СЛЬОЗА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

сльо́зи закипі́ли (закрути́лися) / закипа́ють на (в) оча́х у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь почав плакати. Приклади

Старі козаки стояли нерухомо, і сльози закипали їм на старечих очах (О. Довженко)
Матері, однак, не раз закрутилися сльози в очах, коли вона дивилася на поблідле лице дочки (Н. Кобринська)
сльоза́ закрути́лася в о́ці. Гнат узяв сина на руки.. сльоза закрутилась йому в оці та гарячою краплею впала на лице дитини (М. Коцюбинський)

аж сльоза́ пройме́ кого.

Хтось зворушений чим-небудь так, що може заплакати. Приклади

Є чого послухати, як стануть розказувати.. Нашого братчика, неписьменного, слухаючи, аж сльоза пройме!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)

як сльоза́, із сл. чи́стий.

Істинний, справжній. Приклади

Левко щасливо засміявся: — Не верзу, а чисту, як сльоза, правду кажу, не комусь, а тобі приніс її (М. Стельмах)

Який не мав статевих зносин; незайманий, цнотливий. Приклади

— На веранді сидить стара діва й плаче. — чого плачете? — Тоді вона скаржиться, що вона, мовляв, до сорока літ була чиста, мов сльоза, а тепер її спокусив курортний лікар (М. Хвильовий)

Дуже, надзвичайно. Приклади

Проміння од свічок пронизувало пляшку з обох боків, вигравало в жовтій, чистій, як сльоза, горілці (І. Нечуй-Левицький)

у сльоза́х.

Заплаканий. Приклади

В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співаю,— так чують (Укр. присл.)

Бідуючи, в нестатках, злиднях. Приклади

На кару Сироти остались. В сльозах росли, та й виросли (Т. Шевченко)

сльо́зи Ада́ма, ірон.

Горох. Приклади

В Староконстантинівському повіті Волинської губернії горох селяни називали сльозами Адама,.. Трудно було Адаму звикати до тяжкої праці. І от, як він перший раз взявся обробляти землю і перший раз ходив за плугом, то дуже плакав. І де падали на землю його сльози, там виріс горох (Легенди..)

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т.ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми).

Гірко, невтішно плакати. Приклади

ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко)
зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача… далі залилася гіркими (С. Васильченко)
[Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький)
Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник)
облива́тися (обли́тися┌77069) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний)
Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький)
Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко)
А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок)
Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький)
— Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний)
Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок)
Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б'ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський)
Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?.. — думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний)
— Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко)
Вона плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка)

о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) [від сліз] чиї, у кого, рідко кому.

Хтось часто, постійно плаче. Приклади

о́чі не завжди́ бува́ють сухи́ми. Відвертався, щоб не бачила Докія, що і в нього [у старого] очі не завжди бувають сухими… (М. Стельмах)
Очі їй [Юзі] днів три не висихали від сліз перед Зониним від'їздом (Леся Українка)
— На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав — очі б не просихали (Григорій Тютюнник)

вису́шувати / ви́сушити сльо́зи (сльозу́) у кого, чиї, чию.

Втішати, заспокоювати того, хто плаче. Приклади

Рідна пісня заплете розмову, у стареньких висушить сльозу (А. Малишко)
Поцілунками він висушував її сльози, і вона заспокоювалась, і знову було їй так хороше з милим, як завжди (А. Шиян)

умива́тися (рідко ми́тися) / уми́тися слізьми́ (сльоза́ми, сльозо́ю).

Гірко, невтішно плакати. Приклади

Я гляну в ту сторону, де дитина спить… умиюся гіркими, та й знову за роботу (Панас Мирний)
умива́тися рясни́ми (гірки́ми). Марина не раз і не два вмивалася рясними, як надавлять її злидні та недостачі (Панас Мирний)
уми́тися слі́зоньками. Згадай мене, ненько, Напившись, наївшись. А я тебе ізгадаю, Слізоньками вмившись! (Укр. думи..)
Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Д. Павличко)
Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко)
Будьте ласкаві, будьте милосердні! — благала Горпина, умиваючись слізьми (Л. Яновcька)

пройма́ти сльозо́ю кого.

Глибоко вражати, розчулювати кого-небудь, доводячи до плачу. Приклади

— Проповіді так говорить [батюшка], неначе Златоуст. Не то що бабів, а й черствий чоловічий рід сльозою доброти і каяття проймає (М. Стельмах)

дава́ти / да́ти во́лю сльоза́м.

Нестримно, невтішно, гірко плакати; ридати. Приклади

Стоїть Катря серед поля, Дала сльозам волю (Т. Шевченко)
Галя не стрималась, припала до Жені і дала волю сльозам (А. Хижняк)

сльо́зи да́влять (ду́шать) / удави́ли кого.

Хто-небудь ледь стримується від сильного плачу, приглушує плач. Приклади

Стара не змогла довго сидіти у їх [Йосипа і Параски] — сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Панас Мирний)
Враз Харитя почула, що сльози душать її (М. Коцюбинський)
Удавили сльози Оленку, не знає, що вже й робити (А. Тесленко)

крокоди́лячі сльо́зи.

Удаване, нещире співчуття хитрої, підступної людини. Приклади

Досі його й не чути було, і стріляв мовчки, і рубав мовчки, а тут раптом заговорив, заплакав над Ганною крокодилячими слізьми (О. Гончар)

полива́ти / поли́ти сльоза́ми (слізьми́, сльозо́ю і т.ін.) кого, що.

Плакати, невтішно плакати, страждаючи. Приклади

поли́тий сльоза́ми (слізьми́). [Мамай:] Ось яка вона, значить, наша земля… Слізьми полита (Ю. Яновський)
Він читав його [Кобзар], коли на душі було важко, читав і поливав сльозою читане (Ю. Збанацький)
полива́ти гірки́ми слізьми́. Гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя.. Коли б ще не довелося Федорові гіркими слізьми поливати те покумання… (Панас Мирний)
Він [Т.Г. Шевченко] писав і не знав, що тисячі жінок поливатимуть сльозами його щирі, його гнівні рядки, його Катерину (О. Іваненко)
Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає, І сльозами поливає, І Господа просить (Т. Шевченко)

уда́ритися в сльо́зи.

Заплакати. Приклади

Знов дрочаться діти, поки він [Івась] не удариться в сльози (Грицько Григоренко)

ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́ і т.ін.) сльо́зи [гра́дом] у кого і без додатка.

Хтось плаче гірко, невтішно. Приклади

Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (О. Гончар)

тремтя́ть сльо́зи на оча́х у кого.

Хто-небудь готовий заплакати. Приклади

Дівчинка не хоче плакати, та вже сльози тремтять у неї на очах (З газети)

[і] кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т.ін.).

Дуже мало. Приклади

— В них там орної землі і котові на сльози нема, єдиний заробіток біля колії (І. Муратов)

ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон.

Нещиро уболівати за кого-, що-небудь; лицемірити. Приклади

ли́ти рясні́ крокоди́лячі сльо́зи. Органи масової дезінформації… виступають на захист грибка-маслюка, ллючи рясні крокодилячі сльози (Є. Гуцало)
Клаус Менерт очолив усю підступну систему ідеологічних диверсій.. Тепер Менерт ллє крокодилячі сльози (З газети)

сльоза́ми (слі́зно) моли́ти кого і без додатка.

Дуже просити кого-небудь про щось. Приклади

Він радніший би був просити.., сльозами молити, аби тільки забути те, що було (Панас Мирний)

ми́ти сльоза́ми лице́ (бо́роду і т.ін.).

Плакати. Приклади

Як крається батькове серце.. Він схуд і щодня миє сльозами бороду (М. Коцюбинський)

віділлю́ться (відізву́ться) сльо́зи кому.

Хто-небудь буде покараний за заподіяне комусь зло. Приклади

[Молодиця:] Бог дасть — подавиться [Храпко] колись!.. Подавиться! Віділлються йому сирітські сльози (Панас Мирний)

вилива́ти / ви́лити сльо́зи.

Гірко плакати. Приклади

Виллє [сиротина] сльози на могилу — Серденько спочине (Т. Шевченко)
Дивилася [мати] за батьком, виливаючи сльози, а він усе далі, та й за гору зайшов (Марко Вовчок)

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти сльо́зи.

Бідувати, страждати і т.ін. Приклади

ли́ти слі́зки. Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють (Укр. присл.)
Сиротою жити — сльози лити (Укр. присл.)

чиї, які. Завдавати комусь страждань, горя. Приклади

розлива́ти сльози. Один у неволі скніє, а другий п'є, розливає сльози людські (Панас Мирний)

Плакати. Приклади

сльо́зи гра́дом ллють з оче́й. Івась зціпив зуби; сльози з очей градом лили, він мовчав (Панас Мирний)
Скільки сліз пролила [мати] потаємці ночами, коли Вутанька повернулася з Таврії ні дівчиною, ні вдовою (О. Гончар)
Марися сумувала, Мліла, сльози проливала (Л. Первомайський)
[Анна:] Якби я кожен раз, відкоша даючи, лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Леся Українка)
— А що ж маю робити? Хіба сяду та буду сльози лити? — сказала байдужим тоном Онися (І. Нечуй-Левицький)
Довелось на чужині Тілько сльози лити (Т. Шевченко)

о́чі сльоза́ми (слізьми́) схо́дять чиї, кому.

Хтось часто плаче. Приклади

Сирітські очі сльозами сходять. очи́ці слі́зоньками ізіхо́дять. Зна вже,.. кому під вишнею рай, а кому під другою очиці слізоньками ізіходять (Марко Вовчок)

сльо́зи течу́ть річка́ми у кого і без додатка.

Хтось невтішно плаче. Приклади

— Сльози текли річками з-під її рук і сипались дощем на білу сорочку, на намисто, на керсет (І. Нечуй-Левицький)

ви́точити сльо́зи З ОЧЕ́Й чиїх, кого.

Своїми вчинками, поведінкою ви́кликати в кого-небудь страждання, плач. Приклади

А як пішов мені шостий рік, то багацько сліз виточив я з очей бідної моєї неньки (О. Стороженко)
Вона кинулася була розважати Пріську,.. та ще гірше розразила її серце, ще більше виточила сліз з її старих очей (Панас Мирний)

дави́тися слізьми́ (сльоза́ми і т.ін.).

Гірко, невтішно плакати, марно намагаючись стриматися, тамувати плач. Приклади

Параска Тихонівна, давлячись слізьми, кусала подушку (Ю. Яновський)

о́чі зайшли́ (закипі́ли і т.ін.) слі́зьми́ (сльоза́ми) чиї, у кого і без додатка.

Хтось ледве стримує плач або плаче, заплакав. Приклади

— Що ви говорите? — сказала Маруся, і в неї очі зайшли сльозами (І. Нечуй-Левицький)
У цю хвилину на стару жінку, сиве волосся якої вибилось з-під чорної хустки, а очі закипіли слізьми, страшно було дивитись (С. Скляренко)
— Чого ви, Марусю, так задумались? Ваші очі зайшли сльозами. От-от заплачете! — спитала Христина (І. Нечуй-Левицький)

пуска́ти / пусти́ти сльозу́ (сльо́зи).

Жалітися кому-небудь, викликаючи до себе співчуття. Приклади

— Про що це тобі Яцуба там наливав? За дочку все? Мабуть, і сльозу пустив? (О. Гончар)
Та сльозу пустив Невмій: — Я не вмію працювати, Це говорить навіть тато (М. Стельмах)

Плакати. Приклади

Компаньйонка баронеси підпирала сидячого Швейка і також пускала сльози (Переклад С. Масляка)
От хай хтось хоч найменше словечко похвали викаже на його [Потопальського] адресу, одразу ж, як віск, розтопиться його душа, і вже він готовий сльозу пустити, готовий цілувати того, хто сказав те добре слово (Ю. Збанацький)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади

— От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
— Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

ковта́ти сльо́зи.

Потай плакати. Приклади

Вона [смерть] в роз'їзді батька пострічала Клиновим свистом збила на ріллю, і мати сльози уночі ковтала Та все просила: лю-лі, сте, лю-лю… (М. Гірник)
Він навіть не уявляв собі, як це можна скривдити дівчину, щоб потім гіркі сльози ковтала, дорікаючи за обман та наругу (А. Головко)

Стримувати, тамувати плач. Приклади

— Будьте здорові, мамо,— тихо прощався він, ковтаючи сльози (Д. Бедзик)

покропи́ти кро́в'ю (по́том, слізьми́ і т.ін.).

Здобути великими зусиллями, тяжкою працею і т.ін. Приклади

[Мамай:] Ось яка вона, значить, наша земля… кров'ю й потом покроплена (Ю. Яновський)
покро́плений кро́в'ю [й по́том]. Город над Дунаєм, де кожен камінь покроплений кров'ю, мусив ще раз рятувати людей від смерті (С. Скляренко)

ада́мові сльо́зи, жарт.

Горілчані напої. Приклади

ада́мові слі́зки. А я совітував би чарочку-другу адамових слізок, як казав було отець економ (Т. Шевченко)

сльо́зи скипі́лися у кого і без додатка.

Хто-небудь уже втратив здатність плакати від горя, болю і т.ін. Приклади

Вона не плакала, бо скипілися сльози (Панас Мирний)

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́тла (сві́ту) [бі́лого] не ба́чити.

зі сл. пла́кати і под., а також зі сл. так, що. Нестримно. Приклади

Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала… свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький)

Нестримно плакати, ридати. Приклади

Мотря обхопила його [сина] шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний)
— Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький)
Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко)

кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х перев. чиїх.

Хто-небудь готовий заплакати, близький до плачу. Приклади

Закричала вона, стиснувши руки в кулачки і кусаючи губи. В очах її кипіли сльози (Григорій Тютюнник)

крізь сльо́зи, перев. зі сл. промовля́ти, смія́тися і т.ін.

Плачучи. Приклади

— Іваночку, то зовсім інше,— посміхнулась Уляна крізь сльози.— То війна, а це життя (О. Довженко)
Крикнув осавула й ударив Нимидору нагайкою по спині.— В мене родилась дитина. Це ж сьогодні тільки третій день,— ледве промовила крізь сльози (І. Нечуй-Левицький)
— А ти в мене не регочи, Федоре, я знаю, що ти крізь сльози регочеш. І ти, Горпино… А ти, — повернулася вона до Христі, — твоє ще тільки заснувалося (Панас Мирний)

втира́ти сльо́зи.

Плакати з горя. Приклади

втира́ти слі́зоньки. Слізоньки втирає [Катерина], Бо дівчата на вулиці Без неї співають (Т. Шевченко)
— Сама знайшла знайшла собі страшну смерть, помагаючи людям. Господи, як жаль бідної доброї Соломії, — говорили молодиці, вертаючись з кладовища з бабою Зінькою та втираючи сльози (І. Нечуй-Левицький)

пробира́ти / пробра́ти [аж] до сліз кого і без додатка.

Справляти велике враження на когось, проймати. Приклади

Приспів пробирає аж до сліз (П. Тичина)

обсуши́ти (обте́рти і т.ін.) [гіркі́ (гаря́чі і т.ін.)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка.

Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Приклади

А може, ще вернеться син із боїв і очі обітре і жито посіє (М. Стельмах)
Була хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний)
Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний)
— Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко)

уганя́ти / угна́ти в сльо́зи.

Примушувати когось важко страждати від чогось, кого-небудь. Приклади

— Ні, треба їх [панів-ляхів] угнати в такі сльози, щоб і приказки не підібрав до них, хіба тоді покаються (П. Панч)

сміх крізь сльо́зи, книжн.

Стан, при якому під удаваною веселістю криються невдачі, переживання, терпіння, біль і т.ін. Приклади

Могла б про сміх крізь сльози Згадати я при сім, Але вже сяя тема Давно обридла всім (Леся Українка)

вида́влювати / ви́давити [з очей] сльо́зи (сльозу́) перев. з кого.

Зворушуючи, впливаючи на почуття або вражаючи чимсь, доводити кого-небудь до плачу. Приклади

Біль і образа видавили з мене сльозу (Є. Кравченко)
Ніжні звуки [музики] млосно стискували серце, видавлювали з очей сльози (Ю. Збанацький)
[Кнур:] Такої співай… важкої… щоб, як камінь, давила на серце. Може, хоч сльози видавить! (Панас Мирний)

облива́ти (рідше обмива́ти і т.ін.) / обли́ти (рідше обми́ти і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого.

Гірко плакати над ким-, чим-небудь; оплакувати когось, щось. Приклади

обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів)
обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ'яненко)
обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський)
Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка)
Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський)
Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати… (П. Куліш)
Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний)

сльо́зи залива́ють / залили́ о́чі (лице́ і т.ін.).

Хтось дуже плаче, ридає. Приклади

Сльози очі заливають, Що й на світ не гляну… (П. Чубинський)

сльо́зи в го́рлі застря́гли кому і без додатка.

Хто-небудь не може заплакати. Приклади

А коли впізнала [мати сина] — впала на груди, дивилась і надивитись не могла, плакала б, так сльози в горлі застрягли (Ю. Збанацький)

о́чі тума́няться слі́зьми́ (сльоза́ми) чиї, які.

Хтось готовий заплакати, починає плакати. Приклади

Орися зіскакує з лави, очі її туманяться слізьми. Вона швидко підходить до Тимка (Григорій Тютюнник)
Старі козацькі очі не раз туманились сльозами (С. Васильченко)

Крокодилячі сльози.

Вислів походить зі стародавнього переказу про те, що крокодил, перш ніж з'їсти свою жертву, плаче. Відомості про крокодилячі сльози містяться в давніх джерелах, наприклад у російській «Повісті колишнього посольства в Португальській землі», написаній у XVII ст. Вони не відповідають дійсності.
Вживається у значенні: лицемірні сльози, фальшиве І співчуття. Приклади

Інколи про людське око папа ронить крокодилячу сльозу над трагедією того чи іншого замученого священика. (Я. Галан, Вибране)
Голова Президії Верховної Ради УРСР, виступаючи на цьому мітингові, проливав крокодилячі сльози у… підлабузницьких словах. (П. Голубенко, Україна і Росія)