ЛЯГАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ляга́ти / лягти́ [важки́м (усі́м і т.ін.)] тягаре́м на пле́чі чиї, кому.

Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т.ін.; постійно непокоїти когось. Приклади

І велика, досі незнана відповідальність — чує — лягає йому на плечі нещадним тягарем (О. Гончар)
Гіркота втрати важким тягарем лягла на плечі молодого командира (З газети)
Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (М. Стельмах)

ляга́ти / лягти́ на курс (ку́рсом).

Рухатися вперед у певному напрямку (про судна, літаки і т.ін.). Приклади

Вертоліт стрімко піднявся в біле небо, описав над нами коло й ліг на курс понад сталево-мертвою гладінню озера (Р. Іваничук)
Він злетів у найкращому настрої, швидко досяг висоти двадцяти тисяч метрів, ліг на свій курс (В. Собко)
Повітряний лайнер злітає в голубу височінь і лягає курсом на Москву (З газети)

Ґрунтовно займатися якоюсь справою; домагатися успіхів у чомусь. Приклади

Одержуючи з рук завгоспа лабораторний халат.., почув [Максим] від нього напутні слова: — Ну і ну! Лягайте на курс (Н. Рибак)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади

ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

ляга́ти / лягти́ до ніг (під но́ги і т.ін.) кому, кого і без додатка.

Виявляти шану, схилятися перед ким-, чим-небудь. Приклади

Образно. Тобі, Радянська Україно, Старий Дніпро під ноги ліг (М. Рильський)
Як упав же він з коня та й на білий сніг.— Слава! Слава! — докотилось і лягло до ніг (П. Тичина)

Скорятися кому-, чому-небудь. Приклади

Складні ворожі укріплення лягали до ніг [нашим бійцям] (О. Гончар)

лягти́ / ляга́ти на ду́шу чию, кому і без додатка.

Бути до вподоби; сподобатися комусь. Приклади

[Квітка до Шевченка:] Я його [Кобзар] притулив до серця, бо дуже шаную Вас і ваші думки кріпко лягають на душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
Декому заходи Морозова теж не лягли на душу (Я. Баш)

Тяжко вразити, негативно вплинути на кого-небудь; приголомшити, пригнітити когось. Приклади

Єлька йде, не вириваючись, бо весь час почуває тягар провини, що важко на душу ліг (О. Гончар)
Мотря чула, що на її душу лягло щось важке, але ні одна сльоза не виступила на її очах (І. Нечуй-Левицький)

лягти́ в моги́лу (в домови́ну, в я́му і т.ін.).

Померти, загинути. Приклади

ляга́ти в труну́. Образно. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю. В чужій домовині (Т. Шевченко)
Лягала молодь у труну.. з одважним успіхом, немов байдужа (Леся Українка)
— Як ляжу у ямі, тоді вже згадають,— я знаю,— Й мене словом теплим та щирим! (М. Старицький)
— Уб'ють тебе, вона [мати] в гріб ляже; живи для неї, я прошу (І. Котляревський)
Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (С. Руданський)
Чи я знайду спочинок за життя, А чи тоді, як ляжу в домовину..? (М. Вороний)
Грабовський… залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (З журналу)
Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину… (Ю. Збанацький)

Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади

В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті ворота (П. Тичина)

ма́ло не тру́пом ляга́ти.

Дуже погано себе почувати; бути ледве живим. Приклади

— Декому на морі від хитання зле робиться. Навіть дивувався: як то люди здорові й ситі мало не трупом лягають (І. Муратов)

ло́ском ляга́ти.

Дуже сміятися. Приклади

Крик реготу знявся кругом неї і розкотився по всіх хатах. Люди — лоском лягають, аж за животи беруться (Панас Мирний)

лягти́ кістьми́.

Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади

Лягли кістьми незвані гості В той день гарячий… (Л. Забашта)
І хто нам неспокій цей творчий, великий порушить — На нашім порозі той ляже кістьми! (М. Гірник)

Загинути в бою, в боротьбі, відстоюючи, захищаючи кого-, що-небудь, домагаючись чогось. Приклади

кістьми́ ляга́ти. І не знати, чим скінчиться пир сей кривавий, кому з них судилося сватів пригощати, а… кому кістьми лягати (Д. Міщенко)
— Кістками ляжемо, а прокладемо шлях на Київ (Л. Дмитерко)
полягти́ кістьми́. — Воїни, не посоромимо землі Руської, поляжемо тут кістьми. Мертві сорому не ймуть (О. Довженко)
лягти́ костьми́ (кістка́ми). Лягло костьми людей муштрованих чимало (Т. Шевченко)
Ми втратимо себе як нація, за яку лягли кістьми цілі покоління кращих із кращих синів України (Б. Олійник)
Хто повернеться [з війни], а хто й кістьми ляже (Григорій Тютюнник)
Лучче [краще] на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти (Укр. присл.)

живи́м у я́му (в домови́ну і т.ін.) ляга́ти.

Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Приклади

Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко)
жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись [прохарчуватися] (Г. Квітка-Основ'яненко)

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в [сиру́] зе́млю.

Умирати. Приклади

[Олексій:] Через моє страждання, через людські попрьоки [докори], через непорядки у господарстві… і не оглянемося, як ляже вона [Галочка], моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Наум:] Не остав мене, Господи.. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний)

ляга́ти / лягти́ на пле́чі.

Породжувати певне коло важливих обов'язків. Приклади

Відповідальність, лігши йому на плечі, мовби напнула всі його мускули й нерви і залишила їх надовго в такому стані (О. Гончар)
— Велика відповідальність лягає на плечі саперів,— сказав Волинський (П. Гуріненко)

кому, чиї і без додатка. Ставати предметом чиїх-небудь клопотів, переживань і т.ін.; приходити до когось, турбувати, непокоїти когось. Приклади

Старість лягає на плечі, а років йому ніяк не зупинити (М. Томчаній)

чиї, кого, чого. Виконуватися, здійснюватися ким-, чим-небудь (про робочі процеси, обов'язки і т.ін.). Приклади

На плечі машин у сільському господарстві лягає великий обсяг трудомістких робіт (З журналу)
Експедицію було закінчено, але сила роботи лягла на плечі її учасників (З. Тулуб)

тінь па́дає (ляга́є) / упа́ла (лягла́).

на кого. Кого-небудь підозрюють у чомусь. Приклади

— Зараз ніяк не можу.. Тільки завтра.. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах)

тільки тінь упа́ла (лягла́) між ким. З'явилося непорозуміння. Приклади

Так уперше між сином і матір'ю упала тінь (Є. Кравченко)

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т.ін.) ляга́й.

Уживається для вираження дуже скрутного, безвихідного становища; надто тяжко. Приклади

Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький)
Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик)
— На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко)
Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа)
хоч у я́му. Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський)

хоч ляга́й та [й] помира́й (вмира́й).

Уживається для вираження скрутного, безвихідного становища; дуже тяжко. Приклади

Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник)
хоч ляга́й та вмира́й і про́бі не кричи́. Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і пробі не кричи (М. Коцюбинський)
хоч ляж та й вмира́й. — Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.—. .Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок)

Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Приклади

Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний)
— Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику що хоч лягай та помирай (Г. Тютюнник)
Як почне [чорна злюка] хвостом махати — Хоч лягай та помирай.. Все їй треба, все їй дай (Л. Глібов)

[уве́сь] тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі кого, чиї.

Хто-небудь відчуває обтяжливість якихось обов'язків. Приклади

Увесь страшний тягар соціального і національного поневолення ліг на плечі селянства і міської бідноти (І. Цюпа)
уве́сь тяга́р лежи́ть на пле́ча́х чиїх. Увесь тягар підготовки до дворічної експедиції лежав на плечах Бутакова (З. Тулуб)