ПУСТА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

поро́жня (пуста і т.ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка.

Хто-небудь бідний, не має грошей. Приклади
  • В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький)
  • Золото, золото, вславлене по світу! Все продаси ти, все купиш без розпиту. Добре тому, хто гребе тебе жменею; важко без тебе — з пустою кишенею (П. Грабовський)

поро́жня (пуста́ і т.ін.) голова́, зневажл.

Нерозумна, нетямуща людина. Приклади
  • Пуста голова — баранові рідня (Укр. присл.)
  • — Я знаю таке дупло в дубі — велике-велике. Там ми обоє вмістимось.. І я, пуста голова, навіть не подумав, яке лихо могло спіткати того дуба, і побіг за Любою (М. Стельмах)

поро́жнє (пусте́) мі́сце, зневажл.

Той, від кого мало користі в роботі, з ким не рахуються і т.ін. Приклади
  • Та він у колективі — порожнє місце.

пусти́й лоб у кого, зневажл.

Хтось нерозумний, нетямущий і т.ін. Приклади
  • Живіт товстий, а лоб пустий (М. Номис)

пусти́й (поро́жній) звук.

Нічого не вартий, не значить. Приклади
  • Він зрозумів, що… всі переконливі мотиви для цієї людини — порожній звук (Я. Баш)
  • — В цій кривавій боротьбі, Папо, з поступом наук, Ти пустий сьогодні звук! (І. Франко)

пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи і т.ін.).

Непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування. Приклади
  • ма́рне сло́во. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка)
  • Без марних слів і компліментів ніжних його [В. Маяковського] поети вчителем зовуть (М. Рильський)
  • Пусті слова про право бідних… Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних… Доволі кривди і образ! (М. Вороний)

перелива́ти з пусто́го [та] в поро́жнє.

Займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи. Приклади
  • перелива́ти з поро́жнього в непо́вне. Ідем, куме, з свого пекла, най собі тут переливають [пани] з порожнього в неповне! — напівпошепки, напівголосно мовив Петро Дорунда до Михайла Савули (І. Чендей)
  • — Я, звичайно, мало розумію в твоїх справах.. Але чомусь хочеться вірити в Снігура. З пустого в порожнє він переливати не стане, не такий він (П. Автомонов)
  • — У гостях тілько б марно стратили день, переливаючи з пустого в порожнє, а дома сидячи я сьогодні Кобзаря дочитаю (Панас Мирний)
Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні, пусті розмови. Приклади
  • — Ти ж обіцяла. — Іди геть! Чого присікалась. Подумай — обіцяла… — Ти ж… слово честі. — Слухай, не переливай з пустого в порожнє. Не галдикай, не поможе (М. Понеділок)
  • си́пати з поро́жнього в пусте́. Сип, сип, із порожнього в пусте! (Укр. присл.)
  • Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кажуть, що жінки люблять поговорити. А ви, мужчини, переливаєте з пустого в порожнє ось уже чималий час (Ю. Яновський)

пусти́й (поро́жній) гамане́ць.

у кого. Хто-небудь не має грошей. Приклади
  • У її батька хазяйство бідне і пустий гаманець (З газети)
Мало грошей. Приклади
  • Не можу купувати дорогі речі — пустий гаманець (З журналу)

пусти́й но́мер.

Марна, безнадійна справа. Приклади
  • Потрапити на виставу, на концерт, не маючи заздалегідь купленого квитка, пустий номер (З газети)

на поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл.

Не маючи бази, основи і т.ін. під собою; з нічого. Приклади
  • Хірокітійська культура з'являється на острові [на Кіпрі] розвинутою. Немає жодних ознак її еволюції. На голому місці одразу ж виникають великі поселення на багато тисяч чоловік (З журналу)
  • — Не переживай, Артеме,.. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку (П. Гуріненко)
  • Тут все треба починати спочатку, на голому місці (Ю. Збанацький)
  • Як і інші галузі економіки, електроенергетику більшості афро-азіатських країн доводиться створювати на пустому місці (З газети)
  • Автор історичного роману творить не на порожньому місці,— він залежить від свого матеріалу, реального ходу історичних подій (З журналу)

з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми.

Без нічого, не маючи нічого при собі. Приклади
  • На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець)
  • Сердюки… вернулись захекані і не з пустими руками: принесли в полах яблук, сухих кінських кізяків — заздалегідь подбали про паливо на вечір (О. Гончар)
Дуже бідний. Приклади
  • Не прийшла й вона у чужу хату з порожніми руками — скриня була повна жіночого добра. Одного полотна мала дві колодки (В. Поліцук)
Нічого не маючи на гостинець для когось. Приклади
  • — Ви вже не гнівайтесь, Горпино Карпівно, не знав же я. .Та от і з'явився з пустими руками, навіть подарунка не встиг купити (Д. Ткач)
  • — Стривайте, а як же їхати з голими руками? — раптом спитав Родивон.— Що там не говоріть, а ми ж таки шефи… (В. Кучер)
Не маючи засобів для існування, необхідних знарядь господарювання і т.ін. Приклади
  • Першого ж року хліба вродило стільки, що Верига міг і себе забезпечити, і ще дати насіння сусідам, які прийшли на нові землі з голими руками (П. Панч)
  • Настав той день, коли я все роздав убогим, голоті керіотській щонайгіршій, а сам пішов з порожніми руками,. .шукать учителя (Леся Українка)
тільки з часткою не. Маючи певний досвід, якісь знання і т.ін. Приклади
  • Він прийшов у село сформованою людиною, не з порожніми руками й душею прийшов, а приніс себе наповненого в село (В. Дрозд)
  • — Не лякай! Ми лякані. Ми — фронтовики. І не забувай — не з порожніми руками додому вернулися (Ю. Збанацький)
  • Почнімо з Ваших робіт.. .Ви, як видко, приступили до роботи не з голими, як-то кажуть, руками, бо трохи вчились гармонії (Муз. праці)
зі сл. поверну́тися і под. Без результатів, ні з чим; нічого не діставши, не придбавши. Приклади
  • У дорозі [мисливець] недоїдає й недосипляє, проходить пішки десятки кілометрів, ночує під кущем. .і звичайно повертається додому з порожніми руками, але щасливий (В. Мисик)
  • Комісари втямили, що їх тільки морочать, і вернулись до польського табору з порожніми руками (І. Нечуй-Левицький)
  • Бог хліба на Дону те літо не вродив — Вернувсь Антін із голими руками (Л. Боровиковський)