ПОРУШУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть скальковане дієслово нарушати на стилістично кращий варіант: порушувати, ламати, переступати.

Правильніше: ламати присягу

Правильніше: скакати в гречку

Правильніше: ламати слово

Правильніше: баламутити світом

Правильніше: ламати закони

Правильніше: порушувати проблему (питання)

Правильніше: порушувати справу

Замініть скальковану конструкцію піднімати питання, піднімати проблему на стилістично кращий варіант: порушувати питання, порушувати проблему.

У сучасній українській літературній мові поширені два переносних значення дієслова порушувати: «пропонувати для обговорення, розв'язання» і «торкнутися чогось, зачепити щось». «Важке ми оце питання порушуємо … І важке, і складне…» (О. Ковінька.) «Як поет-демократ і гуманіст він [С. Руданський] порушував у своїх творах актуальні громадські питання того часу». (З журналу.)
Найчастіше слово порушувати в цих значеннях виступає в сполученні зі словами питання, проблема, клопотання. «На початку 1902 року культурні діячі Харкова порушили клопотання про дозвіл видавати щомісячний літературно-художній журнал «Світло». (З журналу.)
Замість слова порушувати зі словами питання, проблема часом, коли йдеться про перше значення («пропонувати для обговорення, розв'язання»), вживають контекстуальні синоніми слова порушувати — ставити, висувати. «З у б ч е н к о (стукає кухлем об стіл): «Товариші! Цехбюро ставить таке питання». (І. Микитенко.)
Проте заміну слова порушувати на піднімати (наприклад: «Доповідач піднімав важливі питання, але говорив монотонно, наче сам собі…») в сучасній літературній мові сприймають як стилістично невдалу.

По-перше, наголошувала лінгвіст Євгенія Чак, ці слова за змістом не тотожні: перші два – піднімати, порушувати – означають «привернути увагу до якогось питання, справи,» а третє – розв'язувати – «вирішувати їх». Порушення проблеми ще не означає її розв'язання. Тому в один семантичний ряд ставити ці дієслова не можна.
По-друге, у сполученні з словами питання, проблема, справа, клопотання за нормами сучасної літературної мови, коли йдеться про значення «пропонувати для обговорення, розв'язання», вживають дієслово порушувати або його контекстуальні синоніми ставити, висувати, розпочинати тощо. Однак використання лексеми піднімати замість порушувати нині сприймається як стилістичне відхилення.
Отже, краще сказати: «автор порушує проблеми...» або (з іншим значенням) «автор розв'язує проблеми...»
2. Дилема – проблема
Дилема – слово грецького походження. Воно означає потребу вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важко здійсненними. Помилковим є вислів дві дилеми, бо ди- вказує на наявність тільки двох можливостей однієї дії.
Інколи це слово сплутують з іменником проблема. Скажімо, ось такий неправильний вислів: "Переді мною стояла дилема: де дістати гроші?" Безперечно, тут доречніше сказати стояла проблема. Адже це теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання. Саме проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки. Корінні проблеми сучасної епохи, важливі проблеми соціально-економічного розвитку країни.
Отже, проблема вказує на необхідність її розв'язання, дилема – на вибір між двома можливостями. Ці змістові нюанси маємо враховувати у висловах типу розв'язати складну проблему життя – життя поставило дилему, проблема війни і миру – дилема війни і миру.

Правильніше: порушувати
Негоже законодавцям порушувати порядок і закон.

Правильніше: твердий (міцний) на слово