ТУМАНИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

тума́н в (на) оча́х перев. у кого.

Хто-небудь погано почуває себе ( перев. від утоми, хвороби, хвилювання і т.ін.). Приклади

Козаки давно грозою стогнуть, в них од злості на очах туман (В. Сосюра)

У кого-небудь замріяний, невиразний погляд. Приклади

[Демко:] Придивись мені в вічі гарненько і вгадай, про віщо я думаю? [Вареник:] Туман, туман в очах, не зрозумію ваших дум! (М. Кропивницький)
Твої губи пахнуть матіолою, а в очах туман, такий туман (В. Сосюра)

наво́дити / навести́ тума́н на кого.

Позбавляти можливості правильно сприймати дійсність, навколишній світ. Приклади

Земляче! Бог з тобою! На тебе десь туман у Литві навели. (Є. Гребінка)

тума́н застила́є / застели́в о́чі чиї, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, сприймати зором через хвилювання, сильний біль, потьмарення свідомості і т.ін. Приклади

Маруся почула, як крутиться у неї голова, як туман застилає очі (Г. Хоткевич)
Очі мої застилає туман, але я бачу її — мою рану і чую уразливий біль (Ю. Яновський)
Спогади зникли, якийсь туман застелив очі, Софія низько похилилась і затулила очі хусточкою (Леся Українка)

го́лову тума́нити чию, кому і без додатка.

Запаморочувати. Приклади

Повітря, наповнене ароматом стиглих яблук, туманило голову (П. Автомонов)

Інтригувати, обманювати кого-небудь; говорити про малозрозумілі, недоступні або неправдиві речі. Приклади

— Нащо це, Андрію, малому голову туманити? — Та хай знає, може, колись згодиться (М. Стельмах)
Вона думала, що це від серця, довірилась йому, а він тепер, може, вже іншій дівці солодкі слова нашіптує, голову туманить! (М. Томчаній)
— Чи ти не збожеволіла, дочко? — Поневолі збожеволієш, коли таке. — Мотре! не тумань ти голови моєї: розкажи по-людськи,— що там таке? (Панас Мирний)

напуска́ти / напусти́ти тума́ну́ на кого і без додатка.

Робити що-небудь незрозумілим, заплутаним і т.ін. Приклади

Щось багато цей молодий колега напустив туману (М. Стельмах)
Чому ж автори раптом напускають туману? (З журналу)

на кого. Обманювати, зваблювати когось. Приклади

При світлі такого вогника [гордості] важко напустити туману на дівчину пошляку, гульвісі, любителеві скороминущих насолод (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) у тума́ні.

зі сл. ба́чити, пам'ята́ти, уявля́тися і т.ін. Нечітко, невиразно. Приклади

Мигається мені та Орлиха мов у тумані — висока, у червоному очіпку, все чорні брови здвигає (Марко Вовчок)

зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. Невиразно сприймаючи, погано розуміючи те, що відбувається. Приклади

Думаючи лише про Карпа й про те, що їм доведеться жити під одним дахом, Прохор мов у тумані підійшов до невисокого паркана (А. Шиян)
Ще не затихла в голові моїй музика моїх школярських років, а проте в мене — думок-думок… Ходжу, як у тумані. Дійсніть — як сон, і сни — як дійсність (С. Васильченко)
Ми [учні] жили весь час мов у тумані (І. Франко)

тума́н у голові́ чиїй, у кого і без додатка.

Відсутність чіткого усвідомлення чого-небудь через хворобу, перевтому тощо. Приклади

Політ думки не відбувся через туман у голові (З журналу)

Хто-небудь не може ясно, чітко, реально усвідомлювати що-небудь через утому, недугу і т.ін. Приклади

— Тільки шия вже болить, в голові туман, думати важко (М. Коцюбинський)
На превелику печаль, у голові критика сьогодні стояв якийсь туман, а тому вигляд у нього, незважаючи на ясний день, був хмурий (Л. Гроха)

о́чі тума́ном захо́дять, перев. чиї.

Хтось стає зажуреним, смутним. Приклади

Семенові очі туманом заходять (Леся Українка)

ту́ман вісімна́дцятий.

Нерозумна і вперта людина. Приклади

безпросві́тній ту́ман. Де зберуться два-три дурні, безпросвітні тумани, зараз кажуть, що на світі наймудріші — то вони (А. Кримський)
Блискучі надії батька на Грицеву будущину давно розвіялись. Професор просто казав йому, що Гриць туман вісімнадцятий, що ліпше зробить, коли відбере його додому і назад заставить гуси пасти (І. Франко)

пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі] кому.

Навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати що-небудь. Приклади

пе́рти тумана́ в о́чі. — Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді,— сказав Густав (І. Франко)
— Тут щось таки добре наплутано. Видно, він пустив туману не тільки мені, а й вам (М. Стельмах)
Андрій знав, що вони лише ради нього пускають туману, до начальства ж вони про цей випадок не донесуть (І. Багряний);— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро,— Що за охота тобі мене морочити? То заговоривши буцім щиро, то знов туман у вічі пустиш (П. Куліш)