Підтримати проєкт!

ПО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

по смаку́ чиєму.

Відповідний чиїмсь поглядам, уподобанням. Приклади
  • — Служба по мені, по моєму смаку і вдачі (І. Нечуй-Левицький)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) за течіє́ю (по течії).

Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх на краще; не протидіяти. Приклади
  • пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче [краще] пливи, куди вода несе (П. Куліш)
  • [Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться [сповниться], тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький)
  • Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався… і поплив за течією (В. Козаченко)

по хвили́ні (по хви́лі).

Через малий відрізок часу, дуже швидко. Приклади
  • Протягом малого відрізку часу. Антіп спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його [нього] вірвалось: — Я бачив сон (М. Коцюбинський)
  • Відчинили хвіртку… — у вікні схилитнулась фіранка. По хвилині сам господар виглянув з сіней (М. Іщенко)

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади
  • на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
  • — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
  • Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

гна́тися (ходи́ти, іти́ і т.ін.) по п'я́тах за ким--чим.

Невідступно переслідувати когось. Приклади
  • Йому здавалося, що сама смерть женеться за ним по п'ятах (З. Тулуб)
  • *Образно. Чернець поспішав, але тайговий присмерк гнався за ним по п'ятах (О. Донченко)
  • Семен Лісовий і Микита Ващенко бунтували селян проти царя й поміщиків. За обома ними по п'ятах гналися стражники (Народні оповідання)

би́ти по не́рвах кого, кому і без додатка.

Своїми діями, словами хвилювати, виводити з рівноваги, дратувати і т.ін. Приклади
  • Навіщо повторювати відоме? Навіщо ще раз бити людей по нервах? Адже вони все це знають! (Л. Дмитерко)
  • А хрипіння й стогін, від яких підскакувало все тіло, били по нервах (Г. Хоткевич)
  • Навіщо ото Маруся грає такі крикливі речі! Не люблю я такого бренькоту та гуркоту. Б'ють тобі по нервах, неначе колуном! (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] Ма́рко (рідше Сивко́) в пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т.ін., ірон.

Невпинно, безугавно, не перестаючи, без потреби і т.ін. Приклади
  • Мов Марко по пеклі товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко)
  • Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив,.. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський)
  • Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький)
  • Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр. присл.). А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок)
  • А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський)

як (мов, ні́би і т.ін.) бджіл у ву́лику.

Дуже багато, безліч. Приклади
  • як бджіл по весні́. У неї планів, як бджіл по весні (З газети)
  • Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець)

тиня́тися по сві́ту.

Постійно змінювати місце проживання, перебування, не маючи притулку. Приклади
  • Самому остогидло вже бурлакувати й тинятися по світу (І. Нечуй-Левицький)
  • — Я сам, тиняючись по світу, служив там і все добре знаю. Коли б не своя хата та не громаді послуга — пішов би й тепер служити (Панас Мирний)
  • Про бажання оспівати просту людину наших днів говорить і вірш [М. Рильського] про дядюшку Тодося, що колись тинявся по світу, шукаючи долі і щастя (С. Крижанівський)

утну́ти по са́лі рі́пицю кому.

Змусити кого-небудь бути покірнішим, дуже обмеживши у чомусь. Приклади
  • Гаркуша промовчав, понурившись над возом. Ой, утнуть, здається, утнуть по саму ріпицю! Їхнє сьогодні право, що хочуть, те й роблять (О. Гончар)

по [всі́й] фо́рмі.

Дотримуючись певних правил, вимог, настанов; як належить. Приклади
  • Потім Брянський покликав Сагайду і той підбіг, гупаючи важкими чобітьми. Він теж сьогодні був увесь чепурний, святковий, тугий і відрапортував урочисто по всій формі (О. Гончар)
  • [Вареник:] Що ми, діти, — чи як, щоб у хаток гратись? Ми з тобою написали всі бумаги, як слідує [потрібно] по формі (М. Кропивницький)

гла́дити / погла́дити по спи́ні кого і без додатка.

Бити, карати кого-небудь. Приклади
  • — От ми й відішлемо його назад, у нас своїх шибеників доволі, хай там погладять його по спині (М. Коцюбинський)

сло́во за сло́вом; сло́во по сло́ву.

Поступово, повільно говорячи, розговорившись або розпитуючи. Приклади
  • Слово за словом, і навіть за придане домовились (М. Стельмах)
  • Слово по слову він так захопився спогадами, що ладен був на цю тему говорити до самого вечора (С. Добровольський)
  • сло́во за сло́во. Слово за слово і добалакались до того, як вони були становими в одному стані (Україна сміється)

му́дрий по шко́ді, жарт.

Той, хто, зазнавши втрат, збитків, невдач, став дуже обачним і далекоглядним; пізно став розумним. Приклади
  • Виявився він мудрим по шкоді, як кажуть. Стільки помилок допущено (З газети)
  • Мудрий шляхтич по шкоді, як коня вкрали, то стайню замкнув (Укр. присл.)

по колі́на; в колі́но.

Глибоко. Приклади
  • — Місце те, де стояли [економії], в коліно зоремо. Щоб не зосталося й пам'яті… (А. Головко)
чого. Багато. Приклади
  • Люттю налітає на його [ліс] вітер, рве його, смиче з усіх боків. По ровах, по ярках в коліно лежить того кольорового шмаття (С. Васильченко)
  • У хаті райно-багно, сміття по коліна (Панас Мирний)
  • Снігу насипало в коліно (І. Франко)

на ві́ки ві́чні.

Завжди, постійно, весь час. Приклади
  • Гришка мусить мотати до лісу шукати справжніх друзів, каятися за свій гріх поліцейський, клястися, що віднині і на віки вічні він знищуватиме німців на всі сто процентів (П. Автомонов)
Ніколи. Приклади
  • Не багряницею, не злотом — Живою кров'ю він [Т. Г. Шевченко] кипить. Тому його людським кіотам По віки вічні не вмістить (М. Рильський)
  • по ві́ки ві́чні. Якийсь Кривоніс розбив князя Вишневецького! Не подарую я йому цього по віки вічні, хоч би і мені самому довелось накласти головою (І. Нечуй-Левицький)
  • Відсіч їй голову Дамо ось тут, та хай летить! — Щоб не вставать! — на віки вічні! — Кубло гадюче брехень, зрад… (П. Тичина)
Назавжди, навічно. Приклади
  • Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилась, земля б стала вільною від панів, бо й сама пам'ять про них щезла б на віки вічні (М. Коцюбинський)
  • Єзуїти ставили свої масивні колегії неначе на віки вічні, неначе сподівались, що ніяка сила, навіть самі пекельні брами, не спроможуться розваляти їх (І. Нечуй-Левицький)

[аж] моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т.ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т.ін.) кого, у кого і без додатка.

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі,.. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало)
  • Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний)
  • Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко)
  • У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний)
  • — Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. від чогось. Приклади
  • аж холодо́к подра́в по спи́ні. Соломію аж холодок подрав по спині від того погляду (В. Кучер)
  • аж холодо́к дере́ за шкі́ру. Аж холодок дере за шкіру, коли подумає, що доведеться завтра сказати Атанасу (М. Стельмах)
  • Одійшов я подалі від мерців, від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (В. Собко)
  • моро́зе́ць дере́ по спи́ні. Дивишся на Музичука,..й морозець дере тебе по спині, бо жартує не хто-небудь, а дядько, що звідав смерть (Є. Гуцало)
  • Подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Панас Мирний)
  • У неї мороз поза спиною драв від тих злиднів та убожества, яке вона тут стріла (Панас Мирний)
  • Що се за страхіття балакаєш? У мене аж мороз По шкурі дре [дере]! (І. Франко)

по пра́ву.

Дійсно, насправді, безперечно, справедливо і т.ін. Приклади
  • Своїми захисниками трудівники по праву вважають профспілкові комітети (З газети)
  • Гейне сказав, і по праву сказав, ще й другі слова, яких я не важуся сказати (Леся Українка)
  • Життя минає, кращі роки і кращі сили пішли… на боротьбу з мерзотою і справжніми ворогами українського народу і його паразитами, словом, на все те, про що я по праву міг би й не думати зовсім (О. Довженко)

по са́ме (до) ні́куди.

Уживається для вираження крайньої межі в чому-небудь. Приклади
  • — Не вчіть жити, ситий навчанням по саме нікуди (О. Гончар)
  • — І справді, хіба ж можна по саме нікуди орати узбіччя, розорювати схили на балках? Дощі підуть — все розмиють (І. Цюпа)
Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь.. Приклади
  • Вона стріла недалеко від села у вибалку три підводи.., навантажені по саме нікуди хатніми речами (Ю. Яновський)
  • — Ти кого шукаєш? Венеру, ха-ха-ха?! Нащо ти Венері здався, в неї других зальотників по саме нікуди! (Є. Гуцало)
Дуже сильно, надзвичайно, найвищою мірою. Приклади
  • — В нас тут, крім Сутули, час від часу з'являються ще й інші дописувачі. Серед них по саме нікуди набрид нам одноокий занудько із Сулиминих хуторів, якого Микола чомусь прозвав Лжедимитрієм (О. Гончар)
  • Вагон витоптаний пасажирами до нікуди (І. Багряний)
  • — Ну, а ти ж як? — Як бачиш…— показав Шмалько на свою подрану сорочку, на засмальцьовані до нікуди штани (С. Добровольський)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом (обу́х) по голові́, зі сл. уда́рити і под.

Уживається для підсилення висловлювання (про враження, яке справили на когось чиїсь слова); сильно, дуже. Приклади
  • — Ці слова, неначе обух, приголомшили матір (М. Стельмах)
  • на́че (нена́че┌73258) обу́хом (обу́х). Наче обухом ударила ця звістка Грицька (А. Головко)
  • — Своєю жахливою новиною ти мене ніби обухом по голові вдарив. Не знаю, що й робити (М. Старицький)
  • — Ну та й телепнув же ти, Лащу, неначе обухом по голові! — сказав князь Домінік (І. Нечуй-Левицький)

по молоко́, перев. зі сл. піти і под.

Мимо цілі. Приклади
  • Гатила куля за кулею в чисте небо, по молоко (Ю. Смолич)
  • Ще сантиметр ліворуч — і куля пішла б по молоко (І. Багмут)
  • [Комаренко:] — Ну, хто стане зараз заздрити Ковалю? Три ракети пішли по молоко (В. Собко)
  • [Маша:] Промазала? [Валя (коло мішені, махнула прапорцем):] По молоко! (І. Микитенко)

як (мов, ні́би і т.ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити [по голові́ (в го́лову)] кого.

Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною несподіванкою. Приклади
  • Одно невеличке слівце Дін як молотком ударило її [Мотрю] в голову (Панас Мирний)

по Мару́син поясо́к, жарт.

До смужки на келихові, чарці, склянці і т. ін; трохи неповний. Приклади
  • Випий по Марусин поясок (Укр. присл.)
  • — Лий, лий повну, не бійся! — примовляв дядько..— Отак, по Марусин поясок… по вінця!.. Не бійсь, не розхлюпаю (О. Гончар)

по цей (сей) день.

Досі, до цього часу, назавжди. Приклади
  • Тяжко вдарив [Роланд] Тим своїм мечем Дюрандо. В скелю, що сліди зостались і по сей день на камінні (Леся Українка)
  • Дід лишився, бо хотів умерти на своїй стороні, а дядько Панас як пішов, так і по сей день (М. Коцюбинський)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] по шнуру́.

Рівно, в ряд, в одну лінію. Приклади
  • В Кам'янці ж колгосп, можна сказати, міжнародний, у нас круглий рік делегації, гості, тут посій і посади як по шнуру, як по шаховій дошці (А. Хорунжий)
  • З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться. За ними На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа (Т. Шевченко)
  • — Не бійся, Іване, не підведу, і правує [Петрусь] трактора як по шнуру, веде три широкорядні сівалки (І. Цюпа)

по (під) [са́му (самі́сіньку)] за́в'язку.

Сповна, дуже багато, достатньо. Приклади
  • Анекдотів про Павла Павловича Гуляйвітра наслухаєтесь під саму зав'язку (В. Дрозд)
  • Квіточки, пташечки, чисте повітря… Він наївся того чистого повітря по самісіньку зав'язку (А. Дімаров)
  • Нам перша ж перевірка по зав'язку всипле (З журналу)
  • Напозичався [грошей] вже й так по саму зав'язку (М. Кропивницький)
  • Дипломатам роботи по зав'язку (І. Драч)

по цу́рочці.

Окремими частинами; потроху. Приклади
  • — Дбали люди, дбали, а тепер що вийшло? Самі ж і розтягають по цурочці. Гай-гай. А як наші німчика відженуть та назад вернуться, де зерно, де пляшки, де гарбочки, де реманент? Що ми скажемо? Який одвіт [відповідь] дамо? (Григорій Тютюнник)

перебира́ти (розбира́ти і т.ін.) / перебра́ти (розібра́ти і т.ін.) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що.

До дрібниць обговорювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. Приклади
  • Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко)
  • — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа)
  • Наперед уже уявляв їхню зустріч.. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало)
  • —Та замовчіть ви, язикаті! — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— Звикли всіх по кісточках перебирати (М. Чабанівський)
Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Приклади
  • — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко)
  • Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети)
Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. Приклади
  • розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник)
  • І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона.. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний)

тріща́ти по всіх швах.

Бути під загрозою краху, розпаду, руйнування і т.ін. Приклади
  • Зі сходу на гітлерівців падав один удар за одним, тисячолітня імперія тріщала по всіх швах (В. Собко)

по о́чі, зі сл. робо́ти, турбо́т і т.ін.

Дуже багато. Приклади
  • — Роботи було по очі, що тут згадувати. Головне, з якою любов'ю ти до неї стаєш (З газети)

ви́лами по воді́ пи́сано.

Сумнівний щодо здійснення. Приклади
  • ви́лами пи́саний. А щоб я пішла за тебе, то навряд… наше сватання ще вилами писане (Г. Квітка-Основ'яненко)
Невідомо, як буде. Приклади
  • ви́лами по воді́. — Слухайте, діти, що я вам раджу,— встряла в розмову Бондариха,— те все, що ви кажете, може воно удасться вам, а може й ні, а більше того, що вилами по воді (С. Васильченко)
  • ви́лами пи́сано. Чи не приїдемо до вас ось такими силами: я, Садовський, Левицький.. Але це ще вилами писано (Збірник про М. Кропивницького)
  • — Квартиру вас однаково дали б, — завважив Байдачний… — Е, це ще вилами по воді писано… (О. Лук'яненко)
  • І цей про Олексу… Ніби йому самому не видно, на кого зазіхає зазнайкуватий бригадир. Але це ще вилами по воді писано… У Тетяни вередлива вдача (С. Добровольський)

по щу́чому велі́нню.

Без докладання зусиль; ніби в казці. Приклади
  • Та все те [щасливе життя] прийшло не по щучому велінню, а в нелегкій праці, в дерзанні, в боротьбі з труднощами (І. Цюпа)
Негайно, дуже швидко. Приклади
  • [Старшина:] Щоб через півгодини коні були перед порогом! Чуєш? Щоб мені по щучому велінню! (М. Кропивницький)

як (мов, нена́че і т.ін.) гриби́ пі́сля дощу́, зі сл. рости, з'явля́тися, виника́ти і т.ін.

Швидко й у великій кількості. Приклади
  • Неначе гриби, підростають онуки, і повниться ними — нівроку — мій рід (О. Білаш)
  • нена́че гриби́. Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний)
  • як гриби́ по дощі́. Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі (М. Коцюбинський)
  • Товариства виникали тоді по селах, буквально як гриби після дощу (В. Минко)
  • Росли як гриби після дощу пансіонати, звідусіль їхали сюди [на курорт Трускавець] грошовиті люди (З журналу)
зі сл. шви́дко. Приклади
  • У великій кількості. Хоч МЖК [молодіжні житлові кооператив] і не ростуть так швидко, як гриби після дощу, однак… ясно, що прогрес у цій важливій справі є (З газети)

по пра́вді.

зі сл. говори́ти, жи́ти і т.ін. Так, як порядні люди; чесно, справедливо і т.ін. Приклади
  • Завжди він говорив їм: Живіть з правдою і по правді (М. Стельмах)
  • — Говори ж, сукин син, по правді: служив? (В. Винниченко)
Дотримуючись справедливості, не відступаючи від істини; дійсно, справді. Приклади
  • по чи́стій пра́вді. — Дурень Терень, от що я тобі скажу, по чистій правді (В. Винниченко)
  • Та й жив ти не в трояндовім вінку, Лаврового по правді заслуживши (М. Рильський)
  • Йшли [чумаки] по правді, і про це всі знали й вірили чумакам, бо він як скаже, так воно й є (Народні оповідання)
  • Я ворожбу такую знаю, Хто що, по правді одгадаю, і вже ніколи не збрешу (І. Котляревський)

як (мов, ні́би і т.ін.) по пи́саному.

Легко, безпомилково. Приклади
  • За вісімнадцять літ свого подружнього життя Марія навчилася читати найдрібніші факти як по писаному ( Ірина Вільде);— Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі, дивлюсь туди, та дітство й дівування своє розкішне, і замужжя щасливе, й вдівство гірке — все мов по писаному вичитую (Марко Вовчок)
зі сл. говори́ти і под. Дуже чітко, не збиваючись. Приклади
  • — А ти добре завчив усі скарги нобілітованих [титулованих]. Як по писаному шпариш (Іван Ле)
  • Не роби з верховинців великих промовців, що говорять як по писаному (В. Поліщук)
  • Бригадири відповідали як по писаному. Один лише Сидір Підпара… переплутав усі цифри (М. Зарудний)
Ніби за наперед продуманим планом або схемою. Приклади
  • Одімкнув [заступник коменданта] хвіртку в огорожі корівника. За цим, як по писаному, рудий Цункер відчинив, нарешті, двері салону смерті [концтабору] (В. Козаченко)
  • Пообіцяла тьотя! Ну значить: Обіцянка-цяцянка, а дурневі радість! Усе значить, як слід. Як по писаному… (Остап Вишня)

зв'я́зувати / зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому.

Не давати змоги вільно діяти, заважати комусь. Приклади
  • спелена́ти по рука́х і нога́х кого. По руках і ногах, немов немовля, спеленало колектив таке держзамовлення (З газети)
  • спу́тати ру́ки й но́ги. Вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі (М. Коцюбинський)
  • — Дівчина тобі руки й ноги зв'яже (Марко Вовчок)
  • — Хто більше любить волю, хто не зв'язав собі руки й ноги жінкою та дітьми — той тікає на Січ або в Дике Поле (З. Тулуб)

як са́лом по губа́х кому.

Кому-небудь приємно, радісно. Приклади
  • — Що на майдані робиться? — Мітингують, пане отаман.— Тур заявив, що годі. Каже: Іду до червоних. Я, каже,.. тепер знаю, що тільки з червоним прапором нас прийме народ. А гайдамакам як салом по губах (П. Панч)

ходи́ти / піти́ по рука́х.

Потрапляти від одного до іншого; бути в користуванні то одного, то другого. Приклади
  • Кулемет уже пішов по руках. Житченко… уважно розглядає його.. Передаючи кулемет Яреськові, додає: — Бережи! (О. Гончар)
  • Книжка пішла по руках (І. Нечуй-Левицький)
  • Чарка пішла по руках, і люди урочисто пили (М. Стельмах)
Вести аморальний спосіб життя, перебуваючи в інтимних стосунках не з одним чоловіком (про жінку). Приклади
  • Після смерті чоловіка пішла Марфа по руках (З журналу)

де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого.

Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. Приклади
  • де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до смирення.., а колонізатори дерли з нього сім шкур (П. Козланюк)
  • де́рти [по] три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха].., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко)
  • де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..)
  • — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
Бити, карати кого-небудь. Приклади
  • — А якби й загубив [ножа], то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар)
  • Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр. присл.)

ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту).

Не працювати, гуляти, проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. Приклади
  • А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер,. .витирають чужі кутки? (П. Загребельний)
  • — Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар)

стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х.

Затрачати непомірні, великі зусилля, волю там, де вони зайві, недоцільні. Приклади
  • Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка)

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади
  • не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
  • не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
  • за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
  • — Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)
Бути дотепним і метким у розмові. Приклади
  • по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
  • Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
  • Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
  • Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
  • Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
  • —А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

моро́з по шкі́рі продира́є.

Хтось відчуває неприємний холод від несподіваного, сильного переляку, збудження і т.ін. Приклади
  • Чи вистачить вам сміливості взяти в руки живу двометрову кобру? У більшості людей, вихованих в європейських традиціях, від самої думки про це мороз по шкірі продирає (З журналу)

на слух; по слу́ху.

перев. зі сл. сприйма́ти, розпізнава́ти і т.ін. Лише слухаючи, прислухаючись. Приклади
  • Роман по слуху пішов до воріт і враз зупинився (М. Стельмах)
  • Досвідчений і допитливий механізатор на слух розпізнає неполадки у двигуні (З журналу)
  • [Батура:] Я вам вдвадцяте кажу,— на слух не сприймаю вірші (О. Корнійчук)
перев. зі сл. співа́ти, гра́ти і т.ін. По пам'яті, без нот. Приклади
  • В нашому роді всі дуже полюбляли музику, дід і батько по слуху грали на скрипочці (М. Стельмах)
  • [Олена:] Ніяк не доберу, що в них [нотах] до чого. Стоять переді мною на папері, як пуголовки. Я більше на слух беру (Ю. Мокрієв)

не в лоб, так по ло́бі (по ло́бу), жарт.

Нема ніякої різниці; все одно, однаково. Приклади
  • — Не з релігією кепсько, а з боротьбою проти релігійного впливу… — поправив Михайло.— Не в лоб, так по лобі… (П. Автомонов)

не гла́дити / не погла́дити по голі́вці (по голові́) кого і без додатка.

Не потурати кому-небудь, не залишати без покарання, притягати до відповідальності. Приклади
  • гла́дити по голова́х. Батьки, які синів не вчили, А гладили по головах, І тільки знай що їх хвалили, Кипіли в нафті, в казанах (І. Котляревський)
  • гла́дити (погла́дити┌95512) по голі́вці (голові́). Я помітила, що ти… почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше; за се, звісно, тебе варто по голівці погладити (Леся Українка)
  • За обман суду по голові не погладять, та й хуліганив ти. З ножем на жінку ви з Севою кинулись (А. Хижняк)
  • [Косяк:] Ні, я заявочку в райком напишу, як комуністи сім'ї руйнують. За це у вас по голівці не гладять (М. Зарудний)

би́ти по кише́ні кого.

Завдавати кому-небудь певних матеріальних збитків, шкоди. Приклади
  • Це вже било Тарловського по кишені, і він боявся редактора і не любив його (М. Коцюбинський)
  • Тоді писар почав бити о. Артемія по найчутливішому місці: по кишені (І. Нечуй-Левицький)

У [чужі́] кише́ні ла́зити.

Красти гроші, бути кишеньковим злодієм. Приклади
  • ла́зити по кише́нях. — Здається, довгий час ти мав справу з кишеньковими злодіями.., але ж сам по кишенях лазити не навчивсь? (О. Гончар)
  • — То, може, в кишені чужі лазили… (Панас Мирний)

горі́шок не по зуба́х.

Дуже складна справа, не під силу кому-небудь. Приклади
  • Взявся Григорій за них [розрахунки] охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах (З газети)

[аж] по [са́мі] п'я́ти; [аж] до [са́мих] п'ят.

Дуже довгий. Приклади
  • У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині невиразного якогось кольору (Г. Хоткевич)
  • — Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Л. Дмитерко)

по пе́рше число́.

Дуже сильно, з особливою суворістю. Приклади
  • — Нема на тебе зараз Андрія. Він би висміяв тебе по перше число (П. Автомонов)
  • У получку Тимоша приходив під доброю чаркою, знаючи, що влетить йому від маленької Валі по перше число (М. Зарудний)

продзвони́ти по душі́,́ церк.

Оповістити про чиюсь смерть ударами у дзвони. Приклади
  • Пособорували генеральшу в обідню годину, а на ранок і по душі продзвонили… (Панас Мирний)

[аж] сли́на [(з ро́та, по губа́х)] ко́титься (тече́, набіга́є і т.ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хоче придбати щось, заволодіти чимсь принадним. Приклади
  • сли́нка коти́лася. Жалібніше про ясир треба писати. Щоб панові канцлеру слинка котилася від згадки про турчинок і невільників (Іван Ле)
  • Цариця, цар, дочка Лавина Зглядалися проміж себе, Із рота покотилась слина, До себе всякий і гребе Які достались Їм подарки, Насилу обійшлось без сварки (І. Котляревський)
Кому-небудь дуже хочеться з'їсти, випити щось або хто-небудь передчуває насолоду від чогось смачного, апетитного. Приклади
  • Оповідав Іван про все те так смачно, що аж слина текла по губах (Ю. Збанацький)
  • [аж] сли́нка ко́титься (тече́). Салат, редька густо зеленіють біля тину — в Гриця аж слинка тече: це б він тут поласував (Ю. Збанацький)
  • [Пузир:] Зараз будемо обідать. Тільки вибачайте — у мене фрикасе нема, а по-хазяйськи: солонина до хріну, борщ. [Золотницький:] Чудово! Аж слина котиться! (І. Карпенко-Карий)
  • — Якби можна… підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані.— Тьфу! Мовчіть-бо, бо слина котиться (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) лин по дну, зі сл. ходи́ти і под.

Спокійно, вільно, безпечно і т.ін. Приклади
  • Ходить, як лин по дну (М. Номис)

по доро́зі кому, з ким.

Хто-небудь поділяє чиїсь погляди, переконання, прагнення і т.ін. Приклади
  • Про себе він давно вирішив, що з Дмитром йому не по дорозі (М. Ю. Тарновський)
  • — Тепер вся наша Чаплинка,— пояснює старий Килигей синові,— вважай, що мобілізована…— Проти кого? — Проти біляків, і проти француза, і проти грека…— Тоді нам з вами по дорозі (О. Гончар)
У тому самому напрямку, туди ж. Приклади
  • Разом вийшли на вулицю. Виявилось, що їм по дорозі (А. Головко)
  • І просить він [Кармель] дівчину: — Сідай, дівчино, на мій віз, я підвезу тебе до Ланів, мені по дорозі (Марко Вовчок)

дава́ти / да́ти по рука́х кому.

Створювати перепони, перешкоди, заважати здійсненню чого-небудь. Приклади
  • Нам треба бути дуже пильними, треба дати по руках тим, хто веде шкідливу роботу на мовному фронті (О. Корнійчук)
  • Замість політичної роботи в масах — адміністрування, підприємливим дають по руках (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом би́ти / уда́рити по голові́ кого.

Вражати, приголомшувати чимсь неприємним, несподіваним. Приклади
  • Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний)
  • — Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна йти? — як обухом б'є його вчитель по голові (М. Стельмах)

лиза́ти ру́ки кому, рідше у кого і без додатка.

зневажл. Підлабузнюватися до когось, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Приклади
  • Перед панами любив у три погибелі згинатися та руки їм лизати (Л. Дем'ян)
  • лиза́ти ру́ку. — Сидіть,.. голодуйте, лижіть руку, що випадково кине вам кістку, і за всі ваші муки й рани не смійте просити скибки хліба чи сорочки (З. Тулуб)
  • [Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала (І. Карпенко-Карий)
  • — Засіяла лани свої? Багато тобі наміряли? Де ж ті пани, що ти їм руки лизала? (М. Коцюбинський)
ірон. Занадто виявляти прихильність, велику увагу до когось. Приклади
  • лиза́ти по рука́х. Все корилось перед ним, шанувало, поважало і лизало по руках (І. Франко)
  • Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне — одвертається (Панас Мирний). [Крамарюк:] Тобі треба мати при собі блазня, над яким ти будеш сміятись, кепкувать,.. а він лизатиме у тебе руки (І. Карпенко-Карий)

[тро́хи не] по кісточки́.

Дуже мілко. Приклади
  • — Та де ж глибоко, коли тут по кісточки? (Остап Вишня)
чого. Дуже багато. Приклади
  • В хаті було сміття трохи не по кісточки (І. Нечуй-Левицький)

[на] й по всьо́му.

Цим все і закінчиться. Приклади
  • То спасибі вам, я оце ще стулю два вінки — та й по вьому (Є. Гуцало)
  • Ну, бабуся гримне На неї добродушно — і по всьому (М. Рильський)
Більше нічого. Приклади
  • Майна того, що на плечах та біля печі, та й по всьому (П. Панч)
  • Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому (М. Коцюбинський)

ма́зати ме́дом по губа́х кого.

Говорити комусь що-небудь приємне ( перев. з корисливою метою). Приклади
  • Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах. мазну́ти ме́дом по губі́. — Життя солодкого бажаю Я всім так саме, як собі, І через те вас поспішаю Мазнути медом по губі (В. Самійленко)
Викликати в кого-небудь почуття задоволення, радості, втіхи ( перев. похвалою, лестощами і т.ін.); бути приємним комусь. Приклади
  • ме́дом ма́зати. Він осаджує біля мене лошат і киває на них бровами й вусищами.— Ну, як?! — Змії! — кажу лише одне слово. Моя відповідь медом маже дядька Миколу (М. Стельмах)

де́ртися на стіну́.

Бути в стані сильного збудження, відчаю і т.ін. Приклади
  • де́ртися по сті́нах. Уже дідовід [Гриць] одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що.. по стінах не дереться (Панас Мирний)
  • де́ртися на сті́ни. — Кожен як може шукає виходу з цього пекла [фашистської неволі]. Одні бачать вірний шлях, а деякі на стіни деруться (О. Гончар)
  • де́ртися на сті́нку. — Я хочу, щоб перемогу він [Каргат] здобув швидше. Ну, а коли Русевич від його прагнень щодня на стінку дертиметься… (Ю. Шовкопляс)
  • Так… відьма наробила, що бідна дівка аж на стіну дереться та пробі бажа пана сотника Уласовича Забрьоху (Г. Квітка-Основ'яненко)

з ми́ру по ни́тці, зі сл. збира́ти, допомогти́, ви́йти і т.

ін. Завдяки багатьом людям; потроху, помалу. Приклади
  • Книжечка вийшла за принципом з миру по нитці (В. Большак)
  • Воно годило б ся [годилося б] запомогти, бо ситий голодному не вірить, як кажуть, з миру по нитці.. (М. Коцюбинський)
  • З миру по нитці збирали Семеренко і Кошель лабораторію (З газети)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади
  • по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
  • моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
  • аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
  • Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
  • — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
  • — Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)
Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади
  • То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
  • Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

вда́рити по струні́.

Вплинути, подіяти на кого-небудь, скориставшись чимсь вразливим, якимсь болючим місцем. Приклади
  • — Знаю, з якого боку зайти [до заробітчанина], по якій струні вдарити (О. Гончар)

як (мов, на́че і т.ін.) по ме́ртвому (вме́рлому і т.ін.) зі сл. голоси́ти, заво́дити і т.ін.

Дуже сильно, голосно, нестримно і т.ін. Приклади
  • як над мерце́м. Вітер осінній заводить над ними [травами], як над мерцем (М. Коцюбинський)
  • Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому (Г. Хоткевич)
  • Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить! (П. Куліш)

перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці і т.ін.) розм.

Пити алкогольні напої. Приклади
  • — Вип'ю,— кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (О. Ільченко)
  • переки́нути (хильну́ти┌142608) чарчи́ну. [Галушка:] Галю, винось-бо щось перекусити — чоловік з дороги дальної, та й нам не завадить чарчину перекинути (О. Корнійчук)
  • На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Руденко)
  • Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці і закусити щукою (М. Рильський)

мі́ряти по собі́ що і без додатка.

Оцінювати, характеризувати і т.ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за своїми критеріями, суб'єктивно; вважати саме таким. Приклади
  • — Чого спекулянткою обзиває, чого по собі міряє? (Є. Гуцало)
  • В тому, що Таня відразу ж поїде з ним, Федько не сумнівався й хвилини. Міряв усе по собі (А. Дімаров)
  • Друзі міряли по собі: хіба б вони соромилися ото співати, коли б мали сякий-такий слух? (Ю. Яновський)

роздира́ти / розде́рти се́рце (ду́шу) [на шматки́ (по шматка́х)] перев. чиє (чию).

Глибоко засмучувати, хвилювати, бентежити. Приклади
  • Думки по шматках роздирали сьогодні парубочу душу (М. Стельмах)
  • Степці той спів розирав душу, навіював щось болісне, тугу наганяв на неї (Ю. Бедзик)
  • Залізняк попереду.. А за ним німий Ярема.. Тяжко йому, Тяжко, а не плаче, Ні, не плаче: змія люта.. Серце роздирає (Т. Шевченко)

розпуска́ти / розпусти́ти за ві́тром (по ві́тру) що.

Марно витрачати гроші, заробіток, спадщину і т.ін.; не бути заощадливим. Приклади
  • Служивши чесно, без пороку, З боргів покійник батько жив, Три бали він давав щороку І все за вітром розпустив (Переклад М. Рильського)
Знищувати, не залишаючи сліду. Приклади
  • Світ здається викінченим, як поема митця старого,— а буває часом, Коли хотілось би його зламати, Розвіяти, по вітру розпустить (М. Рильський)

[аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т.ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т.ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т.ін.) кому, у кого, від чого і без додатка.

Комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною. Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч)
  • хо́лод пробі́г по спи́ні. Якийсь неприємний холод пробіг по спині, — у голову закралась підозра.— Куди ви мене завели? — спитав інженер (В. Гжицький)
  • — Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко)
  • моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою). Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий)
  • Коли це зразу — щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний)
  • Погляд якийсь собачий — як гляне, то аж мороз по кожі піде (С. Васильченко)
  • Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський)
  • У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш)
  • І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така — оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір'ю (Ю. Збанацький)
  • Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (М. Полторацький)
  • Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту — це ж такі, мовляв автор, образки з життя робочого люду, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський)
  • Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський)
  • А тії окаяннії… хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш)
  • З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • холодо́к перебі́г по́за шкі́рою. З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий)
  • Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (З газети)
  • Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті — йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко)
  • У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний)
  • Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п'ят (Мирослав Ірчан)
  • [Назаренко:] Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний)
  • — Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною… (С. Васильченко)
  • — А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський)
  • Від того сміху [дівчат]… аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко)
  • Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку… в крові (П. Куліш)
  • Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський)
  • — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний)
  • Від цього погляду у хлопців мороз пішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
  • Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній)
  • І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут)
  • Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський)
  • — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (В. Шевчук)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти.

Глибоко вразити кого-небудь, завдати болю, страждання і т.ін. Приклади
  • Наче ножем по серцю полоснув батька божевільний крик його дитини (С. Воскрекасенко)
  • Мов ножем по серцю полоснули [Сеспеля] оті слова… Поховали чужі люди В чужій домовині… (Ю. Збанацький)

вси́пати по пе́рше (по шо́сте) число́ кому і без додатка.

Суворо покарати, провчити кого-небудь. Приклади
  • — Я вам покажу точно! — спалахнув Гречкун.— Чого не доповіли про готовність батальйону? Я вам всиплю по шосте число! Я вас навчу воювати (Ю. Бедзик)
  • — Кинувся кожен: де Маковей? Де телефоніст? Розшукати негайно! Всипати по перше число! (О. Гончар)

[аж] по са́му рі́пицю.

Уживається для вираження крайньої межі в чому-небудь; повною мірою, повністю, до решти. Приклади
  • — Іди, вони [німці] тобі приріжуть [землі]. Як одхватять, то аж по саму ріпицю (Григорій Тютюнник)

чо́рним по бі́лому, зі сл. напи́сано і под.

Цілком чітко, зрозуміло і т.ін. Приклади
  • У Переяславських пактах чорним по білому написано аби злодіїв та втікачів з земель московських в кошах козацьких, куренях та полках не переховували (Н. Рибак)
  • Та [у Положенні] чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі, коли на ній виявляється джерело мінеральної води чи корисні копалини, в тому числі і торф (М. Стельмах)
  • — Ось тут чорним по білому написано, як ти своє дитя до розуму доводила. Як воно опинилося в притулку (М. Понеділок)

скака́ти по верха́х.

Глибоко не вникати, не торкатися суті чого-небудь (у розмові, виступах і т.ін.). Приклади
  • І все то не по верхах скаче [Проценко], а розумним словом глибоко гвоздить (Панас Мирний)

[за] яки́м пра́вом?

На якій підставі; чому? Приклади
  • по яко́му пра́ву? [Панна:] Ну, то кажеш, по якому праву не даєш проїзду чесним людям? (С. Васильченко)
  • Яким правом ти будеш мене розуму вчити? Він хоче спитати бургомістра, за яким правом у магістраті знову засіли нацисти? (П. Загребельний)

до (по) душі́.

Подобатися. Приклади
  • не по душі́. Іноді бував на тих сходинах і Грицько. Та не по душі йому були такі гульбища (Панас Мирний)
  • не до душі́. [Руфін:] Признатись мушу; мені не до душі писання ваших учителів (Леся Українка)
  • Марися Павлівна навіть пошкодувала, що нема зараз тут Кульбаки: от би хто порадувався! От кому буде до душі, що той шкільний мур… тут замінятиме всього лиш смужка нескошеної травички… (О. Гончар)
  • — А ти той… бідовий. Їй-бо, це мені до душі. А то пришлють недоріку, зайде до сільради не директор, а прохач (Ю. Збанацький)
Відповідний чиїм-небудь уподобанням, смакам. Приклади
  • Воістину, коли професію обрано до душі, її [роботу] виконуєш, як пісню, з насолодою (З газети)
  • Іван Михалчевський був нежонатий. Йому вже минуло двадцять шість років, і він не міг знайти собі дівчину до душі (І. Нечуй-Левицький)

моро́зом подра́ло по шку́рі кого, у кого.

Кого-небудь охопило неприємне відчуття холоду від сильного переляку, переживання і т.ін. Приклади
  • аж по́за шку́рою подра́ло. — Дурні! — крикнув гайдамака.— Ви б зробили так, як наші роблять,— вирізали та й годі. — Як сказав це, то в мене аж поза шкурою подрало (Панас Мирний)
  • Усіх [панів] морозом подрало по шкурі від тієї речі і всі, глибоко зітхнувши, замолились: одверни і спаси нас, святий Владико! (Панас Мирний)

по [са́мі] ву́ха.

Дуже сильно, надзвичайно. Приклади
  • — Галина зітхнула. Я знав, що вона по вуха закохана в Семена Михайловича (Ю. Збанацький)
  • Всі знали, що майор Кортунов по вуха закоханий у довгоногу степовичку і сам влаштував її на роботу (М. Зарудний)
чого. Дуже багато. Приклади
  • Під час тимчасової окупації міста обоє [учитель з дружиною] зазнали лиха, набралися горя по вуха (Ю. Яновський)
  • Вже зі злості говорив дехто, що він картяр і довгів [боргів] має по вуха (О. Маковей)
  • А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити,. .прати, хліб пекти… (М. Коцюбинський)
Повністю, зовсім. Приклади
  • по самі́сінькі ву́ха. Був призначений день, коли я мав захищати кандидатську, замовлені в ресторані кілька столів для бенкету (заліз у борги по самісінькі вуха) (А. Дімаров)
  • — Фтеропант коня за поводи тримав. І він, і кінь заболочені були по вуха (Б. Лепкий)
  • [Захарко:] Іншу людину хоч по вуха засип розкошами, а вона таки белькоче: Мало, мало!.. (М. Кропивницький)

іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою).

Жебрати, просити милостиню. Приклади
  • з то́рбою піти́ по хата́х. Текля. . сама залишилася з дитиною на руках, і коли б не такі сусіди, як родина Крикливця, то давно б уже з торбою пішла по хатах (І. Муратов)
  • Все доконечно треба знати і наперед з кождим [кожним] крейцаром обчислитися, коли тато не хочуть піти з торбами (І. Франко)
  • — Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить,— Сказав Максим (Т. Шевченко)
  • Бодай пани панували, бодай пани жили, Бодай вони межи люди з торбами ходили (Україна сміється)

піти́ / ходи́ти по ни́шпорках.

Ретельно, старанно вишукувати що-небудь. Приклади
  • Блаженко сам пішов по нишпорках. Він натикався на багато дивовижних чудових речей (О. Гончар)

прийти́ся до душі́ (до смаку́ і т.ін.) кому.

Відповідати чиїмсь нахилам, природним здібностям, інтересам і т.ін.; сподобатися комусь ( перев. про що-небудь). Приклади
  • прийти́ся по душі́. Випили [гості] й варенухи. Посмакували. По душі прийшлась (Д. Мордовець)
  • прийти́ до душі́. Чи так вона всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись, тільки так комахою й налазять [паничі] і налазять (Марко Вовчок)
  • прихо́дитися до смаку́. Життя [міське] ще менше приходилось йому до смаку (І. Франко)
  • Потім їй попалась в руки історія і так само не прийшлася їй до смаку (І. Нечуй-Левицький)
  • Якщо робота прийшлася до душі, людина… віддається їй уся, вболіває за доручену справу (П. Оровецький)

на (рідше по) шнуро́чку.

Тонкі, рівні (про брови). Приклади
  • Довгобраза русенька Галя, з чорними по шнурочку бровами, більше брала на себе його очі, ніж смаковита у її руках яєшня (Панас Мирний)
  • Багатая спесивая — рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (Укр. пісні)

по ни́точці, зі сл. збира́ти і под.

Невеличкими порціями, частками; старанно, скрупульозно. Приклади
  • Раніше я тебе [чоловіка] шанувала, музей твій по ниточці збираючи, а тепер ти сам себе величаєш (Є. Гуцало)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом лу́снули (хто лу́снув, вульг. хто лигну́в і т.ін.) по голові́ кого і без додатка.

Хтось дуже вражений, приголомшений чим-небудь. Приклади
  • Чіпка, як почув про діло, мов хто його обухом лигнув по голові (Панас Мирний)
  • — Приїхав я вчора… ні живий ні мертвий, а тут нове лихо. Наче хто обухом по голові луснув (В. Кучер)

всім по сім.

Порівну, так, щоб усі були задоволені. Приклади
  • Треба землю поділити так, щоб усім по сім (П. Панч)
  • — От скоро почне голота землю ділити… Ха-ха! Нащо багатьом стільки землі? Щоб, значить, усім по сім… Ха-ха!.. (М. Коцюбинський)
  • Налив [дідич] горілки й сказав селянинові: — Ану, ґаздо, вип'ємо за то [те], аби всім було по сім (Казки Буковини..)

з чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням.

Будучи переконаним у своїй правоті; не відчуваючи гризоти, сорому і т.ін. Приклади
  • Посол Вєльовейський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я з спокійним сумлінням можу не любити (І. Франко)
  • Піти б у школу та сказати: Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! Наше гасло: На свободу — з чистою совістю! (О. Гончар)
Чесно. Приклади
  • Ми по чистій совісті можемо сказати, що свої обов'язки перед львів'янами сповняємо, а взаємин не бачимо (М. Драгоманов)
  • по [чи́стій] со́вісті. — Коли по совісті [вибрали] — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в Сірка очей не позичав (М. Стельмах)
  • Жити [треба] з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар)

по собі́.

Відповідно до своїх смаків, уподобань, можливостей. Приклади
  • Знайти роботу по собі — весь час мучила його думка (З газети)

[ті́льки] по смерть посила́ти б кого, жарт.

Дуже довго хто-небудь виконує якесь доручення, прохання і т.ін.; непроворний, млявий хтось. Приклади
  • Ті ж і Горпина з галушками у двох мисках. [Всі:] Чого так довго там барилась? Тебе б тільки по смерть посилати (М. Кропивницький)
  • Коли ось і Демчиха з оковитою…— Ой, жінко,— стріча Демко,— тебе б по смерть посилать, то б нажився чоловік (Марко Вовчок)

як соро́ка по тину́, перев. зі сл. писа́ти.

Незграбно, неакуратно. Приклади
  • Він пише, як сорока по тину (З газети)

розкла́сти / розклада́ти по поли́чках що, рідко кого.

Розібрати все до дрібниць, встановлюючи певну систему, логічну послідовність. Приклади
  • За останні роки… ми якось небезпечно розклали людину по поличках і не бачимо її в цілому, що знижує ефективність лікування (З газети)
  • Любить чоловік [Кирик] дивитися за порядком, не тільки на своєму обійсті, а й на чужому, і в сусідську душу прагне зазирнути, щоб розкласти все там по поличках (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) ме́дом по губа́х кому.

Дуже подобається, приємне що-небудь комусь; приємно. Приклади
  • — Яке ж тут кепкування? Хіба я неправду говорив? Тим більше, що Якиму Івановичу все це мов медом по губах. Для чого ж позбавляти людину того, що її так тішить? (Ю. Збанацький)
  • — Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (С. Добровольський)

дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять і т.ін.) / пробі́гли (пішли́ і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т.ін.) чиїсь, у кого і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хворобливого стану, нервового напруження і т.ін. Приклади
  • ходи́ли дрижаки́. У Маріки теж уже сині від холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (С. Васильченко)
  • Тіні насправді ворушаться. Вони хутко перебігають від одного стовбура до другого. В цей час щось зашкряботіло під вікном. По його тілу пробігли дрижаки (П. Панч)
  • — Зачепіть-но тільки,— не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (З. Тулуб)
  • Несподівана туга за чимось невимовно дорогим струшувала діда, аж дрижаки пробігали по шкірі (Є. Гуцало)

не по його́ (її і т.ін.).

Не так, як хто-небудь бажає, хоче, планує і т.ін.; не подобається комусь. Приклади
  • не по йому́. Еней, похнюпившись, дослухався, Сивилла що йому верзла, Стояв за голову узявся, Не по йому ся річ була (І. Котляревський)
  • Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно. Ніяк вона тій княгині не догодить, ніяк не втрапить зробити по її (С. Васильченко)
  • — А що, дідусю, — перервав я мовчанку, —. . А чи не траплялося вам, у лісі живучи, зі справжніми злодіями стяватися [стрічатися], з такими, що не пожалує й ножаку в спину встромити, як діло не по його? (Г. Хоткевич)

як (мов, на́че і т.ін.) ме́дом по губа́х мазну́ли кого.

Від почутого у когось виникає почуття задоволення, радості і т.ін.; приємно комусь. Приклади
  • — Знайте, що жінки не терплять неуваги до себе. Кіндрата наче медом по губах мазнули (А. Іщук)

[старі́й] жа́бі (горобцю́ і т.ін.) по колі́на.

Неглибоко, зовсім мало. Приклади
  • — Коли приїхав [Вовченко] до мене, то кепкував над тобою, казав, що в тому ставку горобцеві по коліно буде (М. Чабанівський)
  • — В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна,— сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький)
  • — Далі не заходь,.. ось тут і хлюпочись на мілкому, де горобцю по коліна… (О. Гончар)

ходи́ти / піти́ по рі́зних стежка́х (рі́зними стежка́ми).

Мати неоднакові інтереси, уподобання і т.ін. Приклади
  • Життя обох — батька і сина — склалося так, що вони весь час ходили по різних стежках, які майже ніколи не схрещувалися (Григорій Тютюнник)

вда́рити по но́сі кого.

Присадити кого-небудь, даючи йому зрозуміти, чого він насправді вартий. Приклади
  • — Печоріна треба провчити! Ці петербурзькі вискочні завжди задаються, поки їх не вдариш по носі! (Переклад за ред. М. Рильського)

розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву, книжн.

Бути багатослівним, розповідати про що-небудь дуже детально, докладно. Приклади
  • Бо коли Боян, бувало, пісню у натхненні віщому складав, розтікався він по древу мислю, сірим вовком по землі шугав (Н. Забіла)
  • І не розтікайтеся мислію по древу, бо через кілька хвилин має початися обхід (Ю. Шовкопляс)
  • Розуміючи те, що я далеко не геній і розтікатися мислями по древу мені нічого, я уперто думав над тим: що писати? Прозу чи п'єси? (Ю. Збанацький)
  • Не збираюся розтікатись мислію по древу, за влучним виразом древнього автора.. .Що забулось — вибачайте (В. Дрозд)

як (мов, ні́би і т.ін.) ма́слом по душі́ кому і без додатка.

Уживається для передачі відчуття великого задоволення; приємно комусь, а також приємне що-небудь комусь. Приклади
  • Ті слова були як маслом по душі.
  • Як по душі маслом (Укр. присл.)

здира́ти (лупи́ти і т.ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т.ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т.ін.), з кого і без додатка.

Брати високу плату за щось. Приклади
  • Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний)
  • — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Думаю, що вам не першина чути, які ціни на такі куски [землі] (У. Самчук)
Оббирати кого-небудь, визискувати, експлуатувати. Приклади
  • Все думав: Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров'я — жартуючи й шкуру здійме! (Панас Мирний)
  • — Прийдуть до нього [багатія] селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник)
  • — Вони [багачі] на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський)
  • Вони [поміщики] здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа)
Нещадно бити, карати когось. Приклади
  • Закипіло в мене серце — сім шкур би з них зідрав за таку шкоду (Григорій Тютюнник)
  • [Ївга:] Приходь, Мусієчку, голубчику, любий! [Мусій:] Та я б на крилах радий летіти, дак коли ж Мартин сказав, що й шкуру здере (Б. Грінченко)
  • Скільки знали Протасія, він усе робив не так, як люди… Ще малим здирав із нього шкуру батько за оту віслячу упертість (А. Дімаров)

ї́хати по нау́ку до кого--чого, фам.

Запозичувати, переймати досвід у когось. Приклади
  • Аж не віриться, що тепер Новоселиця до Ковалівки по науку їздить. Диво та й годі (В. Кучер)

по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х.

Одразу за подією, не гаючи часу, негайно. Приклади
  • по сві́жому слі́ду. — А ти б навідався до них на хутір та никнув би в клуню; може б, по свіжому сліду й знайшов порубане дерево (О. Кониський)
  • Народну творчість Шевченко вважає неписаною історією народу, що виникла по живих слідах подій і передавалася з уст в уста, з покоління в покоління (Іст. укр. літ.)
  • А всіма шляхами по свіжих слідах урагану, як чорні його яничари, вже неслися в напрямі на Каховку численні, по-ярмарковому одягнуті наймачі (О. Гончар)
  • Навіть дома, коли мати по гарячих слідах зашивала йому [Сергійкові]. .сорочку або штанці, він проявляв нетерпіння й тривогу (Григорій Тютюнник)

по своє́му пі́р'ю.

Відповідно до власних уподобань, можливостей або потреб. Приклади
  • — Коли тобі так [захотілося].. женитись — візьми дружину по своєму пір'ю (Ю. Збанацький)
  • Кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Панас Мирний)

би́ти / вда́рити по рука́х.

кого. Перешкоджати чиїмсь діям ( перев. злочинним), карати когось за що-небудь. Приклади
  • А трапляються ж ще вискочки, яким пощастило зайняти високі посади і які нівечать, спустошують людські душі. Бити б таких по руках (М. Ю. Тарновський)
Доходити згоди, домовлятися про щось (при торгівлі). Приклади
  • Вони [купці].. відразу починали прицінюватися, сперечатися, бити по руках і знов торгуватися, щоб виторгувати хоч зайвий гріш (З. Тулуб)
  • Довго торгувалися [батьки], а потім на бичках-дволітках вдарили по руках (М. Стельмах)

дава́ти / да́ти по ша́пці кому.

Виганяти, проганяти кого-небудь звідкись; знімати з посади (звичайно з ганьбою) і т.ін. Приклади
  • да́но по ша́пці. Знову з Веселої Кам'янки відходили люди: Улас Шевчик, гвардії сержант.., Карпо Цар, котрому дано по шапці за головування в сільраді (Ю. Яновський)
  • Більше сидів [поміщик] у своєму родовому.. Після того, як йому з армійського корпусу по шапці дали (А. Головко)

по рука́х.

Вирішено, домовлено. Приклади
  • Отаман знову посміхнувся. — Не бійся, якщо й доведеться стріляти, то лише на цьому боці. А там — з оркестром нас зустрінуть. То що? По руках? — І Щур простягнув свою руку (В. Поліщук)
  • — Серце в тебе добре, хай труднощі не підірвуть його, хай недалекі людці не озлоблять його. То по руках? — Що тільки тепер буде і голові, і рукам? (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́ і т.ін.) по спи́ні у кого.

Хто-небудь відчув страх, переляк і т.ін. Приклади
  • Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої… У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак)
  • кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко)
  • Крик Соломії пронизав його.. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький)

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору.

Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Приклади
  • Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети)

по [са́мі] ві́нця.

До крайньої межі. Приклади
  • Я попросився б ще на один строк, щоб повторити все те бурхливе, насичене по вінця життя курсанта (М. Ю. Тарновський)
  • По вінця повні ярості й любові Стояли ми, Замислені й тяжкі (М. Бажан)
  • І порівнює [хлопця з мамонтом] вона жартома, щоб потім сміятися й сміятися. Від захоплення розкішним вечором, від гаю, кохання, молодості — від повного по вінця щастя… (Л. Смілянський)
Повністю, до кінця. Приклади
  • Програма двох днів, проведених у Києві, була заповнена по вінця (З журналу)
  • Пасажири заповнювали по вінця вагони, влаштовувались на дахах, гнулися в тамбурах (Ю. Збанацький)
  • Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця. Вони облягають мою кімнату (М. Коцюбинський)
Дуже багато. Приклади
  • Я втратив сім'ю. Мій будинок згорів. Я горя незнаного звідав по вінця, Яке не оплаче і сто матерів (О. Підсуха)
  • Клопотів було по вінця. Біжи в контору, сварися з бухгалтером Харитоном, щоб виписав більше і м'яса, і борошна, і масла, а потім ганяйся за комірником (Я. Стецюк)
Надзвичайно щедро. Приклади
  • Наш край [Прикарпаття] природа наділила красою по вінця, і ми можемо бути цілком об'єктивними цінителями красивого (Ю. Мельничук). Вся широчінь, розніжена по вінця прохолодою… нуртує, рветься в білосинь (М. Понеділок)

іти́ по висхідні́й.

Добиватися вищого становища в суспільстві, зайняти значне місце у певній сфері діяльності. Приклади
  • Всю війну на Уралі метал давав [батько], з ним і Володька починав свою трудову біографію.. Старші брати теж не зіпсували біографії, не кажучи вже про батька.. Може, за те і висунуто? Але ні, не применшуй свою власну роль.., цінять тебе й за твої особисті заслуги. Шлюб тобі не зашкодить, навіть Єлька не приспить у тобі жадобу іти по висхідній, брати штурмом Ельбруон життя (О. Гончар)

як (мов, немо́в і т.ін.) по ли́нві, зі сл. ходи́ти і под.

Відчуваючи постійну небезпеку, тривогу, повсякчас ризикуючи; дуже обережно. Приклади
  • О, скільки прикрощів завдав йому Рубан! Сергій увесь час ходив перед ним, немов по линві, кожну мить почувався насторожі (Ю. Мушкетик)

по сві́ту (по землі́) ходи́ти.

Жити. Приклади
  • [Самопал:] В мене… іменини… П'ятдесят сім років по землі ходжу, Антоне (М. Зарудний)
  • — Щоб ви не діждали по світу ходити, людей грабувати (Ганна Барвінок)

по [са́ме] го́рло.

Дуже багато. Приклади
  • Йому й так роботи по горло. Хліб давай, молоко і м'ясо вези (В. Кучер)
  • Роботи [в полі] — по саме горло (П. Інгульський)
У великій мірі, повністю. Приклади
  • Він зайнятий по горло і тому не подає вістей (З газети)
  • — Хоче суд над ближнім творити, бувши сам по горло у гріхах (С. Караванський)

кра́пля по кра́плі.

Потроху, потрошку. Приклади
  • У грудях, на самому дні, зерно по зерні, крапля по краплі, збирається сила (М. Коцюбинський)

як брехня́ по селу́, перев. зі сл. іти і под., жарт.

Легко, швидко і т.ін. Приклади
  • Я дописував дев'яносто шосту гумореску про алкоголіків. Робота йшла, як брехня по селу (А. Крижанівський)

ма́ятися по сві́ту (на сві́ті).

Жити неспокійно, нещасливо, зазнаючи всіляких труднощів, у злиднях і т.ін. Приклади
  • І батько мій… там же в Нових Кодаках жив і маявся на світі сто і п'ятнадцять літ (О. Стороженко)
  • Тиміш не довго маявся по світу: нудьга його з'їла (Марко Вовчок)

іти́ / піти́ слі́дом за ким (по слідах чиїх).

Діяти, робити що-небудь так, як хтось, наслідувати кого-небудь. Приклади
  • Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (М. Стельмах)

дрож пробіга́є / пробі́г по спи́ні (по ті́лу, по́за спи́ною і т.ін.) у кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т.ін. Приклади
  • Школа шикувалась на урочисту лінійку. Заспівала сурма, вдарив дрібно барабан. В Миколи дрож пробіг поза спиною (Ю. Збанацький)
  • — Офіцери,— сказав головнокомандуючий, і холодний дрож пробіг по офіцерських спинах, до того невпізнанний був голос генерала і вся його пригнічена фігура.— Офіцери… імператора немає (О. Довженко)
  • Владек чекав і хвилювався. Намагався бути спокійним, але по тілу пробігав дрож (Р. Іваничук)

хова́тися / схова́тися в кущі́ (по куща́х).

Уникати відповідальності, безпосередньої участі в чому-небудь. Приклади
  • Може, навіть і сумно їм [мешканцям інших планет] стане, що вони, як незаконні, мусять триматися осторонь, ховатися по кущах, не маючи права наблизитись до людського товариства (О. Гончар)
  • Виходить так: народ вирішив створити в своєму місті індустрію, всі працюють на повну силу.., а інженер Горецький, вельмишановний спеціаліст-будівельник, вирішив сховатися в кущі (М. Ю. Тарновський)

як (мов, нена́че і т.ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх.

зі сл. каза́ти, говори́ти і т.ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Приклади
  • як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало)
  • Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов)
Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т.ін. Приклади
  • — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало)

сиді́ти по хутора́х.

Жити обмеженими інтересами, мати вузький світогляд. Приклади
  • Але ж якби ж то знаття! А то думаєш собі: Свій чоловік, українець… Треба піддержувати національну справу. Годі сидіти по хуторах (В. Винниченко)

по всіх усю́дах.

Скрізь, де тільки можна. Приклади
  • Ви писали страшну масу дрібних дописів по всіх усюдах (Леся Українка)
  • Як її [бумагу про землю] затаїти, як по всіх усюдах уже знають про неї (А. Головко)

чин чи́ном.

Так, як слід, як годиться, як повинно бути. Приклади
  • Онисія Климівна та Вечуро… живуть подружжям. І що це дійсно саме так, є свідоцтво… Все чин чином (М. Рудь)
  • — Так що воно і як у тебе? — Усе чин чином (М. Стельмах)
  • чин по чи́ну. Та ось в гурті прибулих, серед яких він крокував поважно, чин по чину, його увагу прикував один міцний хлопчина (П. Дорошко)

на (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти і т.ін.) кого, що.

Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Приклади
  • ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети)
  • Вони [кращі люди].. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний)

ка́менем лягти́ на дно (на дні).

Потонути. Приклади
  • Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
  • ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)

пусти́ти (з то́рбою) з торба́ми [по сві́ту] кого і без додатка.

Залишити без майна, довести до зубожіння, злиднів. Приклади
  • Коли госпрозрахунок запанує повсюдно, завзяті клієнти… можуть пустити деякі наші підприємства по світу з торбою (З журналу)
  • — Це ж чудова думка: усіх панів пустити на рік чи два з торбами (В. Шевчук)
  • Ярина лячно глянула на Олексу.— В печінках сидять різні податки, — єритувався [Олекса],— подимне, попасне, ралець, або індукта, евекта, скоро пустять з торбами по світу. Я мушу якось тікати від податків, від набору [в російські війська] (М. Лазорський)
  • То була хлопська п'явка — не дай Господи! Кілько людей той чоловік з торбами пустив!.. (І. Франко)

діста́ти / дістава́ти по зуба́х від кого і без додатка, згрубо.

Зазнати невдачі, поразки у боротьбі, у бою тощо. Приклади
  • Повторити наступ вони [фашисти] наважились аж через півтора місяця і знову, як відомо, дістали по зубах (З газети)

по (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х.

Скрізь. Приклади
  • по всьо́му сві́ту. [Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко)
  • Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей)
  • — Якби не та панщина,.. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький)
  • — Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко)
  • Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався,.. заговоривши французькою мовою (О. Довженко)
  • Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був по світах, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів за дворника состояв (У. Самчук)
  • Не вагалась пані:. .поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка)
У незнані, невідомі місця; далеко. Приклади
  • Віщувало серце,— не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар)

по чи́стій, перев. зі сл. списа́ти і под.

Остаточно, назавжди. Приклади
  • — Він — льотчик? — Був колись. Після аварії списали з армії по чистій. Півлиця йому обпалило (Ю. Бедзик)
  • Під час одного шаленого нальоту фашистів сержанта Коляду тяжко поранило, після госпіталю його списали по чистій (М. Зарудний)

[аж] моро́зом сипну́ло (сипону́ло) [за (по́за) спи́ною (шкі́рою), по спи́ні] в кого, безос.

У кого-небудь з'явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. Приклади
  • Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький)
  • сипну́ло моро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало)
  • Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко)
  • У Грицька морозом сипнуло від того Христининого крику (Панас Мирний)

по вікові́чні віки́ уроч.

Назавжди, навічно. Приклади
  • Ми українці, спрадавна й по віковічні віки В землю свою коріньми, наче дуби, вросли (В. Бичко)

ходи́ти / піти́ по ми́ру.

Просити милостиню, жебракувати. Приклади
  • Ми й покинули свою слободу і пішли по миру (Д. Мордовець)
  • Ходить [Іван] з Одаркою по миру, назбира шматків хліба доволі… і їсть із дочками своїми, а після знов іде збирати (Грицько Григоренко)

ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т.ін.) но́ги [по сві́ту].

Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Приклади
  • Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький)
  • наси́лу-наси́лу но́ги тягну́ти. Ідуть [хлопці] день, ідуть другий.. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко)
  • Ледь тягав по світу ноги [Сеспель], не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький)
  • — Тпррру!. .Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний)
  • Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко)

кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка.

Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. Приклади
  • різону́ти по се́рцю кого і без додатка, безос. Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Григорій Тютюнник)
  • розкра́яти і се́рце, і ду́шу. А втім, може, й справді се якась невідома сила розкраяла мені і серце, і душу надвоє (Леся Українка)
  • кра́яти ноже́м по се́рці. Вітер починає грати на далекім ворунні.. Невгавуче, безперестанку. Висотує жили, і крає ножем по серці (М. Коцюбинський)
  • кра́яти на шматки́ се́рце. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Хижняк)
  • Часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу солдатську невблаганно (Д. Луценко)
  • — Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Л. Мартович)
  • — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський)

ЛЮ́ДИ ніч (по шматка́х) розібра́ли.

Настав ранок. Приклади
  • Коли місяць переплив через середину неба, Юрій Дзвонар,.. вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому летіти? (М. Стельмах)
  • — І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона. — Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся… (А. Іщук)

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю).

Зникнути безслідно. Приклади
  • — Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою… (М. Коцюбинський)
Минути, пройти без вороття. Приклади
  • Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок)
  • Так якраз і є:. .добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький)
Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т.ін. Приклади
  • Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах)
  • Якби все купляти, що нам треба, то газдівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній)

по ета́пу, іст.

У супроводі озброєного загону; під конвоєм. Приклади
  • Двічі його.. по етапу приганяли в рідне село, до матері (О. Гончар)

усі́м се́страм по нами́сту.

Усім порівну. Приклади
  • За принципом усім сестрам по намисту розподілялися й матеріально-сировинні процеси (З журналу)

по душа́х, зі сл. говори́ти і под.

Щиро, відверто, щиросердно. Приклади
  • [Бондар:] Це й погано, що… викликають [у райком]. [Яків:] Погано. Хочеться інколи просто прийти, по душах поговорити, помріяти (М. Зарудний)
  • Інші, мовляв, по кабінетах, на телефонах сидять, а він не з таких.. Звик отут, на місці,.. настрій маси вивчати. Тут з роботягами побесідуєш по душах, щось їм цікаве підкинеш… (О. Гончар)

день від дня (за днем, по дню).

Поступово, неухильно; з кожним разом. Приклади
  • Весела, вродлива, тямуща була молодиця!. .І так день по дню все більше подобалася Іванові (О. Гончар)
  • День за днем, за тижнем тижні — непомітно лине час (Л. Забашта)
  • Він робився день від дня якийсь похмуріший та понуріший (І. Франко)

ряд у ряд.

Один біля одного; один за одним. Приклади
  • Проте не все сяяло в цій [Золотій] палаті.. На стінах ряд у ряд тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (С. Скляренко)
  • ряд по рядо́чку. Маруся насіяла всячини, і усе проквітало.., сіяла усе окремніше, ряд по рядочку, а зійшла така мішанина (Марко Вовчок)

як по ма́слу (рідше по ма́слі), перев. зі сл. іти́.

Легко, успішно, чітко, без перешкод і т.ін.; дуже добре. Приклади
  • по ма́слу. Все йде по маслу (Укр. присл.)
  • Здавалося, що все буде йти, як по маслі: там він позичить, там оддасть, там купить (Грицько Григоренко)
  • [Цокуль:] О, я знаю, що коли ти візьмешся за діло, то воно піде як по маслу (І. Карпенко-Карий)
  • Якщо знайдеш сюжет, далі все йде як по маслу (О. Донченко)

по лю́дях ходи́ти.

Просити милостиню; жебракувати, жебрати. Приклади
  • Тяжке дитинство судилося моїй жінці, всього довелося зазнати: і по людях ходила, і наймалася до панів, і поневірялася (З газети)

лі́зти по тру́пах, зневажл.

Не зважаючи ні на що, не рахуючись ні з ким, намагатися досягти своєї корисливої мети, робити все для власної вигоди. Приклади
  • Якби хотів,— чув би крик тої боротьби, і… тих, що програли, і тих, що лізуть по трупах (Г. Хоткевич)

прийти́ся до се́рця (рідше по но́рову і т.ін.) кому.

Дуже сподобатися (про кого-небудь). Приклади
  • І Чайці, і Соколову майор Савченко відразу ж прийшовся до серця (В. Собко)
  • Поїхали у Дубинівку свататися: там, бачите, хлопцю дівчина прийшлась по норову. Батько і не перечив (Народні оповідання)

в кущі́; по куща́х.

Подалі від відповідальності, безпосередньої участі у справі. Приклади
  • — Хто, як не ти, перед районом. . розпинався, що Троянівська сільрада виконає й перевиконає [заготівлю зерна]? Тепер сам у кущі, а на мені хочеш виїхати? (Григорій Тютюнник). — Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер)

не дава́ти / не да́ти собі́ по но́сі гра́ти.

Не дозволяти нечемно чи зверхньо поводитися з собою. Приклади
  • —..Він до мене остро, знаєш, ставиться так, мов він тут пан.. Ну, сим разом я не дав собі по носі грати (І. Франко)

ходи́ти [як (мов, ні́би і т.ін.)] по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т.ін.).

Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Приклади
  • Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, ічасто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник)
  • У них [панів] жінки перед мужиками як по струночці ходять (І. Квітка-Основ'янко)
  • — Ви, звичайно, безвідмовно Ладні вищому годить, Та набридло, безумовно, й вам по ниточці ходить (З журналу)
  • ходи́ти по струні́ (по шнуру́). — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи (Панас Мирний)
  • [Іван:] Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Панас Мирний)

пуска́ти / пусти́ти по сві́ту (по ми́ру) кого.

Доводити до зубожіння, злиднів. Приклади
  • [Молодиця:] Голова, бодай вона йому [чоловікові] луснула, як наробила мені отакого клопоту! Сам без вісті забіг, а мене з малими діточками по миру пускає (Панас Мирний)
перев. ким. Спричиняти комусь горе, страждання, кривду, так що той змушений покинути рідний дім. Приклади
  • Ти мене знівечив, прогнав з своєї хати, з рідного краю, пустив по світу волоцюгою (І. Нечуй-Левицький)
  • А що тих бідних покриток Пустив по світу з байстрюками! Отже й нічого! — А жонатий І має двоє діточок Як ангеляточок (Т. Шевченко)

іти́ по гаря́чих сліда́х.

Реагувати, відгукуватися на що-небудь, не гаючи часу, відразу після того, що відбулося, сталося. Приклади
  • Революційна епоха вимагала від сатириків, крім всього іншого, ще й надзвичайної оперативності, швидкої реакції. Щоб не відстати від вимог часу, письменники повинні були йти по гарячих слідах (З журналу)

ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т.ін.).

Нема грошей. Приклади
  • у кише́ні ві́тер. [Копистка:] Бувало й нап'єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму… Прокинешся вранці — у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш)
  • ві́тер по кише́нях гуля́є. А другий так собі, якийсь нетяга.. Вітер, видно, по кишенях гуляє (Г. Коцюба)
  • Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Укр. присл.)
  • Бо як в кишені вітер ходить, То треба спершу заробити (Укр. поети-романтики)
  • — Але ж тато не схожий на того противного диякона. Хоч у кишені вітер гуляє, та почуває себе людиною (А. Хорунжий)
  • З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рокавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде… (О. Гончар)
у кого. Хто-небудь бідний, не має грошей. Приклади
  • в карма́ні вітри́ гуду́ть. — Він [учитель] уже третій місяць не получає жалування, а тепер у його в кармані вітри гудуть! (Б. Грінченко)
  • ві́тер сви́ще по кише́нях кому. Але хто сказав, що я від таких самих бідаків, яким вітер свище по кишенях.., узяв би якісь гроші? (Письмен. зблизька)
  • Навкруг Софрона мешкали такі ж бідолахи безкопійчані… У них в кишені теж вітер свистів (Н. Рибак)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
  • — Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
  • Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
  • В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
  • Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
  • Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
  • Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
  • Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
  • Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
  • Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)
зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади
  • аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)
Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади
  • за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
  • мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
  • — Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
  • Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
  • Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
  • Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
  • Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
  • Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
  • При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
  • Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

не по кише́ні.

зі сл. жи́ти і под., ірон. Невідповідно до своїх можливостей, достатків. Приклади
  • Пан Г. дуже багато програє грошей в карти і взагалі живе не по кишені… (М. Кропивницький)
кому. Дуже дорогий, невідповідний заробіткам, прибуткам. Приклади
  • Артилеристам буфет був не по кишені (А. Головко)
  • [Реджі:] Ти втрачаєш посаду. Такий секретар тепер мені не по кишені (І. Кочерга)

да́ти (надава́ти) / дава́ти по ши́ї (по гамалику́) кому і без додатка, грубе.

Ганебно проганяти кого-небудь звідкись. Приклади
  • — Ви куди? — Ми до Сомкового табору..— Шкода ж і до табору. Козаки самі там пораються, а нашому братові дають оглоблею по гамалику (П. Куліш)
Побити кого-небудь. Приклади
  • Дала йому по гамалику та й на тім кінець (І. Франко)
  • [Платон Гаврилович (до Дороша):] Ей ти.., хочеш, щоб я тобі по шиї надавав? (С. Васильченко)
  • Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї (Ю. Яновський)

як (мов, на́че і т.ін.) по но́тах.

Легко, без ускладнень, як слід; ніби за наперед продуманою схемою. Приклади
  • У головах над труною схилилась Легейдиха..і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (А. Головко)
  • — Ач, як співає!.. Як по нотах! (В. Винниченко)
  • Все добре йшло. Сказать не гріх, як в пісні, як по нотах (П. Дорошко)

[хоч] по три (по сім) за цибу́лю, перев. зі сл. продава́ти.

Дуже дешево, майже даремно, недорого. Приклади
  • Сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький)
Недорогий, дешевий. Приклади
  • — Наб'є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (А. Кримський)

трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру).

Діяти непослідовно, непринципно, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Приклади
  • І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник)
  • Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети)

не по літа́х, перев. чиїх, кому.

Не відповідно до чийогось віку. Приклади
  • по літа́х. Добре Чіпці у діда підпасичем. Робота.. по його літах (Панас Мирний)
  • Олег жив у тривозі, в шуканні, в тяжких, не по літах йому думах (Д. Бедзик)
без додатка. Уживається для підсилення характеристики кого-небудь; надто, дуже. Приклади
  • — Головної проблеми передо мною вже нема. Я її не розв'язав. Не вистачило життя. Я розмахнувся не по літах. Але залишилась мрія… (О. Довженко)
  • Йому сподобалась дівчина — отака не по літах серйозненька (А. Головко)

да́ти по зуба́х кому.

Побити кого-небудь, розправитися з кимсь. Приклади
  • Знали вже [військовополонені].., як дали наші по зубах фашистам під Москвою (В. Козаченко)

на доро́зі (на ву́лиці і т.ін.) не валя́ється.

Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Приклади
  • по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка)
  • А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (М. Стельмах)
  • Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч)
Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. Приклади
  • — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чорт зна що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються… (М. Стельмах)
  • — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар)

як (мов, на́че і т.ін.) по кома́нді (за кома́ндою, на кома́нду).

Разом, водночас, дружно. Приклади
  • Ченці, наче по команді, підвелися, перехрестилися до образів (І. Нечуй-Левицький)
  • Хвилю сиділи, як остовпілі, і тілько [тільки] опісля мов на команду обі жінки заридали вголос (І. Франко)
  • Денис несподівано рвонув соб.. Хропіння на возі затихло. Хлопці як по команді кинулися навдьори (Григорій Тютюнник)
  • В цю мить мов за командою вздовж цілої валки заторохтіли постріли (Олесь Досвітній)

по старі́й (да́вній) па́м'яті.

Під впливом колишніх звичок; за звичкою. Приклади
  • Людям всього радгоспу, всіх відділків (що вона їх по давній пам'яті ще зве хуторами┌143997) доводиться вічно жити під цим бентежливим гуркотом [літаків] (О. Гончар)
  • Постійні відвідувачі по старій пам'яті продовжували відвідувати знайомі місця, і тут, за чаркою, говорили про життєві переміни (М. Ю. Тарновський)

розві́ятися по сві́ту (по сві́ті).

Зникнути, загубитися. Приклади
  • Щоб не розвіялось по світу те, як кажуть, фантастичне оповідання дідугана, я списав його для моїх земляків (С. Стороженко)
Опинитися в різних місцях, далеко один від одного. Приклади
  • Засіяно поля жорстоких війн, Розвіялись по світі ветерани (Ю. Яновський)

поволочи́ти по тю́рмах, заст.

Тримати в ув'язненні, переводячи з однієї тюрми до іншої. Приклади
  • — Вже скільки по тюрмах поволочили, то він і лік тому згубив (М. Коцюбинський)

на (по) кістка́х чиїх.

Ціною життя або великих жертв. Приклади
  • Але я певен.. Що щастя всіх — по ваших аж кістках — На землю ступить вільною ногою (М. Рильський)

ціди́ти слова́ (сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву).

Вимовляти повільно, неквапливо, невиразно. Приклади
  • Вона [Маланка] цідила слова, немов отруту (М. Коцюбинський)
  • — А ти це чого голос підняв, начебто правда на твоєму боці? Совість заговорила? — цідив слова Мірошниченко (М. Стельмах)
  • Обидві вони цідили слово за словом з таким тоном, неначе на ввесь світ промовляли якісь закони доброго розуму і високої вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • — Працюю в котловані гідростанції. Та я тут недавно. Приїхав трохи підробити,— цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба)

[по] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти).

Нічого не робити, уникати праці. Приклади
  • — Там, у го́роді [місті], розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний)

сам по собі́.

Без будь-якого втручання. Приклади
  • В оселі, мов сам по собі, гасне каганчик, при місячному сяйві збільшуються, неначе виростають пучки і снопики зілля, і густішає їхній настій (М. Стельмах)
Власне; у власному розумінні цього слова. Приклади
  • Саме по собі імперське самозахоплення — явище досить відворотне для навколишнього світу, типологія його сумновідома, але воно живить амбіції затурканих громадян (Л. Костенко)
  • Був це ліс високої ціни… і сам по собі, деревиною, був величезним багатством — бук та граб (Ю. Смолич)
Окремо. Приклади
  • Ті, що йшли поруч, одразу підхоплювали і не давали втонути. А якби поодинці рушили, кожен сам по собі, то багато хто з нас накрився б (О. Гончар)
  • Цей найдрібніший пилок, відокремлено взятий від інших, Зовсім нічого не важить, бо часткою інших Завжди буває — і сам по собі існувать неспроможний (М. Зеров)
  • — А як, Іване, лучче [краще] живеться; чи гуртом, чи кожен сам по собі? (Ганна Барвінок)
Незалежно від чиєїсь волі; мимовільно. Приклади
  • На його плескатому обличчі самі по собі стиснулись заволохачені уста (М. Стельмах)

щоб так по пра́вді ди́хав, перев. з особ. займ., лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, зневаги до когось, побажання чогось поганого та лихого; прокляття. Приклади
  • — Козаки сидять згорнувши руки! — каже Шрам. — Щоб ви так по правді дихали. Коли б не козаки, то давно б вас чорт ізлизав (П. Куліш)

по ма́ківку.

у чому. У великій мірі, увесь повністю. Приклади
  • Київ немолодий, і вік його по пояс у землі та по маківку у спогадах, — він увесь — у сплаві часів (З газети)
чого, жарт. Дуже багато (справ, клопотів, турбот і т.ін.). Приклади
  • Роботи в школах, як говориться, по маківку, а вже скоро дзвінок покличе дітей у класи (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) по душі́ дере́.

Неприємно вражає, викликає дражливі відчуття. Приклади
  • аж по душі́ дере́. Хто з нею.. [скрипкою] добре знається, До того обзивається, А хто не в лад її бере, Аж по душі вона дере (Л. Глібов)
  • Добре тому дати, хто не хоче брати; а той, хто бере, як по душі дере (Українські народні прислів'я та приказки)

розставля́ти / Розста́вити по свої́х місця́х.

З'ясовувати, визначати суть чого-небудь, робити виразним щось. Приклади
  • Минуле раптом багато що розставило по своїх місцях у сучасному. Отак непомітно у творі [Сьоме небо Р. Іваничука] зростає важливість фактографії минулого (Наука і культура..)

пуска́ти / пусти́ти по ко́лу (по кру́гу) що.

Частувати присутніх по черзі чим-небудь ( перев. алкогольними напоями). Приклади
  • Сілецьких, Варчиних родаків, привіз Стратон Дордюк, який одразу ж засадив гостей за стіл і пустив по колу першу чарку (З газети)
Робити надбанням громадськості, давати (наприклад, читати) що-небудь усім без винятку, вибору. Приклади
  • Хотів уже прокрасться тихцем до порожньої аудиторії та й покласти цей рукопис так, щоб хтось обов'язково знайшов, та одразу ж й передумав. Де гарантія, що переляканий студент не однесе його в деканат, замість того, щоб пустити читати по колу (А. Дімаров)

не по зуба́х кому, чиїх.

Не під силу кому-небудь; який перевищує чиї-небудь фізичні або духовні можливості; надмірно важкий. Приклади
  • по зуба́х.— Гарний горішок, тільки шкода — не наш,— кивнув Потьомкін на острів…— Думаю, що Антонові Андрійовичу з його козаками цей горішок буде цілком по зубах (С. Добровольський)
  • Тільки без дурощів: не хапати здобич, що не по зубах (М. Стельмах)
  • — А ти як думав? Кажу, буду слухати, значить буду.— Та вона ж [лекція] для тебе непідходяща, не по твоїх, як то кажуть, зубах,— говорив глузливим тоном парубок (Г. Коцюба)

[і] мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому.

Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Приклади
  • Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв)
  • Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети)
  • — Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь)
  • Смілому й море по коліна (Укр. присл.)
  • Нічого не страшно [Потапові] і по коліна море (М. Коцюбинський)
Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. Приклади
  • Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов)
  • — Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник)
  • Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер)
  • — Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький)
Все можна, все дозволено комусь. Приклади
  • усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч)
  • й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар)
  • Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало)
  • Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)
  • Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович)
Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. Приклади
  • Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька)
  • П'яному і море по коліна (Укр. присл.)
Усе видається комусь легким, доступним, простим і т.ін. Приклади
  • — Що ж, мрійникам море по коліна… (В. Підмогильний)
  • — Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович)

ходи́ти по лезу́ бри́тви (ножа́ і т.ін.).

Здійснювати небезпечну, складну справу дуже вправно, вміло, тонко. Приклади
  • Постійно наражаючись на небезпеку, ходячи, як кажуть, по лезу бритви, обер-лейтенант давно вже став забобонним (П. Гуріненко)
  • ходи́ти по бри́тві. — Ні, ти, Гнате, в це діло не мішайся. Давай призначимо когось із хутірських дядьків старшим по переселенню, хай він і розпоряджається. А ти завалиш усе діло. Тут по бритві ходити треба, а ти — шарах з усіх чотирьох. Так не тільки ногу, а й голову розпанахати можна (Григорій Тютюнник)
  • ходи́ти по ни́точці. Хлопці діяли відважно й хоробро, сміливо ходили по ниточці над смертю і лише нещасний випадок кинув їх до рук ворогів (Ю. Яновський)
  • ході́ння по ле́зу (по ві́стрю┌18359) ножа́. Барак весь час був у насторожі. Безперервне ходіння по лезу ножа — таким було зараз їхнє життя (О. Гончар)
  • Хоча Денис і надійний хлопець, а в нього можуть прокинутися родинні інстинкти. Це дуже небезпечна гра, ходіння по вістрю ножа (М. Ю. Тарновський)

по нутру́ кому.

Подобатися, відповідати чиїм-небудь бажанням, смакам і т.ін. Приклади
  • Не по нутру виявився новий закон лише відрубщикам-хуторянам (О. Гончар)
  • Отара ж попаски попхалась навмання. Орлу се по нутру (Є. Гребінка)
  • — А більш,— каже [кобзар],— мені не по нутру ота мізерна пиха, що розвелась усюди по Гетьманщині. Почали значні козаки жити на лядський кшталт із великої розкоші (П. Куліш)

не по собі́ кому і без додатка.

Хто-небудь погано себе почуває; нездужається, нездоровиться комусь. Приклади
  • Як стало тепер холодніше, то щось мені від часу до часу робиться не по собі (Леся Українка)
  • Була темна осіння ніч.. Під таку годину завжди важко дишеться,.. кожному чогось не по собі (Панас Мирний)
Кому-небудь незручно, ніяково або неприємно. Приклади
  • Давидові одразу, від самої інтонації його голосу, стало якось не по собі (А. Головко)
  • Був мир. Був перший день, коли Ми відомстить за друга не могли. І через те не по собі було (О. Підсуха)

по [са́му (самі́сіньку)] ши́ю.

У дуже великих, кількісно значних розмірах (про борги). Приклади
  • Колісник по коліна в трісках, по шию в боргах (Укр. присл.)
Дуже глибоко. Приклади
  • Варто лише кому збитись убік на кілька кроків, і вже він провалюється по саму шию (О. Гончар)
Дуже багато. Приклади
  • аж по ши́ю. Навколишніми селами ширилася чутка: Он у Строїні знали, що з шкуродерами зробити! Правда, перебільшували дійсне: казали, що кожний набрав собі всякого добра аж по шию… (Л. Дем'ян)
  • Час робочий, у кожного ще роботи по шию, у кого на полі, у кого на дворі (О. Кониський)
  • — Роботи в мене по самісіньку шию (І. Нечуй-Левицький)
Повністю. Приклади
  • — Лаяв? — Ні, говорив тільки, що корови по шиї в грязюці стоять (Григорій Тютюнник)
  • — Пани наділили свою Меласю усім, чим тільки здумали; а що вже у мужа свого найшли усякого добра, так іменно по шию у золоті сиділа (Г. Квітка-Основ'яненко)

рі́зати ноже́м кого.

Завдавати комусь душевних мук, переживань; неприємно вражати, ображати кого-небудь. Приклади
  • різону́ти по живо́му ті́лі. Краще хай буде гірше одному, а не всім,— промовив розсудливо і лише опісля помітив, що різонув брата по живому тілі (М. Стельмах)
  • різону́ти ду́шу кому. Очам стало боляче дивитись на залляті сонцем будинки, а зневіра різонула йому душу, як батіг по голому тілу (В. Підмогильний)
  • ноже́м різону́ти кого. — Ти що, молодичко, всіх п'яних з рову витягаєш? І чоловік не боронить? Га? Ха-ха-ха! Ножем різонув Ганну той сміх (Є. Куртяк)
  • Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!.. Хіба сліпі, що в неї [матері] душа болить, серце крається, що ви її… ножем ріжете? (Є. Гуцало)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади
  • черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
  • ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
  • пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
  • — Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
  • За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
  • Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
  • О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
  • Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
  • З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
  • Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
  • — Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) по псалтирю́ чита́ти.

Дуже чітко, швидко, без запинки. Приклади
  • Усе мені одказує [Катря], як наче по псалтирю читає (Марко Вовчок)

Кіт, що гуляє сам по собі.

Персонаж казки англійського письменника Р. Кіплінга (1865—1936). У переносному значенні — самостійний характер. Приклади
  • Тоталітаристи і від політики, і від літератури хотіли би бачити людей не як «кішок, що гуляють самі по собі», а як носіїв певної ідеї, певного стилю, міфології тощо. (І. Жиленко, «І я спинила їхню мить…»)
  • Мені, людині з переконання партійній, легко було протистояти спокусі приєднатися до котроїсь партії чи іншого товариства, що зобов'язують своїх членів жити за параграфами дуже мудро вироблених програм. Супроти них я волів, жартома кажучи, триматися постави Кіплінгового кота, який ходив своїми стежками… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

По кігтях пізнають лева. Ex ungue leonem.

Латинське прислів'я, що виникло з вислову грецького поета Алкея (VII—VI ст. до н. е.) «По кігтю намалювати лева», тобто за якоюсь однією ознакою зрозуміти характер людини. Грецький поет Лукіан вважає автором вислову скульптора Фідія (V ст. до н. е.). Серед українських авторів першим ужив цей вислів Дмитро Туптало, єпископ Ростовський (XVII ст.). Приклади
  • Він, торкнувши вуса, відповів молодиці з спокійною статечною гідністю: — Лева по кігтях пізнають… А ви що хотіли? (О. Гончар, Бригантина)
  • Усе там і правильне і не без вартостей, але ніде не чути іскри генія, не видко цього ex ungue leonem, дякуючи чому можна і без підпису впізнати кожний із попередніх творів Толстого. (І. Франко, Лев Толстой)

По той бік добра і зла.

Назва книжки (1886) німецького філософа Ф. Ніцше, який проповідував культ сильної особи, не зв'язаної приписами моралі, одержимої волею до влади «надлюдини».
У сучасній мові іноді цитується без зв'язку з первісним значенням, характеризуючи безсторонню, байдужу людину. Приклади
  • Це дяка за послугу. І нічого в цьому жахливого немає ні для мене, ні для тебе, ні для Костяшкіна, ані для кого, хто вміє розуміти, хто ступив по той бік добра й зла. (В. Винниченко, Хочу!)
  • Освячений, в солодкій муці я
    Був по той бік добра і зла…
    А наді мною Революція
    В червоній заграві пливла.
     (М. Вороний, Інфанта)

Розтікатися мислію по древу.

У давньоукраїнському епосі «Слово о полку Ігоревім» (XII ст.) так характеризується легендарний співець Боян: «Боян бо віщий, аще кому хотяше піснь творити, то розтікашется мислію по древу, сірим волком по землі, шизим орлом под облаки».
У сучасній мові — довгі й беззмістовні розмірковування. Приклади
  • Але ж… розтікаються мислі по древу, мовби я молодик, якого жде нерозпечатана амфора з вином. Я вино своє випив, другої амфори нікому не дано… (Р. Федорів, Отчий світильник)
  • І не розтікайтеся мислію по древу, бо через кілька хвилин має початися обхід. (Ю. Шовкопляс, Людина живе двічі)

Ходіння по муках.

«Ходіння Богородиці по муках» — новозавітний апокриф (не визнаний церквою твір релігійного змісту), де розповідається про те, як Богородиця сходить у пекло, прагнучи полегшити муки грішників.
У сучасному значенні — тривалі поневіряння людини. Приклади
  • Наша гірка, скорботна і безконечно довга дорога з Харкова у ці краї тривала… аж цілий місяць! То була довжелезна дорога «ходіння по муках», ціла епопея, яка заслуговує на окрему книгу. (Т. Масенко, Роман пам'яті)
  • Душа і серце продовжували все те ж життя, — продовжували ходіння по муках, організовуючи шалений спротив. (І. Багряний, Сад Гетсиманський)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також