ПУСТА — ТЛУМАЧЕННЯ

ПУ́СТА

Див. пу́шта.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПУСТИ́Й

Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. Приклади
  • Пустого міха не надуть, коли пораз [раз по раз] дірки йдуть. (Номис)
  • Чого тоті [ті] козаки хочуть, чого шукають? Її стодоли пусті, комора без дверей, порожня, хата – гола. (В. Стефаник)
  • Повіяло осіннім холодом по пустих світлицях гетьманського двора на Гончарівці. (Б. Лепкий)
  • Пуста квартира... Все пограбовано... Сумна лише чорнильниця одна .. стоїть в кутку... (В. Сосюра)
  • Піду в край пустий, де й плуг не оре. (П. Чубинський)
  • Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем'ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі, у пустій хаті, відціль повиганяв усіх з серця. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вийшла [Катря] на головну, Миколаївську, вулицю. І зразу ж наче провалилася з тиші й сутінів пустого майдану в інший, одмінний світ гулящої метушні. (А. Головко)
  • – Міністри... Гей, ви, міністри! – гукає боєць на пусті місця палати, ніби там уже справді стояли перед ним міністри. (О. Гончар)
  • Крім стола, в кабінеті було кілька стільців, шафа з паперами, пуста етажерка, на якій стояв глиняний глечик з водою. (Григорій Тютюнник)
  • Дим густий, борщ пустий, м'ясо вгору, пір'я вниз. (Номис)
  • – Коли королеві скучно, що він має робити? – запитує Михай і стромляє в обличчя маршала свої пусті водянисті очі. (М. Чабанівський)
Який має всередині порожнину; порожній, порожнистий. Приклади
  • Верба товста, та пуста. (Номис)
  • Ти наче яблуко рум'яне, але всередині пусте. (В. Сосюра)
перен. Позбавлений змісту, убогий змістом; беззмістовний, порожній. Приклади
  • Не марної слави, не сміху пустого, Я сліз буду в світі шукати. (Леся Українка)
  • – Оце тобі, Антоне, книжка, – казав Василь Іванович, оддаючи йому задачника. – Не пуста яка-небудь – пользовита [корисна] книжка! (С. Васильченко)
  • Так він розстався з Оленкою. Пустим, спустошеним після цього стало його життя. (О. Гончар)
  • – Не раджу вам, пане професоре, задавати їм [Мічуріну] пусті запитання. Вони сьогодні дуже не в настрої. (О. Довженко)
  • Ментор ізник уже десь, пустих нахвалянь намоловши. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
перен. Несерйозний, духовно обмежений, легковажний (про людину). Приклади
  • Знав він, що вдова не пуста, не гуляча [гуляща] людина, але дуже любить начіплювати на себе .. намиста, дукачі та шовкові хустки. (І. Нечуй-Левицький)
  • Тільки пуста, бездушна людина змогла б діяти так, не даючи ради своїм вчинкам. (Іван Ле)
у знач. ім. пусте́, рідко пусте́є, то́го, с. Те, що не має істотного значення, не заслуговує уваги; щось поверхове, беззмістовне. Приклади
  • Тогді-то [тоді-то] в пеклі вечорниці Лучились, бачиш, як на те, Були дівки та молодиці І там робили не пусте: У ворона собі іграли, Весільних пісеньок співали. (І. Котляревський)
  • – А як мене люди засміють..? – Таж ви не повія яка, вибачайте на слові, адже вам не пусте в голові, не розпуста. (М. Коцюбинський)
  • – Пусте говорите, мамо, – наче маленьку, взяв [Іван] стару за руку. (М. Стельмах)
у знач. пред. пусте́, рідко пусте́є. Не варто уваги або зусиль; дрібниця. Приклади
  • – Се не пусте, – Сказав Явтух Рябку: – оце тебе за те По жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали. (П. Гулак-Артемовський)
  • [Параска:] Гірким життям научилось моє серце почувати недолю. [Іван:] Пустеє, Параско..; мало чого матері не присниться за сина, коли в неї тільки й думок, що він. (С. Васильченко)
  • Михайло володів польською мовою, як уроджений поляк, тож йому пусте було базікати з шляхтичем. (Олесь Досвітній)
  • – Навіщо вони [книжки] вам здалися? – спитав становий. – Іноді справитись треба, – кажу я. – Пусте! – рішуче одказав становий. (Панас Мирний)
  • Ніна Олександрівна тривожно подивилась на Олександра Івановича і .. пошепки промовила: – Це, здається, щось недобре віщує... – Пусте! – сказав Олександр Іванович. (Б. Антоненко-Давидович)
  • – Це ж ти піхтурою від самої станції? Мабуть, ноги набив? – промовила [мати] співчутливо .. – Пусте! – мовив Панас весело. (Г. Коцюба)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПУ́СТО

пред. Нікого, нічого немає де-небудь. Приклади
  • Не замісиш густо, як у коморі пусто. (приказка)
  • – Згадай, який прийшов до мене, Що ні сорочки не було; І постолів чорт мав у тебе, В кишені ж пусто, аж гуло. (І. Котляревський)
  • Тихий вечір, сонце низенько, на селі пусто – ще люди з роботи не повернулися. (Марко Вовчок)
  • В покоях було пусто. Навіть служба їх не пильнувала. (Б. Лепкий)
  • Куди не глянеш тихо, пусто, тільки вітер тихенько шелестить та грається листям. (В. Винниченко)
  • Навкруги – пусто. Тільки місяць ллє зелений світ з пронизаного зеніту. (М. Хвильовий)
  • – В нашого брата мозолів густо, а в пузі пусто! (П. Панч)
  • Гей, поки в наших рядах ще не пусто, Бий в барабан до борні! (П. Грабовський)
  • В голові й у серці в нього було зовсім пусто. (І. Франко)
  • Холодно в дружини на душі, пусто. Сльози підступають до горла. (Ю. Мушкетик)
присл., розм. Марно, безглуздо, без толку. Приклади
  • На панщині робить [Хведір], а свої дні дома й так, – ідуть пусто. (Ганна Барвінок)
  • Нерозмовний був старий, але пусто ніколи не говорив. (Г. Хоткевич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПУСТІ́Й

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.