ТАКА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: Така позиція

Правильніше: Така була розмова

Правильніше: яка шана, така й дяка

Правильніше: нема де пальця просунути; тіснота така, що й києм не протиснеш

Правильніше: тепер на це мода; тепер [повелася] така мода; тепер це модно; тепер так повелося

Правильніше: така дійсність

Правильніше: так підходити до справи не можна

Правильніше: така мене нехіть узяла

Правильніше: такий маємо звичай; у нас такий звичай; так у нас поводиться; така у нас поведінка

Правильніше: справа ця така

Правильніше: яка робота, така й плата; хто робить, голий не ходить; хто вітрові служить, тому димом платять; як собаку годують, так він і гавка

Правильніше: не можна описати; такий (така, таке), що й не описати

Правильніше: але так є

Правильніше: Заповідь якого така

Правильніше: Вистава була така погана, що

Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію таким чином на стилістично кращий варіант: отже (як підсумок), отож; а у функції обставини на варіант: так, у такий спосіб, таким способом, таким робом (як саме).

Замініть прикметник подібний, якщо в реченні він має значення «такий самий; такий, як той (про якого йде мова)»,  на стилістично кращий варіант: такий, цей.

АЛЕ:

подібний — схожий, який має спільні риси; який має подібність (у математиці):

Поет і художник подібні бджолі: з найрізноманітніших квітів збирають вони янтарний і запашний мед (Максим Рильський).

Ці трикутники подібні.

Замініть нехарактерний для української мови вислів і тому подібне, якщо він вказує на гіпотетичне продовження переліку, на стилістично кращий варіант: тощо, і таке інше.

Перевірте також, чи не вжито тут прикметник подібний у значенні «такий самий; такий, як той (про якого йде мова)», і замініть його на: цей.

АЛЕ:

подібний — схожий:

І тому подібне на нашого Мурчика кошеня ми також забрали з притулку.

У нас дуже вподобали слово шлях, ставлячи його іноді там, де воно зовсім не до речі, й забуваючи про інші підхожі слова — дорога, путь тощо. «Я не знаю шляху до вашої квартири», — чуємо з уст; «Вона йшла вже потемки, намацуючи ногою шлях на вузькій гірській стежці»; «Він минув довгий коридор, обмацуючи шлях поперед себе», — читаємо в сучасних оповіданнях; «А яким шляхом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?» — читаємо в газеті. Мимоволі постає питання: невже наша мова — така бідна, що доводиться користуватись одним словом у фразах із різним значенням або з різним відтінком значення?.. Звернімось до української класичної літератури й фольклору: «В похід у дорогу славні компанійці до схід сонця рушали» (Т. Шевченко); «Олекса Безик їздив у містечко, але з дороги вернувся» (М. Коцюбинський); «Позаростали дороги, де ходили панські ноги» (з живих уст); «Через гору шлях-доріженька, ой, широкая та пробитая, слізоньками перемитая» (народна пісня).
Як бачимо, класична література й фольклор не цуралися слова дорога й широко користувались ним, бо словом шлях називають проїзну, широку дорогу, відповідно до російського тракт: «Ой три шляхи широкії докупи зійшлися, на чужину з України брати розійшлися» (Т. Шевченко). Уживають слово шлях і в переносному розумінні, близькому до поняття «широка, далека дорога»: «На шляху поступу ми — лиш каменярі» (І. Франко).
Коли мовиться про вирушання в дорогу, про подорож, тоді до речі буде слово путь жіночого роду або дорога: «Далекая путь, хвилини не ждуть» (Леся Українка); «Ми путь землі покажем нову, царем на ввесь світ буде труд» (переклад із російської); «В далеку дорогу піду» (Б. Грінченко).
Невелика дорога між селами зветься путівець: «Путівцем над річкою... тихою ступою чвалала руда конячка» (О. Довженко).
Не пряма дорога, а кружна зветься манівець: «Хто манівцями простує, той удома не ночує» (прислів'я).
Дорогу нагору називають узвіз: «До стін Китай-городка почавсь крутий узвіз» (П. Усенко).
Відповідно до російського торная (укатанная) дорога українською мовою кажуть битий шлях, бита дорога: «Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі» (народна пісня).
Російському вислову таким путем відповідає український таким способом (або таким чином): «Батьки приводили дітей до школи, і Раїса таким способом знайомилась з селянами» (М. Коцюбинський); «Таким чином я добув вищу освіту» (з живих уст).
До речі, останнім часом став дуже поширюватися в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб, що подекуди витискує вислів таким способом: «Тільки в такий спосіб ми знайдемо, нарешті, істину». Краще додержуватися скрізь загальноукраїнського давнього вислову таким способом, що не має впливу інших мов, тому й у щойно наведеній фразі буде природніше сказати: «Тільки таким способом ми знайдемо, нарешті, істину».
На російський вислів туда ему и дорога! українською мовою кажуть: так йому й треба!, катюзі по заслузі!, своїм шляхом пішов!
Не треба обмежувати свою мову одним-однісіньким словом шлях, коли маємо стільки інших засобів. Отож у наведених на початку фразах треба було сказати або «не знаю дороги», або «не знаю, як пройти до вашої квартири», «намацуючи ногою путь на вузькій гірській стежці», «обмацуючи путь поперед себе», «А яким способом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?».

Правильніше: такого й звичаю не маємо; такого й звичаю в нас немає; такої поведінки в нас немає

Перевірте за контекстом, чи не вжито тут таки замість: такі.

АЛЕ:

Ми таки досягли бажаного.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм такого роду на стилістично кращий варіант: такий.

АЛЕ:

Ми з такого роду, що любимо свободу.

Замініть конструкцію такий як, що використовується для уточнення, на стилістично кращу: як-от.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію шляхом (чого) на стилістично кращий варіант: через (кого, що), за допомогою (кого, чого).

Конструкцію таким шляхом замініть на: таким способом, у такий спосіб.

АЛЕ:

Ми йдемо своїм шляхом.

Якщо після конструкції з прикметником наступний іде перелік, замініть на: такий.

АЛЕ:

У наступні 20-25 років Україні треба провести багато реформ.

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть росіянізм слідуючий на один з варіантів: такий, наступний.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в такому роді на стилістично кращий варіант: (щось) подібне, (щось) таке.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію настільки з прикметником чи прислівником на стилістично кращий варіант: такий; так.

 

Нагадаємо, що останнім часом дуже вподобали в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб. Він витискує з ужитку зворот таким способом (чином): "У такий спосіб працюватимемо й надалі" (з газети). Ліпше все-таки дотримуватися повсюди давнього загальноукраїнського словосполучення таким способом, що не має впливу інших мов (у цьому разі – німецької).

1. Так, до того, настільки чи такий
Часто чуємо: «Чому ти так знервований?», «Я сьогодні так стомлена», «Напередодні екзаменів учителі були так заклопотані». Чи правильні ці фрази? З погляду сучасної української літературної мови треба вживати не так знервований, а такий знервований, не так стомлена, а така стомлена, не так заклопотані, а такі заклопотані.
У деяких випадках займенником такий доцільно замінювати й словосполучення до того та прислівник настільки. Не до того (настільки) ревнивий, а такий ревнивий, не до того (настільки) поганий, а такий поганий. «Вистава була до того нецікавою, що глядачі стали виходити із зали» (з газети). Тут замість до того слід поставити такою.
2. Подібний чи такий?
У нас повелося усно й на письмі не тільки використовувати прикметника подібний у розумінні «схожий із чимось чи кимось», а й ототожнювати його з висловом такий самий. Навіть більше: цей прикметник майже витиснув з ужитку займенник такий. «Я не проти подібної літератури»; «На подібну літературу є попит», – часто чуємо. Важко уявити собі критика, що стояв би за подібну, а не оригінальну літературу. Навряд чи є попит і в читачів на неї. То чому б не написати: «На такі видання є великий попит»? Вчувається і певна значеннєва відмінність між висловами подібні помилки й такі помилки.
Мабуть, слід було б, як радив Борис Антоненко-Давидович, залишити за прикметником подібний тільки його синонім схожий: «Вона була так подібна до тієї, що загинула на фронті» (Дмитро Ткач). Коли ж ідеться не про схожість, тоді треба послуговуватися займенником такий: «Христі вперше доводилося бачити таке диво» (Панас Мирний).
3. Так – наприклад
Слово так часто виступає в ролі стверджувальної частки. Якщо безпосередньо після нього йде речення, яке розкриває його конкретний зміст, то так відокремлюємо комою. Напр.: «Так, так, те все було» (Леся Українка). Ця частка може бути на початку речення, котре є ілюстрацією до попередніх міркувань. У такому разі вживається в значенні «наприклад», «а саме», після неї теж ставимо кому.

Відповідно до російських вигуків ей-ей, ей-же-ей є чимало українських слів, але останнім часом багато авторів і промовців уподобало рідкісне їй-право: «їй-право, я нічого не знав».
Цей вислів помітно витискує такі відомі здавна слова, як далебі («Далебі, не знаю, що й діяти». — І. Нечуй-Левицький), справді («Справді, нічого не знаю». — З живих уст), справді-бо («Кажу вам, справді-бо, нічого не чув і не бачив». — Із живих уст), бігме («Бігме, я не брав твоєї сокири». — Словник за редакцією А. Кримського), таки так («Таки так, не було його там». — Із живих уст). Звісно, краще користуватись не рідкісними, а внормованими в літературній мові словами.

Правильніше: Отже, таким чином, отож

Правильніше: Потрібні робітники таких спеціальностей

Правильніше: Таке твердження можна почути

Правильніше: Навіть з такими товарами

Правильніше: я таки злякався

Правильніше: за онучу збили бучу; за масляні вишкварки завелися

Правильніше: тієї ж [таки] ночі

Правильніше: у таку кудкудаківку?

Правильніше: пипоть тобі на язик; щоб тобі поприндило! бодай тобі заціпило! бодай тобі з такою мовою!

Правильніше: проте; а проте; однак, одначе; а все-таки; а все ж таки; з усім тим

Правильніше: авжеж; таки так; самоочевидно, самозрозуміло; ще б пак

Правильніше: поділяти думку (гадку, погляд); бути такої самої (такої ж) думки

Правильніше: ухвалено таку резолюцію

Правильніше: за таких обставин; у таких обставинах

Правильніше: не з такого тіста

Правильніше: з одного (такого ж) тіста

Правильніше: понаходило (назбиралося, натовпилося, понатовплювалося) такого (багато) люду (людей)

Правильніше: далебі; таки так; справді-бо

Правильніше: власне так; саме так; таки так

Правильніше: настільки; аж так

Правильніше: де ж таки; куди вже

Правильніше: одного засолу огірочки; зустрівся яким з таким; який їхав, таку й стрів; один одного варт (вартий); одного тіста книш; одне краще від другого; один за одина-дцять, другий без двох за тринадцять; яке дибало (їхало), таке й здибало

Правильніше: діла (роботи) аж по [саме] горло (по саме нікуди); діла – і вгору нема коли (ніколи) глянути; такої роботи, що й носа ніколи (нема коли) втерти; діла, діла – аж голова біла; ходячи їсть, а стоячи спить

Правильніше: попри це

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

АЛЕ:

Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).

АЛЕ:

Все-таки, усе-таки пишеться з дефісом, коли виступає сполучником (однак) або часткою (незважаючи ні на що).

Замініть нехарактерну для української мову конструкцію більш ніж достатньо, задостатньо на стилістично кращий варіант: (і так) задосить.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у такому (цьому, тому, кращому) випадку на стилістично кращий варіант: у такому (цьому, тому, кращому) разі.

Замініть скальковану конструкцію так як, коли мовиться про пояснення, причину, на стилістично кращий варіант: бо, через те що, тому що; оскільки, позаяк.

АЛЕ:

І виявилося, що жити так, як раніше, означало втратити все.

Замініть канцеляризм подібним чином на стилістично кращий варіант: подібно, так само.

Перебудуйте речення з дієсловом довелося, якщо мовиться не про примушування до чогось, а про типову подію в минулому, використавши конструкцію: трапилося так, що.

АЛЕ:

Мені довелося сказати йому правду (тобто я був змушений сказати йому правду).

Замініть дієслово доводилося, якщо мовиться не про примушування до чогось, а про типову подію в минулому, на стилістично кращий варіант: траплялося. Або перебудуйте речення, використавши конструкцію: бувало, що.

АЛЕ:

Мені часто доводилося давати пояснення слідчому (тобто слідчий змушував мене давати пояснення).

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію так і (кишить), коли мовиться про надмірність дії, на стилістично кращий варіант: аж (кишить).

АЛЕ:

Напевне, так і треба — судилося бо так: упали зорі з неба і надломили мак (Василь Стус).

Замініть скалькований канцеляризм у свою чергу на стилістично кращий варіант: так само, також, і собі, зі свого боку.

АЛЕ:

Бабуся стала у свою чергу, ту, що за пенсією.

Конструкція при цьому є нехарактерною для української мови, стилістично краще: водночас, за такої умови, за цих обставин.

Замініть нехарактерний для української мови вислів одна видимість, коли мовиться про щось оманливе, на стилістично кращий варіант: тільки так здається.

Перевірте вживання іменника порядок і в разі потреби замініть:

лад, устрій — суспільна система;

звичай — правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу.

Якщо вжито конструкцію з числом, замініть порядку на: приблизно.

АЛЕ:

порядок — певна послідовність, черговість чого-небудь; біологічний, математичний, фізичний термін.

Словник — це зібрання слів мови, розміщених зазвичай в алфавітному порядку. 

Крива другого порядку.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію так же, коли мовиться про аналогічність, подібність, на стилістично кращий варіант: так само.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм тим самим на стилістично кращий варіант: у такий спосіб.

Замініть прислівник безкоштовно, якщо мовиться про щось, надане за 0 грошових одиниць, на стилістично кращий варіант: безплатно, безоплатно, задурно, за так.

ПРИМІТКА:

Втім, прислівник безкоштовно зі значенням «так, що не це потребує коштів, оплати», зафіксовано у численних словниках і живому мовленні.

Капосне, бо, стикаючись з ним, щоразу ламаєш голову: а треба в цьому випадку тут ставити якийсь розділовий знак чи ні? Гадаємо, позбутися клопоту допоможуть правила, вміщені нижче.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.

Правильніше: так само

Правильніше: так само

Правильніше: такі факти

Правильніше: такий приклад

Правильніше: є такий факт

а) Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по із закінченням -ому або -ки: по-господарському (-ки), по-іншому, по-козацькому (-ки), по-християнському (-ки), по-своєму, по-сусідському (-ки); також по-латині;
б) складні прислівники, утворені з двох однакових синонімічних чи антонімічних (протилежних за змістом) прислівників: далеко-далеко, ледь-ледь, ледве-ледве, один-однісінький, ось-ось, давним-давно, врешті-решт, геть-чисто, гидко-бридко, повік-віків, зроду-віку, тишком-нишком, рано-вранці, часто-густо, вряди-годи, десь-інде, сяк-так, більш-менш, видимо-невидимо (але: одним одна, один одним, все одно, кінець кінцем, сама самотою);
в) неозначені складні прислівники з частками будь-,-небудь, казна-, хтозна-: будь-де, будь-коли, будь-куди, як-небудь, де-небудь, куди-небудь, коли-небудь, казна-що, казна-куди, казна-де, казна-скільки, хтозна-коли, хтозна-де, хтозна-навіщо, хтозна-як тощо. Якщо при відмінюванні з'являється прийменник, то всі слова пишуться окремо: будь з ким, хтозна в кого, казна на кому;
г) частки -бо, -но, -от, -то, -таки, якщо вони стосуються лише певного слова й стоять після нього, підсилюючи значення: скажіть-бо, слухай-бо, мовчіть-бо, який-бо (ти), дай-но, ходи-но, стій-но, тільки-но, стривай-но, як-от, так-от, отакий-то, аби-то, тому-то, якийсь-то, чим-то, якби-то, стільки-то, так-таки, все-таки, сів-таки. Але: скільки ж то (зроблено), як би то (сказати), все ж таки (спізнився), пішов би таки (ліг). Якщо частка таки стоїть перед означуваним словом, то пишеться окремо: таки треба (відпочити), таки встиг (на поїзд), таки моя (правда), але моя-таки (правда).

За спостереженням фахівців, має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично, прислівник дійсно; скрізь, окрім деяких випадків (у діловодстві), відчутно сильніше замість нього може виступати слово справді (подекуди насправді). Так само й з лексемою чисто, її успішно замінює (на практиці, на жаль, не часто) суто, і це завжди звучить по-українському. Досить поширене в нас пізніше й дедалі менш уживане згодом. Вони не тотожні за значенням, однак перше, що зберігає порівняльний відтінок, майже повсюдно агресивно витискує слово згодом, яке такого відтінку не має. Прикро, але мовці стали рідше використовувати впродовж року, ніж протягом (трапляється і взагалі помилкове в часовому значенні на протязі); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на..., ніж через те.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.

Буває, що і в мовленні тих, хто прагне оберігати чистоту нашого слова, "проскакують" здеформовані чи напівздеформовані вислови, фрази: все рівно (природні мені однаково, мені байдуже, про мене), насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку на милування нема силування), вистава була до того поганою, що... (треба такою поганою), під відкритим небом (треба просто неба).

Російський вислів как бы не так! є експресивним синонімічним замінником заперечної частки нет: «Думаешь, сосед возвратил долг? Как бы не так!» Його українські відповідники аж ніяк, де там, овва. Тим-то годиться користуватися котримсь із них, а не вдаватися до недоладного штучного утворення аби не так!

Правильніше: і таке інше

«Усякі бувають дива. Так ідеш собі лісом, коли бачиш...» — читаємо в одному оповіданні. Усе ніби гаразд у цих двох реченнях, але чомусь не задовольняє слово так на початку другого. Якби друге речення починалося ствердженням певної події чи явища, про що мовилося в першому, тоді слово так було б на своєму місці, як це бачимо в творі І. Нечуя-Левицького: «Пан не згоджувавсь брати назад того поля. Так воно й стояло ціле літо толокою». Якщо речення не являє собою логічного завершення щойно сказаного, а висловлює загальні міркування, звісно, пов'язані певною мірою з усім попереднім текстом, тоді краще послугуватися прислівником отак: «Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та холоді, у злиднях та недостачах» (Панас Мирний).
Ми спинились над цими двома словами, які, будучи дуже схожі одне з одним, мають, проте, різні нюанси, тому, що раз у раз натрапляємо в художній літературі й публіцистиці на фрази з початковим словом так замість отак, про яке ніби забули автори. Відбувається це, видимо, підо впливом російських зразків, де прислівник так в аналогічних фразах — дуже поширений: «Эти явления замечались и раньше. Так, еще в прошлом году, мы наблюдали...»
Прислівник отак інколи буває синонімом слів наприклад, приміром, як це бачимо в першій фразі: «Усякі бувають дива. Наприклад (приміром), ідеш собі лісом...» Із цього видно, що й у наведеному на початку реченні більше пасувало б слово отак: «Отак ідеш собі лісом...», — тимчасом як у реченнях «Темрява була така густа, що ми не бачили, чи їдемо ще селом, чи в'їхали вже в ліс. Так, це був ліс» відчуваємо, що тут треба поставити тільки слово так.

У нас повелося в усній і письмовій мові не тільки вживати прикметника подібний у значенні «схожий із чимось чи кимось», а й ототожнювати його з висловом такий самий; ба навіть більше: прикметник подібний майже витиснув з ужитку займенник такий: «Подібні вчинки недобре характеризують людину»; «Подібних прикладів можна навести ще багато». Інколи це призводить до того, що двозначність безоглядно вживаного прикметника породжує непорозуміння. Візьмімо фразу: «На подібні видання є великий попит», — про що в ній говориться? Чи про те; що покупець вибирає схожі видання, чи йому до вподоби видання такого ґатунку? То чому не написати: «На такі видання є великий попит»? Так само вчувається певна значеннєва різниця між висловами подібні помилки й такі помилки.
Мабуть, слід було б залишити за прикметником подібний тільки значення «схожий»: «Вона була так подібна до тієї, що загинула на фронті» (Д. Ткач); коли йдеться не про схожість, тоді треба користуватися займенником такий («Христі вперше доводилося бачити таке диво». — Панас Мирний).

На одному стенді в Львівській області можна прочитати таке: «На Роздольському ГХК розроблена й впроваджена нова газомазутна горілка». Спочатку виникає питання: чому це заходився розробляти та ще й упроваджувати нову горілку не якийсь спиртово-горілчаний завод, чи гуральня, як називали колись, а ГХК? І по-друге: а як пити таку незвичайну горілку, від котрої найзапеклішого п'яницю враз занудить? Проте досить розшифрувати загадкову абревіатуру ГХК, дізнавшися, що це — гірничо-хімічний комбінат у Роздолі, після чого можна догадатися, що мовиться не про спиртовий напій, а про відомий у техніці прилад — пальник.
Якби автори цього дивовижного напису заглянули в словники або прочитали в художній літературі: «Коло вікон і серед кімнати стояли довжелезні столи, поспіль заставлені, крім пальників і примусів, безліччю немитого посуду» (Ю. Шовкопляс), — вони, мабуть, дійшли б висновку, що далеко не досить у російському слові замінити е на і, щоб із цього вийшла українська назва приладу.

Правильніше: 1. бо, тому що
2. оскільки
..., бо для цього ми не маємо можливостей.
Оскільки ми маємо мало часу, ...

Правильніше: за таких обставин, у таких обставинах

Правильніше: так
Так, я наполягаю!

Правильніше: саме
саме так
Саме ця обставина стала нам на перешкоді.
Саме так, а не інакше.

Правильніше: і так далі
І так далі, і так далі!

Правильніше: отже, таким чином

Правильніше: Збори розпочалися пізно, тому що не прийшли

Правильніше: Так чи інакше

Правильніше: Так і трактується

Правильніше: Також не сказала

Правильніше: Так само

Правильніше: І таке інше, тощо

Правильніше: Достеменно так

Правильніше: Насилу заговорив

Правильніше: Промовець підкреслював, що так само незрозумілим є розкол

Правильніше: Завжди так було

Правильніше: Не завжди такої якості, як вимагається

Правильніше: Так би мовити

Правильніше: Так виходить

Правильніше: Справа політиків домогтися, щоб

Правильніше: Вважається заселеною

Правильніше: Зробив такий висновок

Правильніше: З таких спеціальностей

Правильніше: Такі факти

Правильніше: Таке припущення — імовірне

Правильніше: Обоє рябоє; яке їхало, таке й здибало

Правильніше: Причина цього зрозуміла