ЛІЗТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лі́зти «пересуватися по поверхні всім тілом, плазувати; повільно йти; підійматися по чому-небудь угору або спускатися вниз»
іє. *leĝ-, можливо, тотожне з *leĝ- «збирати» (гр. λέγω, лат. lego «тс.») або іє. *lêĝh-, *leĝh-, можливо, пов’язане з *legh- «лежати»;
споріднене з лтс. lēžât «зсуватися», lēžuôt «іти дуже повільно, волочитися», łẽzêt «повільно йти, підкрадаючись», lêzens, lêzns, lêzs «плоский, рівний», прус. līse «повзе», можливо, також з дісл. lágr «низький», lǽgja «робити низьким, ставати низьким; опускати; задовольняти (спрагу); заспокоюватися», свн. laege «плоский», англ. low «низький»;
співвідношення псл. ě : a відбиває чергування іє. ē : ō, але в даному разі могло розвинутись і вторинно;
псл. lězti, lězǫ «лізти, повзти», пов’язане з laziti;
р. лезть, бр. лезць, др. лѣзти, п. leźć, ч. lézti, слц. liezť, вл. нл. lězć «лізти; іти», полаб. lezĕ «повзе; дряпається нагору», болг. [ле́зя] «лізу; йду», м. [l’az’a] «лазить» (про дитину), схв. ст. ljȅsti, lȉsti, слн. lésti, стсл. излѣсти, цсл. лѣсти, лѣзѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лізлий
вліза́тися
«тс.»
влі́зливець
«надокучливий, набридливий»
влі́зтися
«вміститися, ввійти»
за́ліз
«зайда, заброда»
заліза́
(ч. р.)
заліза́ти
залі́зка
(ж. р.)
залі́зло
«завізно»
за́лізь
«тс.»
(ж. р.)] Ж
зліза́ти
лізи́во
«вид вірьовочної драбини»
лізтви́на
«драбина»
лізтви́чка
«гвинтові сходи»
лізтни́ця
«тс.»
лізу́нка
«гадюка»
полізу́н
«який повзає на колінах»
розлі́злий
улі́зливий
«влізливий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
low «низький» | англійська |
лезць | білоруська |
ле́зя «лізу; йду» | болгарська |
lězć «лізти; іти» | верхньолужицька |
λέγω | грецька |
lágr «низький» | давньоісландська |
lǽgja «робити низьким, ставати низьким; опускати; задовольняти (спрагу); заспокоюватися» | давньоісландська |
лѣзти | давньоруська |
*leĝ- | індоєвропейська |
*leĝ- «збирати» (гр. λ$έγω, лат. lego «тс.») | індоєвропейська |
*lêĝh- | індоєвропейська |
*leĝh- | індоєвропейська |
*legh- «лежати» | індоєвропейська |
ē | індоєвропейська |
ō | індоєвропейська |
lego | латинська |
lēžât «зсуватися» | латиська |
lēžuôt «іти дуже повільно, волочитися» | латиська |
łẽzêt «повільно йти, підкрадаючись» | латиська |
lêzens | латиська |
lêzns | латиська |
lêzs «плоский, рівний» | латиська |
l'az'a «лазить» (про дитину) | македонська |
lězć «лізти; іти» | нижньолужицька |
lezĕ «повзе; дряпається нагору» | полабська |
leźć | польська |
ě | праслов’янська |
a | праслов’янська |
lězti | праслов’янська |
lězǫ «лізти, повзти» | праслов’янська |
laziti | праслов’янська |
līse «повзе» | прусська |
лезть | російська |
ljȅsti (ст.) | сербохорватська |
lȉsti (ст.) | сербохорватська |
laege «плоский» | середньоверхньнімецька |
liezť | словацька |
lésti | словенська |
излѣсти | старослов’янська |
лѣзѫ | українська |
лѣсти | церковнослов’янська |
lézti | чеська |
налі́зне «плата за знахідку»
утворене, очевидно, за польським зразком, на основі префікса на- і дієслова лі́зти;
пор. п. [nalezienie] «плата за знахідку», ст. [nalezionek] «підкидьок», утворені від дієслова (z)naleźć «знайти», похідного від основи leźć «лізти»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nalezienie «плата за знахідку» | польська |
nalezionek «підкидьок» | польська |
leźć «лізти» | польська |
на- | українська |
лі́зти | українська |
о́близ «схил гори, що зсувається; зсув, поганенька стежка навколо скель»
очевидно, результат видозміни форми [о́блаз] «тс.» під впливом лиза́ти чи лі́зти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о́блаз «тс.» | ? |
лиза́ти | ? |
лі́зти | ? |
облі́зок «обаполок»
очевидно, результат контамінації деетимологізованих форм обзе́лок, [о́плис] «тс.», зближених з дієсловом лі́зти, облі́зти (можливо, як позначення обаполів з облізлою корою);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
обзе́лок | ? |
о́плис «тс.» | ? |
лі́зти | ? |
облі́зти (можливо, як позначення обаполів з облізлою корою) | ? |
лизу́н «слимак, Limax L.; равлик, Helix L.» (зоол.)
результат контамінації назв [слизу́н] «сливень, равлик», [слизю́к, слізе́нь, слізу́н] «тс.» і семантично близьких дієслів лиза́ти, лі́зти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лизю́к
лі́зень
лізу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
слизу́н «сливень, равлик» | українська |
слизю́к «тс.» | українська |
слі́зень «тс.» | українська |
слізу́н «тс.» | українська |
лиза́ти | українська |
лі́зти | українська |
лоза́ (бот.)(деякі кущові породи верби)
висловлювалось припущення (Štrekelj AfSlPh 27, 52–53; Brückner AfSlPh 39, 4; Ильинский RSI 6, 226) про зв’язок з лаз, лі́зти «витися»;
зіставляється з лит. lazdà «палка, ліщина; стеблина деяких рослин», [lazà] «палка, ліщина», лтс. lazda, lagzda, lazds «ліщина», прус. laxde, алб. laithí «тс.», вірм. last «пліт, човен», перс. räz «лоза»;
псл. loza «гнучка гілка; виноград; верба кущова»;
р. болг. лоза́, бр. лаза́, др. лоза, п. łoza, ч. ст. слц. loza, схв. лóза, слн. lóza, стсл. лоза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лазо́вий
«зроблений з верби»
лоза́н
«тс.»
(заст.)
лоза́нки
«різки, лозини»
лози́на
лози́нка
«ломиніс лозяний, Clematis vitalba L.»
лози́ння
лозинува́тий
«довгий і тонкий, як лозина»
лозиня́ка
лозиня́ччя
лозник
«астрагал лозяний, Astragalus virgatus Pall.»
лозня́к
ло́зяний
«тс.»
лозяни́к
«корзинка з лози»
підло́зи
«поле, де росли лози»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
laithí «тс.» | албанська |
лаза́ | білоруська |
лоза́ | болгарська |
last «пліт, човен» | вірменська |
лоза | давньоруська |
lazda | латиська |
lagzda | латиська |
lazds «ліщина» | латиська |
lazdà «палка, ліщина; стеблина деяких рослин» | литовська |
lazà «палка, ліщина» | литовська |
räz «лоза» | перська |
łoza | польська |
loza «гнучка гілка; виноград; верба кущова» | праслов’янська |
laxde | прусська |
лоза́ | російська |
лóза | сербохорватська |
loza | словацька |
lóza | словенська |
лоза | старослов’янська |
лаз | українська |
лі́зти «витися» | українська |
loza (ст.) | чеська |
пере́лі́ска «печіночниця звичайна, Hepatica triloba Gilib., Mercurialis L.» (бот.)
очевидно, похідне утворення від ліс (ці рослини здебільшого ростуть у лісах та чагарниках);
пов’язання (Потебня К ист. зв. III 96) з лі́зти сумнівне;
р. переле́ска, бр. прале́ска, п. przylaszczka, przelaszczka «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прале́ска | білоруська |
przylaszczka «тс.» | польська |
przelaszczka «тс.» | польська |
переле́ска | російська |
ліс (ці рослини здебільшого ростуть у лісах та чагарниках) | українська |
лі́зти | українська |
улизну́ть «утекти крадькома»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. улизну́ть «тс.» певної етимології не має;
пов’язування з лиза́ть (Преобр. I 452), на думку Фасмера, безпідставне;
припускається також спорідненість із слизгать «ковзати» (Преобр. II 300), з лызга́ть «тс.», лызну́ть «утекти» (Фасмер);
реконструюється форма *улезнуть, пов’язана з лезть, якому відповідає укр. лі́зти (Горяев 387);
р. улизну́ть «тс.», бр. [улізну́ць] «утекти, сховатися»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
улізну́ць «утекти, сховатися» | білоруська |
улизну́ть «тс.» | російська |
лиза́ть | російська |
слизгать «ковзати» | російська |
лызга́ть «тс.» | російська |
лызну́ть «утекти» | російська |
*улезнуть | російська |
лезть | російська |
улизну́ть «тс.» | російська |
лі́зти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України