СВІТОВІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ніза́що в (на) сві́ті.

Ні за яких обставин, ніколи. Приклади

Нам ніколи юними не бути… І того, що втрачено колись, Вже нізащо в світі не вернути (Л. Дмитерко)
[Данило:] За торішню ціну я нізащо на світі [не працюватиму] (М. Кропивницький)

у бі́лий світ, як у копі́йку (копі́єчку), зі сл. стріля́ти і под.

Не туди, куди слід; навмання. Приклади

Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Г. Тютюнник)
у бі́лий світ, як у копі́єчку. Десь стріляли з пістолетів [фашисти],.. стріляли навмання, у білий світ, як у копієчку (П. Загребельний)

іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ.

Умирати. Приклади

Подай же нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти (Т. Шевченко)
[Служебка (виймає з клунка якесь шмаття):] — От шмаття перебратись вам [в'язню] за старця, все ж буде ліпше, ніж тюремне рам'я, та й, може, хто побачить — не пізнає, подумає, що старець. Але краще, якби ніхто ніде вас не побачив. [В'язень (одягаючись, спинився):] Ніхто, ніде? Хіба я йду на той світ? (Леся Українка)

тиня́тися по сві́ту.

Постійно змінювати місце проживання, перебування, не маючи притулку. Приклади

Самому остогидло вже бурлакувати й тинятися по світу (І. Нечуй-Левицький)
— Я сам, тиняючись по світу, служив там і все добре знаю. Коли б не своя хата та не громаді послуга — пішов би й тепер служити (Панас Мирний)
Про бажання оспівати просту людину наших днів говорить і вірш [М. Рильського] про дядюшку Тодося, що колись тинявся по світу, шукаючи долі і щастя (С. Крижанівський)

ви́ходець з то́го сві́ту.

Мрець. Приклади

— Ах, це ти… здається — Нечипорук? — флегматично каже поручик, пересвідчившись, що перед ним, наче виходець з того світу, стоїть солдат з роти, яка от вже двадцять годин лежить покрита вогнем (М. Стельмах)
Вибрав я хороше місце, Досхочу міг надивитись На непевную забаву Виходців із того світу (Леся Українка)

Людина, яка має дуже виснажений, хворобливий вигляд. Приклади

То не мати, то не жива людина, то — виходець з того світу (Панас Мирний)

стари́й світ.

Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше. Приклади

[Річард:] ..Чому ж се ти в Голландії не всидів? Зарібку [заробітку] не було? [Джонатан:] Та ні, не те, а я зневірився в Старому світі (Леся Українка)

зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту кого.

Доводити кого-небудь до загибелі, до смерті. Приклади

Нехай їй біс. Тій гаспидській горілці! Вона мене з світу зжене (П. Гулак-Артемовський)
— Хіба ж таке забудем? — голос Демида затремтів.— Бачиш, яка доля наша однакова, твого батька і мого шляхта з світу звела (Н. Рибак)
[Ярина:] Мамо! Тату! За віщо ж ви мене зганяєте зі світу? (І. Карпенко-Карий)

на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б.

Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т.ін. Приклади

на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене… недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний)
Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський)

переста́витися (переступи́ти) на той світ, заст.

Померти. Приклади

Отак вони любилися! На той світ хотіли Обнявшися переступить (Т. Шевченко)
На ранок він [Улас] затих, а об обідній годині й на той світ переставився (Панас Мирний)

ніко́ли в сві́ті (в житті́).

Ні в який час, ні за яких обставин; зовсім. Приклади

Ви вже, дорослі, поясніть, що це воно таке — син одиначки? Що це, коли батька ні разу й у вічі не бачив. І слова ніколи в житті не чув! Як це буде по-вашому? (О. Гончар)
Маруся маленька,.. має надію, що як собі затулити хоч одне очко (обох вона ніколи в світі не затулить,— хоче усе бачити┌5576) —..то й не знайде ніхто (Марко Вовчок)

ви́вести у [широ́кий] світ (у [широ́кі] світи́)

кого. Дати можливість кому-небудь побачити щось, зустрітися з кимсь і т.ін. Приклади

— Влітку Марися Павлівна ось виведе вас у широкі світи, спортивні забави ждуть вас на воді й на суші (О. Гончар)
Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Збанацький)

що. Зробити відомим для великого кола людей. Приклади

Слава українському Боянові, що рідну пісню вивів у широкий світ! (Панас Мирний)

сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)] не ви́дно.

за ким--чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. Приклади

У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок)

Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т.ін.). Приклади

— Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник)
сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський)
Як от інколи схопиться заверюха [завірюха] — громом гримить, вітром бурхає, світу божого не видно (П. Куліш)
Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник)
Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (А. Головко)

приво́дити / привести́ на світ [Бо́жий] кого.

Давати життя комусь, народжувати дитину. Приклади

Іванова мати привела на світ дванадцятеро дітей (М. Томчаній)
А дівчина гине… Якби сама, ще й нічого, А то й стара мати, Що привела на світ Божий, Мусить погибати (Т. Шевченко)
Пані… віддалася вчасно і від того часу жила буквально на те, щоб приводити дітей на світ і плекати їх (О. Кобилянська)

що. Бути причиною появи чого-небудь; породжувати. Приклади

Земля, натомившись до краю, Тільки дрібноту приводить на світ, земля, що раніше Творам своїм надавати могла велетенського зросту (М. Зеров)

до світ со́нця.

Дуже рано, перед настанням дня. Приклади

— Грай, музико! До світ сонця Все проп'ю, щоб люди знали! (П. Грабовський)

зав'яза́ти / зав'я́зувати світ (рідко вік) кому і без додатка.

також чий. Видати заміж, одружити кого-небудь ( перев. нещасливо). Приклади

зав'я́зано бі́лий світ. Дуже мене молоденькою засватано, світ білий, як-то кажуть, зав'язано, не довелось мені як слід і подівувать, косою посвітить (Д. Мордовець)
В ньому [листі] касирова дочка писала, що фельдшер Роттер зав'язав її молодий вік, що він замкнув її в чотирьох стінах на селі, що він занапастив її юність, зрадницьки звів її (В. Підмогильний)

Зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості і т.ін. Приклади

зав'язати сві́ту. Вона [Маруся] в Полтаві світу зав'язала хіба Грицькові тільки одному?! (Л. Костенко)
світ зав'я́заний. [Тітка:] Ти, дякувати Господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно. [Олеся:] — Не кріпачка! Нібито вже, як кріпачка, то й світ зав'язаний! Живуть же люди (Марко Вовчок)
Хай суджений… не зав'яже дівчині світ ні поганим словом, ні гризнею, ні важким кулаком, ні лихою чаркою (М. Стельмах)
— Коли ж вони, кумцю, дуже любляться, Гнат із Настею! Як ви їх розлучите, то дочка плакатиме на вас, а у вас одна дитина, не годиться їй світ зав'язувати! (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) світ свіну́в кому.

Хто-небудь відразу здогадався про щось. Приклади

Їй зразу як світ свінув — це ж вона і є, та золота грамота! (С. Васильченко)

як (мов, немо́в і т.ін.) [удру́ге (зно́ву)] на світ народи́вся.

Хто-небудь відчуває душевний спокій після страждань, переживань, фізичних мук і т.ін. Приклади

[Кряж:] — Зроблю! Хороше тут! Наче на світ народився. Душею і тілом спочиваю, Омельку (М. Зарудний)
Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли. Як уступила Мотря в свою хату, то немов знову на світ народилась (Панас Мирний)
На тебе я, мов на святу дивився, Твоїм умом і серцем просвітився, Немов на світ удруге народився (П. Куліш)
Вчора зробив собі операцію — вирвав зуба — почуваю себе добре, мов на світ народився (М. Коцюбинський)

баламу́тити сві́том.

Жити за своїми нормами, правилами; порушувати звичайний уклад життя. Приклади

— Не баламутьте, мамо, світом. Доконче вам треба розтривожити всіх… (М. Стельмах)
А молоді робили своє: баламутили світом, шукали нових доріг (В. Речмедін)

як (відко́ли) світ сві́том.

Споконвіку, здавна. Приклади

від сві́ту. Від світу не було такого і не буде! (З газети)
як світ-сві́том. У четвер раненько виїхали. Хату замкнули, все замкнули і залишили зовсім без догляду. Злодіїв тут, як світ-світом, ніхто не чув, а тому нема чого боятись (У. Самчук)
—Відколи світ світом,.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград (М. Коцюбинський)
— Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало та й не буде (І. Франко)

виво́дити / ви́вести на світ [я́сний] кого.

Викривати, розвінчувати кого-небудь, роблячи його вчинки відомими. Приклади

Виводив [М. Годованець] їх [запроданців] на світ ясний і невпинно закликав сатиричних хлоп'ят — уперед і вперед! (О. Ковінька)

що. Викривати, розплутувати злочин, справу і т.ін. Приклади

А той суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, то зараз його на світ виведе… (О. Стороженко)

ви́йти (ви́дряпатися) з то́го сві́ту.

Одужати після тяжкої хвороби. Приклади

Данило ворухнувся, застогнав, а поруч тихо, наче журавель над криницею, заскрипів старечий голос: — От і гаразд, хлопче, що видряпався з того світу. Тепер будеш жити, як не помреш (М. Стельмах)

по́ки (до́ки) [й] сві́ту (сві́та) [й (та)] со́нця.

Весь час; вічно. Приклади

Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис)
Казала вона [Марта] мені: Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний)

з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Приклади

— Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Григорій Тютюнник)
[Степан:] Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький)
Дивувались на шотландську волю І сторонії, чужії люди, Всі казали: Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде! (Леся Українка)

[і] на краю́ сві́ту.

У дуже віддаленому, глухому, необжитому місці. Приклади

Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)

Де завгодно, всюди, скрізь. Приклади

— Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу (Казки Буковини..)

ні за я́кі ска́рби́ [в сві́ті].

Ніколи. Приклади

В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко)

загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого.

Прискорити чию-небудь смерть, довести до передчасної загибелі. Приклади

Площа буряків і особливо кукурудзи збільшиться удвоє, а робочі руки одні. Ти все сапкою.. .Не впораємось, Павлушо. А жінок і дівчат позаганяємо на той світ (В. Кучер)
позаго́нити (позаганя́ти┌96419) на той світ (про багатьох). Хто скаже, що я чоловіка вбив? Може, вони на своїм віку десятки, сотні на той світ позагонили… А тепер шкода: нема волі (Панас Мирний)
Тато робить мені гіркі докори, що, каже, через твоє радикальство та арешти ти матір загониш у гріб (В. Стефаник)
Приходив на посиденьки і Андрій Блатулін-Латочка. Переступивши поріг, скаржився, що діти заженуть його в труну (Григорій Тютюнник)
Його родичі страшенний народ, вони можуть просто на той світ загнати (Леся Українка)
Олині сірі очі набирають настороженого виразу: — Я тобі кажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили (Ірина Вільде)

згуби́ти з (зі) сві́ту (з (зо) сві́та) кого.

Довести до загибелі, смерті. Приклади

Будеш знати, козаченьку, Як русалка любить,— Скоро ж тебе те кохання З сього світа згубить (Леся Українка)
Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй (Укр. казки)

вихо́дити / ви́йти в світ.

Видаватися, друкуватися (про друковану продукцію). Приклади

ви́хід у світ. Серед статей, що з'явилися з нагоди виходу у світ празького Кобзаря, найґрунтовнішою та найціннішою була розвідка Е.Дюрана (З журналу)
Ті нечисленні українські книжки, які тоді [у 80-х роках] виходили в світ, друкувалися майже виключно в Києві (В. Самійленко)

щоб сві́ту бо́жого (свої́х ді́точо́к і т.ін.) не поба́чити.

Уживається для вираження запевнення в правдивості чого-небудь. Приклади

— Добродію! — каже до його циган..— Щоб світу Божого не побачив, коли я знаю де я (П. Куліш)
— Душа ніжна, як вода в Дунаї, серце добре, хоч до рани прикладай: добро робить, образу забуває, правду кажу, щоб своїх діточок не побачила (Григорій Тютюнник)

проща́тися / розпроща́тися (попроща́тися) з життя́м (з [бі́лим] сві́том).

Умирати, гинути. Приклади

Всіх барон від того часу вільними зробив, На розп'ятті в тім поклявся Та й зо світом розпрощався (П. Грабовський)
То була стріла в слину гадячу обмочена.. І запекло Івана під серцем, і чує він, що з світом прощається (Легенди..)
Скрипаленчиха вже давно б із життям розпрощалась, коли б не трималася поки що душа в тілі надією на побачення з сином (Ю. Збанацький)
І не думайте втікати: кругом драгуни! — Хто не вийде — прощайся з життям! — По списках будуть викликати! (М. Стельмах)

ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту).

Не працювати, гуляти, проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. Приклади

А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер,. .витирають чужі кутки? (П. Загребельний)
— Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар)

ви́пустити / випуска́ти в світ що.

Видати, опублікувати, надрукувати. Приклади

Видавництво Академії наук УРСР випустило в світ перший том творів видатного українського філософа й письменника Григорія Савича Сковороди (З газети)
Дозволяю собі піднести Вам на спомин частину своїх творів, що довелося до сього часу випустити в світ окремим виданням (Панас Мирний)

Створити що-небудь. Приклади

І даремно по ночах… гупали дзвіниці, щоб люди рятували панський хліб чи оселі. Люди залишалися самі по собі, а вогонь теж сам по собі, неначе його й не рука людини широко випустила в світ (М. Стельмах)

світ замали́й кому.

Комусь хочеться волі, просторого життя. Приклади

— Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — Прискіпується стара.— Голова біла, а йому світ замалий (C. Журахович)

світ зав'я́зується / зав'яза́вся кому.

Хто-небудь стає нещасним ( перев. у зв'язку з невдалим одруженням). Приклади

— Доню, Галочко! Коли так, іди за Миколу! — Добре, панотченьку,— разом сказала Галочка, а на серце мов кусок льоду впав, бачачи, що усе ближче, усе ближче зав'язується їй світ (Г. Квітка-Основ'яненко)

ні (чи) світ ні (чи) зоря́.

Дуже рано. Приклади

Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок)
На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати (Панас Мирний)
— Ні світ ні зоря, а Харитон поспішає на рибальство (Ю. Збанацький)

переверну́ти [уве́сь] світ.

Змінити все, зробивши щось неможливе, незвичайне, важкоздійсненне. Приклади

— Ось твій Петро хоче сам весь світ перевернути. Не переверне. Спробує гіркого — порозумнішає (С. Журахович)
[1-й гість:] Ви, сваток, така голова. [Гості:] Золота голова! Світ перевернемо з такою головою! (І. Микитенко)

нови́й світ.

Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу — Європи, Азії, Африки. Приклади

У Новому світі були свої закони.

виряджа́ти в світ кого.

Давати кому-небудь необхідні знання, навики для самостійного життя; відправляти кого-небудь у самостійне життя. Приклади

Минає рік, минає два, минає десять літ — і школа двері одкрива і виряджа у світ (М. Упеник)
Лисиця дітей доглядала Як слід. Лисиця дітей виряджала У світ (Л. Первомайський)
Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка (С. Руданський)

світ [догори́ нога́ми] переверта́ється (перекида́ється) / переверну́вся (переки́нувся).

Усе змінюється на протилежне, стає іншим. Приклади

світ не переверну́вся. З'явилася фаланга молодих здібних людей… З'явилися свіжі голоси, залунали нові мелодії… чудесно! Хоч світ тим часом від цього й не перевернувся, як то здається деяким гарячим головам (М. Рильський)
Зовсім світ перевернувся:.. Кривда всюди на покуті, А Правди чортмало (Укр. поети-романтики)
— Ковалиха сплеснула руками: — Людоньки! Світ перевернувся… Не бабуся онука, а онук стару до хати заганяє (С. Журахович)
Кар-ра божа! — хрестяться тепер побожні люди. Світ перекидається догори ногами (П. Козланюк)
Дивна тітка! Тут світ догори ногами перевертається, а їй все це в печінках сидить… (О. Досвітній)

зжива́ти / зжи́ти зі сві́ту (зі сві́та) кого.

Доводити до загибелі, до смерті. Приклади

— Все одно,— буркнула Катря.— І сама втоплюся, але й ту шльондру ізживу із світу (В. Кучер)
Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (П. Автомонов)
Батька твого за землю з світа зжив Когут (І. Цюпа)
[Тиміш:] Зате Хороську чоловік не б'є: [Софія:] ЇЇ свекруха скоро з світу зживе (М. Кропивницький)

відпра́вити (спрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати) на той світ кого.

Позбавити життя кого-небудь; згубити, убити когось. Приклади

відпрова́дити на той світ. [Яким:] На голові в його [Демченка] шрам великий був, десь він здобувся… Хтось хотів на той світ його відпровадити, та не добре вдарив… (Б. Грінченко)
— Коня йому, бачте, шкода, а своїх односельців, як раз плюнути, на той світ спроваджує (І. Головченко і О. Мусієнко)
— Іродова душа! — каже Шрам.— Трохи мені останнього сина не спровадив на той світ (П. Куліш)
Так подивитися на нього [полковника] — ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив (В. Собко)

бі́гати світа́ми.

Бути тривалий час відсутнім; здебільшого перебувати за межами домівки. Приклади

Кіточкою терлася [Маруся] коло старої їмості, просячи їсти, а бабця робила суворе лице й буркотіла: — Бігає світами не знати де, не знати по що, а ми їй тут маємо семеро обідів наставляти (Г. Хоткевич)

як світ, зі сл. стари́й, да́вній, дре́вній і т.ін.

Дуже, надзвичайно. Приклади

Але Хо не сьогоднішній, він старий, як світ, його не зведеш. Ох, багато він бачив на віку сьому! (М. Коцюбинський)
[Мальованов:] Ну, на добраніч. [Хламушка:] На добраніч. Старе, як світ, побажання (І. Кочерга)
— Хто ви такий? — знов спитав Бичковський.— Ваша давня, як світ, знайома (І. Нечуй-Левицький)
Він тихо іде, він повільно іде, У нього й чоло ще таке молоде! Хто скаже про нього: старий він, як світ? Він — Данте. Йому тільки тисяча літ (Л. Костенко)

світ за о́чі, зі сл. піти, побрести, побі́гти і т.ін.

Невідомо куди; у безвість. Приклади

світ за очи́ма. Улюбив Олену усім тілом і душею, і серцем, і усім животом, і бачу сам, що коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Чи ти, бува, з глузду з'їхав? — сіпнулась Настя. — Чи ж би ми покинули наш край, та й поволоклися б кудись, мов цигани, у світ за очі? І церкву, і рідню, і могили. О, ні! Це вже нізащо (У. Самчук)
у світ за о́чі. У світ за очі прогнав мене батечко мій, Що тебе я кохала так палко (П. Грабовський)
Зігнали [фашисти] у вагони.. Повезли нашу Мариночку світ за очі (О. Іваненко)
[Орися:] Обридла мені та хата, де мене хочуть живого втопити! Піду світ за очі (І. Франко)

Не вибираючи шляху, куди завгодно. Приклади

Обличчя поліцая пересмикнула посмішка, вірячи й не вірячи, він ступнув назад, потім скочив у кущі й, петляючи, побіг світ за очі (М. Стельмах)
Шевченко… пройшов на вулицю і побрів світ за очі (З. Тулуб)
Горобчик миттю як схопиться, полетів світ за очі, десь у гущавину заховавсь (Леся Українка)

не ба́чити сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)].

за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити, розслабитись. Приклади

— Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах)
Ви сподівались зустріти за цим столом заскорузлого чинушу.., жовчного бюрократа, що відгородився від роботяг і за паперами світу Божого не бачить. А я ось який (О. Гончар)
За чужою роботою й світу не бачить (Укр. присл.)
За всякими ділами й світу Божого не бачу (М. Коцюбинський)

Тяжко страждати, мучитися, переживати і т.ін. Приклади

сві́тка не ба́чачи. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня [мене] любиш, бо світка не бачиш (Коломийки)
Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п'яна (Панас Мирний)
Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало)

Бути ув'язненим, перебувати у неволі. Приклади

сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник)
Не допусти [Спасе] впасти В турецькую землю, в тяжкую неволю. Там кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко)

займа́ється / зайняло́ся на світ (зорю́ і т.ін.).

Світає, розвидняється. Приклади

заво́диться на світ. Заводилось на світ, коли прокинувся Повчанський будити хлопців (З. Тулуб)
Як на світ зайнялося, вийшов Чмир на подвір'я й почав ладнати воза (О. Слісаренко)
Ранісінько-ранісінько піднялась. Усі сплять: іще й на зорю не займається,— імла. Востаннє глянула на діток, на брата (Марко Вовчок)
Тільки що стало на світ займатись, заскрипіли залізні ворота під баштою (О. Стороженко)

не жиле́ць (не жите́ць) [на цьо́му сві́ті].

Хтось довго не проживе через слабке здоров'я, хвороби і т.ін. Приклади

Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець… (Д. Бедзик)
— Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап… (З. Тулуб)
— Учись! Ой, учись, Олег! — сказала [мати] гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.— Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (І. Рябокляч)
— Не жилець він, ні, не жилець! — промовив, махнувши рукою, Грицько.— Таким кашлем і старий всі печінки порве (Панас Мирний)

ба́чити / поба́чити [бага́то (нема́ло)] сві́ту (сві́та).

Мати багатий життєвий досвід. Приклади

не ба́чити сві́та. Вона [Маруся] тільки що на ноги знялася… Світа ще не бачила (Панас Мирний)
Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко)
З'їздив [Остап] з ним [паном] багато чухиж сторін, бачив багато світу і… вихвалявся тим (Панас Мирний)

ПРИЙТИ́ / ПРИХО́ДИТИ НА (у) світ (в життя́).

Народитися. Приклади

Батько новонародженого був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук (О. Гончар)
Відколи Гапка прийшла на світ, Мартоха злагодніла до чоловіка (Леся Українка)
Сам Амор Діонин, кажуть, серед нив прийшов у світ (М. Зеров)

бли́гом світ.

Далеко. Приклади

Бані лаврських соборів видно з будь-якого місця в Києві. — От скажіть, їдемо блигом світ милуватися архітектурою, а тут поруч така краса, — до мене чи сам собі мовив якийсь чоловік (З журналу)

[аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т.ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь сп'янів. Приклади

[Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький)
[Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка)

Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т.ін.; комусь погано. Приклади

Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний)
Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле)
Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко)
Будеш зоставатися висіти рівно один місяць — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський)
— Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний)
Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок)
Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко)

Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події, життєві потрясіння тощо. Приклади

У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний)
Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко)
Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр. присл.)
Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому… пішов обертом (Іван Ле)
Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич)
[Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка)
Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний)

світ [в оча́х (пе́ред очи́ма)] тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся).

кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т.ін.). Приклади

Христю наче хто в груди пхнув, по голові вдарив, світ перед очима потемнів (Панас Мирний)
Пішов Юріштан. Світ в очах мутився, кров до горла підступала (Г. Хоткевич)
В очах йому тьмариться світ. Він бачить засніжену кров на соломі (Л. Первомайський)

Хто-небудь дуже страждає, тужить; комусь надзвичайно важко. Приклади

Бігла полем, плакала. Потьмарився світ в очах. На сніп упала, вражена тяжкою звісткою (К. Гордієнко)
Світ потемнів у її [Горпини] очах,.. на серці туга нерозважна, у душі сум темний (Панас Мирний)
Довго сидів Опанас біля домовини забитого сина.. Увесь його нескладний світ потьмарився й потонув у скорботі (О. Довженко)

бі́лий (Бо́жий) світ, нар.-поет.

лише знах. відм. з прийм. на. Вулиця, повітря. Приклади

Він засів у своєму бліндажі і весь день не виходив на білий світ (О. Гончар)
Катря впала коло тії пам'яної постелі на коліна, розливається слізьми. Ледве я її вивела з тії печери на світ божий (Марко Вовчок)

Все навколишнє. Приклади

Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно (Панас Мирний)

Життя. Приклади

Защебече [соловейко] на калині — Ніхто не минає. Мов батько та мати, Розпитують, розмовляють,— Серце б'ється, любо… І світ Божий, як великдень (Т. Шевченко)
Уточнив батько. — Зараз тобі й під білим світом кращої немає. Але мине час і все зміниться (О. Сизоненко)
Як хороше, як весело На білім світі жить!.. (Л. Глібов)
Залишилась вона сама в старій глиняній хаті, сама на білому світі (Є. Гуцало)
Вася нетерпляче, з буйним азартом молодості, кинувся у білий світ. Вербувався, куди тільки його вербували (О. Гончар)
Товаришів моїх немає. Давно від голоду й біди у білий світ із гаю ми розійшлися, хто куди… (В. Сосюра)

Ранок, світанок. Приклади

Може, до хати зайдемо? — Е, ні, не буду колошкати твоїх — нехай сплять до світу Божого (М. Стельмах)
Чіпка знявся… проходив по надвір'ю мало не до світа білого (Панас Мирний)
Ой, десь би то, дівчинонько, Ти з паперу звита, Що ти мене додержала До білого світа (Укр. пісні)

не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ.

Дуже далеко. Приклади

[Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (М. Кропивницький)
близе́нький світ. — Ох синочку ж, мій голубчику, чи близенький же світ? Аж півтораста верстов (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Христина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Христина:] Бідне, такий світ перло проти ночі! (С. Васильченко)
Небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці. Далекий світ, щоправда, але байдуже. Візьмеш моїх пару коней (С. Добровольський)
[Прочанин:] Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка)
Баба Марійка усяк її [Поночівну] од тої мандрівки відговорювала: Це ж не близький світ, не скраю живемо, а, вважай, через усе село пробиратися (В. Дрозд)
— Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Я питала панотця: каже, показний гетьман Полуботок їхав берлиною аж чотири з половиною тижні. — Ото! — здивувався не на жарт пан Павло.— Далеченько… далі, як до Туреччини (М. Лазорський)

закрути́ти світ кому.

Закохати в себе когось, позбавивши його здатності тверезо сприймати дійсність. Приклади

— Закохався хлопець у дівчину, аж, раптом, якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (В. Речмедін)

світ зів'я́в кому.

Хто-небудь втратив інтерес до життя, став байдужим до всього. Приклади

— А я тебе все… чекала,.. світ мені зів'яв (М. Коцюбинський)

[аж (на́че, нена́че і т.ін.)] світ [вго́ру] підня́вся кому.

У кого-небудь поліпшився настрій, самопочуття і т.ін. Приклади

Ясна річ, світ йому вгору піднявся, коли вздрів… постаті козацтва (О. Ільченко)
Ївзі неначе світ піднявся! Віддихнувши трошки після сліз, пішла за жандармом (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! (Марко Вовчок)

заступи́ти світ кому і без додатка.

Заволодіти чиїмись почуттями (про кого-небудь). Приклади

— Знаю, тобі весь світ заступив цей Лепаж (М. Слабошпицький)
Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (С. Добровольський)

чим і без додатка, безос. Внаслідок тяжких переживань, втрат і т.ін. чиєсь життя стало безрадісним, немилим. Приклади

Ярина вийшла з хати На світ Божий глянуть, — Ледве вийшла… А лютеє лихо. . В самім серці повернулось і світ заступило (Т. Шевченко)
— Як тобі? — Тяжко, Зіно.— Знаю, серденько. Знаю. Мені теж чорнотою світ заступило. Тепер ми обоє вдовиці (Я. Баш)

Повністю захопити кого-небудь, оволодіти кимсь. Приклади

— Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ було заступило…, людей не помічав, себе не бачив (О. Гончар)

перейти́ світ.

Побувати у багатьох місцях, дуже багато побачити. Приклади

Хоть [хоч] би я світ перейшов, то такого приятеля я собі не найду (Марко Черемшина)

дури́ти сві́том.

Легковажити, несерйозно ставитися до життя. Приклади

[Химка:] Хай, поки ще сам був,— дурив світом; а тепер,—. .пора і за розум узятись… (Панас Мирний)

той світ.

Потойбічне, загробне життя як протиставлення земному. Приклади

Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать, Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать (Т. Шевченко)
Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і от-от щезне, лише заспівають треті півні (М. Коцюбинський)
[Козак (до Опанаса):] Вмираєш, полковнику… Прощай, Опанасе, зустрінемось на тому світі (О. Корнійчук)
— Я хочу так тебе любити, як в травні сонце первоцвіт. Щоб не змогли нас розлучити Ні цей, ні той, ні інший світ (О. Білаш)

покида́ти / поки́нути бі́лий (цей, сей) світ.

Помирати. Приклади

— Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір'ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети)
Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський)
— Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш)

цей (сей) світ.

Земне життя як протиставлення потойбічному, загробному. Приклади

— Сей світ, як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок)
Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Т. Шевченко)
Ще забила вона [Горпина] собі в голову, що вже не побачить на цім світі сина (Грицько Григоренко)

не пока́зувати на світ кого.

Ховати кого-, що-небудь від сторонніх. Приклади

На зиму в степ перевів [Улас Марину], у землянці цілу зиму держав, на світ не показував, поки в неї коси не одросли (Панас Мирний)

хоч о́ком світи́, зі сл. те́мно і под.

Дуже. Приклади

Темно, хоч оком світи, вітер бризкав холодною порошею (Ю. Смолич)

чуть (ледь, чим, як, рідше ско́ро і т.ін.) світ.

Дуже рано, на світанку. Приклади

А завтра ж як світ на степ іти. Та треба ж рано-раненько… встати (А. Головко)
На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу (І. Франко)
Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Г. Квітка-Основ'яненко)
— На другий день чуть світ пішов я до опікуна, сказав, що хочу викупитися на волю (О. Кониський)

як (у чо́му і т.ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла і т.ін.).

Зовсім голий, без одягу. Приклади

Краще б я гола, як мати народила, по полю носилася, ніж мені в цій тюрмі мучитися (Панас Мирний)
Перед людьми явився Плачинда в чому на світ мати породила… (М. Стельмах)
— Там [у лазні] — кам'яний ослін, і сиди, в чому мати народила (Б. Харчук)
Голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (О. Гончар)
у чім ма́ма народи́ла. Поки Софія діставала шмаття, він уже стояв по той бік коня у чім мама народила (В. Бабляк)
як ма́ма вроди́ла. Хомі й самому було трохи незвично стояти отак, не маскуючись, немов з'явився на людях голий-голісінький, як мама вродила (О. Гончар)
як земля́-ма́ти роди́ла, перен. З правого [боку] —..нагріті скелі, сірі й голі, як земля-мати родила (М. Коцюбинський)

благословля́є на світ, безос.

Розвиднюється. Приклади

Уночі не спала, зітхала, хрестилась і все шептала молитви. Ще й на світ не благословляло, як відімкнула скриню й почала лаштувати коханого сина в далеку дорогу (М. Лазорський)
Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її [Марію], ще тільки благословляло на світ; а коли з-за обрію витикалося сонце, воно заставало її вже в полі (Д. Бедзик)
Ось і сьогодні схопився [Твердохліб], ледве на світ благословило. Дні весняні гарячі, сівба тільки-но почалася, тут не до сну (І. Цюпа)

розлучи́тися зі сві́том (з життя́м).

Умерти. Приклади

Його повісили сірим світанком під жахливі крики цілої тюрми. Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту (Ю. Яновський)
[Таранець:] Горе та лихо, лихо та горе, одно за одним іде… напада на чоловіка, душить його, а він не хоче розлучитись з світом (Г. Квітка-Основ'яненко)

хоч з (із) ха́ти тіка́й.

Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. Приклади

[Христя:] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький)
— Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник)
хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип'є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський)

по сві́ту (по землі́) ходи́ти.

Жити. Приклади

[Самопал:] В мене… іменини… П'ятдесят сім років по землі ходжу, Антоне (М. Зарудний)
— Щоб ви не діждали по світу ходити, людей грабувати (Ганна Барвінок)

ма́ятися по сві́ту (на сві́ті).

Жити неспокійно, нещасливо, зазнаючи всіляких труднощів, у злиднях і т.ін. Приклади

І батько мій… там же в Нових Кодаках жив і маявся на світі сто і п'ятнадцять літ (О. Стороженко)
Тиміш не довго маявся по світу: нудьга його з'їла (Марко Вовчок)

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день), безос.

Світати, розвиднюватися. Приклади

Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
бере́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш). *Образно. Ну далебі ж, немає чим життя згадати! Як ніч темна. Уже оце з весни стало на світ благословлятися (А. Головко)
благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його, односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк)
благословля́тися на світа́нок. Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський)
Куди не йду — вночі, уранці чи удень, Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
Благословляється на світ і пахнуть лугові покоси. А на калині білий цвіт Ранкові оббивають роси (С. Воскрекасенко)
Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (І. Самчук)
На дворі благословилося на світ (І. Багряний)
Схопився я, озираюсь по хаті. А на дворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький)

[і (аж, на́че)] світ поши́ршав (роз'ясни́вся, попросто́рішав) кому.

Хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т.ін. Приклади

[Домаха:] — Ось бач, жива зосталася й діждалася-таки, що й світ мені попросторішав (Л. Яновська)
— Мені аж світ роз'яснився, як я його [Михайла] побачила! — тягла вона [мати] дальше (О. Кобилянська)
Я така вбога і безталанна дівчина,.. а він — Боже! яким поглядом мене охрестив! Мов королівну. Мені наче світ поширшав (Ганна Барвінок)

на чім (на чо́му) [ті́льки] світ стої́ть.

зі сл. ла́яти, кля́ти, проклина́ти і т.ін. Не стримуючись, не соромлячись у виразах; дуже. Приклади

Дрібцює Марія… й кляне ту війну осоружну на чім тільки світ стоїть (Є. Гуцало)
Лає [Олекса] панів на чім світ стоїть. Так клене часом (Г. Хоткевич)
Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду,.. Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький)

зі сл. крича́ти, вереща́ти і т.ін. Несамовито. Приклади

Баба верещала на чім світ стоїть. Пущена по екзекуції на свободу, кидала горшками, ножем (Г. Хоткевич)
Безбоязно підбігала тоді вона до Кирила Івановича і кричала на чім світ стоїть (Панас Мирний)
В другім… каравані Піджарьовали [піджарювали], як у бані, Що аж кричали [грішники] на чім світ (І. Котляревський)

зі сл. бреха́ти і т.ін. Безсоромно. Приклади

Джмелика тримали далі. На слідстві він брехав на чім світ стоїть, міняв показання, плутав, викручувався (Григорій Тютюнник)

від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі.

Від ранку до вечора; весь день. Приклади

По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний)

держа́ти (трима́ти) на сві́ті кого, рідко що.

Забезпечувати матеріально кого-небудь; бути комусь опорою в житті. Приклади

Кальтенберг наступав далі: — Чи, може, я не заслужив у тебе такої честі? Може, не я тримаю твою сім'ю на світі? Може, й роботу тобі даю не я? (А. Хорунжий)
Микола… заробляв потроху — тим себе й матір.. на світі держав (Б. Грінченко)

[і] світ [ніко́ли] не ба́чив (розм. не вида́в).

Незвичайний; дивує, вражає своєю рідкісністю. Приклади

— Мовчіть!.. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко)

Особливий, який відрізняється від інших. Приклади

Хлопці шкварили на своїй території Яблучко з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко)

з словосп. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, ознаки, характерної для кого-, чого-небудь ( перев. негативної). Приклади

[Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму,.. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич)
Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка)
Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький)

Важко уявити; ніколи не було, не траплялося. Приклади

Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник)
І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка)

пусти́ти (з то́рбою) з торба́ми [по сві́ту] кого і без додатка.

Залишити без майна, довести до зубожіння, злиднів. Приклади

Коли госпрозрахунок запанує повсюдно, завзяті клієнти… можуть пустити деякі наші підприємства по світу з торбою (З журналу)
— Це ж чудова думка: усіх панів пустити на рік чи два з торбами (В. Шевчук)
Ярина лячно глянула на Олексу.— В печінках сидять різні податки, — єритувався [Олекса],— подимне, попасне, ралець, або індукта, евекта, скоро пустять з торбами по світу. Я мушу якось тікати від податків, від набору [в російські війська] (М. Лазорський)
То була хлопська п'явка — не дай Господи! Кілько людей той чоловік з торбами пустив!.. (І. Франко)

відпра́витися на той світ.

Померти, загинути. Приклади

Від злиденного життя можна рано й на той світ відправитися.
Попав в ополонку, ледь на той світ не відправився (З газети)

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́тла (сві́ту) [бі́лого] не ба́чити.

зі сл. пла́кати і под., а також зі сл. так, що. Нестримно. Приклади

Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала… свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький)

Нестримно плакати, ридати. Приклади

Мотря обхопила його [сина] шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний)
— Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький)
Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко)

по (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х.

Скрізь. Приклади

по всьо́му сві́ту. [Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко)
Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей)
— Якби не та панщина,.. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький)
— Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко)
Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався,.. заговоривши французькою мовою (О. Довженко)
Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був по світах, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів за дворника состояв (У. Самчук)
Не вагалась пані:. .поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка)

У незнані, невідомі місця; далеко. Приклади

Віщувало серце,— не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар)

все на сві́ті, підсил.

Абсолютно все. Приклади

О, якби вона [Земля] відповіла! Якби ожив його пошматований кабель, його рідний, живий нерв! Все на світі повернулося б до Маковея… (О. Гончар)
Про все на світі забув Федір! (Панас Мирний)
— Тепер, хто жонатий, забудь про жінку і дітей, хто не жонатий, залиш батька і матір, забудь все на світі… Треба перемогти, товариші, треба перемогти! (О. Довженко)

пролива́ти / проли́ти сві́тло (світ) на що.

Прояснювати, робити щось зрозумілим, умотивованим. Приклади

Тур Хейєрдал зумів пролити світло на питання про першовідкриття американського континенту (З журналу)
Вивчення властивостей античастинок та їх взаємодії з речовиною може пролити світло на гіпотези, що висуваються тепер для з'ясування деяких явищ, спостережуваних у всесвіті (З журналу)
Однак зіставлення окремих символів і елементів обрядовості все-таки проливають світло на основні світогляди і тенденціїї пращурів (З журналу)
Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення у своїй творчості (І. Волошин)

ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т.ін.) но́ги [по сві́ту].

Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Приклади

Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький)
наси́лу-наси́лу но́ги тягну́ти. Ідуть [хлопці] день, ідуть другий.. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко)
Ледь тягав по світу ноги [Сеспель], не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький)
— Тпррру!. .Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний)
Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко)

поба́чити світ.

перен. Бути опублікованим, надрукованим. Приклади

Нещодавно побачила світ хронобіографія О. П. Довженка (З журналу)
У видавництві Дніпро.. побачив світ роман В. Кучера Голод (З газети)
Хотілося б, щоб Ваша прегарна Битва побачила світ іменно [саме] у тому збірнику (М. Коцюбинський)

Народитися. Приклади

Він [Т. Г. Шевченко] побачив світ 9 березня 1814 року в селі Моринцях (Слово про Кобзаря)
Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (О. Гончар)

[аж (хоч, геть)] на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т.ін.

зі сл. дале́ко і под.Дуже, надзвичайно. Приклади

Їм [бурлакам] так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький)
Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало)

з ким, за ким, зі сл. піти і под. Будь-куди, куди завгодно. Приклади

на край землі́. Боже милий, ніхто ще в житті ні разу не поцілував її в руку.., і тільки за цю велику жалість вона могла б піти за Свиридом на край землі (М. Стельмах)
— Благослови мене, матусю, іти за ним на край світа (П. Куліш)
[Світлана:] Він [батько] хороший… Я з ним і на край світу піду… (М. Зарудний)

Дуже далеко. Приклади

[Максим:] А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький)
Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар)
— Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький)

на весь світ.

зі сл. розно́сити, розголо́шувати, розтруби́ти і т.ін. Усім. Приклади

Коли б мені така відповіла взаємністю, то я на весь світ розтрубив би… — А він удає з себе байдужого (О. Гончар)
То не була ненароком пущена чутка [про волю], перехоплена лакеями від своїх панів і рознесена.. на увесь світ (Панас Мирний)

зі сл. крича́ти і под. Несамовито. Приклади

Вона кричала на весь світ.

пуска́ти / пусти́ти по сві́ту (по ми́ру) кого.

Доводити до зубожіння, злиднів. Приклади

[Молодиця:] Голова, бодай вона йому [чоловікові] луснула, як наробила мені отакого клопоту! Сам без вісті забіг, а мене з малими діточками по миру пускає (Панас Мирний)

перев. ким. Спричиняти комусь горе, страждання, кривду, так що той змушений покинути рідний дім. Приклади

Ти мене знівечив, прогнав з своєї хати, з рідного краю, пустив по світу волоцюгою (І. Нечуй-Левицький)
А що тих бідних покриток Пустив по світу з байстрюками! Отже й нічого! — А жонатий І має двоє діточок Як ангеляточок (Т. Шевченко)

світ [бі́лий] закри́вся (замкну́вся) кому, для кого і без додатка.

Хто-небудь помер, загинув. Приклади

Тільки раз хвостом майнула, Наздогнала, проковтнула Бідолаху [Івана] риба-кит, І йому замкнувся світ (Л. Первомайський)
Замахнувся він… Та раптом все навколо застогнало. Світ закрився (О. Гуреїв)

Хто-небудь втратив інтерес, став байдужим до життя. Приклади

Тут їй тоді й світ замкнувся. В тітки тепер живе. Ще брат у неї є, з оточення прийшов, чоботарює (О. Гончар)
— Тепер сказала [Галочка],— усе покончила [покінчила]. Закрився для мене білий світ (Г. Квітка-Основ'яненко)

замакі́трити го́лову (світ) кому.

Позбавити кого-небудь здатності розумно, логічно мислити. Приклади

— Як стануть тебе відсилати від дверей до дверей, від номера до номера, то в кінці так замакітрять тобі голову, що вже сама не знаєш, чого від тебе хочуть і чого тобі від них треба (Ірина Вільде)

Викликати почуття любові у кого-небудь, закохати когось у себе. Приклади

[Тетяна:] Аж ось на тім тижні і з'явився він [борець] у нас; як тільки з'явився, так зразу і заковерзував миром, а дівчатам прямо замакітрив світ! (М. Кропивницький)

видава́ти / ви́дати в світ.

Публікувати, випускати друком. Приклади

У 1918 році три українських видавництва (полтавське, харківське й вінницьке) вдавалися до мене з запросинами написати спомини про Михайла Драгоманова: бажали їх видати в світ (Олена Пчілка)

на то́му (тім) сві́ті.

Померти. Приклади

Недавнечко ж синка поховав… Ех, це вже його шоста дитина на тім світі (А. Тесленко)
— Друга зустріч — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж,— живе, стара гвардія!.. (В. Речмедін)

держа́тися (трима́тися) на сві́ті.

за ким, через кого. Жити, існувати завдяки підтримці кого-небудь. Приклади

— Через них [дітей], через дітську [дитячу] славу вона [мати] держиться на світі (Г. Квітка-Основ'яненко)
Уляна Гречучиха… за Якимом… тільки й на світі держиться (Леся Українка)

чим, з чого. Мати що-небудь за джерело засобів існування. Приклади

На світі держались вони з будування: то й нині стояли поверх риштування (П. Грабовський)

від сотворі́ння сві́ту, зі сл. не ба́чити, не бу́ти і т.ін.

Ніколи. Приклади

— Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено. Вірно я кажу? (О. Довженко)

розві́ятися по сві́ту (по сві́ті).

Зникнути, загубитися. Приклади

Щоб не розвіялось по світу те, як кажуть, фантастичне оповідання дідугана, я списав його для моїх земляків (С. Стороженко)

Опинитися в різних місцях, далеко один від одного. Приклади

Засіяно поля жорстоких війн, Розвіялись по світі ветерани (Ю. Яновський)

стари́й як [бі́лий (Бо́жий)] світ.

Дуже давній, споконвічний. Приклади

— Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий… най [нехай] жиє красота (І. Франко)
[Хламушка:] На добраніч. Старе, як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура)
Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ,.. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник)

розв'яза́ти світ кому.

Позбавити душевних мук, переживань, стати щасливим. Приклади

— Он, кажуть, помилування уже оголосили для тих, хто добровільно вийде з лісів.— Ох не для мене то, Вусте. Багато на душу взяла.— Не все ще пропало, Ганно. Ще не пізно світ собі розв'язати (О. Гончар)

Звільнити від шлюбних обов'язків. Приклади

[Параска:] А коли я вже тебе здихаюсь, руда сатана! Коли вже ти мені світ розв'яжеш! (М. Куліш)
— Забудьте усе і не споминайте… я вам розв'язала світ… Ви знайдете своє щастя… а я… (Г. Квітка-Основ'яненко)

Визволити з неволі. Приклади

[Оля:] Але перш ніж його [Т. Г. Шевченка] вчити, треба було розв'язати йому світ. Треба було викупити його од пана на волю (С. Васильченко)

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті).

Уклінно просити, благати. Приклади

— Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний)

витяга́ти / ви́тягти (ви́тягнути) на світ Бо́жий кого, що.

Робити кого-, що-небудь відомим для багатьох. Приклади

Володька, запалюючись, став розповідати про тих, що Титана заводського під час окупації врятували. Виявлено ж їх, нарешті! І в числі рятівників.. Катратий. Отакий! По суті ж герой, а мовчав, як риба. А інші теж..— Ну, тепер ми… витягнемо цих скромняг на світ Божий, вони ще в нас у президіях сидітимуть! (О. Гончар)

не від сві́ту цьо́го.

Той, хто має незвичайні властивості або своєю поведінкою і вчинками викликає здивування. Приклади

Усяких гіпнотизерів, телепатів, екстрасенсів, парапсихологів я завжди вважав людьми не від світу цього (З журналу)
Кеша вирішив пробити собі шлях у велику науку, він зробив ставку на Розума. Той був трохи не від світу цього (В. Тарновський)
А вона не боїться смерті — Душа її вже давно живе у квітах — Червоно, жовто синьо, бузково, біло, солодко, дико — як не від світу цього (Г. Тарасюк)

поба́чити (повида́ти) сві́та (сві́ту, світ).

Побувати в багатьох місцях, в різних країнах, багато чого пізнати. Приклади

Вона була попереду наньмичкою [наймичкою],.. так знала усякі порядки і світу повидала (Г. Квітка-Основ'яненко)
наба́читися сві́ту. — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Г. Квітка-Основ'яненко)
Світу Солонько побачити вже трохи встиг (П. Автомонов)
— Хіба вже тебе ніхто не посвата, що ти за такого мандра підеш. Найдуться люде!.. — А я хоч із ним світа побачу (Грицько Григоренко)
[Голуб:] Я хочу, братіку [братику], летіть, побачить світа; у нас іще багато буде літа (Л. Глібов)

як (мов і т.ін.) на кінці́ сві́ту (сві́та).

Дуже далеко. Приклади

— На кого ж ти нас покидаєш? Та як і сам таку даль пройдеш? Се мов на кінці світа (Г. Квітка-Основ'яненко)

світ не ми́лий (не лю́бий) кому.

Хто-небудь зневірився, відчуває байдужість, відразу до життя. Приклади

життя́ не ми́ле. Обізвався побратим… промовляє, — мов ножами крає: Що минуло, те вже не вернеться.. Вже мені тепер життя не миле, чи в темниці, чи на вільній волі (Леся Українка)
світ не мил. Тепер мені світ не мил без нього!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Видно, Устим Сидорович за ним, за Степанком сумує, от йому й світ не милий (Ю. Збанацький)
І звідки батько завжди знав, чого тобі хочеться? Не питаючи, зробить саме те, без чого тобі світ не милий саме цієї миті (О. Сизоненко)
Не по лихій же я волі йду, не по лукавому заміру прошуся. Мені світ не милий,.. важка туга моє серце сумить, гіркими слізьми душу напуває (Панас Мирний)
Одного часу став мені світ не милий. Так мені тяжко, так мені було важко, наче ота скеля лягла на мої груди (І. Нечуй-Левицький)

іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту.

Умирати. Приклади

Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр. присл.)
піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко)

у [дале́кий] світ; у [дале́кі (да́льні)] світи́.

Дуже далеко. Приклади

Лети ж, сойко, в далекий світ! (І. Франко)
Аза щодня сиділа на березі моря.., мабуть, [виглядала] свого судженого, який поплив у далекі світи (Легенди..)
Гнаний в Дальнії світи, Він [Шопен] серце заповів перенести У рідну землю рідної вітчизни (З. Забашта)

В оточення чужих людей; у самостійне життя. Приклади

— Ото мати зрадіє, що дочка знов буде коло неї! Де ж таки! Одиначку мають, та й відпустити в світи, до чужих людей? (В. Кучер)
Я зовсім розсердився: і в світа [світи] вже йти не хочу, і зоставатися дома не хочу (Марко Вовчок)

ну́ди́ти / зану́ди́ти [бі́лим] сві́том.

по кому, за ким, без кого--чого і без додатка. Перебувати в стані тривоги, неспокою, втомлюватися від журби, туги за ким-, чим-небудь, без когось, чогось. Приклади

Не співає чорнобрива,..Білим світом нудить. Без милого батько, мати — як чужії люде (Т. Шевченко)
— Та й він мене так само любив та й отак світом нудив без мене. А ти цього не знаєш (Л. Мартович)
[Чумак:] Зірко моя, серце моє. Я ж по тобі світом нуджу (С. Руданський)
[Маруся:] Ох, Микито,.. Нудиш світом за Одаркою, а вона й дивитись не хоче на тебе!.. (М. Кропивницький)

Жити в тяжких умовах, не відчуваючи смислу життя; животіти. Приклади

— Як світом нудити, то краще й не жити! (М. Вороний)
В час, як ти [про Т. Г. Шевченка] в неволі нудив світом На чужині, В твоїй душі все квітли пишним цвітом Твої пісні (В. Самійленко)

Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності, нудьгувати. Приклади

нуди́ти серде́ньком. — Чого вночі блудиш і серденьком нудиш? (П. Куліш)
Засумував же тяжко наш Осауленко після сього, занудив світом несказанно (П. Куліш)
— Князь Домінік, певно, занудив світом без молодої компанії (І. Нечуй-Левицький)
Сидиш та світом нудиш (Укр. присл.)
— Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Тесленко)

Бути незадоволеним життям, не хотіти жити. Приклади

Він журився, вибухаючи кашлюком під комином, та нудився світом, думаючи, що без долі пропаде (Д. Косарик)
Вона мала шматок хліба, теплу хату,..чого ж сумувати їй, чого нудити світом? (Л. Яновська)

си́льні сві́ту [сього́, цього́], книжн.

Ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді ірон. ). Приклади

Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменко)
Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд)
Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись,— так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний)
Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (І. Франко)

пуска́ти / пусти́ти в світ (в лю́ди).

Публікувати, видавати. Приклади

А вже ж коли пускати у люди Повію, то треба, щоб вона була не згірше тих перших двох частин, що вже побачили світа (Панас Мирний)
Іконописець вкладав у роботу всю свою душу, досвід, уміння, і пускав у світ, не відаючи його [твору] майбутнього (З журналу)
— Франко ж казав, що се [повість Жаль] найкраща моя річ і що гріх було б не пустити її в світ (Леся Українка)

Все йде на краще в цьому найкращому зі світів.

Цитата з філософської повісті Вольтера «Кандід» (1759). Слова Панглоса, в образі якого автор висміяв німецького філософа Лейбніца, що створив учення про «наперед встановлену гармонію». Приклади

А хтось зітхає так глибокодумно,
Немовби зауважити хотів:
— Це дуже сумно. Боже, як це сумно!
Адже ж цей світ —
Не кращий із світів.
(М. Руденко, Геоцентризм)
Все передбачене, і ніби есе йде найкраще в цьому найкращому зі світів, навіть ми, радянські люди, допомагаємо Індії топити сталь. (І. Кошелівець, Про «Собор» Олеся Гончара)
Ще зовсім недавно типових конфлікт був приблизно таким: наше суспільне буття недовершене, але завдяки особистій ініціативі людина може багато що змінити на краще у цьому найкращому зі світів. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

Місту і світу.

Здебільшого вислів цитується латинською мовою: «Urbi et orbi». Так традиційно адресуються послання Римських Пап. Під «містом» розуміється Рим, де знаходиться Ватиканський палац — резиденція Папи.
У сучасній мові вживається також як формула урочистого звертання, іноді набуваючи іронічного забарвлення. Приклади

Деякі наші патріоти трохи не всю свою працю зводять на те, що підхоплюють яке-небудь слівце або навіть промовчування в російській печаті, щоб зараз же возвістити urbi et orbi, які великоруси неприхильні до українців. (М. Драгоманов, Листи на Наддніпрянську Україну)

Не від світу цього.

Цитата з Євангелія, слова Ісуса Христа: «Царство Моє не від світу цього» (Іван, 18, 36).
Характеризує людей, далеких від реального життя з його турботами. Приклади

— Громадянине слідчий! То ви абсолютно не знаєте Курбаса! Та він поза театром, поза своїми мистецькими візіями, поза літературою та філософією мистецтва світу не бачив. Він не від світу сього! (Й. Гірняк, Спомини)

Світова скорбота.

Автором вислову є німецький письменник-романтик Жан-Поль (Ріхтер), який вжив його у незакінченому творі «Селіна» (1825). Пізніше Г. Гайне цим висловом характеризував картину французького художника П. Деляроша «Олівер Кромвель перед труною Карла І» («З виставки картин 1831 р.»).
У метафоричному слововживанні — крайній песимізм. У літературознавстві вислів набув термінологічного значення: типові для низки письменників кінця XVIII — початку XIX ст. песимістичні настрої. Приклади

Звичайно в такому віці починають римування з «мрій», кохання чи великих проблем масштабу «світової скорботи», і вірш будується не на особистому, а на готових зразках. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
Що висловиш? Чужої голови
Про людське серце домисли готові?
Сум світовий
В масштабі повітовім?
(Є. Плужник, Що менше слів, то висловитись легше…)

Сильні світу цього.

Біблійний вислів: «Не надійтеся на князя і на сильних світу цього» (Псалом и8).
Сильні світу цього — узагальнений образ влади, могутності, багатства. Часом вживається з іронічним забарвленням. Приклади

Відреклись нас сильні світа
І князі, і воєводи.
(І. Франко, Іван Вишєнський)
В цих принципах ідея демократизму виринає перед нами без жадних компромісів, без опортуністичних залицянь перед «сильнилш мира цього», як це трапляється у Шіллера. (С. Петлюра, Пам'яті поета-борця)
«Сильні миру сього» були розгнівані й на батька нашого за те, що то ж власне він давав юридичну пораду братові нещасної дівчини. (Олена Пчілка, Спогади про Михайла Драгоманова)

Хай згине світ, але живе мистецтво.

Латинський вислів («Pereat mundus et fiat ars»), утворений за зразком девізу германського імператора Фердінанда І (1555—1564) «Pereat mundus et fiat justitia» («Хай загине світ, але станеться правосуддя»). Приклади

А н т о н і о: Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть. А в скутку боротьби — життя минає, а мрія зостається. Се ж то й значить: Pereat mundus, fiat ars. (Леся Українка, У пущі)

Царство Моє не від світу цього.

Цитата з Євангелія. Коли Пілат спитав Христа, за що саме його переслідують юдеї, Христос відповів: «Царство Моє не від світу цього. Якби воно було від цього світу, то слуги Мої воювали б, щоб не був Я виданий юдеям» (Іван, 18, 36).
У сучасній мові вислів уживають, коли йдеться про протиставлення матеріального і духовного. Приклади

Противно до Максима був Іван характером не практик, а ідеаліст — «чоловік не від миру сього», як у гніві казала на нього Максимова Марта. (Ю. Смолич, Рік народження 1917)
Єпископ: Той викуп там, на небі. Наше царство не сього світу. Хай тіла вмирають, аби повік жили блаженні душі. (Леся Українка, У катакомбах)