МИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ми́ти

іє. *mu-, *meu- «мити»;
споріднене з лит. máudyti «купати», лтс. maût «плавати», maudât «змивати», свн. muten «умиватися», дінд. mútram «сеча»;
псл. myti;
р. мыть, бр. мыць, др. мыти, п. вл. myć, ч. mýti, слц. myť, нл. myś, болг. ми́я, м. мие, схв. мȕти, слн. míti, стсл. мыти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вими́вина
вимо́їна
зами́тися «тс.»
зми́тися «швидко або непомітно піти, утекти»
ми́йка «ганчірка для миття посуду»
ми́йник «робітник, що займається миттям»
ми́йниця «велика миска; [умивальник]»
ми́тель «луг; тепла лужна вода для миття голови»
ми́тіль «тс.»
ми́тка «мийка»
ми́тниця «прачка»
міє́нко «син прачки»
мі́ївна «дочка прачки»
мійка «прачка»
мо́вниця «лазня; ванна кімната»
мо́йка «мийка»
мо́льниця «вимоїна після дощу»
мо́тка «мийка»
нами́в
намивни́й
невмива́ка
невми́ванець
незми́вний
обмива́льний
обми́вка
перемива́льниця
переми́вка
підми́в
підми́ла «мул»
підми́тва «підмивання; вода, якою підмивають»
поми́єць «людина, що бабрається в помиях»
поми́ї
поми́йник «людина, що займається виносом помий і брудною роботою; собака, що бабрається в помиях»
поми́йниця «посуд для помий; [посудниця Нед]»
поми́ло «вимите місце на березі»
поми́ток «мийка»
поми́я «вимоїна в березі»
промива́лка
промива́льний
промива́льник
про́ми́вка
промивна́
промивни́й
промо́їна
розми́в
розмива́ч
розми́вина
ро́змивки «церемонія обмивання породіллі»
розми́вчастий
умива́лка
умива́льна
умива́льний
умива́льник
умива́льниця
умива́льня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мыць білоруська
ми́я болгарська
myć верхньолужицька
mútram «сеча» давньоіндійська
мыти давньоруська
maût «плавати» латиська
máudyti «купати» литовська
мие македонська
myś нижньолужицька
myć польська
myti праслов’янська
мыть російська
мȕти сербохорватська
muten «умиватися» середньоверхньнімецька
myť словацька
míti словенська
мыти старослов’янська
mýti чеська
*mu- ?
*meu- «мити» ?
maudât «змивати» ?

ви́міл «промите, вимите місце»

не зовсім ясне;
можливо,префіксальне утворення від основи міл-, тієї самої, що і в мілки́й «дрібний», р. мел, ме́лкий;
первісне значення –«позбавити дрібних часток» (у т. ч. і в вигляді мулу), як у ви́лущити від луска́, ви́потрошити від по́трох і под;
може бути зіставлене і з р. ст. вымолъ (к вымлувымъл-) «намите водою підвищення коло річки», пов’язаним з ми́ти, псл. myti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́мілити «промити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
myti праслов’янська
мел російська
вымолъ «намите водою підвищення коло річки» (к вымлувымъл-) російська
міл- ?
мілки́й «дрібний» ?
ме́лкий ?
ви́лущити ?
луска́ ?
ви́потрошити ?
по́трох ?
вымолъ «намите водою підвищення коло річки» (к вымлувымъл-) ?
ми́ти ?

о́бмил «оман, Inula helenium L.» (бот.)

назва зумовлена тим, що в народній медицині відваром і мазями, виготовленими з цієї рослини, лікують (обмивають, змазують) місця, вражені шкірними хворобами;
очевидно, пов’язане з ми́ти, ми́ло;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ми́ти ?
ми́ло ?

митник «плаун звичайний, Lycopodium clavatum L.; шолудивник, Pedicularis L.» (бот.)

похідне утворення від ми́ти;
назва шолудивника зумовлена його давнім застосуванням для очищення від гнид і вошей;
р. мы́тник «шолудивник» бр. мы́тнік «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ми́ти ?
мы́тник «шолудивник»«тс.» ?

мури́на «невелике болітце, що залишається після повені»

псл. murъ, очевидно, пов’язане з murava «мурава»;
споріднене з лит. máuras «бруд», mùras «мокра земля», mùrti, mùrstu «мокнути», лтс. murît «забруднювати», дангл. снн. дфриз. mōr «болото», нвн. Moor, англ. moor «тс.», іє. *mor-;
припускається дальший зв’язок з мул, ми́ти (Фасмер III 10–11);
р. [мур] «пліснява», [мурли́на] «озеро коло болота», ч. mour «сажа, кіптява», слц. múr «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
moor «тс.» англійська
mōr «болото» давньоанглійська
mōr «болото» давньофризька
murît «забруднювати» латиська
máuras «бруд» литовська
Moor нововерхньонімецька
murъ праслов’янська
мур «пліснява» російська
mōr «болото» середньонижньонімецька
múr «тс.» словацька
мурли́на «озеро коло болота» українська
mour «сажа, кіптява» чеська
murava «мурава» ?
mùras «мокра земля» ?
mùrti ?
mùrstu «мокнути» ?
*mor- ?
мул ?
ми́ти ?

шмуцти́тул «аркуш перед титульним аркушем книги»

н. Schmutztitel «шмуцтитул», (букв.) «заголовок, що захищає від забруднення» – складне слово, утворене з іменників Schmutz «бруд», спорідненого з гол. smutt, англ. smut «бруд», дінд. mudira-, сірл. muad «хмара», гр. μύδος «сирість», лит. máudyti «купатися», псл. myti, укр. ми́ти, і Titel «заголовок; титул», що походить від лат. titulus;
запозичення з ні-мецької мови;
р. шмуцти́тул, бр. шмуцты́тул, п. szmuctytuł, болг. шму́цтитул;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
smut «бруд» англійська
шмуцты́тул білоруська
шму́цтитул болгарська
smutt голландська
μύδος «сирість» грецька
mudira- давньоіндійська
titulus латинська
máudyti «купатися» литовська
Schmutztitel «шмуцтитул» німецька
Schmutz «бруд» німецька
Titel «заголовок; титул» німецька
szmuctytuł польська
myti праслов’янська
шмуцти́тул російська
muad «хмара» середньоірландська
ми́ти українська

ми́ло

псл. mydlo, похідне від myti «мити»;
р. мы́ло, бр. мы́ла, др. мыло, п. вл. mydło, ч. mýdlo, слц. mydlo, схв. [м́ило], слн. mílo, стсл. мылο;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зми́лини «змилки»
зми́лки «мильна вода після прання»
зми́лок «невеликий залишок мила»
мили́нє «мильна вода»
ми́ли́ни
ми́ли́ти
милі́ння
милки́й
милова́тий «милоподібний»
милови́ння «ТС.»
ми́льний
ми́льник
ми́ля «обрядове умивання молодих з річки або криниці»
ми́ляний
миля́р «виробник або продавець мила»
миля́рня «миловарня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мы́ла білоруська
mydło верхньолужицька
мыло давньоруська
mydło польська
mydlo праслов’янська
мы́ло російська
м́ило сербохорватська
mydlo словацька
mílo словенська
мылο старослов’янська
mýdlo чеська
myti «мити» ?

ми́то́ «оплата за перевезення товарів через кордон; [мірчук ДзАтл І]»

псл. myto;
запозичене з германських мов;
двн. muta «митниця; податок, збір» (нвн. Maut «тс.»), гот. mota «мито» пов’язані з нвн. messen «міряти», спорідненим з лат. meditor «міркую», гр. μέδομαι «тс.»;
р. мы́то, мыт, бр. мы́та, мыт, др. мыто, мытъ, п. слц. myto «мито»,, вл. нл. myto, ч. mýto «платна винагорода, премія», болр. м. ми́то, схв. мȗт, мито «хабар; підкуп», слн. mito «арендна плата», стсл. мыто «платня; прибуток; гроші; подарунок; хабар»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ми́та́р «службовець митниці, збирач мита»
мита́рства «важкі переживання, муки; поневіряння; (церк.) випробування, через які проходить душа після смерті»
мита́рство «ошуканство Ж; (ст.) митниця»
мита́рствувати «поневірятися»
ми́тни́к «працівник митниці»
митни́цтво «митна справа»
ми́тниця
обми́тити «обкласти митом»
переми́тник «спекулянт; контрабандист»
про́мито «високе мито»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мы́та білоруська
myto верхньолужицька
mota «мито» готська
μέδομαι «тс.» грецька
muta «митниця; податок, збір» (нвн. Maut «тс.») давньоверхньонімецька
мыто давньоруська
meditor «міркую» латинська
ми́то македонська
myto нижньолужицька
messen «міряти» нововерхньонімецька
myto «мито» польська
myto праслов’янська
мы́то російська
мȗт сербохорватська
myto «мито» словацька
mito «арендна плата» словенська
мыто «платня; прибуток; гроші; подарунок; хабар» старослов’янська
мыт українська
мыт українська
мытъ українська
мито «хабар; підкуп» українська
mýto «платна винагорода, премія» чеська
ми́то ?

мильня́нка «Saponaria L.» (бот.)

назви, зумовлені тим, що в коренях обох рослин є сапонін і вони вживаються для прання;
похідні утворення від ми́ло;
р. мыльня́нка «Saponaria», [мы́льник], бр. мы́льнік, п. mydlnica, mydelnica, mydlik «ТС.», ст. kacze mydło «остудник», ч. mydlice «мильнянка», [husí mydlo] «остудник», слц. вл. mydlica «мильнянка», нл. mydłowina «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мило «остудник голий, грижниця гола, Herniaria glabra L.» (собаче)]
м́ильник «мильнянка лікарська, Saponaria officinalis L.»
ми́льни́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мы́льнік білоруська
mydlica «мильнянка» верхньолужицька
mydłowina «тс.» нижньолужицька
mydlnica «ТС.» польська
mydelnica «ТС.» польська
mydlik «ТС.» польська
мыльня́нка «Saponaria» російська
mydlica «мильнянка» словацька
мы́льник українська
husí mydlo «остудник» українська
mydlice «мильнянка» чеська
ми́ло ?
kacze mydło «остудник» ?

ми́ту́сь «(лежати) верхівками в різні боки (про рослини); (лежати) валетом, головами в різні боки (про людей); поперемінне Ж; не до речі; всупереч»

іє. *meit(h)- «змінювати»;
споріднене з дінд. mḗthati (mitháti) «чергується», гр. μοίτος «помста; подяка», лат. mūto «змінюю», гот. maiþms «подарунок», лтс. mitus, miêtus «заміна»;
псл. mitǫsь «взаємно», очевидно, пов’язане з mьstь «помста», *mьzda «мзда»;
р. [мите] «поперемінне», бр. мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки», др. митɤсь (митɤсь) «один проти одного; навхрест», п. [mituś (mitus)] «навхрест; кінцями в різні боки», болг. ми́то «похило; навскіс», на́мито «упоперек, навскіс», схв. сумитицē «валетом», усỳмит «тс.», стсл. митѫсь «взаємно», митѣ «поперемінно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Ж
митусе́м «у різні боки» (про лежання рослин і людей)
ми́тьма́ Г
митьмо́в
на-ми́тусь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки» білоруська
ми́то «похило; навскіс» болгарська
maiþms «подарунок» готська
μοίτος «помста; подяка» грецька
mḗthati «чергується» (mitháti) давньоіндійська
митɤсь «один проти одного; навхрест» (митɤсь) давньоруська
mūto «змінюю» латинська
mitus латиська
mituś «навхрест; кінцями в різні боки» (mitus)] польська
mitǫsь «взаємно» праслов’янська
мите «поперемінне» російська
с «валетом» сербохорватська
митѫсь «взаємно» старослов’янська
на́мито «упоперек, навскіс» українська
усỳмит «тс.» українська
митѣ «поперемінно» українська
*meit(h)- «змінювати» ?
miêtus «заміна» ?
mьstь «помста» ?
*mьzda «мзда» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України