ПОРВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

рва́ти / порва́ти кишки́ [зо (від) смі́ху (від ре́готу)].

Дуже, до знемоги, до знесилення сміятися. Приклади

Хлоп'ята одповідають: Ох, комік цей Цюпа, просто кишки можна порвати! (Ю. Янов.)
А старший боярин, пан Бістряк, рве кишки зо сміху та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Г. Квітка-Основ'яненко)

чого і без додатка. Звільнятися від того, що заважає вільно діяти, мислити і т.ін. Приклади

А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу. Чи знайде в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись? (О. Гончар)
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина)

Визволятися від гніту. Приклади

[Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)
Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте (Т. Шевченко)
Отож порви, порви всі пута, скинь ярмо, Що так тебе намучило; Насмілься буть щасливим, геть покинь усе, що до землі пригнічує (М. Зеров)
Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський)
Рве Африка одвічнії кайдани (В. Сосюра)

Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Приклади

рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник)
— Ти звідки… знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за крові!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах)
Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко)
Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я… (А. Головко)
Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради світлого майбутнього, що й не маячило на горизонті (З газети)

Викликати страждання, душевний біль; завдавати мук. Приклади

се́рце на шматки́ рва́ти. Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Укр. присл.)
[Лицар:] Той порив порвав мені востаннє ржаву душу, її неволя ржею так посіла, а що порвало — героїзм чи розпач, сама ти зваж (Леся Українка)
— Води! — попрохав ранений. Серце Соломії рвала та просьба Остапова (М. Коцюбинський)
Спомини минулого коротенького щастя рвали душу (Г. Хоткевич)
Зника північний гість, та погляд той і мова Лишають в серці слід кривавий і страшний, І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка)

Завдавати кому-небудь фізичного болю; мучити. Приклади