ЗВОДИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого.

Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Приклади
  • наганя́ти на слизьке́. Раптові запитання наганяли Масла на слизьке. Прокурор умів захопити його зненацька (А. Хижняк)
  • — Ой, кажу, Якове, дивись лиш за своїм товаришем, щоб тебе на слизьке не звів (Панас Мирний)
  • — Перед ним треба так триматися, щоб ніяке запитання не застало тебе зненацька, не загнало на слизьке (О. Гончар)
  • Нікуди не годяться діла твої.., Лелюше. На слизьке загнали тебе… звідки майже немає виходу (М. Рудь)

зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту кого.

Доводити кого-небудь до загибелі, до смерті. Приклади
  • Нехай їй біс. Тій гаспидській горілці! Вона мене з світу зжене (П. Гулак-Артемовський)
  • — Хіба ж таке забудем? — голос Демида затремтів.— Бачиш, яка доля наша однакова, твого батька і мого шляхта з світу звела (Н. Рибак)
  • [Ярина:] Мамо! Тату! За віщо ж ви мене зганяєте зі світу? (І. Карпенко-Карий)

зво́дити / звести́ кінці́ з кінця́ми.

Ледве справлятися з матеріальними труднощами, нестатками. Приклади
  • кінці́ доку́пи зве́сти. І справді,— думав я,— що чоловік заробив — то його вистача тільки на те, щоб сяк-так прохарчуватися та кінці докупи звести (Панас Мирний)
  • Усіх людей ділив [Григорій] на багачів, злидарів і тих, що сяк-так крутяться на землі, зводячи кінці з кінцями (М. Стельмах)
  • Сім'я ледь-ледь зводила кінці з кінцями, тягнучи напівголодне животіння (З глибин душі)
Узгоджувати сторони якоїсь справи; справлятися з труднощами у чому-небудь. Приклади
  • не зійшли́ся кінці́ з кінця́ми. —. . Комору в порядку передав? — Та трохи не зійшлися кінці з кінцями. Нестачу завтра ж донесу (М. Стельмах)
  • кінці́ з кінця́ми позво́дити. ..Однаково тяжко буде, я все себе пізнав трохи, а тільки ж оце надумав кінці з кінцями позводити, щоб совість не так гнітила (Є. Гуцало)
  • — Нам треба помовчувати. Зводити кінці з кінцями, не ображаючи й нічим не принижуючи одне одного (М. Рудь)
  • [Бондар:] У мене є ваші зведення, товаришу Скарбун. Чому ви не червонієте, дивлячись на них? Ви ж самі не можете звести кінці з кінцями у цих папірцях (М. Зарудний)

зво́дити (збива́ти) / звести́ (зби́ти) на манівці́.

що. Навмисне заплутувати щось, дезорієнтуючи кого-, що-небудь. Приклади
  • — З'ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці (Л. Костенко)
  • Сам він не раз… помагав заплутувати найпростіші справи,. .щоб цісарське правосуддя зводити на манівці (І. Франко)
кого. Викликати замішання, бентежити. Приклади
  • Безсоння і розпачливі думки гнітили його і збивали на манівці (Н. Рибак)

зво́дити / звести́ з ро́зуму (з ума́).

Негативно впливаючи на психіку, викликати почуття роздратування, гніву і т.ін.; робити кого-небудь божевільним. Приклади
  • Племінничок звів з ума сестру,— сестра божевільна (Панас Мирний)
  • [Софія:] Іди, іди з очей моїх, чарівниця лукава! Іди! Не пали мене своїм поглядом єхидним — ти гірше сатани, ти мене з ума звела, ти одбила у мене чоловіка (І. Карпенко-Карий)
Захоплювати, полонити кого-небудь; виклика́ти почуття великого кохання. Приклади
  • Анничка… своїм дзвінким і бентежливим сміхом та умінням літати на танцях метеликом від парубка до парубка звела з розуму багатьох (М. Івасюк)
  • — Якась така підвернеться, що з розуму зведе, забаламутить [сина], і де вже йому тоді про інститут, про науку… (О. Гончар)
Бути причиною невиважених, нерозумних вчинків. Приклади
  • [Яцько:] Казав тобі раз, Казав тобі два, Ой, не пий ти горілочку, Бо зведе з ума! (М. Кропивницький)
  • Голод зводив з розуму, солдати раді були іти на фронт, щоб тільки одержати нову, кращу одежу і похідний пайок (В. Гжицький)
Спокушати. Приклади
  • позво́дити з ума́ (про багатьох). Ми тут позводили з ума усіх наших хуторянок (І. Нечуй-Левицький)
  • [Лицар:] Спізнаються по волі молодята і вже присяги прагнуть — знов неволі… [Служебка:] А ти би як хотів? Звести з ума, та й кинути? Ти мудрий без присяги, це кожний захотів би! (Леся Українка)
Виклика́ти почуття захоплення, схвильованості, неспокою і т.ін. Приклади
  • О зорі, зорі, кого ви не зводили з ума! Навіть Матвій Прибиймуха не може заснути такої… ночі! (І. Цюпа)

зво́дити / звести́ раху́нки з ким.

Мстити кому-небудь, караючи когось, розправлятися з ним за що-небудь. Приклади
  • позво́дити раху́нки (з багатьма), без додатка. І тепер він прийшов. У всякому разі треба повзводити рахунки (Б. Грінченко)
  • Наймити, біднота зводили рахунки з своїми господарями, а потім ішли у військо до Наливайка (Іван Ле)
  • В думці він уже торжествував: Іди, іди, товаришу Яремчук, одержуй директиви. Та назад ти не повертайся: тут тобі й лежати на дорозі з діркою в черепі. Зведемо старі рахунки до кінця… (І. Цюпа)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) з руїн (з по́пелу, із зга́рищ і т.ін.) що.

Відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване. Приклади
  • підня́ти з по́пелу і руї́н. Здавалося, потрібно буде багато десятиріч, щоб підняти країну з попелу і руїн, залікувати тяжкі рани (З газети)
  • Шахтар каже: — Ми самі були й будівельниками, підняли шахту з руїн (Ю. Яновський)
  • Я словом, міцнішим сталі, Буду свій дім захищати, Живу я в новім кварталі, Що з попелу встиг підняти (З газети)
  • Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (І. Нехода)
  • Оту емтеес власними руками будував [Микола] — цеглинку до цеглинки. А після війни з руїн її зводив (С. Журахович)

підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т.ін.) на но́ги кого, що.

Будити, розбуджувати від сну. Приклади
  • Мало не опівночі підняв на ноги [бригадир] Ліду і Марину, посадив у сани і повіз показати, якого перегною роздобув (Я. Гримайло)
  • Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи.. підняли на ноги сім'ю. Навіть найменший хлопчик виринув десь з-під материної ковдри (М. Коцюбинський)
Сприяти одужанню, виліковувати кого-небудь. Приклади
  • Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла. Ну, потім тиха наша обстановка, тихе життя підняли мене на ноги (Г. Хоткевич)
що. Робити що-небудь міцним; укріплювати. Приклади
  • Гарно послужив людям Степан Кучер, теж шахтар. І землю розділив по справедливості, і владу підняв на ноги, щоб твердо стояла (Д. Прилюк)
Мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти. Приклади
  • попідніма́ти на но́ги (усіх або багатьох). І пішла та звістка по всьому селу від хати до хати, попіднімала людей на ноги (З журналу)
  • Після тарараму в Пущі-Водиці гестапівці підняли на ноги геть усю поліцайську шушваль (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • На правах помічника комбайнера [Орися] підняла на ноги всю бригаду (Д. Бедзик)
  • Варчук ще подивився на хід мироносиць.. Треба ж якось підіймати чудом на ноги грішне село (М. Стельмах)
  • Уривчасті дзвінки внутрішньої сигналізації вмить піднімають усіх [підводників] на ноги (В. Логвиненко)

збива́ти (зво́дити) / зби́ти (звести́) з пуття́ кого.

Морально псувати, підбурювати на негідні вчинки. Приклади
  • — Я трохи винен перед вами, бо Пасикевич увесь час збивав з пуття. Але більше не зіб'є (М. Стельмах)
  • Може, справді, чиїсь солодкі уста збили з пуття отого вбивцю, для якого вбивство вже навіть не ремество [ремесло], а звичка? (Л. Первомайський)

не зво́дити по́гляду з кого--чого.

Пильно дивитися на кого-, що-небудь, стежачи, спостерігаючи за кимсь, чимсь. Приклади
  • А красуня, кругловида і рум'яна, не зводила погляду з свого коханого (М. Чабанівський)
  • [Роман] не зводить погляду з картини, де з ніжних відтінків фарб прямо відслоюються [відшаровуються] береза і забутий стіжок сіна, ніби говорять, що вони теж живі (М. Стельмах)

зво́дити / звести́ в моги́лу (в труну́ і т.ін.) кого.

Доводити до загибелі, до смерті. Приклади
  • У тій церковці кам'яній… Пом'яну і попелом розвіяного батька… і матір, що звела я у труну (Л. Костенко)
  • — Не плач, Анно, нічого не вдієш, стара людина князь Мстислав, хвороба його в могилу звела (А. Хижняк)
  • [Тамара:] Господи! Ця анатомія зведе мене в могилу (І. Кочерга)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) ру́ку (ру́ки) на кого.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь, засуджувати, ганьбити і т.ін. когось за щось. Приклади
  • А інші кричали: — Сором!.. Хам підвів голову! Неслухняний раб збунтувався! Підніс руку на свого пана! О сором!.. Місто [на ранок] було в руках бунтарів (Мирослав Ірчан)
Робити замах на кого-небудь, намагатися убити когось. Приклади
  • Дивилися мовчки на нас козаки, та ось несподівано й дзвінко один з них звернувсь до пониклих бійців: — Брати! Що ми робим? На кого ми руки підносим? (В. Сосюра)
  • Пальці [Трохима Івановича] намацали відточений ніж.. Але в цю останню хвилину… з'явилася думка: Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян)
Бити кого-небудь. Приклади
  • Юнак, що поважає себе, ніколи, ні за яких обставин не підніме руку на жінку, не образить її (З журналу)
  • Невже він і досі не міг розкусити цієї сумирної християнської вдачі, цього робочого вола, який і на дитину ніколи не підіймає ні голосу, ні руки́ (М. Стельмах)
  • Старий пригадав, як Тимко увірвав його по боку за Ташанню..— А бодай би тебе так уперіщили, щоб ти й до рідного порога не доліз, аби знав, як на старого чоловіка руку піднімати (Григорій Тютюнник)
зі сл. на се́бе. Кінчати життя самогубством. Приклади
  • Де мені подітись з лютою нудьгою, Чим мені розбити злую тугу-муку? Ох, давно я зняв би вже на себе руку, Та жаль груди давить, серце, за тобою (М. Старицький)
  • Сама б на себе руки підняла, слухаючи, до якої біди довела вона матір (Г. Квітка-Основ'яненко)

зво́дити / звести́ до спі́льного (до одного́) знаме́нника що.

Прирівнювати кого-, що-небудь одне до одного; уподібнювати. Приклади
  • приво́дити до спі́льного знаме́нника. — Тільки чотири типчики виявились проти. Та ми приведемо і їх до спільного знаменника (В. Речмедін)
  • Треба було вживатися в життя підприємства, звикати, притиратися і зводити до одного знаменника колишні уявлення з дійсністю (В. Козаченко)