ПІЙМАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

лови́ти / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) на гачо́к кого.

Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось. Приклади
  • взя́ти на крюка́. Богачеві на одній з господарських нарад закинули: — Агроном. І беручкий… Коли б не взяв тебе самого на крюка! (П. Оровецький)
  • — Дай слово, що нікому не скажеш! — Та на цей гачок спіймати Костю було важко (І. Багмут)
  • — За весь час [агент] піймав на гачок лише одного (Переклад С. Масляка)
  • — Знаємо вас. Ловите довірливих дурників на гачок (І. Цюпа)
  • Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський)
Дуже захоплювати, полонити чим-небудь (про якісь заняття, інтереси і т.ін.). Приклади
  • О, медицина! Жаль до неї Сидить, як в дереві сучок, Коли ж непрошені хореї мене впіймали на гачок (А. Малишко)

уби́ти (пійма́ти) грі́нку без додатка.

Мати вигоду, користь, виграти що-небудь. Приклади
  • [Марфуша (сама):] Довідаюсь, чи правда в тому, що вона покохала якогось простого парубка?.. Ну, якщо тому правда, то убила грінку, виміняла шило на швайку (М. Кропивницький)

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти і т.ін.) в сі́ті кого.

Намагатися заплутати когось у розмові, дізнатися про кого-, що-небудь, вивідати якісь відомості, свідчення і т.ін. Приклади
  • Вони [слідчі] й мене ловили в сіті (Т. Масенко)

пійма́ти (спійма́ти і т.ін.) сини́цю в ру́ку.

Досягти чогось важливого, бажаного. Приклади
  • Енею глуздівно сказав [Турн]: Я ставлю річ твою в дурницю, Ти в руку не піймав синицю, Не тебе, далебі, боюсь. Олимпські нами управляють (І. Котляревський)

[і] з соба́ками не пійма́ти (не спійма́ти і т.ін.) кого і без додатка.

Надійно сховатися. Приклади
  • — Ну, по сій же мові та будьмо здорові! — каже Назар..— Тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (Марко Вовчок)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т.ін.) / лови́ти на гаря́чому кого.

Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т.ін. Приклади
  • пійма́ти на гаря́чому мі́сці. [Горпина:] Щоб я його [Гострохвостого] так пустила, піймавши на гарячому місці? (І. Нечуй-Левицький)
  • спі́ймано (ло́влено) на гаря́чому. Ворога спіймано на гарячому, його можна всім показати й добити остаточно (Є. Кирилюк)
  • Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач в образі виконавця або одноокого Кузьми, якого вже не раз було ловлено на гарячому (Григорій Тютюнник)
  • Він знову поклав свою руку на Лялину, що лежала поверх ковдри. Дівчина показала на ту руку очима, спитала коротко: — Навіщо? Василь спаленів на виду, спійманий на гарячому (П. Загребельний)
  • Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (О. Гончар)
  • впі́йманий (пі́йманий, спі́йманий) на гаря́чому. Раз за разом стражники, вихопивши з ярмаркової гущі, підводили до нього [пристава] то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (О. Гончар)
  • Коли ж Максима ловили на гарячому, він з таким трагізмом і сльозою виступав на захист коней, що йому все прощалося (М. Стельмах)
  • — Тепер будуть [поліцаї] за тобою стежити. За кожним твоїм кроком. Можуть накрити на гарячому! — різко говорив Голубцов (В. Вільний)
  • Я розумів: рано чи пізно мене повинні схопити на гарячому (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати [Лодиженко], неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле)
  • Писали [листівки], перекидаючись словами про те, що якби застали їх оце німці на гарячому, то певно рубали б їм руки частинами (О. Гончар)
  • — Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало)
  • Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик)
  • Міркує, мабуть [Сагайдак], як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський)
  • — Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк)
  • Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб)

шука́ти (лови́ти, доганя́ти і т.ін.) / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) ві́тра в по́лі.

тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. Приклади
  • —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко)
  • — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
  • — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько [тільки] на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш)
Домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного. Приклади
  • [Купер'ян:] Здоров, Паньку.. Здається, ти їдеш шукати вітра в полі (І. Карпенко-Карий)
  • — Я хочу побратися з вітровою донькою. Ходіть зі мною і будете моїми старостами..— Що, хочеш шукати вітра в полі? — питали [сусіди] (Казки Буковини..)
Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик (Марко Вовчок)
  • Але тут почув Бертольдо, як озвався голос далі: Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі (Леся Українка)
  • [Лука:] Повернуся раніше від інших.. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан)
  • — А що гестапівці знайдуть [друкарську машинку]? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (В. Хижняк)

пійма́ти ни́тку (нитки́) чого.

Встановити зв'язок, послідовність, виявити основне в чому-небудь. Приклади
  • Перекинув [Чижик] одно [діло], перевернув друге, заглянув у третє, в п'яте, в десяте — натрапив слід, піймав нитку (Панас Мирний)

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти і т.ін.) на сло́ві кого, якому.

Скориставшись чимсь ненароком сказаним ким-небудь (намірами, обіцянками і т.ін.), домагатися його здійснення. Приклади
  • І Мамайчук, впіймавши його на слові, заявив, що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита (О. Гончар)
Виявляти суперечності в чиїх-небудь висловлюваннях. Приклади
  • — Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові (О. Довженко)
  • Денис і сюди, і туди, і відбріхуватись би то, так справник на усякому слові так його і пійма (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові.. Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (О. Довженко)
  • — Ти ж сам говорив сьогодні про ходячі шлунки… — Не лови мене на слові (О. Гончар)

ґа́в (ґа́ви) лови́ти, фам.

Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. Приклади
  • Ще ж до того звичайний був [Ігнат] і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш)
  • Захопилась [мати] повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзигою, не ловив ґав (М. Стельмах)
  • [Виборний:] Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський)
Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Приклади
  • граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да [та].. граки ловить (Ганна Барвінок)
  • [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (І. Кропивницький)
  • — Вона [дочка] в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок)
  • — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав (В. Шевчук)
  • Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус)
  • Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер)
Виявляти неуважність, бути неуважним. Приклади
  • — Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк)
  • Вони, впередзорці,… Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар)
  • — Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко)
  • — Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський)
Допускати помилки, бути нерозторопним. Приклади
  • Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб)
Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. Приклади
  • ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки.. .Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник)
  • — А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський)
  • Сестра ґав не ловила, доки я терся-м'явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь)
  • Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах)
  • І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке,.. ціпов'яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський)
Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. Приклади
  • — Слухайте, Павле,—. .мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко)
Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. Приклади
  • — Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експерементальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак)
  • — Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха).

Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Приклади
  • Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис)
  • — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар)
  • Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він… Наче окропом налитий… Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар)

пійма́ти / лови́ти на слизько́му кого.

Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т.ін. Приклади
  • Розмова [з Кайтом] мене вкрай збентежила. Те, що вважав за безсумнівне, за незаперечне — те похитнулося. Я не можу без сорому дивитися Кайтові в очі. Він буквально піймав мене на слизькому (П. Колесник)

лови́ти / пійма́ти (спійма́ти і т.ін.) по́гляд (рідше о́чі) чий (чиї), який (які).

перев. зі сл. на собі. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Приклади
  • Марися раз у раз ловила на собі погляди відвідувачки і сама уважно розглядала її (О. Гончар)
  • лови́ти по́гляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний)
  • Омелько, зловивши на собі уважний погляд Гуляй-Дня, спитав:. .Скучив, мабуть, небоже Іване (Н. Рибак)
  • Кузнецов, спіймавши на собі її погляд, поспішив сказати: — У мене, товариші, є пропозиція зробити перерву (А. Головко)
  • Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (С. Васильченко)
  • Він часто ловив на собі погляд Марти (В. Собко)
Дивитися на когось, перев. намагаючись привернути до себе його увагу. Приклади
  • Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк)
  • А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало)
  • Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк)
  • — Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв)
  • Біжить назустріч дівча… і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський)

впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву (воро́ну).

Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. Приклади
  • [Старшина:] Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. [Староста:] Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький)
  • Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (П. Панч)
  • — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук)

[і] в ло́жці води́ не спійма́єш (не пійма́єш) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хитрий, спритний. Приклади
  • Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш (Ганна Барвінок)