. Куліш)
  • — А що, панове, вам і не присниться там бути, де я побував (Г. Квітка-Основ'яненко)

у всій [своїй і т.ін.] наготі́.

Без прикрас, у справжньому вигляді; таким, як є. Приклади
  • Факт бунту [селян]..став перед уявою слухачів у всій наготі (І. Франко)
  • Художник стикається з дійсністю у всій її наготі (Деякі пит. поет. майстерн.)

раз у раз.

В той же час, водночас. Приклади
  • Відомо, що хороші біологи й фенологи раз у раз і пристрасні мисливці. Але й хороші мисливці раз у раз вдумливі й ненаситно цікаві біологи та фенологи… Допомога їх науці — неоціненна (М. Рильський)
Весь час, постійно; щоразу, завжди. Приклади
  • Я знов у Трускавці. Якась хороша згадка Мене сюди манила раз у раз (П. Воронько)
  • Роботяща, тиха дівка [Параскіца].. Чом вона хати не держиться? Чого раз у раз ховається десь од людей? (М. Коцюбинський)
Через певні проміжки часу, періодично. Приклади
  • раз по́ раз. Пораючись у хаті, Ганна раз по раз поглядає на них [паляниці] і радіє, що хліб удався (М. Зарудний)
  • Аксинья раз у раз вибігала на вулицю подивитися, чи не йде Тарас Григорович, і бідкалася, що перестоїть печеня (З. Тулуб)
  • Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко)
Через певну відстань; у деяких місцях. Приклади
  • Раз у раз дорогу загороджував бурелом. Бійці, як білки, вправно перескакували по столітніх повалених деревах (О. Гончар)
  • Шосе… проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський)

не в ті́м'я би́тий.

Розумний, тямущий, кмітливий і т.ін. Приклади
  • не в поти́лицю би́тий. — Він беручкий… Хороший чоловік, правда?..— Авжеж… Він чоловік не в потилицю битий. (Ю. Мушкетик)
  • не гвіздко́м у ті́м'я би́тий. Хлопці наші, нівроку їм, не гвіздком у тім'я биті, а от гляди ж — немовби й діло не яке, баламутна дівка повелася з Михайликом так, наче він прийшов з мазницею по мед (О. Ільченко)
  • На Полтавщині й Лубенщині його добре знало все козацтво, як хитрого лиса, радо вітало і охоче дослухалось до порад не в тім'я битого пана січового писаря. Адже пан Скапа бачив і знав добре світ (М. Лазорський)
  • Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш… (Л. Мартович)
  • А там — козак не в тім'я битий: щось та прирозуміє! (М. Пригара)
  • [Лікар:] До нашої панночки не легко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь, і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка)

перебира́ти / перебра́ти у па́м'яті (в голові́, у ду́мці) кого, що.

Обдумувати щось, пригадуючи кого-, що-небудь або уявляючи у точній послідовності щось. Приклади
  • перетру́шувати у па́м'яті. Поки вона спокійно йде селом, ще й ще перетрушує в пам'яті всі оповідання, принесені людьми з скитка (М. Стельмах)
  • Він перебрав у думці усі діла, які траплялись в волості за останні часи (І. Нечуй-Левицький)
  • перегорну́ти у па́м'яті. Я перегорнув у пам'яті всі дрібниці нашого приїзду, перебування у Варшаві — і холодний піт виступив мені на чолі (Олесь Досвітній)
  • Андрій тривожно й швидко перебрав у пам'яті все, що будь-коли й будь-кому писав на теми політичні (І. Багряний)
  • Навколо була тиша. Дівчина перебирала в пам'яті своє життя (Л. Дмитерко)
  • Катруся почала в голові перебирати тих парубків, які могли б її посватати (Н. Кобринська)

у мі́ру сил, перев. чиїх.

Як хтось може, міг і т.ін., наскільки можливо; по змозі. Приклади
  • Всю ніч чесно, в міру своїх сил, виконував він [дід] з молоддю свої вироки, розбиваючи німецькі каски березовим прикладом (О. Довженко)

як у віно́чку (у вінку́).

Дуже гарно, чисто, охайно. Приклади
  • — Гарно, як у віночку, Двоє дзеркал аж під стелю між двома вікнами! (І. Нечуй-Левицький)
  • [Текля:] Ви не думайте, що я яка-небудь нетіпаха, ви ж мене знаєте. То тільки інший день невправка буває… А так то в мене в хаті завжди як у віночку (О. Левада)
  • — В хаті було як у вінку (О. Гончар)

У нога́х ла́зити (по́взати і т.ін.) у кого, перед ким і без додатка, зневажл.

Дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось. Приклади
  • — Допоможи він [батько] мені крихту, каплю… і я б тепер багач на всю губу був. І не приходилося б у чужих людей в ногах лазити, чужих прохати… (Панас Мирний)
  • [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм… (М. Кропивницький)
  • Він ось… повинен у ногах лазити та дякувати, що подушне все до копієчки заплатив (Панас Мирний)
  • [Степан:] Не жінка то, котра в ногах повза без провини, не подружжя вона (М. Кропивницький)

у мініатю́рі.

Малий за розміром, у зменшеному вигляді; невеличкий. Приклади
  • А у донечки в руках — лялька, неначе портретик її в мініатюрі (О. Довженко)
  • Грязьові вулкани — імітація в мініатюрі справжніх вулканів (Незвичайне і грізне в природі)
  • Насипав гору в мініатюрі і почав садити на ній цінні лікарські рослини (З газети)

у мо́ді.

Цінується щось. Приклади
  • — Це колись, коли людям робити не було часу, кохання в моді було… Лицарі там одне одного списами за дам штрикали, а тепер якби хто за дівчину побився — сама дурнем назвала б! Не та доба (В. Підмогильний)
Має загальне визнання хто-, що-небудь; популярний, поширений і т.ін. Приклади
  • Видно, справді, у вас в Галичині жіноче питання дуже в моді тепер (Леся Українка)
  • У нас тепер в моді Пісня капітанів (Ю. Яновський)
  • у вели́кій мо́ді. Гончарівка через своїх дівчат у великій моді (Г. Квітка-Основ'яненко)

дух у п'я́ти хова́ється (лі́зе, захо́дить і т.ін.) / схова́вся (залі́з, зайшо́в і т.ін.) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже боїться, втрачає від страху здатність реально мислити. Приклади
  • уйшо́в аж в п'я́ти дух. Глядів [панотчик] тривожно та несміло, обличчя зблідло, побіліло, Мов весь уйшов аж в п'яти дух (І. Франко)
  • — Як піймав мене [постоялець] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз! (Панас Мирний)

дава́ти / да́ти ключ [у ру́ки] кому.

Сприяти ясності, доступності, допомагати зрозуміти що-небудь. Приклади
  • дава́ти в ру́ки ключ. Ідейна концепція твору, посилена емоційним ставленням постановників до зображуваного, дає їм в руки той ключ, за допомогою якого вишукується образ спектаклю (З журналу)
  • Побут у його селі дав мені ключ до розуміння його вдачі (І. Франко)
  • Ми не відривалися від зусиль його розуму вимовити ще щось, що дало б нам ключ, хто він є — цей бурлака з моря (Ю. Яновський)

у чо́рта на рога́х, грубо.

Дуже далеко, у далекому або небезпечному місці. Приклади
  • — Тридцять чотири члени у ТОЗі — це тридцять чотири поля. Одне — там, друге — там, а третє — у чорта на рогах. Поки з одного на друге переберешся, уже й сонце на прузі (І. Дімаров)

ломи́тися у відчи́нені две́рі, ірон.

Твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує. Приклади
  • ломи́тися у відкри́ті две́рі. — Ти, Нерчин, просто ломився у відкриті двері. Спочатку ти заївся з Куцевичем (Н. Рибак)
  • Доводити, що наша інтелігенція в абсолютній більшості — плоть від плоті народної, значить ломитися у відчинені двері (З журналу)
  • Доводити, що останнім часом зросла громадянська активність киян, означає ломитись у відчинені двері (З газети)
  • Говорити, що І. Драч входив у літературу як невтишимий шукач, значить ломитися у відчинені двері (З журналу)
Вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися в ньому, зрозуміти його. Приклади
  • Мені не соромно ломитись у відчинені двері! Є певна кількість дверей, в які… кожен мусить вломитися сам. І я ломлюся! Я хочу знати, що скажуть людям ті відзвучалі імена [полеглих у бою] (Н. Тихий)

як (мов, ні́би і т.ін.) у рот кладе́, зі сл. говори́ти і под.

Дуже чітко, зрозуміло. Приклади
  • Говорить як у рот кладе! (Укр. присл.)
  • Ніколи не ображався батько, все, було, розказує. А говорить, як у рот кладе (З газети)

п'я́те ко́лесо до во́за (у во́зі і т.ін.), ірон.

Зайвий, непотрібний. Приклади
  • З кожним днем все більше і більше переконував себе, що він у МТС — п'яте колесо у возі (Ю. Збанацький)
  • — Та я п'яте колесо біля воза! — страждаючи, мовив механік (Є. Гуцало)
  • Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п'ятим колесом до воза (І. Франко)

у хара́ктері чиєму.

Кому-небудь властиве, притаманне щось. Приклади
  • Не обіцяю Вам, люба пані, гримати на Вас, бо раз, що не буде за що (так я думаю), а друге, — гримання не в моїм характері (Леся Українка)
  • Хіба в моєму характері спізнюватись? (О. Донченко)

в [оди́н] дух.

Дуже швидко, миттю. Приклади
  • В один дух прибіг (Укр. присл.)
  • у дух. [Килина:] Якби хто перевесла крутив, то я б у дух сю нивку вижала (Леся Українка)

цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому.

Хто-небудь легковажний. Приклади
  • Забалакається [Хівря] з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко)

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т.ін.) мі́рі.

Частково, трохи, все-таки тощо. Приклади
  • Записував… все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник)
  • Писалося ж це в ім'я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко)
  • Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський,.. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко)
  • — Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко)

леті́ти / полеті́ти у прі́рву.

Зазнавати краху, терпіти невдачу; рушитися. Приклади
  • [Терлецький:] Ні, Ірино! Не можу я, щоб всі мої надії, Майбутнє наше через цей обрубок Дірявої якоїсь каменюки Летіли в прірву (Л. Дмитерко)

не уда́рити лице́м (обли́ччям) у грязь (у боло́то) перед ким і без додатка.

Показати себе в чому-небудь з кращого боку; не осоромитися. Приклади
  • [Тиберій:] Давайте ж не вдарим лицем в болото і заспіваємо яку-небудь кантату (М. Кропивницький)
  • Природний артист, дотепний співрозмовник, до того ще й бандурист і непоганий співак, він мобілізував усі свої мистецькі здібності, щоб не вдарити обличчям у грязь перед високими панами (С. Добровольський)
  • Чумак ловко сів у сідло. (Хоч тут не вдарив лицем у грязь! — майнула думка┌33149) (А. Головко)

у рука́х чиїх, у кого.

У чиємусь розпорядженні, користуванні, володінні і т.ін. Приклади
  • В твоїх руках все на світі. Твоя свята воля! Нехай буде так, як буде,— Така моя доля! (Т. Шевченко)
  • — То невже, коли власть у твоїх руках, ти не можеш на моє ненароджене викроїти якусь скибку землі? (М. Стельмах)
  • Маючи його [готель] в своїх руках, батальйон, власне, мав би своєрідний зручний трамплін для того, щоб оволодіти новим кварталом (О. Гончар)
  • Почорнілі на дощах скирти соломи ще вранці були в руках противника (О. Гончар)
У залежному, підвладному становищі; в чиїйсь владі. Приклади
  • Василь колись вертів цілим повітом!.. У Василя всі були в руках — і комісар, і суддя, і сам предводитель (Панас Мирний)
  • Шкребтав старий Михайло в потилиці. Виходило ніби так, що він у сина в руках (Г. Хоткевич)
  • — Що за тон, Оленчук?.. Не забувай, одначе, що я можу тебе, як комаху оту… І сучасне, й майбутнє твоє в моїх руках! (О. Гончар)
  • Марта мало не вискочила з-за столу і, приховуючи радість, подала голос.. — У ваших руках моє щастя (М. Стельмах)

бу́ря у скля́нці води́.

Суперечки, тривоги з дріб'язкових, не вартих уваги питань. Приклади
  • Він був настільки переконаний у своїй роботі, в її меті, що бурі у кабінеті шефа інституту вважав бурями у склянці води (Н. Рибак)
  • І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці [склянці] води (Леся Українка)

лиша́ти (залиша́ти і т.ін.) / лиши́ти (залиши́ти і т.ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй.

Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам'ятовуватися. Приклади
  • Відвідини цвинтаря і… одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам'яті (Д. Бедзик)

як (мов, ні́би і т.ін.) рак у то́рбі, зі сл. шепта́ти і под.

Дуже тихо, невиразно, нечітко. Приклади
  • Хто ж не знає, що Мар'ян не тямив ні бе, ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепоче щось, мов рак у торбі (М. Стельмах)

кипи́ть як (мов, ні́би і т.ін.) у казані́.

Відбувається сварка, велика суперечка і т.ін. Приклади
  • Квасюк проганяв старих [наймичок] так саме, як вона [дружина] молодих. І через те в їх у хаті завсігди [завжди] кипіло як у казані (Б. Грінченко)

у ярмі́ ходи́ти.

Тяжко працювати, зазнаючи утисків, гноблення від кого-небудь. Приклади
  • — Годі, годі, браття, у ярмі ходити! Годі, годі, браття, під неволею сидіти! (Марко Вовчок)
  • [Неріса:] Я справді не вдалася до того, щоб весь день у ярмі ходити так, як твоя сестра (Леся Українка)

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) птах у клі́тці.

Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т.ін. Приклади
  • — Жайсак б'ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб)

схова́ти у се́рці кого, що.

Глибоко затаїти, приховати якісь почуття до кого-небудь, думки. Приклади
  • Чом ти мене у серці не сховаєш? Чом поглядом навік не затримаєш? (Леся Українка)
  • схова́ти на се́рденьку. Чи ти між тієї пишноти Розкішних осяяних залів [зал] До рідного краю й голоти сховаєш на серденьку жаль (М. Старицький)

ма́ти у рука́х що.

перев. зі сл. ремесло, спеціа́льність і т.ін. Бути фахівцем у чомусь. Приклади
  • Не один хотів би мати у руках таке ремесло, як я тепер маю (Л. Мартович)
Розпоряджатися, володіти, керувати чим-небудь. Приклади
  • Мати в руках великі капітали. ма́ти в ру́ці. За величнії оди Король сам співцям видавав нагороди, Він долю їх мав у руці (Леся Українка)

як у спа́сівку солове́йко заспіва́є, ірон.

Уживається для вираження повного заперечення змісту речення; ніколи. Приклади
  • [Марися:] За вас я тоді вийду заміж, як у спасівку соловейко заспіває (І. Карпенко-Карий)

хоч у петлю́ (у за́шморг) лізь.

Уживається для вираження відчаю, безвихідного становища; немає виходу. Приклади
  • Потрапив у таку халепу, що хоч у петлю лізь (З журналу)
  • — Я мислю собі так, же як доскочать сюди гайдамаки, ото ж буде… Місіонери, можні колегіанти розбіжаться хто куди, а мені хоч у зашморг лізь (М. Сиротюк)

у шку́рі чиїй, кого, зі сл. бу́ти і под.

У становищі кого-небудь; як хтось. Приклади
  • — Хай і вони [поміщики] в нашій шкурі поживуть! — вирвалось у Григорія Волошина (М. Стельмах)
  • Хто ніколи не був у шкурі літературного конокрада, чи, як його по-вченому називають, плагіатора, тому важко сказати, що діється в душі злодія, коли той переписує чужий твір (З газети)
  • Повезло, тобі, Василю. Повезло.. Був би оце тепер у моїй шкурі. Адже Савенко казав, що й ти в поліцію збирався (С. Журахович)
  • у шку́ру. — Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам.— А ти що хочеш, щоб плуг сам орав, а ти тільки штани підсмикував? Що я тепер у зведення напишу? Вас би в мою шкуру (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) у меду́, перев. зі сл. бу́ти, жи́ти.

У достатках, в розкошах. Приклади
  • Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там, мов в меду… (В. Сосюра)

трима́ти у вузді́ кого.

Повністю підкоряти кого-небудь своїй волі, не давати можливості комусь виявити власну ініціативу. Приклади
  • Чи не весь час Ольга тепер сама? Мовчазним стало її життя.. А куди поділось її вміння тримати свого Федя у вузді? (Ю. Шовкопляс)

у мунди́рах, жарт.

Нечищений, із шкіркою (про варену або печену картоплю). Приклади
  • Картопля в мундирах лежала на столі, у череп'яній мисці (В. Кучер)

у час оста́нній [свій].

Перед смертю. Приклади
  • Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина! (М. Рильський)

до чо́рта в зу́би, грубо.

У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. Приклади
  • [само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
  • чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
  • до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
  • [Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
  • [Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)

як (у чо́му і т.ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла і т.ін.).

Зовсім голий, без одягу. Приклади
  • Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний)
  • Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах)
  • — Там [у лазні] — кам'яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук)
  • Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар)
  • у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк)
  • як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з'явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар)
  • як земля́-ма́ти роди́ла, перен. З правого [боку] —..нагріті скелі, сірі й голі, як земля-мати родила (М. Коцюбинський)

свого́ ча́су.

Колись, у минулому. Приклади
  • Поміж підводами ходив той артилерійський технік, який свого часу підвозив Ясногорську (О. Гончар)
У майбутньому, якщо буде необхідність. Приклади
  • Чистий дохід з видання визначаємо на премії за видатні твори красного українського письмениства по конкурсу, який буде об'явлено в свій час (М. Коцюбинський)
  • у свій час. Те, що ми в свій час починали, бачите, пішло без сліду (Ю. Яновський)
  • Мати вірила, що може статися щось незвичайне і що яксь невідома сила прийде свого часу на поміч (З журналу)

би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка.

Домовлятися про умови виграшу в суперечці. Приклади
  • поби́тися на взакла́д. Раз побився Максим на взаклад, що вип'є кварту [горілки] й не буде п'яний. Заклад на п'ять карбованців. Товарищі розняли руки (Панас Мирний)
  • би́тися у закла́д. — Дайте [мамо] мені трохи грошенят, я й забув вам учора сказать. Ми з Сидором у заклад бились, дак я програв (Ганна Барвінок)
  • Сперечались-сперечались, а далі побилися об заклад. Постій же, кажу, як приїде Галя, то ти сама будеш поратись біля печі, а як ні — то я тобі стьожку куплю… (Панас Мирний)
  • — Я пам'ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м'ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море, не відпочиваючи (Ірина Вільде)
Запевняти кого-небудь в чомусь; клястися. Приклади
  • Я б'юся об заклад, що найцінніші картини ви оціните як найгірші (Р. Іваничук)

к лихі́й годи́ні; у лихо́ї годи́ни, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, несхвалення і т.ін. Приклади
  • Як вони його [буряк] там буртували в лихої години, запрівся (Г. Тютюнник)
  • — Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме (М. Зарудний)
  • — Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині! (Г. Тютюнник)

тече́ дворя́нська (голуба́, блаки́тна і т.ін.) кров у жи́лах чиїх, кого.

Хто-небудь має аристократичне, родовите походження. Приклади
  • — Іване Юхимовичу, ви ж благородний; у ваших жилах тече дворянська кров (Панас Мирний)
  • Прийнявши рапорт, Врангель обернувся до юнкерів,. .вони довірливо вручають нині свою долю йому, обрусілому шведові, в жилах якого тече голуба кров вікінгів (О. Гончар)

у лад.

Доречний, потрібний і т.ін. Приклади
  • Дурень багатий, та й слово його в лад (М. Номис)
Такий, як треба; гармонійний, відповідний і т.ін. (про голоси, музику тощо). Приклади
  • Голоси не геть то й у лад, зате голосні аж занадто (А. Головко)
зі сл. вико́нувати і под. Гарно, злагоджено, співзвучно і т.ін. Приклади
  • В термах [теремах] оргія… Дівчата Трохи не голії стоять Перед Кіпрідою і в лад Співають гімн (Т. Шевченко)
Тоді, коли треба, або там, де треба; доречно. Приклади
  • Вона [це] часто повторює — і в лад і не в лад (О. Гончар)
чому. Згідно з чим-небудь, відповідно до чогось. Приклади
  • Коло важко притупувало в лад музиці (Леся Українка)
  • Варвара похитувалася в лад своїм думкам (Л. Первомайський)
Так, як треба; добре, успішно і т.ін. Приклади
  • Розмова не йшла в лад (І. Франко)

у лабе́ти, зі сл. потра́пити, попа́стися, ки́нути і т.ін.

чиї, кому, до кого, чого. Під владу, під гніт, під вплив і т.ін. кого-, чого-небудь. Приклади
  • —Живи на здоров'я… Та більше не попадайся людоловам у лабети!.. (О. Гончар)
  • Швидше до гурту, за труд. .. Не даймося більше в лабети облуд. (П. Грабовський)
У скрутне, безвихідне становище; в небезпеку. Приклади
  • Потрапив [партизан] в лабети — мусить умерти мовчки (Ю. Збанацький)
  • Вколо рук моїх гадюками метався Густо-зелений ліс водорослин і трав — І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський)
  • Було виснажена душа — кинемо її знову в лабети… Ша!.. Серце моє, де ти? (М. Хвильовий)

у (неопла́тному) боргу́ перед ким.

Зобов'язаний кому-небудь чимсь. Приклади
  • Письменники українські давно в боргу перед своїми читачами, перед всім своїм народом (П. Тичина)
  • У родичів йому не хотілося жити, бо знав, що… постійно почуватиме себе в неоплатному боргу перед ними (В. Канівець)

поши́ти В ду́рні кого, грубо.

чим. Одурити за допомогою чого-небудь. Приклади
  • — Ви мене вважатимете за простачка, якого можна пошити в дурні баєчкою (В. Шевчук)
Продемонструвати свою перевагу, показати себе розумнішим від інших. Приклади
  • Тарас приліг. Стомив його цей дружній диспут. Кожен себе вважає мудрим, прагне пошити в дурні іншого… (В. Шевчук)
Поставити когось у дуже незручне, комічне становище; обдурити когось. Приклади
  • в ду́рні ши́ти. Вчора йому на ковзанці Левку, миленький співала, а сьогодні вже в дурні шиє (М. Стельмах)
  • у ду́рні обу́ти. У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана (Т. Шевченко)
  • Тупий навряд чи зумів би отаке витіяти, а цей, бач, усіх нас у дурні пошив (О. Гончар)
  • —. .Тепер він буде мститися за те, що ви його пошили в дурні (В. Шевчук)
  • — Не минеться тобі, що пошив нас у дурні. Це факт (М. Стельмах)
  • Став [Писар] її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Квітка-Основ'яненко)

загна́ти у сліпу́ ву́лицю кого.

Поставити кого-небудь у безвихідне становище, здобувши перемогу в суперечці, розмові і т.ін. Приклади
  • На Бронка дивились всі, і здавалося, що Філіпчук своєю логікою загнав його у сліпу вулицю (Ірина Вільде)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ву́лику.

Дуже шумно, гамірно. Приклади
  • В кімнаті — як в улику: гучний гомін молодих голосів бринить усіма тонами радості й смутку (М. Коцюбинський). — З одного боку співають свашки, з другого дружки, в хаті мов в улику… (М. Коцюбинський)

у Бо́га теля́ з'ї́сти, жарт.

Провинитися у чомусь; бути гіршим за інших. Приклади
  • Позвали [покликали] лисицю, ведмідь і каже: — Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним.. — А що ж, я хіба у Бога теля з'їла, чи що? Хай хто-небудь інший піде (Укр. дит. фолькл.)
  • [Абакат:] Що ж то я у Бога теля з'їв, чи як, що мені гріх за труди взять? (І. Карпенко-Карий)
  • В один із своїх виходів Спартак, загледівши.. Духновича, був щиро цим здивований: — І ти тут? — А що ж, як я: в Бога теля з'їв? (О. Гончар)
  • — Дай,— думаю,— і я поїду на стадіон. Що я гірший за інших чи в Бога теля з'їв? (І. Сочивець)

хоч у ву́хо бгай (клади́) кого і без додатка.

з прикм. Дуже, у великій мірі. Приклади
  • — Я його, писаря, знаєте, запросив кілька разів до себе,.. почастував наливкою та добрим спотикачем, і писар став такий добрий, хоч у вухо бгай! (І. Нечуй-Левицький)
  • Оришка мене… побоюється. Стає добра, м'яка, хоч у вухо її клади, і в усьому мене слухається (О. Гончар)
Дуже лагідний, покірний, податливий і т.ін. хто-небудь. Приклади
  • Диво дивне сталося з Йосипом: то бувало нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай. Слухняний та покірний Йосип! (Панас Мирний)

[аж] уда́рити об по́ли рука́ми.

Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т.ін. через що-небудь. Приклади
  • Як… роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич)
  • — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар)

з кіндра́тиком у голові́.

Недоумкуватий, психічно хворий. Приклади
  • — Грамотний чоловік і на глитая шию гне. А може, він теє… з кіндратиком у голові (В. Речмедін)

як бобе́р у са́лі.

Дуже добре, заможно, безтурботно. Приклади
  • Живе як бобер у салі (Укр. присл.)

вме́рти як у моги́лі в кого.

Хто-небудь гарантує збереження якоїсь таємниці. Приклади
  • — У мене вмре як в могилі, — пообіцяв бригадир (Є. Гуцало)

у ка́та, згруб.

Уживається при вираженні незадоволення чим-небудь. Приклади
  • Де ти в ката забарилась з своїми лучами? (Т. Шевченко)
  • [Тиберій:] Та куди ж він у ката щез той шлях? (Кропивницький)

о́чі бі́гають / забі́гали чиї, у кого і без додатка.

Швидко змінюючи об'єкт спостереження, хтось оглядає відразу багато чогось. Приклади
  • Очі його [панича], як миші, бігали, шукаючи куточка, де б заховатися, або вільного проходу, куди б можна б було драла дати (Панас Мирний)
Швидко читати. Приклади
  • Обома руками тримає перед очима книгу, і очі його шпарко бігали з рядка на рядок (Ю. Смолич)
Хтось виявляє неспокій, схвильованість, роздратування, провину і т.ін. Приклади
  • о́чі забі́гали, як у сірка́. — Що ж я там нашкодив, ану скажіть? — Ага! Бач — забігали очі, як у сірка (С. Васильченко)
  • Збентежено забігали очі в старої.. Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук)
  • — Багачики галасують, а в самих очі бігають, в голові тривога і хвост попідгинали, як ото цуцики (В. Большак)
  • Тільки випещене лице начальника було, як і завжди, сухе, дерев'яне, а в'їдливі очі неспокійно бігали (С. Васильченко)

перетво́рювати (оберта́ти) / перетвори́ти (оберну́ти) у (на) по́піл.

Повністю спалити що-небудь. Приклади
  • — Краще б зарево пожежі світнуло на їх [жителів]; краще б воно обняло їх в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний)
  • [Кривоніс:] Армаду кораблів султана, що розбивала великий флот венеціанців, ми скільки разів на попіл перетворювали (О. Корнійчук)

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́.

Пригнічений, сумний, невеселий. Приклади
  • Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П'ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані у мертвій воді (П. Панч)

попа́сти (попа́стися і т.ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т.ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке).

Опинитися в скрутному становищі, в несприятливих умовах. Приклади
  • Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький)
  • Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Народні оповідання)
  • Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар)
  • За свій труд попав у хомут (Укр. присл.)
  • Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба)
  • На квартирі… поліція влаштувала засаду, і.. [він] потрапив у пастку (В. Канівець)
  • Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її; пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів)
чого. Опинитися під впливом чого-небудь. Приклади
  • Трапилось непередбачене — сама виявилась переможеною, неждано-негадано трапила в сильце чи то справжньої, а чи то робленої людської доброти (Ю. Збанацький)

слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо. Приклади
  • Слова застряли десь у грудях, і Густав не міг нічого сказати (А. Хижняк)
  • Жменяк спалахнув гнівом, схопився на ноги і взяв Петричка за петельки так міцно, що всі слова застигли Петричкові в горлі (М. Томчаній)
  • сло́во застря́ло (застря́гло┌41488) в го́рлі. — Поранено командира взводу,— додав він [політрук] по хвилі притишеним голосом.— Командира? — слово застряло в горлі Білогруда (Ю. Бедзик)
  • Здавалось, всяке прощальне слово так і застрягло йому в горлі (О. Кобилянська)

не ба́чити / рідше не поба́чити [і] у ві́чі.

Не зустрічатися з ким-небудь. Приклади
  • — Сідай, Давиде,.. гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба, й у вічі не бачили один одного. Тільки подумати: п'ята осінь! (А. Головко)
  • Другі… казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
кого. Не знати когось, бути незнайомим з ким-небудь,. Приклади
  • Колодуб був задумливий і якийсь відсторонений, зчужілий. Дізнався про батька, якого не бачив у вічі, і про матір, і про себе (Ю. Бедзик)
чого. Немає; не можна знайти. Приклади
  • Учора був я в районі та у земвідділ заходив — нашого приговора й у вічі там не бачили. Ні у входящих, ні в ісходящих (А. Головко)
  • — У других на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш… (Панас Мирний)

як у люде́й.

Пристойний, хороший, кращий. Приклади
  • [Килина:] Та я б і цілий ліс продати рада,.. Був би ґрунт як у людей, не ся чортівська пуща (Леся Українка)
Такий, як треба; звичайний. Приклади
  • І сорочка на ньому — не як у людей; замість білої, як закон повеліва, вона в нього або червона, або синя (Г. Квітка-Основ'яненко)
Як звичайно має бути; як треба, добре. Приклади
  • — У нас ніколи так, як у людей (Панас Мирний)
  • — Якось посеред літа вирішили ми всім сімейством прибудувати до хати веранду — щоб було, як у людей (Григір Тютюнник)

рік у рік.

Постійно; протягом тривалого часу. Приклади
  • Сняться сни мені воєнні з року в рік, з року в рік (М. Сом)
  • з ро́ку в рік. З року в рік безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари, навантажені відбірним експортним зерном та тюками тонкорунної вовни (О. Гончар)
  • Я з норми не виходжу, та й лікар потачки не дає.. І, зрештою, не можна рік у рік по-санаторськи бездіяльно жити, а треба навчатись бути здоровою в умовах нормальних, а себто в умовах не лежня, а людини (Леся Українка)

ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук). кому, кого і без додатка.

Перевага у чому-небудь. Приклади
  • Дочасне виготовлення днища дає деякий козир у руки (Г. Коцюба)
  • Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі, — ось козир у руках шовковиків для підвищення продуктивності праці (З газети)
У кого-небудь є можливость показати свої знання, уміння, здібності і т.ін. Приклади
  • — Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається, третя категорія, Леоніде Артемовичу?..— Друга.— От бачите,— розбіглись у завуча на обличчі зморшки.— Вам усі козирі до рук (Ю. Мушкетик)

у вла́сні ру́ки чиї, кого, зі сл. відда́ти, переда́ти і т.ін.

Особисто кому-небудь. Приклади
  • Уклінно прохаю віддати його [вірш] у власні руки Марії Костянтинівні на спомин (Панас Мирний)

хміль бро́дить у голові́ чиїй, кого.

Хто-небудь п'яний, сп'янів. Приклади
  • З аркадянами веселився [Евандр], Над варенухою трудився, І хміль в їх головах бродив (І. Котляревський)

увійти́ у ро́зум.

Досягти повного фізичного та інтелектуального розвитку; стати дорослим. Приклади
  • Хоч ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько — є в нас і криничка глибоченька, маємо і городчик, і пашні трохи… — усе гаразд, усе добре, та не батьківщина, що там родилась і хрестилась, молодою співала, увійшовши у розум, горувала… (Марко Вовчок)

принести́ в пелені́ (у припо́лі) кого, несхв.

Народити позашлюбну дитину. Приклади
  • Офіцерик потім кудись завіявся.., а бідна попівна принесла оцього студента в приполі (Ю. Збанацький)
  • Багачі своїми поглумками проходу не давали: — Дождалась? Ждала мати червінців таврійських, а дочка натомість байстря в пелені принесла! (О. Гончар)

купа́тися як сир у ма́слі.

Жити у достатках, у розкошах, безтурботно. Приклади
  • — Чого їй [Христі] недостає? — думав він, бродячи одинокий по саду.— Як сир у маслі купається, а ще й плаче (Панас Мирний)

впійма́тися у сільце́.

Потрапити у скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • Неля відчула, що впіймалась у сільце. Вона у відчаї повела навкруги очима, наче шукала допомоги в оточуючих предметів (Ірина Вільде)

по́ле зо́ру.

Простір, який можна охопити поглядом; видимість. Приклади
  • Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі. Я відразу загубив його з поля зору (А. Хорунжий)
  • Дуб зникає з поля зору (І. Багмут)
Коло інтересів, предмет діяльності. Приклади
  • Питання пропаганди передового досвіду завжди в полі зору працівників міністерства (З журналу)
  • Чому в цій ліриці таке звужене поле зору автора..? (Не ілюстрація..)
  • у по́лі зо́ру. Справа навчання працюючої молоді завжди має бути в полі зору держави (З газети)

товкти́ся як у сту́пі.

Дуже багато, виснажливо, інтенсивно працювати. Приклади
  • Цілісінький день як у ступі товчешся, та ще й виспатись не дають! (Остап Вишня)

як (мов, нена́че і т.ін.) у лихома́нці.

Хто-небудь тремтить, здригається і т.ін. Приклади
  • Сама як у лихоманці, так і труситься (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. труси́тися, тремті́ти, і т.ін. ( перев. у препозиції). Дуже, сильно. Приклади
  • Староста тіпався як у лихоманці (Я. Баш)
  • А далі як затруситься [Халявський] неначе у лихоманці (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона забилась у самий куток печі; трусилася як в лихоманці (Панас Мирний)
зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. У постійній тривозі; неспокійно. Приклади
  • Жили, як у лихоманці (З газети)

спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.

Згадуватися, пригадуватися. Приклади
  • Чудовий такий був вечір весняний, що сама веснянка на думку наверталась (Марко Вовчок)
  • Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні (О. Гончар)
Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Приклади
  • спада́ти на га́дку. Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • спа́лося у го́лову. — Що, мамо, як не зазеленіє? — запитався вдруге Івась. —. .Як-то не зазеленіє? Що тобі.. у голову спалося (Ю. Яновський)
  • Батьківщиною тюльпана є наші Чорноморські степи! Але чи нашому русинові спливло б у голову робити ґешефти на тюльпанах? (Ірина Вільде)
Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Приклади
  • наверта́лося на ду́мку, безособ. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар)
  • Спадали на пам'ять [Микиті] усі ліки та знадіб'я, які вживають підвереджені [з підірваним здоров'ям] люди (Л. Яновська)
  • Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський)
  • Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко)

заморо́жувати / заморо́зити кров [у жи́лах] у кого, кому.

Викликати почуття жаху. Приклади
  • Мертва душа гляне в очі марою, в жилах мені заморозить всю кров (Леся Українка)
  • Все більше і більше впевнялася [Параскіца], що люди не помиляються, що вона відьма — і ця свідомість заморожувала кров у неї (М. Коцюбинський)

лі́зти у за́шморг (в ярмо́) до кого і без додатка.

Потрапляти в економічну залежність до когось. Приклади
  • вла́зити в ярмо́. — Не хочеться взимку в наймитське ярмо влазити. Страх як не хочеться (М. Стельмах)
  • — Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)
  • Мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня, яким міг ґрунт обробити, не лізучи у зашморг до глитаїв (І. Муратов)

зако́пувати (зарива́ти) / закопа́ти (зари́ти) [у зе́млю] свій тала́нт.

Занедбувати, не розвивати, не застосовувати свої здібності. Приклади
  • Я певно свій талант не закопаю, Добром своїм рад другим я служить (І. Франко)
  • Артемовський виконував дуже добре ролі драматичні, і не раз йому говорили, що він зариває цей свій талант, мало приділяє уваги драматичним п'єсам (М. Рильський)
  • — Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики (Н. Рибак)

є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка., жарт.

Хтось розумний, здібний, кмітливий і т.ін. Приклади
  • не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них [дорослих] теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі,.. не було лою під чуприною (М. Стельмах)
  • — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах)

у свиня́чий писк, фам.

Дуже п'яний. Приклади
  • — Марино, як твій чоловік? — Та прийшов учора весь у свинячий писк (Сл. В. Утченка)

у поря́дку.

В доброму стані, вигляді і т.ін. Приклади
  • Збруя на ньому вже була в порядку, сідло — на місці (О. Гончар)
зі сл. усе. Так, як слід, належним чином, добре, правильно і т.ін. Приклади
  • Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М. Коцюбинський)
  • — Здорово, комбриг! Як справи? Все в порядку? (О. Довженко)
  • у по́вному поря́дку. Усе в повному порядку.

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка.

Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Приклади
  • рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. ..Не люблять неволі, напівправди, менжування людьми, крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу)
  • Рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте, — кажу, — пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: Все попереду… (А. Крижанівський)
  • рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик)
  • — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов'яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети)
  • Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик одважиться, по стародавній мові. Що хлібець їж. А правду ріж. Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов)

живи́м у я́му (в домови́ну і т.ін.) ляга́ти.

Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Приклади
  • Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко)
  • жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись [прохарчуватися] (Г. Квітка-Основ'яненко)

у три ши́ї (у три ви́рви), перев. зі сл. гна́ти і под.

Дуже грубо, з лайкою, з бійкою. Приклади
  • — Женіть його! — несподівано розсердився Петро Семенович.— Женіть, і негайно… У три шиї… Нахаба безсовісний. Бач, насміхатись вирішив (О.Чоногуз)
  • — Гнати їх у три шиї! — вирувала молодь (О.Гончар)
  • — Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шию витурю, в безвість нажену його, псяюку такого! (М. Стельмах)
  • Гарну новину прочув: мене в три шиї.. згодом витурять,— ловко! (М. Кропивницький)
  • Дали нам греки прочухана і самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (І. Котляревський)

відійти́ / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон), уроч.

Померти. Приклади
  • Буде у Сурамі Велике свято — пам'ятник відкриють Незламній поетесі-войовниці [Лесі Українці], Що там у сон довічний відійшла (М. Рильський)
  • Минуло п'ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб — поет-академік Максим Тадейович Рильський (З газети)

[аж] у голові́ моро́читься від чого і без додатка.

Виникає стан запамарочення у когось ( перев. від сильної дії, впливу чого-небудь). Приклади
  • Аж у голові морочилось від утоми.
  • Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих! А пахнуть як, аж в голові морочиться, жадної делікатності нема в тих квітках (Леся Українка)

мая́чи́ти у ві́чі (пе́ред очи́ма) кому і без додатка.

Поставати в уяві; ввижатися, згадуватися. Приклади
  • Хоч би маленький шматочок м'яса! Явдоха відчуває — м'ясо відживило б її. Воно маячить перед очима — рум'яне, піджарене… (О. Донченко)
Знаходитися на видному місці; бути помітним, привертати увагу. Приклади
  • [Одарка:] Чи се ж тобі, дівко, звичайно середу [серед] дня з парубком на вулиці стояти? — маяче [маячить] усім у вічі, як та верства! (Г. Квітка-Основ'яненко)

у ла́пи чиї, кому, до кого, зі сл. потра́пити, попа́стися і т.ін.

У залежність від когось; під гніт, під вплив і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • І впіймали [Григорія], бузувіри [вороги]. Сам попався їм у лапи (Є. Кравченко)
  • Проданий і кинутий в 1939 р. потворному Гітлеру в лапи, він [польський народ] опинився на краю повної загибелі (П. Козланюк)
  • Солод потрапив у лапи Колобродова (М. Руденко)

у па́рі.

Один поряд з іншим. Приклади
  • Сядьмо, старий, у парі, щоб гречка родила (Укр. присл.)
Одружений. Приклади
  • — Плакала [Олена] коло криниці від злості, що ми вже законно в парі (В. Кучер)
Разом, удвох з ким-небудь. Приклади
  • — Вип'єм, Гонто, брате! Вип'єм, друже, погуляєм Укупочці, в парі (Т. Шевченко)
зі сл. бу́ти, жи́ти і т.ін. Подружжям, разом. Приклади
  • — О дівчино! — каже Тиміш.— Мушу сповістити твою лиху годину: не бути нам у парі (Марко Вовчок)
  • Як би то й назвати теє щастя, щоб жити з нею в парі (П. Куліш)
  • — Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі (Словник Грінченка)

би́тий у ті́м'я.

Досвідчений, практичний, бувалий і т.ін. Приклади
  • Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, вирветься із пекла (П. Козланюк)
Розумово обмежений, нетямущий. Приклади
  • — А господи, чи ти недоколиханий, чи в тім'я битий? — обурюється тітка Ликерія (М. Стельмах)

пригрі́ти гадю́ку (га́дину і т.ін.) на гру́дях (у па́зусі і т.ін.), грубо.

Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Приклади
  • пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли, — мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний)
  • Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер)
  • [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров)
  • Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку? (О. Гончар)

ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.

Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити. Приклади
  • Не сподіваючись цієї зустрічі, я відхилив двері в коридор, а навпроти вона. Спалахано глянула в очі, опустила довгі вії. У мене язик мов приріс до піднебення (Ю. Збанацький)
  • Його благородіє не забалакало, воно, правда, поривалось сказати щось, та язик пристав у роті, не повертався (Панас Мирний)
  • — Чуєте, який я красномовний… А примусьте мене зараз заговорити, хоч словечко витиснути, коли язик присох до піднебіння (В. Речмедін)
  • язики́ поприсиха́ли в ро́ті (про багатьох). Нам сиділося, як собаці на човні, а язики наші в роті поприсихали (Ю. Яновський)

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій і т.ін.] приго́ді кому.

Прислужитися кому-небудь. Приклади
  • Дощик-дощику, іди На левади, на сади,.. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська)
  • [Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький)
Виявлятися потрібним, необхідним. Приклади
  • [Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький)
  • Коли розлучалися, дівчина дала Миркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.)
  • — Поживеш, — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький)
Допомагати кому-небудь, виручаючи когось. Приклади
  • — Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко)
  • — Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко)
  • Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко)

полоска́тися в горі́лці (у вині́ і т.ін.).

Надмірно пити спиртне. Приклади
  • — Учора наїхала до пана погибель наша — мирові посередники. До третіх півнів полоскались у горілці і винах (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) у тума́ні.

зі сл. ба́чити, пам'ята́ти, уявля́тися і т.ін. Нечітко, невиразно. Приклади
  • Мигається мені та Орлиха мов у тумані — висока, у червоному очіпку, все чорні брови здвигає (Марко Вовчок)
зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. Невиразно сприймаючи, погано розуміючи те, що відбувається. Приклади
  • Думаючи лише про Карпа й про те, що їм доведеться жити під одним дахом, Прохор мов у тумані підійшов до невисокого паркана (А. Шиян)
  • Ще не затихла в голові моїй музика моїх школярських років, а проте в мене — думок-думок… Ходжу, як у тумані. Дійсніть — як сон, і сни — як дійсність (С. Васильченко)
  • Ми [учні] жили весь час мов у тумані (І. Франко)

ви́тягтися (ви́тягнутися) у ни́тку.

Докласти всіх зусиль, щоб зробити щось незвичайне, майже неможливе. Приклади
  • — Як так, то й так! — бадьоро відповів Котик.— Даю слово: сам у нитку витягнуся, а Сокиринці підтягну! (Л. Гроха)

у пори́ві чого і без додатка.

У стані сильного збудження, піднесення; пристрасно. Приклади
  • з пори́вом. [Деві (з поривом):] Се я зробив! Зовсім не дядько Річард! (Леся Українка)
  • І, в пориві, підняла Маруся руки назустріч сонцю, обіллялась першим золотим його потоком, мов піднялася над землею,— і заспівала… (Г. Хоткевич)
  • Хлопець в пориві припадає до її красиво викреслених вогкуватих губ (М. Стельмах)
  • У пориві безстрашшя, з гранатами в руках кидались з окопів бійці на громихаючі на залізних гусеницях танки (О. Гончар)

у до́брі ру́ки, зі сл. діста́тися, потра́пити і т.ін.

До надійної, дбайливої людини, до хазяїна. Приклади
  • Вони так зраділи, одібравши книжки… і я ще більше запевнився, що книжки дістались у добрі руки (М. Коцюбинський)
  • — Тепер руїни, а колись? Чого там тільки не було? Та й тепер ще попадись вона [Ратієвщина] у добрі руки — золото не місце (Панас Мирний)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади
  • — Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
  • душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
  • Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
  • душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
  • Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
  • У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
  • На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)

у голові́ макі́триться / замакі́трилося.

Виникає стан запаморочення, стає недобре комусь. Приклади
  • В голові макітриться, стогну я на печі (Ю. Яновський)
  • В голові макітриться, перед очима все танцює і крутиться. Але я йду (Ю. Збанацький)
від чого і без додатка. Втрачається здатність нормально сприймати що-небудь ( перев. від сильної дії, впливу чогось). Приклади
  • Від його [вина] найменшої крапельки макітрилося в голові (О. Ільченко)
  • [Катря:] Професор таке говорить, що в голові макітриться, нічого не розумієш (І. Микитенко)
  • А пташки співають так весело, що аж макітриться в голові (М. Сиротюк)
  • У голові замакітрилося, в очах потемніло, землі під ногами не стало (З журналу)

у [до́брому] гу́морі.

Має хороший настрій; усміхнений, життєрадісний, веселий і т.ін. Приклади
  • Блюм сьогодні саме в гуморі (П. Колесник)
  • Відповідаю сміливо, бо тато, бачу, в гуморі (М. Стельмах)
  • Приємно бачити вас у доброму гуморі (Ю. Шовкопляс)
  • Бастило не був у доброму гуморі сьогодні, бо надовго замовк (В. Дрозд)
перен. Прихильний, щедрий і т.ін. (про що-небудь). Приклади
  • Треба, щоб тобі просто пощастило, щоб сама фортуна помітила тебе, коли вона в доброму гуморі (М. Слабошпицький)

[аж] у го́лову (у п'я́ти) б'є, зі сл. міцни́й і под.

Дуже, занадто різкий. Приклади
  • Мати продавала квас по три копійки за пляшку. Міцний, аж у п'яти б'є! (П. Панч)

думки́ стриба́ють / застриба́ли у голові́ в кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь втрачає спокій, впевненість у чомусь, перебуває в стані нервового напруження, збудження і т.ін. Приклади
  • Орест тільки зовні здавався спокійним. Всередині у нього все кипіло, і блискавичні думки стрибали в голові (Олесь Досвітній)
  • думки_ закружля_ли в голові_. Думки закружляли в голові, шукаючи виходу. Бігли божевільні хвилини (Д. Бузько)

як (мов, на́че і т.ін.) [у се́бе] до́ма.

зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т.ін. Добре, безтурботно, безпечно. Приклади
  • Зажила вона [Христя] в Перепилихи, як у себе дома (Панас Мирний)
Безцеремонно, нахабно. Приклади
  • Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами, як дома (О. Гончар)
зі сл. бу́ти і под. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Приклади
  • — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник)
  • Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки. — Роздягайся,— сказав Льоня..— Будь як дома (О. Гончар)
Впевнено. Приклади
  • Горбань хазяйновито, наче в себе дома, подався до хлівця.., а невдовзі з'явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало)
  • Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився, як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко)

кива́ти па́льцем у чо́боті.

Нишком, крадькома погрожувати кому-небудь; гудити когось, не виявляючи відкрито свого невдоволення. Приклади
  • Останнім часом постійно критикували нашого агронома на правлінні, а він слухав і кивав пальцем у чоботі (З газети)

попа́сти па́льцем У не́бо, жарт.

Сказати що-небудь невлад, недоречно, помилитися у поясненні або визначенні чогось. Приклади
  • [Усі:] Ха-ха-ха! Попав [Гнат] пальцем в небо! Тю! (М. Старицький)
  • Як дійшла [Катря] до того, що Дорошенко про заробітчан казав, крекнув [Коваль] і перепинив мову. — Еге ж, якраз попав пальцем у небо! — аж сплюнув Юхим (А. Головко)
  • [Любов:] От уже попали, вибачайте, пальцем в небо (Леся Українка)

у дві руки́.

Паралельно двома особами, приладами тощо. Приклади
  • У звичайному обчислювальному центрі вихідні дані перфоруються на паперові стрічки чи перфокартки у дві руки. Потім обидва примірники порівнюються з допомогою спеціальних пристроїв контрольного зчитування (З журналу)

пливти́ (іти́, текти́ і т.ін.) / припливти́ до рук (у ру́ки), перев. зі сл. сам, сама́, само́.

Легко, без труднощів діставатися кому-небудь. Приклади
  • — Що?! Таки не витримав? Ще б пак. Само добро в руки тече, а ти відвертаєшся (Григорій Тютюнник)
  • Він, помовчавши, спитав, чи не зустрічала того чолов'ягу із запорозькою люлькою. Тож, відповідаючи на запитання, підкреслила [Флора], що він має цими днями зайти до них.— Я ж казав, що люлька таки припливе до моїх рук (Г. Коцюба)
  • На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Яновський)
  • Матеріал для колгоспної стінгазети сам плив до рук (О. Гуреїв)
  • Він таки ж господар, і гріх йому… не брати того добра, що само в руки пливе (Григорій Тютюнник)

по (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х.

Скрізь. Приклади
  • по всьо́му сві́ту. [Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко)
  • Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей)
  • — Якби не та панщина,.. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький)
  • — Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко)
  • Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався,.. заговоривши французькою мовою (О. Довженко)
  • Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був по світах, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів за дворника состояв (У. Самчук)
  • Не вагалась пані:. .поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка)
У незнані, невідомі місця; далеко. Приклади
  • Віщувало серце,— не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар)

на весь (на по́вний, у по́вний і т.ін.) го́лос.

зі сл. крича́ти, співа́ти і т.ін. Дуже голосно, з усієї сили. Приклади
  • Спохопився я, коли почув, що птахи співають на повний голос (З журналу)
  • Васлько почав шморгати носом, потім згадав, що цей дядько придавив йому руку, і заплакав уже на весь голос (П. Панч)
  • Співали її всі — й ті, що знали пісню, і ті, що не знали її. На весь голос співали українці (Л. Первомайський)
  • Як крикнув десятник на весь голос: На панщину! (Марко Вовчок)
Нічого не приховуючи, усе до кінця, з усією повнотою, переконливістю. Приклади
  • не на по́вний го́лос. Після смерті Драгоманова Кримський написав некролог, в якому гідно відзначив заслуги видатного вченого і публіциста, але з огляду на царську цензуру сказав про це не на повний голос (З журналу)
  • [Зіна:] Ви мене і так стільки часу в чорному тілі тримали. Дайте ж мені хоч раз заговорити на повний голос (Т. Фесенко)

дух займа́ється (забива́ється і т.ін.) / зайня́вся (заби́вся і т.ін.) в кого, кому і без додатка.

Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т.ін. Приклади
  • дух у гру́дях затну́вся. Вона [Христя] почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся (Панас Мирний)
  • Олеся затрусилась і ледве встояла на ногах; вона аж зблідла; дух забився; вона… нічого не бачила перед собою (І. Нечуй-Левицький)
  • [Нартал:] Ти [Лацію] став мені показувати зараз… красу Італії, багатство Рима, — у мене дух зайнявся (Леся Українка)
  • — Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався..— вона починала ходити… по луці (Марко Вовчок)

у глибині́ душі́ (се́рця).

Внутрішньо, відверто для себе, таємно від інщих. Приклади
  • В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський)
  • В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові — похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут)
2.Усередині єства. Приклади
  • в глиби́нах се́рця. В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський)
  • Далеко не кожний Ваш вірш одізвався. .мені десь аж в глибині серця (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь у во́ду, перев. зі сл. пропа́сти і т.ін.

Зникнути, пропасти. Приклади
  • — Ще як забрали, бідолашного [чоловіка], австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик)
Безслідно. Приклади
  • Ніхто, ніхто не знатиме, як він [Василь] тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду… (П. Автомонов)

з тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні.

Надзвичайно рано, вдосвіта. Приклади
  • Схоплювався [Тимко] разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч,.. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник)
  • Стукне гость [гість] в перші чи в треті півні,— Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..)

у ніс ко́ле.

Не подобається кому-небудь, не задовольняє когось. Приклади
  • Чуєте, йому [Якову] моя страва у ніс коле? (Панас Мирний)
  • Попідростали [діти] — в голові туманіє. Тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза.. Одежа домашньої роботи вже, бач, у ніс коле… (А. Іщук)

хоч у кула́к труби́, фам.

Уживається для вираження відчаю, викликаного нуждою, нестатками, голодом і т.ін.; повна безвихідь. Приклади
  • — Я все в сільраді та в роз'їздах.. Ще добре, що хоч корівчини якої немає, а то — хоч у кулак труби (Ю. Збанацький)
  • хоч у кула́к труби́ть. На дубі сидячи, Зозуля куковала [кувала]: ..Одколи, як тепло вже стало, А гусені нема, черви зовсім так мало. Прийшлось із голоду хоч у кулак трубить (Є. Гребінка)

у пе́ршу че́ргу.

Насамперед, передусім, спочатку. Приклади
  • Якщо спробувати визначити основні ідеї збірок [Л. Дмитерка] Крилатий кінь і Причетність, то цілком очевидно, слід у першу чергу говорити про ідеї миру — миру на землі (З газети)
  • При виборі творів для перекладу Франко орієнтувався в першу чергу на їх політичну й громадську спрямованість (З журналу)

не го́ден у слід ступи́ти чий.

У порівнянні з ким-небудь; своїми якостями, властивостями набагато гірший. Приклади
  • Я все зроблю, щоб довести, що він не годен у його слід ступити (З газети)

у [по́вному] ажу́рі, розм.

В порядку. Приклади
  • Документи у всіх були, як кажуть, у повному ажурі (Іван Ле)
  • по́вний ажу́р. Запитую: Хто керуватиме вами? — А ніхто, — відповідають.— Усі робитимемо і всі керуватимемо. Так і вийшло: повернулася я з відпустки — повний ажур (З газети)
  • Звісно,. .на високі посади могли пробитися люди. .негідні, випадкові. А якщо глянути на їх анкетні дані, на родовід, на життєвий сад — усе в ажурі (З газети)
Так, як і повинно бути; в порядку, гаразд, як слід. Приклади
  • — Все буде в ажурі,— запевнив його Ярошенко і прислухався (В. Речмедін)
  • Чехов сказав колись: в людині все мусить бути в ажурі (І. Цюпа)

у тако́му ра́зі.

За цих обставин, умов; тоді. Приклади
  • — Вам права старшини відомі?.. — Відомі. — То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки (О. Гончар)
  • — Нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська.. Тільки в такому разі ми зможемо захистити козацтво від усяких напасників і врятувати козацькі вільності [вольності] (С. Добровольський)

хоч у во́ду.

Уживається для підкреслення безвихідного становища кого-небудь. Приклади
  • Отак тепер Не знає, де дітись, Титарівна… Хоч у воду, Аби до Микити… (Т. Шевченко)

ма́ти не́руш у рука́х, жарт.

Брати, привласнювати чуже, виявляти потяг до крадіжки. Приклади
  • — Як говориться, мав неруш у руках, любив потягнути все, що лежало без догляду (І. Франко)

розтира́ти / розте́рти (зіте́рти, сте́рти) на по́рох (у по́рох, на прах, у порошо́к) кого.

Знищувати, розбивати вщент. Приклади
  • [2-й з прохачів:] Ти б їх скрушив, тих вражих монтанівців, стер би в порох! (Леся Українка)
  • Гнів кипить в очах суворих,— Хай не лізе клятий ворог,— Розітрем його на порох (І. Нехода)
  • Дошкульно тіло краяли вітри, пронизували грози ятаганні,— але мене хоч в порох розітри — я знов перемагатиму в змаганні (Д. Луценко)
Нищівно викривати, критикувати кого-небудь. Приклади
  • Один хвалько шептав другому: — Ти ж тільки не кажи нікому, Як я піймав його на слові І трахнув у своїй промові! Я в порошок розтер його? — Кого? — Ну, та начальника ж свого (С. Воскрекасенко)
  • Але в думці Горецький не мовчав. Він нищив своїх противників, громив їх впень, розтирав на порох, але вони про це нічого не знали (М. Ю. Тарновський)
Розправлятись з ким-небудь. Приклади
  • [Анна:] Ох, та й боюсь я його тепер! Боюсь, як найтяжчого ворога! І певно, що як він на нас завзявся, то зітре на порох, знищить, зруйнує (І. Франко)

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т.ін.) [собі́] не ма́ти.

Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Приклади
  • Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті ніж такому (Панас Мирний)
чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний)
  • В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч)
  • Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар)
чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Приклади
  • на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний)
  • Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський)
  • Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов)
  • То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний)
  • Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький)
  • Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний)

на (у) пожи́ву.

Для їжі, споживання. Приклади
  • — Люди чужії велять у поживу собі приганяти нашу худобу (Переклад Б. Тена)
  • Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно те на посів, те на поживу (Панас Мирний)

ка́нути у бе́звість (у небуття́, у ві́чність).

Зникнути назавжди, безповоротно. Приклади
  • Довкола панувала могильна тиша, немов земля вся канула в небуття (В. Гжицький)
  • Радісно розуміти, що книжки Юрія Шовкопляса в безвість не канули (З газети)

у пова́жному ста́ні, заст.

Вагітна. Приклади
  • Пані моя нездужає: вона у поважному стані (Сл. Б. Грінченка)

ряд у ряд.

Один біля одного; один за одним. Приклади
  • Проте не все сяяло в цій [Золотій] палаті.. На стінах ряд у ряд тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (С. Скляренко)
  • ряд по рядо́чку. Маруся насіяла всячини, і усе проквітало.., сіяла усе окремніше, ряд по рядочку, а зійшла така мішанина (Марко Вовчок)

як у голомо́зого чупри́ни, зі сл. бага́то, ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова. Приклади
  • Багацько, як у голомозого чуприни (Укр. присл.)

у дві при́горщі не захо́пиш, жарт.

Дуже багато чого-небудь. Приклади
  • [Карпо:] Цокотуха! Достометна [достеменна] сорока-білобока; наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (М. Кропивницький)

тума́н у голові́ чиїй, у кого і без додатка.

Відсутність чіткого усвідомлення чого-небудь через хворобу, перевтому тощо. Приклади
  • Політ думки не відбувся через туман у голові (З журналу)
Хто-небудь не може ясно, чітко, реально усвідомлювати що-небудь через утому, недугу і т.ін. Приклади
  • — Тільки шия вже болить, в голові туман, думати важко (М. Коцюбинський)
  • На превелику печаль, у голові критика сьогодні стояв якийсь туман, а тому вигляд у нього, незважаючи на ясний день, був хмурий (Л. Гроха)

скака́ти у вого́нь і в во́ду за кого.

Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небуд; робити будь-що для когось. Приклади
  • Всякий Прокопові сват, І всякий Прохорові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський)

попливти́ У кише́ню (до кише́ні, у ру́ки і т.ін.) чию (чиєї, чиї), кому.

Легко, без труднощів дістатися, потрапити комусь (про гроші, майно і т.ін.). Приклади
  • — Відрізали [землю]. — Скільки я на ту землю старався. Тягнувся до того достатку, і попливло моє щастя старцям у руки (М. Стельмах)
  • — Здається, і наші коні та воли попливуть панам у кишені (М. Стельмах)
  • Він тепер заживе так, як ніколи ще не жив. Вибудує завод і гроші самі попливуть у його кишеню (Панас Мирний)

у голові́ тумані́є (тума́ни́ться).

у кого, кому. Хто-небудь втрачає здатність чітко, реально сприймати навколишнє через хвилювання, сильний біль тощо; затьмарюється свідомість у когось. Приклади
  • Мені почало здаватись, що мене оплутала якась тонка павутина і починає застилати очі і заважати дихать. В голові мені туманіє (Леся Українка)
Втрачається чіткість думки, здатність виразно, реально сприймати навколишнє через хвилювання, сильний біль і т.ін. Приклади
  • В ньому прокинувся голод, дикий, непогамовний, незборимий голод, від якого темніє в очах, туманіє в голові (П. Загребельний)
  • Від випитого, а ще більше від пережитих страхів туманилося в голові (Ю. Бедзик)

ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова. Приклади
  • [Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
  • — Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
  • Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)

як ри́ба у воді́

як (мов, ні́би і т.ін.) у пропа́сниці, зі сл. тремті́ти, труси́тися і т.ін.

Дуже сильно. Приклади
  • Жорна м'яко шамотіли по зерну: кіш трясся, як у пропасниці (М. Коцюбинський)
  • Жінка стоїть з заціпленими устами і від того все тіло тремтить, як у пропасниці (А. Головко)

аж у ву́хах лящи́ть.

Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т.ін. Приклади
  • З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч)
зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т.ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т.ін. Приклади
  • Заливався [песик] так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький)
  • так, що [аж] у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач)
  • Малий хлопчик, Матвійко,.. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко)
  • Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ'яненко)
у кого від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т.ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. Приклади
  • У Лукії аж у вухах лящало від цього стоголосого хору. Вона потрапила в невідому жаб'ячу країну (О. Донченко)
  • —Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький)

аж у но́ги лоско́че, перев. зі сл. хо́четься, корти́ть і т.ін., жарт.

Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Знаєш, так якось кортить побачити людей у щастю [у щасті], що й сказати не вмію. Слово честі, не вмію. Ну, кортить, аж у ноги лоскоче (П. Козланюк)

як у о́ко впа́сти, зі сл. схо́жий.

як (мов і т.ін.) буга́й у боло́ті, зі сл. густи́.

Дуже голосно, сильно. Приклади
  • Гуде, як бугай у болоті (Укр. присл.)

Щу́ку ки́нути у рі́чку.

як (мов, не́мо́в і т.ін.) у сні, зі сл. ходи́ти і под.

Не усвідомлюючи, підсвідомо. Приклади
  • Я по Сумській іду, в провулок ліворуч, немов у сні звертаю (В. Сосюра)
У стані, близькому до непритомності. Приклади
  • Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Л. Первомайський)

у розгі́н. зі сл. ора́ти.

у лі́сі щось [вели́ке] здо́хло.

у по́вній мі́рі.

Цілком, повністю. Приклади
  • на по́вну мі́ру.
  • — Ви відмінно знищили греблю… і поновили в повній мірі висушене колись болото, зробивши непрохідною для фашистських танків цю ділянку (Ю. Яновський)

ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т.ін.).

Нема грошей. Приклади
  • у кише́ні ві́тер. [Копистка:] Бувало й нап'єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму… Прокинешся вранці — у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш)
  • ві́тер по кише́нях гуля́є. А другий так собі, якийсь нетяга.. Вітер, видно, по кишенях гуляє (Г. Коцюба)
  • Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Укр. присл.)
  • Бо як в кишені вітер ходить, То треба спершу заробити (Укр. поети-романтики)
  • — Але ж тато не схожий на того противного диякона. Хоч у кишені вітер гуляє, та почуває себе людиною (А. Хорунжий)
  • З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рокавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде… (О. Гончар)
у кого. Хто-небудь бідний, не має грошей. Приклади
  • в карма́ні вітри́ гуду́ть. — Він [учитель] уже третій місяць не получає жалування, а тепер у його в кармані вітри гудуть! (Б. Грінченко)
  • ві́тер сви́ще по кише́нях кому. Але хто сказав, що я від таких самих бідаків, яким вітер свище по кишенях.., узяв би якісь гроші? (Письмен. зблизька)
  • Навкруг Софрона мешкали такі ж бідолахи безкопійчані… У них в кишені теж вітер свистів (Н. Рибак)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] ніж го́стрий у се́рце перев. кому, для кого.

Що-небудь дуже неприємне, дуже вражає, спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у когось. Приклади
  • — Хіба ти… зовсім відцуралася мене? Вона мовчала. Це мовчання було для хлопця, як гострий ніж у серце (О. Донченко)
  • — Прощавайте! — промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок)

оди́н в оди́н; Одна́ в одну́.

Які чимось схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т.ін. Приклади
  • — Боже мій! Яке зерно, одне в одне (М. Чабанівський)
  • оди́н у о́дного. І вродилися ті дев'ять синів, як дев'ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок)
  • — Ось крашанки. Одна в одну. Карбованець за десяток (Григір Тютюнник)
  • Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький)
  • — Гляньте-но, скільки в'юнів наловили. Та все один в один (М. Стельмах)
  • Зуби в нього [Івана] один в один, як намисто (Ю. Смолич)
  • Як затихло, то новий цар… звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий,.. показний (Панас Мирний)
Усі без винятку. Приклади
  • Дівчата в неї завжди такі чисті, та вбрані, та гарні — одна в одну (Народні оповідання)
  • Двадцять два зали [в палаці Терещенка] йшли анфіладою — коли б відчинити двері, їх видно було б один в один (Ю. Смолич)
зі сл. стоя́ти, йти і т.ін. Поряд, впритул. Приклади
  • Плоти стояли один в один до самої затоки (О. Десняк)

як (мов, нена́че і т.ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти.

Нерухомо, непорушно, застигши на місці. Приклади
  • як у зе́млю уко́паний. Катерина не привітала його, не кинулась, як завжди, йому назустріч, стоїть, як у землю вкопана (О. Стороженко)
  • Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана (Т. Шевченко)
  • як повко́пувані (про багатьох). Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп — щоб поворухнувся! (А. Свидницький)
  • — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він [Власов] і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний)

як варе́ник у ма́слі (у смета́ні).

як (мов, ні́би і т.ін.) у рома́ні, зі сл. люби́ти і под.

Пристрасно, мрійливо, як рідко буває у реальному житті. Приклади
  • І справді, вона любила як у романі… Так, як у романі! Чи ж могла доля з неї гірше насміятися? (В. Підмогильний)

у сини́ (у до́чки і т.ін.) годи́тися кому.

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти , а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого .

Хто -небудь зник безслідно ; про кого -небудь зовсім невідомо нічого . Приклади
  • ні ви́дом вида́ти , ні сли́хом слиха́ти . Його ексцеленція приступив до стола з газетами . . Ов , а се що таке ? Другого опозиційника , «Сінника Польського» ні видом видати , ні слихом слихати ! (І . Франко )
  • не слиха́ти , ви́дом не вида́ти . От година по годині Стила упливати , А Якима не слихати , Видом не видати (С . Руданський )
  • Зник чоловік десь безслідно , ані слихом слихати , ані видом не видати (З газети )

гра́ти у вла́сну (свою́) ду́дку.

Мати незалежні думки, погляди і т.ін. і чинити по-своєму. Приклади
  • Диктора немає. То й кожний з них у власну дудку грає, І має кожний з них свою програму (С. Олійник)

ма́ти ро́зум [у голові́].

Бути кмітливим, розумним, розважливим і т.ін. Приклади
  • Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай (Л. Глібов)
  • — Я не сказав би, — кохати не заборониш… Але ж батьки повинні мати розум у голові — то річ інша (Ю. Яновський)
Не робити необдуманих вчинків. Приклади
  • Дорога кепська: чи саньми, чи возом — не розбереш. Подекуди й човном Не вадило б… Розумні — майте розум, Сидіть удома (М. Рильський)

у хвості́.

у батьки́ (у діди́, у матері́ і т.ін.) годи́тися кому.

як мі́сяць у не́бі, зі сл. оди́н.

увійти́ гвіздко́м у го́лову чию, кому.

хоч [до бі́са] у пе́кло, грубо.

во́лос у во́лос.

Абсолютно схожий, зовсім однаковий. Приклади
  • І вродилися ті дев'ять синів, як дев'ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок)

заплу́тувати / заплу́тати у [свої́] тене́та кого.

Хитрощами, підступністю підкоряти когось своїй волі. Приклади
  • — Так, так, сидите, значить, дівчатка. А ваша подружка вас завела сюди, заплутала в тенета, та й навіть забулася про своїх спільниць. Недобре, дуже недобре вона вчинила (Ю. Збанацький)

як байба́к у норі́ зі сл. жи́ти.

піддава́ти / підда́ти жа́ру у вого́нь.

оберну́ти / оберта́ти на прах (на пил), перев. що.

Повністю знищити, розбити що-небудь, спричинити зникнення чогось. Приклади
  • Скільки турбот.., любові батьківської може потрощити, обернути на пил, змішати з багном один недобрий син! (І. Волошин)
  • оберну́ти у по́піл. — Краще б зарево пожежі світнуло на їх [жителів]; краще б воно обняло їх в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний)
  • Життя і кров, а не сюжет і тему Він [Коцюбинський] залишив на білих сторінках — І слів його не обернуть на прах (М. Рильський)

заби́ти клин у го́лову (у ті́м'я) кому.

Викликати у когось певні думки, прагнення, бажання і т.ін. Приклади
  • Питання це [відібрати землю] забило клин у тім'я Романові, але він… заспокоїв себе: Якось воно буде! Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка! (М. Коцюбинський)
  • Своїми словами: Ви мусите щось написати про гуцулів забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я зробить годен за 10 днів (М. Коцюбинський)

у миру́.

у ві́чі (ви́дом) не вида́ти кого, чого, фольк.

Зовсім не бачити. Приклади
  • ви́дом не ви́дано. Видом ніколи не видано, Щоб такая буря злая на козаків так міцно виступала й уставала… (Дума)
  • — Мені ніколи в житті на думку не спадало будь-кого образити, а щодо якогось генерал-майора, то про нього я навіть і не чув і видом не видав (Переклад С. Масляка)
  • У султана білії палати, а під ними чорнії темниці, там сидять в неволі бідні бранці, Світа-сонця не видають в очі (Леся Українка)
  • — Чом батька я свого Анхиза І досі в вічі не видав Ні з грішними, ні у Плутона? (І. Котляревський)

у лю́ди.

на (у) ла́пу кому, зі сл. да́ти і под., фам.

Плата за які-небудь послуги або винагорода за щось; хабар. Приклади
  • Спершу — дай йому на лапу… Не даси, то походи (С. Олійник)

як (мов, ні́би і т.ін.) п'я́те ко́лесо до во́за (у во́зі), ірон. , зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрі́бний; зовсім не (потрібний). Приклади
  • — А може буду так потрібна, як п'яте колесо в возі (І. Нечуй-Левицький)
  • — Потрібний він мені як п'яте колесо до воза (М. Стельмах)
  • Він говорить скрипучим незадоволеним голосом: — Тобі фізика так потрібна, як п'яте колесо до воза (О. Іваненко)

у свиня́чий (у чо́ртів) го́лос.

доно́сити / донести́ у ву́ха (до вух).

чиїх. Робити чутним, доступним для слухового сприймання що-небудь. Приклади
  • Мікрофони збирали всі привітання й доносили їх до вух Травиці (Ю. Яновський)
кому, кого, чийого, чиїх. Повідомляти когось про що-небудь ( перев. таємно — з метою обмови і т.ін.). Приклади
  • Коли став Микола завідувачем кафедри, то всі дрібниці,— що треба і не треба — доносили до його вух (З журналу)
  • Кожне слово Гаріфуліна повинен він, Юлдаш, доносити баєві у вуха (О. Донченко)
  • — Але ж я панові у вуха про все доносить не люблю (І. Манжура)

да́ти хліб у ру́ки кому.

Допомогти здобути кому-небудь засоби для існування (про освіту, спеціальність, роботу тощо). Приклади
  • — Через тиждень почнуться курси трактористів. Відпусти свого Петра на курси. Даси йому хороший хліб у руки (М. Томчаній)

є ще по́рох у порохівни́цях.

Ще не витрачені енергія, сили, творчі можливості і т.ін. Приклади
  • — За господарську лінію я не боюся,— вів далі батько.— Хоч мені вже й шістдесят, а є ще порох у порохівницях (В. Минко)
  • Куліш примовк, нахмурився. Його щось гризло, мучило, й Тарас прийшов на поміч: — Ну, як тут, брате, є ще порох в порохівницях? (В. Шевчук)
  • — П'ятдесят з лишком.. Щоправда, вважати себе старим, мабуть, ранувато, є ще порох у порохівницях, однак хода вже, відомо, не та (М. Олійник)
  • Квасолею годують, а м'язи ще грають, значить, не так просто висмоктати з мене силу мою, є ще, думаю, порох у порохівницях (І. Муратов)

сон у ру́ку.

арши́н у пле́ча́х.

Широкоплечий, дужий (про людину). Приклади
  • арши́н в плечі́. Никола йде, неначе брила,— Сажений зріст, аршин в плечі (П. Воронько)

джмелі́ гуду́ть у голові́ чиїй і без додатка, несхв.

Хто-небудь перебуває в стані сп'яніння, запаморочення і т.ін. Приклади
  • — Ідіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати, бо у вашій голові джмелі гудуть, а проспитесь, очуняєте, тоді й порозумнішаєте (Є. Гуцало)
  • — Не йдуть бісові ноги, наче їх відібрало! І в голові джмелі гудуть, хоч горілки не пив і не нюхав (М. Пригара)

у по́вній фо́рмі.

попа́стися (попа́сти і т.ін.) / попада́тися (попада́ти і т.ін.) в ру́ки (до рук) кому, чиї (чиїх), до кого.

ні ґу-ґу́.

до чого і без додатка. Нічого не робити, не братися до роботи. Приклади
  • ані́ ґу-ґу́. На словах — як на органах, а як до діла — ані ґу-ґу! (Укр. присл.)
  • Нач [начальник] сім'ю на пляж повіз, Десь нема і пома…. .А кріпильник — вдома… Другий день вже ні ґу-ґу й керівник дільниці (С. Олійник)
перев. де, куди. Не виконувати чогось конче потрібного, не йти кудись і т.ін. Приклади
  • Діждали ми весни… Сидять собі [люди] по садках.., а на поле ні ґу-ґу (Народні оповідання)
  • Турн з серця скреготав зубами, Що в кріпості всі ні ґу-ґу; А стін не розіб'єш лобами (І. Котляревський)
без додатка. Не виявляти себе, затаїтися і т.ін. Приклади
  • І танки важко під заграву Пішли по м'ятому снігу, Де ворог ліг і ні ґу-ґу (А. Малишко)
Нема ніяких вістей від когось, звідкись. Приклади
  • — Ждемо місяць, ждемо три місяці, ждемо півроку, ждемо рік — ні ґу-ґу! Мовчить.., не каже ні да, ні ні (Ф. Маківчук)
про що. Нічого не знати, не здогадуватися і т.ін. про щось. Приклади
  • Юнона з Турном як шутила [жартувала], Еней про теє ні ґу-ґу; Бо на його [на нього] туман пустила, Що був невидим нікому; І сам нікого теж не бачив (І. Котляревський)
кому, про що і без додатка. Нічого не говорити; мовчати. Приклади
  • ані́ ґу-ґу́. Зізнався я їй [Зіні] про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані ґу-ґу, навіть тітці (В. Логвиненко)
  • Повагавшися трохи, розповіла все про чоловіка, що в гречці їхній ховається. Дід замислився. Велів більш нікому — ні ґу-ґу. О, ні. Хіба вона не розуміє? Його ж уб'ють (А. Головко)
  • Чоловічок дуже дивний. Він завжди мовчав, як пень: Ні ґу-ґу, анітелень (П. Глазовий)
  • — Кинь його, Оверку, к чорту! Та вмийся,. .і щоб ні ґу-ґу нікому! Чув? (А. Головко)
Нічого не могти сказати. Приклади
  • ні ґу, ні ме. Ні ґу, ні ме [такий] (Б. Грінченко)

у поже́жному (поже́жнім) поря́дку.

бува́ти / побува́ти у бува́льцях.

яких. Опинятися у складних, перев. небезпечних ситуаціях. Приклади
  • Кумові доводилося бувати у всіляких бувальцях (С. Чорнобривець)
Багато бачити, зазнавати в житті. Приклади
  • Побував-таки [старий мандрівник] в бувальцях, бачив білий світ. Атож! Довелось ковтнути і солоного, і гіркого (С. Журахович)
  • Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький)
Мати непривабливий вигляд, довго чи часто використовуватися; бути не новим. Приклади
  • Вигляд у мене був непривабливий. Сірий простенький костюм, що вже й до цього бував у бувальцях, зовсім зім'явся (Ю. Збанацький)

як у Сірка́ із зубі́в, зі сл. не ви́рвати і т.ін.

у голові́ все іде́ / пішло́ о́бертом у кого.

лі́зти у во́ду, не зна́ючи бро́ду.

Робити щось без попереднього обмірковування, зважування; бути необачним. Приклади
  • [Ніна:] Хіба ж таки можна лізти в воду, не знаючи броду? Під снігом валуни… (І. Гребенюк)

у лапка́х.

ма́ти свій ро́зум [у голові́].

Діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших. Приклади
  • [Робітник:] Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде [кожне] свій розум має (І. Франко)
  • Людей питай, а свій розум май (М. Номис)
для чого і без додатка.Приймати самостійно рішення, вважаючи їх правильними. Приклади
  • Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того (І.Нечуй-Левицький)

у міх не вбере́ш чого і без додатка.

Дуже багато. Приклади
  • [і] в п'ять ла́нтухів не вбере́ш. Як балакати — так його і в п'ять лантухів не вбереш, а як до діла — то його в торбинку усього зложити можна (Укр. присл.)
  • Що вже тих казок за своє життя він нарозповідав! У міх не вбереш (З газети)

спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́).

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт у суху́ гру́шу (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися і под., грубо, ірон.

Дуже сильно. Приклади
  • Маланка бачить, що закохався Дмитро, як чорт у суху грушу (М. Зарудний)

на (у) смерть.

Так, що наступила чиясь кончина, загибель. Приклади
  • Постріл! І… нема Василя. Упав він просто з танцю на дорогу — в смерть (О. Довженко)
  • Лейтенанта Чорноволенка накрило міною. На смерть… (В. Козаченко)
  • — Забив. У смерть забив. Он гляньте! — і вона вказала на золотогривого півня, що лежав коло печі (Панас Мирний)
  • — Акушерку Рашкевич, кажуть, на смерть забили. Поліції нема, щезла (М. Коцюбинський)
Дуже, надто. Приклади
  • Степка за ним у смерть побивається… — І я чула, кумо… (М. Зарудний)
  • Остапійчиних дітей на смерть перелякав [Чіпка]… Біжить, кажуть, як скажена собака, через город… (Панас Мирний)
  • — Прошу не казати про цю пригоду моєму зятеві… Лихий у чоловіка язик, засміє на смерть… (М. Чабанівський)

у ру́ку [йде́ться] кому.

у животі́ [аж] пи́щики гра́ють у кого і без додатка.

у три ско́ки.

відійти́ (піти́) / відхо́дити (іти́) у небуття́, книжн.

уроч. Померти. Приклади
  • [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв)
  • Пішов чоловік у небуття, так і не повідавши нікому таємниці, де придбав хлопчину, з якого той кореня (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Не помре [Сеспель], не має права піти в небуття раніше, ніж побуде вдома, на рідній землі (Ю. Збанацький)
Перестати існувати; зникнути. Приклади
  • На обрії, неначе хмари, Лежали сині пасма гір. Та яничарів двох примари Мені ще заступали зір. Я не питав про їх наймення — Нехай ідуть у небуття. Їх відреклася рідна неня, За свідка маючи життя (Д. Павличко)
2.Безповоротно минути, пройти. Приклади
  • У небуття відійшли ті часи, коли епідемії віспи, холери, чуми спалахували в селах та містах нашої країни (З газети)
  • Ще приголомшені вчорашнім ходять ті, хто вцілів у війні, ще не віриться їм, що війна відійшла в небуття (П. Загребельний)

у чо́му (у чім, як) був.

у лице́ (в обли́ччя).

зі сл. зна́ти і под. Зовні, за зовнішнім виглядом. Приклади
  • Декотрих з них [бійців] Блаженко знав у обличчя, більшість була незнайома (О. Гончар)
зі сл. говори́ти і под. Прямо, безпосередньо комусь, відверто і т.ін. Приклади
  • Коли їй у лице говорять образливі речі, то лиш сміється (Г. Хоткевич). Хотів [Отто] кинути Таубенфельдові в лице якесь їдке слово (Ю. Бедзик)
  • — Зрадник! Хай йому скажуть се у лице! Тоді побачать… (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че, і т.ін.) [той] реп'я́х [до кожу́ха, до штані́в (у соба́чий хвіст і т.ін.)], зі сл. пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т.ін., жарт.

Настирливо, уїдливо, настійно. Приклади
  • мов реп'я́х кожу́ха. [Дід Семко:] Для тебе зняв би і сорочку з себе, Аби ото послухався. Так ні! Тримався місця, мов реп'ях кожуха (О. Підсуха)
  • — Ет, втомлено махнув рукою Терентій.— Вчепився в дурне слово, наче реп'ях у собачий хвіст (М. Стельмах)
  • От, думай собі причепився [Квасоля] як реп'ях дурноголовий (О. Донченко)
  • — Не кажи так, Федю… Який він мені жених? Чіпляється мов реп'ях, Доброго слова не слухав, а плюнути межи очі не насмію (С. Добровольський)
  • Пізніше, правда, вже не покрикував [інженер], зате чіплявся, як реп'ях до штанів (М. Ю. Тарновський)
  • Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп'ях (М. Кропивницький)
  • Гмиря аж скипів.— І чого ти до мене причепивсь як реп'ях! (А. Головко)
  • Роями цілими вони глотилися [товпилися] по селу, швендяли по полю, по хатах. До каждого [кожного] ґазди приставали мов реп'яхи до кожуха (І. Франко)

плюво́к у ду́шу.

на (у) всі (рі́зні) кінці́, з дієсл.

Скрізь, усюди, в кожному напрямі. Приклади
  • У нас зійшло вже сонце, його вогні ми шлем на всі кінці… (В. Сосюра)
  • В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (О. Гончар)
  • Вершники на момент круто збили коней і потім з… криком кинулись у різні кінці (П. Панч)

у віка́х.

сам у рот лі́зе (про́ситься).

у свої́ ру́ки, зі сл. взя́ти і под.

накипі́ти / накипа́ти на душі́ (у душі́, на се́рці, у се́рці) у кого і без додатка.

Хвилювати, непокоїти (про неприємні почуття, переживання і т.ін.), нагромаджуючись до критичної межі. Приклади
  • Йому треба було висловити те, що накипіло на душі (С. Журахович)
  • Що про се говорити, коли все одно не поможеться, та так уже на серці накипіло, що невидержка! (Леся Українка)
Поступово відкладатися, збиратися і т.ін. (про злість, ненависть і т.ін.). Приклади
  • В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки (М. Коцюбинський)
  • Злість, що накипала останніми часами в його душі, шукала виходу (П. Колесник)

кров холо́не (крижані́є, застига́є) / захоло́ла (засти́гла) у жи́лах.

Кому-небудь дуже страшно, моторошно, тривожно і т.ін. Приклади
  • Микола Щорс наближався. Стрункий, в сірій кавалерійській шинелі, з нагайкою. Петлюрівці завмерли. Ось він,. . при одному імені якого кров застигла в петлюрівських жилах (О. Довженко)
  • Модель здригнулась у повітрі й клюнула. Серце мов обірвалось, застигла на мить кров у жилах (О. Донченко)
  • Юсуп якусь хвилину стояв, немов закляклий. Батуллі, виходить, сам домовляється в ДПУ!. .Кров крижаніла в жилах (Іван Ле)
  • Не переказати тобі, товаришу, усіх нещасть.. Як згадаю — кров у жилах холоне (В. Логвиненко)

поцілува́ти замо́к (кля́мку і т.ін.), жарт.

губи́тися ( рідше плу́татися, мета́тися і т.ін.) в Здо́га́дках (у до́га́дках, у здо́гадах і т.ін.).

Не бути впевненим у чомусь; не знати, на якому з припущень зупинитися; сумніватися, гадати, розмірковувати і т.ін. Приклади
  • Стурбована дивною поведінкою подруги, Майя металась у здогадах (О. Гуреїв)
  • Парубок, плутаючись в догадках, повернув назад, додому (Панас Мирний)
  • Ніна губилася в догадках (О. Донченко)
  • Чогось допитувались [люди], щось мали на підозрі, радились, дошукувались і все ж губилися в гадках (Л. Юхвід)
  • — Хочеш, щоб я тебе виділив? — Хочу, батьку! — твердо відповідає син..— А ти вже собі дівчину знайшов? — не лютує.. батько, і Гнат губиться в догадках: що це означає? (М. Стельмах)
  • Жителі навколишніх сіл губляться у здогадках: чи в якомусь господарстві прискіплива ревізія виявила зайву худобу, чи… конфіскували (З газети)
  • Павла Андріївна ахала, охала, дивувалася, губилася в здогадках (Марко Вовчок)

з рук у ру́ки (до рук).

зі сл. віддава́ти і под. Безпосередньо від когось комусь. Приклади
  • [Юда:] Так само продають їх [людей], як і все, як гуси, як худобу.. А потім з рук в руки віддають їх тому, хто купить (Леся Українка)
зі сл. перехо́дити і под. Від одного до іншого. Приклади
  • Місто, яке лежало в степах України, стільки разів переходило з рук в руки, що там уже й брати не було чого… однак і наші, й німці з такою затятою люттю чіплялися за руїни (А. Дімаров)
  • Під час громадянської війни селище із разів двадцять переходило з рук до рук (П. Панч)

вно́сити / внести́ у ву́ха кому і без додатка.

Інформувати кого-небудь про щось не відоме йому; доносити. Приклади
  • — Гарна віра, — кажу, — до церкви ходи́ть, ікони справлять, а до людей звіриною буть. Сказав нічого б. Отже треба котромусь це батюшці у вуха внести (А. Тесленко)
  • Сусідки вносили у вуха, та й струнка жінка вносила цілковиту ясність у розуміння внутрішнього життя сина (Іван Ле)
  • Давно люди вносили у вуха недобре про Стефана та Євку (С. Чорнобривець)

як (мов, ні́би і т.ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв.

Ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. Приклади
  • горо́хом об стіну́. Хоч горохом об стіну, а він усе своє (М. Номис)
  • мов горо́х на стіну́. — Хоч що говори їм, усе мов горох на стіну (І. Франко)
  • що горо́х об сті́нку. Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм — мов горох об стінку (С. Журахович)
  • — Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний)
  • — От бачиш, уже й до душі дійшло.. ..А то було як об стінку горохом (П. Панч)
  • — Вам кажи, не кажи — як об стінку горохом (А. Дімаров)
  • як у стіну́ (у сті́нку┌127449) горо́хом. Та що ж? Як у стіну горохом (І. Стеценко)
  • Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер)
  • — Що я наговорюся їм.. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич)
  • — Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! — плаче Мотря.— Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний)

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам.

Нічого не робити; байдикувати. Приклади
  • [Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов)

вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р'я і т.ін.).

Набиратися досвіду або мужніти. Приклади
  • Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилося до невпізнання (Ю. Яновський)
  • Галя Чубчик та Микита Чинбас у мартенівському цеху ще не встигли вбитися у колодочки, нічого помітного не зробили, хіба що порвали дві-три пари рукавиць та спецівок (М. Рудь)
  • [Храпко:] З його [Печариці] вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає… (Панас Мирний)
Поліпшувати своє матеріальне становище; ставати заможним, багатіти. Приклади
  • вби́тися у палки́. — А вам, куме, не гріх і більше оддати. Нащо вам, справді, ви вже старі, нехай голота у палки вб'ється, покушає папки (Панас Мирний)
  • вби́тися в пе́ра. Тільки чоловік зіб'ється, стягнеться на ту конячку горюшну, а вже її й нема, й нема. Не можна бідолашному в пера вбитися. Он уже в скількох забрано коні (Б. Грінченко)
  • Ось нехай люди трохи увіб'ються в колодочки (Ю. Яновський)
  • — Треба й тобі в колодочки вбиватися. Грошенят підібрать. Картини свої ти продавать не вмієш, за копійки оддаєш (О. Ільченко)
Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. Приклади
  • — А вона, секретарка, до війни працювала тут, у райкомі? — От це вже знаю, що ні. Молода! Тільки в пір'я вбилася (П. Дорошко)
  • [Коваль:] Шкода хлопчини! Молоде, може, ще й у колодочки не вбилось (М. Кропивницький)
  • З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко)

як (мов і т.ін.) соба́ка (пес) у пили́півку, зі сл. трясти́ся і под.

Дуже. Приклади
  • Обернув [дід] свій гнів на онука: — ..Ану марш у хату, розхристався, наче посеред літа… Тут он у кожусі трясешся, мов пес у пилипівку (Ю. Збанацький)

річ у собі́.

сту́кати / посту́кати у две́рі до кого і без додатка.

поверга́ти / пове́ргнути в прах (у по́рох) кого, що.

У голові́ помути́лося у кого і без додатка, перев. безос.

оче́й у сірка́ (рябка́, вовка́) позича́ти / пози́чити.

[у] сповитку́.

У віці немовляти; немовлям. Приклади
  • не в сповито́чку. Мистецтво те було не в сповиточку. Грифони вже ту лань не заклюють. Два скіфи шиють золоту сорочку. Два скіфи з чаші золотої п'ють (Л. Костенко)
  • в сповито́чку. Я свого отця-неньки не знаю; я ще в сповиточку зосталася сиротою (Марко Вовчок)
  • Дітей, маленьких немовлят, Їх тільки шкода. Чи на те вродились, Аби у сповитку пізнати голод, спрагу? (Леся Українка)
  • — Тепер господарює в мене моя дочка-єдиниця, бо старших дочок Бог прибрав до себе, ще як були в сповитку (І. Нечуй-Левицький)

вклада́ти / вкла́сти у ву́ха кому, що.

Доносити, передавати кому-небудь щось ( перев. таємне). Приклади
  • На цей раз підстароста вклав у вуха Конецпольському, що Богдан Хмельницький намовив козаків знести табір, коли військо прибуде до Крилова (П. Панч)
  • Знайшлись навіть такі, що вклали панові в уха бунтівничі речі молодика — і от тепер Остап, скривджений і цькований, мусив кинути рідний край (М. Коцюбинський)

би́ти у ві́чі (в о́ко).

чим. Виділятися чим-небудь серед когось, чогось. Приклади
  • Товариш його — людина літ під сорок — насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський)
Бути особливо помітним; привертати увагу. Приклади
  • Були виставлені напоказ всякі дива:.. персні й намиста блискучі. Все то так і сяло та грало, все так і било у вічі! (Панас Мирний)
  • — Маковею,— спокійно вів Роман,—.. Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув….. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! (О. Гончар)
  • Довбня почав оглядати хату.. Всюди били в вічі злидні та недостачі (Панас Мирний)

нату́ркати (натурча́ти) у ву́ха (у го́лову) кому.

Наговорити комусь багато про кого-, що-небудь. Приклади
  • — Це ти про Голуба? — різко повернувся до Кайдашенка Бачура.— Так і знав, що тобі натурчали у вуха про нього (М. Чабанівський)
  • — Ну, скажіть мені, будьте ласкаві,— обернувся до нього Євгеній,— що се за дурниці натуркав вам хтось у голову? (І. Франко)
  • — Гаріфуліна отруїли лікарі…— Аж очима сердито блиснув Меджінов.— Уже й тобі встиг Ходжієв у вуха натуркати? (О. Донченко)

впада́ти / впа́сти в го́лову (на ду́мку) кому.

Хто-небудь думає про щось, додумується до чогось. Приклади
  • впа́сти у ду́мку. Як впало йому у думку.., що в Овручі погано людям жити, то як наче зернятко яке прийнялося (Марко Вовчок)
  • Тоді Мартосі впало на думку взяти й Дарку з собою до двора на роботу (Леся Українка)
  • Очевидно, молодик аніскільки не сумнівається в своєму праві робити тут усе, що тільки впаде йому в буйну голову (Ю. Шовкопляс)
  • Конгресменам, що виколисували атомний вибух у Аламогордо, і в голови не впадало, що ця новина не була власне несподіваною для глави радянської делегації (Н. Рибак)

хоч у ра́мці (ря́мця) вправ кого.

поши́тися в ду́рні, несхв.

у [дале́кий] світ; у [дале́кі (да́льні)] світи́.

крок у крок, зі сл. іти, ступа́ти і т.ін. за ким.

Невідступно, на близькій віддалі. Приклади
  • Жандарм… ішов за мною крок у крок (І. Франко)

у смак.

у ву́хо заї́хати кому і без додатка, вульг.

лі́зти / полі́зти у пля́шку, жарт.

Виявляти незадоволення у зв'язку з чим-небудь. Приклади
  • — О, вже й у пляшку поліз! Чого з весілля тікаєш? Ну, любиш Наталку, то й люби (Є. Гуцало)
  • — Не пори єрунди, Женю,— несподівано м'яко заговорив Федір.— Не треба лізти в пляшку (Р. Іваничук)
Сердитися, гніватися (нерідко без достатніх на те підстав). Приклади
  • — Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. І сказати б… так ні, статечний, розумний чоловік, а так, наче вожжина йому під хвіст попала (А. Головко)
  • Сагайда не дав розгулятися своєму самолюбству.. Зрештою, сам собі винен, і нічого тепер лізти в пляшку (О. Гончар)

пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі] кому.

іти́ / піти́ у відкри́ту.

Нічого не таїти, не приховувати від когось. Приклади
  • Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети)

день у день (крізь день, при дні).

Кожного разу весь час. Приклади
  • Шторми б'ють майже день крізь день (О. Гончар)
  • — Мій лірику сумний! Скажи мені, Невже печаль з тобою День при дні? (А. Крижанівський)
  • На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (М. Коцюбинський)
Постійний. Приклади
  • з дня у день. Постійне.Непривітне воно само по собі,— те сидіння з дня у день над столом (Панас Мирний)

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти, а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого.

Хто -небудь зник безслідно; про кого -небудь зовсім невідомо нічого. Приклади
  • ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами. . Ов, а се що таке ? Другого опозиційника, «Сінника Польського» ні видом видати, ні слихом слихати ! (І. Франко )
  • не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стила упливати, А Якима не слихати , Видом не видати (С. Руданський )
  • Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети )

[аж] свисти́ть (гуде́ і под.) у кише́ні у кого.

У кого-небудь зовсім немає грошей. Приклади
  • в кише́нях аж свисті́ло. Після гусарської зими в отця Балабухи в кишенях аж свистіло (І. Нечуй-Левицький)
  • Нема і дома нічого [у Хоми], і у кишені гуде (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — А я… Я вже дійшов до того, що хочу десятину поля продати… — Та невже? — здивувався Матвій. — А я собі міркую, що і вам варто над цим подумати… — Чув, знаєте, і думав. Але дума і є думою, коли свистить у кишені. Що зрештою, мені та одна десятина поможе (У. Самчук)

на прах (у прах), зі сл. розбива́ти, розсипа́тися і т.ін.

Дощенту, зовсім. Приклади
  • Гітлерівський фашизм — це породження чорних сил світової реакції, концентрований вияв варварства і злочинів проти людства — був розгромлений в прах (З газети)
  • А коли Тимоха здуру ще й кришталь розбив у прах, Я на цього мацапуру Розізлилась; просто жах (З газети)
  • — Ну, стовп друкарні вашої… Чернець нахмурив брови й пробурмотів: — Коли б, не приведи Господь, були лише такі стовпи, не то друкарня, вся Лавра вже давно б розсипалася на прах… (В. Шевчук)
  • Та гей, бики! Ломіть бадилля! Ломіть його, валіть на прах (С. Руданський)
  • Йому здавалося, що удари важкого обуха на прах розбивають ті алтарі, перед котрими він довгі літа молився (І. Франко)

у наді́йних рука́х.

уско́чити у сли́вки.

[аж] у піт ки́дати (вдаря́ти) / ки́нути (вда́рити)

кого. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, внутрішньо напружуватися. Приклади
  • [Казибрід:] Громада все знає, Прокопе. І війтівства зараз зречися. А то по хвилі Божій може вже бути запізно. [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (І. Франко)
Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження. Приклади
  • — Єсть номери на п'ять, на три, на два карбованці. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (С. Добровольський)

Голос волаючого у пустелі.

Діоген у бочці.

Єва. У костюмі Єви.

Є ще порох у порохівницях.

Закопати талант у землю.

З варяг у греки.

Здоровий дух у здоровому тілі.

Земля єси і одійдеш у землю.

Ідол. Викинути ідола у Дніпро.

Істина у вині.

Кіт у чоботях.

Людина у футлярі.

Нема пророка у своїй країні.

У поті чола.

Усі дороги (шляхи) ведуть у Рим.

У сумці солдата лежить маршальський жезл.

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також