ЛІЗТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

на стіну́ ́(на сті́нку і т.ін.) лі́зти / полі́зти.

Доходити до стану одуріння, бути у відчаї; шаленіти. Приклади

тро́хи не лі́зти на сті́ни. Єремія репетував, кричав не своїм голосом. Голос його дійшов до найвищих нот. Він бігав по світлиці, трохи не ліз на стіни (І. Нечуй-Левицький)
— Нагодувати його солоним, а тоді не давати води.. .на стіну полізе, сказиться! (М. Старицький)
— Чи не напоїли ви нас таким, що, може, й на стіни поліземо? (Г. Квітка-Основ'яненко)

Бути дуже збудженим, неспокійно себе поводити, наполягаючи на чомусь. Приклади

[Одарка:] Так і я не хотіла за свого Прокопа, на стіну лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Місяць тому ти ліз на стінку, вимагаючи миру.., а тепер співаєш щось зовсім іншої (З. Тулуб)

наза́д лі́зти.

Відмовлятися, відступати від рішення, прийнятого раніше, від слова, даного комусь, і т.ін. Приклади

— Тепер якось ніяково назад лізти… А їхати не можу… І не поїду, нізащо не поїду… (М. Коцюбинський)

У [са́ме] пе́кло лі́зти / полі́зти.

Намагатися бути там, де найважче, де найбільша небезпека; ризикувати життям. Приклади

І треба ж було в саме пекло лізти. От і наслідки (З газети)

Заради кого-, чого-небудь бути готовим на будь-які випробування; робити неможливе. Приклади

— Аби молодиця слово сказала, в пекло полізе (М. Коцюбинський)
— Я так вас люблю, що, як скажете ви, Я в пекло полізу без слова (В. Самійленко)
— За десятини не тільки в ярмо,— а й у пекло можна полізти,— повчаючи, сказав Гнат (М. Стельмах)

лі́зти (грубо пе́рти і т.ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́).

Наражати себе на неприємність. Приклади

лі́зти на ро́ги. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко)
— Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк)
— Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко)
— Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник)

Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось всупереч комусь. Приклади

Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко)
Так, все життя він лізтиме проти рожна́, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов)
[Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало)
— Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко)

Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. Приклади

Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер)
— Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник)
— За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа)
— Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)

Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. Приклади

— Ти вбив, гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко)
Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар)

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади

й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)

Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади

о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
— А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)

Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади

Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади

Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
— Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

лі́зти (рідше зала́зити) / залі́зти в ду́шу кому, чию, до кого і без додатка.

Всіляко намагатися сподобатися комусь; закохувати когось в себе. Приклади

[Гнат (один):] А очі, очі як горіли в неї!…. Бач, як залізла знов у душу! (І. Карпенко-Карий)
[Андрій:] Не залазь ти їй в душу, чуєш, не залазь. Не для тебе вона! (З. Мороз)

Турбувати, дошкуляти і т.ін. (про що-небудь). Приклади

залі́зти в са́му ду́шу. Як той ірод, залізло [лихо] в саму душу (Панас Мирний)
Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Я. Качура)

Спонукати когось до відвертості всупереч його бажанню. Приклади

Пан прокурор залазив у душу обвинувачуваних (І. Франко)
Розпитувати так і не наважився — бо то ж лізти людині в душу (З газети)
Буває, лізуть до тебе в душу з хамловитими допитками (О. Гончар)
— К чорту всі ваші сподіванки,— ввічливо прогарчав Анрі-Жак,— з якої речі ви лізете до мене в душу? (Ю. Яновський)

Втручатися в чиїсь особисті справи. Приклади

— Та чи я в твою душу лізу? — сказала тітка Майорчик.— Може, воно й справді все не так (Є. Гуцало)
А хай не намагається до неї в душу залізти! Вона цього нікому не дозволить (В. Собко)

Виявляючи удавану люб'язність, приязнь до когось, добиватися його довір'я, прихильності. Приклади

лі́зти зміє́ю в ду́шу. — Прикидається сердечним другом, лізе змією в душу!.. (В. Шевчук)
В душі господарям лізуть, щоб потім самим панувати (М. Зеров)
Спритний, чіпкий, він [Тимошка] розпустив жаднющі щупальці.. Кожному заліз у душу непомітно (П. Рєзніков)
П. Ольга ідеальна товаришка, з тих, що не лізуть силоміць в душу (Леся Українка)

Намагатися зрозуміти когось, дізнатися про його наміри, думки, бажання і т.ін. Приклади

— Хто ж його знає. Хіба до чужого залізеш у душу? (Григорій Тютюнник)
Декого вже розкусила Марія і її порадники, та всім не залізеш у душу (А. Хижняк)
Як він пильно приглядається, як хитро залазить у душу (Ю. Бедзик)

лі́зти в пани́, зневажл.

Ставати експлуататором. Приклади

— По-моєму, не лізь у пани, не висисай з народу крові (Панас Мирний)

Намагатися будь-що розбагатіти, посісти видне місце в суспільстві. Приклади

І про Колісника пішла по городу недобра чутка: накрав земських грошей,.. Он тепер хто посяде добро панське, хто у пани лізе (Панас Мирний)

лі́зти / залі́зти (полі́зти) в петлю́.

Наражати себе на смертельну небезпеку, свідомо ризикувати своїм життям. Приклади

Хуторянину думалось одне: розсипав він свої дні, як темну росу, і заліз у петлю (М. Стельмах)
— Нащо самим у петлю лізти?… Пропадем, усі пропадем (О. Гончар)

Гинути, потрапивши у безвихідне становище. Приклади

— Тобі, з твоїм характером, треба стати на одному. А то заробиш чахотку. Чи й… — обірвала, прикусила язика. Ірина сама доказала в думці: Полізеш у петлю (Ю. Мушкетик)

до кого. Потрапляти в залежність до когось. Приклади

На такому наділі не розженешся, хіба що в петлю до панів та глитаїв залізеш (І. Цюпа)

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади

не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
— Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)

Бути дотепним і метким у розмові. Приклади

по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
—А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му).

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Приклади

Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко)
живи́й у я́му (у моги́лу┌64254) полі́зеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко)
— Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу)
Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський)

лі́зти в па́щу (в па́зури і т.ін.) [до] кого, [до] чого, кому, чому і без додатка.

Наражати себе на велику неприємність, смертельну небезпеку. Приклади

— Лізти в пащу, в пазури Третього відділення… Даруй, не бачу ніякого глузду (Ю. Яновський). — На біса було лізти в пельку?! Нехай би собі тікали [шведи], скільки влізе (Ю. Яновський)

живи́м до бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти.

Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Приклади

Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька)

Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. Приклади

— Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук)

лі́зти в о́чі.

кому, до кого і без додатка, фам. Набридати комусь чим-небудь; приставати, чіплятися. Приклади

[Пріська:] Не лізьте, бабо, осою в вічі, бо при людях вилаю (І. Кропивницький)
Без тебе, мовляв, гірко, а тут ще ти межи очі лізеш! (О. Гончар)
лі́зти осо́ю в о́чі (в ві́чі). — Ну й люди — газети не дадуть почитати. Рік газети не читав — тільки взяв до рук, а вони [сусіди] осою в очі лізуть (Ю. Збанацький)
лі́зти ме́жи о́чі. — Отак завжди. Вип'є та й лізе межи очі! (Панас Мирний)
[Данило:] То це я мушу на ґвалт гукати, чи що, щоб тебе здихатись? Чого лізеш в вічі? (І. Кропивницький)
Як сльота у очі лізе (М. Номис)
— Варняка, лізе тобі у вічі… Тьфу! так з душі й верне (Панас Мирний)

також з ким, з чим. Турбувати когось, створювати комусь незручності. Приклади

лізти до оче́й. Оце! наче жаба до очей лізе (М. Номис)
Щойно людина приїхала до села, незнайома, чужа, а їй відразу ж лізуть у очі з своїми болячками (Ю. Збанацький). Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко)
[Старшина:] Та що ти мені з Параскою лізеш у вічі? (І. Карпенко-Карий)

Набридливо вимагати чогось. Приклади

[Цокуль:] Не піду я [в шинок]. Там набереться усякої голоти та й лізуть у вічі, щоб поставив горілки (І. Карпенко-Карий)

Привертати до себе увагу, виділятися серед чогось. Приклади

пе́рти в о́чі чим. Хіба… будинок Плачинди не пре в очі ситим достатком і силою? (М. Стельмах)
полі́зти в о́чі. У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл (М. Стельмах)

Настирливо поставати в уяві; ввижатися. Приклади

Цілісіньку ніч трясця його била, а кобила усе в вічі лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
лі́зти пе́ред о́чі. Полягали старі спати, та не спалося; окраєць хліба з полиці ліз перед очі (М. Коцюбинський)
Тільки що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову (Т. Шевченко)

лі́зти в го́лову кому і без додатка.

Згадуватися. Приклади

А потім звертався до онука: — Яка буква?.. випалював [Гриць] те, що першим лізло в голову: Добро… (Ю. Збанацький)

Настирливо з'являтися у свідомості; ставати предметом думки. Приклади

лі́зти в па́мороки. [Марфа Варфоломеївна:] Це все від байдиків лізе тобі таке в памороки (І. Кропивницький)
лі́зти до голови́. Чи не скучає.. Все це мимохіть лізе до голови (М. Коцюбинський)
— Хмуришся… — Та-а, всяке лізе в голову… (В. Шевчук)
Відгонить од себе такі крамольні думки — дивись, що лізе в голову (М. Чабанівський). Ще вчора на ковзанці він був їй не кращим і не гіршим від інших, а це так і лізе в голову (М. Стельмах)
Одганяючи нехорошу, страшну, божевільну догадку, що настирливо лізла в голову, постукав [Олег] втретє (І. Рябокляч)
Чого тільки у ту ніч не передумаєш, чого не перегадаєш? Та все якесь таке у голову лізе неподобне (Панас Мирний)

лі́зти до не́ба.

Звертатися з проханням до Бога; молитися. Приклади

До неба ліземо в задумі (М. Хвильовий)
В нудьзі притьмом не лізь до неба! Людей питай, свій розум май! (П. Гулак-Артемовський)

ви́лізти (ви́йти) / вила́зити (виліза́ти, вихо́дити) бо́ком кому і без додатка.

Не приносити користі. Приклади

Чуже добро боком вилізе (Укр. поети-романтики..)
Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе! (Укр. присл.)

Погано кінчитися, мати погані наслідки для кого-небудь. Приклади

Вся наша фальш, вся тупість,. . увесь наш псевдодемократизм, перемішаний з сатрапством,— все вилізає боком і котить на нас (О. Довженко)
— Не я тобі казав, що ці вікна боком будуть нам вилазити (М. Стельмах)
А ти згадай криваве дишло, Яке фашистам боком вийшло! Яке хребет їм перебило (В. Іванович)
— А про те ваше хазяйнування я знаю. Знаю… Воно тобі ще боком вилізе (О. Копиленко)
Ну, й поділився я своєю прикрістю з колегами-водіями на робітничих зборах. Що й вилізло мені боком: Коровін звільнив мене з роботи (З журналу)

Не проходити даремно, бути причиною покарання за щось. Приклади

лі́зти бо́ком. Недаром тобі людська праця боком лізе (Укр. присл.)
полі́зти бо́ком. А біда й відповідає: — Получилась єрунда [дурниця], Що схопила ненароком, Те мені полізло боком (С. Воскрекасенко)
Це їм [панам] так не минеться, чужа кривда вилізе боком (М. Коцюбинський)
[Домаха:] Звичайне, ви на гроші пожаднились, отож і підлестились укупі з своєю дочкою! Та скажіть ви своїй прекрасній панночці, що їй ті гроші й худоба боком вилізуть! (Олена Пчілка)

лі́зти на ду́мку кому і без додатка, грубо.

Згадуватися, бути предметом роздумів. Приклади

Проклята! — думаю я,— і чого ти лізеш на думку з своїм хижим поглядом?.. (Панас Мирний)

лі́зти у за́шморг (в ярмо́) до кого і без додатка.

Потрапляти в економічну залежність до когось. Приклади

вла́зити в ярмо́. — Не хочеться взимку в наймитське ярмо влазити. Страх як не хочеться (М. Стельмах)
— Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)
Мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня, яким міг ґрунт обробити, не лізучи у зашморг до глитаїв (І. Муратов)

іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й).

Добиватися, досягати настійливо чого-небудь, долаючи будь-які перешкоди, докладаючи великих зусиль. Приклади

В умінні йти до наміченої мети пробоєм Ользі з Олею не зрівнятися (Ю. Шовкопляс)
Невже сюди, де йде будівник, повинен іти невідлучно, як тінь, руйнач? У голові ще самі треньки-бреньки, а він спішить мерщій знести старе, розкорчувати, розчистити місце під якийсь невідомий об'єкт. Таке життя, тату, що треба в нього пробоєм іти, живохватом! Тільки тоді чогось досягнеш… (О. Гончар)

Силою проникати куди-небудь. Приклади

Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці [фашисти] полізли на пробій (Ю. Яновський)
[Свинельд:] Нарешті місто загорілося, і тоді знали ми, що все пропало. Тому повернули коні і пішли пробоєм туди (Ю. Опільський)

лі́зти на о́чі кому і без додатка.

Часто з'являтися перед ким-небудь, набридливо перебувати біля когось; бути на видноті. Приклади

— Обійдеться,— заспокоював її [Ксеню] Гнат.— Головне, не лізти на очі (С. Голованівський)

лі́зти не в своє́ ді́ло.

Втручатися в що-небудь, не будучи компетентним або викликаючи чиєсь незадоволення. Приклади

лі́зти не в своє́. Той же чабанський гонор не дозволяв йому бути причепливим, лізти не в своє (О. Гончар)
[Черепань (Лисенку):] Не лізь не в своє діло! на таких метких у нас теж вуздечка знайдеться (Ю. Мокрієв)

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т.ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт.

Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Приклади

вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд, чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах)
— Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський)
[Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко)
З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам'яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський)
Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах)

Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. Приклади

— Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький)
— Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний)

Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно; допускати помилки. Приклади

забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька… — перечив агроном.— Я за конвейєр (С. Добровольський)
[Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко)
Мирон… хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах)
— Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб)

лі́зти по тру́пах, зневажл.

Не зважаючи ні на що, не рахуючись ні з ким, намагатися досягти своєї корисливої мети, робити все для власної вигоди. Приклади

Якби хотів,— чув би крик тої боротьби, і… тих, що програли, і тих, що лізуть по трупах (Г. Хоткевич)

лі́зти в чужи́й горо́х, жарт.

Втручатися в чиї-небудь особисті справи. Приклади

[Баби:] От так йому, от так йому треба! Най [нехай] не лізе в чужий горох! (І. Франко)

лі́зти в печінки́ кому і без додатка, грубо.

Завдавати комусь прикростей. Приклади

— Аж, нічогісінько,— одмовив Пищимуха [становому], похнюпившись. — І чого б їм [виборам] у ті печінки лізти? (Панас Мирний)

лі́зти під но́ги кому.

Ходити, бігати і т.ін. біля когось; заважати. Приклади

— Як будеш дурним, будеш їм усе лізти під ноги.., то певно будуть тебе лякати (О. Кобилянська)
Тут летить тяжкий батьківський кулак і з сердитим криком опускається на спину дитини: — Чого під ноги лізеш..?! (М. Коцюбинський)

лі́зти у во́ду, не зна́ючи бро́ду.

Робити щось без попереднього обмірковування, зважування; бути необачним. Приклади

[Ніна:] Хіба ж таки можна лізти в воду, не знаючи броду? Під снігом валуни… (І. Гребенюк)

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам.

Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. Приклади

Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов)
лі́зти (наско́чити┌70041) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товарища, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький)
— Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар)
Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко)

на го́лову лі́зти кому і без додатка, грубо.

Безцеремонно, без належної поваги поводитися з ким-небудь, використовувати когось, підкоряти своїй волі і т.ін. Приклади

— Тьху! — удавано плюнув Копистка,—. .Планета нині така, що вся погань на голову мені лізе. Бригадир Кононенко суворо зауважив:— Відкоша отаким не даєш (Я. Гримайло)

із шку́ри лі́зти (рідше вила́зити).

Запопадливо вислужуватися перед ким-небудь, догоджати комусь. Приклади

лі́зти з шкі́ри. І хай не лізуть братовбивці з шкіри —. .Не вийде з ката й холуя поет! (Д. Павличко)
Посилав своїх лакуз, і ті з шкури вилазили, щоб виправдати і возвеличити образ свого брістольського господаря (М. Стельмах)

Докладати великих, надмірних зусиль для досягнення чого-небудь; дуже важко працювати, дуже старатися і т.ін. Приклади

вила́зити з шкі́ри. Всі рвуться, вилазять з шкіри, аби скінчити роботу до 1-го (М. Коцюбинський)
лі́зти із шкі́ри. — Батьки, будучи самі малописьменними, з шкіри лізли, щоб дати нам, дітям, якесь ремесло в руки… Шматок хліба… (П. Інгульський)
— Чи не уявляєте ви мене одним з тих йолопів, що… з головою навантажуються працею, лізуть із шкури, щоб висунутись, заробити грошей, одне слово — досягти становища й заможності, як тепер кажуть? (В. Підмогильний)
Той із шкури лізе, та голодний сидить, а той і пальцем не кивне, та кабаком діло живе (А. Тесленко)
Він уже свого доскочив. Чого ж йому з шкури вилазити (Панас Мирний)
Він справді зі шкури ліз та старався…. І до сходу сонця приправив таки своїх пасажирів до табору (І. Головченко і О. Мусієнко)
Сокіл не любив відставати. Побачивши поперед себе коня, із шкури ліз, аби порівнятися, випередити, іти тільки першим (Д. Міщенко)

лі́зти / полі́зти у пля́шку, жарт.

Виявляти незадоволення у зв'язку з чим-небудь. Приклади

— О, вже й у пляшку поліз! Чого з весілля тікаєш? Ну, любиш Наталку, то й люби (Є. Гуцало)
— Не пори єрунди, Женю,— несподівано м'яко заговорив Федір.— Не треба лізти в пляшку (Р. Іваничук)

Сердитися, гніватися (нерідко без достатніх на те підстав). Приклади

— Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. І сказати б… так ні, статечний, розумний чоловік, а так, наче вожжина йому під хвіст попала (А. Головко)
Сагайда не дав розгулятися своєму самолюбству.. Зрештою, сам собі винен, і нічого тепер лізти в пляшку (О. Гончар)

лі́зти (рідше зала́зити) з чобітьми́ в ду́шу чию, кому і без додатка.

Грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя. Приклади

І кинулись цілою сворою по всіх усюдах,.. одні одним з чобітьми в душу залазять (І. Франко)
І все то приїздило, лізло з чобітьми в душу, задавало нескромні питання (Г. Хоткевич)

[аж] воло́сся (чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т.ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка; [аж] чуб підня́вся (встав, полі́з і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка.

Кому-небудь стає дуже страшно. Приклади

Аж ось… загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий… Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було,— вже вони не пам'ятають (С. Васильченко)
Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує — аж волосся догори стало (Ю. Збанацький)
Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути… Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору… (Панас Мирний)
Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський)
Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний)
— Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
[Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну [війну], — волосся догори підіймається (М. Кропивницький)

[аж] о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам.

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т.ін.; дуже важко комусь. Приклади

[Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко)
Тягар на його [Івана] хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко)
— Цей як візьме [заміж], то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар)

Стає погано, неприємно і т.ін. комусь від чогось. Приклади

аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська)

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл.

Велика кількість кого-небудь; багато. Приклади

о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Гашек, перекл. С. Масляка)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади

— А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
— Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський)
хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т.ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т.ін.) [в го́лову (до голови́)] кому, чию (чиєї) і без додатка.

Хто-небудь починає думати над чимсь. Приклади

в го́лову сту́кала ду́мка. Віталій.., припавши до ілюмінатора, напружено дослухався до неба, а в голову стукала… думка: Ми — ціль!.. Нас летять бомбити! (О. Гончар)
Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини..)
Очі Марусяка наливалися кров'ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла — пішла [Маруся].., захотіла — назад вернула си [вернулася] (Г. Хоткевич)
— Отже, що я тобі, Федоре, скажу,— почав Олексій Іванович,— щоб ти не думав про мене такого, щоб часом і гадка ніколи не западала про те в твою голову, то я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний)
Мимоволі приходила у голову думка: Ну, як устане, та розвернеться..! (Г. Хоткевич)
Не раз йому [Федорові] западала думка: втекти куди-небудь… світ за очі (Панас Мирний)

о́чі блука́ють (лі́зуть і т.ін.) чиї, по кому--чому, рідко поза кого.

Хтось повільно, прискіпливо, уважно і т.ін. оглядає кого-, що-небудь. Приклади

Стискаємо руки й схиляємо голови, але я чую, як його [хазяїна] очі лізуть десь поза мене (М. Коцюбинський)
Я бачив, як той добродій кілька раз проходив через вагон і кожен раз його неспокійні очі блукали по мені та по моїх речах (М. Коцюбинський)

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе.

Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т.ін. що-небудь. Приклади

Розмова дістала інший напрямок.. Курат почав патякати таке, що аж ні в які ворота не лізло (Переклад С. Масляка)

Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т.ін. Приклади

Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це ні в які двері не лізе (М. Стельмах)

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти; не їсться. Приклади

не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
не йде до го́рла. Обід не йде [Іванові] до горла (М. Коцюбинський)
Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький)
Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький)
Маруся… мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич)
Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало)
Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Микола:] Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко)

У когось дуже багато чого-небудь. Приклади

Такий багатир, що й свої [гроші] в пельку йому не лізуть (В. Самійленко)

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади

— Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)

Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади

Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)

Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади

о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
— Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)

Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади

Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

дух у п'я́ти хова́ється (лі́зе, захо́дить і т.ін.) / схова́вся (залі́з, зайшо́в і т.ін.) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже боїться, втрачає від страху здатність реально мислити. Приклади

уйшо́в аж в п'я́ти дух. Глядів [панотчик] тривожно та несміло, обличчя зблідло, побіліло, Мов весь уйшов аж в п'яти дух (І. Франко)
— Як піймав мене [постоялець] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз! (Панас Мирний)

не лі́зе з голови́ кому.

Хто-небудь весь час думає, згадує про когось, щось; постійно згадується, не забувається хто-, що-небудь. Приклади

[Семен:] Одна думка не лізе мені з голови: якось чудно [Одарка] спитала: А чи ж будемо ми щасливі? (І. Кропивницький)

хоч у петлю́ (у за́шморг) лізь.

Уживається для вираження відчаю, безвихідного становища; немає виходу. Приклади

Потрапив у таку халепу, що хоч у петлю лізь (З журналу)
— Я мислю собі так, же як доскочать сюди гайдамаки, ото ж буде… Місіонери, можні колегіанти розбіжаться хто куди, а мені хоч у зашморг лізь (М. Сиротюк)

не лі́зе в го́лову кому і без додатка.

Хтось не може засвоїти, запам'ятати і т.ін. чого-небудь; не сприймається, не запам'ятовується і т.ін. щось. Приклади

Місце, де їх [курсантів] кинув Гладун, було відкрите, спека палила нестерпно, і ніщо не лізло в голову (О. Гончар)

[аж] із го́рла лі́зе (грубо пре́ться) у кого, зневажл. , перев. безос.

Хтось дуже багатий. Приклади

Отож якраз він такий злидар. Не бійсь, в нього з горла лізе… (Ю. Збанацький)

У когось дуже багато чого-небудь. Приклади

У нас з бабою молока немає, а в них аж із горла преться (Ю. Збанацький)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
— Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)

зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади

аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)

Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади

за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
— Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

сам у рот лі́зе (про́ситься).

Такий, що хочеться з'їсти; апетитний. Приклади

— Може, ти в нас і пообідаєш? У мене варенички — самі в рот лізуть (О. Ковінька)

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому.

Хто-небудь не хоче або не може їсти. Приклади

хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
[Золотницький:] Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий)
[Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (М. Кропивницький)
Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко)
Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко)