ПОРУШУВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) [своє́] сло́во.

Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Приклади

Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко)
не перелама́ти сло́ва. [Панас:] Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (І. Кропивницький)
— Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний)
Чесна людина він. Слово дав — ніколи не зламає [слова] (А. Хижняк)
— Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський)
Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати своєю персоною (Ю. Смолич)
Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис)
— Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах)

кому і без додатка. Зраджувати. Приклади

Як слово зламає [коханий], нехай покарає Його Твоя сила святая! (П. Куліш)
— Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю [не зламаю]! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська)

Дивіться також