ТАКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

отака́ (от така́) лови́сь!

Уживається для вираження здивування, радості, захоплення і т.ін. Приклади

оттака́ лови́ся. За правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! (Сл. Б. Грінченка)
Глянули на мене сірі очі..Тільки очі — от така ловись! — Очі не хлопчачі, а дівочі (І. Вирган)
— Отака ловись! — каже голова.— Був Чіпка, а став Никихвор Іванович… Що то значить гроші! (Панас Мирний)

і (та й) був таки́й.

Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Приклади

Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник)

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому.

Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т.ін. Приклади

Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич)
Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися.. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко)

на таки́й мані́р, з дієсл.

Таким способом; так. Приклади

— Дай мені, батю, в зуби. Це він на такий манір просить у батька закурити (О. Гончар)

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.

Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Приклади

Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало)
Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський)
тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві. Смільчака такого… пошукати удень, при ясному сонцеві (Марко Вовчок)

таки́х [уже́] ба́чив (ба́чили).

Уживається для вираження застереження від залякування; не боюся, не страшно. Приклади

— Ви на мене не кричіть,— я таких уже бачив! (М. Зарудний)
не таки́х ба́чили. — Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили,— прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник)

та́к собі.

Непоганий, такий, як треба; підходящий. Приклади

Городок наш — так собі городок, нічого (Марко Вовчок)
Я швидше втік з монастиря та подався до царського двірка. Так собі дімочок; перед ним фонтан б'є вгору, навкруги квітки (М. Коцюбинський)

Який нічим не виділяється, нічого особливого не становить; посередній, пересічний. Приклади

Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга — Тетяна, так собі підліток, невеличка (Марко Вовчок)
А якщо ви… скажете, що Одеса так собі — він [одесит] огляне вас презирливо (Ю. Яновський)

Ні добре, ні погано; посередньо. Приклади

— Живу я так собі, запевне [напевно], не так весело, як з тобою [матір'ю] (Леся Українка)
Вчилася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (О. Гончар)

Без спеціального наміру; без особливої причини; випадково. Приклади

Знайте, мов, що й я пан, хоч і сиджу на козлах з батогом, але мені личило б і було б удобніше [зручніше] сидіти з вами рядом [поряд] в фаетоні. А коли я на козлах тепер, то це так собі випадком випало… (І. Нечуй-Левицький)
— Буду хліб вам молотити,— заговорив Дикун, боячись, як би пані суддьова не подумала, що він прибув у Новосельці так собі, на гулянку (С. Добровольський)

на вербі́ гру́ші, жарт.

Неправда, брехня. Приклади

А може то така правда, Як на вербі груші (Т. Шевченко)

зі сл. наговори́ти, набала́кати і т.ін. Нісенітниці, дурниці. Приклади

Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (М. Вовчок)
тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ яблу́ка росту́ть. — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов)
що на вербі́ [й́] гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр. присл.)
Наказав на вербі груш (Сл. Гр.)
на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький)
— Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
[Ївга:] Наговорить [писар] на вербі груші.. Та він… рад Левка живого з'їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. обіця́ти і под. Щось нездійсненне, нереальне. Приклади

Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.

Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади

нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний)
Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
— Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало… (Панас Мирний)

не з тих (з таки́х, з такі́вських).

Який має сили протистояти чомусь, не здатний на певні вчинки; не схожий на когось. Приклади

— Соня не з таківських; вона серйозно цікавиться наукою й усякими ідеями (І. Нечуй-Левицький)
Куди б це подівся Андрій? Не придумаю. Забрали сонного в полон? Та не з таких Андрій (О. Довженко)
Помітивши, що хлопці присмутилися, дядько Іван знову усміхнувся: — Ну, та ми не з тих, щоб духом падати, нам це геть заборонено нашими інспекторськими правилами (О. Гончар)

не так (не тим ду́хом) ди́хати.

Дивно, не так, як звичайно, поводитися. Приклади

— Я давно помічаю, що він [фельдфебель] не так дише. Мені давно доводили, що він хвалився: коли б знайти яку заможну міщанку — оженився б (Панас Мирний)

так і підкида́є кого, з дієсл.

Кому-небудь дуже хочеться, кортить зробити щось. Приклади

Оленку так і підкидало побігти до них [дівчат], взятись за руки й самій заспівати разом з ними (В. Кучер)

ті́льки [так (і)] подава́й / пода́й.

Уживається для підкреслення чиєї-небудь можливості, потреби, чийогось бажання робити щось. Приклади

— Це хлопці навмисно придумали вам для буксира танка послати. А Єгипті цього тільки подавай… (О. Гончар)

давно́ б так.

Уживається на знак схвалення чиїх-небудь дій, вчинків; правильно, добре. Приклади

ота́к би й давно́. — От… Отак би й давно. А то наче справді, яка велика пані — її кличуть, а вона уклалась спати (Панас Мирний)
[Муза:] Прощай. Тепер ти вільний, Живи собі по моді! (Зникає). [Поет:] Давно б так!.. Я в пригоді поможу й сам собі (Леся Українка)

вали́тися (па́дати) від ві́тру.

Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. Приклади

хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого? — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах)
так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
[Вантажник:] У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко)
— Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар)
А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський)
Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ([гаря́чим] при́ском) кого, безос.

перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т.ін. від чогось; хвилюється хтось. Приклади

жа́ром так і обси́пало. Нахилилась [Тоня] до Віталика і в темряві раптом хап його за руку. Жаром його так і обсипало! І фільму вже не бачив, і не чув нічого… (О. Гончар)
— Мамо, а хто мій тато? —.. ждала цього запитання. Ждала, й боялась,.. застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар)
Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах)
Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Ю. Смолич)
В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик)

перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв'язку з хворобою). Приклади

Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов)
Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади

во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)

Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади

Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
— Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
— От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)

жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади

такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

вига́дувати (ви́гадати) таке́, що і в борщ не кри́шать.

Говорити нісенітниці, дурниці. Приклади

— От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець)

не в лоб, так по ло́бі (по ло́бу), жарт.

Нема ніякої різниці; все одно, однаково. Приклади

— Не з релігією кепсько, а з боротьбою проти релігійного впливу… — поправив Михайло.— Не в лоб, так по лобі… (П. Автомонов)

от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)!

Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т.ін. Приклади

от так штуке́рія бу́де. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький)
Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія.. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджується найпарадоксальніші припущення (О. Бердник)
[Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький)
Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко)

о́чі [так і] сві́тяться у кого, чиї.

Чийсь погляд, вигляд передає радість, задоволення тощо; хтось веселий, радісний, збуджений і т.ін. Приклади

Вона [Параска] підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі так і світились (Панас Мирний)

так чи сяк.

У той чи інший спосіб, якось. Приклади

Мені вже хотілось би так чи сяк заспокоїти зарозумілу цікавість авторову (М. Коцюбинський)

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться.

За таких, цих умов сталося, так повинно бути. Приклади

коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок)
Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар)
— А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк)
— Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах)
А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко)
— Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар)

і так і сяк.

Як забагнеться, як завгодно. Приклади

сяк і так. Я до тебе — ти, як від мари, втікаєш, вподобав я не з тим твою уроду, Щоб долею вертіть твоєю сяк і так (П. Гулак-Артемовський)

По-всякому; і краще, і гірше. Приклади

і сяк і так. Ще поки бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний)
Критики, бувало, й знаменитості І про мене тискали слівце: Що, мовляв, і так і сяк у нього, От якби поменше зоряниць… (А. Малишко)
Канючать [дітки] хліба шмат під вікнами з торбами… та се ще й так і сяк (П. Гулак-Артемовський)

По-різному, різними способами; як тільки можна. Приклади

і так і перета́к. Знайшовся божевільний Шпак, І брата меншого він став дурить брехнею і так і перетак (Л. Глібов)
Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел.. Мурко вже закрадався до хвоста І сяк і так, неначе справжній злодій (М. Рильський)
[і] сяк і так. Пан міркував про своє положення сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (І. Франко)
Я розсудив не так,— верзе другий Вітряк,— Щоб в світі живучи, ніколи не блудити, Підлажуйсь [підладжуйсь] до людей, вертись і так і сяк… (Л. Глібов)
Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк. Цар сказав, що відпустить, але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Казки Буковини..)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка стрепену́ла (взяла́ і т.ін.) кого.

Хтось відчув озноб, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т.ін. Приклади

мов лихора́дка так із-за плече́й і ві́зьме. Як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так із-за плече́й і озьме [візьме], і все б вона плакала (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Квітка-Основ'яненко)

таки́й собі́.

Який нічим не вирізняється серед інших; звичайний, посередній. Приклади

Я не майстер мартена, а такий собі сталевар… (Ю. Яновський)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади

по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
— Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
— Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)

Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади

То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т.ін. Приклади

ка́рі о́чі гра́ють до́брим бли́ском. Він виходить з гурту і зустрічається з Олександром Палійчуком.— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах)

Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т.ін.; веселий. Приклади

— Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний)
очи́ці так і гра́ють (загра́ли). То закриє [татарочка] личко, то відкриє,— А очиці.. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка)
о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний)
І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають… (М. Хвильовий)
В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка)
Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний)

бог (Госпо́дь) зна що таке́.

Невідомо що; щось неймовірне. Приклади

— Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський)

як день, так ніч.

Безперервно, безперестанку; весь час. Приклади

Ось забудусь ненароком (Все я сам, як день, так ніч) І дивлюсь надійним оком На розвалену вже піч (П. Грабовський)
Гнали кіньми як день, так ніч (Г. Хоткевич)

не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ.

Дуже далеко. Приклади

[Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (М. Кропивницький)
близе́нький світ. — Ох синочку ж, мій голубчику, чи близенький же світ? Аж півтораста верстов (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Христина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Христина:] Бідне, такий світ перло проти ночі! (С. Васильченко)
Небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці. Далекий світ, щоправда, але байдуже. Візьмеш моїх пару коней (С. Добровольський)
[Прочанин:] Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка)
Баба Марійка усяк її [Поночівну] од тої мандрівки відговорювала: Це ж не близький світ, не скраю живемо, а, вважай, через усе село пробиратися (В. Дрозд)
— Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Я питала панотця: каже, показний гетьман Полуботок їхав берлиною аж чотири з половиною тижні. — Ото! — здивувався не на жарт пан Павло.— Далеченько… далі, як до Туреччини (М. Лазорський)

сяки́й, таки́й; [і] сяки́й і таки́й.

Який відзначається позитивними якостями, здібностями і т. п. Приклади

Яку б вона розмову не розпочала, з ким би не побачилася, уже вона завжди зверне на Василя, І сякий, і такий, звізди з неба здіймає (Панас Мирний)

Непорядний, не такий, як інші люди ( перев. лайл. ). Приклади

А тут його за мішок — сіп! — Нащо ти груші узяв? Сякий, такий сину! (Г. Квітка-Основ'яненко)

Поганий. Приклади

Хто це міг казати йому, що Бузана сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (П. Загребельний)

ні так ні сяк.

Жодним способом, ніяк. Приклади

Світила лампочка й перегоріла. Трагедія — це розуміє всяк. Та не годиться вже вона для діла — Ні так ні сяк (Л. Дмитерко)

як таки́й.

Узятий сам по собі, безвідносно до іншого. Приклади

Грабунок як такий ніколи не лежав йому [Довбушу] на серці (Г. Хоткевич)

так і про́ситься в рот (на губу́).

Дуже смачний, такий, що хочеться з'їсти. Приклади

Без мене коровая не спечуть.. Уже як спечу, то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник)

ті́льки (про́сто) так.

Без певної мети, причини, не маючи серйозних підстав, намірів. Приклади

так ті́льки. — Ну, як же тобі там, Василю, живеться у своїх хазяїв? — Та нічого поки що. Старий тільки все бурчить, але то так тільки (Г. Хоткевич)
— Чого ти на мене так дивишся? — питав він, усміхаючись.— Хто, я? Я нічого. Я просто так…— паленіла вона обличчям, ховаючи під довгі вії тугу своїх очей (Григорій Тютюнник)
Сусід до себе кликав кума: Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип'ємо, сальця з'їмо шматок. А справді — так не те він дума: То кумові сказав він тільки так (Л. Глібов)

то так то сяк.

У будь-якому випадку, за будь-яких умов. Приклади

то сяк то так. Отже, то сяк то так, а вона князька дочка (Марко Вовчок)

Усякими способами; будь-яким чином. Приклади

До вечора сп'яніле село гуляло біля церкви, до вечора він то так то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах)
то сяк то так. Агент примовочками, смішком.. то сяк то так підкочується до дядьків, втирається в довір'я, але не квапиться розповідати про Америку (М. Стельмах)

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти і под., жарт.

Жадібно, з великим апетитом; швидко. Приклади

аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко)
так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах)
аж по́за у́хами лящи́ть. Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис)
Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський)
Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний)
З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)
— Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник)
Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк. )
Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук)
Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов)
Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний)
— Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький)
[Явдока:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький)

у тако́му ра́зі.

За цих обставин, умов; тоді. Приклади

— Вам права старшини відомі?.. — Відомі. — То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки (О. Гончар)
— Нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська.. Тільки в такому разі ми зможемо захистити козацтво від усяких напасників і врятувати козацькі вільності [вольності] (С. Добровольський)

оце́ (ото́) [так (яка́)] прити́чина.

Уживається для вираження незадоволення з приводу чогось несподіваного, незрозумілого або захоплення тим, що сталося. Приклади

— І хто б це такий був? Ото притичина! (І. Нечуй-Левицький)
— Оце, яка притичина! Оце випадок!.. Неначе щось недобре віщує.. Ото шкода!..— говоріла неспокійно Сусана Уласівна (І. Нечуй-Левицький)
Перелякався й Причепа і все намагався розтулити Савчині зуби.— Горілки! Та голову набік!.. Оце так притичина… (З. Тулуб)

додава́ти / дода́ти со́лі (та пе́рцю).

Робити дотепнішим, гострішим, дошкульнішим, уїдливішим (про висловлювання). Приклади

додава́ти тако́го пе́рцю. Молодички аж з реготу падають, а самі то одна, то друга додадуть такого перцю, що замалим гори не регочуть (Г. Хоткевич)
Треба їх [байки] не тільки гаразденько вигладити, а деякі зовсім переробити, розмову в їх розширити, солі та перцю додати (Панас Мирний)

аж у ву́хах лящи́ть.

Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т.ін. Приклади

З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч)

зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т.ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т.ін. Приклади

Заливався [песик] так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький)
так, що [аж] у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач)
Малий хлопчик, Матвійко,.. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко)
Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ'яненко)

у кого від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т.ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. Приклади

У Лукії аж у вухах лящало від цього стоголосого хору. Вона потрапила в невідому жаб'ячу країну (О. Донченко)
—Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький)

так куди́ [ж пак].

Уживається для вираження незгоди з чим-небудь, заперечення чогось. Приклади

— Ну, так! Придбаєш, дочко, свекруху на весь світ…— Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася,— одказує Галя.— Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози (Панас Мирний)
Шрам не раз починав говорити, так куди! Голос той так і покриває слова його (П. Куліш)
— Змалечку не вчились, бо не до наук було, а виросли, уже б і вчились — так куди ж пак — ми й так уже письменні (Ю. Збанацький)

пошука́ти тако́го кого, чого.

Немає подібного до кого-, чого-небудь; хтось незвичайний, щось рідкісне. Приклади

Скажу тобі, Демиде, такий кожух, що по всій Таврії пошукати (О. Гончар)
таки́й, що пошука́ти, перев. де. — А той Василь Коваленко, каже [Пріська], такий гарний, що по всьому світу пошукати… Як картина… (Панас Мирний)
Такої сливи, як у нас, пошукати треба (С. Журахович)
Он яка вона, їхній снайпер і майбутній історик, Марія Богучар! Пошукайте такої дівчини на інших полках! (В. Кучер)
Та нехай би там хоч і сто невісток було, а я Дарки не дам, бо я без неї як без рук. Пошукай-но ще такої дівки (Леся Українка)
Я сказав лиш, що в тебе краса Чарівна, пошукати такої (І. Франко)

так (ота́к) і так.

Уживається як вступ, зачин до короткого викладу суті якоїсь справи. Приклади

А жіночка молодая Кинулась до пана, Розказала — отак і так (Т. Шевченко)
— Збігай до тітки Насті й скажи: так і так, мовляв, чиста сорочка й спідниця бабині в коморі… (Григір Тютюнник)
Пішов би… до самої столиці, впав би навколішки і сказав би: царю мій ясний! так і так, поля в нас обмаль, випасу нема, без лісу бідуємо… (М. Коцюбинський)

не з тако́го ті́ста.

Особливий, зовсім інший. Приклади

Та що це? Куди він [Павло] її [Оленку] штовхає? Тікати з Ковалівки? О, ції Заруби не з такого тіста (В. Кучер)
не то́го ті́ста книш. Мій батько… не брехав і синові не звелів (Марко Вовчок)

скака́ти так, як загра́є хто.

Підкорятися кому-небудь, діяти за чиєюсь вказівкою. Приклади

— Тепер ви будете скакати так, як заграю! (І. Франко)

[так] не мине_ться кому, що і без додатка.

Не уникнути чогось ( перев. небажаного); дістанеться комусь. Приклади

Що у людях ведеться, то й нам не минеться (М. Номис)

щоб так по пра́вді ди́хав, перев. з особ. займ., лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, зневаги до когось, побажання чогось поганого та лихого; прокляття. Приклади

— Козаки сидять згорнувши руки! — каже Шрам. — Щоб ви так по правді дихали. Коли б не козаки, то давно б вас чорт ізлизав (П. Куліш)

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано.

Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. Приклади

де́ ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний)
Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко)
— А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
— Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко)
— Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич)
— Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський)

так чи іна́к (іна́кше).

Всупереч усьому. Приклади

Так чи інак, а чомусь запав у душу [Роман] міцно, назавжди (О. Гончар)
Він ще сам ледь віддихався й хворобливо розважав: чинитиме над ним Боярин командирський суд за боягузтво, чи не чинитеме? Так чи інакше, але Панько Гурович Лиштва знайде, як виправдатись (В. Логвиненко)

У той чи інший спосіб; в будь-якому випадку. Приклади

В своїм оповіданні вона [баба] багато наплутала.. .Так чи інак, а щось же її допровадило до такого нещасного стану (М. Коцюбинський)
Мало розважила ця звістка Луценка. Так чи інак, а все-таки він вигнанець з рідного села й не раз, а двічі (А. Тесленко)
Тепер вони [фашисти] знали, що він загине так чи інакше: або сконає сам, змучений спрагою, розкльований птицями, або впаде під кулями, відстрілюючись до останнього, коли на нього наступатимуть (О. Гончар)

Неодмінно, за будь-яких умов, незалежно від обставин; все ж таки. Приклади

— У Собакаря коник добрий. Так чи інак він повинен незабаром повернутись (С. Добровольський)
Так чи інакше вона [Лариса] повинна знати, що братства уже нема (Валерій Шевчук)

аж (так і) киши́ть кого, чого.

Дуже багато. Приклади

— На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить (І. Нечуй-Левицький)
— Ну, не кендюх! Сидить собі у хаті. А там баришень аж кишить. Збирайсь та ходімо (Панас Мирний)

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, згруб.

нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т.ін., як це здається. Приклади

— Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар)
— Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер)
[Гиря:] Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. [Лизя:] Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш)

Так минає слава мирська.

Автором вислову є середньовічний філософ і теолог Тома Кемпійський, який вжив його у книзі «Наслідування Христа» (близько 1427). Цей вислів трикратно повторюють при возведенні в сан Папи Римського. У переносному значенні — скороминущість людського життя; швидкі зміни становища людини. Вживається й латинською мовою: «Sic transit gloria mundi». Приклади

І на бронзі, і на корунді
Видко гострі кігті часу.
Так. Sic transit gloria mundi
І на мудрість, і на красу.
(Є. Маланюк, Вавілон був і Ассірія…)
Це вже наслідок недокрів'я:
Небагато хліба в півфунті!
Пам'ятаєш таке прислів'я:
«Transit gloria mundi…»
(Є. Плужник, Галілей)
Розірву груди. Розшматую серце. І побачу — надходить невідома голуба гроза. Sic transit gloria mundi! (M. Хвильовий, Санаторій на зона)

Так мовив Заратустра.

Назва твору (1883—1891) німецького філософа Ф. Ніцше. У книжці йдеться про культ «надлюдини», героя, що стоїть над юрбою, яка повинна йому коритися. Твір Ніцше не пов'язаний з ідеями Заратустри — засновника давньоперської релігії зороастризму. Приклади

Чи то жалість до нещасної сироти, чи, може, й справді те, що в книжках називається коханням. Але яка може бути жалість, коли так говорив Заратустра: «Ти йдеш до жінок? Не забудь нагайку!» (М. Стельмах, Кров людська — не водиця)