ПОРУШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОРУ́ШУВАТИ
Робити що-небудь всупереч наказові, закону і т. ін.
Приклади
- Тарас Григорович був такий обережний, що ніхто в фортеці й не підозрював, що він давно вже порушує наказ царя. (З. Тулуб)
- – Це я і так порушую дідусів заповіт, щоб жодна книга не виходила поза стіни цієї бібліотеки. (А. Головко)
- Мама гостро наглядала за тим, щоб усе робилося, як вона установила, і щоб ніхто не посмів порушати її наказів. (Панас Мирний)
- [Годвінсон (до Джонатана):] Зробить кумир з поганки, ледащиці – се ж гірший гріх! Адже він тим порушив Господню заповідь страшну, велику. (Леся Українка)
- Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. (Ю. Смолич)
- Ви пробачте мені, що я порушу ваш звичай і не буду хреститись. (І. Цюпа)
- Досвідчений розвідник ніколи не повинен випробовувати судьбу. Це було правилом Дениса Бараболі, але, озлоблений, він сьогодні вирішив порушити це правило. (М. Стельмах)
- Письменник раз у раз міцно стримує свою фантазію, щоб не порушити правди. (Ю. Смолич)
Припиняти, переривати який-небудь стан, процес або вияв почуття і т. ін.
Приклади
- Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати про себе, ніщо її не розговорює, не порушує німої одради. (Панас Мирний)
- Напружену тишу ніщо не порушало. (М. Коцюбинський)
- Сонна вулиця знову позіхнула, збила ногами дітвори пісок і покотила дитячий вереск так сильно, що порушила у соняшниках сон собаки Жука. (Г. Косинка)
- Женя раптом зітхнув і замовк .. Може, перед ним постали важким маревом чорні дні страхітливої війни, що так несподівано порушила його безтурботне дитинство? (Ю. Мокрієв)
- Сигнал бойової тривоги раптом порушив спокій. (Д. Ткач)
Пошкоджувати, псувати, руйнувати що-небудь.
Приклади
- Я бачив, як вітер березку зломив: Коріння порушив, гілля покрутив... (з народної пісні)
- Чутлива [трава], як павутиння. Хвилинами його брав жаль, і він стримував косу, щоб не порушити тієї затаєної при землі краси. (Григорій Тютюнник)
- Коли машину знесло в яр, могло і кардан пошкодити і гальма порушити. (Яків Баш)
- Зарості зменшують швидкість течії, перешкоджають судноплавству, порушують нормальну циркуляцію води. (з наук. літ.)
перев. у сполуч. зі сл. розмова, справа, процес і т. ін.
Розпочинати.
Приклади
- Бідні жінки не мали в руках ніякого писаного контракту, ані документу [документа]; треба було вишукувати свідків умови, порушувати довголітній, сутужний процес. (І. Франко)
перен.
Виклика́ти, пробуджувати (почуття, думки і т. ін.).
Приклади
- Сталактити [на склі] викликають в невинній душі дитини радість, а статуї – сльози. Таким робом своєю художньою творчістю він [мороз] порушує цілу гаму людських почувань. (М. Коцюбинський)
- – А що тепер буде? Що тепер робити? – запитував він себе мимохіть, і неспокійні думки порушували його ум. (Н. Кобринська)
- Усі очі на його обернулися, .. кого порушила надія на щось дивнеє та чуднеє, а кого то жах затомив, що се скоїться. (Марко Вовчок)
- Підмайстер був твердий, як камінь. Ніякі просьби ані закликання не порушували його. (І. Франко)
- Знакома казка про Івася нікого не поруша – тільки малую Галю трохи. (Марко Вовчок)
- Невеличка часом пісенька, А громаду поруша: В її відгуках милесеньких, Що ніжніш від струн тонесеньких, Виявляється душа. (П. Грабовський)
- Музикальну хлопцеву душу вкрай порушила українська пісня, що її таким художнім способом подавав Лисенко широкій київській публіці. (А. Кримський)
розм.
Надавати руху чому-небудь, зрушувати з місця щось.
Приклади
- Як Павло натяг йому ногу, то вона вже мусила боліти: цей хірург порушив кожний сустав з місця. (Л. Мартович)
- В лісі козаки здригались на кожен потаємний звук, хоч би тільки птах порушив гілля. (П. Панч)
- * Образно. Любов до природи оживила і порушила в Тоньовій душі ще одну живу струну – поезію. (І. Франко)
- То був здоровий гірський орел. Він довго кружляв, шукаючи добичі, плавав у повітрі з широко розпростертими крилами, зовсім не порушаючи ними. (І. Франко)
- І не раз мені здається, Що сиджу я у полоні .. Що в руці у мене зброя Неполамана зосталась, Та порушити рукою Не дають мені кайдани. (Леся Українка)
- Вона порушила тепер устами, неначеб щось вимовляла, опісля викривила їх в якусь гірку усмішку. (О. Кобилянська)
- Нас порушає проти ката Журби вселюдської сльоза. (П. Грабовський)
розм.
Торкати, брати без дозволу що-небудь.
Приклади
- Віл не порушав з ясел жодного стебла. (Сл. Б. Грінченка)
- Як їмость її запиталася, чого в спіжарні бракує муки й сиру, то вона обрушилася .. Вона не боїться й зараз присягнути, що нічого ніколи не порушила. (Л. Мартович)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.