ПОРВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОРВА́ТИ
Різко смикаючи або надмірно натягуючи, розділити що-небудь на шматки; розірвати.
Приклади
- – Ой лишечко! ще й намисто на мені порвете.., – заверещала Одарка. (І. Нечуй-Левицький)
- [Марта:] Треба взяти нові віжки, а то старі потрухли: лошак норовистий, та щоб не порвав іще. (С. Васильченко)
- Хотів Яків порвати газету, але Гордій заслонив і одвів його руку. (А. Головко)
- Зачепили, цуплять [шпали], з усіх жил напинаються, щоб порвати перед відступаючими полотно дороги, плахами розтягти залізницю по степу. (О. Гончар)
- Хто золоту порве струну, Коли у гуслях – дух Боянів..? (М. Рильський)
- * У порівн. Музики разом стали, неначе струни порвали. (І. Нечуй-Левицький)
Зробити дірявим, подраним що-небудь; зробити дірку в чомусь.
Приклади
- Скинув [Федір] верхню сорочку, мабуть, для того, щоб не порвати її при боротьбі, і, розставивши ноги та вбравши голову в плечі, став підчигувати [підстерігати] свого супротивника. (Григорій Тютюнник)
- – Запас кишені не порве, – промовив боєць і кинув половину риби собакам. (І. Багмут)
- Я .. доношувала тільки дядинине рам'я! Бувало носить вона, носить, порве на шмаття, та тоді вже й мені. (Панас Мирний)
- Не раз і не два кидались офіцерські роти на щодень зростаючі укріплення .. і, нічого не досягши, порвавши руки на колючих дротах, ні з чим відкочувались назад. (О. Гончар)
- Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу, бо косив невміло, а ти не сердився й навчав. (В. Сосюра)
Розтрощити, зруйнувати що-небудь вибухом; висадити в повітря.
Приклади
- Туркенич наважився. Гримучою сумішшю водню порвав газову систему. (М. Рудь)
- Міст війна порвала динамітом. (І. Гончаренко)
- Ще такий один день і – вода здійме ту кригу вгору, порве-поламає і понесе вподовж себе, б'ючи одну об одну... (Панас Мирний)
- Горно палало малим вогнем, щоб зразу посуд не порвати. (О. Ільченко)
Покусати кого-небудь, подрати одяг на комусь (про собаку, вовка і т. ін.).
Приклади
- Підеш по селу, так собаки порвуть. (Сл. Б. Грінченка)
- Чую, хтось іде у комору, ступає по сходцях [східцях], а Галя кричить: – Не ходи, Харитино! укусить! порве! Не ходи... (Панас Мирний)
- Одного разу, пізно ввечері, коли табун перебував поблизу дубового байрака, вовк напав на стару кобилу, що якось відбилася від гурту, і порвав їй стегно. (С. Добровольський)
- Згребе [орел] її [вівцю], за мить порве, розшматує залізними пазурами і, наковтавшись гарячого м'яса, сидить, забризканий кров'ю, на вершині могили і знову куняє, спочива. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОРВА́ТИ
Див. порива́ти1.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОРВА́ТИ
Див. порива́ти2.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.