МИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

перемива́ти (ми́ти, перетира́ти і т.ін.) / переми́ти (перете́рти і т.ін.) [усі] кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без додатка.

Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Приклади
  • переме́лювати кісточки́. Перемелюєте мої кісточки? — сказав [шеф-кухар] незлобивим баском і опромінив хлопців таким добрим, батьківським усміхом, що їм від сорому позаціплювало (Ю. Бедзик)
  • — Баба поки не перемиє кісточки всій Тернівці, не одпустить (І. Григурко)
  • — От візьми подивись, якими наші баби стали. То раніше зберуться — усі кісточки одна одній перемиють, усі брехні в одне рядно стягнуть, за яйце одна одній очі видряпає (М. Стельмах)
  • Вже вони встигли перемити кісточки коханці якогось дивізійного начальника (О. Гончар)
  • І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона перетирала усі кісточки.. його, — так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Панас Мирний)
  • Федір пішов на квартиру.., люди мили та перемивали всім Покришням кістки, а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький)
  • Від одного того, що з ним сиджу на очах у всіх, не по собі робиться, всі дивляться, хоч провались з сорому, будуть кісточки потім перемивати (А. Хижняк)
  • Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (М. Колесников)

ми́ти сльоза́ми лице́ (бо́роду і т.ін.).

Плакати. Приклади
  • Як крається батькове серце.. Він схуд і щодня миє сльозами бороду (М. Коцюбинський)

но́ги ми́ти кому, жарт.

З радістю виконувати чиюсь волю, бути відданим комусь; прислужуватися, годити. Приклади
  • — Вона молода в мене ще.. Їй ще тільки сорок дев'ять і два місяці, а мені оце восени п'ятдесят сім буде.. Ну, як на іншу, то вона б мені хоч і лисий там, і все — ноги мила б (Григір Тютюнник)

у ту ж хвили́ну (хви́лю, ми́ть).

Одразу ж, зараз же, швидко. Приклади
  • Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка)
  • Джмелик глянув на нього і в ту ж хвилю відвів погляд: Оксенові очі дивилися на нього запитливо, але спокійно (Григорій Тютюнник)
Одночасно. Приклади
  • Черниш бачив ще, що Брянський боком стрибнув кілька кроків уперед і метнув гранату, вихоплюючи в ту ж мить пістолет (О. Гончар)

ні на мить, перев. з дієсл.

Зовсім, нізащо, ніколи і т.ін. Приклади
  • Не досягти… І не здолати свою розпуку ні на мить (Грицько Григоренко)
  • Він не спускав автомата ні на мить (В. Собко)
  • Забути я не зможу Тебе до смерті ні на мить (Л. Забашта)
  • Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади
  • Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк)
  • До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець)

лови́ти ко́жну хвили́ну (мить і т.ін.).

Раціонально використовувати час; дорожити часом. Приклади
  • Чи до хати тут,.. коли сніг такий по-весняному ласкавий, а сонце по-літньому сміється з неба.. Тут треба ловити кожну хвилину (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Приклади
  • мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся. [Марко:] Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об'ївся (З. Мороз)
  • Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти…Наївся як дурень мила (В. Нестайко)
  • як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило (М. Старицький)
  • Налигався, як Мартин мила (Укр. присл.)

у миг (мить) о́ка, перев. з дієсл.

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • в оди́н миг о́ка. Вони почали стиха підгарчувати один на одного і в один миг ока розлютувались (І. Нечуй-Левицький)
  • Відбулося все у миг ока (З газети)
  • Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана… В мить ока вони опинилися за стодолою (Г. Колісник)

в одну́ мить, перев. з дієсл.

За дуже короткий час. Приклади
  • Кожне серйозне рішення в бізнесі може в одну мить призвести до процвітання чи зробити банкрутом, як уже пощастить (З газети)
  • Вона поприбирала, повимивала, повичищала все чисто в хаті в одну мить (І. Нечуй-Левицький)
Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • в єди́ну мить. В єдину мить відійшло вбік усе, про що мріялось (О. Гончар)
  • Калинка, сам ще того не відаючи, в одну мить перетворився в небезпечну для нашої країни людину, державного злочинця, ворога народу, нерозривною часткою якого він був (А. Дімаров)
  • За димом палахнуло полум'я й обхопило клуню в одну мить (І. Нечуй-Левицький)
  • Василь напряг усі сили і в одну мить, то зігнувшись, то вигнувшись, штовхнув по спині Габелка (Панас Мирний)

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка і т.ін.), жарт.

Раптом зникнути, пропасти. Приклади
  • ло́пнути, як бу́лька на воді́. Печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко)
Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т.ін. Приклади
  • трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: —..і вся твоя кар'єра трісне, як булька з мила (В. Кучер)
  • А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук)
  • Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася… або лопалась мов мильні бульбашки (В. Бабляк)
  • Міф про те місто.. лопається, як мильна булька (З газети)

тіє́ї ж ми́ті, перев. з дієсл.

Відразу ж, зараз же; одночасно з чимсь. Приклади
  • Несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (О. Гончар)

на [яку́сь (одну́ і т.ін.)] мить, перев. з дієсл.

На короткий час; ненадовго. Приклади
  • [Жірондист:] Я часом тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого (Леся Українка)
  • На одну мить майнула думка: а може, піти в садок, на вулицю (О. Донченко)
  • Ось і зупинка — всього лиш на мить (Д. Павличко)
  • На якусь мить Глухов розгубився (І. Рябокляч)
  • Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть (П. Грабовський)

вганя́ти / ввігна́ти в піт (в ми́ло) кого.

Примушувати кого-небудь багато і напружено працювати. Приклади
  • І раптом згадав [Тарас Демидович] ті слова, що говорив Корній Кирилович, загортаючи гроші: В мило там тебе вгонять, Тарасе, відчуваю. Але не падай духом (Ю. Збанацький)
  • Полковник встиг добре ввігнати в піт і Полупенка, й Карпа (Ю. Яновський)
  • Це була, здебільшого, сірома, що утікала від шляхти, а тото й від заможних козаків, які ще гірше за панів вганяли в піт своїх наймитів (П. Панч)

[аж] ми́ло па́дає ([клубка́ми] ко́титься, лети́ть і т.ін.) з кого.

Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т.ін. Приклади
  • аж ми́ло вста́ло на кому. Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Панас Мирний)
  • [Кирило:] Як почну хвайдою маніжити [відьму], аж мило з неї клубками котиться!.. (М. Кропивницький)
  • — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Ткач)

хоч го́лову мий.

Дуже рідкий, пісний, несмачний і т.ін. (про страву). Приклади
  • Борщ, як кажуть, хоч голову мий.

без ми́ла голи́ти / поголи́ти кого.

Завдавати кому-небудь неприємностей; ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • — Як так будеш ламати причепи, то ми тебе без мила поголимо, парубче (А. Хорунжий)

за [яку́сь (одну́ і т.ін.)] мить, перев. з дієсл.

Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь; тут же. Приклади
  • Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський)
Безпосередньо перед чим-небудь; тільки що. Приклади
  • Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (В. Сосюра)
Протягом короткого відрізку часу; дуже швидко. Приклади
  • — Так цей дядя Коля велосипед за одну мить зробить (С. Тельнюк)
  • Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (П. Воронько)
  • Скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (М. Стельмах)

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т.ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт.

Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. Приклади
  • Проміняв шило на мотовило (Укр. присл.)
  • [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький)
  • Проміняв шило на мило (М. Номис)
  • Обиратимуть комітет… треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко)
  • І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький)
  • — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв)
  • — Не на те втекли ми від пана Бжеського, що шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб)

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ла ковтну́в (з'їв).

Бути у поганому настрої. Приклади
  • — Чого це ти, Чіпко, як мила з'їв? — питає [Лушня]. — Чого ти журишся? (Панас Мирний)