У — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Кома для виділення відокремлених обставин
Перевірте, чи не пропущено кому для виділення відокремлених обставин, виражених дієприслівниками.
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення обставин, виражених дієприслівниковими зворотами |
Маруся, вийшовши з кімнати, засоромилась (Г. Квітка-Основ’яненко); Почали люди серпи гострити, лаштуючись до жнив (М. Коцюбинський); Забившись у дровітню, я плакав, коли Мальва залишала наше подвір’я (В. Земляк) |
| Для виділення обставин, виражених одиничними дієприслівниками, коли вони означають час, причину, умову дії (а не її спосіб) |
Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний); Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік (О. Гончар); Не повіривши, Чабанчук кинувся в канцелярію (О. Донченко); Попрацювавши, можна й відпочити. |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо одиничні дієприслівники, тісно прилягаючи до дієслова-присудка (звичайно в постпозиції до нього), уживаються не у власне дієслівному значенні (що роблячи), а в значенні прислівника (у функції обставини способу дії: як) | Не розмірковуючи він кинувся на допомогу; Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський).
Читав лежачи. |
| Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот перебувають у складі стійкого звороту (фразеологізмів, складених прийменників і сполучників тощо) |
Працював не покладаючи рук. Слухаю затамувавши подих. Зважаючи на обставини вирішили діяти відразу. |
| Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот уживаємо серед однорідних членів речення поряд з іншими частинами мови у функції обставин способу дії |
Він діяв упевнено й ні на кого не зважаючи |
| Якщо дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, уживаємо в складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення |
Перед мандрівниками стояли гори, перейшовши які вони зможуть вийти до моря. |
| Якщо перед дієприслівниковим зворотом стоїть підсилювальна частка і (й) |
Вони бралися до роботи й не знаючи повністю її обсягу. |
У місяці і в місяця
Замініть прийменникову конструкцію з назвою місяця у родовому відмінку у січня, у березня…, якщо мовиться про час дії, на конструкцію з місцевим: у січні, у березні…
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| У січня було не дуже холодно. | У січні було не дуже холодно. |
| У травня українці матимуть 13 вихідних. | У травні українці матимуть 13 вихідних. |
АЛЕ:
Я живу на долонці у травня – І усе мені – сонце і квіти. Я не перша така, не остання, Та нічого з тим вже не зробити (Олена Лицишина).
У півтора раза, у 2,8 раза, у 9,1 раза і у півтора разу, у 2,8 рази, у 9,1 раз (разів)
Після числівника півтора і дробових числівників іменник раз рекомендовано вживати у формі родового відмінка із закінченням -а: півтора раза, у 2,4 раза.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| скоротити витрати у півтора разу | скоротити витрати у півтора раза |
| збільшити обсяг виробництва в 5,6 разу | збільшити обсяг виробництва в 5,6 раза |
| ефективність зросла у 8,7 раз | ефективність зросла у 8,7 раза |
| зменшити навантаження у 5,5 разів | зменшити навантаження у 5,5 раза |
АЛЕ:
якщо мішаний дріб має елемент з половиною, третиною, чвертю, то відмінок залежить від числівника, який позначає цілу частину, і тому для числівників два, три і чотири пишемо рази, а для п’ять і більше — разів.
У два з половиною рази, у три з чвертю рази, у чотири з половиною рази, у п'ять з половиною разів, у шість з третиною разів.
Закінчення родового відмінка
За Правописом 2019 (§ 82 2. д) іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -у, -ю, якщо позначають, зокрема, назви віртуальних (соціальних та ін.) мереж.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Фейсбука | Фейсбуку |
| Інстаграма | Інстаграму |
| Ютуба | Ютубу |
| Гугла, Ґуґла | Гуглу, Ґуґлу |
| Майкрософта | Майкрософту |
| інтернета | інтернету |
Погоджувати, погодження і приводити, приведення у відповідність
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм приводити у відповідність, приведення у відповідність до (чого) на стилістично кращий варіант: погоджувати, погодження з (чим).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Уряд приводить роботу українського агросектору у відповідність до норм ЄС. | Уряд погоджує роботу українського агросектору з нормами ЄС. |
| На сьогодні приблизно 300 актів законодавства потребують приведення у відповідність до Закону України «Про Кабінет Міністрів України». | На сьогодні приблизно 300 актів законодавства потребують погодження із Законом України «Про Кабінет Міністрів України». |
На краще, покращати і у кращу сторону, у кращий бік
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію у кращу сторону, у кращий бік на стилістично кращий варіант: на краще, або перебудуйте речення, використавши дієслово покращати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося в кращу сторону. | Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося на краще. |
| Стан дитини змінився в кращу сторону майже одразу після вакцинації. | Дитині покращало майже одразу після вакцинації. |
О 9 ранку, об 11 вечора і в 9 ранку, в 11 вечора
Замініть прийменник у конструкції на кшталт в(у) 9 ранку, 11 вечора (дня, ночі), якщо мовиться про час, на правильний варіант: о 9 ранку, об 11 ранку (вечора, дня, ночі).
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Потяг прийшов у 9 ранку. | Потяг прийшов о 9 ранку. |
| Ми будемо бачитися в 11 годині вечора. | Ми будемо бачитися об 11 годині вечора. |
Відповідно до, щодо, у галузі і в частині
Замініть нехарактерну для української мови прийменникову конструкцію в частині на стилістично кращий варіант: відповідно до (чогось), щодо (чогось); у галузі (чогось).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Проблеми в роботі металургійних підприємств в частині законодавства України. | Проблеми в роботі металургійних підприємств відповідно до законодавства України. |
| Постанова №442 в частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України. | Постанова №442 щодо реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України. |
| Законопроект про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. | Законопроект про внесення змін до Конституції в галузі правосуддя. |
АЛЕ:
В частині шкіл не було карантину.
Цього, того (ж) року і в цей, той (же) рік, у цьому, тому (ж) році
Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) рік, у цьому, тому (ж) році на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) року; також цьогоріч.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей рік випало багато снігу. | Цього року (цьогоріч) випало багато снігу. |
| У той рік весна прийшла рано. | Того року весна прийшла рано. |
| У перший рік нового століття трапилося багато цікавого. | Першого ж року нового століття трапилося багато цікавого. |
| У цьому році в нас конференція. | Цього року в нас конференція. |
Упорядковувати, давати лад і приводити у порядок
Замініть нехарактерний для української мови вислів приводити у порядок на стилістично кращий варіант: упорядковувати, давати лад, приводити до ладу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| До початку проведення інвентаризації відповідальні особи приводять у порядок документи. | До початку проведення інвентаризації відповідальні особи упорядковують документи. |
| Постраждалий від падіння крана будинок почали приводити в порядок. | Постраждалому від падіння крана будинку почали давати лад. |
| Приведіть у порядок свій вигляд! | Приведіть до ладу свій вигляд! |
У будь-якому разі і у будь-якому випадку
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у будь-якому випадку на стилістично кращий варіант: у будь-якому разі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Але головне у будь-якому випадку не форма, а зміст! | Але головне у будь-якому разі не форма, а зміст! |
Загалом і в цілому, в загальній складності, в загальному обсязі
Перевірте за контекстом можливість замінити нехарактерні для української мови скальковані вислови в цілому, в загальній складності, в загальному обсязі стилістично правильним: загалом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В цілому роботу комітету визнали неефективною. | Загалом роботу комітету визнали неефективною. |
| Скільки в загальній складності творів написав Моцарт? | Скільки загалом творів написав Моцарт? |
| Ціна на теплопостачання поступово підвищуватиметься впродовж 4 років у загальному обсязі на 120%. | Ціна на теплопостачання поступово підвищуватиметься впродовж 4 років загалом на 120%. |
АЛЕ:
Та в цілому світі не знайдете ви кращого лікаря.
Водночас за мінімальним курсом аукціону було задоволено 16,3% заявок у загальному обсязі задоволених заявок.
Відповідно до і у відповідності до
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію у відповідності до (чогось) на стилістично кращий варіант: відповідно до (чогось).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В Олександрії залізничний вокзал переобладнають у відповідності до потреб інвалідів. | В Олександрії залізничний вокзал переобладнають відповідно до потреб інвалідів. |
Цього, того (ж) дня і в цей, той (же) день
Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) день на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) дня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей же день приїхав із відрядження батько. | Цього ж дня приїхав із відрядження батько. |
| У другий день нашої подорожі трапилася весела пригода. | Другого дня нашої подорожі трапилася весела пригода. |
Віком і у віці
Замініть конструкцію у віці (скількох років), якщо вона залежить від іменника і до неї можна поставити запитання який?, на стилістично кращий варіант: віком (стількох років).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Допомога призначена для дітей (яких?) у віці до 7 років. | Допомога призначена для дітей віком до 7 років. |
АЛЕ:
Письменник Умберто Еко помер (коли?) у віці 84 років.
У такому, цьому, тому разі і у такому, цьому, тому випадку
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у такому (цьому, тому, кращому) випадку на стилістично кращий варіант: у такому (цьому, тому, кращому) разі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Але головне у цьому випадку не форма, а зміст! | Але головне у цьому разі не форма, а зміст! |
| Землі запланованих до приватизації підприємств вистачить у кращому випадку для 100 тисяч українців. | Землі запланованих до приватизації підприємств вистачить у кращому разі для 100 тисяч українців. |
У кінцевому підсумку і в остаточному рахунку
Замініть скальковану конструкцію в остаточному рахунку на стилістично кращий варіант: у кінцевому підсумку, зрештою.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В остаточному рахунку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх. | У кінцевому підсумку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх. |
Під час, у процесі і в ході
Конструкція у(в) ході, що вказує на якусь паралельну до основної дію, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: під час, у процесі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| у ході дослідження | у процесі дослідження |
| у ході вистави | під час вистави |
АЛЕ:
Хода - манера ступати.
У ході хлопця було щось неприродне.
У разі і у випадку
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у випадку на стилістично кращий варіант: у разі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У випадку незгоди можете страйкувати. | У разі незгоди можете страйкувати. |
| У випадку, якщо потрапили під дощ, користуйтеся парасолем. | У разі, якщо потрапили під дощ, користуйтеся парасолем. |
Розташовуватися, бути, міститися, перебувати, стояти і знаходитися
Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:
розташовуватися, лежати — про географічне положення;
міститися — входити до складу, бути всередині;
перебувати — у якому-небудь місці (про людей);
стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);
знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;
бути — у загальному значенні;
або перефразуйте речення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Київ знаходиться на березі Дніпра. | Київ лежить на березі Дніпра. |
| Його кабінет знаходився в будівлі ради. | Його кабінет містився в будівлі ради. |
| Діти знаходяться у безпечному місці. | Діти перебувають у безпечному місці. |
| Літаки знаходяться в ангарі. | Літаки стоять в ангарі. |
| Він умів знаходитися у скрутній ситуації. | Він умів давати собі раду у скрутній ситуації. |
| Він знаходився у бідності. | Він жив бідно. |
| Хлопець знаходився у цілковитій залежності від батька. | Хлопець цілковито залежав від батька. |
| Жінка знаходилася вдома. | Жінка була вдома. |
| Юнак знаходився на військовій службі. | Юнак служив у війську. |
АЛЕ:
знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.
Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).
Дати спокій і залишити(ся) в спокої
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію залишити в спокої (кого, що), залишатися на стилістично кращий варіант: дати (чистий, святий) спокій (кому, чому), не турбувати (кого, що); мати (чистий, святий) спокій.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Як у Рівному просили залишити у спокої очільника місцевої митниці. | Як у Рівному просили дати спокій очільнику місцевої митниці. |
| Я хочу залишитися в спокої! | Я хочу мати чистий спокій. |
Якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби і у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності
Замініть нехарактерний для української мови вислів у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності на стилістично кращий варіант: якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У випадку необхідності наші фракції будуть у Раді в повному складі. | Якщо треба, наші фракції будуть у Раді в повному складі. |
| Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу при необхідності якісно провести мобілізацію. | Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу в разі потреби якісно провести мобілізацію. |
Через, за допомогою, у такий спосіб і шляхом
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію шляхом (чого) на стилістично кращий варіант: через (кого, що), за допомогою (кого, чого).
Конструкцію таким шляхом замініть на: таким способом, у такий спосіб.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Порядок ліквідації юридичних осіб шляхом реорганізації зазнає змін. | Порядок ліквідації юридичних осіб через реорганізацію зазнає змін. |
| Вважаю що їхні дії є незаконними, таким шляхом вони заробляють гроші на нас простих страхувальниках. | Вважаю що їхні дії є незаконними, у такий спосіб вони заробляють гроші на нас простих страхувальниках. |
АЛЕ:
Ми йдемо своїм шляхом.
На день і в день
Конструкцію у(в) день, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на день.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 5 тонн вугілля в день. | Шахта видобуває 5 тисяч тонн вугілля на день. |
АЛЕ:
Чи думав я у день похмільний, Що з серцем скоїться моїм: По-справжньому я буду вільний Лише у карцері сирім? (М.Руденко)
Насамперед і в першу чергу, першим ділом, перш за все
Конструкції в першу чергу, першим ділом, перш за все мають ознаки кальки, замініть стилістично кращим варіантом: насамперед, передусім, найперше.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Банківський ринок в першу чергу має бути конкурентним. | Банківський ринок насамперед має бути конкурентним. |
| Перш за все сідайте за парти. | Найперше сідайте за парти. |
АЛЕ:
У першу чергу вітроелектростанції інвестовано мільйони гривень.
У межах, у рамах і в рамках
Конструкція у(в) рамках є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: у межах, у рамах.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| у рамках дослідження | у межах дослідження, у рамах дослідження |
| у рамках пристойності | у межах пристойності |
На місяць і в місяць
Конструкцію у(в) місяць, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на місяць.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 8 тисяч тонн вугілля в місяць. | Шахта видобуває 8 тисяч тонн вугілля на місяць. |
Водночас, заразом, саме тоді і разом з тим, у той же час
Замініть конструкції разом з тим, у той же час на стилістично кращий варіант: водночас, заразом, саме тоді.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Разом з тим не треба забувати про безпеку. | Водночас не треба забувати про безпеку. |
| Та вже разом з тим вип'ємо і за нашу власну славу. | Та вже заразом вип'ємо і за нашу власну славу. |
| В той же час їхали селом солдати. | Саме тоді їхали селом. |
АЛЕ:
Він прийшов разом з тим хлопцем.
Чинний, дієвий, дійовий, активний, діяльний, в роботі, в дії, на ходу і діючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть діючий на один з варіантів:
чинний — який діє за певних умов, має юридичну силу;
дієвий — здатний активно діяти; здатний робити вплив на що-небудь;
дійовий — стосується персонажів, героїв драматичного твору;
а також синонімічні варіанти та перифрази: активний, діяльний; у дії, у роботі, на ходу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| діючий мер | чинний мер |
| діюче законодавство | чинне законодавство |
| діючий засіб | дієвий засіб |
| діючі особи | дійові особи |
| діюча сила | активна сила |
| діючий механізм | механізм у дії |
| діючий блок | блок у роботі |
Надалі і в подальшому
Конструкція у(в) подальшому є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: надалі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У подальшому з'ясувалося, що він таки мав рацію. | Надалі з'ясувалося, що він таки мав рацію. |
АЛЕ:
У подальшому розвитку банку зацікавлені його акціонери і вкладники.
Картатий, ґратчастий і у клітку
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію у клітку на стилістично кращий варіант: картатий, ґратчастий; у клітинку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| сорочка у клітку | картата сорочка |
| зошит у клітку | зошит у клітинку |
АЛЕ:
У клітку до тигра заходити небезпечно.
Становище, стан і положення
Замініть іменник положення, якщо мовиться про обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує, на правильний варіант: становище, стан.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| важке положення | важке становище, важкий стан |
| безвихідне положення | безвихідне становище, безвихідний стан, безвихідь |
| у сидячому положенні | сидячи, навсидячки; у стані сидячи |
| опинитися у прикрому положенні | опинитися у прикрому становищі (стані) |
| повернутися до нормального положення | повернутися до нормального стану |
АЛЕ:
положення — розташування у просторі, зведення правил, законів.
Географічне положення — одна з фундаментальних категорій економічної і соціальної географії.
Підтверджено основні положення теорії відносності.
Іти в переверти і ходити колесом
Замініть нехарактерний для української мови вислів ходити колесом на стилістично кращий варіант: іти в переверти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Вони недовго пустувaли у воді й із вибрикaми вернулися до свого місця, a чорнявий ще й стояв нa рукaх, ходив колесом і крутив сaльто… | Вони недовго пустувaли у воді й із вибрикaми вернулися до свого місця, a чорнявий ще й стояв нa рукaх, ходив у переверти і крутив сaльто… |
На тиждень і в тиждень
Конструкцію у(в) тиждень, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на тиждень.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 10 тонн вугілля в тиждень. | Шахта видобуває 10 тонн вугілля на тиждень. |
Торік, минулого року і в минулий рік, у минулому році
Замініть конструкцію в минулий рік, у минулому році стилістично кращим варіантом: торік, минулого року.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Весна в минулому році прийшла рано. | Весна торік прийшла рано. |
| У минулому році були вибори. | Минулого року були вибори. |
Більш ніж удвічі, утричі, учетверо і більш ніж у два, три, чотири рази
Замініть канцеляризм більш ніж у два (три, чотири) рази на стилістично кращий варіант: більш ніж удвічі (утричі, учетверо).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ціни на газ зростуть більш ніж у два рази. | Ціни на газ зростуть більш ніж удвічі. |
Якнайшвидше, щонайшвидше, чимскоріше і у найкоротші строки
Замініть канцеляризм у найкоротші строки на стилістично кращий варіант: якнайшвидше, щонайшвидше, чимскоріше.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Бюджетну резолюцію потрібно доопрацювати у найкоротші строки. | Бюджетну резолюцію потрібно доопрацювати якнайшвидше. |
Признатись у провині, покаятися, повинитися і прийти з повинною
Замініть нехарактерний для української мови вислів (прийти) з повинною на стилістично кращий варіант: признатись у провині, покаятися, повинитися.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він має зняти свою кандидатуру і прийти з повинною. | Він має зняти свою кандидатуру і повинитися. |
Передумова, засновок і передпосилка
Замініть нехарактерний для української мови іменник передпосилка на стилістично правильний варіант: передумова; (у логіці) засновок; думка.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Зміна інтерпретацій мови як головна передпосилка «лінгвістичного повороту» у філософії. | Зміна інтерпретацій мови як головна передумова «лінгвістичного повороту» у філософії. |
| У силогізмі виділяють дві передпосилки і висновок. | У силогізмі виділяють два засновки і висновок. |
На рік і в рік
Конструкцію у(в) рік, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на рік.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 100 тисяч тонн вугілля в рік. | Шахта видобуває 100 тисяч тонн вугілля на рік. |
АЛЕ:
Він народився у рік мавпи.
Перебіг і хід
Замініть іменник хід, якщо мовиться про розвиток подій, на стилістично кращий варіант: перебіг.
Крім того, конструкція у(в) ході, що вказує на якусь паралельну до основної дію, є калькою, замініть її стилістично кращим варіантом: під час, у процесі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Якби усі виконували завдання, які їм ставили – можливо, хід подій був би інший. | Якби усі виконували завдання, які їм ставили – можливо, перебіг подій був би інший. |
| У ході вистави глядачі аж принишкли. | Під час вистави глядачі аж принишкли. |
| У ході дослідження з'ясувалося, що ми мали рацію. | У процесі дослідження з'ясувалося, що ми мали рацію. |
АЛЕ:
Вмикати задній хід. Хресний хід. Підземний хід.
У захваті, не тямлячи себе і без розуму
Замініть нехарактерний для української мови вислів (бути) без розуму на стилістично кращий варіант: (бути) у захваті, у захопленні, упадати за (кимось, чимось); не тямлячи (не пам'ятаючи) себе, не тямлячись.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Дівчина просто без розуму від нового смартфона. | Дівчина просто у захваті від нового смартфона. |
| А хлопці від Марії аж без розуму. | А хлопці за Марією аж упадають. |
| Вона була без розуму від страху. | Вона не тямила себе від страху. |
АЛЕ:
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
Як і яким чином
Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію яким чином на стилістично кращий варіант: як, у який спосіб.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Яким чином ви плануєте завершити роботу? | Як ви плануєте завершити роботу? |
Свого часу і у свій час
Конструкцію у свій час, коли мовиться про певний період у минулому чи майбутньому, замініть стилістично кращим варіантом: свого часу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У свій час він також мріяв стати космонавтом. | Свого часу він також мріяв стати космонавтом. |
Прийдешній і наступаючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть наступаючий на один з варіантів: прийдешній; який наступає.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| У наступаючому новому році бажаю вам щастя. | У прийдешньому новому році бажаю вам щастя. |
| Наступаючий на північ полк зупинився. | Полк, який наступав на північ, зупинився. |
Мати (у своєму розпорядженні), привертати, налатшовувати і розташовувати
Перевірте вживання дієслова розташовувати і в разі потреби замініть:
мати (у своєму розпорядженні) — якщо мовиться про володіння;
привертати, прихиляти — приваблювати; спонукати приєднатися;
налаштовувати — викликати бажання.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| розташовувати грошима | мати (у своєму розпорядженні) гроші |
| розташовувати часом | мати час |
| розташовувати когось до себе | привертати (прихиляти) когось до себе |
| розташовувати до відпочинку | налаштовувати на відпочинок, викликати бажання відпочити |
АЛЕ:
розташовувати — розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці.
Ми розташували на видноті цю скульптуру.
Танцюрист, у танці і танцюючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.
Замініть танцюючий на один з варіантів: танцюрист, у танці; або перебудуйте речення, використавши дієслово: танцювати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Кумедне відео «Танцюючий песик». | Кумедне відео «Песик-танцюрист». |
| Статуетка «Танцююча пара» виготовлена з пластику під золото. | Статуетка «Пара у танці» виготовлена з пластику під золото. |
Отже, у такий спосіб і таким чином
Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію таким чином на стилістично кращий варіант: отже (як підсумок), отож; а у функції обставини на варіант: так, у такий спосіб, таким способом, таким робом (як саме).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Таким чином, виїзд з міста значно спроститься та прискориться. | Отже, виїзд з міста значно спроститься та прискориться. |
| ТИПОВО | КРАЩЕ |
|---|---|
| Підозру прописано таким чином, щоб обрати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. | Підозру прописано так, щоб обрати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. |
Як хто, що, за кого, що і в якості
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в якості (кого, чого) на стилістично кращий варіант: як (хто, що); за, для, у ролі (кого, чого); або конструкцію з орудним відмінком.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| підходити в якості поживного матеріалу | підходити як поживний матеріал |
| бути у якості друга | бути за друга |
| використовувати в якості перекусів | використовувати для перекусів |
| вправний у якості коментатора | вправний у ролі коментатора |
| працювати в якості вчителя | працювати вчителем |
АЛЕ:
Причина конкурентної переваги компанії – у якості її товарів.
В усьому світі і по всьому світу
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію по всьому світу на варіант: в усьому світі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Лукас Подольскі зараз є досить успішним гравцем, якого мільйони вболівальників по всьому світу знають завдяки його спортивним талантам. | Лукас Подольскі зараз є досить успішним гравцем, якого мільйони вболівальників у всьому світі знають завдяки його спортивним талантам. |
Минулого місяця і в минулий місяць, в минулому місяці
Замініть конструкцію в минулий місяць, в минулому місяці стилістично кращим: минулого місяця.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У минулому місяці ми зустрічалися з друзями. | Минулого місяця ми зустрічалися з друзями. |
О 12:34 і в 12:34
Замініть прийменник у конструкції на кшталт в(у) 12:34, якщо мовиться про час, на правильний варіант: о 12:34.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Зустріч розпочнеться в 13:15. | Зустріч розпочнеться о 13:15. |
Завдовжки і довжиною, в довжину
Замініть конструкцію зі словами довжиною, в довжину, яка описує відповідні параметри якогось об'єкта, на стилістично кращий варіант: завдовжки.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Галявина була 120 метрів у довжину. | Галявина була 120 метрів завдовжки. |
| Смуга була 5 метрів довжиною. | Смуга була 5 метрів завдовжки. |
Двома словами і у двох словах
Замініть скальковану конструкцію у двох словах, якщо мовиться про лаконічний виклад, опис чогось, на стилістично кращий варіант: двома словами.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Про Україну в двох словах розповіли лауреати «Коронації слова». | Про Україну двома словами розповіли лауреати «Коронації слова». |
На додаток, додатково, до того ж і у добавок
Замініть нехарактерний для української мови вислів у добавок на стилістично кращий варіант: на (у) додаток, додатково; до того (ж).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Що можете порадити із вправ у добавок до цієї дієти? | Що можете порадити із вправ на додаток до цієї дієти? |
| У добавок, компанія координує технічні та маркетингові дослідження в галузі. | До того ж компанія координує технічні та маркетингові дослідження в галузі. |
За 6 кілометрів, метрів від чогось і у 6 кілометрах, метрах від чого
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію у (скількох) кілометрах (метрах) від (чогось), якщо вказано на відстань, на стилістично кращий варіант: за 6 кілометрів (метрів) від (чогось).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Село розташоване у 6 кілометрах від військового полігону. | Село розташоване за 6 кілометрів від військового полігону. |
Завширшки і шириною, в ширину
Замініть конструкцію зі словами шириною, в ширину, яка описує відповідні параметри якогось об'єкта, на стилістично кращий варіант: завширшки.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Западина була 120 метрів у ширину. | Западина була 120 метрів завширшки. |
| Яма була 5 метрів шириною. | Яма була 5 метрів завширшки. |
Насправді і в дійсності
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію у дійсності на стилістично кращий варіант: насправді.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Коли слова різняться з тим, що відбувається у дійсності. | Коли слова різняться з тим, що відбувається насправді. |
АЛЕ:
Цілковита неспроможність є радше драматичним вираженням суттєвої структури сновидіння, котра полягає в неможливості справжньої активної участі у дійсності сну.
Заввишки і висотою, у висоту
Замініть конструкцію зі словами висотою, у висоту, яка описує відповідні параметри якогось об'єкта, на стилістично кращий варіант: заввишки.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Гора була 1560 метрів у висоту. | Гора була 1560 метрів заввишки. |
| Купа була 5 метрів висотою. | Купа була 5 метрів заввишки. |
Я маю, ти маєш і в мене є, в тебе є
Замініть конструкцію у мене (тебе, нього, неї, нас, вас, них) є на стилістично кращий варіант: я маю; ти маєш; він, вона, воно має; ми маємо; ви маєте; вони мають.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У мене є можливість скористатися вашою порадою. | Я маю можливість скористатися вашою порадою. |
Минулого тижня і у минулий тиждень, на минулому тижні, у минулому тижні
Замініть конструкцію у минулий тиждень, на минулому тижні, у минулому тижні стилістично кращим: минулого тижня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На минулому тижні ми зустрічалися з друзями. | Минулого тижня ми зустрічалися з друзями. |
Подібний до, як і у вигляді
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у вигляді на стилістично кращий варіант: подібний до (кого, чого), як (хто, що), за (кого, що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| запис чисел у вигляді десяткового дробу | запис чисел як десяткового дробу |
| принести у вигляді подарунка | принести як подарунок |
| призначити у вигляді кари | призначити за кару |
| у вигляді ласки | як ласка, за ласку |
| у вигляді спроби | як спроба, за спробу, на спробу |
| ангел у вигляді голуба | ангел, подібний до голуба |
Через, з огляду на і в силу
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в силу (чого), якщо мовиться про причину, на стилістично кращий варіант: через (що), з огляду на (що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В силу певних обставин вони не приїхали. | Через певні обставини вони не приїхали. |
| В силу цього мусимо вам відмовити. | З огляду на це мусимо вам відмовити. |
АЛЕ:
Юнак уже у силу вбрався.
Завглибшки і глибиною, в глибину
Замініть конструкцію зі словами глибиною, в глибину, яка описує відповідні параметри якогось об'єкта, на стилістично кращий варіант: завглибшки.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Западина була 120 метрів у глибину. | Западина була 120 метрів завглибшки. |
| Яма була 5 метрів глибиною. | Яма була 5 метрів завглибшки. |
П'явка в серці, смокче коло серця і сисний біль
Замініть нехарактерний для української мови вислів сисний біль на стилістично кращий варіант: п'явка в серці; смокче, болить (коло серця, у шлунку тощо).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Але й після густого супу в потеплілому шлунку залишався сисний біль – ми голодували давно. | Але й після густого супу в потеплілому шлунку смоктало – ми голодували давно. |
Наприкінці і в кінці, під кінець
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в кінці (чого), під кінець (чого), коли мовиться про якийсь період, на стилістично кращий варіант: наприкінці (чого).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У кінці року Пенсійний фонд презентує нову систему нарахування пенсій. | Наприкінці року Пенсійний фонд презентує нову систему нарахування пенсій. |
| Під кінець року хочу написати про щось хороше та позитивне. | Наприкінці року хочу написати про щось хороше та позитивне. |
Так само, і собі і у свою чергу
Замініть скалькований канцеляризм у свою чергу на стилістично кращий варіант: так само, також, і собі, зі свого боку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Бо я у свою чергу можу дати здачі. | Бо я так само можу дати здачі. |
| А він у свою чергу розлютився. | А він і собі розлютився. |
| У свою чергу норвезька сторона висловила вдячність делегації за візит. | Зі свого боку норвезька сторона висловила вдячність делегації за візит. |
АЛЕ:
Бабуся стала у свою чергу, ту, що за пенсією.
Ввести, увійти до складу і у склад
Замініть конструкцію (ввести, увійти, входити) у склад на стилістично кращий варіант: (ввести, увійти, входити) до складу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У склад команди ввели нового гравця. | До складу команди ввели нового гравця. |
Вживаний, використаний і бувший у використанні
Конструкція бувший у використанні є калькою, замініть стилістично правильним варіантом: вживаний.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Цей бувший у використанні велосипед можна полагодити. | Цей вживаний велосипед можна полагодити. |
Як, порядком і в порядку
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в порядку на стилістично кращий варіант:
як, порядком — коли мовиться про спосіб дії;
гаразд — якщо мовиться про чиєсь самопочуття тощо.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| дозволити у порядку винятку | дозволити як виняток |
| в адміністративному порядку | адміністративним порядком |
| ти в порядку? | з тобою все гаразд? |
АЛЕ:
Відбулися зміни у порядку електронного адміністрування ПДВ.
Унаслідок і в результаті
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у результаті (чого), якщо мовиться про причину дії, на стилістично кращий варіант: унаслідок (чого).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У результаті аварії знеструмлено 12 сіл. | Унаслідок аварії знеструмлено 12 сіл. |
АЛЕ:
У результаті наші футболісти перемогли з рахунком 1:0.
День у день і день за днем
Замініть скальковану конструкцію день за днем, якщо мовиться про постійність дії, на стилістично кращий варіант: день у день.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він сидів на березі день за днем. | Він сидів на березі день у день. |
АЛЕ:
День за днем минає.
Колишній і бувший
Слово бувший є калькою, замініть стилістично правильним варіантом: колишній; (у використанні) вживаний; дотеперішній.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Бувший чиновник став підприємцем. | Колишній чиновник став підприємцем. |
| Цей бувший у використанні велосипед можна полагодити. | Цей вживаний велосипед можна полагодити. |
Удвічі, утричі, учетверо і у два, три, чотири рази
Замініть конструкції (більш ніж) у два (три, чотири) рази, (більш ніж) у п'ять (шість, сім, вісім, дев'ять) разів, стилістично кращим варіантом є: (більш ніж) удвічі, утричі, учетверо, уп'ятеро, ушестеро, усемеро, увосьмеро, удев'ятеро, удесятеро.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Урожайність зросла у два рази. | Урожайність зросла удвічі. |
| У три рази більше людей сьогодні на зборах. | Утричі більше людей сьогодні на зборах. |
| Більш ніж у п'ять разів зростуть ціни на газ. | Більш ніж уп'ятеро зростуть ціни на газ. |
| У 8 разів збільшилося поголів'я свиней. | Увосьмеро збільшилося поголів'я свиней. |
| У десять разів знизилося споживання електроенергії. | Удесятеро знизилося споживання електроенергії. |
Цілком відповідно до і у повній відповідності
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію у повній відповідності до (чого) на стилістично кращий варіант: цілком відповідно до (чого).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Робота з дерегуляції ринку АПК відбувається у повній відповідності до законодавчих вимог Євросоюзу. | Робота з дерегуляції ринку АПК відбувається цілком відповідно до законодавчих вимог Євросоюзу. |
На виплат і в розстрочку, в розстрочення
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в розстрочку, в розстрочення, якщо мовиться про розподіл на кілька строків виплати, на стилістично кращий варіант: на виплат.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Купуйте наші товари у розстрочку! | Купуйте наші товари на виплат! |
| На сайті смартфони продають у розстрочення. | На сайті смартфони продають на виплат. |
АЛЕ:
розстрочення — розподілення на кілька строків виконання чогось.
Розстрочення виконання рішення суду.
Цього, того (ж) тижня і в цей, той (же) тиждень, на цьому, тому (ж) тижні
Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) тиждень, на цьому (тому) тижні на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) тижня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей тиждень приїхав із відрядження батько. | Цього тижня приїхав із відрядження батько. |
| У другий же тиждень нашої подорожі трапилася весела пригода. | Другого ж тижня нашої подорожі трапилася весела пригода. |
| На цьому тижні у нас конференція. | Цього тижня у нас конференція. |
Здебільшого, переважно і в більшості випадків
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію у більшості випадків на стилістично кращий варіант: здебільшого, переважно.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У більшості випадків вартість паю була постійною, дивіденди сплачувалися часто і переглядалися щомісяця. | Вартість паю здебільшого була постійною, дивіденди сплачувалися часто і переглядалися щомісяця. |
Зокрема, і навіть і в тому числі, у т.ч.
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в тому числі, у т.ч. на стилістично кращий варіант: зокрема, і навіть.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Заборонити продаж та вживання алкогольних напоїв, у тому числі слабоалкогольних, на території університету. | Заборонити продаж та вживання алкогольних напоїв, зокрема слабоалкогольних, на території університету. |
На противагу і у протилежність
Замініть скальковану конструкція у протилежність (чому) на стилістично кращий варіант: на противагу (чому).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У протилежність лікам, у косметичних виробах ризик небажаних наслідків зведено до мінімуму. | На противагу лікам, у косметичних виробах ризик небажаних наслідків зведено до мінімуму. |
Втратно, невигідно і накладно
Замініть прислівник накладно на стилістично кращий варіант: утратно, невигідно.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Для мене це надто накладно. | Для мене це надто невигідно (утратно). |
Вживання прийменника по
Перевірте доречність вживання прийменника по і доберіть за контекстом один із варіантів: за, з, у(в), на, через, для, щодо або безприйменникову конструкцію.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| діяти по правилах
жити по закону продавати по ціні |
діяти за правилами
жити за законом продавати за ціною |
| комітет по нагляду
судячи по реакції твір по темі |
комітет з нагляду
судячи з реакції твір з теми |
| працювати по буднях
прийти по питанню відвідати по справах служби |
працювати в будні
прийти у питанні відвідати у службових справах |
| гарний по вигляду
діяти по власному розсуду поширити по цілій земній кулі |
гарний на вигляд
діяти на власний розсуд поширити на всій земній кулі |
| помилитися по незнанню
схибити по неуважності запізнитися по сімейних обставинах |
помилитися через незнання
схибити через неуважність запізнитися через сімейні обставини |
| заходи по врятуванню лісів
організації по пошуку позаземного розуму |
заходи для врятування лісів
організації для пошуку позаземного розуму |
| повідомити по виборах
закон по врегулюванню висновок по легалізації |
повідомити щодо виборів
закон щодо врегулювання висновок щодо легалізації |
| по виконанні завдання
надіслати по пошті іти по шляху прогресу |
виконавши завдання
надіслати поштою іти шляхом прогресу |
АЛЕ: ударити по голові, іти по воду, їздити по містах, відпочити по обіді, читати по складах, поратися по господарству, та й по всьому.
Коли прийменник по вказує на часові межі (Сезон дощів триває по серпень), його можна замінити конструкцією до … включно (Сезон дощів триває до серпня включно).
Перевірте також закінчення місцевого відмінка іменника або прикметника після прийменника по: має бути місцевий, а не давальний відмінок.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| рахує по пальцям | рахує по пальцях |
| читає по складам | читає по складах |
| мандрує по горам і долинам | мандрує по горах і долинах |
| б'є по великим барабанам | б'є по великих барабанах |
Цього, того (ж) місяця і в цей, той (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці
Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) місяця.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей же місяць рахунок за тепло був дуже великим. | Цього ж місяця рахунок за тепло був дуже великим. |
| У другий місяць вагітності ембріон переживає фазу стрімкого розвитку. | Другого місяця вагітності ембріон переживає фазу стрімкого розвитку. |
| У цьому місяці в нас конференція. | Цього місяця в нас конференція |
У такий спосіб і тим самим
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм тим самим на стилістично кращий варіант: у такий спосіб.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У Франції за 301 млн доларів продали особняк, тим самим встановивши світовий рекорд. | У Франції за 301 млн доларів продали особняк, у такий спосіб встановивши світовий рекорд. |
Вживання прийменника при
Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| при вході | біля входу |
| при першій появі | щойно з'явиться |
| при (всьому) цьому | а проте |
| при температурі у 10 градусів | за температури у 10 градусів |
| при такій звістці | на таку звістку |
| при одній думці | на саму згадку |
| при свідках | перед свідками |
| при виді вчителя | побачивши вчителя |
| при виникненні | у разі виникнення |
| при нападі | під час нападу |
| при умові | за умови жити |
| при гетьманаті | за часів гетьманату |
| жити при Польщі | жити за Польщі |
| при дорозі | край дороги |
АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).
Більш ніж, понад і більше
Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, використайте один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад; більше за.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| У світі більше двохсот країн. | У світі понад (більш ніж) двісті країн. |
| Дітей у школі більше ста. | Дітей у школі понад (більш ніж) сто. |
| Обробляємо більше 30 гектарів поля. | Обробляємо понад (більш ніж) 30 гектарів поля. |
| Десять більше восьми на два. | Десять більше за вісім на два. |
Незабаром, невдовзі, найближчим часом і у найближчий час
Замініть конструкцію у найближчий час на стилістично кращу: незабаром, невдовзі, найближчим часом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У найближчий час гривня зміцниться, але не до тих позицій, з яких почала падати. | Найближчим часом гривня зміцниться, але не до тих позицій, з яких почала падати. |
Цього місяця і в поточному місяці
Замініть для урізноманітнення мовлення канцеляризм у поточному місяці на стилістично кращий варіант: цього місяця.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Президент очікує на врегулювання політичної кризи у поточному місяці. | Президент очікує на врегулювання політичної кризи цього місяця. |
Минулого дня і в минулий день
Замініть конструкцію в минулий день стилістично кращим: минулого дня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У минулий день ми зустрічалися з друзями. | Минулого дня ми зустрічалися з друзями. |
Наступного тижня і в наступний тиждень, на наступний тиждень, на наступному тижні, у наступному тижні
Замініть конструкцію в наступний тиждень, на наступний тиждень, на наступному тижні, у наступному тижні стилістично кращим: наступного тижня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний тиждень ми зустрічаємося з друзями. | Наступного тижня ми зустрічаємося з друзями. |
Наступного місяця і в наступний місяць, на наступний місяць, у наступному місяці
Замініть конструкцію в наступний місяць, на наступний місяць, у наступному місяці стилістично кращим: наступного місяця.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний місяць ми їдемо у відрядження. | Наступного місяця ми їдемо у відрядження. |
Наступного року і в наступний рік, на наступний рік, у наступному році
Замініть конструкцію у наступний рік, на наступний рік, у наступному році стилістично кращим: наступного року.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний рік ми чекаємо поповнення в родині. | Наступного року ми чекаємо поповнення в родині. |
Минулого понеділка, вівторка, четверга і в минулий понеділок, вівторок, четвер
Замініть конструкцію в минулий понеділок (вівторок, четвер) стилістично кращим: минулого понеділка (вівторка, четверга).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У минулий понеділок ми зустрічалися з друзями. | Минулого понеділка ми зустрічалися з друзями. |
Минулої середи, п’ятниці, суботи, неділі і в минулу середу, п’ятницю, суботу, неділю
Замініть конструкцію в минулу середу (п’ятницю, суботу, неділю) стилістично кращим: минулої середи (п’ятниці, суботи, неділі).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У минулу середу ми зустрічалися з друзями. | Минулої середи ми зустрічалися з друзями. |
Наступної середи, п’ятниці, суботи, неділі і в (на) наступну середу, п’ятницю, суботу, неділю
Замініть конструкцію в (на) наступну середу (п’ятницю, суботу, неділю) стилістично кращим: наступної середи (п’ятниці, суботи, неділі).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У наступну середу ми зустрічаємося з друзями. | Наступної середи ми зустрічаємося з друзями. |
Наступного понеділка, вівторка, четверга і в (на) наступний понеділок, вівторок, четвер
Замініть конструкцію в (на) наступний понеділок, вівторок, четвер стилістично кращим: наступного понеділка (вівторка, четверга).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У наступний понеділок ми зустрічаємося з друзями. | Наступного понеділка ми зустрічаємося з друзями. |
У жодному разі і ні в якому випадку, ні в якому разі
Замініть нехарактерний для української мови вислів ні в якому випадку, ні в якому разі на стилістично кращий варіант: у жодному разі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ні в якому випадку діти не повинні відчувати на собі всі наслідки конфлікту в Україні. | У жодному разі діти не повинні відчувати на собі всі наслідки конфлікту в Україні. |
| Ні в якому разі не читай і не коментуй цю тему. | У жодному разі не читай і не коментуй цю тему. |
Водночас, саме зараз і в цей же час
Замініть конструкцію у цей же час на стилістично кращий варіант: водночас, саме зараз.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей же час не треба забувати про безпеку. | Водночас не треба забувати про безпеку. |
| І в цей же час десь сходить сонце. | І саме зараз десь сходить сонце. |
У жодний, у жодну, у жодне, у жодні і ні в який, ні в яку, ні в яке, ні в які, ні в один, ні в одну, ні в одне, ні в одні
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні в який (ні в яку, ні в яке, ні в які), ні в один (ні в одну, ні в одне, ні в одні) на стилістично кращий варіант: у жодний (у жодну, у жодне, у жодні).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Я з тобою ні в який клуб не ходила. | Я з тобою у жодний клуб не ходила. |
| І результат цього сумний: свята закінчуються, а ні в одні штани влізти не вдається. | І результат цього сумний: свята закінчуються, а в жодні штани влізти не вдається. |
АЛЕ:
У парних конструкціях ні в… ні в… така заміна не є доречною.
Я не піду ні в один театр, ні в інший.
У жодного, у жодної, у жодних і ні в якого, ні в якої, ні в яких, ні в одного, ні в одної, ні в одних
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні в якого (ні в якої, ні в яких), ні в одного (ні в одної, ні в одних) на стилістично кращий варіант: у жодного (у жодної, у жодних).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Більше ні в якого іншого кандидата немає такої кількості ворогів. | Більше в жодного іншого кандидата немає такої кількості ворогів. |
| Так, що точного значення немає, напевно, ні в одних правилах. | Так, що точного значення немає, напевно, у жодних правилах. |
АЛЕ:
У парних конструкціях ні за… ні за… така заміна не є доречною.
Тож тепер води в кранах немає ні в одних, ні в інших.
У жодному, у жодній, у жодних і ні в якому, ні в якій, ні в яких, ні в одному, ні в одній, ні в одних
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні в якому (ні в якій, ні в яких), ні в одному (ні в одній, ні в одних) на стилістично кращий варіант: у жодному (у жодній, у жодних).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Ні в якому разі не перехваліть, коли дитині навчання дається легко. | У жодному разі не перехваліть, коли дитині навчання дається легко. |
| Щось трапилося з телефоном, ні в одних навушниках не грає музика. | Щось трапилося з телефоном, у жодних навушниках не грає музика. |
АЛЕ:
У парних конструкціях ні в… ні в… така заміна не є доречною.
Я не піду ні в одних штанях, ні в інших.
Троюрідний і внучатий
Замініть нехарактерний для української мови прикметник внучатий на стилістично кращий варіант: троюрідний, у других, або перебудуйте речення, правильно встановивши родичівство.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| внучатий брат | троюрідний брат, брат у других |
| внучата сестра | троюрідна сестра, сестра у других |
| внучатий племінник | троюрідний племінник, двоюрідний онук |
Усвідомлювати, здавати собі справу і віддавати собі звіт
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію віддавати собі звіт (у чомусь), на стилістично кращий варіант: усвідомлювати (щось), здавати собі справу з чого (про що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| З іншого боку, я віддавав собі звіт, що одного мого бажання тут замало. | З іншого боку, я усвідомлював, що одного мого бажання тут замало. |
Завбільшки і величиною
Замініть конструкцію зі словами величиною (у що, з кого, що), яка описує розміри певного об'єкта, на стилістично кращий варіант: завбільшки (з кого, що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Озеро це величиною у 50 квадратних кілометрів. | Озеро це завбільшки у 50 квадратних кілометрів. |
| У Самборі випав град величиною з яйце! | У Самборі випав град завбільшки з яйце. |
Цими, тими (ж) днями і в ці, ті (ж) дні
Замініть конструкцію в ці (ті, інші, найближчі…) (ж) дні на стилістично кращий варіант: цими (тими, іншими, найближчими) (ж) днями.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Уже в ці дні команда їде на змагання. | Уже цими днями команда їде на змагання. |
| У найближчі дні наша подорож завершиться. | Найближчими днями наша подорож завершиться. |
Спересердя, з серця, зо зла і в серцях
Замініть нехарактерний для української мови вислів в серцях, коли мовиться про стан гніву, на стилістично кращий варіант: спересердя, з серця, зо зла.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Дорогою до в'язниці після затримання Джолікер сказав у серцях поліцейському, що в усьому винна в'ялена яловичина. | Дорогою до в'язниці після затримання Джолікер сказав спересердя поліцейському, що в усьому винна в'ялена яловичина. |
АЛЕ:
І досі пам'ять про великі подвиги живе в серцях учасників тих жахливих подій.
Капосне “як”
Капосне, бо, стикаючись з ним, щоразу ламаєш голову: а треба в цьому випадку тут ставити якийсь розділовий знак чи ні? Гадаємо, позбутися клопоту допоможуть правила, вміщені нижче.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
як, у функції, у ролі, в якості
Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати в якості когось. Словосполучення типу в качестве депутата (руководителя, воспитателя, инженера, друга) в нашій мові мають відповідники: як депутат (керівник, вихователь, інженер, друг). А газети, радіо й телебачення нерідко вдаються до «суржикових» витворів: у якості голови, в якості слухачів, у якості гостей тощо. Чув якось фразу: «Віктор Ющенко в якості глави уряду звітував на Верховній Раді». А чому не сказати грамотно: як глава уряду? Якщо треба надати текстові канцелярського відтінку, то можна ще вживати в ролі, у функції. До речі, кома перед як учений та іншими в таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
юридичне лице, юридична особа, обличчя, лице, облік, облік у розумінні “обличчя”
1. Не раз натрапляв у текстах на слово облік у розумінні «обличчя». Чи правомірне таке вживання?
Коли йдеться про моральні якості людини, її духовні, творчі особливості, норми поведінки, а також про найхарактерніші ознаки предмета, явища, що виражають його суть, користуються іменником обличчя в переносному значенні: «Обличчям будь-якого театру є його репертуар» (з журналу); «Врубель Врубелем, а ти мені покажи власне обличчя» (Юрій Збанацький).
Часом в усному мовленні, а то й на письмі замість лексеми обличчя безпідставно вживають облік. Адже слово облік в українській мові має іншу семантику (означає систему реєстрації певних груп населення, народногосподарських цінностей тощо). «Чекати бульдозера неможливо, почнуться польові роботи, кожні робочі руки будуть на обліку» (Микола Руденко); «Різне нафтове устаткування (на промислі), що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи» (Олесь Донченко). Від облік походять обліковець, обліковий, облікувати і т. ін.
2. Чи синонімічні іменники обличчя й лице?
Збігаються в значенні «передня частина голови» та в переносному «загальний вигляд, обриси чогось». Тільки лице вживається в розумінні «верхній, зовнішній бік предмета» (протилежне спід): на лице, з лиця. І тільки обличчя, коли мовиться про моральні якості людини, про її духовні, творчі особливості, норми поведінки. В усному мовленні інколи замість обличчя безпідставно вживають облік. Тим часом облік в українській мові має зовсім іншу семантику (означає систему реєстрації певних груп населення, народногосподарських цінностей тощо).
3. Юридичне лице
У одній з радіопередач на правознавчу тему було заявлено: «Він має статус юридичного лиця». Російській лексемі лицо в юридичному та граматичному значенні в українській мові відповідає не лице, а особа. Тому треба писати і казати: «дієслово в формі першої особи однини; він має статус юридичної особи».
Коли йдеться про моральні якості людини, її духовні, творчі особливості, норми поведінки, а також про найхарактерніші ознаки предмета, явища, що виражають його суть, користуються іменником обличчя в переносному значенні: «Обличчям будь-якого театру є його репертуар» (з журналу); «Врубель Врубелем, а ти мені покажи власне обличчя» (Юрій Збанацький).
Часом в усному мовленні, а то й на письмі замість лексеми обличчя безпідставно вживають облік. Адже слово облік в українській мові має іншу семантику (означає систему реєстрації певних груп населення, народногосподарських цінностей тощо). «Чекати бульдозера неможливо, почнуться польові роботи, кожні робочі руки будуть на обліку» (Микола Руденко); «Різне нафтове устаткування (на промислі), що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи» (Олесь Донченко). Від облік походять обліковець, обліковий, облікувати і т. ін.
2. Чи синонімічні іменники обличчя й лице?
Збігаються в значенні «передня частина голови» та в переносному «загальний вигляд, обриси чогось». Тільки лице вживається в розумінні «верхній, зовнішній бік предмета» (протилежне спід): на лице, з лиця. І тільки обличчя, коли мовиться про моральні якості людини, про її духовні, творчі особливості, норми поведінки. В усному мовленні інколи замість обличчя безпідставно вживають облік. Тим часом облік в українській мові має зовсім іншу семантику (означає систему реєстрації певних груп населення, народногосподарських цінностей тощо).
3. Юридичне лице
У одній з радіопередач на правознавчу тему було заявлено: «Він має статус юридичного лиця». Російській лексемі лицо в юридичному та граматичному значенні в українській мові відповідає не лице, а особа. Тому треба писати і казати: «дієслово в формі першої особи однини; він має статус юридичної особи».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
числиться у списках
Правильніше:
значиться у списках
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у більшості випадків
Правильніше:
здебільшого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у силу різних обставин
Правильніше:
через різні обставини
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у найближчий час
Правильніше:
найближчим часом
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у противному разі не...
Правильніше:
а то не...
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у найближчому часі
Правильніше:
найближчим часом
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у найближчі дні
Правильніше:
найближчими днями
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у полудень
Правильніше:
опівдні
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у суперечливих ситуаціях
Правильніше:
у спірних, складних ситуаціях
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у трудну хвилину
Правильніше:
у скрутну хвилину
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у роботі зборів
Правильніше:
у зборах узяли участь
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у двох кроках
Правильніше:
за два кроки
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у грошовому вираженні
Правильніше:
у грошовому виразі
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у пам'ять
Правильніше:
на пошанування
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у той самий день
Правильніше:
того самого дня
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у нерішучості – нерішуче
В українській мові вживається далеко більше прислівників, аніж у російській, де вони часто поступаються перед конструкціями з прийменниками та іменниками на зразок с нетерпением, с удовлетворением, в нерешительности. До таких словосполучень часом удаються і в нас, надто ті, хто не знає як слід рідної мови. Читаємо й чуємо: "Студент у нерішучості витягнув екзаменаційний білет", "Автор із задоволенням подякував учасникам читацької конференції", "Ми з нетерпінням очікували виступу ансамблю". У цих фразах треба було б поставити відповідно прислівники нерішуче, задоволено, нетерпляче.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у значній мірі – значною мірою
Останнім часом, щоб передати певний ступінь чогось, у літературній мові користуються словосполученнями значною (великою, вищою, деякою, якоюсь, тією чи іншою) мірою, а не в(у) значній (великій, вищій, деякій, якійсь, тій чи іншій) мірі, як було раніше. Те саме стосується і вислову повною мірою, який замінив конструкцію в повній мірі. Замість суржикового по крайній мірі слід уживати принаймні, щонайменше. "Здавалося, від страху оця жінка щонайменше збожеволіє" (Юрій Бедзик.)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у залежності й залежно
Обидві ці форми ніби паралельні – і перша й друга трапляються в нашій мові, проте природнішим є залежно.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
випадок і раз
Російські звороти в случае необходимости, ни в коем случае інколи неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: в разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, в жодному разі. Вислів в большинстве случаев варто передавати словами здебільшого, переважно; при случае – сполукою при нагоді; по случаю болезни – через хворобу або (залежно від контексту) у зв'язку з хворобою.
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у рамках чи у межах?
Ці прийменникові словосполучення синонімічні й майже завжди взаємозамінні: У рамках (у межах) пристойності, роботи, встановленої програми, угоди, дозволеного. Але якщо йдеться про місцевість, географічні поняття, треба використовувати зворот у межах: у межах країни, у межах області, району, міста, села. Такі вислови типові для офіційно-ділового стилю.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
таким чином, у такий спосіб
Нагадаємо, що останнім часом дуже вподобали в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб. Він витискує з ужитку зворот таким способом (чином): "У такий спосіб працюватимемо й надалі" (з газети). Ліпше все-таки дотримуватися повсюди давнього загальноукраїнського словосполучення таким способом, що не має впливу інших мов (у цьому разі – німецької).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ставити у вину
Правильніше:
ставити за провину
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
справа, діло, мова, річ, у чому річ?, річ у тім (тому), що..., в чому справа, справа в тім (тому), що…, мовлення
1. Справа – діло – річ
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
пробіл у знаннях
Правильніше:
прогалина
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по мірі можливості
Правильніше:
у міру сил
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
прийшов по справі
Правильніше:
прийшов у справі
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по святам
Правильніше:
у (на) свята
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Як сказати – поїхав у Львів чи поїхав до Львова?
Є таке правило: прийменник у(в) вказує, що дія спрямована всередину предмета, простору, а до – що дія відбувається в напрямі до них. Коли мається на увазі рух до міста, села, селища, то треба ставити прийменник до. Отже, поїхав до Львова, а не у Львів.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
У готелі “Україні” чи “Україна”?
Читачі цікавляться: чи треба узгоджувати прикладки, що складаються зі слова готель і його назви? Приміром: «Я живу в готелі «Україні» чи в готелі «Україна»?
Назва готелів – умовна. А прикладки, виражені умовними назвами, не узгоджуються. Тому слід написати: «Я живу в готелі «Україна». Так само в готелі «Театральний», а не в готелі «Театральному», в готелі «Дніпро», а не в готелі «Дніпрі».
Назва готелів – умовна. А прикладки, виражені умовними назвами, не узгоджуються. Тому слід написати: «Я живу в готелі «Україна». Так само в готелі «Театральний», а не в готелі «Театральному», в готелі «Дніпро», а не в готелі «Дніпрі».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
коли слід уживати дієслово носити?
Це слово передає зміст «узявши когось, щось, переміщати, доставляти кудись», «надягати на себе, мати на собі або при собі». Наприклад: «З найближчих сіл лісовими стежками бійці несли на плечах важкі човни» (Олесь Гончар), «Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина» (Тарас Шевченко), «Прийшов старий Кулик, що один на все село носив ще оселедець» (Панас Мирний). Виступає і в переносному значенні, в образних висловах, де мовиться про рух, дію: «Таки явивсь! Де тебе носило так довго?» (Леся Українка); високо нести голову, важкий хрест нести, лиха година несе, носити камінь за пазухою, ноги не носять.
Але його в українській мові не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли йдеться про найменування вулиць, бульварів, парків, закладів, організацій, товариств тощо, тоді краще вдаватися до дієслів зватися або мати назву. «Наша вулиця зветься (а не носить назву) Жилянська», «Житловий масив має назву Відрадний».
Лексему приносити треба замінити іншими дієсловами, скажімо, в таких фразах:
принесло збитків на суму... – завдало збитків на суму...
приносити шкоду – завдавати шкоди
принести подяку – скласти подяку
принести переворот у техніці – зробити переворот у техніці
приносити неприємності – завдавати прикростей
приносити присягу – присягати.
Але його в українській мові не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли йдеться про найменування вулиць, бульварів, парків, закладів, організацій, товариств тощо, тоді краще вдаватися до дієслів зватися або мати назву. «Наша вулиця зветься (а не носить назву) Жилянська», «Житловий масив має назву Відрадний».
Лексему приносити треба замінити іншими дієсловами, скажімо, в таких фразах:
принесло збитків на суму... – завдало збитків на суму...
приносити шкоду – завдавати шкоди
принести подяку – скласти подяку
принести переворот у техніці – зробити переворот у техніці
приносити неприємності – завдавати прикростей
приносити присягу – присягати.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
приймати міри, вживати заходів, міра 1, захід, з розвитком, у міру вдосконалення, з удосконаленням, у міру розвитку, міроприємство
1. На різних зборах штатні оратори люблять жонглювати слівцем міроприємство. Та хіба воно є в українській мові?
Звісно, немає. То неоковирна калька. У російській – мера, мероприятия, а в нас – захід, заходи. Ще класики писали: «Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки» (Леся Українка), «Більше вже місяця думаю над вашим заходом видати збірник» (Панас Мирний). А ось ближче до наших днів: «Він рідко вживав різких, агресивних заходів» (Олександр Копиленко).
Слово захід має ще значення «зусилля»: «Не варта справа заходу» (приповідка). Отже, здійснювати, проводити, поглиблювати заходи (а не міроприємства).
2. Чи синонімічні вислови приймати міри і вживати заходів?
У значенні «захід для досягнення, здійснення чогось» слово міра не використовується. Тож замість приймати міри треба вживати заходів. Також не в міру розвитку, а з розвитком, не в міру вдосконалення конструкції, а з удосконаленням конструкції.
3. Замість міроприємств – заходи
Коли й хто почав запроваджувати в мовлення неоковирне слово міроприємство, – невідомо, але воно в минулі десятиріччя нерідко з'являлося в діловому листуванні, чулося в доповідях, промовах, у виступах на зборах і виробничих нарадах. Та й нині вряди-годи вигулькне в розмові: «Мусимо щось робити, прийняти (треба вжити) якісь міроприємства...»
Такого слова не було і нема в літературній мові, його наспіх склепали ті, хто не знав нашого лексичного багатства, однак хотів висловити думку по-українському. Відповідником до російських мера, мероприятие, що виражають поняття «сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь», є захід, а в множині – заходи.
Значення загального відношення при слові заходи передають звичайно такі форми, як щодо, до, для плюс родовий відмінок іменників, а також безприйменниковий родовий відмінок. Причому перші дві належать до найуживаніших. «На комбінаті реалізовано заходи щодо зміцнення трудової дисципліни», «Міська державна адміністрація вживає заходів до поліпшення соціально-побутових умов інвалідів» (з газети).
Керування з прийменником для має відтінок призначеності: «Розробити план заходів для наведення громадського порядку в мікрорайоні» (з ухвали зборів). Прийменниково-відмінкова форма по плюс місцевий відмінок, що була дуже поширена в часи так званого злиття мов, сьогодні сприймається як стилістична помилка, наприклад: «Партія намітила конкретні заходи по перебудові народної освіти» (з газети). Безприйменникова форма родового відмінка трапляється рідко. Через свою багатозначність вона менш виразна й прозора: «Вжито відповідних заходів реагування на недоліки в роботі» (з газети).
Отже, при слові заходи склався досить розгалужений ряд варіантного керування. То чи ж варто поповнювати його новими прийменниково-відмінковими формами з прийменником на, типу заходи на виконання постанови? Це типова канцелярська конструкція.
Звісно, немає. То неоковирна калька. У російській – мера, мероприятия, а в нас – захід, заходи. Ще класики писали: «Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки» (Леся Українка), «Більше вже місяця думаю над вашим заходом видати збірник» (Панас Мирний). А ось ближче до наших днів: «Він рідко вживав різких, агресивних заходів» (Олександр Копиленко).
Слово захід має ще значення «зусилля»: «Не варта справа заходу» (приповідка). Отже, здійснювати, проводити, поглиблювати заходи (а не міроприємства).
2. Чи синонімічні вислови приймати міри і вживати заходів?
У значенні «захід для досягнення, здійснення чогось» слово міра не використовується. Тож замість приймати міри треба вживати заходів. Також не в міру розвитку, а з розвитком, не в міру вдосконалення конструкції, а з удосконаленням конструкції.
3. Замість міроприємств – заходи
Коли й хто почав запроваджувати в мовлення неоковирне слово міроприємство, – невідомо, але воно в минулі десятиріччя нерідко з'являлося в діловому листуванні, чулося в доповідях, промовах, у виступах на зборах і виробничих нарадах. Та й нині вряди-годи вигулькне в розмові: «Мусимо щось робити, прийняти (треба вжити) якісь міроприємства...»
Такого слова не було і нема в літературній мові, його наспіх склепали ті, хто не знав нашого лексичного багатства, однак хотів висловити думку по-українському. Відповідником до російських мера, мероприятие, що виражають поняття «сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь», є захід, а в множині – заходи.
Значення загального відношення при слові заходи передають звичайно такі форми, як щодо, до, для плюс родовий відмінок іменників, а також безприйменниковий родовий відмінок. Причому перші дві належать до найуживаніших. «На комбінаті реалізовано заходи щодо зміцнення трудової дисципліни», «Міська державна адміністрація вживає заходів до поліпшення соціально-побутових умов інвалідів» (з газети).
Керування з прийменником для має відтінок призначеності: «Розробити план заходів для наведення громадського порядку в мікрорайоні» (з ухвали зборів). Прийменниково-відмінкова форма по плюс місцевий відмінок, що була дуже поширена в часи так званого злиття мов, сьогодні сприймається як стилістична помилка, наприклад: «Партія намітила конкретні заходи по перебудові народної освіти» (з газети). Безприйменникова форма родового відмінка трапляється рідко. Через свою багатозначність вона менш виразна й прозора: «Вжито відповідних заходів реагування на недоліки в роботі» (з газети).
Отже, при слові заходи склався досить розгалужений ряд варіантного керування. То чи ж варто поповнювати його новими прийменниково-відмінковими формами з прийменником на, типу заходи на виконання постанови? Це типова канцелярська конструкція.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у першу чергу – насамперед
Доволі поширене словосполучення в першу чергу. Та насправді ніякої черги нема, зате є в мові витворені (вже на національному грунті) прислівники насамперед, найперше, передусім (передовсім) . Треба тільки ширше ними користуватися.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
стати в пригоді чи в нагоді?
Іменники пригода та нагода – наче камінь спотикання для тих, хто негаразд знає або тільки починає вивчати українську мову. В одній з попередніх публікацій побіжно згадувалося про вживання їх. Однак читачі просять докладніше розповісти про це, що ми й робимо.
Обидві лексеми часом ставлять не там, де треба, не тільки через їхню звукову схожість, а й тому, що серед багатьох значень вони мають також значення російського слова случай. «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві» (треба в пригоді); «Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді» (треба нагоди). «Ще на формуванні (взводу) сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили» (Іван Багмут); «Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері» (Панько Куліш).
Щоб уникати прикрих помилок, слід запам'ятати, що нагода означає «зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підхожий момент». А пригода вказує на те, що сталося (часто непередбачено, несподівано); на якусь подію або й на лихо. «Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як страховище» (Панас Мирний).
Цей іменник може також виражати потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), від чого походить вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Отже, стати в пригоді – знадобитися, бути корисним, зробити послугу тощо. Замість цього словосполучення в усному мовленні, а іноді й у засобах масової інформації безпідставно вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді, що виникло внаслідок плутання двох висловів – стати в пригоді й мати нагоду: «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі» (з газети). Такого ненормативного звороту варто уникати.
Обидві лексеми часом ставлять не там, де треба, не тільки через їхню звукову схожість, а й тому, що серед багатьох значень вони мають також значення російського слова случай. «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві» (треба в пригоді); «Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді» (треба нагоди). «Ще на формуванні (взводу) сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили» (Іван Багмут); «Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері» (Панько Куліш).
Щоб уникати прикрих помилок, слід запам'ятати, що нагода означає «зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підхожий момент». А пригода вказує на те, що сталося (часто непередбачено, несподівано); на якусь подію або й на лихо. «Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як страховище» (Панас Мирний).
Цей іменник може також виражати потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), від чого походить вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Отже, стати в пригоді – знадобитися, бути корисним, зробити послугу тощо. Замість цього словосполучення в усному мовленні, а іноді й у засобах масової інформації безпідставно вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді, що виникло внаслідок плутання двох висловів – стати в пригоді й мати нагоду: «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі» (з газети). Такого ненормативного звороту варто уникати.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
набагато, значно, де, куди, кудись, десь у значенні “кудись”, значний, далеко, неабиякий, чималий
1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні «кудись» (як, наприклад, у народній пісні «Десь поїхав мій миленький...»)?
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні «кудись» вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. «Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто» (Олесь Гончар). «А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь» (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні «куди».
В українській мові слово де, що означає «в якому місці», може вживатися і в розумінні куди, тобто «в яке місце», «в якому напрямку», і звідки («з якого місця», «з якого боку»). Найчастіше де в значенні «куди» виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст «раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення»: подітися, взятися (в розумінні з'явитися). «Де поділися ви, голоснії слова...» (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні «куди») вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в «Гайдамаках»: «Порай мені ще раз, де дітись з журбою», «Єсть у мене діти, та де їх подіти?»; «І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: «Куди ж воно ділось? відкіля взялось?»
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. «Дуже, сильно». Наприклад: «Значно поріділи ліси в Європі» (Михайло Чабанівський).
2. У значенні «набагато, багато» з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. «Ходжу значно краще, задишка менша» (Михайло Коцюбинський), «Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося» (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість «значно більша» – «куди більша», «значно спростити» – «набагато спростити» тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні «кудись» вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. «Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто» (Олесь Гончар). «А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь» (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні «куди».
В українській мові слово де, що означає «в якому місці», може вживатися і в розумінні куди, тобто «в яке місце», «в якому напрямку», і звідки («з якого місця», «з якого боку»). Найчастіше де в значенні «куди» виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст «раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення»: подітися, взятися (в розумінні з'явитися). «Де поділися ви, голоснії слова...» (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні «куди») вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в «Гайдамаках»: «Порай мені ще раз, де дітись з журбою», «Єсть у мене діти, та де їх подіти?»; «І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: «Куди ж воно ділось? відкіля взялось?»
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. «Дуже, сильно». Наприклад: «Значно поріділи ліси в Європі» (Михайло Чабанівський).
2. У значенні «набагато, багато» з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. «Ходжу значно краще, задишка менша» (Михайло Коцюбинський), «Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося» (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість «значно більша» – «куди більша», «значно спростити» – «набагато спростити» тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у мене є – я маю
Там, де росіяни кажуть у меня есть, українці вживають я маю. Але останнім часом багато хто з наших мовців також став використовувати форму у мене є, яку створено за російським зразком. Тож треба послуговуватися не калькою, а питомим українським зворотом я маю, який відповідає сучасній літературній нормі.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
лівобережна україна, північна італія, європейський континент, чорноземний центр, правобережна україна, велика літера у неофіційних назвах, неофіційні назви – велика літера
Чому в назвах Лівобережна Україна, Правобережна Україна прикметники маємо писати з великої літери?
У неофіційних найменуваннях держав та їхніх частин, а також у назвах географічних одиниць, які закріпилися на практиці, всі слова, окрім берег, узбережжя, материк, континент, центр і таке ін., пишемо з великої літери: Правобережна Україна, Північна Італія, Європейський континент, Чорноземний центр.
У неофіційних найменуваннях держав та їхніх частин, а також у назвах географічних одиниць, які закріпилися на практиці, всі слова, окрім берег, узбережжя, материк, континент, центр і таке ін., пишемо з великої літери: Правобережна Україна, Північна Італія, Європейський континент, Чорноземний центр.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
кінець кінцем – врешті-решт, зрештою
Сполучення, які вказують на те, що підсумовує, завершує, закінчує щось, висловлене раніше. «Зі злості навіть обізвав мене злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину» (Андрій Гудима). Замінювати ці слова рідковживаними в кінці кінців, у кінцевому рахунку не рекомендується.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
запобігати ласки перед ким
Правильніше:
запобігати ласки у кого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
здавати під заклад
Правильніше:
віддавати у заставу
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
завіряти у своїй повазі
Правильніше:
запевняти у своїй повазі
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
завдяки, дякуючи, у зв'язку з, з огляду на, через, враховувати, зважити на
1. Замість враховувати (вік, обставини, погодні умови і т. ін.) ліпше поставити: зважити на (вік, обставини, погодні умови, політичну ситуацію), брати до уваги, з огляду на...
2. завдяки – дякуючи –через
Завдяки (кому, чому), прийменник, сполучається з давальним відмінком. Застосовується на позначення причини, що викликає бажаний результат, створює сприятливі умови для здійснення чогось. «І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни» (Олесь Гончар), «Монтажник Яків Стецюра потрапив на весілля тільки завдяки протекції Галини Краснощок» (Любомир Дмитерко). «Андрій Жак страждав до ранку й стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському темпераменту» (Юрій Яновський).
Але це слово неприйнятне тоді, коли мовиться про негативні явища: «Один член команди не з'явився на змагання завдяки хворобі» (з газ.); «... Впритул до житлових будинків затишно розмістився лако-фарбовий завод. Завдяки йому в житловій зоні граничнодопустимі концентрації бутцелату перевищено в шість разів» (з журн.). Натомість у таких випадках належить застосовувати прийменник через чи, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв'язку з: «Озиме восени через засуху не сходило...» (Григорій Квітка-Основ'яненко); «Він (Вихор) попросив у командування відпустку на кілька днів у зв'язку з родинними обставинами» (Василь Кучер).
Зате у зворотах дякуючи допомозі, дякуючи підтримці, дякуючи добрій організації, дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам тощо доречне слово завдяки. Адже дякуючи, тобто висловлюючи подяку, є не прийменником, а дієприслівником і стоїть на місці, приміром, у такому контексті: «Подорожній відпочив і збирався йти, дякуючи господарям за гостинність».
2. завдяки – дякуючи –через
Завдяки (кому, чому), прийменник, сполучається з давальним відмінком. Застосовується на позначення причини, що викликає бажаний результат, створює сприятливі умови для здійснення чогось. «І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни» (Олесь Гончар), «Монтажник Яків Стецюра потрапив на весілля тільки завдяки протекції Галини Краснощок» (Любомир Дмитерко). «Андрій Жак страждав до ранку й стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському темпераменту» (Юрій Яновський).
Але це слово неприйнятне тоді, коли мовиться про негативні явища: «Один член команди не з'явився на змагання завдяки хворобі» (з газ.); «... Впритул до житлових будинків затишно розмістився лако-фарбовий завод. Завдяки йому в житловій зоні граничнодопустимі концентрації бутцелату перевищено в шість разів» (з журн.). Натомість у таких випадках належить застосовувати прийменник через чи, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв'язку з: «Озиме восени через засуху не сходило...» (Григорій Квітка-Основ'яненко); «Він (Вихор) попросив у командування відпустку на кілька днів у зв'язку з родинними обставинами» (Василь Кучер).
Зате у зворотах дякуючи допомозі, дякуючи підтримці, дякуючи добрій організації, дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам тощо доречне слово завдяки. Адже дякуючи, тобто висловлюючи подяку, є не прийменником, а дієприслівником і стоїть на місці, приміром, у такому контексті: «Подорожній відпочив і збирався йти, дякуючи господарям за гостинність».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у тому числі чи зокрема?
Повсюдно чуємо в тому числі, хоч цей канцелярський вислів, запозичений з мови північного сусіда, успішно замінюється словом зокрема або його дуже рідко вживаним відповідником зосібна.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у залежності від (чого) чи залежно від (чого)?
Якщо потрібно вказати на зв'язок з чимось, на наслідок чогось, незрідка безпідставно використовують словосполучення у (в) залежності від... Приміром: «Він працює в ритм пісні, яку виводить в залежності від настрою» (Олександр Корнійчук). Треба: залежно від... «Залежно від інтонації одне і те ж речення набуває різного значення» ( з журналу).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Як слід сказати: згідно рішення чи згідно з рішенням?
Щоб передавати поняття відповідності синтаксичними засобами, сучасна українська мова має дві нормативні прийменниково-відмінкові форми: згідно з плюс орудний відмінок іменників, відповідно до плюс родовий відмінок іменників. «Спав згідно зі статутом – сім годин» (Дмитро Ткач), «Відповідно до завдань оновлювалися й кадри» (з газети).
Форми іменників із прийменниками згідно з та відповідно до характерні для офіційно-ділового, наукового стилів. Буває, що згідно помилково сполучають з давальним або родовим відмінком: згідно повір'ю, згідно планів, згідно рішення, згідно протоколу. Ці утворення – наслідок впливу граматичної системи російської мови: согласно поверью, согласно планам. Треба: згідно з рішенням, згідно з протоколом. Неправильні конструкції типу відповідно з планами і згідно до планів. Не відповідає сучасній літературній нормі також форма іменників з прийменником у відповідності з (калька з російської мови в соответствии с).
Форми іменників із прийменниками згідно з та відповідно до характерні для офіційно-ділового, наукового стилів. Буває, що згідно помилково сполучають з давальним або родовим відмінком: згідно повір'ю, згідно планів, згідно рішення, згідно протоколу. Ці утворення – наслідок впливу граматичної системи російської мови: согласно поверью, согласно планам. Треба: згідно з рішенням, згідно з протоколом. Неправильні конструкції типу відповідно з планами і згідно до планів. Не відповідає сучасній літературній нормі також форма іменників з прийменником у відповідності з (калька з російської мови в соответствии с).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
даний, нині, у даний час, тепер, сьогодні, зараз
1. Тепер і зараз
Значення цих прислівників близькі, але не однакові. Отже, не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.
Тепер виражає поняття «у наш час, останнім часом». «Так же буде поле, як тепер, синіти» (Володимир Сосюра); «Не тепер, то в четвер» (приказка). Тепер також ставлять, коли якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. «Перед світлофором машини зупинилися. Тепер можна переходити вулицю» (з газети).
Синонімами тепер у такому значенні («після того, потім, далі») виступають ужиті переносно слова нині, сьогодні. «Учора студент, сьогодні спеціаліст» (з журн.).
Українська класика й народне мовлення надають прислівникові зараз вузького значення: «цієї миті, секунди, хвилини». Має він і відтінок «негайно», «невідкладно». «Зараз візьму сундук – і на вокзал» (Григорій Тютюнник).
Раніше це слово досить часто вживалося ще в розумінні «з першого погляду, відразу». «А се ж хатина знайомої дівчини Мар'яни, – Павлусь зараз пізнав» (Леся Українка). Та в сучасній мові частотність такого його застосування невисока. Як і в значеннях «зразу після чого-небудь»; «поряд з чимось, близько когось». «Зараз по новому році приїздить до мене в гостину Боровик з жінкою» (Михайло Коцюбинський).
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що багато хто вживає прислівник зараз не з властивим йому значенням «цієї миті, в момент розмови», а з переносним «нині, сьогодні», цебто у тих контекстах, де доречне тепер. Наприклад, у реченні «Зараз батьки моєї дружини живуть у селі» слід було б поставити тепер, бо зазначається, що вони мешкають там узагалі, а не тільки в цей момент.
Те ж саме можна сказати і про використання прислівників нині, сьогодні. «Цей смольний дух п'янить мене і нині» (Максим Рильський), «Сьогодні економіка країни переживає не кращі часи» (з журн.) Саме нині, сьогодні, а не зараз.
2. У даний час чи нині?
У засобах масової інформації, виступах депутатів та урядовців, у офіційно-ділових, наукових текстах часто натрапляємо на вислови в даний час, у даній справі, в даній роботі тощо. Такі канцеляризми збіднюють, знебарвлюють мову, позбавляють її милозвучності. Тому перш ніж уживати слово, треба брати до уваги, яке значення в ньому закладено. Даний – це дієприкметник, утворений від дієслова дати. Виникає запитання: хто той час дав? Хто дав ту роботу (доручення, завдання)? У названих зворотах, якщо хоч трохи подумати, лексема даний не має сенсу. Чому не сказати без бюрократичних викрутасів нині, тепер (замість у даний час), у цій справі, у цьому творі? Замість «на даному підприємстві» – «на цьому підприємстві», замість «у даному разі» – «в цьому разі». Можна дібрати й інші повноцінні вислови, радить відомий лінгвіст Олександра Сербенська. Вона зауважує, що дані, дано використовують доречно математики (дано: х=50, дані комп'ютера). У діловому мовленні відчутна тенденція замінювати словосполучення дані про автора на відомості про автора. Лише інколи слово даний виступає в таких контекстах, де немає змоги його замінити.
Значення цих прислівників близькі, але не однакові. Отже, не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.
Тепер виражає поняття «у наш час, останнім часом». «Так же буде поле, як тепер, синіти» (Володимир Сосюра); «Не тепер, то в четвер» (приказка). Тепер також ставлять, коли якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. «Перед світлофором машини зупинилися. Тепер можна переходити вулицю» (з газети).
Синонімами тепер у такому значенні («після того, потім, далі») виступають ужиті переносно слова нині, сьогодні. «Учора студент, сьогодні спеціаліст» (з журн.).
Українська класика й народне мовлення надають прислівникові зараз вузького значення: «цієї миті, секунди, хвилини». Має він і відтінок «негайно», «невідкладно». «Зараз візьму сундук – і на вокзал» (Григорій Тютюнник).
Раніше це слово досить часто вживалося ще в розумінні «з першого погляду, відразу». «А се ж хатина знайомої дівчини Мар'яни, – Павлусь зараз пізнав» (Леся Українка). Та в сучасній мові частотність такого його застосування невисока. Як і в значеннях «зразу після чого-небудь»; «поряд з чимось, близько когось». «Зараз по новому році приїздить до мене в гостину Боровик з жінкою» (Михайло Коцюбинський).
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що багато хто вживає прислівник зараз не з властивим йому значенням «цієї миті, в момент розмови», а з переносним «нині, сьогодні», цебто у тих контекстах, де доречне тепер. Наприклад, у реченні «Зараз батьки моєї дружини живуть у селі» слід було б поставити тепер, бо зазначається, що вони мешкають там узагалі, а не тільки в цей момент.
Те ж саме можна сказати і про використання прислівників нині, сьогодні. «Цей смольний дух п'янить мене і нині» (Максим Рильський), «Сьогодні економіка країни переживає не кращі часи» (з журн.) Саме нині, сьогодні, а не зараз.
2. У даний час чи нині?
У засобах масової інформації, виступах депутатів та урядовців, у офіційно-ділових, наукових текстах часто натрапляємо на вислови в даний час, у даній справі, в даній роботі тощо. Такі канцеляризми збіднюють, знебарвлюють мову, позбавляють її милозвучності. Тому перш ніж уживати слово, треба брати до уваги, яке значення в ньому закладено. Даний – це дієприкметник, утворений від дієслова дати. Виникає запитання: хто той час дав? Хто дав ту роботу (доручення, завдання)? У названих зворотах, якщо хоч трохи подумати, лексема даний не має сенсу. Чому не сказати без бюрократичних викрутасів нині, тепер (замість у даний час), у цій справі, у цьому творі? Замість «на даному підприємстві» – «на цьому підприємстві», замість «у даному разі» – «в цьому разі». Можна дібрати й інші повноцінні вислови, радить відомий лінгвіст Олександра Сербенська. Вона зауважує, що дані, дано використовують доречно математики (дано: х=50, дані комп'ютера). У діловому мовленні відчутна тенденція замінювати словосполучення дані про автора на відомості про автора. Лише інколи слово даний виступає в таких контекстах, де немає змоги його замінити.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
дійсно, з того часу, з тих пір, відтоді, впродовж, згодом, пізніше, суто, чисто, насправді, так як, тому що, через те, точка зору, з точки зору, кут зору, під кутом зору, принаймні 1, у крайньому разі, щонайменше, н
За спостереженням фахівців, має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично, прислівник дійсно; скрізь, окрім деяких випадків (у діловодстві), відчутно сильніше замість нього може виступати слово справді (подекуди насправді). Так само й з лексемою чисто, її успішно замінює (на практиці, на жаль, не часто) суто, і це завжди звучить по-українському. Досить поширене в нас пізніше й дедалі менш уживане згодом. Вони не тотожні за значенням, однак перше, що зберігає порівняльний відтінок, майже повсюдно агресивно витискує слово згодом, яке такого відтінку не має. Прикро, але мовці стали рідше використовувати впродовж року, ніж протягом (трапляється і взагалі помилкове в часовому значенні на протязі); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на..., ніж через те.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вступив у силу закон
Правильніше:
набрав чинності закон
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вересень місяць, у вересні місяці, грошей, часу, гроші, місяць
Місяць. Нерідко це слово без потреби вживають поруч з власною назвою місяця, внаслідок чого створюється тавтологічність: «У вересні місяці похолодало». А треба: «У вересні похолодало», бо й так зрозуміло, що йдеться про місяць.
Те саме спостерігаємо в реченнях:«Зібрав п'ятдесят гривень грошей», «Витратив дві години часу, поки добрався додому». Тут слова гроші й час теж зайві. Їх слід вилучити з тексту.
Те саме спостерігаємо в реченнях:«Зібрав п'ятдесят гривень грошей», «Витратив дві години часу, поки добрався додому». Тут слова гроші й час теж зайві. Їх слід вилучити з тексту.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
угору – у гору
Угору (вгору), прислівник. Пишеться як одне слово. Глянути вгору.
У гору (в гору), іменник з прийменником. Пишуться окремо. Заритися в гору паперів.
У гору (в гору), іменник з прийменником. Пишуться окремо. Заритися в гору паперів.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
відомість, ставити у відомість, повідомляти, сповіщати, доводити до відома
1. Доводити до відома, повідомляти
Захоплюються наші засоби масової інформації і зворотом ставимо вас у відомість, що є дослівним перекладом російського ставим вас в известность. А правильно по-українськи: доводимо до вашого відома, повідомляємо вам, сповіщаємо вас.
2. Повідомляти –сповіщати
Експресивно забарвлене слово сповіщати поєднується з тими самими відмінковими формами, що й синонімічне повідомляти, яке має виразний книжний відтінок. Сповіщати (повідомляти) товариша і сповіщати (повідомляти) товаришеві. Щоправда, останнім часом спостерігається тенденція розрізняти ці дієслова за керуванням, а саме: перше з них охочіше сполучають з родовим відмінком, наприклад: «... І про біду людей не сповістять» (Ліна Костенко). При дієслові ж повідомляти перевагу віддають давальному відмінку: «Про злочинця міліції повідомили дуже пізно» (з газ.).
Захоплюються наші засоби масової інформації і зворотом ставимо вас у відомість, що є дослівним перекладом російського ставим вас в известность. А правильно по-українськи: доводимо до вашого відома, повідомляємо вам, сповіщаємо вас.
2. Повідомляти –сповіщати
Експресивно забарвлене слово сповіщати поєднується з тими самими відмінковими формами, що й синонімічне повідомляти, яке має виразний книжний відтінок. Сповіщати (повідомляти) товариша і сповіщати (повідомляти) товаришеві. Щоправда, останнім часом спостерігається тенденція розрізняти ці дієслова за керуванням, а саме: перше з них охочіше сполучають з родовим відмінком, наприклад: «... І про біду людей не сповістять» (Ліна Костенко). При дієслові ж повідомляти перевагу віддають давальному відмінку: «Про злочинця міліції повідомили дуже пізно» (з газ.).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
всередині – в середині
Всередині, усередині (предмет перебуває в межах, а не поза межами чогось). Це складний прийменник, а не прислівник. Коли нема вказівки на конкретне місце (наприклад, у хаті), його треба писати як одне слово.
В середині, у середині (предмет перебуває в центральній, середній частині чогось, а не на початку і не в кінці). Тобто, якщо поняття конкретизується, тоді в середині пишемо окремо. То вже прислівникове словосполучення, в якому середина зберігає в реченні свої функції іменника.
В середині, у середині (предмет перебуває в центральній, середній частині чогось, а не на початку і не в кінці). Тобто, якщо поняття конкретизується, тоді в середині пишемо окремо. То вже прислівникове словосполучення, в якому середина зберігає в реченні свої функції іменника.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
виконувати функцію, відігравати функцію, функція, мати значення, роль, грати роль, не грає ролі, відігравати значення, відігравати роль, смисл, значення, розум, у смислі, немає смислу, є смисл, у розумінні того, в якому роз
1. Зміст – значення
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.
Синоніми, яких об'єднує поняття «внутрішня основа, особливість, сутність чогось». Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.
Смисл використовують неправомірно і в значенні «розум», «глузд». Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).
2. Відігравати роль, а не значення
Чому не бажано вдаватися до словосполучення відігравати значення? В українській мові є фразеологізм відігравати роль, який семантично відповідає зворотові мати значення. («Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління»). Синонімічність висловів, зауважувала лінгвіст Євгенія Чак, штовхає деяких мовців на стилістичну помилку з дієсловом відігравати: вони поєднують його зі словом значення, утворюючи неправильне сполучення відігравати значення. Ще одна поширена стилістична помилка: вживають вислів відігравати функцію замість виконувати функцію.
З фразеологізмом відігравати роль часом трапляється й інша трансформація: дехто замість відігравати вживає лексему грати і припускається ще однієї стилістичної похибки. Сказати «це не грає ролі» не можна. Словосполучення грати роль у літературній мові використовується лише в значенні «виконувати роль дійової особи в п'єсі» (наприклад, він грає роль Гамлета. Останнім часом частіше кажуть виконує – «виконує роль Гамлета») або в значенні «удавати з себе когось» (приміром, «він грає роль благодійника»). Порівн. ще: «Богдан Ступка своєрідно грає роль Миколи Задорожного в драмі Івана Франка «Украдене щастя», «Марія Бієшу чудово грає роль мадам Батерфляй в опері Джакомо Пуччині «Чіо-Чіо-Сан». Сполученням грати роль можна передати це значення російського вислову, коли хтось удає з себе когось (за посадою, походженням, вдачею та ін.): «Він грав роль великого начальника» (хворого, щирої людини), тобто прикидався великим начальником, хворим, щирою людиною.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вряд (уряд) – в (у) ряд
Вряд (уряд), прислівник. 1. Один біля одного; поряд. «У яру гребля, верби вряд» (Тарас Шевченко). 2. Один за одним (у часі); підряд. «Я випив три склянки води вряд» (Юрій Смолич).
В (у) ряд, іменник з прийменником. В одну лінію. «Хитався вечірній задуманий сад, коли 1їх над яром поставили в ряд і дула повільно на них навели» (Володимир Сосюра); «Біля ставка Моргаленко вишикував своїх людей по четверо в ряд» (Леонід Первомайський).
В (у) ряд, іменник з прийменником. В одну лінію. «Хитався вечірній задуманий сад, коли 1їх над яром поставили в ряд і дула повільно на них навели» (Володимир Сосюра); «Біля ставка Моргаленко вишикував своїх людей по четверо в ряд» (Леонід Первомайський).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у краї чи в краю?
Залежить це часто від наголосу в слові. У ненаголошеній позиції маємо закінчення – і (-ї), в наголошеній – у (-ю): у димі й у диму, у раї і в раю.
Однак утворюються такі співвідносні пари не від усіх односкладових іменників, зазначають лінгвісти. Мова узвичаїла за більшістю з них закінчення – і (-ї), за деякими – у (-ю): у лісі, у світі, в шумі, в дзьобі, у творі, але в снігу, на шляху. Між цими рядами усталених відмінкових форм перебуває група іменників, що допускає (залежно від наголосу) обидва закінчення. При цьому на вибір закінчення (флексії) можуть впливати прислівникова функція прийменниково-відмінкової форми чи, навпаки, її «предметний характер». У першому випадку форма тяжіє до закінчення – у (-ю): на борту корабля, живемо з людьми в ладу.
Порівняймо форми з флексією – і, в яких відчувається предметність: на високому борті вантажівки, в музичному ладі. Зазначимо, що межа такого розподілу варіантів дуже умовна. Тому і прислівникові форми, і ті, що передають предметність, можуть мати в сучасній літературній мові обидва закінчення, наприклад: сад у цвіті (у цвіту), в першому ряді (ряду), в рідному краї (в краю).
Однак утворюються такі співвідносні пари не від усіх односкладових іменників, зазначають лінгвісти. Мова узвичаїла за більшістю з них закінчення – і (-ї), за деякими – у (-ю): у лісі, у світі, в шумі, в дзьобі, у творі, але в снігу, на шляху. Між цими рядами усталених відмінкових форм перебуває група іменників, що допускає (залежно від наголосу) обидва закінчення. При цьому на вибір закінчення (флексії) можуть впливати прислівникова функція прийменниково-відмінкової форми чи, навпаки, її «предметний характер». У першому випадку форма тяжіє до закінчення – у (-ю): на борту корабля, живемо з людьми в ладу.
Порівняймо форми з флексією – і, в яких відчувається предметність: на високому борті вантажівки, в музичному ладі. Зазначимо, що межа такого розподілу варіантів дуже умовна. Тому і прислівникові форми, і ті, що передають предметність, можуть мати в сучасній літературній мові обидва закінчення, наприклад: сад у цвіті (у цвіту), в першому ряді (ряду), в рідному краї (в краю).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
біль у поясниці
Правильніше:
біль у попереку (розм. у крижах)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Як правильно: “Мені болить серце” чи “У мене болить серце”?
Дієсловом боліти найчастіше послуговуються для вираження відчуття фізичного болю в якійсь частині тіла. « – Чого ти, сину, став такий сумний? Чи в тебе щось болить?» (Іван Нечуй-Левицький). Коли йдеться про біль у переносному значенні, слід говорити мені болить (тобто вболіваю за це), йому болить, матері болить.
Отже, крім форми з родовим відмінком («Що в тебе болить?»), існує форма й з давальним («Що тобі болить?»).
Отже, крім форми з родовим відмінком («Що в тебе болить?»), існує форма й з давальним («Що тобі болить?»).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Шлях, дорога, путь, путівець, спосіб
У нас дуже вподобали слово шлях, ставлячи його іноді там, де воно зовсім не до речі, й забуваючи про інші підхожі слова — дорога, путь тощо. «Я не знаю шляху до вашої квартири», — чуємо з уст; «Вона йшла вже потемки, намацуючи ногою шлях на вузькій гірській стежці»; «Він минув довгий коридор, обмацуючи шлях поперед себе», — читаємо в сучасних оповіданнях; «А яким шляхом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?» — читаємо в газеті. Мимоволі постає питання: невже наша мова — така бідна, що доводиться користуватись одним словом у фразах із різним значенням або з різним відтінком значення?.. Звернімось до української класичної літератури й фольклору: «В похід у дорогу славні компанійці до схід сонця рушали» (Т. Шевченко); «Олекса Безик їздив у містечко, але з дороги вернувся» (М. Коцюбинський); «Позаростали дороги, де ходили панські ноги» (з живих уст); «Через гору шлях-доріженька, ой, широкая та пробитая, слізоньками перемитая» (народна пісня).
Як бачимо, класична література й фольклор не цуралися слова дорога й широко користувались ним, бо словом шлях називають проїзну, широку дорогу, відповідно до російського тракт: «Ой три шляхи широкії докупи зійшлися, на чужину з України брати розійшлися» (Т. Шевченко). Уживають слово шлях і в переносному розумінні, близькому до поняття «широка, далека дорога»: «На шляху поступу ми — лиш каменярі» (І. Франко).
Коли мовиться про вирушання в дорогу, про подорож, тоді до речі буде слово путь жіночого роду або дорога: «Далекая путь, хвилини не ждуть» (Леся Українка); «Ми путь землі покажем нову, царем на ввесь світ буде труд» (переклад із російської); «В далеку дорогу піду» (Б. Грінченко).
Невелика дорога між селами зветься путівець: «Путівцем над річкою... тихою ступою чвалала руда конячка» (О. Довженко).
Не пряма дорога, а кружна зветься манівець: «Хто манівцями простує, той удома не ночує» (прислів'я).
Дорогу нагору називають узвіз: «До стін Китай-городка почавсь крутий узвіз» (П. Усенко).
Відповідно до російського торная (укатанная) дорога українською мовою кажуть битий шлях, бита дорога: «Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі» (народна пісня).
Російському вислову таким путем відповідає український таким способом (або таким чином): «Батьки приводили дітей до школи, і Раїса таким способом знайомилась з селянами» (М. Коцюбинський); «Таким чином я добув вищу освіту» (з живих уст).
До речі, останнім часом став дуже поширюватися в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб, що подекуди витискує вислів таким способом: «Тільки в такий спосіб ми знайдемо, нарешті, істину». Краще додержуватися скрізь загальноукраїнського давнього вислову таким способом, що не має впливу інших мов, тому й у щойно наведеній фразі буде природніше сказати: «Тільки таким способом ми знайдемо, нарешті, істину».
На російський вислів туда ему и дорога! українською мовою кажуть: так йому й треба!, катюзі по заслузі!, своїм шляхом пішов!
Не треба обмежувати свою мову одним-однісіньким словом шлях, коли маємо стільки інших засобів. Отож у наведених на початку фразах треба було сказати або «не знаю дороги», або «не знаю, як пройти до вашої квартири», «намацуючи ногою путь на вузькій гірській стежці», «обмацуючи путь поперед себе», «А яким способом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?».
Як бачимо, класична література й фольклор не цуралися слова дорога й широко користувались ним, бо словом шлях називають проїзну, широку дорогу, відповідно до російського тракт: «Ой три шляхи широкії докупи зійшлися, на чужину з України брати розійшлися» (Т. Шевченко). Уживають слово шлях і в переносному розумінні, близькому до поняття «широка, далека дорога»: «На шляху поступу ми — лиш каменярі» (І. Франко).
Коли мовиться про вирушання в дорогу, про подорож, тоді до речі буде слово путь жіночого роду або дорога: «Далекая путь, хвилини не ждуть» (Леся Українка); «Ми путь землі покажем нову, царем на ввесь світ буде труд» (переклад із російської); «В далеку дорогу піду» (Б. Грінченко).
Невелика дорога між селами зветься путівець: «Путівцем над річкою... тихою ступою чвалала руда конячка» (О. Довженко).
Не пряма дорога, а кружна зветься манівець: «Хто манівцями простує, той удома не ночує» (прислів'я).
Дорогу нагору називають узвіз: «До стін Китай-городка почавсь крутий узвіз» (П. Усенко).
Відповідно до російського торная (укатанная) дорога українською мовою кажуть битий шлях, бита дорога: «Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі» (народна пісня).
Російському вислову таким путем відповідає український таким способом (або таким чином): «Батьки приводили дітей до школи, і Раїса таким способом знайомилась з селянами» (М. Коцюбинський); «Таким чином я добув вищу освіту» (з живих уст).
До речі, останнім часом став дуже поширюватися в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб, що подекуди витискує вислів таким способом: «Тільки в такий спосіб ми знайдемо, нарешті, істину». Краще додержуватися скрізь загальноукраїнського давнього вислову таким способом, що не має впливу інших мов, тому й у щойно наведеній фразі буде природніше сказати: «Тільки таким способом ми знайдемо, нарешті, істину».
На російський вислів туда ему и дорога! українською мовою кажуть: так йому й треба!, катюзі по заслузі!, своїм шляхом пішов!
Не треба обмежувати свою мову одним-однісіньким словом шлях, коли маємо стільки інших засобів. Отож у наведених на початку фразах треба було сказати або «не знаю дороги», або «не знаю, як пройти до вашої квартири», «намацуючи ногою путь на вузькій гірській стежці», «обмацуючи путь поперед себе», «А яким способом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?».
Непорозуміння з часом
Визначати час треба точно, тут не може бути двозначності, бо інакше не тільки спізнятимуться, а то й зовсім не зустрінуться на побаченні закохані, ба й поїзди не зможуть рухатись однією залізничною колією нормально й безпечно. Це відомо на всій планеті, і кожна мова має своє усталене з діда-прадіда визначення часу. Кожна, крім... української. Справді-бо, як ми визначаємо години доби? Наведемо кілька прикладів:
Лисиче за Дінцем... де висне дим заводу,
музика у садку та поїзд в сім годин...
— писав ранній В. Сосюра; «Завтра об одинадцятій... на мене чекатиме інженер», — пише Ю. Смолич. То як передати російське в семь часов, в одиннадцать часов — у сім годин, в одинадцять годин чи о сьомій годині, об одинадцятій годині?
Щоб знайти правильну відповідь, у таких випадках удаються звичайно до словників. Розгортаємо найавторитетніший — Українсько-російський словник, том І, видання Академії наук УРСР і на сторінці 340 під словом година читаємо ілюстративні приклади: «не пізніше трьох годин (третьої години) — не позже трех часов»; «о першій годині дня — в час дня»; а вже вислів «о другій годині дня» перекладено «во втором часу дня» і «в два часа дня». Чому тоді вислів «о першій годині» не має другого відповідника — в первом часу, як то має друга година? Де тут логіка, де правильний варіант і як бути диспетчерові, коли йому подають відомості, що поїзд номер такий-ось прибуває на станцію о другій годині? Адже диспетчерові неоднаково, означає це російське «в два часа» чи «во втором часу», бо він тут може так наплутати, що доведеться відповідати перед законом!
Цю невиразність у позначенні часу Українсько-російський словник успадкував від академічного Російсько-українського словника за редакцією А. Кримського, де в 1-му томі на 51 сторінці стоїть: «в пятом часу — о п'ятій годині» навіть без другого значення «в пять часов». Отже, виникає практична потреба розмежувати в нашій мові ці далеко не тотожні поняття «в пять часов» і «в пятом часу».
З української класичної літератури ми звикли сприймати числівники порядкові з прийменником о як позначення точного часу доби: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню» (М. Коцюбинський); «О п'ятій годині ми виїхали з монастиря» (М. Коцюбинський); «О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати» (Панас Мирний). Так на цій формі й треба стати, взявши її за норму й рішуче уникаючи хибних висловів у п'ять годин, у шість годин тощо.
А як передати українською мовою неточні визначення: в пятом часу, в шестом? Академічний Українсько-російський словник до вислову «бути на п'яту годину» має переклад — «быть к пяти часам». Мені здається, що тут слід поширити значення порядкового числівника з прийменником на, додавши й такий варіант перекладу: «быть в пятом часу». Кажем-бо: «П'ять хвилин на п'яту». У словнику Б. Грінченка читаємо: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю».
Не треба допускати паралелізму форм типу не пізніш трьох годин і не пізніш третьої години, бо це не збагачує мову, а засмічує. Визначати години доби треба тільки порядковими числівниками, а не кількісними, отже, слід визнати за єдину правильну норму вислів «не пізніш як о третій годині». Кількісними числівниками треба користуватись тільки тоді, коли мовиться про час, витрачений на щось, наприклад: «Ми працюємо тепер тільки сім годин», «Поїзд долає цю відстань за дві години».
Так само слід унормувати й визначення часу за частинами години, відкинувши хибні вислови, що інколи трапляються в поточній літературі, як пів третьої, без десяти третя, а взявши за єдине правильне: пів на третю (Українсько-російський словник АН УРСР), за десять третя або десять до третьої (скорочені вислови від «за десять хвилин буде третя година» або «десять хвилин залишилось до третьої години»). Половина години передається однаково прийменниками на й до з відповідними порядковими числівниками: пів на третю й пів до третьої.
Звісно, важко відразу перейти до правильного й точного визначення часу після тієї розбіжності й хаосу в письмовій та усній практиці, з чим уже ми навіть звиклись, але треба колись покласти цьому край і, нарешті, створити певні норми визначення часу, що за самою своєю природою потребує точності. Тут неабияк можуть допомогти своїми творами письменники й журналісти, систематичне видання словників і сумлінне редагування всіх видань.
Лисиче за Дінцем... де висне дим заводу,
музика у садку та поїзд в сім годин...
— писав ранній В. Сосюра; «Завтра об одинадцятій... на мене чекатиме інженер», — пише Ю. Смолич. То як передати російське в семь часов, в одиннадцать часов — у сім годин, в одинадцять годин чи о сьомій годині, об одинадцятій годині?
Щоб знайти правильну відповідь, у таких випадках удаються звичайно до словників. Розгортаємо найавторитетніший — Українсько-російський словник, том І, видання Академії наук УРСР і на сторінці 340 під словом година читаємо ілюстративні приклади: «не пізніше трьох годин (третьої години) — не позже трех часов»; «о першій годині дня — в час дня»; а вже вислів «о другій годині дня» перекладено «во втором часу дня» і «в два часа дня». Чому тоді вислів «о першій годині» не має другого відповідника — в первом часу, як то має друга година? Де тут логіка, де правильний варіант і як бути диспетчерові, коли йому подають відомості, що поїзд номер такий-ось прибуває на станцію о другій годині? Адже диспетчерові неоднаково, означає це російське «в два часа» чи «во втором часу», бо він тут може так наплутати, що доведеться відповідати перед законом!
Цю невиразність у позначенні часу Українсько-російський словник успадкував від академічного Російсько-українського словника за редакцією А. Кримського, де в 1-му томі на 51 сторінці стоїть: «в пятом часу — о п'ятій годині» навіть без другого значення «в пять часов». Отже, виникає практична потреба розмежувати в нашій мові ці далеко не тотожні поняття «в пять часов» і «в пятом часу».
З української класичної літератури ми звикли сприймати числівники порядкові з прийменником о як позначення точного часу доби: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню» (М. Коцюбинський); «О п'ятій годині ми виїхали з монастиря» (М. Коцюбинський); «О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати» (Панас Мирний). Так на цій формі й треба стати, взявши її за норму й рішуче уникаючи хибних висловів у п'ять годин, у шість годин тощо.
А як передати українською мовою неточні визначення: в пятом часу, в шестом? Академічний Українсько-російський словник до вислову «бути на п'яту годину» має переклад — «быть к пяти часам». Мені здається, що тут слід поширити значення порядкового числівника з прийменником на, додавши й такий варіант перекладу: «быть в пятом часу». Кажем-бо: «П'ять хвилин на п'яту». У словнику Б. Грінченка читаємо: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю».
Не треба допускати паралелізму форм типу не пізніш трьох годин і не пізніш третьої години, бо це не збагачує мову, а засмічує. Визначати години доби треба тільки порядковими числівниками, а не кількісними, отже, слід визнати за єдину правильну норму вислів «не пізніш як о третій годині». Кількісними числівниками треба користуватись тільки тоді, коли мовиться про час, витрачений на щось, наприклад: «Ми працюємо тепер тільки сім годин», «Поїзд долає цю відстань за дві години».
Так само слід унормувати й визначення часу за частинами години, відкинувши хибні вислови, що інколи трапляються в поточній літературі, як пів третьої, без десяти третя, а взявши за єдине правильне: пів на третю (Українсько-російський словник АН УРСР), за десять третя або десять до третьої (скорочені вислови від «за десять хвилин буде третя година» або «десять хвилин залишилось до третьої години»). Половина години передається однаково прийменниками на й до з відповідними порядковими числівниками: пів на третю й пів до третьої.
Звісно, важко відразу перейти до правильного й точного визначення часу після тієї розбіжності й хаосу в письмовій та усній практиці, з чим уже ми навіть звиклись, але треба колись покласти цьому край і, нарешті, створити певні норми визначення часу, що за самою своєю природою потребує точності. Тут неабияк можуть допомогти своїми творами письменники й журналісти, систематичне видання словників і сумлінне редагування всіх видань.
Ходить, мова мовиться, мовитись, річ у тім, ітися (ідеться), у тім сила
За польською мовою, подекуди, надто в південно-західних говорах України, кажуть: «Тут ходить не о (про) волю, а о (про) мус». Нема потреби запозичати з інших мов слова, коли є свої, українські: мова мовиться («Батько промовив ті слова так спокійно, наче мова мовилася про когось іншого, а не про нього». — І. Нечуй-Левицький), мовитись («Тут, бачите, мовиться ось про що». — З живих уст), річ у тім («Не в тім річ, що в хаті піч, то біда, як нема». — М. Номис), ідеться («Тут ідеться, чи додому вернеться». — З живих уст), у тім сила («Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе». — Приказка).
У (в) — до, в — на
Інколи виникає питання, який прийменник треба ставити — у (в) чи до: «Я поїхав у Київ» чи «Я поїхав до Києва», «Вихід у місто» чи «Вихід до міста»?
Узагалі, коли мовиться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до: «Через кілька днів Ковпак вилетів до Москви» (П. Вершигора); коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником у (в): «У Києві на риночку ой пив чумак горілочку» (народна пісня). Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще додатковими поясненнями, тоді після них може стояти замість прийменника до — у (в): «Ми їздили на ярмарок у Косів» (М. Рильський). У реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у (в): «Він ступив у сад» (Є. Гуцало) ; «Кидається у свою стихію» (О. Гончар); «Закрадається в серце острах» (М. Рильський). Рух до приміщення позначається дієсловами з тим і з другим прийменником: «Уваливсь у хату» (П. Куліш); «Смерть зайшла до хати» (Д. Павличко).
Як сказано вище, прийменником у (в) з іменником у знахідному відмінку послугуємось, визначаючи час за днями тижня: «у вівторок», «у п'ятницю», — або з іменником у місцевому відмінку, коли мовиться про місяці року: «у січні», «у липні». Проте, коли визначається час за роком, треба користуватись родовим відмінком іменника, а не прийменником у (в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік, а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикметники — торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний.
Російському вислову дом в три окна відповідає український — будинок на три вікна, а вислову дом в пять этажей — будинок на п'ять поверхів.
Прийменник на вживають також, коли описують процес перетворення: «звівся ні на що».
Прийменник у (в) можна чути українською мовою в таких висловах: вірити в себе, вдаватися в тугу, в розпач, — а також на позначення переходу з одного стану в інший: «І як воно зробилось так, що в турка я перевернувся» (С. Гулак-Артемовський).
Російські прийменники у та в мають між собою велику значеннєву різницю, наприклад: «У него собирались гости» і «5 его словах чувствовалась уверенность». Між українськими прийменниками у та в нема ніякої різниці. Ми ставимо їх незалежно від змісту речення, а тільки додержуючись правила чергування голосних, цебто: якщо попереднє слово кінчається на голосну, треба ставити прийменник в («Вона взяла в нього книжку»), якщо на приголосну — тоді у («Він узяв у неї книжку»).
Узагалі, коли мовиться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до: «Через кілька днів Ковпак вилетів до Москви» (П. Вершигора); коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником у (в): «У Києві на риночку ой пив чумак горілочку» (народна пісня). Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще додатковими поясненнями, тоді після них може стояти замість прийменника до — у (в): «Ми їздили на ярмарок у Косів» (М. Рильський). У реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у (в): «Він ступив у сад» (Є. Гуцало) ; «Кидається у свою стихію» (О. Гончар); «Закрадається в серце острах» (М. Рильський). Рух до приміщення позначається дієсловами з тим і з другим прийменником: «Уваливсь у хату» (П. Куліш); «Смерть зайшла до хати» (Д. Павличко).
Як сказано вище, прийменником у (в) з іменником у знахідному відмінку послугуємось, визначаючи час за днями тижня: «у вівторок», «у п'ятницю», — або з іменником у місцевому відмінку, коли мовиться про місяці року: «у січні», «у липні». Проте, коли визначається час за роком, треба користуватись родовим відмінком іменника, а не прийменником у (в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік, а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикметники — торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний.
Російському вислову дом в три окна відповідає український — будинок на три вікна, а вислову дом в пять этажей — будинок на п'ять поверхів.
Прийменник на вживають також, коли описують процес перетворення: «звівся ні на що».
Прийменник у (в) можна чути українською мовою в таких висловах: вірити в себе, вдаватися в тугу, в розпач, — а також на позначення переходу з одного стану в інший: «І як воно зробилось так, що в турка я перевернувся» (С. Гулак-Артемовський).
Російські прийменники у та в мають між собою велику значеннєву різницю, наприклад: «У него собирались гости» і «5 его словах чувствовалась уверенность». Між українськими прийменниками у та в нема ніякої різниці. Ми ставимо їх незалежно від змісту речення, а тільки додержуючись правила чергування голосних, цебто: якщо попереднє слово кінчається на голосну, треба ставити прийменник в («Вона взяла в нього книжку»), якщо на приголосну — тоді у («Він узяв у неї книжку»).
У розстрочку чи на виплат?
У крамницях часто читаємо таке оповіщення: «У нас ви можете купити готовий одяг у розстрочку». Або інколи ще й так: «Товар продається з розстроченням». Обидва ці вислови — у розстрочку і з розстроченням — не українські й не російські, а належать до тої мовної сумішки, що зветься в народі суржиком. В українській мові є дієслово строчити з похідним від нього іменником строчіння («Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить». — Марко Вовчок); є й слова, що позначають протилежну до них дію, — розстрочувати, розстрочування, але вони стосуються кравецтва, а не умов сплати під час купівлі. Відповідно до російського вислову в рассрочку є в українській мові давній вислів на виплат: «Дурно не треба, можна на виплат» (М. Коцюбинський). Отже, в оповіщеннях крамниць треба було написати: «купити готовий одяг на виплат», «продається на виплат».
Справа, діло, річ
Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи».
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом)». Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом)». Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).
Порядок, лад, у порядку, до ладу, як слід, гаразд
Порядок і лад — слова-синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: «Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки» (І. Нечуй-Левицький); «Дячиха господарювала і всьому лад давала» (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: «Після татарщини нові порядки на Україні постали» (П. Куліш). Та коли мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.
Порівняння, у порівнянні, порівняно, як порівняти, проти
Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник порівняння й широко ним користується: «З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення» (З. Тулуб); «У порівнянні підсумків цьогорічного сезону з минулим — нема ніякої тенденційності» (з газети). В обох цих фразах слово порівняння звучить цілком природно, по-українському. А візьмімо інші фрази, де цей іменник стоїть із прийменниками в і при як відповідник російських висловів по сравнению, сравнительно: «При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень», — і ми вже відчуваємо якусь штучність у вислові, бо тут правильно було б сказати за нашою мовною традицією: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння… виходить. Так само й у фразах «У порівнянні з феодалізмом, капіталізм був кроком уперед», «На підприємствах металургійної промисловості України за перше півріччя цього року значно зросла кількість винахідників і раціоналізаторів порівняно з тим же періодом минулого року» краще було б написати: «як порівняти з феодалізмом», «як порівняти з тим же періодом минулого року».
Як відповідник до російського вислову по сравнению є ще в українській мові прийменник проти, який буває дуже до речі, коли йдеться про порівняння когось або чогось із кимось або чимось: «Проти нас трьох нема в світі дужчого» (Б. Грінченко); «І стіл був багатший проти звичайного» (Л. Смілянський). Отож можна було в наведених фразах написати: «проти феодалізму капіталізм був...», «проти того ж періоду минулого року...».
Похідний від дієслова порівняти прислівник порівняно буде слушний там, де мовиться, що певна дія або якість виявляється достатньою мірою: «Ніч була тиха і порівняно тепла, повівав вологий вітер» (Я. Гримайло), — хоч і тут можна було замінити прислівником відносно: ніч була тиха й відносно тепла (не дуже тепла, не дуже жарка).
Як відповідник до російського вислову по сравнению є ще в українській мові прийменник проти, який буває дуже до речі, коли йдеться про порівняння когось або чогось із кимось або чимось: «Проти нас трьох нема в світі дужчого» (Б. Грінченко); «І стіл був багатший проти звичайного» (Л. Смілянський). Отож можна було в наведених фразах написати: «проти феодалізму капіталізм був...», «проти того ж періоду минулого року...».
Похідний від дієслова порівняти прислівник порівняно буде слушний там, де мовиться, що певна дія або якість виявляється достатньою мірою: «Ніч була тиха і порівняно тепла, повівав вологий вітер» (Я. Гримайло), — хоч і тут можна було замінити прислівником відносно: ніч була тиха й відносно тепла (не дуже тепла, не дуже жарка).
Повинна, визнання провини, признання до вини, каяття
«Він довго ховався, але чи страх переміг, чи заговорила совість — прийшов-таки з повинною до міліції», — читаємо в репортерській замітці й напружуємо думку, щоб точно зрозуміти фразу: чи то якийсь правопорушник прийшов до міліції з якоюсь жінкою, в чомусь зобов'язаною, чи то він прийшов признатись до своєї вини, визнати свою провину або помилку, покаятися в тому, що накоїв. Адже слово повинна вживається в українській мові передусім як прикметник жіночого роду, а не іменник: «Весною на економії пан роздав на кожну хату по двадцять качиних яєць, а восени кожна молодиця повинна була принести на економію двадцять качок» (І. Нечуй-Левицький); «А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати» («Материалы и исследования» П. Чубинського).
Проте в художній літературі траплялося це слово й з функцією іменника як відповідник до російського повинная: «Здавалося, повинну у великій провинності принесли вони з собою» (Панас Мирний). Цей іменник заходив до літературного вжитку не з народної мови, а з російського офіційно-канцелярського лексикону, як, приміром, слово бумага замість папір («На щуку хтось бумагу в суд подав». — Л. Глібов), щоб надати тексту офіційно-канцелярського колориту. Навряд чи є потреба в сучасній діловім і художній мові користуватись цими канцеляризмами, коли є в народній мові давні відповідні слова: визнання провини (чи помилки), признання до вини, каяття. Російський вислів принести повинную краще перекладати українською мовою — признатись у провині, покаятися, повинитися. Через те в репортерській (фразі, наведеній на початку, точніше й краще було б висловитись так: «прийшов-таки повинитись до міліції» (або «прийшов-таки до міліції признатись у провині»).
Проте в художній літературі траплялося це слово й з функцією іменника як відповідник до російського повинная: «Здавалося, повинну у великій провинності принесли вони з собою» (Панас Мирний). Цей іменник заходив до літературного вжитку не з народної мови, а з російського офіційно-канцелярського лексикону, як, приміром, слово бумага замість папір («На щуку хтось бумагу в суд подав». — Л. Глібов), щоб надати тексту офіційно-канцелярського колориту. Навряд чи є потреба в сучасній діловім і художній мові користуватись цими канцеляризмами, коли є в народній мові давні відповідні слова: визнання провини (чи помилки), признання до вини, каяття. Російський вислів принести повинную краще перекладати українською мовою — признатись у провині, покаятися, повинитися. Через те в репортерській (фразі, наведеній на початку, точніше й краще було б висловитись так: «прийшов-таки повинитись до міліції» (або «прийшов-таки до міліції признатись у провині»).
Особливості деяких прикметників у словосполуках
Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку: «Настя така багата на слово, що я не мала коли й промовити до бабусі» (Ганна Барвінок); «Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум» (із живих уст); «Він — змалку хворий на груди» (з живих уст); «На обличчя був препоганий» (Б. Грінченко); «На зріст височенька» (Б. Грінченко). Прикметник заздрісний (завидющий) стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («заздрісний на чуже»), або з прийменником до й родовим відмінком іменника («заздрісний до чужого»), або без прийменника, лиш з іменником у давальному відмінку («заздрісний чужому»); прикметник ласий стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («ласий на ковбаси») або з прийменником до та іменником у родовому відмінку («ласий до ковбас»).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
Орудний відмінок часу
Ми вже бачили вище, як широко використовується в українській мові родовий відмінок, щоб означити час, але для цього часто вживається й орудний відмінок: «Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою» (П. Куліш); «Щасливою годиною козак уродився» (Б. Грінченко); «Коли ж тебе, матінко, дожидати в гості — чи глибокими снігами, чи зеленими лугами, чи вишневими садами?» (І. Нечуй-Левицький); «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами» (з живих уст).
Родовий чи орудний відмінки на означення часу — це майже паралельні форми, хоч деяку значеннєву різницю між ними можна помітити. Якщо порівняти речення «Одної ночі приснився мені сон» з останнім реченням «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами», то відчуємо, що в першому реченні говориться конкретніше про якийсь час (одної ночі), ніж у другому, де йдеться взагалі про невизначений час (днями й ночами).
У діловій і науковій мові орудний відмінок часу мало дається до використання, зате в мові художнього твору, в публіцистиці й щоденному мовленні треба вживати, залежно від нюансових потреб, обидві відмінкові форми.
Слід не забувати й про такі вислови з орудним відмінком часу, як: останнім часом, замість в останній час, цими днями, замість на цих днях, іншим часом, замість у інший час.
Правильно сказати у вівторок, у п'ятницю або щовівторка, щоп'ятниці, а не по вівторках, по п'ятницях. Наприклад: «Консультації відбуваються у вівторок і п'ятницю (щовівторка й щоп'ятниці)».
Родовий чи орудний відмінки на означення часу — це майже паралельні форми, хоч деяку значеннєву різницю між ними можна помітити. Якщо порівняти речення «Одної ночі приснився мені сон» з останнім реченням «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами», то відчуємо, що в першому реченні говориться конкретніше про якийсь час (одної ночі), ніж у другому, де йдеться взагалі про невизначений час (днями й ночами).
У діловій і науковій мові орудний відмінок часу мало дається до використання, зате в мові художнього твору, в публіцистиці й щоденному мовленні треба вживати, залежно від нюансових потреб, обидві відмінкові форми.
Слід не забувати й про такі вислови з орудним відмінком часу, як: останнім часом, замість в останній час, цими днями, замість на цих днях, іншим часом, замість у інший час.
Правильно сказати у вівторок, у п'ятницю або щовівторка, щоп'ятниці, а не по вівторках, по п'ятницях. Наприклад: «Консультації відбуваються у вівторок і п'ятницю (щовівторка й щоп'ятниці)».
Називний відмінок у складеному присудку
У якому відмінку треба ставити іменник і прикметник, якщо вони виступають у складеному присудку поряд із дієсловами бути, звати тощо, — в називному чи орудному? Як краще сказати по-українському: «Мій батько був коваль» чи «Мій батько був ковалем», «Вона була гарна дівчина» чи «Вона була гарною дівчиною»?
Це — ніби паралельні форми, які бачимо в нашій класичній літературі й матеріалах фольклору. Проте в сучаснім мовнім житті помітна схильність до вживання тільки однієї форми — орудного відмінка: «Петро був першим учнем у класі», «Вона була досвідченою лаборанткою», «Усе життя вони були наївними, як діти».
Подивимось, якому відмінку надає переваги українська класика й жива народна мова. «Обоє вони були сироти, побралися й жили собі двійко» (Марко Вовчок); «Мене звуть Андрій Корчака» (І. Нечуй-Левицький); «Будь мені лицар да вірнесенький» («Українські пісні» М. Максимовича).
У всіх цих фразах іменник у складеному присудку стоїть у формі називного відмінка. Однак дуже часто натрапляємо на фрази з орудним відмінком іменника: «То був волом, а то хочеш зостатися конем» (М. Номис). Що ж — виходить, ніби це однаково, який поставити відмінок іменника в складеному присудку — називний чи орудний? Ні, не однаково. Якщо проаналізувати всі наведені вище приклади, то неважко помітити, що називний відмінок стоїть там, де іменник і прикметник мають незмінну властивість — сироти, ім'я й прізвище — Андрій Корчака, лицар вірнесенький, цебто людина, що визначається вірністю на все життя, довіку. Зате там, де мовиться про несталу або тимчасову ознаку в іменнику й прикметнику, дають перевагу орудному відмінку: був волом.
Великий знавець слов'янських мов, український учений О. Потебня вважав, що фраза, яку він прочитав у галицькому виданні: «Історія є вчителькою життя», — належить до полонізмів і її треба було виправити на вимоги української мови: «Історія є вчителька життя».
На основі цього слід зробити висновок, що в наведених на початку фразах правильно буде сказати: «Петро був перший учень у класі», «Вона була досвідчена лаборантка», «Усе життя вони були наївні, як діти», — бо іменники й пов'язані з ними прикметники означають постійну властивість. Але треба сказати: «Попервах Петро був першим учнем, а потім став мало не останнім», «Хоч вона була й досвідченою лаборанткою, але перейшла на іншу роботу»; «Вони були наївними, як діти, поки їх не спіткало лихо», — бо тут в іменниках і прикметниках мовиться вже про тимчасову, а не постійну властивість.
Це — ніби паралельні форми, які бачимо в нашій класичній літературі й матеріалах фольклору. Проте в сучаснім мовнім житті помітна схильність до вживання тільки однієї форми — орудного відмінка: «Петро був першим учнем у класі», «Вона була досвідченою лаборанткою», «Усе життя вони були наївними, як діти».
Подивимось, якому відмінку надає переваги українська класика й жива народна мова. «Обоє вони були сироти, побралися й жили собі двійко» (Марко Вовчок); «Мене звуть Андрій Корчака» (І. Нечуй-Левицький); «Будь мені лицар да вірнесенький» («Українські пісні» М. Максимовича).
У всіх цих фразах іменник у складеному присудку стоїть у формі називного відмінка. Однак дуже часто натрапляємо на фрази з орудним відмінком іменника: «То був волом, а то хочеш зостатися конем» (М. Номис). Що ж — виходить, ніби це однаково, який поставити відмінок іменника в складеному присудку — називний чи орудний? Ні, не однаково. Якщо проаналізувати всі наведені вище приклади, то неважко помітити, що називний відмінок стоїть там, де іменник і прикметник мають незмінну властивість — сироти, ім'я й прізвище — Андрій Корчака, лицар вірнесенький, цебто людина, що визначається вірністю на все життя, довіку. Зате там, де мовиться про несталу або тимчасову ознаку в іменнику й прикметнику, дають перевагу орудному відмінку: був волом.
Великий знавець слов'янських мов, український учений О. Потебня вважав, що фраза, яку він прочитав у галицькому виданні: «Історія є вчителькою життя», — належить до полонізмів і її треба було виправити на вимоги української мови: «Історія є вчителька життя».
На основі цього слід зробити висновок, що в наведених на початку фразах правильно буде сказати: «Петро був перший учень у класі», «Вона була досвідчена лаборантка», «Усе життя вони були наївні, як діти», — бо іменники й пов'язані з ними прикметники означають постійну властивість. Але треба сказати: «Попервах Петро був першим учнем, а потім став мало не останнім», «Хоч вона була й досвідченою лаборанткою, але перейшла на іншу роботу»; «Вони були наївними, як діти, поки їх не спіткало лихо», — бо тут в іменниках і прикметниках мовиться вже про тимчасову, а не постійну властивість.
Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках
Переважна більшість дієслів керує іменниками в якомусь певному відмінку. Таке саме правило є й у російській мові, але відмінки керованих іменників не завжди збігаються при аналогічних дієсловах з українськими. Наприклад, дієслово дякувати керує іменником чи займенником у давальному відмінку: дякую батькові, дякуємо тобі, — тимчасом як відповідне російське благодарить вимагає знахідного відмінка: благодарю отца, благодарим тебя, дієслово зрадити керує іменником чи займенником у знахідному відмінку: зрадив мене, зрадив своє слово, а російське изменить — у давальному відмінку: изменил мне, изменил своєму слову.
Розгляньмо, як саме керують дієслова іменниками в певних відмінках.
З іменниками в родовому відмінку стоять дієслова: вживати1 («Горілки не вживав так, щоб через край». — Г. Квітка-Основ'яненко), вчити, вчитися, навчати, навчатися («Нічого було робити, — треба Кириликові вчити сестер грамоти». — Панас Мирний; «Малих діток доглядала, звичаю навчала». — Т. Шевченко); глядіти, доглядати («Гляди, як ока в голові». — М. Номис); грати, гуляти — з прийменником у (в) («Діти бігають, гуляють у ціці-баби, в хрещика». — Б. Грінченко; «Будемо грати в свого козиря». — Б. Грінченко), завдавати («Не завдавай мені сорому при чужих людях». — І. Нечуй-Левицький), заживати («Будуть до тебе козаки заїжджати, будуть у тебе хліба-солі заживати». — Народна пісня), запобігати («Не хочуть у вельможних панів ласки запобігати». — П. Куліш), зазнавати, зазнати («Не зазнала розкошоньки, вже й літа минають». — Народна пісня), пильнувати («Бабуся пильнує малої». — Марко Вовчок), послухати, послухатися («Послухали доброї поради високошановного народолюбця». — Б. Грінченко).
1 Пишемо вживати й уживати, вчити й учити залежно від того, на голосну чи приголосну кінчається попереднє слово (закон чергування).
Частина дієслів керує залежним словом у родовому відмінку без прийменника або в знахідному відмінку з прийменником на: сподіватися («Панночки сподіваємось». — Марко Вовчок; «Сподівався дід на бабин обід». — Приповідка), чекати («...хірург Богдановський присів край вікна, чекаючи на початок роботи». — О. Довженко; «Скільки він мріяв про цей момент, скільки чекав цієї хвилини». — Ю. Смолич; «Я чекаю на тебе при каганці і співаю». — В. Стефаник). Дієслова ждати, дожидати керують іменником у знахідному відмінку без прийменника на: «У Підпари Гафійку ждала цілоденна робота» (М. Коцюбинський).
З іменниками в давальному відмінку стоять дієслова: боліти («Чужий біль нікому не болить». — М. Номис); це дієслово може вимагати й знахідного відмінка («Мене ж болить її відвічнеє страждання». — І. Франко), а також виступати з прийменником у (в) та іменником у родовому відмінку («Що у вас болить? — ластівкою припадає вона коло недужої». — М. Коцюбинський), вибачати («Подорожньому і Бог вибачає». — М. Номис), прощати («Скажіть їм, щоб простили мені, бурлаці, за мою смерть на чужині». — І. Нечуй-Левицький), дякувати («Дякую тобі, Іване, — промовила вона». — І. Франко), віддячити (оддячити) («Соломія усе старалась оддячити циганам за рятунок і захист». — М. Коцюбинський).
З іменниками чи займенниками в знахідному відмінку стоять дієслова: зрадити («Зрадив мене милий». — Народна пісня), опанувати («І пустиню опанують веселії села». — Т. Шевченко), радити, порадити («Де то моя Катерина, моя чорноброва! Вона мене все радила і тепер порадить». — Т. Шевченко; «Порадь мене, дівчинонько, як рідная мати». — Народна пісня). Тепер при дієслові радити (порадити) ставлять іменник і в давальному відмінку («Горький, Чехов, Франко, Коцюбинський завжди радили молодим авторам учитися, наполегливо поліпшувати свою письменницьку техніку». — «Літературна газета»).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником за стоять дієслова, якщо вони вказують на виконання функції чогось чи когось: бути («Ще й на весіллі в його дочки за дружку була». — І. Нечуй-Левицький), стати («Він мені за дитину рідну став». — Марко Вовчок), правити («Скриня моя за стіл править». — Ганна Барвінок), мати («Мене його батько не хоче за невістку мати». — Панас Мирний), вважати («Жаль тобі того, кого за ворога вважаєш». — Леся Українка; «Лаврін уже вважав себе за господаря». — І. Нечуй-Левицький). Дієслово вважати зрідка може стояти без прийменника за, тоді воно керує залежним словом в орудному відмінку («Та полювання він забавою вважав, рибальство — справою, священнодійством навіть». — М. Рильський).
Згадані дієслова бути, стати, правити, мати з іншим значенням, ніж у наведених реченнях, стоять без прийменника за й керують іменниками в інших відмінках: «А Ганна була, як і вона, удова, мала собі дочку-одиначку» (Марко Вовчок); «Юрко став паном, змінив своє ймення й назвав себе Юрушем» (І. Нечуй-Левицький); «А може, й сам на небесі смієшся, батечку, над нами та, може, радишся з панами, як править миром?» (Т. Шевченко).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником на стоять дієслова: бачити (бачити на власні очі, а не власними очима!) («А сам Наум таку колись пригоду на власні очі бачив». — М. Рильський), чути (чути на власні вуха), грати («Та й найняла козаченька на скрипочку грати». — Народна пісня), проте в сучасній літературній мові дієслово грати керує місцевим відмінком іменника з прийменником на: грати на скрипці (на роялі, на бандурі), заздрити, заздритися («На велику худобу батьківську її заздрились». — Б. Грінченко), змилосердитися («Поки прут знайшов та відсердивсь, та на свою миленьку змилосердивсь». — Б. Грінченко), плакатися («Не плачся на моє горе». — Марко Вовчок), розстаратися («Як потягнувся на юшку, то розстарайся й на петрушку». — Б. Грінченко), слабувати («Слабує на очі». — Б. Грінченко), хворіти («…деякі пухлини, на які хворіють люди, — теж вірусного походження». — «Наука і життя»).
З іменниками в орудному відмінку стоять дієслова: братися, узятися в значенні «перетворюватися на щось, укриватися чимось» («Тільки внизу, коло каменя бралась живими миготливими зморшками вода». — І. Багмут; «Ладозьке озеро бралося кригою». — Ю. Смолич; «Нога в хлопця взялася синіми плямами». — О. Донченко), говорити, читати, перекладати, учити, навчати, повчати якоюсь мовою («Поучали з церковної амвони рідних братів чужою мовою». — Б. Грінченко); іноді помилково кажуть: «Я вмію читати на англійській мові, а говорити можу й на німецькій», замість: «Я вмію читати англійською мовою (або по-англійському), а говорити можу й німецькою (або по-німецькому)»; одружитися з кимось (іноді женитися), а не на комусь («Оженився з Палажчиною дочкою». — І. Нечуй-Левицький; «Софія одружилась з Ізаровим». — А. Шиян); їхати, пливти, плинути чимось, а не на чомусь («Їде чумак шістьма парами». — Б. Грінченко; «Комбайн велично плине шумним широким степом навпростець». — І. Муратов).
З іменниками в місцевому відмінку й прийменниками по, на, в стоять дієслова: знати, пізнати («Знати пана по халявах». — Прислів'я; «Пізнати ворону по пір'ю». — Прислів'я), розумітися, знатися на чомусь («Теля не знається на пирогах». — Прислів'я; «На рибі теж розумітися треба». — Ю. Збанацький), кохатися в чомусь («У химерному кохатися, видумки сплітати». — Б. Грінченко), вибачати на слові («Вибачайте, люди добрі, на цім слові». — Марко Вовчок); бути певним із прийменником на («Коли загублю, то вишукаю, бувай на тому певна, моя сиза голубко». — Марко Вовчок), із прийменником у (в) («Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах». — М. Коцюбинський) або без прийменника, але з родовим відмінком («Одначе чужинець і сам не був певний правильності того, що говорить». — О. Досвітній).
Розгляньмо, як саме керують дієслова іменниками в певних відмінках.
З іменниками в родовому відмінку стоять дієслова: вживати1 («Горілки не вживав так, щоб через край». — Г. Квітка-Основ'яненко), вчити, вчитися, навчати, навчатися («Нічого було робити, — треба Кириликові вчити сестер грамоти». — Панас Мирний; «Малих діток доглядала, звичаю навчала». — Т. Шевченко); глядіти, доглядати («Гляди, як ока в голові». — М. Номис); грати, гуляти — з прийменником у (в) («Діти бігають, гуляють у ціці-баби, в хрещика». — Б. Грінченко; «Будемо грати в свого козиря». — Б. Грінченко), завдавати («Не завдавай мені сорому при чужих людях». — І. Нечуй-Левицький), заживати («Будуть до тебе козаки заїжджати, будуть у тебе хліба-солі заживати». — Народна пісня), запобігати («Не хочуть у вельможних панів ласки запобігати». — П. Куліш), зазнавати, зазнати («Не зазнала розкошоньки, вже й літа минають». — Народна пісня), пильнувати («Бабуся пильнує малої». — Марко Вовчок), послухати, послухатися («Послухали доброї поради високошановного народолюбця». — Б. Грінченко).
1 Пишемо вживати й уживати, вчити й учити залежно від того, на голосну чи приголосну кінчається попереднє слово (закон чергування).
Частина дієслів керує залежним словом у родовому відмінку без прийменника або в знахідному відмінку з прийменником на: сподіватися («Панночки сподіваємось». — Марко Вовчок; «Сподівався дід на бабин обід». — Приповідка), чекати («...хірург Богдановський присів край вікна, чекаючи на початок роботи». — О. Довженко; «Скільки він мріяв про цей момент, скільки чекав цієї хвилини». — Ю. Смолич; «Я чекаю на тебе при каганці і співаю». — В. Стефаник). Дієслова ждати, дожидати керують іменником у знахідному відмінку без прийменника на: «У Підпари Гафійку ждала цілоденна робота» (М. Коцюбинський).
З іменниками в давальному відмінку стоять дієслова: боліти («Чужий біль нікому не болить». — М. Номис); це дієслово може вимагати й знахідного відмінка («Мене ж болить її відвічнеє страждання». — І. Франко), а також виступати з прийменником у (в) та іменником у родовому відмінку («Що у вас болить? — ластівкою припадає вона коло недужої». — М. Коцюбинський), вибачати («Подорожньому і Бог вибачає». — М. Номис), прощати («Скажіть їм, щоб простили мені, бурлаці, за мою смерть на чужині». — І. Нечуй-Левицький), дякувати («Дякую тобі, Іване, — промовила вона». — І. Франко), віддячити (оддячити) («Соломія усе старалась оддячити циганам за рятунок і захист». — М. Коцюбинський).
З іменниками чи займенниками в знахідному відмінку стоять дієслова: зрадити («Зрадив мене милий». — Народна пісня), опанувати («І пустиню опанують веселії села». — Т. Шевченко), радити, порадити («Де то моя Катерина, моя чорноброва! Вона мене все радила і тепер порадить». — Т. Шевченко; «Порадь мене, дівчинонько, як рідная мати». — Народна пісня). Тепер при дієслові радити (порадити) ставлять іменник і в давальному відмінку («Горький, Чехов, Франко, Коцюбинський завжди радили молодим авторам учитися, наполегливо поліпшувати свою письменницьку техніку». — «Літературна газета»).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником за стоять дієслова, якщо вони вказують на виконання функції чогось чи когось: бути («Ще й на весіллі в його дочки за дружку була». — І. Нечуй-Левицький), стати («Він мені за дитину рідну став». — Марко Вовчок), правити («Скриня моя за стіл править». — Ганна Барвінок), мати («Мене його батько не хоче за невістку мати». — Панас Мирний), вважати («Жаль тобі того, кого за ворога вважаєш». — Леся Українка; «Лаврін уже вважав себе за господаря». — І. Нечуй-Левицький). Дієслово вважати зрідка може стояти без прийменника за, тоді воно керує залежним словом в орудному відмінку («Та полювання він забавою вважав, рибальство — справою, священнодійством навіть». — М. Рильський).
Згадані дієслова бути, стати, правити, мати з іншим значенням, ніж у наведених реченнях, стоять без прийменника за й керують іменниками в інших відмінках: «А Ганна була, як і вона, удова, мала собі дочку-одиначку» (Марко Вовчок); «Юрко став паном, змінив своє ймення й назвав себе Юрушем» (І. Нечуй-Левицький); «А може, й сам на небесі смієшся, батечку, над нами та, може, радишся з панами, як править миром?» (Т. Шевченко).
З іменниками в знахідному відмінку й прийменником на стоять дієслова: бачити (бачити на власні очі, а не власними очима!) («А сам Наум таку колись пригоду на власні очі бачив». — М. Рильський), чути (чути на власні вуха), грати («Та й найняла козаченька на скрипочку грати». — Народна пісня), проте в сучасній літературній мові дієслово грати керує місцевим відмінком іменника з прийменником на: грати на скрипці (на роялі, на бандурі), заздрити, заздритися («На велику худобу батьківську її заздрились». — Б. Грінченко), змилосердитися («Поки прут знайшов та відсердивсь, та на свою миленьку змилосердивсь». — Б. Грінченко), плакатися («Не плачся на моє горе». — Марко Вовчок), розстаратися («Як потягнувся на юшку, то розстарайся й на петрушку». — Б. Грінченко), слабувати («Слабує на очі». — Б. Грінченко), хворіти («…деякі пухлини, на які хворіють люди, — теж вірусного походження». — «Наука і життя»).
З іменниками в орудному відмінку стоять дієслова: братися, узятися в значенні «перетворюватися на щось, укриватися чимось» («Тільки внизу, коло каменя бралась живими миготливими зморшками вода». — І. Багмут; «Ладозьке озеро бралося кригою». — Ю. Смолич; «Нога в хлопця взялася синіми плямами». — О. Донченко), говорити, читати, перекладати, учити, навчати, повчати якоюсь мовою («Поучали з церковної амвони рідних братів чужою мовою». — Б. Грінченко); іноді помилково кажуть: «Я вмію читати на англійській мові, а говорити можу й на німецькій», замість: «Я вмію читати англійською мовою (або по-англійському), а говорити можу й німецькою (або по-німецькому)»; одружитися з кимось (іноді женитися), а не на комусь («Оженився з Палажчиною дочкою». — І. Нечуй-Левицький; «Софія одружилась з Ізаровим». — А. Шиян); їхати, пливти, плинути чимось, а не на чомусь («Їде чумак шістьма парами». — Б. Грінченко; «Комбайн велично плине шумним широким степом навпростець». — І. Муратов).
З іменниками в місцевому відмінку й прийменниками по, на, в стоять дієслова: знати, пізнати («Знати пана по халявах». — Прислів'я; «Пізнати ворону по пір'ю». — Прислів'я), розумітися, знатися на чомусь («Теля не знається на пирогах». — Прислів'я; «На рибі теж розумітися треба». — Ю. Збанацький), кохатися в чомусь («У химерному кохатися, видумки сплітати». — Б. Грінченко), вибачати на слові («Вибачайте, люди добрі, на цім слові». — Марко Вовчок); бути певним із прийменником на («Коли загублю, то вишукаю, бувай на тому певна, моя сиза голубко». — Марко Вовчок), із прийменником у (в) («Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах». — М. Коцюбинський) або без прийменника, але з родовим відмінком («Одначе чужинець і сам не був певний правильності того, що говорить». — О. Досвітній).
Відношення, взаємини, стосунок, відносно, щодо, стосовно, відносність
Відповідно до російських слів отношение, относительно часто надуживають словами відношення, відносно, забуваючи про інші, точніші, природніші слова: «Не можна допускати поверхового відношення до такої серйозної справи», — замість — поверхового ставлення або — ще краще — щоб поверхово ставились; «Відносно цього не може бути двох думок», — замість — про це (щодо цього, з приводу цього); «Я з ним у добрих відношеннях», — замість — у добрих стосунках чи взаєминах, зв'язках.
Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав'язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись.
У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а.
В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності.
Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякого (з кожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах.
Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.
Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав'язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись.
У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а.
В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності.
Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякого (з кожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах.
Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.
Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид
Багато трапляється помилок із словами вид і вигляд — їх ставлять одне замість одного або користуються ними там, де треба вживати інших висловів. Пишуть, наприклад: «Цього року в нас добрі види на врожай». Краще було б: «У нас добрі сподіванки (перспективи) на врожай». Іменник вид означає насамперед лице: «На її виду ще й досі було знати сліди давньої краси» (І. Нечуй-Левицький); «Поганому виду нема стиду» (М. Номис). Цей іменник може бути й синонімом слова зір: «Видом видати, слихом слихати» (Т. Шевченко). Російський вислів быть на виду по-українському звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці): «На стіні, на видноті висів канчук-трійчатка» (О. Ільченко). Однак підо впливом діалекту, де трапляється вислів «на виду» в розумінні — на видноті, перед очима, чуємо в сучасній популярній пісні М. Машкіна: «Вся краса твоя чудова у мене на виду». Розуміється, це, як і взагалі діалектизми, не варт поширювати в літературній мові, якщо на те нема особливої художньої потреби — передати колорит місцевої говірки, лишити незайманою пряму мову персонажа твору тощо.
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Інтерес і цікавість
Слово інтерес має насамперед значення «користь, зиск»: «Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення» (Словник за редакцією А. Кримського); «А мені в тому ділі нема ніякого інтересу» (з живих уст). Від цього походять вислови: пильнувати свого інтересу, дбати про свій інтерес, у спільних інтересах, класові інтереси. До речі, російському вислову остаться при пиковом интересе відповідає український лишитись ні з чим.
Деякі сучасні наші письменники поширюють значеннєву функцію слова інтерес, надаючи йому поняття цікавості: «З особливим інтересом поставилися товариші до цієї розповіді» (І. Ле). Навряд чи є потреба в поширенні значення цього слова, бо український іменник цікавість, прикметник цікавий, прислівник цікаво цілком відповідають російським словам интерес, любопытство, интересный, любопытный, интересно, любопытно: «Почала я з цікавістю читати...» (Олена Пчілка); «Ти б мені розказав хоч для однієї цікавості» (І. Нечуй-Левицький); «Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина?» (І. Вільде).
Прислівник цікаво, котрий звичайно стоїть у фразі з якимось іменником чи займенником у давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам), має паралельну конструкцію, що складається з іменника чи займенника в називному відмінку й прикметника цікавий: «Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зробив для старичка Щепкін» (О. Іваненко); «Цікавий я знати, хто мене прийняв би» (Леся Українка).
Деякі сучасні наші письменники поширюють значеннєву функцію слова інтерес, надаючи йому поняття цікавості: «З особливим інтересом поставилися товариші до цієї розповіді» (І. Ле). Навряд чи є потреба в поширенні значення цього слова, бо український іменник цікавість, прикметник цікавий, прислівник цікаво цілком відповідають російським словам интерес, любопытство, интересный, любопытный, интересно, любопытно: «Почала я з цікавістю читати...» (Олена Пчілка); «Ти б мені розказав хоч для однієї цікавості» (І. Нечуй-Левицький); «Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина?» (І. Вільде).
Прислівник цікаво, котрий звичайно стоїть у фразі з якимось іменником чи займенником у давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам), має паралельну конструкцію, що складається з іменника чи займенника в називному відмінку й прикметника цікавий: «Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зробив для старичка Щепкін» (О. Іваненко); «Цікавий я знати, хто мене прийняв би» (Леся Українка).
у нас є ...
Правильніше:
ми маємо ...
Ми маємо час (можливості, терпіння).
Ми маємо час (можливості, терпіння).
Словник-антисуржик.
у любому випадку
Правильніше:
у будь-якому разі
Словник-антисуржик.
у цьому році
Правильніше:
цього року
Словник-антисуржик.
у самий найближчий час
Правильніше:
незабаром
Словник-антисуржик.
у розстрочку
Правильніше:
на виплат
Словник-антисуржик.
у порівнянні з
Правильніше:
як порівняти з...
Словник-антисуржик.
у найближчі дні
Правильніше:
найближчими днями
Словник-антисуржик.
у найближчий час
Правильніше:
найближчим часом
Словник-антисуржик.
у залежності від
Правильніше:
залежно від
Словник-антисуржик.
у всіх відношеннях
Правильніше:
всіма сторонами
Словник-антисуржик.
у вигляді кари
Правильніше:
за кару
Словник-антисуржик.
справа в тому
Правильніше:
річ у тому (у тім)
Словник-антисуржик.
при таких умовах
Правильніше:
за таких обставин, у таких обставинах
Словник-антисуржик.
по якому питанню
Правильніше:
у якій справі
Словник-антисуржик.
по ділам служби
Правильніше:
у справах служби
Словник-антисуржик.
ніякий , у ніякому випадку
Правильніше:
жоден
у жодному разі
Нас не влаштовує жоден з варіантів
Жоден акт не було схвалено.
у жодному разі
Нас не влаштовує жоден з варіантів
Жоден акт не було схвалено.
Словник-антисуржик.
командіровка
Правильніше:
командіровочне відрядження
перебувати у відрядженні
закордонне відрядження
відрядна посвідка
перебувати у відрядженні
закордонне відрядження
відрядна посвідка
Словник-антисуржик.
кидатися у вічі
Правильніше:
впадати в очі
Словник-антисуржик.
з повинною
Правильніше:
повинитись, признатись у провині
Словник-антисуржик.
день за днем
Правильніше:
день у день
Словник-антисуржик.
воплощатися
Правильніше:
(в життя)
втілюватися у життя
Деякі статті закону важко буде втілити в життя.
втілюватися у життя
Деякі статті закону важко буде втілити в життя.
Словник-антисуржик.
в остаточному рахунку
Правильніше:
у кінцевому підсумку
Словник-антисуржик.
бувший у користуванні
Правильніше:
уживаний
Словник-антисуржик.
Листів, де йдеться
Правильніше:
Листів, у яких ідеться
Ще у стадії проектних робіт
Правильніше:
Ще на стадії проектних робіт
У честь його приїзду
Правильніше:
На честь його приїзду
У час гетьманського перевороту
Правильніше:
Під час гетьманського перевороту
Виходжу у фрезерного заводу
Правильніше:
Виходжу коло, біля фрезерного заводу
Входять у федерацію
Правильніше:
Входять до федерації
Раз у три тижні
Правильніше:
Раз на три тижні
Я у телефона
Правильніше:
Я коло (біля) телефону; при телефоні
Шлях пролягає тільки у створенні власної держави
Правильніше:
Шлях пролягає тільки через створення власної держави
Ввести у склад
Правильніше:
Ввести до складу
Обізнаний у ситуації
Правильніше:
Обізнаний із ситуацією
Будинок у п'ять поверхів
Правильніше:
Будинок на п'ять поверхів
Увійшли у програму концерту
Правильніше:
Увійшли до програми концерту
У пам'ять про цю подію
Правильніше:
На згадку про цю подію
У знак вдячності
Правильніше:
На знак вдячності
У живих залишилося
Правильніше:
Живими залишилося
У день по чайній ложці
Правильніше:
На день по чайній ложці
У два етапи
Правильніше:
Двома етапами
Присягнути у взаємному коханні
Правильніше:
Присягнути на взаємне кохання
У військово-морських базах України
Правильніше:
На військово-морських базах України
Стати у весь зріст
Правильніше:
Стати на повний зріст
Спонукають у поїздку
Правильніше:
Спонукають до поїздки
У весь голос заявляє
Правильніше:
На повний голос заявляє
З'явитися у вашому обрії
Правильніше:
З'явитися на вашому обрії
Схилятися у бік сильнішого
Правильніше:
Схилятися на бік сильнішого
Виїхав у Америку
Правильніше:
Виїхав до Америки
Поет запевняв про свою заглибленість
Правильніше:
Поет запевняв у своїй заглибленості
Річ про пам'ятки
Правильніше:
Річ у пам'ятках
Їхати по справі
Правильніше:
Їхати у справі
По паперах ніби все гаразд
Правильніше:
У паперах ніби все гаразд
Почутий по всьому світу
Правильніше:
Почутий у всьому світі
Вселяти впевненість на щасливу дорогу
Правильніше:
Вселяти впевненість у щасливій дорозі
На фірмі "Колос"
Правильніше:
У фірмі "Колос"
Мають вирішуватись на комісіях
Правильніше:
Мають вирішуватись у комісіях
На Галичині
Правильніше:
У Галичині
На виробничому об'єднанні
Правильніше:
У виробничому об'єднанні
За результатами роботи за минулий рік
Правильніше:
За результатами роботи у минулому році
Пропонуємо послуги для виготовлення
Правильніше:
Пропонуємо послуги у виготовленні
У який час ви обідаєте!
Правильніше:
Коли ви обідаєте!
У тій чи іншій мірі
Правильніше:
Так чи інакше
У спішному порядку
Правильніше:
Спішно, негайно
У полудень
Правильніше:
Опівдні
У значній мірі
Правильніше:
Значною мірою
У даний час
Правильніше:
Тепер
У даний момент
Правильніше:
Цієї миті
У відповідності з угодою
Правильніше:
Відповідно до угоди
Кілька годин просидів у вигляді кари
Правильніше:
Кілька годин просидів за кару
У більшості до нас приходять
Правильніше:
Здебільшого (переважно) до нас приходять
У більшості випадків
Правильніше:
Здебільшого
У скорому часі
Правильніше:
Незабаром, скоро, невдовзі
Раз-у-раз
Правильніше:
Раз у раз
Про смаки не сперечаються
Правильніше:
У кожного свій смак
По самій своїй суті
Правильніше:
Самою своєю суттю; у самій своїй суті
Попасти у "яблучко"
Правильніше:
Влучити в "яблучко"
По мірі можливості
Правильніше:
У міру сил
По крайній мірі
Правильніше:
Принаймні, щонайменше, у всякому разі
Після дощика в четвер
Правильніше:
Як (коли) рак у полі свисне
За часів юності
Правильніше:
У юності
Дивитися в упор
Правильніше:
Дивитися у вічі
Ні в якому разі
Правильніше:
У жодному разі
У своїх інтересах
Правильніше:
У власних інтересах
У 19 столітті
Правильніше:
У XIX столітті
Підвищується у 2 рази
Правильніше:
Підвищується вдвічі
Оточуючі його близькі люди не сприймуть цього вчинку!
Правильніше:
У колі близьких людей не сприймуть цього вчинку!
Він заінтересований в цьому
Правильніше:
Він зацікавлений у цьому
Підприємство задіяне у великих програмах
Правильніше:
Підприємство залучене до великих програм
У біжучому році
Правильніше:
У поточному році
Числиться у списках
Правильніше:
Значиться в списках
У піт ударило
Правильніше:
Піт пройняв
День таїв багато несподіванок
Правильніше:
День таїв у собі багато несподіванок
Розписатися у відомості
Правильніше:
Підписатися у відомості
У цій проблемі треба розібратися
Правильніше:
Цю проблему треба з'ясувати
Розбирається глибоко у цьому питанні
Правильніше:
Знає глибоко це питання
Родився у Львові
Правильніше:
Народився у Львові
Робити у три зміни
Правильніше:
Працювати в три зміни
Прославив себе у боротьбі
Правильніше:
Прославився в боротьбі
Прискіпуємось до щепки у чужому оці
Правильніше:
Бачимо тріску в чужому оці
Прийшли з повинною
Правильніше:
Призналися (зізналися) у провині; покаялися; повинилися
Приводити у жах
Правильніше:
Сповнювати жахом
Привести у належний стан
Правильніше:
Упорядкувати
Потягнув із цеху
Правильніше:
Поцупив, украв у цеху
Потрапляв у немилість
Правильніше:
Впадав у неласку
Поступив у лікарню
Правильніше:
Потрапив до лікарні
Поступати у власність
Правильніше:
Переходити у власність
Попасти у безвихідне положення
Правильніше:
Потрапити у безвихідь
Опустити у воду
Правильніше:
Занурити у воду
Наполягають, щоб він пішов у відставку
Правильніше:
Наполягають на його відставці
Мучиться у в'язниці
Правильніше:
Знемагає у в'язниці
Зілляти у баночку
Правильніше:
Злити в баночку
Звинуватив, що той не шанує
Правильніше:
Звинуватив у тому, що він не шанує
Заключається у тому
Правильніше:
Полягає в тому
Центр заклав своє представництво у Бельгії
Правильніше:
Центр заснував своє представництво в Бельгії
Завіряти у своїй повазі
Правильніше:
Запевняти в своїй повазі
Завернути у папір
Правильніше:
Загорнути в папір
У квартир є господарі
Правильніше:
Квартири мають господарів
Вцілити у них
Правильніше:
Влучити в них
Вступив у силу Закон
Правильніше:
Набрав чинності Закон; став чинним
За ним водиться звичка
Правильніше:
У нього є звичка, він має звичку
Вмішуватися у цю справу
Правильніше:
Втручатися в цю справу
Притримування товару відбувається у торгівлі
Правильніше:
Притримування товару спостерігається в торгівлі
"Круглий стіл" відбудеться в редакції
Правильніше:
Круглий стіл буде проведений у редакції
Як виражається письменник в новелі
Правильніше:
Як висловлюється письменник у новелі
Не хочеться вдаватися до песимізму
Правильніше:
Не хочеться впадати у песимізм
Спеціалісти вбачають причиною катастрофи порушення правил
Правильніше:
Спеціалісти вбачають причину катастрофи у порушенні правил
Були у жаху
Правильніше:
Жахнулися
Бачуть у продажу
Правильніше:
Бачать у продажу
У Чікагській газеті
Правильніше:
У чиказькій газеті
У трудну хвилину
Правильніше:
У скрутну хвилину
У суперечливих ситуаціях
Правильніше:
У спірних, складних ситуаціях
У сирому приміщенні
Правильніше:
У вогкому приміщенні
У Святоюріївській церкві
Правильніше:
У Святоюрській церкві
Пожилий
Правильніше:
Старшого, поважного віку; у літах, літній
В остаточному рахунку
Правильніше:
У кінцевому підсумку
В окремих виданнях
Правильніше:
У деяких виданнях
У неприглядному стані
Правильніше:
У непривабливому стані
У жорстоких боях
Правильніше:
У запеклих боях
У вузькокорисних цілях
Правильніше:
У вузькокорисливих цілях
Бувший у користуванні
Правильніше:
Вживаний
Був у числі присутніх
Правильніше:
Був серед присутніх
Усі держави, у тім числі й Україна, виступили проти насильства
Правильніше:
Усі держави, поміж ними й Україна, виступили проти насильства
У ході розмов з'ясувалося
Правильніше:
Розмови дали можливість з'ясувати
У дитини сильна тошнота
Правильніше:
Дитину дуже нудить
Тканина у клітку
Правильніше:
Картата тканина
У стислий строк
Правильніше:
У стислі строки
У Стразбурзі
Правильніше:
У Страсбурзі
В сослуженні інших священиків
Правильніше:
3 участю у Службі інших священиків
У смислі того
Правильніше:
У розумінні того
Одним словом, електрика міцно увійшла у побут селян
Правильніше:
Одне слово, електрика міцно увійшла в побут селян
Пшениця у сімействі зернових основна культура
Правильніше:
Пшениця серед зернових основна культура
У Західному Світі
Правильніше:
У Західному світі
У розстрочку
Правильніше:
На виплат
Був у розпачу
Правильніше:
Був у розпачі
Туристи були у Ровно
Правильніше:
Туристи були в Рівному
У результаті нестачі води
Правильніше:
Через нестачу води
Реванш над демократами
Правильніше:
Реванш у боротьбі з демократами
У рангу полковника
Правильніше:
У ранзі полковника
У Рава-Руській відбулося
Правильніше:
У Раві-Руській відбулося
Приведення законодавства у відповідності до норм Світової організації торгівлі
Правильніше:
Узгодження законодавства з нормами Світової організації торгівлі
У порівнянні з феодалізмом
Правильніше:
Порівнюючи з феодалізмом
Чого нема й у помині
Правильніше:
Про що й спомину (помину, згадки) нема
Працювати у питанні виховання
Правильніше:
Працювати для виховання
Ішли опади у вигляді снігу
Правильніше:
Ішов сніг
Обслугою в магазині були задоволені
Правильніше:
Обслуговуванням у крамниці були задоволені
В усіх областях співпрацювати
Правильніше:
У всіх галузях співпрацювати
У Новоград-Волинську
Правильніше:
У Новограді-Волинському
В період максимальної нагрузки
Правильніше:
У період максимального навантаження
У Митрополії
Правильніше:
У митрополії
В поті лиця
Правильніше:
У поті чола
Граючись, діти сіли у кружок
Правильніше:
Граючись, діти сіли в коло
Жив у кочегарці
Правильніше:
Жив у кочегарні
Компенсація у випадку каліцтва
Правильніше:
Компенсація за каліцтво
Стріляти у затилок
Правильніше:
Стріляти в потилицю
В Книзі Життя записано
Правильніше:
У Книзі життя записано
Танцювальний дансинг у кафе
Правильніше:
Дансинг у кафе
Вкрали у господарки
Правильніше:
Украли в господині
У глибину території
Правильніше:
Углиб території
Побували у Володимир-Волинську
Правильніше:
Побували у Володимирі-Волинському
Вклад у розробку
Правильніше:
Внесок у розробку
Пішов у відпуск
Правильніше:
Пішов у відпустку
Відбиття життя у творі
Правильніше:
Зображення життя в творі
В грошовому вираженні
Правильніше:
У грошовому виразі
Компенсація у випадку каліцтва
Правильніше:
Компенсація за каліцтво
Ставити у вину
Правильніше:
Ставити за провину
Море помирає у нас на виду
Правильніше:
Море помирає в нас на очах
Ні під яким видом
Правильніше:
Нізащо, ніколи, в жодному разі, ні за які скарби у світі
Поїздка у Венгрію
Правильніше:
Поїздка в Угорщину, до Угорщини
Братові черевик порвався
Правильніше:
У брата черевик порвався